Вона також виразила свій глибокий подив з приводу такого суворого вироку і таких серйозних обвинувачень на адресу свого сина: «Ось це і є результат зусиль мого сина ради країни та народу! Його звинуватили в зазіханні на державну владу. Хіба це не смішно звучить? Хіба Го Чуань може змагатися з декілька мільйонною армією та атомною бомбою? Хіба він може повалити уряд? Він всього лише написав декілька статтей, які неприємні компартії».
Дружина Го Чуаня на ім’я Лі Цзин також вважає вирок безпідставним: «Адже у нас в конституції є закон щодо свободи слова! Людина написала декілька статтей і за це буде 10 років сидіти у в’язниці? Я вважаю, що вони [представники влади] просто з’їхали глузду!»
Суд у справі Го пройшов 25 вересня, але вирок оголошений не був, суддя оголосив, що розгляд справи відкладається.
Аналітики тоді припускали, що це пов’язано з наближенням (1 жовтня) свята 60-ліття правління компартії, і що влада прагне не викликати зайвих нарікань на свою адресу. І справді, після святкових вихідних суд не продовжив слухання справи, а відразу оголосив вердикт.
Родичі правозахисника виразили твердий намір оскаржити вирок. Вони також упевнені, що це зробить і сам Го Чуань.
Го Чуань, 1968 року народження, працював секретарем комітету економічних реформ міста Нанкіна, суддівським чиновником в міському народному суді середнього рангу, а потім доцентом в педагогічному університеті. З листопада 2007 року він почав писати відкриті листи керівникам уряду, в яких висловлював пропозиції щодо створення багатопартійної системи, реформування процесу виборів тощо. Через місяць після першого листа його змістили з посади викладача на посаду бібліотекаря, а також провели вдома обшук і кілька разів викликали в органи безпеки для «бесіди».
Го продовжував писати свої статті та поширювати їх по мережі інтернет. Згодом його звільнили з університету. В листопаді 2008 року його заарештували по звинуваченню у «спробі повалити державну владу». В обвинувальному висновку, представленому в суді, мовиться, що Го опублікував в інтернеті більше 300 статей, в яких пропагував демократичні погляди, а також закликав народ до дії, розпочати «синій рух».
