antonprima.pro

Blog

  • Рецепт пряників з повидлом

    Рецепт пряників з повидлом

    Пропонуємо до вашої уваги рецепт пряників з повидлом.

    Готуємо пряники з повидлом. (Wul/Dreamstime Stock Photos & Stock Free Images)

    Для їх приготування нам знадобляться такі продукти:

    • 300 г пшеничного або житнього борошна
    • 1 склянка цукру (250 г)
    • 1 ч.л. кориці
    • 1 ч.л. гвоздики
    • трохи фенхеля і запашного перцю
    • 1/2 пакетика розпушувача
    • 2—3 ст.л. меду
    • 2 ст.л. молока
    • 2 яйця
    • цукрова пудра

    Для начинки:

    • 5 ст.л. повидла
    • 1 ст.л. лимонної цедри
    • 8 ст.л. ядер горіхів
    • 150 г фініків

    таблиця мір і ваги

    Рецепт пряників з повидлом:

    Мед розігріємо і перемішаємо з розпушувачем, гвоздикою, корицею, фенхелем, перцем, молоком і збитим яйцем.

    Додамо цукор, просіяне борошно і замісимо тісто. Розділимо тісто на 3 частини і розкачаємо смужками завширшки 5 см.

    Приготуємо начинку

    Перемішаємо повидло з натертою лимонною цедрою, крупно нарізаними фініками і горіхами.

    Посередині кожної смужки покладемо начинку, сторони смуг з’єднаємо, защипаємо краї і покладемо на лист швом донизу.

    Змащуємо вироби яйцем і випікаємо в духовці при температурі 180 градусів.

    Готові пряники посиплемо цукровою пудрою.

    Наріжемо косими скибочками і подамо до столу з молоком або ароматним чаєм.

    Смачного!

  • Рецепт: горіхи із сиру

    Рецепт: горіхи із сиру

    Для приготування «горіхів із сиру» — сирних кульок — нам знадобляться такі продукти:

    • 250 г сиру
    • 2 яйця
    • 5—6 ст.л. цукру
    • 0,5 ч.л. соди, гашеної оцтом
    • щіпка солі
    • 1 склянка борошна
    • 1 пакетик ваніліну
    • олія

    Горіхи із сиру. Приготування:

    Готуємо тісто. У сир додамо яйця, цукор, сіль, соду гашену оцтом, ванілін, все перемішаємо до однорідної маси. Потім додамо борошно. З тіста зробимо кульки. Сирні кульки обваляємо в манній крупі і обсмажимо на олії до золотистого кольору. Готові кульки обваляємо у цукровій пудрі.

  • Рецепт: Рисова локшина по-корейськи

    Рецепт: Рисова локшина по-корейськи

    Для приготування такої локшини найкраще використовувати сковороду-вок! Але можна приготувати страву і в звичайній великій сковороді з антипригарним покриттям. Рецепт дуже простий і готується швидко!

    Для приготування страви «Рисова локшина по-корейськи» нам знадобляться продукти:

    • 300 г рисової локшини;
    • 300 г м’яса (свинина);
    • 2 цибулини;
    • 100 г грибів (консервовані шампіньйони);
    • солодкий червоний перець;
    • 200 г мексиканської овочевої суміші;
    • 2 ст. л. соєвого соусу;
    • 1 ч. л. винного оцту;
    • оливкова олія;
    • сіль за смаком.

    Процес приготування рисової локшини по-корейськи:

    Свинину наріжемо невеликими смужками і обсмажимо на олії. Цибулю наріжемо кільцями, перець і гриби подрібнимо. Додамо овочі до м’яса, обсмажуємо близько 10 хв. Потім увіллємо винний і соєвий соус, посолимо і готуватимемо ще 2 хв. Рисову локшину замочимо на 8 хв. Воду зіллємо. Варимо локшину протягом 5 хв. Локшину викладемо до м’яса і готуємо ще протягом 5 хв.

    Корисно знати:

    Оливкова олія містить органічні кислоти, мінерали і вітаміни, які так необхідні організму людини. Крім того, оливкова олія чинить омолоджувальну дію, покращує роботу травної системи.

  • Рецепт сирного супу з грибами

    Сирний суп — один із найулюбленіших супів у багатьох сім’ях, завдяки ніжному вершковому смаку.

    Він ситний і його нескладно приготувати.

    Для цього знадобиться:

    • 3 л води або бульйону;
    • 100 г свіжих печериць;
    • 100 г цвітної капусти;
    • 100 г рису;
    • 2 пачки у фользі (180 г) плавленого сиру;
    • 2—3 середні картоплини;
    • 1 цибулина;
    • 1 морквина;
    • соняшникова олія;
    • 2—4 ст. л. нарізаної зелені;
    • сіль, перець

    Очищаємо картоплю, моркву і цибулю.

    Промиваємо рис, печериці та капусту.

    Воду доводимо до кипіння.

    Поки вода закипає, підготуємо овочі. Картоплю нарізаємо соломкою, цибулю — кубиками, печериці — скибочками. Суцвіття капусти розрізаємо на чотири частини, моркву тремо на крупній тертці.

    Як тільки вода закипить — додаємо картоплю. Потім, коли вода знову закипить, висипаємо рис. Піну від картоплі і рису знімаємо.

    Тільки-но починає варитися картопля, відразу ставимо сковороду на вогонь і в соняшниковій олії кілька хвилин обсмажуємо цибулю.

    Потім додаємо моркву і обсмажуємо її до золотистого кольору.

    Додаємо печериці і злегка підсмажуємо. Піджарку висипаємо в каструлю.
    Додаємо капусту. Поки вона вариться, натираємо на тертці плавлений сирок і висипаємо в суп.

    Перемішуємо — потрібно щоб сирок повністю розчинився.

    Солимо, додаємо приправи.

    Суп потрібно поварити ще близько 5 хвилин на слабкому вогні і вимкнути.

    За бажанням можна дати супу настоятися близько 10 хвилин.

    Перед подаванням додати зелень.

    Смачного!

    Читайте також:
    Суп з помідорами
    Андалузский суп гаспачо

  • Китайський суп: готуємо вдома

    Китайський суп: готуємо вдома

    Святковий обід у Піднебесній включає як мінімум три види китайського супу, наприклад, суп з плавників акули, суп з ластівкового гнізда і між стравами — суп з гірчичною зеленню. На вишуканих обідах подають суп і під час великої перерви між стравами для нейтралізації смаку попередньої серії страв і «очищення піднебіння», що дозволяє повною мірою насолодитися новими стравами.

    Але яким би не був китайський суп, вишуканим банкетним або простим повсякденним, його основу завжди повинен становити добрий бульйон. Такий бульйон повинен під час довгого помірного варіння витягти весь природний букет і солодкість із кісток і м’яса. Крім того, він повинен бути нейтральним — щоб приправи і спеції, які будуть введені потім, могли безперешкодно розкрити свій аромат. Зважаючи на це, кухарі в Китаї для варіння бульйону використовують тільки курятину або свинину, але ніколи — яловичину, оскільки їй характерний більш виражений смак.

    Китайський суп

    Китайський суп буває легким (або швидким) і щільним (або «цілющим»).

    У багатьох супах тривалого варіння використовуються сушені продукти. Це одна з особливостей китайської кухні. Століття тому китайці опанували науку збереження харчових продуктів за допомогою заквашування та висушування під вітром і на сонці. Такі продукти, як корінь лотоса, китайський мангольд, ріпа, гриби, гірка диня, морські водорості і т.п., висушуються, навіть якщо вони вживаються в їжу і свіжими. Висушені морепродукти, такі як плавники акули, каракатиці, кальмари, устриці та гребінці, використовувати в китайському супі краще, оскільки сушені продукти змінюють смакові якості супу, роблячи його більш насиченим. Тривале варіння на повільному вогні надає китайському супу особливий смак.

    У звичайний день вдома подають якийсь один вид супу. Зазвичай достатньо густий, з шматочками курки, м’яса, сушених грибів, кореня лотоса і з різними іншими овочами, щоб китайський суп вийшов ситний. Кожному гостю надається право налити собі стільки супу, скільки він забажає, тому супи зазвичай подають у великій супниці. Їдять супи з піал, використовуючи невелику фарфорову або металеву ложку-черпачок діаметром близько 15 см. Як правило, суп є останньою стравою обіду.

    Готуємо китайський суп вдома

    Китайський суп

    Рецепт № 1. Китайський суп

    Варена куряча грудка — 200 г
    Соєвий соус — 2 ст.ложки
    Рисове вино або сухий херес — 4 ст.ложки
    Мелений білий перець
    Часник — 10 зубчиків
    Шпинат — 100 г
    Лимонний сік — 4 ст.ложки
    Бульйон курячий — 1,5 л
    Рисова локшина — 60 г
    Порізана кінза — 1 ст.ложка

    Щоб приготувати китайський суп, спершу наріжте м’ясо вузькими смужками. Херес з’єднайте з соєвим соусом, посипте перцем і вилийте на м’ясо.

    Доведіть бульйон до кипіння, почистіть часник і опустіть в бульйон. Зменшіть вогонь. Нехай часник вариться близько 10 хвилин, потім вийміть його.

    Переберіть шпинат, помийте і наріжте. Введіть його в бульйон і варіть близько 3 хвилин. Вичавіть в суп лимонного соку, куряче м’ясо з маринадом, локшину і варіть протягом хвилини.

    Китайський суп готовий. Подаючи до столу, для краси посипте його нарізаною кінзою.
     

    Рецепт № 2. Китайський суп

    вода — 2 л
    куряча грудка — 2 шт
    морква — 1 шт
    консервовані паростки бамбука — 150–200 г
    сушені гриби шиітаке — 80 г
    цукор — 1 ст. ложка
    світлий соєвий соус — 4–5 ст. ложок
    чорний перець горошком, свіжий перець чилі, соус, зелень кінзи — за смаком

    Курячі грудки помийте, залийте водою і поставте на середній вогонь. Додайте цілу очищену моркву, трохи горошин чорного перцю і солі за смаком. Варіть близько години.

    Тим часом замочіть сушені гриби в теплій воді протягом 40 хвилин, потім вийміть їх і наріжте скибочками.

    Моркву і курячі грудки вийміть з бульйону, наріжте маленькими шматочками і складіть в миску. Додайте консервовані паростки бамбука і скибочки грибів. Влийте соєвий соус, введіть цукор і сіль. Все перемішайте і залиште на годину для маринування.

    Далі викладіть маринад у каструлю з киплячим бульйоном, нагрійте до кипіння і варіть близько 5 хвилин. Готовий китайський суп розлийте по тарілках. За бажанням прикрасьте зеленню кінзи і дрібно нарізаним перчиком чилі.
     

    Рецепт № 3. Китайський кисло-гострий суп з локшиною

    Бульйон — 3 л
    Гриби шиітаке — 10 шт
    Перець чилі — 1 шт
    Корінь імбиру — 50 г
    Лимон — 1 шт
    Локшина рисова — 50 г
    Рисове борошно або картопляний крохмаль — 4 ст.ложки
    Яйця — 2 шт
    Тофу (соєвий сир) — 100 г
    Помідори — 2 шт
    Соєвий соус — за смаком

    Спосіб приготування:

    Гриби замочіть у воді десь на годину для збільшення в об’ємі.

    Потім обсушіть гриби і наріжте смужками.

    Подрібніть корінь імбиру і разом із перцем чилі і грибами опустіть в каструлю з бульйоном. Поставте каструлю на вогонь і варіть протягом півгодини. Після цього влийте сік лимона і вийміть з супу перець. Опустіть в суп локшину.

    Потім влийте в борошно трохи води, перемішайте до консистенції сметани і вилийте в каструлю.

    Збийте яйця міксером і тонкою цівкою введіть в суп. Проваріть близько 5 хвилин.

    Наріжте тим часом помідори, тофу і додайте в суп. Готуйте ще 2–3 хвилини. Після виключення вогню бажано дати китайському супу настоятися.
     

    Рецепт № 4. Китайський суп курячий

    Морква — 2 шт
    Цибулина —1 шт
    Цибуля-порей — 1 шт
    Часник — 1 зубчик
    Капуста — 1 чашка, порізана тонкою соломкою
    Бульйон курячий
    Чорні китайські гриби (можна білі)
    Спагеті сушені
    Соєвий соус

    Поріжте грудки, посоліть і поперчіть. У моркві зробіть виїмки і поріжте на кружечки, щоб зробити «квіточки». Цибулю наріжте соломкою. В олії стушкуйте моркву, цибулю та подрібнений часник протягом двох хвилин. Потім покладіть капусту і курку, налийте необхідну вам кількість бульйону (в залежності від бажаної густоти китайського супу) і тушкуйте ще протягом 15 хвилин.

    Замочіть гриби і спагеті приблизно на 20 хвилин, а потім варіть в супі 5 хвилин. В кінці приготування за смаком додайте солі і трохи цукру.

    Намагайтеся не переварити суп.

    Смачного!
     

  • Качка по-пекінськи: інший смак звичної птиці

    Качка по-пекінськи: інший смак звичної птиці

    Китайська кухня дуже своєрідна й екзотична в порівнянні з європейською. А все тому, що в давні часи до приготування їжі в Китаї ставилися по-філософськи, як до якогось естетичного ритуалу. Проте, традиційна народна китайська їжа дуже проста ― рис, локшина, бобові, овочі і т. ін. М’ясні страви в Китаї не користуються особливою популярністю. Однак, банкетна їжа разюче відрізняється від повсякденної. Качка по-пекінськи чи Бей Джин Хао ― одна з найулюблених китайських святкових страв.

    Качка по-пекінськи

    Отже, Бей Джин Хао можна приготувати двома способами: смажити тушку в підвішеному стані над вогнищем або ж у закритій печі.

    Так чи інакше, для приготування цієї страви в домашніх умовах нам знадобляться такі інгредієнти:

    Тушка качки (2―3 кг);

    Херес 1 ст. ложка;

    Мед 4 ст. ложки;

    Соєвий соус 5 ст. ложок;

    Імбирний порошок 1 ст. ложка;

    Кунжутне масло 1 ст. ложка;

    Перець мелений 1 ст. ложка;

    Вода 1 склянка;

    Харчовий барвник червоного кольору (за бажанням);

    Сіль.

    Хрустка шкірочка

    Качку по-пекінськи подають на стіл із мандариновими коржиками, але їх можна замінити млинцями, для приготування яких нам знадобиться:

    Пшеничне борошно 500 г;

    Окріп 1 склянка;

    Яйце 1 шт.;

    Молоко 2/3 склянки;

    Масло рослинне 2 ст. ложки;

    Зелена цибуля.

    Качка по-пекінськи готується таким чином: тушку слід промити, видалити з неї волосяний покрив (якщо треба), потім просушити, обрізати кінчики крил. Зрізати з качки зайвий жир, обдати її окропом. Потім натираємо тушку хересом зовні і всередині, залишаємо її за кімнатної температури хвилин на 10. Натираємо качку сіллю і в такому стані кладемо у холодильник на 12 годин. Бажано, щоб качка «стояла» на великій тарелі або в каструлі. Для цього можна скористатися склянкою, яку ми поміщаємо в тушку. Періодично з тарелі потрібно видаляти рідину, що натекла.

    Дістаємо качку, рівномірно змащуємо її медом і знову ставимо в холодне місце на такий же час (12 годин). Як мине цей час готуємо піч: заливаємо в деко воду, нагріваємо духовку до 190 ˚С. Качку кладемо грудкою догори на решітку для гриля, під якою ставимо деко з водою. Покриваємо всю цю конструкцію шаром фольги. Запікаємо качку по-пекінськи протягом години. У цей час готуємо соус: змішуємо імбир, кунжутне масло, перець і соєвий соус до стану густої маси. Витягуємо качку і за допомогою пензлика змащуємо її щойно приготованим соусом. Деко з водою ми прибираємо, а качку на решітці знову поміщаємо в піч, встановивши попередньо температуру в ній 260˚С. Стежимо, щоб птах не підгорів. Чекаємо приблизно 25 хвилин.

    Третій раз змащуємо качку сумішшю меду і соєвого соусу і знову ставимо в піч, в режимі «гриль» готуємо 5 ― 10 хвилин. За цей час наша качка по-пекінськи підрум’яниться і отримає хрустку скоринку. Дістаємо готову качку, даємо їй трохи охолонути, видаляємо кістки і ріжемо птицю на тонкі шматочки. Важливо, щоб скоринка залишалася на кожному з них.

    Сама качка по-пекінськи вже готова, а ми в цей час беремося за приготування доповнення до неї ― млинців. Змішуємо борошно і воду, додаємо збите яйце. Вливаємо молоко, потім масло. Кидаємо туди ж подрібнений зелений лук. І ретельно перемішуємо. Випікаємо тонкі млинці на тефлоновій пательні, не змащуючи її олією!

    Качка по-пекінськи

    Качку по-пекінськи подаємо на стіл із млинцями, соєвим соусом, зеленою цибулею та цибулею-пореєм. Незважаючи на те, що для приготування цієї страви доведеться виділити так багато часу, в цілому, рецепт простий. Тому наступного разу здивуєте своїх гостей справжнім делікатесом китайської кухні.

  • Образование и учеба в Канаде: информация о ее стоимости

    ⓅКанада является одной из самых популярных стран для студентов со всего мира, предлагая разнообразные возможности, известной своими обширными просторами, многокультурными городами и природной красотой. Стоимость учебы в Канаде, обычно дешевле, чем в других крупных англоязычных странах, хотя они по-прежнему довольно дороги по сравнению с другими странами.

    Совет министров образования предлагает полезный онлайн-инструмент, который позволяет будущим иностранным студентам быстро рассчитать стоимость учебы, а также дать полезную информацию по документам, которые необходимо предъявить.

    Университеты и колледжи устанавливают свою собственную плату за обучение, и они варьируются в зависимости от нескольких факторов.

    Стоимость учебы в Канаде (по ссылке), зависит от следующих факторов:

    • какая программа изучается;
    • иностранный студент или уже с гражданством;
    • учеба на уровне бакалавриата или последипломного образования.

    Учеба в Канаде

    Согласно недавнему отчету, плата за обучение в настоящее время является самой дорогой в провинции Онтарио. Стоимость для студентов уже с канадским гражданством, в среднем составляет 6 000 канадских долларов (~ 4,534 долларов США) в год.

    Средняя плата для иностранных студентов около 14 000 канадских долларов (~ 10 730 долларов США) в год. Курсы в области искусств и гуманитарных наук, как правило, дешевле, в то время как предметы, такие как инженерия и медицина, являются одними из самых дорогих.

    Стоимость получения знаний на аспирантуре обычно выше и снова зависит от выбранной программы. В среднем около 42 000 канадских долларов (~ 32 000 долларов США).

    Финансовая помощь для обучения в Канаде

    Стипендии и гранты доступны для иностранных студентов, желающих учиться в Канаде, как на уровне бакалавриата, так и последипломного образования. К ним относятся специальные стипендии для спортивных и академических достижений, так и обычные стипендии.

    Многие университеты предлагают свои стипендии, поэтому можно подать заявку на стипендию, предлагаемую исключительно университетом, в котором планируется учеба. Во всех случаях важно, как можно раньше подать заявку, поскольку финансирование стипендий ограничено и имеет высокую конкурентоспособность.

    Также нужно учитывать, что будут расходы на жилье и питание, а также расходы на книги и многое другое. Важно иметь четкое представление о сборе платы за выбранное учреждение. В общем минимальная стоимость жизни в Канаде: 30 000 канадских долларов в год (~ 24 000 долларов США).

    *Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ.

  • Как выбрать украшения с эмалью и как заботиться о них?

    ⓅЭмалированные украшения отличаются элегантностью и благородным видом. Из-за того, что рисунок на эмаль наносится вручную, каждое украшение можно считать эксклюзивным. Именно из-за ручной росписи, несмотря на массовость производства, среди эмалированных украшений можно найти шедевры.

    #img_center_nostream#

    Типы эмали

    При изготовлении эмалированных ювелирных изделий используют горячее или холодное покрытие.

    Технология горячего покрытия заключается в нанесении порошка на поверхность, который, расплавляясь при высокой температуре, растекается равномерным слоем. В производстве для этого печь разогревают до 800 градусов. При остывании образуется равномерная стеклянная плёнка.

    Особенно ярко сочетаются серебро и горячая эмаль. Убедиться в этом можно, посмотрев на серебряные украшения с нанесённой вручную горячей эмалью в каталоге: https://kristall-shop.com.ua/gorachaya-emal.

    Холодной эмалью называют стеклопластик, нанесение которого не требует особых технологий. Сделать украшение методом холодной эмали можно даже в домашних условиях. Специальных навыков и наличия ювелирных инструментов не требуется. Следует только смешать два компонента — эмаль и отвердитель, после чего этим составом заливается ювелирное изделие.

    К технологии холодной эмали можно отнести и теплоотверждаемую эмаль. Температура тут требуется всего до 160 градусов. Технология напоминает заливку горячей глазурью, но рабочая температура существенно ниже. Светоотражающую холодную эмаль для структуризации необходимо облучить ультрафиолетовой лампой. Последняя технология весьма востребована при реставрации старых ювелирных изделий.

    Советы по выбору эмалированного украшения

    При покупке ювелирных изделий из эмали прежде всего проверьте целостность слоя глазури. Он не должен обладать явными дефектами: трещинами, сколами и пузырьками воздуха. Наиболее подходящей основой для покрытия по-прежнему остаётся золото, так как этот металл сложно деформировать даже при нагревании, но медные или серебряные изделия тоже можно использовать.

    Если вы носите эмалированные украшения, старайтесь придерживаться нескольких правил:

    • хотя глазурь и защищает вещь от повреждений, берегите её от ударов, трения о металлические поверхности;
    • старайтесь избегать воздействия солнечных лучей и резких перепадов температуры;
    • наносите декоративную косметику до того, как наденете украшение;
    • чтобы эмалированные украшения радовали вас своим блеском, снимайте их, когда занимаетесь готовкой на кухне или уборкой помещения;
    • не допускайте контакта эмалированной поверхности с бытовой химией;
    • чтобы почистить эмаль, достаточно протереть мягкой тканью, смоченной в тёплой воде.

    Долгий контакт покрытия с водой запрещён, поэтому перед посещением сауны, бассейна, душа или водоёма обязательно снимите эмалированные украшения.

    *Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ.

  • Правильно выбираем универсальную детскую коляску

    ⓅНа сегодня существует большой выбор всевозможных видов детских колясок. Их разнообразие впечатляет. Большую популярность сейчас завоевали универсальные изделия.

    #img_center_nostream#При решении приобрести именно такой вариант прежде всего следует делать выбор между «двойкой» с коляской-люлькой для грудного малыша и «тройкой».

    «Тройка» имеет конструкцию, состоящую из трёх самостоятельных по назначению вариантов изделий для удобства использования. К ним относится коляска-люлька, прогулочная коляска, и дополнительная люлька, в которой можно переносить ребёнка.

    При желании в универсальную коляску можно поместить прогулочный блок и даже автокресло.

    Отдав предпочтение такому изделию, следует обязательно учитывать её размеры и массу. Может случиться так, что она не пройдёт в дверь вашего подъезда или в саму квартиру.

    Что касается её веса, то не всегда молодая мама сможет справиться с тяжёлой коляской самостоятельно. Подниматься по ступенькам в подъезде с ней будет затруднительно, и к тому же она менее манёвренна.

    При покупке также следует обратить внимание на колёса, так как от качества их изготовления будет зависеть, как долго она сможет вам прослужить. Ведь коляску придётся использовать в любое время года и при различных погодных условиях.

    Ездить предстоит по песку, грязи и камням, а также по снегу и т.д. Наиболее актуальными считаются коляски, у которых резиновые колёса с металлическими прочными спицами. А чтобы коляску как можно меньше трясло, стоит остановить свой выбор на колёсах с большим диаметром.

    Аксессуары — немаловажная деталь таких универсальных изделий. Хорошо подобранные дополнительные и вспомогательные аксессуары предназначены для большего удобства её использования.

    На ваше усмотрение можно подобрать коляску с наличием тента, который укроет ребёнка от солнца и осадков, а с фартуком убережёт от дождя или снега.

    В настоящее время к ним прилагают сетку от насекомых. А ещё прикрепляют багажник для хозяйственных сумок и корзинок.

    Для примера предлагаем вашему вниманию коляску Everflo PP-04 DC с ярким дизайном, которая имеет небольшой вес и практична в использовании. Она имеет прочные и надёжные шасси с двойными колёсами. Для транспортировки её можно легко сложить по типу трости.

    В люльке малыш может находиться приблизительно до того, как ему исполнится один год, а потом он сможет пересесть в коляску для прогулок. В прогулочном блоке спинку можно регулировать в четырёх положениях, включая положение лёжа.

    В данном изделии хорошо продумано безопасное нахождение ребёнка, его обеспечивают пятиточечные ремни для фиксации и бампер. Во время прогулки с малышом в прохладное время его согреет тёплая накидка на ножки.

    Не забыли и про маму, для которой предусмотрена просторная корзина, куда можно складывать игрушки или покупки.

    *Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ.

  • Как выбрать светодиодную ленту: технические параметры и показатели качества

    ⓅСветодиодные ленты найти в продаже совсем несложно, они продаются и в обычных магазинах, и на строительных рынках.

    Однако далеко не везде продаются действительно качественные изделия, которые смогут долгие годы радовать приятным светом и экономным потреблением электроэнергии.

    При выборе того или иного варианта подсветки следует ориентироваться на основные технические параметры, учитывая также назначение светодиодной ленты.

    Технические параметры

    Любая светодиодная лента отличается, прежде всего, силой света. Она будет зависеть от количества светодиодов и их размера.

    Самый мощный вариант – лента с диодами размером 5,6/3,0 миллиметра, такие элементы обеспечивают световой поток силой в 18 люмен, чего вполне достаточно для функционального освещения рабочей поверхности.

    Также важным показателем является и количество светодиодов на один метр, чем их больше, тем больше будет света, и тем выше будет цена ленты, а также ее энергопотребление.

    Самые крупные элементы размещаются на одном метре ленты по 120 штук, и это максимум.

    Приобретая ленту, следует обратить внимание на качество ее сборки. Несмотря на то, что изделие кажется достаточно простым, к процессу припайки светодиодов предъявляется немало требований. Элементы должны держатся крепко, они должны располагаться ровно относительно друг друга и края самой основы. Не допускаются потеки клея, следы от перегорания, слишком большие точки припоя. Хорошая светодиодная лента не будет гнуться слишком легко, она должна быть достаточно жесткой и упругой.

    Назначение

    Выбирать светодиодные ленты следует, исходя из их назначения. Если главная задача – создать небольшую подсветку, интерьерную, к примеру, выделить какой-то элемент, подсветить лестницу или дверной проем, достаточно будет небольшого числа средних светодиодов. То же касается и подсветки в детской комнате, где слишком яркие источники света могут стать раздражающим фактором для ребенка.

    Если же светодиодная лента должна подсветить рабочую поверхность, к примеру, на кухне, в мастерской, в производственном цехе, следует отдать предпочтение наиболее мощным моделям. Функциональный свет должен быть белым, поскольку он не утомляет глаза и является нейтральным, а также наиболее ярким. Разноцветная подсветка, которую можно выполнить с помощью лент RGB, будет уместна в качестве дополнительного источника света на потолке, в особенности в общественных помещениях, гостиных.

    *Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ.