Blog

Министр финансов США Джанет Йеллен заявила 6 апреля, что США введут санкции против Китая, если коммунистический режим вторгнется на Тайвань или окажет материальную поддержку военным усилиям России в Украине.

На вопрос, прозвучавший во время слушаний в Комитете по финансовым услугам Палаты представителей о том, открыт ли Вашингтон для использования «всех доступных инструментов в случае агрессивного движения Китая в отношении Тайваня», Йеллен ответила утвердительно.

«Я считаю, что мы показали, что можем. В случае с Россией нам угрожали значительными последствиями. Мы наложили серьезные санкции. И я думаю, что вы не должны сомневаться в нашей способности и решимости поступать так же и в других ситуациях», — сказала Йеллен.

Кроме того, заместитель госсекретаря Венди Шерман заявила в среду законодателям, что масштабность санкций, наложенных на Россию из-за ее вторжение в Украину, должна дать Коммунистической партии Китая (КПК) и ее лидеру Си Цзиньпину понимание того, с чем они столкнутся, если окажут материальную поддержку России.

«Думаю, это дает Си довольно хорошее представление о том, что может случиться с ним, если он на самом деле поддержит Путина в какой-либо материальной форме», — сказал Шерман во время слушаний в комитете по иностранным делам Палаты представителей.

Шерман также сказала, что Пекин должен «извлечь правильные уроки» из реакции Запада на вторжение России в Украину, и отметил, что любые действия Китая по захвату демократически управляемого острова Тайвань будут встречены аналогичным образом.

«Мы надеемся, что КНР понимает, что любые подобные действия вызовут реакцию международного сообщества, а не только Соединенных Штатов», — сказала она.

Жесткий разговор идет на фоне новых обвинений в том, что Китай оказывает негласную поддержку военным усилиям России. КПК отказывается присоединиться к международным санкциям в отношении Москвы, повторяет российскую военную пропаганду и подвергает цензуре негативное восприятие российских военных действий внутри страны, и продолжает отказываться осуждать российскую агрессию и неоднократно обвинял США и НАТО в разжигании конфликта.

Комментарии Шерман и Йеллен также последовали за сообщением о том, что китайский коммунистический режим начал крупномасштабную кибератаку на Украину за день до вторжения России, что подтверждает предыдущие утверждения о том, что китайское руководство знало о вторжении заранее и просило Россию отложить войну до окончания Олимпийских игр в Пекине.

В прошлом месяце руководители национальной разведки США предупредили, что китайско-российское партнерство в ближайшие годы будет только углубляться и что партнерство «без ограничений», о котором в феврале объявили Путин и лидер Китая Си Цзиньпин, будет продолжать определять мировую политику и геостратегию, по крайней мере, в течение следующего десятилетия.

В марте президент Джо Байден предупредил Си о «последствиях», если тот окажет материальную поддержку, чтобы помочь России противостоять западным санкциям или предоставить военную помощь, хотя администрация Байдена не уточнила, каковы будут эти последствия.

По материалам The Epoch Times USA

Міністр фінансів США Джанет Єллен заявила 6 квітня, що США введуть санкції проти Китаю, якщо комуністичний режим вторгнеться на Тайвань або надасть матеріальну підтримку військовим зусиллям Росії в Україні.

На запитання, яке прозвучало під час слухань у Комітеті з фінансових послуг Палати представників про те, чи Вашингтон відкритий для використання «всіх доступних інструментів у разі агресивного руху Китаю щодо Тайваню», Єллен відповіла стверджувально.

«Я вважаю, що ми показали, що можемо. У випадку з Росією, нам загрожували значними наслідками. Ми наклали серйозні санкції. І я думаю, що ви не повинні сумніватися в нашій здатності та рішучості чинити так само і в інших ситуаціях», — сказала Єллен.

Крім того, заступник держсекретаря Венді Шерман, заявила в середу законодавцям, що масштабність санкцій, накладених на Росію через її вторгнення в Україну, має дати Комуністичній партії Китаю (КПК) та її лідеру Сі Цзіньпіну розуміння того, з чим вони зіткнуться, якщо вони нададуть матеріальну підтримку Росії.

«Думаю, це дає Сі досить гарне уявлення про те, що може статися з ним, якщо він насправді підтримає Путіна в будь-якій матеріальній формі», — сказав Шерман під час слухань у комітеті із закордонних справ Палати представників.

Шерман також сказала, що Пекін має «винести правильні уроки» з реакції Заходу на вторгнення Росії в Україну, і зазначив, що будь-які дії Китаю щодо захоплення демократично керованого острова Тайвань будуть зустрінуті аналогічним чином.

«Ми сподіваємося, що КНР розуміє, що будь-які подібні дії спричинять реакцію міжнародної спільноти, а не тільки Сполучених Штатів», — сказала вона.

Жорстка розмова йде на тлі нових звинувачень у тому, що Китай надає негласну підтримку військовим зусиллям Росії. КПК відмовляється приєднатися до міжнародних санкцій щодо Москви, повторює російську військову пропаганду і цензурує негативне сприйняття російських військових дій усередині країни, та продовжує відмовлятися засуджувати російську агресію й неодноразово звинувачував США і НАТО в розпалюванні конфлікту.

Коментарі Шерман і Єллен вийшли після повідомлення про те, що китайський комуністичний режим розпочав великомасштабну кібератаку на Україну за день до вторгнення Росії, що підтверджує попередні твердження про те, що китайське керівництво знало про вторгнення заздалегідь і просило Росію відкласти війну до закінчення Олімпійських ігор в Пекіні.

Минулого місяця керівники національної розвідки США попередили, що китайсько-російське партнерство в найближчі роки тільки поглиблюватиметься і що партнерство «без обмежень», про яке в лютому оголосили президент Росії та лідер Китаю Сі Цзіньпін, продовжуватиме визначати світову політику та геостратегію, принаймні протягом наступного десятиліття.

У березні президент Джо Байден попередив Сі про «наслідки», якщо той здійснюватиме матеріальну підтримку, щоб допомогти Росії протистояти західним санкціям або надати військову допомогу, хоча адміністрація Байдена не уточнила, якими будуть ці наслідки.

За матеріалами The Epoch Times USA

Американский производитель микросхем Intel Corp. заявил во вторник, что прекратил свою деятельность в России, присоединившись к целому ряду компаний, покинувших страну после ее вторжения в Украину.

Компания, которая в прошлом месяце прекратила поставки клиентам в России и Беларуси, заявила, что приняла меры по обеспечению непрерывности бизнеса, чтобы свести к минимуму сбои в своих глобальных операциях.

“Intel поддерживает мировую общественность, осуждая войну России против Украины и призывая к скорейшему возвращению к миру”, — заявила компания.

International Business Machines Corp. также приостановила поставки, поскольку Украина призвала американские компании, занимающиеся облачными вычислениями и программным обеспечением, прекратить бизнес с Россией.

Серверы от IBM, Dell Technologies Inc. и Hewlett Packard Enterprise Co. занимают первое место на рынке в России, где компании и государственные учреждения полагаются на технологии, разработанные на Западе, как на основу своих собственных и эксплуатируемых ИТ-систем.

По материалам The Epoch Times USA

Американський виробник мікросхем Intel Corp. заявив у вівторок, що припинив свою діяльність у Росії, приєднавшись до цілої низки компаній, які залишили країну після її вторгнення в Україну.

Компанія, яка минулого місяця припинила постачання клієнтам у Росії та Білорусі, заявила, що вжила заходів щодо забезпечення безперервності бізнесу, щоби звести до мінімуму збої у своїх глобальних операціях.

«Intel підтримує світову громадськість, засуджуючи війну Росії проти України та закликаючи до якнайшвидшого повернення до миру», — заявила компанія.

International Business Machines Corp. також припинила постачання, оскільки Україна закликала американські компанії, що займаються хмарними обчисленнями та програмним забезпеченням, припинити бізнес із Росією.

Сервери IBM, Dell Technologies Inc. та Hewlett Packard Enterprise Co. займають перше місце на ринку в Росії, де компанії та державні установи покладаються на технології, розроблені на Заході, як на основу своїх власних та експлуатованих ІТ-систем.

За матеріалами The Epoch Times USA

Призывы Европейского союза (ЕС) к Китаю помочь прекратить войну в Украине остаются без ответа.

Пекин дорожит любой возможностью бросить вызов указам западных держав. Мольбы к китайскому руководству оказать влияние на Россию, чтобы она прекратила военные действия, остаются без ответа.

Отказ Пекина осудить Россию и одновременно обвинить в безрассудном расширении НАТО стал общим рефреном с первого дня кризиса. Моральная двусмысленность в отношении Москвы и негативное изображение западной политики однозначно служит интересам властей Китая.

Есть ли правда за заявлением Пекина о том, что кризис в Украине «достоин сожаления»?

Ведь ситуация, в которой КПК может манипулировать факторами и получать геополитические преимущества, никогда не может считаться достойной сожаления.

А как насчет заявления о том, что Китай «всегда стоит на стороне мира?».

КПК всегда стоит на стороне КПК, какими бы ни были сопутствующие обстоятельства конкретной ситуации.

Таким образом, нет никакого противоречия в том, что министерство иностранных дел Китая прославляет китайско-российские отношения всего за несколько дней до саммита ЕС-Китай.

30 марта Пекин объявил, что он «более решительно», чем когда-либо, настроен на укрепление двусторонних связей с Москвой. 1 апреля Китай заявил, что Брюссель и Пекин разделяют «стратегическую заинтересованность в содействии развитию» и укреплению партнёрства.

«Китай не может закрывать глаза на нарушение Россией международного права», – заявил председатель ЕС Шарль Мишель. Пекин понесет «серьезный репутационный ущерб» за свой отказ прямо осудить Москву, предупредила председатель Европейской комиссии Урсула фон дер Ляйен.

Сопоставление заявлений наглядно иллюстрирует принципиально разные цели, которые преследуют вовлеченные стороны.

То, что ЕС называет «выжиданием в стороне», Китай рассматривает как геополитическое благоразумие. Он будет продолжать быть экономическим “спасательным кругом” для России, расширяя двусторонние связи и получая выгоды от эксплуатации в значительной степени остракизированного младшего партнера на своей границе, при этом тщательно отказываясь открыто нарушать санкционный режим США-Брюсселя, что вызвало бы ответные меры со стороны западных держав.

В то же время, последствия российско-украинской войны могут привести к окончательному перевороту всей международной экономической системы. Требования Москвы о том, чтобы газовые транзакции в Европу осуществлялись в рублях (или золоте), а не в долларах США, бросают прямой вызов самой основе глобальной мощи Америки.

Нефтедоллар является её стержнем и он позволяет американскому доллару быть мировой резервной валютой. Впоследствии Вашингтон может финансировать свой огромный дефицит государственного бюджета, продавая свои долговые обязательства.

Даже если Брюссель не согласится, его вызов откликнется во всем международном сообществе и будет иметь пагубные последствия для экономики США (которая уже переживает рекордный уровень инфляции).

Китайский юань – это валюта, которая, скорее всего, выиграет от относительного падения доллара. Москва, возможно, взломала систему, но Пекин владеет ломом, чтобы вклиниться и по-настоящему вскрыть её.

В энергетических сделках с участием Ирана, Саудовской Аравии и Индии также обсуждалось обозначение сделок в юанях. Кроме того, в начале февраля была подписана энергетическая сделка между Россией и Китаем на сумму около $ 120 миллиардов.

Это звучит как эффективная стратегия, и действительно, самое обидное в ней то, что все это не является секретом для западных лидеров. Под всеми их идеологическими заявлениями и показным давлением на Китай скрывается невысказанная правда: политики знают, что КПК никогда открыто не осудит Россию.

Язык европейских и американских лидеров – это язык морального позирования и демонстрации добродетели. КПК же характеризуется внутренней коррупцией и коммунистической идеологией; её авторитарный контроль над всеми политическими, экономическими и социальными аспектами жизни в Китае является очевидным фактом жизни, установленным в ходе широкомасштабных и кровавых репрессий.

Многие говорили о “фаустовской сделке” с китайским народом, в которой нетерпимость правительства к инакомыслию принимается в обмен на экономическую стабильность и растущий уровень жизни. Сможет ли это социальное равновесие сохраняться бесконечно долго, пока неизвестно.

Западные лидеры предпочитают проводить политику, в значительной степени основанную на идеологии и предпочтениях своих избирателей. Они поддерживают и прославляют такие понятия, как демократия и свобода СМИ, игнорируя и изменяя избирательные правила в своих интересах и подавляя (или, по крайней мере, поддерживая подавление третьей стороной, например, технологическими компаниями) свою политическую оппозицию.

Они выбирают энергетическую политику, направленную на умиротворение культа поклонения климату, а не на обеспечение дешевых и обильных поставок надежного природного газа и нефти. Они подпитывают атмосферу политической истерии и нагнетают в СМИ нарративы, которые увеличивают вероятность войны и усиливают враждебность между странами. Как в случае с Украиной, это затягивает кровопролитие и снижает вероятность дипломатического урегулирования.

В настоящее время западные правительства позволяют Киеву продолжать борьбу с Москвой, не предоставляя средств для достижения окончательной победы. Действительно, единственный путь к последней – это, скорее всего, участие НАТО и США или введение бесполетной зоны, что приведет к войне на грани гибели цивилизации. Реальность такова, что Вашингтон не имеет влияния на Москву, но имеет влияние на Киев.

Почему бы не заявить чётко лидерам Украины, что наша главная цель – ускорить переговоры и как можно скорее добиться прекращения огня, вместо того, чтобы давать сигналы о том, что Украина должна до последнего человека бороться за территориальный суверенитет всей страной?

Президент Украины Владимир Зеленский доказал, что он является опытным политическим актером на международной арене, который знает, что хорошо играет с западной аудиторией. Он понимает, как важны внешний вид и общее впечатление в военное время, особенно для американского населения, которое живет в Интернете и ищет социального одобрения и утверждения от других.

Цель же КПК в том, чтобы получить наибольшее геополитическое преимущество от конфликта, тем самым сохранив возможность репрессий и тотального авторитарного контроля над гражданами Китая. И пока неясно, как в дальнейшем сможет реагировать на такую позицию Запад.

По материалам The Epoch Times USA

Заклики Європейського Союзу до Китаю допомогти припинити війну в Україні залишаються без відповіді.

Пекін цінує будь-яку можливість кинути виклик указам західних держав. Заклики до китайського керівництва вплинути на Росію, щоб вона припинила військові дії, залишаються без відповіді.

Відмова Пекіна засудити Росію і водночас звинувачення у безрозсудному розширенні НАТО стала спільним рефреном з першого дня кризи. Моральна двозначність щодо Москви та негативне зображення західної політики однозначно слугує інтересам влади Китаю.

Чи є правдою заява Пекіну про те, що криза в Україні «гідна жалю»?

Адже поточна ситуація сприяла тому, що КПК може маніпулювати факторами та отримувати деякі геополітичні переваги.

А як щодо заяви про те, що Китай «завжди стоїть на боці світу»?

КПК завжди стоїть на боці КПК, хоч би якими були супутні обставини конкретної ситуації.

Таким чином, немає жодної суперечності в тому, що міністерство закордонних справ Китаю прославляє китайсько-російські відносини лише за кілька днів до саміту ЄС-Китай.

30 березня Пекін оголосив, що він «рішучіше», ніж будь-коли, налаштований на зміцнення двосторонніх зв’язків з Москвою. 1 квітня Китай заявив, що Брюссель та Пекін поділяють «стратегічну зацікавленість у сприянні розвитку» та зміцненню партнерства.

«Китай не може заплющувати очі на порушення Росією міжнародного права», – заявив голова ЄС Шарль Мішель. Пекін зазнає «серйозних репутаційних втрат» за свою відмову прямо засудити Москву, попередила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн.

Зіставлення заяв наочно ілюструє принципово різні цілі, які переслідують залучені сторони.

Те, що ЄС називає «вичікуванням і спостереженням», Китай розглядає як геополітичну розсудливість. Він буде продовжувати бути економічним “рятувальним кругом” для Росії, розширюючи двосторонні зв’язки та отримуючи вигоди від експлуатації значною мірою остракізованого  молодшого партнера на своєму кордоні, при цьому ретельно відмовляючись відкрито порушувати санкційний режим США-Брюсселя, що викликало б заходи у відповідь з боку західних держав.

Водночас наслідки російсько-української війни можуть призвести до остаточного перевороту всієї міжнародної економічної системи. Вимоги Москви про те, щоб газові транзакції в Європу здійснювалися в рублях (або золоті), а не в доларах США, кидають прямий виклик самій основі глобальної сили Америки.

Нафтодолар є її стрижнем і він дозволяє американському долару бути світовою резервною валютою. Вашингтон може фінансувати свій величезний дефіцит державного бюджету, продаючи свої боргові зобов’язання.

Навіть якщо Брюссель не погодиться, такий виклик відгукнеться у всьому міжнародному співтоваристві та матиме згубні наслідки для економіки США (яка вже переживає рекордний рівень інфляції).

Китайський юань — це валюта, яка швидше за все виграє від відносного падіння долара. Москва, можливо, зламала систему, але Пекін володіє ломом, щоб вклинитися і по-справжньому розкрити її.

В енергетичних угодах за участю Ірану, Саудівської Аравії та Індії також обговорювалося укладення угод у юанях. Крім того, на початку лютого було підписано енергетичну угоду між Росією та Китаєм на суму близько $120 мільярдів.

Це звучить як ефективна стратегія, і справді найприкріше в ній те, що все це не є секретом для західних лідерів. Під усіма їхніми ідеологічними заявами та показним тиском на Китай ховається невисловлена правда: політики знають, що КПК ніколи відкрито не засудить Росію.

Мова європейських та американських лідерів – це мова морального позування та демонстрації чесноти. КПК одночасно характеризується внутрішньою корупцією та комуністичною ідеологією; її авторитарний контроль за всіма політичними, економічними і соціальними аспектами життя Китаї є очевидним фактом життя, встановленим під час широкомасштабних і кривавих репресій.

Багато хто говорив про “фаустівську угоду” з китайським народом, в якій нетерпимість уряду до інакомислення приймається в обмін на економічну стабільність і рівень життя. Чи зможе ця соціальна рівновага зберігатися нескінченно довго, поки що невідомо.

Натомість західні лідери вважають за краще проводити політику, значною мірою засновану на ідеології та перевагах своїх виборців. Вони підтримують і прославляють такі поняття, як демократія та свобода ЗМІ, ігноруючи та змінюючи виборчі правила у своїх інтересах та пригнічуючи (або принаймні підтримуючи придушення третьою стороною, наприклад, технологічними компаніями) свою політичну опозицію.

Вони обирають енергетичну політику, спрямовану на умиротворення культу поклоніння клімату, а не на забезпечення дешевих та частих поставок надійного природного газу та нафти. Вони підживлюють атмосферу політичної істерії та нагнітають у ЗМІ наративи, які збільшують ймовірність війни та посилюють ворожість між країнами. Як у випадку з Україною, це затягує кровопролиття та знижує ймовірність дипломатичного врегулювання.

В цей час західні уряди дозволяють Києву продовжувати боротьбу з Москвою, не надаючи засобів для досягнення остаточної перемоги. Справді, єдиний шлях до останньої – це, швидше за все, участь НАТО та США або запровадження безпольотної зони, що призведе до війни на межі загибелі цивілізації. Реальність така, що Вашингтон не має впливу на Москву, але має вплив на Київ.

Чому б не заявити чітко лідерам України, що наша головна мета – прискорити переговори та якнайшвидше домогтися припинення вогню, замість того, щоб давати сигнали про те, що Україна має до останньої людини боротися за територіальний суверенітет над усією країною?

Президент України Володимир Зеленський довів, що є досвідченим політичним актором на міжнародній арені, який знає, як добре грати із західною аудиторією. Він розуміє, що зовнішній вигляд і загальне враження дуже важливі у воєнний час, особливо для американського населення, яке живе в Інтернеті і шукає соціального схвалення від інших.

А от мета КПК очевидна: отримати найбільшу геополітичну перевагу від конфлікту, тим самим зберігши можливість репресій та тотального авторитарного контролю над громадянами Китаю. Як на це стане реагувати далі Захід, ще невідомо.

За матеріалами The Epoch Times USA

Пісня «Ой у лузі червона калина», яка відома як гімн Українських січових стрільців, отримала нове звучання.

Рок-гурт Pink Floyd випустив її під назвою «Hey Hey Rise Up».

Для основної вокальної партії використали зроблений під час російського вторгнення відео-запис, на якому співає Андрій Хливнюк (лідер гурту Бумбокс) просто на вулицях Києва. Як відомо, з початку війни Андрій приєднався до тероборони столиці.

Читайте далі:

Ештон Катчер і Міла Куніс поговорили із Зеленським

Співак Peyton присвятив кліп подіям в Україні та Росії

Битва за Донбас нагадуватиме Другу світову війну, вважає міністр закордонних справ України.

Битва за Донбас продовжується і “не досягла свого повного масштабу”, заявив у четвер міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

“Щодня у цій частині України відбуваються найважчі бої, і, на жаль, далі буде більше”, — сказав Кулеба на пресконференції у Брюсселі.

“Битва за Донбас нагадуватиме Другу світову війну, з масштабними операціями, маневрами, участю тисяч танків, бронемашин, літаків, артилерії. Це не буде локальна операція, судячи з того, що ми бачимо у підготовці Росії”, — сказав чиновник.

“У Росії свій план, у нас свій, і результат бою вирішить поле бою”, — додав Дмитро Кулеба.

Битва за Донбасс будет напоминать Вторую мировую войну, считает министр иностранных дел Украины.

Битва за Донбасс” продолжается и “не достигла своего полного масштаба”, заявил в четверг министр иностранных дел Украины Дмитрий Кулеба.

“Каждый день в этой части Украины происходят самые тяжелые бои, и, к сожалению, дальше будет больше”, — сказал Кулеба на пресс-конференции в Брюсселе.

“Битва за Донбасс будет напоминать Вторую мировую войну, с масштабными операциями, маневрами, участием тысяч танков, бронемашин, самолетов, артиллерии. Это не будет локальная операция, судя по тому, что мы видим в подготовке России”, — сказал чиновник.

“У России свой план, у нас свой, и исход боя решит поле боя”, — добавил Дмитрий Кулеба.

Министр иностранных дел Украины Дмитрий Кулеба, заявил в четверг в штаб-квартире НАТО в Брюсселе, что у него “очень простая повестка дня, которая включает всего три пункта: оружие, оружие и оружие”.

Это заявление было сделано на встрече министров иностранных дел стран НАТО и G7, которые собрались в Брюсселе, чтобы обсудить санкции против России и способы поддержки Украины.

“Моя программа очень проста. Там есть только три пункта. Это оружие, оружие и оружие”, – сказал Кулеба журналистам.

Предоставление Украине оружия было лучшим способом “ограничить Путина и победить российскую армию в Украине, на территории Украины, чтобы война не распространялась дальше”, – сказал Кулеба.

“Украинская армия и весь украинский народ показали, что мы умеем воевать. Мы знаем, как побеждать. Чем больше оружия мы получим и чем быстрее оно попадет в Украину, тем больше жизней будет спасено, тем больше городов и сел не будет разрушено и не будет больше Бучи”.

Он призвал министров иностранных дел стран НАТО и Большой семерки “отбросить свои колебания, свое нежелание дать Украине то, что ей нужно”, заключив, что “как бы странно это ни звучало, сегодня оружие служит целям мира”.

Выступая вместе с Кулебой, генеральный секретарь НАТО Йенс Столтенберг сказал, что страны НАТО “предлагают вам поддержку в виде вооружения для поддержания вашего права на самооборону, которое закреплено в Уставе ООН, и существует срочная необходимость в дальнейшей поддержке Украины”.

Столтенберг сказал, что он уверен, что НАТО “рассмотрит необходимость в большем количестве систем противовоздушной обороны, противотанкового оружия, более легкого оружия, но и более тяжелых вооружений, и многих различных видов поддержки для Украины”.