Blog

  • З листопада “Велика Епоха” продається в Гонконзі

    З листопада “Велика Епоха” продається в Гонконзі

    #img_left#Після п’ятирічного вільного розповсюдження редакцією було ухвалено рішення про початок продажу газети в Гонконзі. З 1 листопада газету можна придбати за 2 гонконзьких долари (біля US$ 0,25).

    Місцеві жителі позитивно поставилися до такого кроку

    “Я люблю читати вашу газету, і два долари як для неї зовсім недорого . Ця газета пише про те, про що всі вважають за краще мовчати. Про злочини компартії у минулому, про придушення Фалуньгун і про продаж органів, про те, що дійсно відбувається зараз у Піднебесній. Я буду радий підтримати вас”.

    "Я жив у Китаї й можу сказати, що повідомлення “Великої Епохи” є правдою, хоча сам я і не зазнавав переслідування. Я знаю, що компартія дуже зіпсована".

    Велика Епоха (The Epoch Times)

  • Фотоогляд: Комплектація моделі Hyundai

    Фотоогляд: Комплектація моделі Hyundai

    Південна Корея. Завод Асан, де комплектуються моделі Hyundai, у перший святковий тиждень жовтня провів дослідження, які показали, що обсяг продажу цього року знизився на 1,4%, у порівнянні з минулим.

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

     

  • Відносини між Канадою і китайським режимом стають прохолоднішими

    Відносини між Канадою і китайським режимом стають прохолоднішими

    #img_left_nostream#13 жовтня 1970 року уряд П’єра Трудьє (Trudeau) одним із перших серед західних країн установив дипломатичні відносини з Китайською Народною Республікою. Тридцять шість років опісля відносини між урядами двох націй стають прохолодними.

    Після того як в січні цього року до влади прийшли консерватори, вони кілька разів отримували від китайського режиму відкриті ноти протесту, що стосуються їхніх взаємин.

    Міністр закордонних справ Пітер Маккей уже після місяців свого перебування на посаді задав тон цій полеміці, звинувачуючи Китай у шпигунстві.

    Тепер уряд має намір припинити канадсько-китайський двосторонній діалог із питання прав людини, який критики назвали фарсом.

    У квітні цього року професор Броклінського університету (Brock University), китаєзнавець Чарльз Бертон, видав звіт, що різко критикує ефективність діалогу з питання прав людини. У його звіті, складеному за дорученням колишнього ліберального уряду,  наголошувалося, що китайські офіційні особи, що беруть участь у діалозі, зазвичай не мають ніякого відношення до проблем прав людини, і їхня роль часто обмежується читанням наперед  підготовлених промов.

    Бертон відзначив, що представники обох країн висловили свою незадоволеність діалогом. Проте в його радикальних висновках містилося і твердження про те, що китайське міністерство закордонних справ розглядає діалог тільки як засіб для того, щоб "розрядити міжнародну напругу в питанні прав людини в Китаї".

    Мінімальні успіхи

    Двосторонній діалог із питання прав людини розпочався в 1997 році. Він був альтернативою підтримці Організацією Об’єднаних Націй канадської резолюції, яка засуджує порушення прав людини в Китаї. Такі двосторонні діалоги з питання прав людини проводилися також і іншими західними країнами, включаючи Сполучені Штати й Китай.

    Канадська Коаліція з прав людини в Китаї, яка складається з 10 неурядових організацій, що займаються правами людини в Китаї, написала прем’єр-міністрові Стівену Харперу лист із рекомендацією припинити цей діалог.

    У листі наголошувалася "відсутність [у діалозі] ясних визначень і завдань, непрозорість, відсутність критеріїв, процедур моніторингу і, більш того, конкретних результатів".

    "[Китайський уряд] побачив у цьому спосіб прихованої критики з боку урядів західних держав стосовно проблем прав людини", – говорить про діалог Алекс Неве. Неве – Генеральний секретар канадського відділення Міжнародної Амністії та учасник Коаліції.

    Неве говорить, що діалог фактично зазнав цілковитої поразки: "Якщо і були якісь досягнення, які приніс цей діалог, то вони були мінімальні".  Він також відзначає, що ситуація з правами людини в Китаї зіпсувалася з моменту початку діалогу, майже десять років тому.

    Проведення наступної зустрічі представників двостороннього діалогу з питання прав людини намічене на осінь. Його припинення було б найостаннішим кроком в серії кроків, що сигналізують про ослаблення взаємин між Оттавою й Пекіном.

    Занепокоєння



    Уряду Харпера ще доведеться відправити до Пекіна дипломатичного представника, або навіть офіційно зустрітися з китайським послом. На додаток до публічно висловлення занепокоєння промисловим і політичним шпигунством у Канаді, канадський уряд також висловив неспокій з приводу політичної ситуації у Китаї.

    "Нас непокоїть їхня система правосуддя, нас непокоїть те, яким чином функціонує їхня демократія, якщо ми можемо це так назвати", – сказав Маккей 27 вересня на зборах парламентського Комітету закордонних справ у одній зі своїх найбільш різких заяв щодо Китаю з моменту перебування на своїй посаді.

    Не так давно, на зустрічі Харпера з японським прем’єр-міністром Юніширо Коїзумі, обидві сторони дійшли згоди про сумісну співпрацю Канади і Японії у стосунках із найбільшою у світі комуністичною нацією, яка залишилася.

    Інша сторона китайсько-канадських відносин

    З іншого боку, консерватори ”поклали оливкові гілки”  китайській общині в Канаді. Харпер офіційно вибачився й розпорядився видати грошові компенсації китайським іммігрантам, які стали жертвами несправедливого оподаткування головного податкового офісу, що стало причиною значного зменшення китайської общини в Канаді, починаючи з 1885 р. і до самого кінця  20-го століття. Окрім цього, він узяв участь у заходах, підготовлених китайською общиною, таких як, церемонія відкриття китайського культурного центру в Торонто.

    Минулого тижня,  під час святкування Дня Тайваню,  член парламенту від консервативної партії П’єр Полівьє виступив із промовою від імені Стівена Харпера, назвавши Тайвань "красивою демократичною країною та другом Канади".

    "Харпер захоплюється демократією, вільним підприємництвом і прогресом жителів Тайваню, які так старанно працюють, щоб зберегти мир і захистити своє майбутнє", – сказав Полівьє.

    У червні цього року Далай-ламі було надано почесне канадське громадянство. Місяць тому Джейсон Кенні, парламентський секретар прем’єр-міністра, узяв участь у мітингу, присвяченому річниці трагедії 4 червня 1989 року (різанина на площі Тяньаньмень).

    Не зважаючи на протест Пекіна, Канада також дала притулок відомому активістові-демократові Лю Дечену. А в травні  Стівен Харпер офіційно висловив підтримку канадським послідовникам Фалуньгун – духовній практиці, що жорстоко переслідується в континентальному Китаї.

    Опозиція

    Принципова позиція, прийнята канадським урядом стосовно Пекіна, турбує деяких представників опозиційної партії.

    "Консервативний уряд зробив свій вибір, результатом якого стали прохолодні відносини з Китаєм. Він використовує будь-яку можливість, щоб звинуватити китайський уряд і ще далі відійти від Китаю", – говорить критик зовнішній політики Канади, член ліберальної партії Кейс Мартін, що тривалий час є прихильником захисту прав людини в Китаї.

    "Ми вважаємо, що це помилка, тому що така позиція обмежує нас в переговорах з Китаєм із проблем прав людини й торгівлі".

    Не зважаючи на позицію консервативного уряду, опозиційні групи й групи з прав людини одностайно зійшлися на думці, що проблеми прав людини Китаю не повинні бути забуті в гонитві за торговими операціями.

    "Ми вважаємо, що це можливість для глибшого перегляду підходу Канади до переговорів із Китаєм із проблем прав людини, – говорить Неве. – Нам потрібний підхід, який дійсно ставить питання прав людини в центр усіх взаємин Канади з Китаєм".

    Ян Якілек. Велика Епоха

  • ‘Темний день’ у Харбіні

    ‘Темний день’ у Харбіні

    #img_center_nostream# 
     
    Вранці 16 жовтня в північно-східній  китайській індустріальній і економічній столиці – Харбіні, раптово стало дуже темно. Приблизно о 10 ранку все місто було занурене в морок, небо стало темним, як опівночі. Задля безпеки автомобілі були вимушені включити світло. Тільки після 11 ранку, коли ураган минув, небо почало розвиднюватися.
     
  • ”Небесна прогулянка” поміж гір

    ”Небесна прогулянка” поміж гір

    Китай.  2 жовтня 2006 року еквілібристи зробили ”небесну прогулянку” по сталевому дроту завдовжки більше ста метрів, натягнутому між двох гір у туристичному районі Чайбусі, міста Ічан, провінції Хебей. Сталевий дріт був на висоті щонайменше 500 метрів від землі. Еквілібристи не тільки ”пройшлися по небу” на дроті, але і виконували різноманітні трюки. 
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream# 
     
  • Тиждень моди в Китаї

    Тиждень моди в Китаї

    20 жовтня. Представляємо вашій увазі фотоогляд нарядів, представлених на тижні моди в Пекіні.

    #img_gallery#

  • Китайська версія заново відкритого міжнародного веб-сайта трансплантації органів

    Китайська версія заново відкритого міжнародного веб-сайта трансплантації органів

    #img_left_nostream#Веб-сайт Китайського міжнародного трансплантаційного центру (CIOT) запрошує пацієнтів із усього світу до Китаю для  пересадки органів.

    Веб-сайт представлений різними мовами: китайською, англійською, японською, російською і корейською. Китайська версія веб-сайта була закрита, коли кілька місяців тому виникли звинувачення у великомасштабному видалянні органів у Китаї, але тепер веб-сайт знов відкритий.

    У березні цього року після викриття участі китайського уряду у насильницькому вирізані органів у практикуючих Фалуньгун, китайський веб-сайт був закритий протягом кількох тижнів.

    Тоді як міжнародна громадськість засуджує китайський уряд за те, що він продає органи вбитих людей, китайський сайт знову відкрився.  Відомий учений сказав, що той факт, що веб-сайт далі запрошує клієнтів для пересадки органів, указує на те, що прийнятий у Китаї закон із трансплантації, який набрав чинності з1 липня, був безсовісною брехнею.

    Власник – японець?

    Хоча CIOT розташований на північному сході Китаю в місті Шеньян, веб-сайт центру, зареєстрований у грудні 2003 року, належить консорціуму ”Міжнародна фармацевтична організація” (IPC). Юридичний представник IPC – японець на ім’я Нагасе Хіроші (Hiroshi Nagase). Веб-сайт не вказує походження органів, але стверджує, що все відповідає новому закону китайського уряду про пересадку органів, який набрав чинності з1 липня. Веб-сайт також визнає, що постачання різноманітних органів залежить від китайського уряду.

    Доктор Веньї Ван пильно стежить за примусовим видалянням органів у живих людей. Вона вважає, що хоча консорціум IPC є японською компанією, її веб-сайт нічим не відрізняється від китайського офіційного веб-сайта, і що китайський уряд, будучи реальним власником, використовує японську компанію як прикриття, тому що відомо, що органи надходять нелегальними каналами. На думку доктора Ван, коли незаконний і аморальний бізнес, нарешті, буде викритий, китайський уряд намагатиметься уникнути відповідальності.

    Знову відкрита китайська версія веб-сайта

    Коли два свідки викрили факти того, що в примусових трудових таборах у Китаї видаляють органи у живих послідовників Фалуньгун, світ почав стежити за операціями пересадки органів у Китаї. До цього скандалу  причетна поліція, трудові табори й лікарні. Незабаром китайська версія веб-сайта CIOT була вилучена, оскільки його зміст став доказом, який підтверджує, що китайський уряд мав великий банк живих майбутніх ”донорів”, які на першу вимогу могли бути використані як джерела органів. Про це повідомляли ЗМІ у всьому світі.

    Китайська версія веб-сайта CIOT повернулася в онлайн із змінами в своєму змісті, які ще більш шокують. Рекламна інформація щодо часу очікування пересадки органів (менше місяця) тепер була також переміщена на сайті в більш приховане місце. Доктор Ван сказала, що оскільки використання живих органів незаконне, веб-сайт був закритий для того, щоб приховати короткий час очікування операцій. Повторне відкриття китайського веб-сайта свідчить про те, що китайський уряд вважає, що ризик бути спійманим зараз став меншим, і вони знову можуть почати розвивати цей бізнес.

    Доктор Ван сказала, що китайський уряд усе ще пропонує людям їхати до Китаю для пересадки органів, що було заборонено Всесвітнім конгресом із трансплантації, який відбувся в Бостоні в 2006 році.

    Це також означає, що закон про пересадку органів, що забороняє продаж людських органів, який повинен був силу набрати чинності з 1 липня, був обманом, щоб заспокоїти і ввести в оману стурбовані медичні заклади, організації із захисту прав людини й уряди, що засудили цю нелюдяну практику.

    Веб-сайт відкриває більш засекречену інформацію

    Веб-сайт CIOT перераховує час очікування для кожного органу. У таблиці постачання органу вказується, що час очікування для пересадки печінки і нирок – від тижня до одного місяця.  Операції пересадки серця і легені можуть бути зроблені за місяць. Веб-сайт також указує, що якщо орган не підійшов пацієнтові, то він може бути замінений  протягом одного тижня.

    У Японії середній час очікування пересадки органу – п’ять років. Експерти відзначили, що в Китаї має бути величезний банк живих органів, а це означає, що там є велика група людей, органи яких можуть бути використані на першу вимогу.

    За даними веб-сайта CIOT, до 2006 року в Китаї було зроблено в цілому 85 000 пересадок органів. Тільки у  2005 році було зроблено 12 000 пересадок.

    Веб-сайт також визнає, що така велика кількість трансплантацій стала можливою, завдяки підтримці китайського уряду. 9 жовтня 1984 року Верховний суд, Вища народна прокуратура, Міністерство державної безпеки, Міністерство юстиції, Міністерство охорони здоров’я і Міністерство цивільних справ Китайської Народної Республіки спільно ввели в дію закон, який підтверджує той факт, що пожертвування органів підтримуються урядом. Веб-сайт також підкреслює, що таке (короткий термін постачання органів) могло відбутися тільки в Китаї.

    Жень Цзихуей. Велика Епоха

  • Жителі Дачана вимушені покинути рідне місто

    Жителі Дачана вимушені покинути рідне місто

    Міський округ Ушань.  Жителі покидають  своє рідне місто Дачан у Трьох Ущелинах – живописне місце біля річки Данін, історія якого налічує 1 700 років. Це місто може бути повністю затоплене, оскільки рівень води  до 21 жовтня у водосховищі в Трьох Ущелинах досяг 156 м (близько 512 футів).
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream# 
  • Голову Китайської демократичної партії катували у в’язниці

    Голову Китайської демократичної партії катували у в’язниці

    Чжу Юйфу розповідає про сім років нелюдських мук
     
    #img_right#КИТАЙ – У жовтні один із засновників Китайської демократичної партії був звільнений після семи років позбавлення волі та повернувся додому в Ханчжоу. Чжу Юйфу – 53 року, він відбував термін у в’язниці №6 у Чжецзяні. ”Велика Епоха” взяла у нього інтерв’ю, коли він повернувся додому

    Нелюдські умови існування в ув’язненні

    Коли наш журналіст запитав у Чжу, як він себе почуває, знов опинившись на волі, той відповів: "Я тільки що повернувся з в’язниці, але не відчуваю великої радості. Таке відчуття, неначе мене тільки що перемістили з маленької в’язниці у велику. Без свободи і демократії біль залишився той самий, не залежно від того, у маленькій чи великій в’язниці я перебуваю".

    Чжу описав свій досвід перебування у в’язниці як "дуже нестерпний, щоб згадувати про нього" (китайський вислів). "Протягом семи років перебування у в’язниці я зрозумів багато речей у житті. Після того як мені багато разівудавалосяя уникнути смерті, мені здається, що я вийшов із пекла. Тривалий час мене тримали в групі суворого режиму і я переніс усі види тортур і нелюдського ставлення. У групі суворого режиму в’язням було заборонено спілкуватися одне з одним і навіть сказати кому-небудь "Привіт". Вітання розглядалося як серйозне порушення в так званій модернізованій і цивілізованій в’язниці.

    Чжу сказав, що він повинен був відвідувати багато "зустрічей із критики і засудження" – така тактика використовувалася [владою] під час Культурної революції. Його замкнули в кімнатці, де він був побитий іншими в’язнями, які примовляли: "Хоча всі ми – в’язні, твоє серце чорне, а наші – червоні". Чжу повідомив ”Великій Епосі”, що таких, як він, які мирним і розумним шляхом висловлюють свої вимоги, страждають у в’язниці більше за все. Його били грабіжники і запеклі злочинці з такими словами: "Ми зробимо все, щоб зіпсувати тобі життя, тому що ти проти комуністичної партії й зараз ти перебуваєш у партійній в’язниці".

    Одного разу,  Чжу силоміць примусили сидіти на табуреті заввишки 25 см протягом трьох місяців. Після закінчення терміну ув’язнення, уся нижня частина його тіла гноїлася і з ран сочилася кров. Рана не зажила і зараз, він насилу пересувається. Чжу також примушували робити парасольки, під час цієї роботи його так побили палицею від парасольки, що у нього лопнула барабанна перетинка.

    Ідеологічне перевиховання

    Ідеологічне перевиховання – це інша форма тортур, яка часто супроводжується насильством. Помічник тюремного наглядача часто казав іншим в’язням: "Ви маєте дати їм [таким людям, як Чжу] урок. Вони проти компартії, тому ви повинні  їх бити".

    Чжу також пережив примусове позбавлення сну. Тюремний наглядач казав: "Ти не визнаєш себе винним – тоді у тебе немає ніяких прав, тобі не дозволяється читати". Чжу також розповів про те, як кілька в’язнів примушували його весь день переписувати від руки тюремні правила поведінки. "Я написав близько 640 000 слів", – сказав Чжу. "Це, мабуть, світовий рекорд!"

    Вибачитися перед сім’єю

    Коли Чжу розповідав про свою сім’ю, його переповнювали емоції: "Мені соромно перед дружиною. Упродовж довгих років вона віддала сім’ї набагато більше, ніж я. Я сидів у в’язниці за свої ідеали. Вона втратила сім’ю. Мені соромно бачитися із сином, якого я залишив, коли був йому потрібний більше за все".

    "Моя сім’я зараз живе в бідності", – продовжив він. – "Якби я не вибрав цю дорогу, повну крові і вогню, то, маючи мудрість, я зміг би зробити свою сім’ю багатою. Зараз  навіть постало питання, на які кошти я існуватиму. Але я не скаржуся і не жалкую: це шлях, який я вибрав".

    Повернувшись додому з в’язниці, Чжу розповів своїм друзям і родичам свій страшний досвід. Його розповідь викликала у них обурення,  дружина була вся в сльозах, але завдяки цьому вони змогли  краще зрозуміти його. "Дружина умовила мене залишити все у минулому і більше не писати. Але я сказав їй", – каже Чжу, – "Що не можу допустити, щоб політичні в’язні й далі зазнавали таких тортур. Я повинен дати зрозуміти тим лиходіям, що той, хто чинить погані справи, не втече від розплати".

    Плани написати книгу

    "Все, що трапилося у в’язниці, кожну деталь  я хочу зафіксувати, щоб розповісти про це всьому світові. Використовуючи свій досвід ув’язнення, я хочу дати можливість усьому світові побачити реальну природу політики Китайської комуністичної партії", – сказав Чжу.

    Він також відзначив: "До того, як я потрапив у в’язницю, у мене було більш плотське й абстрактне розуміння цього суспільства. Я думав, що суспільство було просто корумповане, непрозоре і не діяло відповідно до закону.  Ось таким я його бачив. Але те, що я пережив у в’язниці, дало мені можливість розглянути зло у витоку цього суспільства, і це розуміння дасть мені сили".

    "Я не боюся цього тиску на себе, усе одно я йтиму далі цим шляхом", – сказав Чжу. "Зараз я настроєний ще рішучіше! Після того як мене звільнили, моя мета – розповісти всьому світові про те, що я пережив у в’язниці. Можливо, після цього я знову потраплю до в’язниці. Якщо так, то я продовжу з в’язниці розповідати світові про злу природу політики компартії.

    Кожен, у кого ще є совість, поспівчуває нам і краще розумітиме цю комуністичну партію. Якщо КПК не зміниться, це обернеться лихом для людства".

    Примітки редактора:

    Історія Чжу Юйфу
    Чжу Юйфу народився 13 лютого 1953 р. і живе в Ханчжоу, Чжецзян.
    1979 р.: Він став менеджером у щомісячному приватному журналі ”5 квітня”.
    1989 р.: Було засуджено; його будинок був обшуканий, а  майно конфісковане.
    1998 р.: Активно включився в роботу з підготовки організації Китайської демократичної партії. 8 листопада чжецзянська робоча група Підготовчого комітету вибрала його першим секретарем Китайської демократичної партії та членом Національного підготовчого комітету.
    1999 р.: Засуджено до семи років позбавлення волі управлінням Громадської безпеки Ханчжоу відповідно до формулювання через ”звинувачення в поваленні влади”.

    The Epoch Times (Велика Епоха)

  • У США живе найменша у світі конячка

    У США живе найменша у світі конячка

    #img_left#На американській фермі, яка спеціалізується на розведенні  міні-коней, народилася маленька Тамбеліна (Thumbelina) – її зріст усього 43 см у загривку та вага всього 25 кг. Це у два рази менше, ніж у звичайного карликового коня. Зазвичай усі коні, яких розводять на фермі, в дорослому віці сягають приблизно 85 см у загривку.

    Коли вона народилася, вже було зрозуміло, що вона  буде дуже мініатюрною. Це явище виникло внаслідок особливого карликового гена,  який і зробив Тамболіну надмініатюрною кобилкою, – повідомив власник ферми Майкл Гослін для ”Дейлі Ньюз” (Daily News).

    – На нашій фермі народжувалися сотні коней, але жоден ще не був настільки малий, як Тамбеліна. Ми любимо її такою, яка вона є, і не продамо її ні за які гроші, – каже Майкл.

    Власник ферми вважає, що унікальна кобилка могла б мати потомство, але цього не трапиться, бо не слід розповсюджувати далі цей неправильний ген.