Стопа у взутті з відкритими пальчиками виглядає мініатюрнішою, а їхня володарка – більш жіночою.
Таке взуття виглядає демократичним, навіть якщо має класичне забарвлення. Якщо у Вашому офісі панує неформальна обстановка, дозвольте собі моделі з «приголомшливою» оздобою – вона піднімає настрій і додає пустотливості.
У взуття з відкритим носком, проте, є свої вимоги: відповідна за стилем і настроєм сумка і гарний педикюр.
І якщо немає можливості купити квартиру або розміняти батьківську житлоплощу, то варто подумати про оренду житла. Винаймаючи квартиру, молода сім’я, звичайно, втрачає гроші, але незрівнянно більше виграє в психологічному плані. Психологи виділяють кілька небезпек сумісного мешкання молодої сім’ї та батьків.
Дуже часто молоде подружжя, живучи у квартирі своїх батьків, ставиться до чужого житла… ну, власне, як до чужого житла. Це, мовляв, усе одно не наше, чого нам старатися – на наш смак нам нічого не дадуть улаштувати, а на чужий смак нам не хочеться. Але звичка бути «тимчасовцем» діє і тоді, коли житло стає своїм. А ось звички жити (і створювати самим) у комфорті та затишку так і не з’явилося. Інший різновид недалекоглядної поведінки – витрата грошей на розваги або предмети обстановки замість відкладання на своє житло. Це можна зрозуміти тільки тоді, коли молоді мають такі низькі доходи, що навіть немає можливості на щось накопичити, або вони впевнені, що отримають квартиру у спадок.
Проте і батьки бувають хороші! Деякі з принципових міркувань усуваються від допомоги дітям у вирішенні їхніх житлових проблем, або ще гірше – заважають. Але інколи й добрі наміри шкодять. Наприклад, молодожонам пропонують жити разом із батьками, мовляв, у тісноті, та не без образи.
Авжеж, без образи. Не говорячи вже про порушення сакраментального правила «на кухні має бути одна господиня», люди старшого покоління не беруть до уваги, що у молоді інший стиль життя, наприклад, режим сну й неспання. Чом би не влаштувати вечірку об одинадцятій вечора? Ви спати хочете? Яка прикрість, а ми хочемо танцювати! Додамо сюди можливі проблеми психологічної сумісності, фінансів і таке інше.
Сумісне господарювання передбачає ряд необхідних обмежень – і батькам доводиться відмовлятися від багатьох звичок і вразливих місць. Невідповідність між первинним бажанням і ситуацією, що склалася, породжує розчарування. Батькам починає здаватися, що на них тиснуть, їм незатишно поряд із дорослими дітьми, вони відчувають себе пригніченими. Замість того щоб відмовитися від нежиттєздатного плану "жити всім разом", вони вишукують недоліки в поведінці невістки або зятя, або ще гірше – унуків, тим самим руйнуючи нову сім’ю.
Період, коли молодожони влаштовують хай скромний, але свій будинок, дуже важливий для їхнього подальшому життя. Сумісні рішення, що купити насамперед, куди повісити картину, де стоятиме дитяче ліжечко та ін., нагадують творчу роботу і зближують подружжя. Тільки за умови, що житло організоване спільними зусиллями, коли кожен привніс у нього свої захоплення, свій стиль, свою фантазію, свої здібності, воно набуває особливої чарівності і стає дійсно «милим домом».
А як таке здійснити, коли тобі на кожному кроці кажуть – це не чіпай, те не переставляй? Який уже тут «милий дім»!
Тому, як би не були принадні на перший погляд вигоди сумісного мешкання з батьками, не варто заради них утрачати унікальну, ніколи більше не повторювану можливість самим будувати дім своєї сім’ї. Свій дім…
Джерело:
womans.in.ua
Ангкор, стародавня столиця Камбоджі, є найвражаючішою найвизначнішою пам’яткою країни. Ангкор включає комплекс храмів, палаців, водосховищ і відвідних каналів. Старе місто розташоване за 6 км. від Сієм Ріпа, на північ від озера Тонлесап.
#img_left#У X-XII століттях Ангкор, напевно, був одним із найбільших міст світу. Проте після того, як у 1431р. війська сусіднього сіаму захопили і зруйнували місто, жителі залишили його, і він потрапив у владу джунглів, які на багато років приховали його від людей. Час і джунглі не пощадили дерев’яні будови, проте палаци і храми, незважаючи на руйнування, зуміли протистояти джунглям і просто вразили європейських дослідників, які вперше побачили їх в середині XIX століття.
Ангкор – єдиний комплекс багато прикрашених храмів і палаців, найбільш досконалий в порівнянні з іншими архітектурними ансамблями Південно-східної Азії. Залишки Ангкора займають площу близько 200 кв. км. Всього тут збереглося близько 100 палаців і храмів. У 1992 році Ангкор був узятий під егіду ЮНЕСКО.
Храм Ангкор-Ват ("місто-храм"), побудований за часів короля Сурьявармана II (1112-1152 рр.) і присвячений індуїстському богові Вішну, – найбільша культова споруда в світі (площа близько 2 кв. км.). Храм є складною трирівневою конструкцією з безліччю сходів і переходів. Вінчають храм п’ять башт – одна в центрі і чотири по краях. Центральна башта підноситься над землею на 65 м. і символізує міфічну гору Міру, яка є центром всього світу. Ангкор-Ват зберігся набагато краще, ніж багато інших споруд Ангкора, що пояснюється тим, що навіть після запустіння цих місць в Ангкор-Ваті жили буддійські ченці. Живуть вони тут і зараз. Комплекс відрізняється геометричною строгістю плану і гармонією композиції.
Пном-Бакхенг – один із перших храмів, побудованих в Ангкорі. Його будівництво відносять до часу правління короля Ясовармана I (889-910 рр.). Храмом є п’ятиярусна споруда з безліччю невеличких веж і східцями, які ведуть вгору. Ангкор-Тхом ("Велике Місто") – цитадель міста, його центральна частина, побудована за часів Джаявармана VII (1181-1210 рр.) після того, як у 1181 році Ангкор був узятий і розграбований чамами. Анкгор-Тхом оточений ровом, ширина якого складає 100 м., і стіною заввишки близько 8 м., яка утворює квадрат із стороною біля 3 км. У стіні є п’ять воріт, над якими здіймається вежа заввишки біля 23м., прикрашена обличчями бодхісатви Авалокітешвари.
#img_right#Інший величний пам’ятник – храм Байон з гігантськими кам’яними статуями облич Будди. Здалеку Байон виглядає, як химерне нагромадження величезних каменів, проте у міру наближення до нього все виразніше відчуваєш незвичайну красу цієї споруди. Байон є трирівневою будівлею, з фундаментом 140 на 160 м. Центральна вежа здіймається на висоту 45 м над землею. Байон прикрашають ще 52 квадратних вежі, що розташовані на різних рівнях і мають різну висоту, на кожній стороні цих веж зображене обличчя бодхісатви Авалокітешвари, причому так, що де б ви не знаходилися, ці обличчя "дивляться" на вас.
Унікальна і Слонова тераса (висота 350 м), з якої кхмерські королі спостерігали церемонії на головній площі Ангкор-Тхома, що лежить перед палацом. У самому центрі обнесеної стіною території знаходиться Піменакас ("Небесний палац") – колишня резиденція кхмерських королів. У південній частині Ангкора лежить величезне штучне водоймище, яке носить назву "Східний Барей". Його розміри просто приголомшливі – 7 км в довжину і 1,8 км. завширшки. Він був викопаний при королеві Ясовармані I (889-910 рр.) для постачання міста водою в посушливий період. В середині знаходиться штучний острів, на якому здіймається невеликий храм Мебон, а на південній стороні знаходиться храм Та-пром, який так і не був очищений від джунглів, і постає в тому ж самому вигляді, в якому і побачили його дослідники в кінці XIX століття. Насьогодні водою заповнена лише невелика частина Західного водоймища (8 км на 2.3 км), Східне водоймище абсолютно сухе.
Тераса Прокаженого Короля отримала свою назву через статую прокаженого короля, який знаходиться на платформі. Зараз тут стоїть копія, а оригінал знаходиться в національному музеї в Пном-Пені. Ім’я прокаженого короля покрите таємницею. Теорія про те, що ним був Джаяварман VII і саме тому будував багато лікарень, не знайшла історичної підтримки. Деякі історики стверджують, що статуя зображає Каберу, бога багатства, або Ясовармана I, обидва з яких були, імовірно, прокаженими. Ще одна версія, що статуя отримала назву через лишайник, який росте на ній.
Храм Ангкор Тхом (Angkor Thom) розташований за 1,7 км північніше Ангкор Вата. Це центральна частина міста. Назва "Ангкор Тхом" означає "Велике Місто". Ангкор Тхом був споруджений у 1181-1210 рр. після того, як у 1181 р. Ангкор був узятий і розграбований чамами. Та Кео – одна з найбільших і найвищих споруд в стилі храм-гора. Його будівництво не було закінчене. Якби Та Кео був завершений, то це був би один з найкращих храмів в Ангкорі. Храм має 32 м у висоту. Відсутність художнього оздоблення додає йому чистоту і свіжість. Та Кео – точна копія священної гори Міру, з прямокутним фундаментом і п’ятьма квадратними вежами.
#img_left#Храм Та Пром (Ta Prohm) спеціально не очищався від джунглів і постає у тому вигляді, в якому його побачили французи. Вежі, що буквально розриваються стовбурами дерев, статуї богів, обвиті вітками ліан, і дахи галерей, продавлені під вагою величезного коріння, – таким сьогодні виглядає цей храм.
Храм Преак Неак Пеан (Preah Neak Pean) володіє цікавою композицією: навколо великого квадратного басейну знаходяться чотири значно менших басейни, строго орієнтованих по сторонах світу. В центрі головного басейну на штучному острові знаходиться невеликий храм, а біля нього статуя тварини у дусі Сальвадора Далі.
Збереглися й інші стародавні храми – великий храм Пре-ХанТа-Сом (XII в.), Бантей-Кдей (друга половина XII ст.), Прасат-Краван (побудований у 921 р.). П’ять останніх століть хранителькою і "архітектором" стародавнього міста була сама природа. За цей час місто стало справді казковим дивом – колосальне повітряне коріння рослин встигло задушити в своїх обіймах чудові творіння рук людських.
Ангкор можна відвідувати у будь-яку пору року, проте, найбільш сприятливим часом є період з листопада по березень, коли в країні триває сухий сезон. З ранку виходити краще раніше і оглядати годин до 11, а після обіду – не раніше 15 – 16, оскільки більшість монументів виглядають гірше проти світла. Дуже красивим видовищем є захід біля храму Ангкор Ваті.
Джерело:
Сучасні готи не мають жодного стосунку до тих східно-германських племен, що захопили на початку 3 століття чорноморські землі від Дону до Дунаю. До тих готів, які одним своїм існуванням порушували почуття соціальної стабільності в громадян Римської імперії. Втім, їх сучасні тезки, як і представники спорідненої їм субкультури емо, викликають схожі почуття в МВС.
#img_left#Готами сьогодні називають себе представники «готичної» субкультури. Чіткого визначення Готики не існує, але якщо звернутися до асоціативного ряду, то її можна визначити як нудьгу за темним середньовіччям, коли в підвалах проводилися чорні меси, в соборах засідала свята інквізиція, на головних і не дуже площах спалювали гностиків, а нічними вулицями розгулювали чаклуни та вампіри. Принаймні, так виглядає історія з точки зору готів. Їх завжди можна легко впізнати за чорним одягом, вибіленим пудрою обличчям і чорною косметикою, якою для надання собі найбільшої схожості із живими мерцями однаково користуються представники обох статей.
Емо (скор. від «емоційний») сповідують подібну любов до чорного кольору, що не є дивним, оскільки емо та готи мають спільних предків – чорних панків («панк» – від англ. «punk» – безсмак, нісенітниця, гнилля). В колах «звичайних» панків чорні виділялися прихильністю до цього кольору в одязі та зачісці. Характерною ознакою емо, крім чорного одягу з атрибутикою смерті – малюнками кісток, черепів, кажанів, крім пірсингу на обличчі, наприклад у вигляді кликів під нижньою губою, є обов’язковою присутність в гардеробі чого-небудь рожевого, що показує високу чутливість. Такі собі діти Тьми з плюшевими іграшками.
Головний сенс існування емо вбачають в емоційних переживаннях. І чим вони сильніші, тим краще. Причому позитивні або негативні не має значення. Депресією справжній емо насолоджується не менше, ніж радістю, тільки з тією різницею, що радість звичайно явище не довговічне, а депресію можна продовжити надовго. Готи в основній своїй масі вважають за краще відчувати життя через негативні емоції. Тобто негативні вони для звичайних людей, а для готів, чиїм улюбленим заняттям є прогулянки кладовищами, найкращий стан – це затяжна депресія. Основне, що відрізняє готів від емо, – це те, що вони тримають свої почуття всередині, а емо спеціально виставляють їх напоказ. Але й тих, й інших об’єднує бажання жити не так як усі. Не хочуть належати до звичайного світу, де головним є кар’єра, успіх і соціальна стабільність. Але, щоб піднятися над звичайними людьми, їм не вистачає духовної сили. Адже духовний ріст неможливий без довгої і важкої роботи над собою. Значно простіше залишити набридливий звичайний світ, опустившись нижче людей, до світу, що живе за законами духів, привидів і всякої потойбічної погані.
Якщо розглянути таке захоплення тьмою з точки зору духовних учень, причому зовсім не важливо, яке ми візьмемо за основу, в цьому питанні християнство, мусульманство, іудаїзм, буддизм, даосизм і всі їхні численні течії одностайні. Якщо людина живе як святий, то в потойбічному світі він святим і буде. А якщо людина свідомо вибирає образ життя нечисті, то вона може стати нею ще за життя. Раніше це називалося одержимістю нечистим духом. Та й посмертне існування таких людей релігія тлумачить цілком однозначно.
З іншого боку, якщо прийняти містичну точку зору на ці дві містичні субкультури, то цілком може бути, що цих людей, яким подобається все темне, страшне і безнадійне готують для роботи (у зв’язку зі значним збільшенням числа клієнтів) у тій конторі, над дверима якої написано: «Полиш надію всяк, хто сюди входить»…
Сергій Шилов. Велика Епоха
Споконвіку перли символізують любов і щастя, процвітання і багатство. Впродовж століть люди вірили, що в них божественне походження. Кожна перла унікальна і є єдиною прикрасою, породженою живою істотою. Перли – унікальні коштовні каміння, загадкові та живі. Це одне з найдосконаліших творінь природи!
#img_gallery#
Перлам приписуються магічні та цілющі властивості, та все ж спочатку цінується їхня краса. Перли підходять до будь-якого стилю одягу і доречні за будь-яких обставин. Їх можна надіти на весілля, на урочистий прийом, на вечірку в нічному клубі. Перлові прикраси ніколи не виходять із моди, у них немає свого "сезону".
Перли вважаються не просто коштовністю, оскільки пов’язані з такими сильними небесними тілами, як Місяць, Венера і Нептун. У народженні та дозріванні перли бере участь могутня енергія Нептуна, в подарунок від Місяця вона отримали підвищену чутливість і енергію, Венера подарувала їй вишуканий смак і прагнення до розкоші.
Слово «жемчуг» прийшло до Росії з Китаю. Воно утворилося з китайського «чжень-чжу» через староруське «зенчуг». У мовах романо-германської групи перла називається «перл». І звідси, до речі, з’явився «перламутр», тобто «мати перлів».
У Росії перші згадки про перли датуються X ст. А в XIII-XVIII стст. вони були улюбленими каменями для прикрашання одягу, жіночих головних уборів, одіяння церковних служителів, церковного начиння.
Перли бувають різних кольорів, форм і розмірів. Цей коштовний камінь буває білим, жовтуватим, сріблястим, кремовим різних відтінків, золотистим, блакитним, сірим, чорним. Найбільш цінними вважаються рівні, великі, сяючі перли. Щоб підібрати намисто з однакових за якістю перлів, навіть штучно вирощених, потрібні роки.
Вартість перли обумовлюється не лише її розмірами, але і блиском, кольором, фірмою і мінімальною кількістю плям та нерівностей. Чим довше перла росла, тим більше в ній блиску і чарівності. Найбільше цінуються перли – рожеві. Проте колір потрібно обирати відповідно до відтінку і кольору шкіри, необхідно також брати до уваги колірну гамму одягу, який ви носите.
Як повідомило ВВС китайською мовою, після закінчення суду дружина Ху Цзя Цзен Ціньєн сказала журналістам в інтерв’ю: «Якщо мого чоловіка засудили до трьох із половиною років в’язниці за те, що він написав п’ять статей і двічі дав інтерв’ю, то я хочу запитати людей усього світі, хочу запитати китайців і тих, хто приймає закони, чи є все ж у Китаї свобода слова?» Мати Ху Цзя сказала, що дію китайських законів не можна порівнювати з дією законів інших країн. У Китаї закони просто написані на папері і не відіграють ніякої ролі.
Адвокат Ху Цзя сказав пресі, що він постарається якнайскоріше зустрітися зі своїм підзахисним і вирішити, чи будуть вони подавати апеляцію для оскарження рішення суду. Він також сказав, що вірогідність того, що у такій справі буде переглянуто рішення, дуже мала.
Представник американського посольства в Пекіні висловив своє розчарування з приводу ухваленого вироку: «У рік Олімпійських ігор ми закликаємо Китай використовувати цю можливість для того, щоб показати себе в кращому світлі та зробити кроки з поліпшення ситуації з дотриманням прав людини й наданням релігійних свобод». ООН вимагає, щоб китайська влада негайно звільнила Ху Цзя. Організація Міжнародна Амністія (Amnesty International) докоряє офіційному Пекінові за те, що він не дотримався своєї обіцянки поліпшити ситуацію з правами людини.
3 березня Держсекретар США Кондоліза Райс на засіданні NATO засудила китайську компартію за вирок Ху Цзя. Вона сказала, що цей вирок не відповідає інтересам прав людини, інтересам законів та інтересам Китаю, а також що США дуже через це розчаровані.
Голова делегації Європарламенту в Китаї пан Дірк Стерк і голова Комітету Європарламенту з прав людини пані Гелен Флаутре опублікували заяву, в якій мовиться, що члени Європарламенту висловили своє «розчарування та обурення» із приводу отриманої інформації про рішення суду стосовно Ху Цзя.
Зелений чай широко відомий через свої цілющі властивості. Він містить антиоксиданти й особливо багатий на вітамін C (дві чашки зеленого чаю дорівнюють семи апельсинам). Він також містить фтор і вітамін В. Він покращує кровообіг і роботу нервової системи. В результаті досліджень, проведених у Японії, було виявлено, що зелений чай ефективний у лікуванні раку товстої кишки і травного тракту. Він також має властивості діуретика, але для досягнення такого ефекту необхідно пити його у великих кількостях. У зелений чай можна додавати яблучний сік, це надає йому приємному смаку. Цей напій притуплює відчуття голоду і покращує роботу кишечника.
Маска із зеленого чаю допомагає при надлишкових виділеннях сальних залоз і освіжає шкіру обличчя. Рецепт маски: 1 чайна ложка зеленого чаю, 1 яєчний жовток або 1 столова ложка меду, 1 столова ложка борошна. Змішайте все і накладіть на обличчя. Потім накрийте обличчя марлею і почекайте 20-30 хвилин, після чого змийте маску теплою водою.
Республіка Індія (хінді) — держава в Південній Азії, яка займає велику частину півострова Індостан.
Населення Індії складає більше мільярда чоловік (друге місце в світі). За площею Індія займає сьоме місце в світі. Індія є батьківщиною для багатьох стародавніх цивілізацій і центром важливих історичних торгових маршрутів. В Індії зародилися індуїзм, буддизм, сикхізм, джайнізм.