antonprima.pro

Blog

  • Roсhe оголошено найбільш аморальною компанією року

    Roсhe оголошено найбільш аморальною компанією року

    Швейцарська фармацевтична фірма Roche, одна з найбільших фармацевтичних фірм світу, була названа найгіршою компанією за використання органів з Китаю.

     

    #img_left#Roche була обрана правозахисником Арне Шварцем після декількох місяців дослідження її препарату Cell Cept. Цей препарат запобігає відторгненню пересаджених органів.

    Шварц повідомив, що Roche двічі проводила випробування свого препарату в Китаї, стверджуючи, що в них не було жодної інформації щодо походження пересаджених органів.

    «Заступник міністра охорони здоров’я Китаю Хуан Цзефу заявив у жовтні 2008 року, що 90% усіх пересаджених органів отримано від в’язнів-смертників», — сказав Шварц.

    Хоча Roche заявила, що вони не брали участі у використанні органів, Шварц сумнівається в обґрунтованості аргументів.

    «Фірмі Roche не треба було б турбуватися стосовно джерела органів, коли б у Китаї була відкрита система донорства, завдяки якій походження кожного органа могло б бути підтверджено». Але насправді система трансплантації органів у Китаї абсолютно непрозора.

    Bern Declaration вимагала, щоб Roche зайняла відповідальну позицію і негайно припинила свої дослідження органів, що трансплантуються у Китаї, і підкреслила, що не можна виключити можливості, що органи були вилучені у живих в’язнів у Китаї, в тому числі в’язнів сумління.

    Щорічне рішення Public Eye Award («Огляд міжнародної громадськості») приймається стосовно всесвітніх корпорацій, що негативно впливають на права людини й охорону навколишнього середовища.

    Шварц сподівається, що рішення Public Eye Award допоможе Roche знов здобути втрачену моральність.

    Китайський комуністичний режим давно зазнає критики за вилучання органів у в’язнів для трансплантації. Зараз особливо ввесь світ звертає велику увагу на незаконне і насильницьке видалення органів у живих послідовників Фалуньгун.

    16 січня в Берні швейцарське міжнародне товариство із захисту прав людини вручило свій щорічний приз за правозахисну діяльність колишньому державному секретареві Канади з питань Азіатсько-тихоокеанського регіону Девіду Кілгуру й адвокату-правозахисникові Девіду Матасу.

    Ця нагорода визнає їхні великі заслуги у викритті злочинів китайської влади, зокрема у викритті вилучання органів у живих послідовників Фалуньгун.

     

    Професор Манфред Новак, спеціальний доповідач комітету ООН проти застосування тортур, багато разів надавав звіт до ООН на ту ж тему.

    Комітет ООН проти застосування тортур постановив у листопаді 2008 року, що Китаю «слід провести незалежне розслідування тверджень, що послідовники Фалуньгун зазнають тортур і використовуються для вилучання органів у місцях ув`язнення, вжити необхідних заходів для виявлення винних у цих злочинах і притягнення їх до відповідальності».

    Си Вань, Мі Ку і Го Цзин. NTDTV
  • Велика сила дихання. Правильне дихання

    Велика сила дихання. Правильне дихання

    #img_left_nostream#У чотирьох статтях я спробую розкрити велику силу дихання. Розповісти про те, що приховує давня мудрість, і що сьогодні вже підтверджено сучасною наукою.

    Дихання – найбільш досконалий, простий і доступний інструмент, здатний поліпшити наш стан здоров’я. Існує прямий зв’язок між диханням і здоров’ям. Неправильне дихання може викликати хвороби або привести до інших проблем зі здоров’ям. Навчившись правильно дихати, ви зможете впливати на свій розумовий, емоційний і фізичний стан. Це дозволить вашому тілу й духу перебувати в бадьорому стані.

    Поняття дихання еквівалентно поняттю життя. Це основний принцип лікувальних традицій у всьому світі. "Ці" та "Прана" асоціюються з життєвою силою в традиційній китайській медицині й "Аюрведі", відповідно.

    У цій статті я опишу принципи правильного дихання, відмінності між черевним і грудним подихом, а також техніку дихання.

    Наш перший вдих був самим природним: правильне дихання – природжене дихання. У малюків дихання природне, безпосереднє та необтяжливе. Діти дихають за допомогою живота. Якщо поспостерігати за подихом дитини, можна помітити, що його або її живіт при вдиху піднімається.

    Коли ми, дорослішаючи, стаємо більш свідомими, ми забуваємо цей спосіб природного дихання. Більшість із нас дихає за допомогою звичайних грудних вдихів, стримуючи подих животом.

    Сучасне суспільство і культура також здійснили вплив на наше дихання. Чоловіки й жінки стикаються з постійними тонкими натяками про необхідність мати плоский живіт, високий зріст і рухатися тільки вперед грудьми, що стримує нашу природну, притаманну нам від народження форму черевного дихання.

    Емоції також можуть вплинути на дихання. Страх, неспокій, гнів та інші стресові стани підсвідомо активізують грудне дихання і обмежують екскурсії черевної стінки. У стані емоційного сплеску дихання може "перехопити", виникне тимчасова його зупинка.

    Черевний тип дихання здійснюється за рахунок розширення живота під час вдиху. Грудна клітка розширюється не так сильно. Найбільша частина повітря надходить в легені у зв’язку з розширенням живота. Дихаючи животом, ми створюємо додаткове місце для легенів, і вони сильніше наповнюються повітрям. А кишечник зміщується і звільняє місце для легенів.

    Черевне дихання іноді називається діафрагмальним. Фактично ми не дихаємо діафрагмою. Діафрагма нагадує кришку, що коливається, яка зміщується при вдиху для більш повного розширення легенів.
    У наступних статтях я поясню зв’язок між диханням та емоціями, розповім про техніку дихання і про те, як грудне дихання може викликати хворобу або погіршити її перебіг, про переваги черевного типу дихання і надам практичні рекомендації, як дихати животом.

    Посилання:

    The Science of Breath. Swami Rama; Rudolph Ballentine, MD; Alan Hymes, MD The Himalayan Institute Press, Honesdale, Pa. 1998.

    Доктор Мюезам – музикант, автор книг і лікарка – проживає в Нью-Йорку. Її електронна пошта: transformationalmedicine@gmail.com

    Версія англійською

  • Прогулянки абрикосовим лісом: легенди про траву Лей Гун Тен

    Прогулянки абрикосовим лісом: легенди про траву Лей Гун Тен

    Китайською мовою «абрикосовий ліс» – термін, пов’язаний із медициною. Медики-професіонали часто називають себе «людьми абрикосового лісу». Детально про нього можна дізнатися в статті «Походження китайського виразу «абрикосовий ліс»».

    #img_left_nostream#Шень Нун (Божественний Землероб) – легендарний імператор, якому приписують навчання китайців землеробству. Іншим його нововведенням було використання рослин у традиційній китайській медицині. Він спробував сотні трав, вивчаючи їхню дію. Легенда свідчить, що він помер, спробувавши траву, що називається Дуань Чан Цао (трава, що руйнує органи).

    Тисячі років люди поважають Шень Нуна за його великий вклад у медицину і самопожертвування на благо людей. Завдяки йому, Дуань Чан Цао вважалася воістину містичною рослиною. Але ніхто в точності не знав, чим вона була насправді.

    У знаменитому романі Пу Сунліна "Ляо Чжай" (Збірник історій про примар і духів) є глава "Трава Водяної змії". Там мова йде про вченого на ім’я Чжу. Розповідається, як під час подорожі, змучений спрагою, він зустрів красиву дівчину, яка продавала край дороги чай. Він купив і випив чашку чаю. Цей чай викликав сильний біль у животі, і Чжу помер.

    У романі говориться, що чай був з Трави Водяної змії. Після смерті Чжу став духом Водяного змія. Він не став шукати собі заміни (у китайській традиції вважається, що люди, які померли несподівано, шукають собі заміну, щоб зайняти його місце і тим самим визволитися від непризначеного страждання), а надавав допомогу тим, хто постраждав від отруєння.

    Лікування прокази

    Лі Шичжень у своїй книзі «Бен Цао Ган Му» (Книга лікувальних трав) написав: "Зміїна трава, також відома як "смертельна трава" і "щуряча трава", – отруйна. В людини, яка спробувала її, мутніє свідомість, звідси така назва". У більшості ж районів Китаю ця трава відома, як Лей Гун Тен (Виноградна лоза Бога грому). Ця трава зростає в гірському пасмі міста Юеян у провінції Хунань.

    #img_right#В Юеяні траву називають «Жовтим очеретом». Якщо хтось із місцевих мешканців мав намір учинити самогубство, він з’їдав 6 – 7 гілочок рослини і незабаром вмирав. Вважають, що ця трава швидко розкладає органи, за півдня вони стають чорними. Тому ця рослина також відома як Дуань Чан Цао (трава, що руйнує органи).

    Ця ж трава може бути надзвичайне корисною. Близько десяти років тому в одного місцевого хлопця була виявлена проказа. Він не міг винести страждань і вирушив у гори на пошуки цієї трави. Він приготував чашку з Лей Гун Тен, випив напій і протягом дня впав у кому. Коли він опритомнів, то побачив, що вилікувався від прокази. Ця історія стала відомою. Деякі лікарі з клініки для прокажених вирішили використовувати Лей Гун Тен для лікування пацієнтів хворих на проказу і побачили, що лікування було дуже успішним.

    *****

    Примітка від автора: серія «Прогулянки насамоті абрикосовим лісом» написана у вільному стилі, щоб обговорити з читачами людське тіло, життя та істину Всесвіту. Мета статей полягає в тому, щоб поговорити про основи китайської медицини, пригадати легенди про відомих лікарів та унікальні погляди на будову світу.
        
    Джерело: www.pureinsight.ru
     

  • Прогулянки абрикосовим лісом: Санці

    Прогулянки абрикосовим лісом: Санці

    Китайською мовою «абрикосовий ліс» – термін, пов’язаний з медициною. Медики-професіонали часто називають себе «людьми абрикосового лісу». Детально про нього можна дізнатися в статті «Походження китайського виразу «абрикосовий ліс»».

    #img_left_nostream#Серед скарбів традиційної китайської медицини є рідкісна рослина під назвою "Санці ". Вона відома своїми дивними властивостями: зупиняти кровотечу, розріджувати «застояну кров», зменшувати набряки, виліковувати пухлини і заспокоювати біль.

    Також вона використовується для лікування ран, викликаних травмою і для зупинки кровотеч, у тому числі з внутрішніх органів. Санці – один із головних компонентів у відомих усьому світові ліках «Юннан байяо». В Китаї є народний вислів: "Коли справа стосується зупинки кровотечі, Санці варта більше, ніж золото такої ж ваги".

    Три стебла і сім листочків

    Є красиві легенди про Санці. Згідно з однією з них, Санці була красивою і доброю феєю, яка спустилася на Землю, щоб навчити людей сіяти зернові культури. Одного дня, під час роботи в полі, на Санці раптово напав великий, лютий чорний ведмідь. На щастя, в критичний момент, юний парубок з народності Мяо (невелика етнічна група в Китаї) на ім’я Касянь убив тварину, рятуючи Санці.

    Родина Касянь була дуже бідною, а його мати хворіла вже багато років, але в нього не було грошей, щоб вилікувати її. Щоб віддячити парубкові за порятунок, Санці сказала Касянь: "Є лікарська рослина, що росте на зворотному боці схилу. Листя схоже на мою довгу спідницю, а гілки подібні до мого поясу. Вона може вилікувати хворобу вашої матері". Так Касянь зміг знайти траву. Після того, як мати Касянь прийняла ліки з цієї рослини кілька разів, вона повністю видужала.

    Пізніше Касянь використовував цю траву, щоб лікувати хвороби багатьох людей в селі. Один за іншим сільські жителі приходили віддячити йому і запитували про дивні трав’яні ліки. Касянь не знав назви цієї трави, і він запитав про це Санці. Санці прийшла і з посмішкою вказала на чудову рослину: "Будь ласка, порахуйте, скільки листя і стеблинок у рослині?" Люди порахували і побачили, що було три стебла і сім листочків. Розумна дівчинка відразу вигукнула: "Санці!" (китайською "Сан" означає "три", а "ці" – "сім"). З того часу це слово стало назвою, що передається через покоління.

    Розумний хлопчик, що народився 7 березня

    В іншій легенді говориться, що дуже давно старий дідусь вирушив у гори Тьянму, щоб зібрати лікарські трави. Дорогою він зустрів маленького хлопчика, який пас корів. Хлопчик спускався з гори і ніс вузлик з лікарськими травами на спині. Старий запитав його: "Маленький хлопчику, які трави ти несеш на спині?" Хлопчик відповів: "Цінну рослину, що виліковує рани і зламані кістки. Зламана нога мого молодшого брата швидко зрослася за допомогою цих ліків". Старий був здивований відповіддю і запитав хлопчика, як його звуть і де можна знайти таку дивну рослину. Хлопчик поставив торбинку на землю і розповів старенькому таку історію:

    "Мій день народження 7 березня, тому мама називає мене "Санці". Оскільки моя родина дуже бідна, я пасу корів, щоб вижити. Одного дня восени я побачив зграю мавп, що гралися на виноградній лозі й гойдалися між двома великими деревами верби. Вони пошкодили овочі, що росли в тому місці. Тому я підняв сокиру і кинув її в мавп. Так трапилося, що сокира обрубала виноградну лозу.

    Трохи згодом, я побачив цю ж зграю мавп, які знову гойдалися на тій же самій виноградній лозі. Я задався питанням, як виноградна лоза так швидко виросла після того, що сталося. Щоб вирішити цю загадку, я підняв ніж і знову розрізав її. Щодня я ховався в темному місці й спостерігав за виноградною лозою.

    Одного дня мавпи з’явилися знову. Одна мавпа озиралася по сторонах. Не побачивши нікого довкола, вона викопала трохи трави і сіре коріння, поклала собі в рот, а потім розжувала їх до м’якоті. Після цього мавпа вийняла м’якоть і приклала її до зламаних гілок. Молода мавпа вирвала траву і обгорнула її довкола зламаної виноградної лози, як підв`язку. Мавпи, перед відходом, стрибали і пустували.

    #img_right#Після того, як мавпи пішли, я вирішив поглянути на виноградну лозу в тому місці, де вони повторно з’єднали її. Коли я потягнув виноградну лозу, то побачив, що гілки були дуже сильними, неначе ніколи й не були зламані. Я був дуже радий тому, що знайшов цю траву. Я подумав, а чи могла б ця рослина вилікувати зламану кістку людини? Я нарвав трави і, після прибуття додому, подрібнив її в м’якоть. Я поклав рослину на зламану ногу мого брата і обернув її тканиною. Незабаром його зламана кістка повністю зрослася, і він був здоровий. Він зміг бігати й стрибати, як раніше".

    Почувши цю історію, старенький радісно сказав: "Хлопчику, ти знайшов цінну лікарську рослину. Ти молодець!" Пізніше дідусь використовував ці ліки, щоб лікувати багатьох пацієнтів, які страждали від ран після падінь, переломів або від безперервної кровотечі. Щоб визнати відкриття Санці, старий назвав ліки: "Тьянму Санці".

    Санці – ліки № 1 для збагачення крові

    Згадки про Санці є в багатьох книгах китайської медицини. У лікарській книзі династії Цінь "Оновлена версія набору лікарських речовин" Санці було описано таким чином: "Женьшень – ліки № 1 для підтримки Ці. Санці – ліки № 1 для збагачення крові. Вони мають однаковий смак і функцію, і разом їх називають «женьшенем-санці». Вони – найцінніші трави в китайській медицині".

    У книзі династії Мінь "Каталог лікарських речовин" Лі Шичжень заявляє, що Санці використовується "головним чином як засіб, що зупиняє кровотечу,а також щоб зменшити біль і пошкодження, викликані порізом ножем або мечем. Для людини, постійно страждаючої від падінь, травм або ран, Санці треба подрібнити в м’якоть і прикласти до рани. Інший спосіб для швидкого запобігання втраті крові – розмолоти траву в порошок і притиснути до рани".

    Крім того, в книзі говориться, що Санці може також застосовуватися від блювоти кров’ю, пошкоджень, зовнішніх і внутрішніх кровотеч, від укусів комах, здатна полегшити менструації, кровотечі після пологів, а також може вилікувати невідому пухлину.

    *****

    Позначка від автора: серія «Прогулянки насамоті абрикосовим лісом» написана у вільному стилі, щоб обговорити з читачами людське тіло, життя та істину Всесвіту. Мета статей полягає в тому, щоб поговорити про основи китайської медицини, пригадати легенди про відомих лікарів та унікальні погляди на будову світу.

    Джерело: www.pureinsight.ru

  • Китайський дракон – міф чи реальна істота?

    Китайський дракон – міф чи реальна істота?

    #img_right#Китайський дракон («лун») у культурі Піднебесної є символом позитивного початку ян, благородства і величі. Стихія дракона – вода. За легендами, йому подобається жити в річках, озерах і морях, але при бажанні може і злітати в небо.

    Перше зображення китайського дракона, складене з дрібних річкових черепашок, налічує близько семи тисячоліть. Знайдене в провінції Хенань – регіоні, найбільш багатому на кількість пам’яток стародавньої культури Китаю. Зовнішній вигляд китайського дракона в стародавніх книгах описується так: очі нагадують кролячі, вуха – як у корови; довгі драконівські вуса звисають; тулуб, наче у змії, покритий лускою; чотири тигрові лапи з кігтями, як у орла. Весь вигляд дракона могутній і суворий.

    У знаменитому історичному романі Ло Гуаньчжуна «Трицарство» [період історії Китаю, III століття н. е.] один із героїв роману полководець Цао Цао сказав про драконів наступне: «Дракон здатний збільшуватися і зменшуватися, може злітати, випромінюючи світло, і ховатися в хмарах… Збільшуючись, дракон розсовує хмари і вивергає туман, зменшуючись – стає безформним і невидимим. Здіймаючись, він носиться по всесвіту, а опускаючись – ховається в глибині вод. Зараз, коли весна в самому розпалі, дракон переживає період перетворень. Як і людина, яка прагне до мети, він проходить Піднебесну вздовж і впоперек. Серед тварин дракона можна порівняти з героєм серед людей».

    Китайські дракони бувають кількох видів: Тяньлун (Небесний дракон), Фуцанлун (Дракон захованих скарбів), Ділун (Земний дракон), Шеньлун (Божественний дракон).

    Перший стереже обителі богів і перевозить їх на колісниці. Другий охороняє дорогоцінні камені під землею, а також викликає вулкани. Останні два панують над морями і завідують погодними умовами.

    Як цар тварин китайський дракон – це символ імператорської влади. За давнім міфом, Жовтий Імператор Хуанді, один із перших у Китаї, під кінець життя перетворився на дракона і злетів на небеса. Імператорський трон протягом усієї історії Піднебесної мав назву трон дракона. За династії Цін дракон зображувався на державному стягу.

    #img_left_nostream#Китайський дракон в історичних свідченнях

    Дракон із його особливими рисами став невід’ємною частиною давньої культури Китаю і сильним духовним символом жителів Піднебесної. Однак чи є китайський дракон простою вигадкою і творінням багатої фантазії, властивої древнім? Або це реальна жива істота? Мало кому відомо, що у багатьох історичних записах Китаю зафіксовані випадки, як дракони показувалися людям, не кажучи про свідчення очевидців, які бачили драконів уже у ХХІ столітті. Нижче ми розглянемо деякі з них.

    У романі «Трицарство» йдеться про жовтого дракона. Його бачили в 259 році н.е. в одному колодязі, який розташований у повіті Нінлін [у провінції Хенань]. Тодішнього імператора північного князівства Вей – Цао Мао – ця звістка стривожила і він сказав: «Дракон – це государ, і те, що його виявили не в небі або в полі, а в колодязі, означає, що він у неволі». Після цього Цао Мао написав вірш «Скований дракон».

    Дракона спіткала велика біда:
    Він в ямі глибокій, о горе!
    Ні в полі зеленому він не літа,
    Ні в синім небеснім просторі,
    І зуби сховав він і кігті прибрав,
    В колодязі він у неволі.
    А в багні перед ним копошаться вугри.
    Та ба! Чи не моя то доля?
     
    Жителі Піднебесної того часу вважали, що поява жовтого дракона означає, що скоро з’явиться новий імператор. Не минуло й року, як нова династія Цзінь об’єднала всі три розділені князівства, і Китай знову став однією державою.

    Династія Тан (618—907 рр.н.е.) вважається періодом найбільшого розквіту Серединної держави [«Китай» китайською мовою – прим. авт.]. У «Виправлених історичних записах династії Тан» є свідчення, як одного разу в 873 році на землю на території округу Тунчен звалився дракон чорного кольору. Було виявлено, що він помер від рани в горлі. Його довжина була більше 30 метрів, половину якої складав плоский хвіст. Луска дракона була схожа на риб’ячу, на голові було два роги. Драконові вуса були завдовжки більше 6 метрів. На лапах були червоні перетинки.

    #img_right#«Звіт округу Йе. Розділ "Інше"» часів династії Цін (1644—1912) розповідає про наступний випадок: «У 1503 році, коли ще правила династія Мін, одного дня п’ять драконів з’явилися в небі приблизно за 10 лі (5 км) на північ від округу Йе провінції Хенань. Після довгого кружляння в повітрі вони впали на землю і не могли злетіти знову. Небо накрилося туманом, а море почало штормити. Божество в зеленому одязі опустилося на землю. Через мить хмари розсіялися і море стихло. Дракони так і не могли злетіти. Потім з’явилося друге зелене божество, і дракони заповзали навколо нього. Раптом небо потемніло: товсті хмари і густий туман з’явилися знову. Через деякий час небо прояснилося, і цих божеств разом із драконами вже не було».

    В «Історичних записках уряду області Юнпін» є нотатки про те, що в 1839 році влітку біля річки Луаньхе знайшли дракона, який упав з неба. Він лежав нерухомо, весь покритий мухами й іншими комахами. Місцеві жителі зробили навіс, захистивши дракона від жаркого сонця. Вони поливали його тіло холодною водою. Через три дні після нічної грози дракон зник.

    Китайський дракон і сучасність

    Є свідчення про появу драконів у ХХ столітті. Так, у серпні 1944 року мешканці села Ченьцзяюаньцзи, що розташоване на березі річки Сунхуацзян, виявили величезну чорну «тварину» на прибережному піску, що лежала нерухомо. Один із селян Ень Дяньюань розповів, що вона була близько 7 метрів завдовжки і нагадувала ящірку. Її морда була схожа на китайського дракона, зображуваного на картинах традиційного живопису Китаю, із сімома товстими жорсткими вусами. Покрите лускою драконове тіло в діаметрі було близько тридцяти сантиметрів, чотири лапи глибоко загрузли в піску.

    Ще один випадок був засвідчений 18 вересня 2000 року. Увечері, коли вже почало темніти, місто Усун провінції Цзілінь осяяв промінь світла, який поступово ставав усе яскравішим і переливався всіма кольорами веселки, пише китайське видання «Чженцзян» зі слів місцевих очевидців. Потім на небі з’явилася істота, що нагадувала китайського дракона. Жителі могли ясно розгледіти його голову, вуса, лапи і лускате тіло. Деякі люди були приголомшені, спостерігаючи цю картину. «Дракони дійсно існують», – передає емоції здивованих спостерігачів китайське видання. Дракона було видно приблизно 20 хвилин. Потім яскраве світло повільно потьмяніло і дракон зник.

    #img_left_nostream#Кілька років тому 27 серпня 2005 обсерваторія Геміні (Gemini) зафіксувала появу «китайського дракона» в космосі на знімку NGC 6559 [ділянка у південній частині сузір’я Стрільця]. Деякі китайці вважають, що це є знаком, який передвіщає великі зміни у Всесвіті й на Землі.

    Залишається загадкою, чи є дракони реальними істотами. Проте виразний образ китайського дракона, який багаторазово зображувався у культурній спадщині Стародавнього Китаю, наводить на думку, що він має матеріальне існування. Легенди описують драконів як істот благородних та великодушних. Деякі вважають, що китайський дракон все рідше показується тому, що сучасне суспільство знищує себе в гонитві за грошима і розвагами, й у драконів немає бажання контактувати з такими людьми. А згідно з буддійським віруваннями, дракони мешкають в інших паралельних просторах. Це пояснює, чому їх так складно побачити в нашому світі.

  • Український борщ: рецепт

    Український борщ: рецепт

    Український борщ – одна з найпопулярніших страв української кухні. Його унікальні смакові якості зробили його відомим у всьому світі. Борщ має безліч видів і способів приготування. У різних регіонах України його готують по-різному, але є і загальний рецепт приготування традиційного українського борщу. Саме про нього і піде мова у цій статті.



    #img_left_nostream#Обов’язковою складовою борщу є буряки, що надають йому особливого смаку і кольору. До складу борщів, крім буряків, звичайно входять такі продукти, як капуста, морква, петрушка, картопля, цибуля, помідори (або томатне пюре), а також яблука, квасоля, кабачки та ін.

    Український борщ готують на кістковому або м’ясо-кістковому бульйоні. Також можна приготувати борщ на грибному відварі або курячому бульйоні. Щоб надати борщу специфічного кислуватого присмаку до бульйонів (зазвичай готових) додають квас-сирець, сік квашених буряків, бурякову закваску (настої) тощо.

    Різні варіанти борщів найчастіше носять назви місцевості, з якої вони походять: борщ волинський, київський, кіровоградський, полтавський, чернігівський та ін. Особливо популярний український борщ сьогодні поширений не лише по всій Україні, а й у багатьох країнах світу. Неперевершені смакові якості борщу зобов’язані майже двадцятьом харчовим продуктам, що входять до його складу.

    Український борщ: рецепт

    На 1 літр страви вам знадобиться, г:

    Буряки – 150

    Капуста білокачанна свіжа – 100

    Картопля – 210

    Морква – 50

    Петрушка (корінь) – 20

    Цибуля ріпчаста – 35

    Томатне пюре – 30

    Жир тваринний топлений харчовий – 20

    Цукор – 10

    Оцет 3% – 10

    Борошно пшеничне – 6

    Перець солодкий – 25

    Сало шпик – 10

    Часник – 4

    Бульйон або вода – 700.

    Буряк шаткують, додають жир, цукор, оцет, томатне пюре і тушкують до готовності, додавши невелику кількість бульйону. Тим часом нашатковану моркву і коріння, нарізану цибулю півкільцями обсмажують в олії. Потім кладуть у киплячий бульйон нарізану картоплю, доводять до кипіння і варять 10—15 хвилин. Після цього кидають тушкований буряк і обсмажені овочі. За 5—10 хвилин до кінця приготування вливають пасероване борошно, розведене бульйоном, солодкий перець, сіль і спеції. Нарізану соломкою капусту закладають за 3—5 хвилин до готовності.

    Основний вид жиру, який використовується для українського борщу, – це  свиняче сало. Його розтирають у ступці з часником, зеленню петрушки і цибулею до однорідної консистенції і заправляють ним борщ за пару хвилин до готовності.

    Украинский борщ

    Український борщ.

    Фото: Євген Довбуш/The Epoch Times Україна

    Пампушки з часником

    На 100 г готових пампушок необхідно, г:

    Борошно пшеничне – 80

    Дріжджі – 2,5

    Цукор – 5

    Яйця для змащування – 2

    Вода

    Для соусу:

    Часник – 2

    Сіль – 1

    Олія соняшникова – 5

    Вода – 25

    У підігріту воду до 35—40°С вливають заздалегідь розведені водою і проціджені дріжджі, сіль і цукор, потім вводять яйця і борошно. Перемішують до однорідності. Тісто прикривають кришкою і ставлять на кілька годин для бродіння в теплому приміщенні. Коли тісто збільшиться в об’ємі в 1,5 рази, його вимішують кілька хвилин, після чого знову ставлять на бродіння. В процесі бродіння тісто обминають ще 1—2 рази.

    Коли дріжджове тісто буде готове, починають формувати кульки по 30 г кожна, кладуть їх на змащений олією лист і залишають для розстоювання. Потім вироби змащують яйцем і випікають протягом 7—8 хвилин.

    При подаванні пампушок до українського борщу їх поливають часниковим соусом. Для соусу: часник потрібно розтерти із сіллю, з’єднати з холодною кип’яченою водою і соняшниковою олією, дати настоятися.

    український борщ

    Український борщ.

    Фото: Uk.wikipedia.org

    Цікаве про український борщ

    Якщо в український борщ, який приготовлений правильно , опустити ложку, то вона повинна стояти.

    У кухнях країн Заходу немає борщу. Культурний шок американців, які вперше куштують український борщ, показаний у фільмі «Поліцейська академія 7: Місія в Москві».

    Найсмачніший борщ – борщ, який був приготовлений учора.

  • Українка Антонійчук дискваліфікована на 14 місяців

    Українка Антонійчук дискваліфікована на 14 місяців

    #img_left_nostream# Українська тенісистка Христина Антонійчук дискваліфікована на 14 місяців за вживання допінгу, повідомляє АР. Проба, узята у неї 22 лютого на турнірі Mexican Open, дала позитивний результат на фуросемід, що входить у число заборонених препаратів.

    Антонійчук заявила, що це речовина потрапила в її організм після прийому виписаних лікарем препаратів. Представники Міжнародної федерації тенісу (ITF) взяли пояснення тенісистки, але заявили, що це "суворий обов’язок кожного спортсмена контролювати, щоб ніякі заборонені препарати не потрапляли в їх організм".

    Термін дискваліфікації триватиме до 21 квітня 2011 року, а всі результати Антонійчук з моменту взяття проби анульовані.

    За матеріалами: sport-express
     

  • «Атлетіко» став переможцем Ліги Європи. Фотоогляд

    «Атлетіко» став переможцем Ліги Європи. Фотоогляд

    Мадридський «Атлетіко», зумівши в додатковий час зламати опір «Фулхема», став першим в історії переможцем Ліги Європи. Дублем у складі «Атлетіко» відзначився Дієго Форлан.

    Ліга Європи, фінал

    «Атлетіко» (Іспанія) – «Фулхем» (Англія) – 2:1 (1:1)

    Голи: 1:0 – Форлан (32), 1:1 – Сайма. Девіс (37), 2:1 – Форлан (116).

    «Атлетіко»: Де Хеа, Уйфалуші, А. Домінгес, Переа, Лопес, Ассунсао, Р. Гарсія, Рейес (Сальва, 78), Сімау (Хурадо, 68), Форлан, Агуеро (Валера, 117).

    «Фулхем»: Шварцер, А. Хьюз, Бейрд, Хангеланд, Конческі, Сайма. Девіс, Ден. Мерфі (Грінінг, 117), Гера, Етуху, Д. Дафф (Невланд, 84), Замора (Демпсі, 55).

    Попередження: Хангеланд (63), Сальва (107), Переа (114), Форлан (117).

    За матеріалами: sovsport

     
    #img_center_nostream# #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#

     

  • Режисер «Аватара» Джеймс Кемерон закликає з’єднатися з природою

    Режисер «Аватара» Джеймс Кемерон закликає з’єднатися з природою

    #img_left_nostream#Після виступу перед вдячною аудиторією, яка зібралася на мітингу про небезпеку зміни клімату на Дні Землі у Вашингтоні в кінці минулого місяця, Джеймс Кемерон поділився з кореспондентами «Великої Епохи» ключем успіху своїх картин «Титанік» і «Аватар», і про те, як вони співвідносяться з темою мітингу.

    «Як у «Аватара», так і у «Титаніка» є певні схожі речі, – сказав пан Кемерон. – Наприклад, це дві хороші історії, обидві представляють сильні особистості, і обидва фільми емоційно впливають на глядачів».

    «У кожному з фільмів висловлено занепокоєння майбутнім природи, – пояснив пан Кемерон. «Титанік» став метафорою руйнування миру та соціальної системи; «Аватар» представляє землю як планету, що гине і звертається до людей, які ближчі до природи і один до одного».

    «Успіх «Аватара» річ цікава, – продовжив пан Кемерон. – Я думаю, це не стільки говорить про здатність картини змінити свідомість людини, скільки про здатність фільму звернутися до того, що людина думає на рівні підсвідомості».

    «На інтелектуальному рівні ми заперечуємо стан планети, – запевняє пан Кемерон, – але, на підсвідомому рівні ми знаємо істину. І істина полягає у тому, що ми повинні більш дбайливо ставитися до природи, дотримуватися її територіального кордону і не доводити її до межі. Нам необхідно якесь колективне прозріння в цьому питанні».

    «Успіху картини сприяли і різноманітні культурні впливи, – зазначив Джеймс Кемерон. – Я виявив, що всякий раз, коли я в картину додаю щось з інших культур світу, люди відчувають свою причетність до фільму. Мені здається, Голівуд повинен зробити деякі висновки з цього ».

    І елемент своєчасності також не маловажний компонент секретного соусу фільму. «Люди досить зацікавлені в природі, щоб піти подивитися на її красу, – сказав він, додаючи, що подібний досвід змінює особистість і зміцнює його усвідомлення мети. Міське навколишнє середовище, як місце проживання, обмежене. «Людям необхідно виходити з нього. Людині необхідно з’єднатися з природою. Я думаю, разом як суспільство, ми живемо в дефіциті природи. Люди повинні усвідомити, що втрачено, їм необхідно проявити відчуття відповідальності».

    «В першу чергу це треба реалізувати на рівні особистості, підняти норми моралі у дітей. Знову об’єднатися з системою моральних цінностей», – сказав на закінчення пан Кемерон.

    Версія англійською

  • Сага Сутінки: роздуми про причини її феноменальної популярності

    Сага Сутінки: роздуми про причини її феноменальної популярності

    #img_left_nostream#«Це викликає залежність», – прозвучали слова бібліотекарки, що чимало вразили мене, звернені до взятої мною книги із серії про сутінки Стефанії Майер «Сутінки. Сага. Світанок». Що ж у цьому сюжеті таке, що викликає певну залежність? У чому секрет успіху екранізацій роману?

    Не хвилюйся, шановний кіноглядач, я не стану розповідати про сюжет продовження історії і псувати задоволення від перегляду картини. Хочу лише поділитися своїми роздумами про, на мій погляд, корінні причини успіху сутінкової саги про вампірів, про те, що зуміло вийти на синхронну частоту звучання з нашим серцем, і потрапило прямо в точку.

    Я згадала, як з якоюсь гидливістю стежила за рекламною кампанією першого фільму «Сутінки». «Який жах! Нещасні люди, що вони побачать! Вампіри, кровососи, та ще якась збочена патологія любові до однієї такої істоти, розуму незбагненно!» – Саме так я думала, миттєво перевертаючи сторінку при вигляді чергового анонсу картини.

    Але, почувши вереск захвату після виходу картини на екрани, поступово звичайна жіноча цікавість, та й просто любов до кіно взяли гору, і я вирішила подивитися на цю дивину, розсудивши так: «Якщо буде страшно і гидко, встану і піду!» Але, як не дивно, не стало ні страшно, ні огидно. Перший фільм мене просто зачарував. Справжня історія Ромео і Джульєтти на сучасний лад.

    Ну чим же ще привернути увагу нинішньої молоді, яка виросла на високих технологіях, коміксах і серіалах про мутантів і супергероїв, юних створінь, які, можливо, навіть не підозрюють, що десь глибоко в душі у них жевріє іскра, готова спалахнути полум’ям від романтичної історії?

    Ну, звичайно ж, їх треба заманити чимось потойбічним, таємничим і не зовсім реальним, але в той же час у реальному середовищі і з реальними сучасниками. Наприклад, брати участь можуть вампіри і перевертні, а щоб не вийшов звичайний ужастік, посланців темряви необхідно наділити невластивими їм якостями – шляхетністю і добротою, ось це вже цікаво!

    Отже, я прийшла до висновку, що вовкулаки, перевертні та інша погань, лише прикрита для справжньої любовної пристрасті, що розігруються між героями фільму. І навіть не між двома героями, в киплячому казані пристрастей варяться цілих три головних персонажі історії.

    А те, з яким умінням і майстерністю це створено автором роману Стефанією Майер, режисерами перших двох фільмів Кетрін Хардвік і Крісом Вайце, а також виконавцями головних ролей Крістен Стюарт, Робертом Паттінсоном і Тейлором Лотнер, створило якесь цілісне творіння, здатне зворушити душі глядачів, і в загалі, додало творінню життя.

    І дарма хваткі ділки Голівуду кинулися один за іншим «пекти» подібні розповіді про вампірів, марно! Адже тут справа зовсім не у вампірах. У даному випадку призначення вампіра служити «забороненим плодом», який, як відомо, завжди солодкий.

    Картина викликає низку нескінченних питань: Чи існує якась доленосна, фатальна любов, якась ідеальна пара людей, призначених один одному тисячоліттями нескінченних перероджень? І чи може така любов бути сильнішою звичайної, нещодавно зустрінутої? Чи можна любити одночасно двох? І чи буде одна любов все ж сильнішою за іншу? А яка з них та, яка потрібна тобі?

    Зізнаюся чесно: «Не знаю» Але це саме те, що робить книга і її екранізація, – наводять на роздуми. А так як відповіді знайти не так просто, то таємниця продовжує існувати, знову і знову розбурхує уяву і заманюючи відчути справжні пристрасті любові разом з уже улюбленими героями історії про зіткнення двох світів – реального і незвіданого.

    Так, завжди будуть ті, хто буде нападати на сутінкові вампірські серії, тому як причепитися дійсно є до чого, особливо, якщо поставити це собі за мету. Але більшість, ті, у кого в незвіданих нетрях душі готова заграти романтична струна, із захопленням поринуть у нову картину саги.

    30 червня відбудеться прем’єра картини «Сутінки. Сага. Затемнення» в Росії. Можна вже починати відлік, до прем’єри залишилося …. днів.