antonprima.pro

Blog

  • Рецепт пряників з повидлом

    Рецепт пряників з повидлом

    Пропонуємо до вашої уваги рецепт пряників з повидлом.

    Готуємо пряники з повидлом. (Wul/Dreamstime Stock Photos & Stock Free Images)

    Для їх приготування нам знадобляться такі продукти:

    • 300 г пшеничного або житнього борошна
    • 1 склянка цукру (250 г)
    • 1 ч.л. кориці
    • 1 ч.л. гвоздики
    • трохи фенхеля і запашного перцю
    • 1/2 пакетика розпушувача
    • 2—3 ст.л. меду
    • 2 ст.л. молока
    • 2 яйця
    • цукрова пудра

    Для начинки:

    • 5 ст.л. повидла
    • 1 ст.л. лимонної цедри
    • 8 ст.л. ядер горіхів
    • 150 г фініків

    таблиця мір і ваги

    Рецепт пряників з повидлом:

    Мед розігріємо і перемішаємо з розпушувачем, гвоздикою, корицею, фенхелем, перцем, молоком і збитим яйцем.

    Додамо цукор, просіяне борошно і замісимо тісто. Розділимо тісто на 3 частини і розкачаємо смужками завширшки 5 см.

    Приготуємо начинку

    Перемішаємо повидло з натертою лимонною цедрою, крупно нарізаними фініками і горіхами.

    Посередині кожної смужки покладемо начинку, сторони смуг з’єднаємо, защипаємо краї і покладемо на лист швом донизу.

    Змащуємо вироби яйцем і випікаємо в духовці при температурі 180 градусів.

    Готові пряники посиплемо цукровою пудрою.

    Наріжемо косими скибочками і подамо до столу з молоком або ароматним чаєм.

    Смачного!

  • Рецепт: горіхи із сиру

    Рецепт: горіхи із сиру

    Для приготування «горіхів із сиру» — сирних кульок — нам знадобляться такі продукти:

    • 250 г сиру
    • 2 яйця
    • 5—6 ст.л. цукру
    • 0,5 ч.л. соди, гашеної оцтом
    • щіпка солі
    • 1 склянка борошна
    • 1 пакетик ваніліну
    • олія

    Горіхи із сиру. Приготування:

    Готуємо тісто. У сир додамо яйця, цукор, сіль, соду гашену оцтом, ванілін, все перемішаємо до однорідної маси. Потім додамо борошно. З тіста зробимо кульки. Сирні кульки обваляємо в манній крупі і обсмажимо на олії до золотистого кольору. Готові кульки обваляємо у цукровій пудрі.

  • Рецепт: Рисова локшина по-корейськи

    Рецепт: Рисова локшина по-корейськи

    Для приготування такої локшини найкраще використовувати сковороду-вок! Але можна приготувати страву і в звичайній великій сковороді з антипригарним покриттям. Рецепт дуже простий і готується швидко!

    Для приготування страви «Рисова локшина по-корейськи» нам знадобляться продукти:

    • 300 г рисової локшини;
    • 300 г м’яса (свинина);
    • 2 цибулини;
    • 100 г грибів (консервовані шампіньйони);
    • солодкий червоний перець;
    • 200 г мексиканської овочевої суміші;
    • 2 ст. л. соєвого соусу;
    • 1 ч. л. винного оцту;
    • оливкова олія;
    • сіль за смаком.

    Процес приготування рисової локшини по-корейськи:

    Свинину наріжемо невеликими смужками і обсмажимо на олії. Цибулю наріжемо кільцями, перець і гриби подрібнимо. Додамо овочі до м’яса, обсмажуємо близько 10 хв. Потім увіллємо винний і соєвий соус, посолимо і готуватимемо ще 2 хв. Рисову локшину замочимо на 8 хв. Воду зіллємо. Варимо локшину протягом 5 хв. Локшину викладемо до м’яса і готуємо ще протягом 5 хв.

    Корисно знати:

    Оливкова олія містить органічні кислоти, мінерали і вітаміни, які так необхідні організму людини. Крім того, оливкова олія чинить омолоджувальну дію, покращує роботу травної системи.

  • Рецепт сирного супу з грибами

    Сирний суп — один із найулюбленіших супів у багатьох сім’ях, завдяки ніжному вершковому смаку.

    Він ситний і його нескладно приготувати.

    Для цього знадобиться:

    • 3 л води або бульйону;
    • 100 г свіжих печериць;
    • 100 г цвітної капусти;
    • 100 г рису;
    • 2 пачки у фользі (180 г) плавленого сиру;
    • 2—3 середні картоплини;
    • 1 цибулина;
    • 1 морквина;
    • соняшникова олія;
    • 2—4 ст. л. нарізаної зелені;
    • сіль, перець

    Очищаємо картоплю, моркву і цибулю.

    Промиваємо рис, печериці та капусту.

    Воду доводимо до кипіння.

    Поки вода закипає, підготуємо овочі. Картоплю нарізаємо соломкою, цибулю — кубиками, печериці — скибочками. Суцвіття капусти розрізаємо на чотири частини, моркву тремо на крупній тертці.

    Як тільки вода закипить — додаємо картоплю. Потім, коли вода знову закипить, висипаємо рис. Піну від картоплі і рису знімаємо.

    Тільки-но починає варитися картопля, відразу ставимо сковороду на вогонь і в соняшниковій олії кілька хвилин обсмажуємо цибулю.

    Потім додаємо моркву і обсмажуємо її до золотистого кольору.

    Додаємо печериці і злегка підсмажуємо. Піджарку висипаємо в каструлю.
    Додаємо капусту. Поки вона вариться, натираємо на тертці плавлений сирок і висипаємо в суп.

    Перемішуємо — потрібно щоб сирок повністю розчинився.

    Солимо, додаємо приправи.

    Суп потрібно поварити ще близько 5 хвилин на слабкому вогні і вимкнути.

    За бажанням можна дати супу настоятися близько 10 хвилин.

    Перед подаванням додати зелень.

    Смачного!

    Читайте також:
    Суп з помідорами
    Андалузский суп гаспачо

  • Китайський суп: готуємо вдома

    Китайський суп: готуємо вдома

    Святковий обід у Піднебесній включає як мінімум три види китайського супу, наприклад, суп з плавників акули, суп з ластівкового гнізда і між стравами — суп з гірчичною зеленню. На вишуканих обідах подають суп і під час великої перерви між стравами для нейтралізації смаку попередньої серії страв і «очищення піднебіння», що дозволяє повною мірою насолодитися новими стравами.

    Але яким би не був китайський суп, вишуканим банкетним або простим повсякденним, його основу завжди повинен становити добрий бульйон. Такий бульйон повинен під час довгого помірного варіння витягти весь природний букет і солодкість із кісток і м’яса. Крім того, він повинен бути нейтральним — щоб приправи і спеції, які будуть введені потім, могли безперешкодно розкрити свій аромат. Зважаючи на це, кухарі в Китаї для варіння бульйону використовують тільки курятину або свинину, але ніколи — яловичину, оскільки їй характерний більш виражений смак.

    Китайський суп

    Китайський суп буває легким (або швидким) і щільним (або «цілющим»).

    У багатьох супах тривалого варіння використовуються сушені продукти. Це одна з особливостей китайської кухні. Століття тому китайці опанували науку збереження харчових продуктів за допомогою заквашування та висушування під вітром і на сонці. Такі продукти, як корінь лотоса, китайський мангольд, ріпа, гриби, гірка диня, морські водорості і т.п., висушуються, навіть якщо вони вживаються в їжу і свіжими. Висушені морепродукти, такі як плавники акули, каракатиці, кальмари, устриці та гребінці, використовувати в китайському супі краще, оскільки сушені продукти змінюють смакові якості супу, роблячи його більш насиченим. Тривале варіння на повільному вогні надає китайському супу особливий смак.

    У звичайний день вдома подають якийсь один вид супу. Зазвичай достатньо густий, з шматочками курки, м’яса, сушених грибів, кореня лотоса і з різними іншими овочами, щоб китайський суп вийшов ситний. Кожному гостю надається право налити собі стільки супу, скільки він забажає, тому супи зазвичай подають у великій супниці. Їдять супи з піал, використовуючи невелику фарфорову або металеву ложку-черпачок діаметром близько 15 см. Як правило, суп є останньою стравою обіду.

    Готуємо китайський суп вдома

    Китайський суп

    Рецепт № 1. Китайський суп

    Варена куряча грудка — 200 г
    Соєвий соус — 2 ст.ложки
    Рисове вино або сухий херес — 4 ст.ложки
    Мелений білий перець
    Часник — 10 зубчиків
    Шпинат — 100 г
    Лимонний сік — 4 ст.ложки
    Бульйон курячий — 1,5 л
    Рисова локшина — 60 г
    Порізана кінза — 1 ст.ложка

    Щоб приготувати китайський суп, спершу наріжте м’ясо вузькими смужками. Херес з’єднайте з соєвим соусом, посипте перцем і вилийте на м’ясо.

    Доведіть бульйон до кипіння, почистіть часник і опустіть в бульйон. Зменшіть вогонь. Нехай часник вариться близько 10 хвилин, потім вийміть його.

    Переберіть шпинат, помийте і наріжте. Введіть його в бульйон і варіть близько 3 хвилин. Вичавіть в суп лимонного соку, куряче м’ясо з маринадом, локшину і варіть протягом хвилини.

    Китайський суп готовий. Подаючи до столу, для краси посипте його нарізаною кінзою.
     

    Рецепт № 2. Китайський суп

    вода — 2 л
    куряча грудка — 2 шт
    морква — 1 шт
    консервовані паростки бамбука — 150–200 г
    сушені гриби шиітаке — 80 г
    цукор — 1 ст. ложка
    світлий соєвий соус — 4–5 ст. ложок
    чорний перець горошком, свіжий перець чилі, соус, зелень кінзи — за смаком

    Курячі грудки помийте, залийте водою і поставте на середній вогонь. Додайте цілу очищену моркву, трохи горошин чорного перцю і солі за смаком. Варіть близько години.

    Тим часом замочіть сушені гриби в теплій воді протягом 40 хвилин, потім вийміть їх і наріжте скибочками.

    Моркву і курячі грудки вийміть з бульйону, наріжте маленькими шматочками і складіть в миску. Додайте консервовані паростки бамбука і скибочки грибів. Влийте соєвий соус, введіть цукор і сіль. Все перемішайте і залиште на годину для маринування.

    Далі викладіть маринад у каструлю з киплячим бульйоном, нагрійте до кипіння і варіть близько 5 хвилин. Готовий китайський суп розлийте по тарілках. За бажанням прикрасьте зеленню кінзи і дрібно нарізаним перчиком чилі.
     

    Рецепт № 3. Китайський кисло-гострий суп з локшиною

    Бульйон — 3 л
    Гриби шиітаке — 10 шт
    Перець чилі — 1 шт
    Корінь імбиру — 50 г
    Лимон — 1 шт
    Локшина рисова — 50 г
    Рисове борошно або картопляний крохмаль — 4 ст.ложки
    Яйця — 2 шт
    Тофу (соєвий сир) — 100 г
    Помідори — 2 шт
    Соєвий соус — за смаком

    Спосіб приготування:

    Гриби замочіть у воді десь на годину для збільшення в об’ємі.

    Потім обсушіть гриби і наріжте смужками.

    Подрібніть корінь імбиру і разом із перцем чилі і грибами опустіть в каструлю з бульйоном. Поставте каструлю на вогонь і варіть протягом півгодини. Після цього влийте сік лимона і вийміть з супу перець. Опустіть в суп локшину.

    Потім влийте в борошно трохи води, перемішайте до консистенції сметани і вилийте в каструлю.

    Збийте яйця міксером і тонкою цівкою введіть в суп. Проваріть близько 5 хвилин.

    Наріжте тим часом помідори, тофу і додайте в суп. Готуйте ще 2–3 хвилини. Після виключення вогню бажано дати китайському супу настоятися.
     

    Рецепт № 4. Китайський суп курячий

    Морква — 2 шт
    Цибулина —1 шт
    Цибуля-порей — 1 шт
    Часник — 1 зубчик
    Капуста — 1 чашка, порізана тонкою соломкою
    Бульйон курячий
    Чорні китайські гриби (можна білі)
    Спагеті сушені
    Соєвий соус

    Поріжте грудки, посоліть і поперчіть. У моркві зробіть виїмки і поріжте на кружечки, щоб зробити «квіточки». Цибулю наріжте соломкою. В олії стушкуйте моркву, цибулю та подрібнений часник протягом двох хвилин. Потім покладіть капусту і курку, налийте необхідну вам кількість бульйону (в залежності від бажаної густоти китайського супу) і тушкуйте ще протягом 15 хвилин.

    Замочіть гриби і спагеті приблизно на 20 хвилин, а потім варіть в супі 5 хвилин. В кінці приготування за смаком додайте солі і трохи цукру.

    Намагайтеся не переварити суп.

    Смачного!
     

  • Качка по-пекінськи: інший смак звичної птиці

    Качка по-пекінськи: інший смак звичної птиці

    Китайська кухня дуже своєрідна й екзотична в порівнянні з європейською. А все тому, що в давні часи до приготування їжі в Китаї ставилися по-філософськи, як до якогось естетичного ритуалу. Проте, традиційна народна китайська їжа дуже проста ― рис, локшина, бобові, овочі і т. ін. М’ясні страви в Китаї не користуються особливою популярністю. Однак, банкетна їжа разюче відрізняється від повсякденної. Качка по-пекінськи чи Бей Джин Хао ― одна з найулюблених китайських святкових страв.

    Качка по-пекінськи

    Отже, Бей Джин Хао можна приготувати двома способами: смажити тушку в підвішеному стані над вогнищем або ж у закритій печі.

    Так чи інакше, для приготування цієї страви в домашніх умовах нам знадобляться такі інгредієнти:

    Тушка качки (2―3 кг);

    Херес 1 ст. ложка;

    Мед 4 ст. ложки;

    Соєвий соус 5 ст. ложок;

    Імбирний порошок 1 ст. ложка;

    Кунжутне масло 1 ст. ложка;

    Перець мелений 1 ст. ложка;

    Вода 1 склянка;

    Харчовий барвник червоного кольору (за бажанням);

    Сіль.

    Хрустка шкірочка

    Качку по-пекінськи подають на стіл із мандариновими коржиками, але їх можна замінити млинцями, для приготування яких нам знадобиться:

    Пшеничне борошно 500 г;

    Окріп 1 склянка;

    Яйце 1 шт.;

    Молоко 2/3 склянки;

    Масло рослинне 2 ст. ложки;

    Зелена цибуля.

    Качка по-пекінськи готується таким чином: тушку слід промити, видалити з неї волосяний покрив (якщо треба), потім просушити, обрізати кінчики крил. Зрізати з качки зайвий жир, обдати її окропом. Потім натираємо тушку хересом зовні і всередині, залишаємо її за кімнатної температури хвилин на 10. Натираємо качку сіллю і в такому стані кладемо у холодильник на 12 годин. Бажано, щоб качка «стояла» на великій тарелі або в каструлі. Для цього можна скористатися склянкою, яку ми поміщаємо в тушку. Періодично з тарелі потрібно видаляти рідину, що натекла.

    Дістаємо качку, рівномірно змащуємо її медом і знову ставимо в холодне місце на такий же час (12 годин). Як мине цей час готуємо піч: заливаємо в деко воду, нагріваємо духовку до 190 ˚С. Качку кладемо грудкою догори на решітку для гриля, під якою ставимо деко з водою. Покриваємо всю цю конструкцію шаром фольги. Запікаємо качку по-пекінськи протягом години. У цей час готуємо соус: змішуємо імбир, кунжутне масло, перець і соєвий соус до стану густої маси. Витягуємо качку і за допомогою пензлика змащуємо її щойно приготованим соусом. Деко з водою ми прибираємо, а качку на решітці знову поміщаємо в піч, встановивши попередньо температуру в ній 260˚С. Стежимо, щоб птах не підгорів. Чекаємо приблизно 25 хвилин.

    Третій раз змащуємо качку сумішшю меду і соєвого соусу і знову ставимо в піч, в режимі «гриль» готуємо 5 ― 10 хвилин. За цей час наша качка по-пекінськи підрум’яниться і отримає хрустку скоринку. Дістаємо готову качку, даємо їй трохи охолонути, видаляємо кістки і ріжемо птицю на тонкі шматочки. Важливо, щоб скоринка залишалася на кожному з них.

    Сама качка по-пекінськи вже готова, а ми в цей час беремося за приготування доповнення до неї ― млинців. Змішуємо борошно і воду, додаємо збите яйце. Вливаємо молоко, потім масло. Кидаємо туди ж подрібнений зелений лук. І ретельно перемішуємо. Випікаємо тонкі млинці на тефлоновій пательні, не змащуючи її олією!

    Качка по-пекінськи

    Качку по-пекінськи подаємо на стіл із млинцями, соєвим соусом, зеленою цибулею та цибулею-пореєм. Незважаючи на те, що для приготування цієї страви доведеться виділити так багато часу, в цілому, рецепт простий. Тому наступного разу здивуєте своїх гостей справжнім делікатесом китайської кухні.

  • Учёные: раскрашивание чёрно-белых рисунков так же эффективно, как и медитация

    Раскрашивание чёрно-белых рисунков карандашами или фломастерами оказывает такое же влияние на мозг взрослого человека, как и медитация. Этот простой метод помогает при стрессе, депрессии, проблемах со сном и повышает концентрацию внимания.

    #img_center_nostream#

    Когнитивный нейробиолог доктор Стэнли Родски (Stanley Rodski) утверждает, что метод раскраски помогает разгружать мозг и по сути является современной формой медитации. Об этом он рассказал на Всемирном Фестивале Науки в Брисбене, сообщает АВС.

    Два года назад компания доктора Родски Colourtation Brain Science провела исследования, в ходе которых 53% австралийцев сказали, что они склонны впадать в депрессию или не могут контролировать эмоции.

    «Мы должны искать причину проблемы, которую нам нужно решить. В нашем стремительном онлайн-мире человек разрывается между семьёй, работой и развлечениями, и это является основным фактором высокого уровня стресса, который испытывают люди. С самого утра ваш телефон включён, и люди звонят вам. Вы мчитесь от встречи до встречи, от класса к классу, и вам некогда передохнуть», — говорит доктор Родски.

    Его метод, названный colourtation,помогает успешно справиться со многими психологическими проблемами современного человека.

    Достаточно 5 минут в день посвятить раскраске рисунков, чтобы получить эффект, как от часовой медитации.

    В методе доктора Родски не используются известные книжки-раскраски для взрослых, которые можно найти на рынке. Метод одинаково эффективен как для мужчин, так и для женщин. Он фокусируется на создании цветной картины и последующем анализе ваших ощущений.

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    После окончания раскрашивания мозг успокаивается, говорит доктор: «Нашему мозгу нравится быть в этом расслабляющем виде повторяющихся форм и оставаться внутри линий».

    Раскраска за 15 минут до сна может успокоить мозг перед сном. После такого расслабления мозг быстро переходит в режим альфа-сна, а оттуда в более глубокие волны 90-минутных циклов сна, которые и приносят нам полноценный отдых.

    Как показали исследования, этот простой приём улучшает результаты экзамена. Студенты-физики из США, которые занимались раскраской в течение 5 минут до сдачи теста по алгебре, улучшили результаты с 15 до 100%.

    «Часть мозга, где хранилась информация об алгебре, „успокоилась‟, и студенты смогли воспользоваться этим», — говорит доктор.

  • Як промислове місто стає найекологічнішим містом світу: історія Мальме

    Мальме — третє за величиною місто на півдні Швеції, яке лише за 10 років перетворилося з промислової зони на найбільш екологічний регіон. Переробка відходів, екотранспорт, зелені дахи і біопаливо — все це є тут, в Мальме.

    Переломний момент, після якого Мальме став кардинально мінятися, настав у 90-ті роки XX ст. На той час майже половину міста займали порти, і добробут регіону, здавалося, назавжди залежав від кораблебудування. Але з роками конкурентна спроможність Мальме в цій сфері падала, і влада вирішила скоротити промисловість.

    #img_center_nostream#

    Так місто перетворилося на територію з нікому не потрібними численними промисловими зонами, складами і насипами, і протягом 5 років близько 30 тис. людей втратили роботу. Місту довелося продати Південній Кореї свою гордість — гігантський судновий кран, який прозвали «сльози Мальме».

    Коли стало ясно, що промисловий напрямок розвитку не виправдав надій, постало питання — що робити далі? Жителі Мальме зрозуміли, що після промислового краху і найглибшої кризи місто не зможе оговтатися від наслідків, якщо не змінить свій підхід до життя.

    Нові зміни стали можливі завдяки деяким подіям. Перша — будівництво залізнично-автомобільного мосту, який з’єднав Мальме з Копенгагеном — столицею Данії. І друге — в Мальме відкрився університет, і до міста почали приїжджати молоді фахівці, інтелектуали і прогресивна молодь. В результаті спільної співпраці з’явилася ідея зробити Мальме екомістом майбутнього.

    Альтернативна енергія у відродженому Мальме

    У західній гавані міста є район Bo01, де за спеціально розробленим проектом створювалися будівлі. Будинки побудовані з екосировини і здатні добре зберігати тепло, що значно економить ресурси в зимовий період.

    Тут на сотнях житлових будинків, офісних будівлях і магазинах встановлені сонячні панелі, до яких підключена система циркуляції води. Енергія, що виробляється панелями, нагріває воду, яка взимку обігріває приміщення. Влітку цей самий об’єм води використовується для зворотного процесу — охолодження будівель.

    Крім сонячної енергії, в місті виробляють і вітряну: всюди можна побачити вітряні турбіни.

    #img_center_nostream#

    Все на переробку!

    Переробка сміття — дуже важливе рішення, яке допомогло реорганізувати життя міста. У Мальме поділяють відходи, але не на 3—4 категорії, як у більшості європейських країн, а на десятки видів. Це дозволяє швидше і зручніше переробляти вторинну сировину.

    У кожного жителя на кухні є спеціальний пристрій — подрібнювач, в якому можна дробити органічні відходи. Потім з цієї сировини роблять біопаливо для авто і громадського транспорту. З харчових відходів отримують і біогаз, який використовується в побуті замість звичайного блакитного палива.

    Попіл, отриманий під час переробки деяких відходів, теж не пропадає: з нього роблять гравій для доріг і паркінгу.

    Зелене місто

    Міське управління Мальме створює програми із захисту довкілля, і кількість зелених зон міста зростає з кожним роком. Уже зараз Мальме входить до четвірки найбільших зелених міст світу і навіть може стати номером один. Тут на дахах будинків споруджують міні-сади і системи збору дощової води для поливу рослин.

    На дахах розташований і ботанічний сад міста:

    #img_center_nostream#

    Екотранспорт і велосипеди

    Чотири роки тому в Мальме з’явилися сотні автобусів, які використовували біопаливо замість дизеля і бензину. Жителі міста переміщаються не тільки на громадському транспорті, а й на велосипедах: тут любителів покрутити педалі навіть більше, ніж у столиці Данії — відомому центрі велоруху.

    Близько 40% жителів їздять на роботу на велосипедах. І це дуже зручно: у місті відмінні дороги, на десятках перехресть є датчики, які надають велосипедистам перевагу на дорогах, а в багатьох поїздах є місця для перевезення велосипедів.

    Майбутнє Мальме

    Мальме сьогодні — це центр ІТ-технологій, екотуризму, нововведень і особливого способу життя, за якого місто не руйнує природу, а живе з нею в гармонії.

    Як говориться в муніципальній програмі, до 2020 року Мальме повинен стати світовим містом №1 зі сталого розвитку: у планах абсолютна енергонезалежність і 100% використання «чистої» енергії.

    Складно було уявити, що колись це мало кому відоме портове місто Швеції стане справжнім містом майбутнього.

    #img_center_nostream#

    За матеріалами: vc.

  • Как промышленный город стал самым чистым городом мира: история Мальмё

    Мальмё — третий по величине город на юге Швеции, который всего за 10 лет превратился из промышленной зоны в самый экологичный регион. Переработка отходов, экотранспорт, зелёные крыши и биотопливо — всё это есть здесь, в Мальмё.

    Переломный момент, после которого Мальмё стал кардинально меняться, наступил в 90-е годы XX в. На то время почти половину города занимали порты, и всё благополучие региона казалось навсегда зависимым от кораблестроения. Но с годами конкурентная способность Мальмё в этой сфере падала, и власти решили закрыть бизнес.

    #img_center_nostream#

    Так город превратился в территорию с никому не нужными многочисленными промышленными зонами, складами и насыпями, и в течение 5 лет около 30 тыс. человек потеряли работу. Городу пришлось продать Южной Корее свою гордость — гигантский судовой кран, который прозвали «слёзы Мальмё».

    Когда стало ясно, что промышленное направление развития не оправдало надежд, встал вопрос — что делать дальше? Жители Мальмё поняли, что после промышленного краха и самого глубокого кризиса город не сможет оправиться от последствий, если не изменит свой подход к жизни.

    Новые перемены стали возможны благодаря некоторым событиям. Первое — строительство железнодорожно-автомобильного моста, который соединил Мальмё с Копенгагеном — столицей Дании. И второе — в Мальмё открылся университет, и в город стали приезжать молодые специалисты, интеллектуалы и прогрессивная молодёжь. В результате общего сотрудничества появилась идея сделать Мальмё экогородом будущего.

    Альтернативная энергия в возрождённом Мальмё

    В западной гавани города есть район Bo01, где по специально разработанному проекту перестраивались здания. Дома построены из экосырья и способны хорошо сохранять тепло, что значительно экономит ресурсы в зимний период.

    Здесь на сотнях жилых домов, офисных зданиях и магазинах установлены солнечные панели, к которым подключена система циркуляции воды. Энергия, вырабатываемая панелями, нагревает воду, которая зимой обогревает помещения. Летом этот же объём воды используется для обратного процесса — охлаждения зданий.

    Кроме солнечной энергии, в городе вырабатывают и ветряную: повсюду можно увидеть ветряные турбины.

    #img_center_nostream#

    Всё в переработку!

    Переработка мусора — очень важное решение, которое помогло реорганизовать жизнь города. В Мальмё разделяют отходы, но не на 3—4 категории, как в большинстве европейских стран, а на десятки видов. Это позволяет быстрее и удобнее перерабатывать вторсырьё.

    У каждого жителя на кухне есть специальное устройство — измельчитель, в котором можно дробить органические отходы. Затем из этого сырья делают биотопливо для авто и общественного транспорта. Из пищевых отходов получают и биогаз, который используется в быту вместо обычного голубого топлива.

    Пепел, полученный в ходе переработки некоторых отходов, тоже не пропадает: из него делают гравий для дорог и парковок.

    Зелёный город

    Городское управление Мальмё создаёт программы по защите окружающей среды, и количество зелёных зон города растёт с каждым годом. Уже сейчас Мальмё входит в четвёрку самых зелёных городов мира и даже может стать номером один. Здесь на крышах домов сооружают мини-сады и системы сбора дождевой воды для полива растений.

    На крышах расположен и ботанический сад города:

    #img_center_nostream#

    Экотранспорт и велосипеды

    Четыре года назад в Мальмё появились сотни автобусов, которые использовали биотопливо вместо дизеля и бензина. Жители города перемещаются не только на общественном транспорте, но и на велосипедах: здесь любителей покрутить педали даже больше, чем в столице Дании — известном центре велодвижения.

    Около 40% жителей ездят на работу на велосипедах. И это очень удобно: в городе отличные дороги, на десятках перекрёстков есть датчики, которые предоставляют байкерам преимущество на дорогах, а во многих поездах есть места для перевозки велосипедов.

    Будущее Мальмё

    Мальмё сегодня — это центр IТ-технологий, экотуризма, нововведений и особого образа жизни, при котором город не разрушает природу, а живёт с ней в гармонии.

    Как говорится в муниципальной программе, к 2020 году Мальмё должен стать мировым городом №1 по устойчивому развитию: абсолютная энергонезависимость и 100% использование «чистой» энергии.

    Сложно было представить, что когда-то этот мало кому известный портовый город Швеции станет настоящим городом будущего.

    #img_center_nostream#

    По материалам: vc.

  • Рыбный деликатес №1 – черная икра

    ⓅЧерная икра – уникальный деликатес. Его знают и любят по нескольким причинам, главными из которых являются потрясающий вкус и, конечно же, ее уникальные свойства для организма и редкость.

    Увы, мало кто может позволить себе кушать черную икру каждый день. Этот продукт скорее роскошь для особых случаев, поэтому к выбору и покупке стоит относиться ответственно.

    Какую икру лучше выбрать?

    Черная икра – продукт семейства осетровых. Традиционно ее получают из осетра, сервюги, белуги и стерляди. Отличается вкусом, внешним видом и ценой.

    • Икра белуги – самый редкий деликатес. Рыбина белуги может достигать огромного размера – до 6 м. Способность метать икру у белуги появляется в возрасте 25 лет! Белужьи икринки имеют крупный размер (до 3,5 мм) и «морской привкус». Цвет – от светло-серого до глубокого черного.
    • Осетровая черная икра имеет коричневатый оттенок. Самки осетра достигают зрелости после 8 лет жизни, однако вкус икры зависит от возраста рыбины. Самой изысканной считается икра взрослой рыбы (от 20 лет). Она приобретает уникальное ореховое послевкусие со сливочными нотками.
    • Икра сервюги маленькая, упругая и имеет насыщенный цвет. Она занимает лишь 3 место в иерархии деликатеса, при этом приносит больше пользы! В составе этого продукта больше жиров и белков.
    • Икра стерляди – вкусный и доступный продукт. Учитывая, сколько стоит черная икра стерляди, можно смело добавлять ее в свой рацион. Крупинки мелкие, сероватого оттенка.

    Способ приготовления черной икры

    Если Вы хотите приобрести черную икру, обратите внимание не только на то, из какой она рыбы, но и на то, как засолена.

    Прежде чем попасть к Вам на стол, черная икра проходит процесс приготовления. Об этом всегда указано на упаковке. Что значат эти слова: зернистая, пастеризованная, паюсная, троична и ястычная?

    Зернистая – самый элитный продукт. Ее добывают только со зрелой рыбы и сразу же после добычи протирают через решето. Это позволяет избавиться от пленочек, прожилок и добиться идеального диаметра и целостности каждой икринки. После этого ее немного подсаливают.

    • Если посол прошел правильно, икру называют сухорассыпчастой.
    • Если посол закончился раньше положеного времени, – недопущенной.
    • Если посол передержан, – перепущенной.

    Пастеризованную икру изготавливают из сырья высшей пробы. Крупинки просаливают и подвергают непродолжительной термической обработке. Таким способом добиваются более длительного срока хранения.

    Паюсная – имеет особенный вид и вкус. Сразу после добычи ее засаливают, и лишь после просолки очищают от пленочек и прожилок, слегка прессуют. При таком способе приготовления допустимо смешивание икры разных рыб и использование сырья, которое не подошло для зернистой. Она имеет однородную структуру, приятный запах и не рассыпается.

    Ястычная – получила свое название из-за того, что сырье засаливается прямо в ястыке. Ястык – это тонка пленка, в которой находится икра при добыче из рыбы. Такой способ приготовления считается самым быстрым, но крайне нежелательным. Икра неравномерно просаливается, и поступает в продажу в неочищенном виде.

    Троичную икру изготавливают реже всего. После добычи, ее просеивают на решете и обдают крепким раствором соли. После этого опять откидывают на решето, дают обветриться и стечь до полного высыхания.

    Приятного аппетита!

    *Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ.