Blog

Як повідомляє агентство «Leta», після фінансового успіху картини «Аватар» кінокомпанія «Warner Bros.» вирішила два наступних фільму про Гаррі Поттера випустити у форматі 3D.

#img_center_nostream#

Після явно переможної ходи фільмів 3D всі кіностудії Голлівуду обговорюють, які картини доцільно випускати в стереоскопічному форматі.

Також і кінокомпанія «Warner Bros.» спробувала переробити відеоматеріал очікуваної у березні картини «Битва Титанів», і тести були настільки задовільні, що студія вирішила видати у версії 3D і обидві частини картини «Гаррі Поттер і смертельні реліквії».
Правління студії підтвердило прийняте рішення вже у вівторок, але офіційна заява буде зроблена пізніше.
Перетворення кожного фільму кіностудії обійдеться у п’ять мільйонів доларів. Таку ж суму за кожен фільм студія покриє і на придбання окулярів 3D для кінотеатрів.

 

За декількома авторитетними опитуваннями вона була визнана співачкою року, вперше отримала «Золотий грамофон», в новорічному ефірі була щедро представлена на федеральних каналах, здійснила аншлагові турне по 20 містах Росії, п’ять разів виступала в Москві, а в Пітері легко збирала не тільки зали Театру естради та БКЗ, але і Льодовий палац. На одній з репетицій співачка, композитор, поет Олена Ваєнга відповіла на запитання «НВ».

#img_left#– Олена, у минулому році ви випробували унікальну модель, коли дали два концерти в БКЗ з абсолютно різними піснями. Чого чекати шанувальникам цього разу?

– Концерти знову будуть різними. Всі пісні просто нереально вмістити в один вечір. Навіть у тригодинну програму (ноу-хау Ваєнга: її концерти проходять у трьох відділеннях, по годині кожна, з п’ятнадцятихвилинними антрактами. – Прим. авт.). Звичайно, виконаю свої нові пісні – «Човник», «Принцесу», ще щось. На цей раз у мене в гостях буде грузинський вокально-хореографічний ансамбль «Іверія» – колоритний, видовищний. Заспіваю з ним баладу «Арго». На нещодавньому фестивалі «Бардовський святвечір» в БКЗ я виконала пісню мого улюбленого барда Олега Мітяєва «Намасте» (наспівує): «Ми удвох з товаришем не спали, ми курили тихо на веранді …" Гарна пісня. Ми з Олегом подружилися, днями він зателефонував і дав дозвіл, щоб я виконувала ще п’ять його пісень. У концерті також заспіваю пісню з репертуару Жанни Бичевської «Горе мені», написану ієромонахом Романом, «Танок на барабані» – шлягер 1980-х з репертуару Миколи Гнатюка. Я давно люблю цю запальну пісню Раймонда Паулса на вірші Андрія Вознесенського.

– У програмі Михайла Швидкого «Життя прекрасне» артисти співають живцем, про що гордо повідомляє рядок, що біжить. Ви – активна прихильниця живого звуку, часто говорите в інтерв’ю, що під «фанеру» співати не навчилися … Тим більш несподівано було побачити вас в декількох пафосних ТВ-шоу, які працювали під фонограму!

– Я говорила і говорю, що співати під фонограму не вмію і вчитися цьому «мистецтву» не збираюся. Свої концерти ніколи під «фанеру» не даю. І на всіх «солянках» (збірних концертах, фестивалях) б’юся за те, щоб я співала, а мій оркестр грав живцем. Ось був нещодавно концерт для МЧС. Я прийшла і відразу сказала: «Я не хочу співати під фонограму!», на що мені відповіли: «Та не питання!». Але в Кремлі, на церемонії вручення премії «Золотий грамофон», всі мої прохання і стогони: «Я буду співати вживу!» – не подіяли. Ні, мовляв, у нас навіть суперзірки співають під фонограму – в інтересах телезйомки для Першого каналу. І що мені залишалося?! Можна було грюкнути дверима і поїхати до Пітера. І справа навіть не в тому, що я не хотіла зайвий раз загострювати відносини з китами шоу-бізнесу, а в тому, що я зрозуміла: якщо я поїду додому, то мій виступ не побачать мої прихильники у восьмистах містах Росії – від Магадана до Калінінграда . І чому, образившись, я повинна їх кривдити?!

На наступний день «Золотий грамофон» вручали вже в Петербурзі, у Льодовому палаці, де телезйомок не було. І тут вже я наполягла на тому, щоб заспівати пісню «Курю» живцем, хоча переважна більшість артистів, які брали участь у тому концерті, цілком влаштував фонограмний варіант.

Після всієї цієї історії я до фонограми не змінила свого негативного ставлення. Для мене це проблема психологічно-фізіологічна. Я сама стаю інша, якщо мене «випустили» під фонограму. На мені обличчя немає, я стримана, затиснута, кожен такий виступ (слава Богу, їх дуже мало!) Для мене справжній стрес. Я б дуже хотіла, щоб мої прихильники зрозуміли мій стан і не дорікали мене …

#img_right#– Олено, ви ж єдина петербурзька артистка, яка одержала в 2009 році «Золотий грамофон» …

– Чому? Стас Пьеха – теж пітерський артист. І Зара теж.

– Так, але в останні роки і Стас, і Зара живуть у Москві …

– Ну, тоді я мурманська (Ваєнга родом з тих місць. – Прим. авт.). Я – єдина мурманська артистка, яка одержала у 2009 році «Золотий грамофон» (сміється). А якщо серйозно, то головне, щоб соромно перед самим собою не було. А мені не соромно – ні за себе, ні за свою поведінку, ні за свою команду, ні за тих людей, хто вкладає в мене душу, час, гроші … Мені не соромно. Нагорода ця про щось говорить? Значить, я чогось та варта.

Я не новачок на естраді, знаю майже всі підводні течії в шоу-бізнесі, знаю, як часом дістаються премії, але в «Золотому грамофоні» є такий залізний момент, як голосування людей. І мої шанувальники реально голосували. Це їх реальні голоси. Це вони хотіли, щоб я «Золотий грамофон» отримала, і вони його разом зі мною отримали! Оскільки це далеко не перша моя нагорода, то брехати про те, що я в шоці, в ейфорії, не буду. Мені здається, я отримала нагороду «трошки заслужено». І знаєте, московська нагорода, отримана в Кремлі, – це московська. Пітерська ж – домашня. Співати будинку і там – різні речі. В гостях добре, а вдома краще.

– Все добре, але під час вашого виступу у величезному залі Льодового діти радісно підспівували: «Знову стою один, знову курю, мамо, знову …»

– Якщо дітки співали «Курю!» – Це погано. Я їм тільки здоров’я побажаю! Але якщо серйозно, то я ж не про куриво співаю, співаю про інше. Хоча, коли людині погано, він, як не крути, все одно п’є або курить …

#img_left#– А вам бувало важко,погано, голодно?

– У 18 років я зібрала валізу і пішла з дому. Вийшла заміж, про що не шкодую. Це був мій вибір, і я живу з чоловіком вже 16 років (Іван Матвієнко – продюсер Олени. – Прим. авт.). Молода сім’я, початок 1990-х, ми через все пройшли. Мій Ваня виїжджав на місяць-два на заробітки, і в ці моменти доводилося туго. Були дні, коли не те що в холодильнику, в квартирі анічогісінько немає. Одна мука, не було навіть солі. Я смажила на сковорідці борошно, перемішуючи з водою, і це їла. Таким було моє меню: сніданок, обід, вечеря. У мене не вистачало грошей навіть на громадський транспорт. Йшла пішки від «Автово» до Театральної площі! Спала на підлозі, і меблів нових ніяк не купити. Батьки так образилися, що майже три роки зі мною не спілкувалися. І ось у цей момент мені було туго. Тому що в цей період було дуже скрутно моєму чоловікові. Зате пісні писалися як гриби після дощу, та ще й які! Я завжди кажу: що мені гірше, тим крутіші пісні виходять! Це називається «синдром Бетховена». І все одно я була така щаслива! І було мені так добре. Я згадую слова своєї тітоньки: «Ми навіть у війну були щасливі, тому що були молоді!» У людини це щастя молодості не відняти ніколи. Якщо ти молодий, у тебе все добре. Навіть якщо ти спиш на підлозі, за день з’їси одне яблуко. Зате яка я була струнка, худа, красива. А як тільки гроші виникли, відразу з’явилася зайва вага (сміється). До речі, я тут прийшла в один оздоровчий лікувальний заклад зі словами: «Допоможіть мені, будь ласка! Я ходжу по ресторанах, багато їм, тому у мене проблеми з вагою», а вони посміхаються: «Ми допоможемо вам розлучитися з зайвими грошима!»

– Олено, після того як ви написали «Курю» і «Абсент», багато хто вирішив, що пісні автобіографічні, що Ваєнгі потрібен такий легкий алкогольно-нікотиновий допінг! Для творчого натхнення…

– Ні, що ви, я не курю і не п’ю. На гастролях і поготів. Мені випити – це смерть. Я потім нічого не заспіваю. Алкоголь на мої зв’язки впливає, одразу, моментально, причому негативно. І слова можу в піснях забути…

– Олено, ви ж не тільки співачка, але ще і драматична актриса … граєте в спектаклі «Вільна пара» в дуеті разом з Андрієм Родимовим. Як ви думаєте, скільки проживе ваша «Вільна пара»?

– Спектакль починався ще в театральному інституті, разом з нашим педагогом, режисером Катериною Шімільовою… Вісім років пройшло. А скільки взагалі живуть спектаклі?

– По-різному живуть… Ось спектаклю Михайла Боярського «Інтимне життя» 15-й рік пішов, вже більше 500 разів зіграний…

– Чудово, отже, у нас буде – 20 років! Будемо живі, здорові, отже, будемо грати, а куди ми подінемося… У нас з Андрієм і режисером Катериною Шімільовою на підході є ще один спектакль, який залежить тільки від мене, від моєї зайнятості. От зберемося і випустимо ще одну назву.

#img_center_nostream#

– 19 січня в Театрі естради ви взяли участь у концерті пам’яті Петра Вельямінова, видатного актора театру та кіно, а для вас – ще й улюбленого педагога, майстра…

– Я дуже хотіла заспівати на цьому концерті «Журавлі» («Мені інколи здається, що солдати, які не повернулися з кривавих полів, не в землю цю полягли колись, а перетворилися на білих журавлів…»). Я виконувала цю пісню 22 червня на своєму концерті у «Жовтневому» (у Ваєнги є традиція – 22 червня, в день початку війни, вона дає в БКЗ концерти, де виконує пісні тільки воєнних років. – Прим. авт.). Співала буквально через тиждень після смерті Петра Сергійовича, але і тоді, і зараз не можу повірити, що його немає. Адже він приходив на всі мої концерти в БКЗ, йому подобалося, що його учениця співає в такому залі, що в неї аншлаги.

Це був великий актор і людина-глиба. І така людина мене любила, а я любила його. Щиро. Слово «дідусь» – воно не підходить Петру Сергійовичу! Але він мене як дід онучку любив. Педагог, знаменитий артист. А для мене перш за все рідною людиною став. Дозволяв мені робити, що душі завгодно – навіть пустувати, скаженіти, експериментувати, хоча з багатьма людьми був суворий. Він як рентгеном всіх просвічував, наскрізь бачив, і багато фальшивих персонажів відразу починали нітитися. Адже в нього такий життєвий досвід за плечима. Він не просто сидів, він жорстоко сидів. Він мені такі речі розповідав – про тюрму, про лісосплав, про життя. Я поки берегу ці спогади, ні з ким не ділюсь. Тому що він мені розповідав як онучці своїй…

#img_left_nostream#Багатьом, коли вони чують про «вікторіанський» стиль, спадають на думку такі великі старовинні будинки яскравого кольору з ошатною архітектурою. Однак насправді цей термін відноситься до періоду правління королеви Вікторії між 1840 і 1900 роками у Англії. До нього відноситься кілька стилів, такі як неоготика, фолк-вікторіанський та вікторіанський королеви Анни.

В цей період індустріалізація привнесла в архітектуру багато нових досягнень в області масового виготовлення дерев’яних та металевих деталей оздоблення фасадів. Через це у Вікторіанській епосі бачать зародження сучасної архітектури.  

Споруди цієї епохи розвивались від внутрішнього до поверхового, зовнішня частина будинку відображала структуру його внутрішніх приміщень. Ці будівлі часто були незвичних форм і були оздоблені різьбленням. Вікторіанський стиль звертає особливу увагу на зовнішню геометрію форм. Багато прикрашені будинки цієї епохи, вони у багатьох і асоціюються з королівським образом життя.

«Розфарбовані пані» — квартал будиночків в Вікторіанському стилі, Каліфорнія.

Фото: John O’Neill/en.wikipedia.org

Джон Раскін вважає, що для раннього періоду Вікторіанської епохи стилем, що надихав, була готика. Вона несла певні моральні концепції, з повагою ставилась до всього природнього. Пан Раскін був письменником, мистецтвознавцем та філософом, його ідеї впливали на оформлення стилю Arts and Crafts, що виступав проти індустріалізації Вікторіанської епохи. Він вважав, що душевні пориви людини можуть бути виражені у архітектурі саме за допомогою готичного стилю.

Багато кого надихали ці будівлі. Наприклад, в середині 1700х архітектурний новатор сер Хорас Уолпол доповнив свою літню резиденцію готичними деталями, створивши будинок в стилі неоготика. Він нагадував середньовічну архітектуру соборів. Низька вартість будівельного матеріалу для кладки — каміння — замість деревини або цегли, зробила цей стиль широко розповсюдженим по всій Північній Америці. Там такі будівлі зводились в основному не житлові, а для церков чи для громадських споруд, адміністрацій уряду. В той час в Америці можна було зустріти дві форми готики: з цегли (Brick Gothic) та з деревини (Carpenter Gothic). Останні були відомі своїм зовнішнім пишним декоруванням, різьбленням по дереву, що називали „пряничним”. 

Школа мистецтв у Вікторіанському стилі, Глостершир, Великобританія. Фото: Jongleur100/en.wikipedia.org

Пізніше, у період між 1840 і 1885 роками, найпопулярнішим в Америці вікторіанським стилем став Italianate. Для нього був характерним плоский чи з низьким скатом дах, квадратна в плані декоративна башта, масивні карнизи і консолі, високі та вузькі вікна.

Italianate віддзеркалює ідеї яскравого руху 1840х, коли архітектура відійшла від класичної традиції, з якою вона була пов’язана століттями. Американський Italianate передавав образ провінційної Італії, красу архітектури італійського Ренесансу. 

Будинок в стилі Italiante. Фото: raaen99/en.wikipedia.org

Чарівний Italiante. Фото: Sardaka/en.wikipedia.org

Маєток в місті Онейда поблизу Нью-Йорку. Фото: GerriGray/en.wikipedia.org

В період між 1880 і 1910 роками, з технічним прогресом, коли вже залізниця з’явилась навіть у маленьких містечках, масове виготовлення дерев’яних деталей багато хто міг собі дозволити. Тому вони стали перебудовувати свої звичайні помешкання у фолк-вікторіанському стилі (Folk Victorians). Кутоподібні чи квадратні в плані, з кострокінечим фронтоном, ці споруди декоровані витонченими деталями у вхідній групі та на карнизах.

Вони були свого роду зменшеними копіями великих будинків Вікторіанської епохи для середнього класу. Потім з’являється стиль королеви Анни, дуже помірковано розроблений. Саме їх ми згадуємо, коли чуємо про вікторіанську архітектуру. В них відкрита веранда йде вздовж фасаду, вони мають круглі чи квадратні в плані башти. Стіни зроблені у поліхроматичній гамі, з пишним візерунчастим декоруванням. Вони еклектичні і створюють відчуття величі. Будинки стилю королеви Анни виглядають елегантно навіть при композиційній неврівноваженості своїх форм. У Сполучених Штатах такі будинки з 1880х і до 1905 року зводились повсюди.

Вікторіанська епоха була прогресивною, розвивалась архітектура, багато було побудовано. Можна знову згадати слова Джона Раскіна, що так піклувався про збереження старовинних споруд і пам’яток періоду готики, що «найбільш славна будівля не за своє каміння, не за своє золото. Її слава в її віці…» Тож, неважливо, про який саме стиль Вікторіанської епохи ми говоримо, ці величні будинки мають отримувати загальне визнання не за свій зовнішній вигляд, матеріали конструкцій чи форму плану, а за свою історичну значимість і надзвичайну стійкість.

Адам Міллер. Велика Епоха

Китай. Представники китайської влади неодноразово заявляли міжнародному співтовариству, що духовна практика Фалуньгун в КНР заборонена на підставі законів країни. Однак, якщо відслідкувавши, як проходять суди в Китаї, можна сильно засумніватися не тільки в правдивості заяв представників компартії, але і в тому, що закони в країні взагалі мають будь-яку силу.

#img_right#Нижче наводиться розповідь родичів однієї з десятків тисяч китайських сімей, яких спіткали переслідування за їх духовну віру.

Подружжя Сунь Децзян і Чжан Бінлань, які проживають в повіті Таньчен провінції Шаньдун почали займатися Фалуньгун в 2004 році, тобто вже після початку репресій щодо прихильників цієї духовної практики з боку правлячої компартії.

9 червня 2009 р. їх 16-річна дочка Сунь Сіньцзюань взяла вдома кілька листівок, що розповідають про Фалуньгун і репресії, і віднесла до школи, де роздала їх вчителям і школярам. Про це відразу ж донесли директору школи, який також негайно передав цю інформацію місцевому відділенню «Офісу-610». В результаті дівчинка того дня одразу зі школи була відправлена у відділення поліції.

Після кількагодинного допиту із застосуванням погроз, школярка розповіла, що листівки вона взяла у мами. Після чого співробітники «Офісу-610» та відділу держбезпеки поїхали до них додому, і провели обшук. У результаті обшуку були конфісковані книги Фалуньгун, листівки, супутникова антена, за допомогою якої можна було дивитися закордонні телеканали, заборонені компартією. Подружжя забрали до відділку.

Сунь Децзян пробув у в’язниці місяць, після чого його звільнили під заставу до судового розгляду. Їх доньку влада на місяць відправила в клас «промивання мозку». Після повернення додому, вона кожного місяця зобов’язана відвідувати «Офіс-610» і доповідати там про свої думки по відношенню до Фалуньгун.

11 листопада минулого року в суді повіту Таньчен пройшло засідання суду у справі подружжя. Двоє пекінських адвокатів, наводячи різні статті законів і Конституції КНР, доводили, що їх підзахисні абсолютно невинні.

Основні моменти, на яких будувався юридичний захист, полягали у наступному:

1. Фалуньгун не визначається владою як секта. Коли адвокат запитав у сторони звинувачення в особі представника місцевої прокуратури, чи є якісь юридичні документи, в яких говориться протилежне, жодної відповіді не надійшло.

2. Звинувачення у «перешкоджанні виконанню державних та адміністративних законів» не обґрунтоване. Адвокат поцікавився, яким чином ці послідовники Фалуньгун перешкоджали виконанню законів, в якій формі вони це робили і які цілі при цьому переслідували? Він також попросив надати докази цього. Співробітник прокуратури знову не зміг чітко відповісти на це питання. Ніяких доказів представлено також не було.

3. В обвинувальному висновку говориться, що підсудні «широко пропагували Фалуньгун і виставляли в непривабливому світлі комуністичних лідерів». Адвокат запитав, як саме його підзахисні спотворювали «світлий образ» комуністичних керівників і яких саме керівників? І знову попросив представити юридичні докази. Ні відповіді, ні доказів не було.

Далі адвокат продовжив: «За словами підсудного, він почав практикувати Фалуньгун через хворобу, яка швидко пройшла в результаті практики. Хіба він не отримав велику користь від практики по Фалуньгун і саме тому пропагує її іншим? Чи можна сказати, що роблячи так, він скоює злочин? Хіба таке звинувачення не абсурдне?»

Коли адвокати закінчили свою промову, підсумком якої була вимога визнати підсудних невинними через відсутність будь-яких юридичних доказів провини, в залі запанувала тиша. Мовчав і представник обвинувачення та суддя. Пауза затягнулася, родичі підсудних прийняли це за добрий знак, встали і поспішили до своїх рідних, щоб обійняти їх, але охоронці без наказу схопили подружжя і поспішно вивели із залу, а суддя нервово сказав: «Поверніться на своє місце, ми повинні порадитися».

На цьому слухання закінчилося, вирок оголошений не був, обвинувачених не звільнили.

Лише кілька днів тому наші джерела повідомили, що суддя засудив Чжан Бінлань до восьми років ув’язнення, а її чоловіка Суня Децзяна до трьох років з відстрочкою виконання покарання на 5 років.

26 січня 2010 року в Парижі на високому тижні моди німецький дизайнер Карл Лагерфельд (Karl Lagerfeld) представив колекцію для Chanel весна-літо 2010.

#img_gallery#

Не дивлячись на повсякденність картоплі, її цілком можна вважати природним дивом. Адже вона є одним з найкорисніших і поширеніших продуктів харчування. Завдяки повноцінності складу, одну картоплю можна тривалий час вживати без шкоди для здоров’я. Недаремно в народі картоплю називають другим хлібом.

#img_left#У минулому для європейців картопля була загадковою рослиною Нового Світу, і селяни боялися споживати її навіть під загрозою смерті. Вони вважали її диявольською рослиною, оскільки про неї не говорилося в Біблії. До того ж картоплею тоді нерідко труїлися, оскільки не знали про неї нічого та їли не бульби, а ягоди. Але поступово від страху і неприязні відношення до картоплі змінилося прихильністю і сьогодні для людей всієї планети вона залишається універсальним і незамінним продуктом харчування.

Спочатку картопля зростала на обширній території Анд, на всьому протязі від стародавнього міста Куско до озера Тітікака. Можливо, інки вирощували її навіть на вершинах гір в околицях Мачу Пікчу. Американський ботанік Юджент досліджував картопляні залишки, виявлені при розкопках давніх поселень індійців і прийшов до дивного висновку. Картоплю корінні мешканці Перу почали культивувати 12 тисяч років потому. Ось такий ветеран сільської праці!

Сушене м’ясо без чуньо подібно до життя без любові

У індійців Південної і Центральної Америки картопля була дуже популярним продуктом. Можливо, це пов’язано з тим, що вона була просто необхідною для їх повноцінного харчування, а значить виживання. Тому індійці досконально знали методи її культивування і тривалого зберігання. Це дозволяло синам Сонця створювати резерви харчування та уникнути появи голоду у важкі часи.

#img_right#Тому індійці шанували картоплю як бога і поклонялися її духам. Вони називали її «папа», від чого, врешті-решт, сталося «patato» (картопля англійською). На честь «папи» проводили пишні свята. Наприклад, індійці Еквадору, під час свята врожаю, приносили в жертву ягнят, кров’ю яких окроплювали картоплю. А після нарядно одягнені діточки, радісно носили в корзинах бульби картоплі.

Індійцям було відомо 150 видів картоплі і безліч способів її приготування. Найбільш популярним з них був, так званий, чуньо. До цих пір від сучасних мешканців Анд можна почути приказку «сушене м’ясо без чуньо подібно до життя без любові».

Чуньо можна вважати картопляними консервами, оскільки після його приготування він міг зберігатися протягом 3 – 4 років не зіпсуючись при цьому. Чуньо готували так: бульби картоплі укладали на спеціальну солому, де вночі вона промерзала під холодом. Після чого її накривали соломою і м’яко давили для того, щоб позбавиться від зайвої вологи, а потім сушили на сонці. Внаслідок чого із звичайної картоплі виходив повноцінний чуньо!

Картопляний марафон у 300 днів

Звичайно, чуньо можливо не привернув увагу європейцеві, проте у нас є свої способи приготування «папи». І вони нам теж є по-своєму цінними. Адже картопля має повноцінний склад і високу енергетичну цінність. У 3х кілограмах картоплі міститься 2500 ккал, тобто щоденна норма. Картопля подібно до хліба ніколи не приїдається і є такою ж корисною. Проте на відміну від пшениці картопля має вищий вміст білка. Як правило, рослинні продукти містять не так багато білка. Якщо прийняти вміст білків в курячому м’ясі за 100%, то в пшениці міститься 64% білка, а в картоплі 85%.

Картопля містить вітаміни В1, РР, В2, пектини, велику кількість вітаміну С і безліч мінеральних речовин (К, Mg, Fe, P, Ca). У нім також містяться незамінні амінокислоти (наприклад, лізин).

#img_right#Для оцінки унікальних властивостей картоплі навіть був проведений експеримент, коли один скандинав протягом 300 днів харчувався лише картоплею, правда змащуючи її маргарином. Маргарин він використовував тому, що вміст жирів в очищеній картоплі всього 0,15%. Проте якби він їв її «в мундирі» йому не був потрібнен навіть маргарин. Низький вміст жирів, повноцінний склад і приємний смак зробили картоплю об’єктом популярної дієти, званою «картопляною дієтою індійців».

Ось пара варіантів дієти:

Перша дієта триває протягом 3х днів. Промийте і запечіть в духовці до утворення хрусткої шкуринки близько 1,5 кг картоплі. Потім розділіть їх на 6 порцій і вживайте рівномірно протягом дня. Краще гарячим і прямо в шкірці. Не сипте солі, не додайте вершкового або рослинного масла та інших приправ. Запивайте картоплю простою питною водою, або ще краще джерельною. Загальна кількість випитої рідини в добу повинна складати 3 л, тому її можна пити і окремо. Спиртне виключено.

Другої дієти можна дотримуватися протягом 15 днів, тому вона корисніша. Оскільки чим більш поступові та тривалі зміни, тим краще для самого організму. Промийте 1,5 кг картоплі та запечіть в духовці або зваріть на пару. Потім приправте лимонним соком, невеликою кількістю оливкового масла і додайте дрібно нарізану петрушку і часник. Картоплю можна розтовкти і приготувати пюре. Вживати також як і в першому варіанті.

І нехай духи картоплі подарують Вам здоров’я!

Багато людей не здогадуються, що вправи, які вони зазвичай виконують частенько менше всього підходять їм. І новачок і навіть дослідний спортсмен при виборі оптимального варіанту тренування може відчути сумніви.



#img_left#Можливо, кількість видів фізичної активності, що з’явилася за минулі два десятиліття, здається дуже різноманітною. А також дехто, можливо, відчуває побоювання, перш ніж  ризикнути посвятити себе іншому виду фізичної активності. Є декілька чинників, здатних грати визначальну роль у виборі вправ для конкретної людини.

 

Існує безліч видів тренувань, як для групових, так і для індивідуальних занять. Ось деякі з них: важка атлетика, йога, пілатес, розтяжки, тренування рівноваги, ходьба, біг, тренування зі змінною активністю, плавання, Тай-чи, Цігун, бойові мистецтва, обертання ролика, танці, будокон, бокс, їзда на велосипеді, велотренажери, спортивні види дозвілля і різні види спортивних змагань.

 

Вибираючи різні види фізичної активності, можна розвинути різні якості і навики: силу або м’язовий рельєф, витривалість, гнучкість, спритність, швидкість, прудкість, рівновагу, стійкість до стресів, розвинений  істяк, правильну поставу,  відчуття ритму і товариський дух. Кожен вид тренування сприяє розвитку різного набору якостей.

 

Перше і найважливіше, на що слід звернути увагу при виборі вигляду тренувань, – цікавість і зручність. За відсутності отримуваного задоволення і доступності здійснення тренувань, вірогідність їх тривалого виконання буде також мала. Крім того, якщо все-таки продовжити виконання обтяжливих вправ, результати можуть бути обмежені низькою мотивацією, а також підвищенням рівня гормонів стресу. І тоді думка  про те, що "я повинен йти в зал", призводитиме до різкого зниження самопочуття і результатів тренувань.

 

#img_right#Другий чинник, заслуговуючий уваги, – стать. Традиційно тренажерний  зал заповнений надмірно "накаченими" чоловіками, а рогожі фітнес залу – розтягнутими жінками. Залежно від вигляду фізичної активності, до йоги частенько звертаються вже гнучкі жінки, тоді як зал для боксу – прерогатива чоловіків. Останніми роками почав розвиватися підхід, коли представники різної статі відвідують заняття один одного, і це хороша тенденція. Як правило, чоловіки мають меншу гнучкість і отримували б більше користі з вправ на розтяжку, тоді як надмірно гнучким жінкам виявилися корисними вправи, спрямовані на розвиток інших якостей. Багатобічний розвиток – гідна і гармонійна мета, в тому разі, якщо людина не прагне стати професіоналом в конкретному виді спорту.

Третій чинник – ваш рівень нервово-емоційної напруженості. Більшість сучасних людей схильна до впливу  стресових ситуацій і страждає від постійного надлишку гормонів стресу, таких, як кортизол. Достовірно встановлено, що кортизол і стрес приводять до збільшення депонування жиру в тілі. Виходячи з цієї точки зору, наскільки відповідними виявляться вправи, сприяючі підвищенню концентрації кортизолу, наприклад біг або велотренажери, для тих, хто вже "утопає" в кортизолі? Найбільш схильні люди з II (A) групою крові фактично втрачали б більше жиру і знайшли тонус швидше, якби вони посвятили час вправам, що знижують рівень стресу. Такі методи практики як йога, Тай-чи і Цігун, як відомо, значно знижують рівень кортизолу. Вони сприяють посиленню енергетичного поля, замість того, щоб виснажувати тіло надалі. Багато видів фізичної діяльності можуть перешкодити дії стресу, завдяки незначним змінам. Спробуйте, наприклад, силові тренування при дуже повільному темпі дихання: виконуйте кожне повторення в підході за один глибокий вдих.

#img_left#Четвертий чинник – прагнення і мета. Раціонально витрачати 20 хвилин в тренажерному залі, зосереджуючись на легких вправах, спрямованих на відновлення сердечної діяльності, в той день, коли Ви стомлені. А годинне важке пліометричене тренування можна провести наступного дня, коли Ви відчуватимете себе енергійнішими. Щоб душа не покинула тіло, не кожне тренування повинне виконуватися на межі можливостей.

 

Примітно, що і тіло, і психіка людини легко справляються зі звичними видами діяльності. Тому в середньому, потрібно змінювати програму тренувань, раз в п’ять тижнів. І тоді можна отримати максимум користі від вправ. Після 5 тижнів, організм звикається, умови тренувань знов стають комфортними і результати затримуються. При проектуванні тренування і вибору необхідних вправ, потрібно враховувати і щоденні і віддалені цілі.

П’ятий визначальний чинник  при виборі – особливості повсякденного життя. Недавні дослідження показали, що організм більшості людей краще підготовлений до фізичної діяльності в денний час, що, ймовірно, не дуже реально для більшості. Не менш важливо враховувати погодні умови і особливості харчування. Ці чинники не лише здатні знизити витривалість фізичних навантажень, що виконуються на свіжому повітрі, але й навіть викликати головні болі при певних метеоумовах.

 

У незалежності від того, що Ви виберете, не забувайте знаходити в тренуваннях свій інтерес.

Автор Джеймс Гудлейт, сертифікований фахівець в ступені бакалавра в кинезіологиії, особистий тренер NASM (Національній Академії Спортивної медицини) і різносторонній практик здоров’я. Він займався навчанням людей функціонально-коректуючими вправами протягом більш ніж десятиліття. З ним можна зв’язатися по електронній пошті Fitforbirth@gmail.com або через його сайти Getfitforbirth.com і Yoursuperbaby.com.

Існує форма медитації, яка називається медитація усвідомленості. C давніх часів, послідовники Конфуція, даоси і буддисти – всі звертали увагу на спокійну медитацію. Через медитацію вони очищають думки і прояснюють свій розум. Сучасна медицина також підтверджує, що медитація здатна поліпшити зосередженість та ефективно усувати напругу, і навіть пом’якшувати хронічні хвороби. Все більше мешканців Заходу практикують медитацію, отримуючи від цього багато користі.

#img_left#У 1979 році, лікар Йон Кабат-Зінн (Dr. Jon Kabat-Zinn), засновник Клініки по зняттю стресу (Stress Reduction Clinic) і Центру усвідомленості (Center for Mindfulness) в Медичному центрі Університету Массачусетс (University of Massachusetts Medical Center), представив доповідь про усвідомлену медитацію. Він представив дані за 10 років клінічних досліджень більше 4 000 людей, які пройшли восьмитижневий курс, відомий як "Програма по зняттю стресу" (Stress Reduction and Relaxation Program) в Медичному центрі Університету Массачусетс.

Л-р Кабат-Зінн визначає оздоровчу силу усвідомленої медитації як "систематичний підхід до розвитку нового вигляду контролю і мудрості, заснований на наших внутрішніх здібностях до розслаблення, приділення уваги, усвідомленості і розуміння". Ця форма медитації може бути використана при таких проблемах як головний біль, високий тиск, болі в попереку, хвороби серця. Всі вони пов’язані з психо-емоциональним перенапруженням.

Чи потрібно людям медитувати, не будучи хворими?

Вивчаючи життя ченців, які медитуючи, деколи проводять ціле життя, експерти виявили, що медитація покращує здатність пізнання. Якщо ви – людина, яка приймає все, що відбувається, близько до серця або часто хвилюється про майбутнє, то медитація ненав’язливо допоможе вплинути на ваше сприйняття речей, сприяючи збереженню гарного настрою протягом довгого часу. Годинна медитація протягом восьми тижнів приведе до активації імунних реакцій, розвиваючи мозкові центри, пов’язані з позитивним мисленням.

Мешканці Сходу і Заходу відносяться до споглядання по-різному. У Америці споглядання не пов’язане з релігією. Американці розглядають медитацію як вправу для мозку, замість керівництва для розуму. Вони вважають, що інтелект людини може бути натренований через виконання вправ. Можна навчити наш розум працювати з емоціями, стабілізувати увагу, зменшити сприйнятливість до відвернення і безладний хід наших думок.

#img_right#Традиційна культура Сходу звертає увагу на теорію про те, що людина – невід’ємна частина природи, душа і тіло взаємодіють. Окрім медитації, люди Сходу цінують поліпшення характеру, звертають увагу на етику і здійснення благодіянь. Коли розум людини стає чистими, без непотрібних відволікаючих думок, тоді розум і тіло знаходитимуться в оптимальному стані.

Останніми роками, Фалуньгун, який наставляє слідувати в житті Істині, Доброті і Терпінню, поширився по всьому світу, робить акцент на медитації для того, щоб досягти спокою розуму.

Новачки можуть спробувати наступний простий метод: сядьте на подушку зі схрещеними ногами, спину тримайте прямо. Якщо вам так незручно, то можете на щось спертися ліктем. Розслабте тіло, закрийте очі. Дихаєте повільно. Якщо безладні думки продовжують з’являтися, то не звертає уваги на них, намагайтеся уникнути ваших порушених відчуттів. Якщо виявите, що не можете зосередитися, то це не має значення. Не втрачайте надію. Будьте щасливі, що вже помітили ситуацію відвернення. Продовжуйте спостерігати думки, але не слідуйте за ними. Завдяки щоденній практиці, ваші думки більше не будуть настільки безладні, вони стануть яснішими.

Збереження милосердного і добродушного стану в щоденному житті допоможе стати стійкішим вашому гарному настрою.

Версія китайською