#img_left_nostream#Голівудська зірка українського походження Міла Йовович, незважаючи на щільний знімальний графік, погодилася брати участь в романтичній комедії Левана Габріадзе «Викрутаси». Продюсером картини став Тимур Бекмамбетов.
У новому фільмі Габріадзе героїня Йовович – успішна москвичка Надя знайомиться з провінційним вчителем російської мови Славою. Молоді люди закохуються, і незабаром вирішують одружитися. Але зла доля і нещасливий збіг обставин затримує Славу на шляху до Москви, куди він прямує на весілля.
Тим часом не втрачає надії і колишній наречений Наді – самовпевнений москвич Даня. Справжні пристрасті розігруються в боротьбі за серце і руку дівчини, і тут, звичайно, потрібна саме така чарівна красуня, як Міла Йовович, щоб усім було зрозуміло, що чоловіки цілком можуть втратити голову.
У ролях суперників у коханні – Костянтин Хабенський (Слава) та Іван Ургант (Даня).
Перший знімальний день відбувся відразу після приїзду актриси в столицю, біля готелю «Белград». Роль Йовович буде виконувати російською мовою. Прем’єра картини запланована на листопад 2010 року.
#img_left_nostream#Творці фільму «Божевільне побачення» пропонують рішення, як урізноманітнити ваш доволі набридлий шлюб – кидайтеся в небезпечну для життя пригоду! Якщо це вас не вб’є, то точно зміцнить ваш шлюб.
Подружжя Фостер Філ і Клер – звичайна подружня пара з Нью-Джерсі. Єдина їх розвага – дивитися на парочки в кафе і вгадувати, як довго вони знайомі, яке це за рахунком їх побачення, так як їхні власні щотижневі «побачення» давно вже перетворилися на щось зовсім передбачуване і нудне. Але, не цього разу…
Прийшовши в новий модний ресторан, і не знаходячи вільного столика, Фостери наважуються на нешкідливий обман – видають себе за Тріплхорнів, у яких замовлено столик, і займають їх місце.
Але, незабаром їм доводиться про це пошкодувати, тому що Тріплхорни, виявляються власниками «флешки» з інформацією, за якою ганяється мафіозне угруповання.
По ходу гостросюжетних подій невдачливе подружжя не забуває розбиратися і в своїх особистих стосунках, висловлюючи все своє накопичине за довгі роки шлюбу невдоволення. Філ дорікає дружину в тому, що вона давно перестала «світитися», побачивши свого чоловіка, зате не забуває «загорятися» при сторонніх чоловіках.
Клер нарешті висловлює чоловіку, як їй набридло, що він ніколи не зачиняє за собою ящики столу, і що вона давно вже мріє мати хоча б один лише день, який не залежав би від інших. За час небезпечних пригод у них з’являється можливість поглянути один на одного по-новому.
Останнім часом жанр «екшн»-ром-ком став вельми популярним, тут є можливість урізноманітнити солодкуватий сюжет гостросюжетною дією, роблячи його більш «їстівним».
У «Божевільному побаченні» режисера Шона Леві ставка зроблена на комедійний дует головних виконавців Стіва Карела та Тіни Фей, і це дуже вдале рішення. У сценарії Джоша Клауснера чимало хороших діалогів, яким чудові актори додають потрібне звучання. Це те, що робить картину більш-менш прийнятною. Тому що весь цей «екшн» бачили чимало.
Якщо ви налаштовані на легку нехитру комедію з хорошими акторами, то фільм вас не розчарує, тільки не чекайте нічого більшого, цього немає.
На дійсно вартий твір кінострічка не тягне, скоріше, чергова «стрічка-бантик», так, якщо зовсім нікуди подіти час. І взагалі, що відбувається, куди поділися гарні фільми?
Перемога збірної Іспанії в останньому турі групового раунду над Чилі (2:1) вивела в 1 / 8 фіналу обидві команди.
І іспанці, і чилійці заслужили право зіграти в плей-офф чемпіонату світу. Хоча після першого тайму доля других перебувала на волосині. Програш 0:2 і вилучення Естради, здавалося, не залишали шансів Чилі на продовження боротьби. Проте гол на початку другої половини гри Мільяра підняв настрій гравцям і вони зуміли відстояти цей рахунок.
Але все було в руках і ногах Швейцарії. Європейцям потрібно було забити два м’ячі аутсайдеру Гондурасу і тоді саме вони зіграли б в 1 / 8 фіналу. Але гондурасці відстояли свої ворота і взяли перше, історичне, очко на мундіалях.
Тепер в 1 / 8 фіналу фіналу Іспанія зіграє проти своїх географічних сусідів португальців, а Чилі спробує піднести сюрприз у матчі з бразильцями.
#img_left_nostream#Російська енергетична монополія Газпром висловлює готовність внести до спільного підприємства з державною компанією НАК Нафтогаз України власні газові родовища. Голова правління ВАТ Газпром Олексій Міллер заявив, що українському уряду вже надали перелік ймовірних активів. Які саме російські родовища стануть надбанням СП, за його словами, залежатиме від оцінки вартості української компанії. Міллер згадав, що запаси цих родовищ можуть бути досить значними і становити 1 трильйон кубічних метрів газу – цих обсягів вистачить Україні на півстоліття.
У випадку створення спільного підприємства населення України отримає видобуте ним паливо за цінами нижчими за ринкові, нахвалюють переваги цього проекту в Газпромі. Не приховують там і ціну, яку має заплатити Київ. Мовляв, Україна має внести до активів спільного підприємства свою газотранспортну систему та власні потужності з видобутку газу. Це буде першим кроком до об’єднання російської і української компаній, зазначив Міллер. Він каже, що переговори щодо проекту ведуться вже протягом останніх двох місяців і «структура угоди вимальовується».
У той же час українські урядовці поки що з меншим оптимізмом говорять про перспективу створення майбутнього спільного із Газпромом підприємства. Міністр палива і енергетики України Юрій Бойко говорить про існування істотних розбіжностей в поглядах сторін на розподіл власності:
«Пропозиція російської сторони полягає у створенні СП на паритетних засадах. Не тільки в газовій, а й в атомній галузях. Наша позиція – це контроль за стратегічними галузями, відповідно українська сторона повинна мати 51 відсоток у спільних проектах» – цитує слова міністра офіційний портал «Партії регіонів».
Юрій Бойко наголошує, що Україна повинна мати контрольний пакет у будь-якому СП, яке створюється на її території і пропонує залучити до нього Євросоюз:
«Я переконаний, що нам треба мати до трьох учасників, тому що є три складові цього процесу: Росія – як власник ресурсу; ми – як транзитер; і Європа – як споживач. І лише втрьох разом, знайшовши компроміси в національних інтересах для кожної країни, ми зможемо створити спільний проект, і він буде ефективний».
Аналітики кажуть, що Росії вкрай важливо домогтися від нинішнього українського керівництва згоди на об’єднання Нафтогазу і Газпрому, щоб отримати повний контроль над ГТС та прямий доступ до споживачів газу. Вони відзначають, що донині Києву вдавалося ухилятися від поглинання російською монополією українського стратегічного підприємства.
У Лондоні відкрився спа-салон, де за вашими ногами доглядають рибки Гаррі Руфа.
Клієнти подібних салонів опускають ноги в спеціальні акваріуми, де їх чекають близько 100 спеціальних рибок Гаррі Руфа. Риба-лікар м’яким і дбайливим способом видаляє омертвілу шкіру на ногах.
Зазвичай подібний педикюр з одночасним масажем триває півгодини й злегка корегується фахівцями. Як відомо, в практиці педикюру ці процедури вперше використовувалися в Туреччині і стали популярними в деяких азіатських країнах.
Одна згадка про це місце викликає у людей різні почуття й уявлення: зіткнення з чимось таємничим, потопаючі кораблі та зниклі літаки, викривлення в часі-просторі, недовіра, страх і бажання дізнатися істину про природу цих містичних явищ.
#img_left#Бермудський трикутник – район в Атлантичному океані, в якому, нібито, відбуваються таємничі зникнення морських і повітряних суден. Він обмежується районом від Флориди до Бермудських островів, далі до Пуерто-Ріко і назад до Флориди через Багами. Аналогічний «трикутник» в Тихому океані називають диявольським. Висуваються різні гіпотези для пояснення цих зникнень, від незвичайних погодних явищ до викрадень інопланетянами.
Історія
Вперше про «таємничі зникнення» у Бермудському трикутнику згадав кореспондент Associated Press Джонс, у 1950 році він назвав цей район «морем диявола». Автором словосполучення «Бермудський трикутник» вважають Вінсента Гаддіса, який опублікував у 1964 році в одному з журналів, присвячених спіритизму, статтю «Смертоносний бермудський трикутник».
Наприкінці 60-х і початку 70-х років XX століття почали з’являтися численні публікації про таємниці бермудського трикутника.
У 1974 році Чарльз Берліц опублікував книгу «Бермудський трикутник», в якій були зібрані описи різних таємничих зникнень в цьому районі. Книга стала бестселером, і саме після її публікації теорія про незвичайні властивості бермудського трикутника стала особливо популярною. Проте надалі було показано, що деякі факти в книзі Берліца викладені невірно.
У 1975 році Лоуренс Девід Куше опублікував книгу «Бермудський трикутник: міфи та реальність», в якій він спробував довести, що нічого надприродного і таємничого в цьому районі не відбувається. Ця книга заснована на багаторічних дослідженнях документів і бесідах з очевидцями, які виявили численні фактичні помилки та неточності в публікаціях прихильників існування таємниці бермудського трикутника.
Однак, містичні події в районі Бермудського трикутника неможливо проігнорувати. Випадки таємничих зникнень в цьому районі хвилюють розум людей з початку шістдесятих років двадцятого століття. Найвідоміший і найзагадковий з них – зникнення цілої ескадрильї американських військових літаків. П’ять бомбардувальників з чотирнадцятьма членами екіпажу раптово пропали з екранів радарів у зоні Бермудського трикутника під час одного з тренувальних польотів. Літак з екіпажем із тринадцяти чоловік на борту, що був відправлений на їх пошуки, також зник. Ні літаки, ні їх уламки досі не знайдені.
Після 25 років мовчання, в 2003 році вийшла книга Джейн Дж. Квазар під назвою: «Бермудський трикутник: з’ясування правди самої великої таємниці світу»
Пригоди в Бермудському трикутнику
#img_left#Прихильники теорії згадують про зникнення приблизно 100 великих морських і повітряних суден за останні сто років. Крім зникнень, повідомляється про справні судна, що були залишені екіпажем, і про інші незвичайні явища, такі як миттєві переміщення в просторі, аномалії з часом і т.п. Куш та інші дослідники показали, що деякі з цих випадків сталися за межами бермудського трикутника. Про деякі події не вдалося знайти жодної інформації в офіційних джерелах. Про незвичайну поведінку компасів в районі Бермудського трикутника згадував ще Христофор Колумб у своїх щоденниках морського плавання.
Такі відомі вчені, як Мічіо Каку та Ейнштейн, висували теорії про заломлення часу. Ейнштейн говорив про час як про «річку часу». Мічіо Каку, видатний сучасний вчений світового рівня, висунув теорію, що «річка часу» може закручуватися сама в себе, і тоді утворюються «вири часу», через які можна входити в інші часи-простори, і що ця «річка часу» може роздвоюватися. Мічіо Каку стверджує, що існує безліч паралельних світів.
Лі Хунчжі, засновник духовної практики Фалунь Дафа, дає схоже пояснення феномену Бермудського трикутника: «Хоча існування деяких речей ще не визнається, але вони дійсно вже відбиваються в нашому просторі. Наприклад, біля Бермудських островів є одне містичне місце, яке люди називають «Бермудським трикутником». У цьому районі зникають деякі кораблі та літаки, а через кілька років вони знову з’являються, і ніхто не може пояснити причину цього явища, тому що ніхто не зміг вийти за рамки теорії сучасного людського мислення. Насправді, це – прохід в інший простір. Цей прохід не схожий на двері в нашому звичайному розумінні. Він проявляється як «неймовірна плутанина». Якщо корабель опиняється в цьому місці, коли в такій «плутанині неправильно відчинилися двері», то корабель легко потрапить в інший простір. Людина не відчуває цю різницю в просторах і може миттєво увійти туди. Але різницю між тим простором-часом і нашим простором-часом неможливо виміряти кілометрами. Відстань у 108 тисяч лі в цьому місці зовсім незначна. Різні простори-часи існують одночасно в одному і тому ж місці. Корабель входить туди на хвилиночку, потім знову виходить через «неймовірну плутанину», а в нашому просторі вже пройшли десятки років, тому що час в цих двох просторах йде по-різному. У кожному просторі ще існують окремі світи. Це схоже на макет структури атома: кулька з’єднана розгалуженими лініями, на кінцях яких знову кульки. Все це дуже складно.
За чотири роки до Другої світової війни один льотчик англійської військової авіації, виконуючи завдання, потрапив у бурю. Як досвідчений пілот, він знайшов старий покинутий аеродром. Підлітаючи до нього, він раптом побачив зовсім іншу картину: чисте безхмарне небо, ніби потрапив з іншого світу. На аеродромі всі літаки були забарвлені в жовтий колір, на землі метушилися люди. Йому здалося все це дуже дивним. Він здійснив посадку, але на нього ніхто не звернув уваги. З командної вежі навіть не зв’язалися з ним. Він подивився на ясне небо, вирішив полетіти і злетів. Коли він піднявся на таку ж відстань, з якої знайшов цей аеродром, то знову потрапив у бурю. Нарешті він повернувся на свою базу і доповів командуванню про все те, що трапилося, показав записи польоту, але начальник йому не повірив. Чотири роки по тому почалася Друга світова війна. Цього льотчика відправили на той самий покинутий аеродром. Він побачив ту ж саму картину, що й чотири роки тому. Наші майстри цигун розуміють, в чому справа. Цей льотчик заздалегідь потрапив у таку ситуацію, що повинна була відбутися лише через чотири роки. Він випередив час в одній зі сцен, коли ще не почалася перша сцена, а потім все повернулося до правильного порядку».
Південноамериканці не без зусиль обіграли збірну Кореї – 2:1.
Уругвайці забили швидкий м’яч, але ледве почався другий тайм, як збірна Кореї заволоділа ініціативою, і хоча дійсно небезпечних моментів було зовсім небагато, відчуття, що Пак Чжі Сун і його команда доб’ються успіху, не покидало. Так у підсумку і сталося: Лі Чун Юн виграв повітря у боротьбі з голкіпером – 1:1.
Але уругвайці не стали ризикувати і доводити справу до додаткового часу. Гол-красень Суареса, забитий на 81-й хвилині, вивів збірну Уругваю в 1 / 4 фіналу чемпіонату світу.
Південна Корея: Чон Сон Рен, Ча Ду Рі, Чо Ен Хен, Лі Чжон Су, Лі Ен Пхе, Пак Чжі Сун, Кі Сон Ен (Ем Гі Хон, 85), Кім Чжон У, Лі Чун Юн, Кім Чже Сон ( Лі Дон Гук, 60), Пак Чу Юн.
У другому матчі плей-офф ЧС збірна Гани змогла зломити опір США і вийшла до чвертьфіналу.
Пропустивши м’яч у дебюті гри, збірна США зрівняла рахунок ближче до середини другої половини. В овертаймі удачливішими виявилися африканці, ставши всього третьою командою з чорного континенту після Камеруну і Сенегалу, пробившихся до вісімки найсильніших команд планети.
Чи справді наш Всесвіт утворився випадково? Це питання таке ж величезне, як сам Космос: чи може загальноприйняте теоретичне уявлення про природу Всесвіту бути неправильним?
Якщо Всесвіт, як ми вважаємо, постійно розширюється, то він, врешті-решт, має повторити себе. Так вважає і його група з Університету Стенфорд в Каліфорнії, згідно з повідомленням журналу .
Яка ж імовірність того, що така подія приведе до утворення світів, подібних до нашого? На думку вчених, вірогідність цього надзвичайно мала, десь між “мізерно малою і нульовою”.
Тому, кажуть дослідники, існують два варіанти: або простір не прискорюється, як ми вважаємо, або працює ще не відкритий принцип фізики. Цей принцип повинен пояснити, що відбувається на первинних стадіях, котрі призводять до утворення Всесвіту, подібному до нашого.
Дослідницька група Сусскінда дійшла висновку, що щось вплинуло на процес створення нашого Всесвіту, якийсь “невідомий агент”, який втрутився в процес створення нашого Всесвіту за поки невідомих нам причин.
Однак прихильникам теорії Створення космосу треба почекати стрибати від радості. У вашій теорії є упущення. Проблема полягає в тому, що процес розширення Всесвіту прискорюється. Найбільш популярне пояснення цього факту полягає в тому, що існує космологічна константа – відштовхувальна сила, або темна матерія, протилежна гравітації.
Якщо це дійсно так, то інші галактики, в кінцевому рахунку, зникнуть у результаті дуже швидкого віддалення від нас зі швидкістю більшою, ніж швидкість світла. Як тільки це відбудеться, тоді те, що буде відбуватися в тих частинах галактики, вже не зможе впливати на наш світ. Планети стануть окремими об’єктами, розділеними кордоном, який називається обрієм de Sitter.
Це означає, що Всесвіт буде фрагментуватися у віртуальну піну бульбашок, відокремлених одна від одної обрієм de Sitter, в дійсності створюючи простір de Sitter. Кожна з бульбашок, ізольована від інших, в кінцевому рахунку, перетвориться в те, що дослідники називають “м’якою безжиттєвою однорідністю”. Як тільки це станеться, то наша історія, як ми вважаємо, на цьому закінчиться.
Однак, згідно із законами термодинаміки, це може і не відбутися, кажуть Сусскінд і його колеги. Якщо чекати досить довго, то все, що може статися, – станеться. Якщо чекати нескінченно довго, то, як вони кажуть, крапля чорнила, розчинена в склянці води, врешті-решт, збере свої молекули і знову перетвориться на краплину. Звичайно, чекати доведеться нескінченно довго, але теоретично це може статися.
Однаково можливо, що Всесвіт, який змушений перетворитися на de Sitter простір в результаті дії темної матерії, повернеться до чогось, що нагадує її первісний стан. В результаті цього почнеться нова космічна історія, яка почне розвиватися, включаючи появу життя і все те, що, як ми віримо, відбулося після цього.
Яка вірогідність того, що описане нами відтворення космосу реально відбудеться? Шанси нижче, ніж “надзвичайно низькі”.
Космологи мають своє пояснення на цей рахунок. Воно називається антропний принцип, згідно з яким, незалежно від того, наскільки реальним здається Всесвіт, сам факт, що ми знаходимося тут і ставимо питання про його походження, дозволяє цей парадокс. Якби справа була б інакша, кажуть вони, тоді життя не існувало б і ніхто ніколи не ставив би таке запитання.
Дослідження, проведене групою Сусскінда, показує, що антропний принцип не працює в цьому випадку, тому що величезна кількість Всесвітів передбачає, що життя в кожному з них може бути зовсім відмінним від нашого.
Утворення усіх жилих Всесвітів також може відбутися тільки в результаті “статистичного дива”.
Навіть якщо б “щось” створило спеціальні умови для утворення нашого Всесвіту, ці специфічні умови характерні для створення тільки нашого Всесвіту.
Майбутні події приведуть до абсолютно інших результатів. Якщо це так, тоді єдиний висновок, до якого ми приходимо, полягає в тому, що ми знаходимося на першому оберті розвитку цього майстерно створеного Всесвіту. Це виглядає занадто схожим на “спеціальні молитви”, згідно з дослідниками, які дали інтерв’ю журналу Nature.
Отже, на закінчення, чи існує насправді космологічна константа? Або ми поки що не розуміємо чогось фундаментального?
Китай. Можна тільки собі уявити, які умови життя можуть довести людину до того, щоб вона стала продавати сама себе в якості раба.
Вранці 19 червня по вулиці міста Сіань провінції Шеньсі йшла літня людина з плакатом наступного змісту:
«Продаю сам себе. Всього лише 20 тис. юанів. Здібності: можу співати, танцювати, охороняти, підмітати, прати, готувати. Ціна дешева. Краще, ніж собака. Кому потрібно?»
