Blog

  • Південнокорейський народ підтримує Цзя Цзя і всіх, хто вийшов із КПК

    Південнокорейський народ підтримує Цзя Цзя і всіх, хто вийшов із КПК

    5 листопада в Південній Кореї  відбулися заходи за участю більше 300 жителів міста Сеула. Своєю акцією учасники ходи виражають свою підтримку генеральному секретареві Асоціації учених і технологів провінції Шаньсі Цзя Цзя, який публічно зрікся комуністичної партії КНР. Корейський народ також підтримує більше 15 мільйонів китайців, які вийшли з Комуністичної партії Китаю.

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

    The Epoch Times (Велика Епоха)

     

     

  • Гаряча лінія для виходу із КПК

    Гаряча лінія для виходу із КПК

    #img_left_nostream#З того часу, як Міжнародний центр допомоги виходу з Комуністичної партії Китаю (КПК) рік тому відкрив ”гарячу” лінію, він отримує все більше й більше дзвінків із материкового Китаю.

    Ті, хто телефонують, заявляють про свій вихід із КПК, комсомольської організації та організації юних піонерів. Деякі з них розповідають про наболіле, говорять про злісність КПК, інші вносять свої пропозиції з поліпшення цього проекту. Проте є й такі, що лаються або погрожують.

    ”Люди, які звертаються до нас, – це представники різних соціальних класів і різних професій, серед них навіть є чиновники вищих рівнів КПК. Практично всі вони проживають у віддалених районах країни, – говорить в інтерв’ю "Великій Епосі" пані Сун, один з організаторів Центру допомоги. – Громадськість пробуджується і люди вже відкрито говорять про вихід із лав компартії”.

    Пані Сун почала працювати в Центрі рік тому. Через різницю в часі між Північною Америкою й Китаєм основна кількість дзвінків надходить уночі. Спочатку вона ще могла поспати кілька годин на добу, проте через збільшення кількості людей, які виходять із КПК, вона вимушена відповідати на дзвінки всю ніч, і зараз у неї практично немає часу на сон. Протягом дня вона виділяє тільки пару годин, щоб поспати.

    У Сун дві телефонні лінії: одна для дзвінків, що виходять, інша – для тих, що входять. Кожного разу вона питає номер телефону тих, хто телефонує, а потім передзвонює йому сама, щоб звільнити ”гарячу” лінію, а також для того, щоб заощадити гроші тим, хто телефонує з материкового Китаю.

    Вона завжди носить із собою телефон: під час приготування їжі, вечері та прибирання, навіть під час купання. Окрім спілкування з китайцями, пані Сун також веде статистику дзвінків. Через кілька днів вона передзвонює тим, хто вже заявив про свій вихід із партії, питаючи, чи не хочуть їхні родичі та друзі також вийти із КПК.

    Вона виконує так багато справ, що в її графіку не залишається жодної вільної хвилини. Іноді Сун доводиться боротися з непереборною втомою. Вона примусила себе триматися навіть тоді, коли у неї був нестерпний зубний біль і опухлі ясна. Проте вона завжди має гарний настрій і зберігає доброзичливий тон. Вона вірить, що, виконуючи цю справу, зможе допомогти  китайцям.

    Пані Сун розповіла, що раніше, перебуваючи під жахливим тиском КПК, люди хоч і були обурені, але все таки не сміли відкрито висловлюватися. Проте зараз усе змінилося. Китайці вже сміливо висловлюють своє обурення і не бояться осуджувати КПК. Ця ситуація веде до масового виходу з компартії. Їй удалося переконати багатьох людей вийти з комуністичних організацій. Вона вважає, що головне – це ставити себе на їхнє місце, розуміючи їх і нікого не примушуючи, допомагаючи їм обрати щасливе майбутнє.

    Сун розповіла, що дехто з тих, хто вийшов із партії, умовляли членів своїх сімей і своїх друзів також зробити це. Деякі люди дали їй цінні поради, які дуже допомогли. Інші радили починати спілкування з тих питань, які найбільш хвилюють людей, а в ході розмови все ближче підводити їх до виходу із КПК. Також багато хто з тих, хто телефонує, лають її брудними словами, деякі погрожують убити. ”Я не боюся цих погроз, – сказала Сун, – я роблю праведну справу, до того ж усе це заради інших”.

    Центр допомоги має три гарячі лінії, що працюють 24 години на добу. Не зважаючи на погрози КПК, розглядається питання про відкриття ще кількох ліній, щоб допомогти ще більшій кількості людей вийти з комуністичних організацій.

    The Epoch Times (Велика Епоха)

     

     

  • Рабин Булка: “Щоб зупинити незаконне видаляння органів необхідний бойкот Олімпійських ігор”

    Рабин Булка: “Щоб зупинити незаконне видаляння органів необхідний бойкот Олімпійських ігор”

    #img_left_nostream#“Канада й інші демократичні країни повинні бойкотувати Олімпійські ігри 2008 року в Пекіні, якщо китайський комуністичний режим далі буде видаляти органи”, – вважає впливовий рабин в Оттаві. 

    Під час щорічного конгресу Міжнародної спілки  хірургів-кардіологів (World Society of Cardio-thoracic Surgeons)  рабин Ревон Булка закликав канадський уряд чинити тиск на китайський режим, щоб “покласти край цій жахливій практиці“.

    Коментарі рабина Булки були сказані у світлі публікації доповіді, складеної колишнім членом парламенту Девідом Кілгуром, а також адвокатом і правозахисником Девідом Мейтасом. Ця доповідь викрила систематичне видаляння і продаж органів у послідовників Фалуньгун у Китаї. Цей бізнес перебуває під контролем держави і приносить великий прибуток.

    “Це приносить їм великий дохід, – сказав пан Булка La Grande Йpoque. – Вони заробляють на цьому сотні мільйонів доларів і, ймовірно, сподіваються заробити сотні мільйонів доларів на Олімпійських іграх. Але якщо міжнародне співтовариство оголосить їх персоною нон-грата поти, поки цьому не буде покладений край, то вони зрозуміють це послання”.

    Комуністичний режим почав жорстоке переслідування Фалуньгун у 1999 році, тому що вважав, що популярність медитативної практики є загрозою офіційній державній атеїстичній ідеології. Згідно з інформацією Інформаційного центра Фалуньгун, сотні тисяч послідовників були незаконно арештовані та затримані, тисячі убиті, а багато хто просто безслідно зник.

    Бойкотувати Пекін

    Хоча доповідь про видаляння органів не закликає до бойкоту, пан Кілгур під час своєї недавньої поїздки до Австралії сказав, що Олімпіада надає можливість чинити тиск на китайську компартію, щоб припинити такого роду злочини.

    Девід Кілгур і віце-президент європейського парламенту Едвард Макмілан-Скотт зараз здійснюють поїздку, в якій хочуть зацікавити людей доповіддю і заручитися підтримкою урядів для проведення незалежного розслідування.

    Тоді як канадський уряд, посилаючись на доповідь, лише заявив про розгляд можливості проведення розслідування, австралійський уряд пішов набагато далі і чинив минулого тижня тиск на китайських чиновників, щоб вони дозволили провести незалежне розслідування. Пан Кілгур привітав із цим кроком Австралію та висловив надію на те, що решта країн зроблять те ж саме.

    Докази доповіді включають численні розмови з медичним персоналом у Китаї, які підтверджують, що життєво важливі органи завжди надходять від живих послідовників Фалуньгун. Дзвінки в поліцію і суди вказують на те, що китайські суди організували достатню кількість “постачальників“ органів для того, щоб перевиконати план. У звіті сказано, що за офіційною статистикою приблизно в 41 500 випадках трансплантацій між 2000 і 2005 роками,  джерела органів невідомі.

    Відповідно до слів авторів звіту, політика репресій і розпалювання ненависті до Фалуньгун означає, що послідовники просто перебувають під владою корумпованих органів влади.

    “Розпалювання ненависті до Фалуньгун і демонізація його послідовників означає, що вони можуть бути просто вбитими і винищеними без жодного протесту людей, які вірять цій офіційній злобній пропаганді“, – мовиться в доповіді.

    Девід Мейтас, співавтор доповіді, сказав, що бойкот заради припинення переслідувань Фалуньгун чинив би тиск на китайську столицю Пекін ефективніше, ніж фокусування уваги на недавніх звітах про видаляння органів. “Навіть якщо докази видаляння органів переважно непрямі, є “неспростовні докази“ інших типів репресій послідовників Фалуньгун”, – указує Мейтас.

    Маловірогідно, що новий закон заборонить видаляння органів

    Девід Мейтас підкреслює, що, не зважаючи на введення китайським режимом закону, що забороняє торгівлю органами з 1 липня, не існує ніяких доказів, що він застосовуватиметься на ділі. Це не дивує Го Готіна, китайського адвоката і правозахисника, що живе в еміграції у Канаді.

    Го Готін зазнав знущань китайської влади, і його фірма була закрита, тому що він захищав політичних дисидентів і послідовників Фалуньгун, а також критикував комуністичний режим в Інтернеті.

    Го стверджує, що деякі закони в Китаї є всього лише “ширмою“ і насправді ніколи не виконуються. На його думку, новий закон, прийнятий якийсь час після того, як скандал із видалянням органів розгорівся на Заході,  – тактика, використовувана режимом для створення враження, що “вони контролюють ситуацію такого роду за допомогою закону“:

    ”Насправді вони ввели цей так званий закон для того, щоб дурити міжнародне співтовариство, а не захищати права людини”.

    Заступник радника Нової демократичної партії (NPD) з питаннь прав людини Вейн Марстон вважає, що Канада, перш ніж використовувати Олімпіаду як важіль,  повинна почекати, поки Міжнародна Амністія й ООН не проведуть розслідування про видаляння органів. “Оскільки  Китай став ”нацією, яка все більше займається торгівлею й пошуками партнерів у світі”, Пекін міг би стати більш відкритим у порівнянні з минулими роками  і пустити слідчих у країну”, – пояснює він.

    Мейтас і Кілгур, які подали запит на отримання візи для в’їзду до Китаю та проведення розслідування,  отримали відмову.

    Асоціація Фалунь Дафа Канади, що представляє групу послідовників Фалуньгун у Канаді,  попросила Оттаву публічно засудити Пекін за масове  видаляння органів і закликати китайський режим до припинення репресій.

    “Канада повинна якнайскоріше припинити свою політику умиротворення стосовно жорстоких порушень прав людини, здійснюваних комуністичним Китаєм”, – згадувалося в повідомленні.

    Комерційні зв’язки

    На семінарі в  Новому Південному  Уельсі (Австралія, 20 серпня цього року), присвяченому видалянню органів, Кілгур зауважив, що навіть якщо Канада і США мають із Китаєм тісні економічні зв’язки, це не має бути перешкодою для цих двох країн, щоб засудити Китай.

    Рабин Булка погоджується із цією думкою: “Кожна країна повинна прийняти принципове рішення. Правильно, це може вплинути на торгові відносини, але треба вирішити, чи хочуть вони підтримувати комерційні зв’язки з тим, хто здійснює щось настільки огидне. Якщо це те, чого вони дійсно хочуть, то це – серйозна моральна проблема”.

    Національний фонд нирки  США (U.S. National Kidney Foundation) стверджує, що трансплантація, яка здійснюється без дотримання професійної етики, повинна бути засуджена всіма, хто пов’язаний з галуззю трансплантології на міжнародному рівні. Фонд видав заяву, в якій висловив ”велике занепокоєння” із приводу результатів розслідування Кілгура – Мейтаса.

    Центр міжнародної допомоги трансплантації Китаю (China International Transplantation Network Assistance Centre) на своєму сайті указує ціну органів на продаж. Печінка коштує до 130 000 доларів США, нирка – 62 000. Вэб-сайт стверджує, що органи, включаючи мозок, легені та серце, за запитом прибувають негайно, а також, що в Китаї щорічно проводиться 5 000 операцій пересадки нирки.

    Ревон Булка, член канадської ради з донорства й трансплантації, як радник при  міністерстві охорони здоров’я Канади, вважає, що якби більше людей на Заході жертвували б органи, то нестача органів і потреба канадців їхати за кордон для трансплантації зникла б.

    Він чекає, що канадський уряд оголосить бойкот Олімпіаді, якщо “китайці не припинять здійснювати ці варварські вчинки“.

    “Ця ситуація настільки серйозна, що ми повинні використовувати всі можливості, які є в розпорядженні, – стверджує рабин Булка. – Канадський уряд шукає підтвердження звітові, і, судячи із сьогочасних дій, я дуже сподіваюся, що він ухвалить правильне рішення”.

    Девід Мейтас повідомив, що нові докази викладуть в другій доповіді, очікуваній у жовтні.

    The Epoch Times (Велика Епоха)

     

     

  • Громадськість міста Ванкувер підтримує Цзя Цзя

    Громадськість міста Ванкувер підтримує Цзя Цзя

    У неділю, 29 жовтня, у місті Ванкувер був проведений мітинг на підтримку виходу з компартії Китаю.

    #img_center_nostream#

    Організаторами мітингу були: Центр підтримки виходу з Комуністичної партії Китаю (КПК) та видавничий проект ”Велика Епоха”. За словами організаторів, мета мітингу полягала в тому, щоб підтримати вихід китайського чиновника Цзя Цзя з компартії Китаю.

    #img_center_nostream#

    Цзя Цзя – юрист і генеральний секретар Асоціації експертів науки і техніки провінції Шаньсі. Учасники мітингу попросили канадський уряд надати йому допомогу, щоб Цзя Цзя міг уникнути депортації до Китаю і подальших репресій КПК.

    #img_center_nostream#

    Представник Центру підтримки виходу із Комуністичної партії Китаю, пані Фан, похвалила пана Цзя за те, що ”він зміг розпізнати, де добро, а де зло, і вийшов із КПК”. Тим самим він ”очистив себе від цього зла”.

    #img_center_nostream#

    Центр підтримки виходу із КПК закликав людей ”не нести кривавий тягар КПК, піти від зла, щоб зберегти свою чистоту в майбутньому. Оскільки небо не зможе пробачити криваві лиходіяння компартії Китаю і залишити їх безкарним”.

    #img_center_nostream#

    Учасники мітингу тримали плакати з написами: ”Чиновник Цзя Цзя негайно врятувався, вийшовши із КПК”, ”Підтримуємо 15 мільйонів тих, хто вийшов із КПК”.

    #img_center_nostream#

    Ши Фан, член Ванкуверського комітету підтримки виходу з КПК, сказав, що ”мудрість і сміливість не буде самотньою”, і закликав людей зробити їхній вибір, пан Цзя вже зробив його, вийшовши із КПК.

    Нагадаємо, що поштовхом до виходу із КПК послужило журналістське розслідування видавничого проекту ”Велика Епоха” під назвою ”Дев’ять коментарів про комуністичну партію”.

    Чю Чжень. Велика Епоха

  • Нанотехнології можуть привести світ до нової технологічної революції?

    Нанотехнології можуть привести світ до нової технологічної революції?

    Більшість людей, майже сім з десяти повнолітніх опитаних, практично нічого не знають про нанотехнології. Коли люди, яким незнайомі нанотехнології, що-небудь про них дізнаються, то є тенденція бути більш наляканим через їхні загрози, аніж оптимістичним через їхні переваги. Тут наведені важливі результати соціологічного дослідження, проведеного в серпні 2006 року Асоціацією досліджень ім. Пітера Д. Харта, в якому брали участь 1 014 опитаних американців. Фокусна група, яка складалася тільки з жінок, також наполягала на досконалішому вивченні обізнаності громадськості і побоювань щодо технологій, які розвиваються.

    Опитування було проведене якраз перед першим важливим відкритим засідання американського Управління з контролю за продуктами і медикаментами (FDA) з приводу контрольованої ним продукції, що містить наноречовини, яка відбулася 10 жовтня. Опитування було проведене за дорученням Проекту технологій, що розвиваються (коротко просто ”Проект”). Проект був створений у 2005 р. Міжнародним центром підтримки учених Вудро Вільсона і Добродійним фондом П’ю, щоб дослідити можливу загрозу нанотехнологій здоров’ю та навколишньому середовищу.

    ”Нанотехнології все більше і більше входять у життя американців… Із зростаючим їх використанням, особливо в продукції, яку застосовують внутрішньо або локально на шкірі, важливо, щоб люди знали про те, що таке нанотехнології, які у них переваги і який потенційний ризик пов’язаний із ними”, – сказав керівник проекту Девід Реджескі.

    Що таке нанотехнології?

    Нанотехнології мають найрізноманітніше застосування: косметика, автомобільні запчастини, медикаменти, упаковка їжі, спортивна екіпіровка, електроніка і т. ін. У них використовуються нові можливості управління фізичною матерією аж до атомного рівня. Доктор Ендрю Мейнард, головний науковий консультант Проекту, наводить як приклад ”вуглецеві нанотрубки”, діаметр яких становить
    біля одного нанометра (одна мільярдна частина метра). Людська волосина має ширину приблизно 100 000 нанометрів.

    ”Ці нанотрубки мають незвичайні властивості, такі, як неймовірна міцність і здатність проводити тепло і електрику, завдяки чому вони стають ідеальними для поліпшення якості всього, починаючи від телевізорів і тенісних ракеток до фотоелементів і водонагрівачів”, – пише доктор Мейнард. Нанотрубки – це лише одна з багатообіцяючих розробок.

    Сфера їхнього застосування практично необмежена. Наприклад, косметичні засоби здобувють із нанотехнологій величезну користь. Деякі косметичні засоби, що містять у собі наночастки, були показані фокусним групам. Завдяки новим властивостям, отриманим завдяки мікроскопічним розмірам, сонцезахисні і зволожуючі креми демонструють кращу ефективність.

    За даними Lux Research, минулого року було продано продукцію, що містить нанотехнології, на суму більш ніж 32 мільярди доларів, і це число має в багато разів зрости.

    Чому слід непокоїтись?

    Потенційні переваги нанотехнологій приголомшливі. Проте деякі експерти стверджують, що дія наночасток може становити небезпеку для здоров’я і навколишнього середовища. Доктор Мейнард наводить факт, що деякі наночастки здатні з легенів потрапляти в кров. При звичайних обставинах унеможливлюється попадання в кров більших частинок, які вдихуються. Мейнард вважає, що ця можливість потребує ретельнішого вивчення.

    Сам факт, що мікроскопічні розміри сприяють створенню міцнішої, еластичнішої та більш проникаючої продукції, може також означати і те, що наночастки, наприклад, здатні легше проникати всередину і вражати органи людини. Те, що матеріали наномасштабу мають надзвичайні властивості, що не узгоджуються з прописною фізикою, хімією та біологією, може в порівнянні із звичайними матеріалами становити надзвичайну небезпеку для людини і навколишнього середовища.

    ”Приблизно третина із сотень пов’язаних з нанотехнологіями споживчих продуктів на сьогоднішньому ринку призначена для прийому всередину або нанесення на шкіру”, – пише доктор Мейнард. Безумовно, щодо впливу цієї продукції на здоров’я та її безпеки є питання. Проте на ”вельми значущі” дослідження загроз, які нанотехнології потенційно можуть становити, у 2005 році було витрачено всього лише 11 мільйонів доларів, тоді як уряд США витрачає мільярди доларів, щоб стимулювати розвиток і застосування нанотехнологій у промислових масштабах.

    Косметична промисловість ставить під сумнів хвилювання доктора Мейнарда. ”Компоненти, що містять наночастки, використовуються в невеликих кількостях у предметах особистої гігієни на поверхні шкіри і не вживаються всередину тіла”, – говорить Джон Бейлі із Асоціації по косметиці, туалетним товарам і парфумам (CTFA) і колишній посадовець американського Управління з контролю за продуктами і медикаментами. Бейлі стверджує, що ”більша частина вчених одностайна в тому, що загрози здоров’ю людини немає”. Він говорить, що, проте, перед виходом продукції на ринок, косметична промисловість враховує результати досліджень її безпеки.

    CTFA, що знаходиться у Вашінгтоні, є торгівельно-промисловою організацією, яка складається з близько 600 компаній, які виробляють і постачають предмети особистої гігієни. Їхній прес-реліз суперечить думці доктора Мейнарда і Проекту: ”Згідно з дуже поширеним незалежним дослідженням, розмір цих наночасток не робить їх істотно відмінними від більших частинок щодо токсичності або дії на здоров’я людини”.

    Хто повинен контролювати це?

    Під час соціологічного опитування ставилося таке питання: ”Як Ви вважаєте, хто повинен стежити за нешкідливістю і дієвістю ліків, які видаються за рецептом; косметики, що продається без рецепту; і засобів, які наносяться на шкіру? ” На останні вказані категорії нанотехнології здійснюють величезний вплив. Більшість опитаних вважає, що контроль безпеки й ефективності косметичної продукції повинен здійснювати уряд США або незалежні університетські дослідники, або і ті та інші. Менше довіри до того, щоб виробники косметики самі здійснювали контроль, хоча великий відсоток людей (43%) вважає, що вони також відіграють у цьому значущу роль. Тільки один із восьми (12%) вважає, що компанії, які виробляють косметику, повинні здійснювати тільки свій власний контроль.

    Мабуть, найтривожнішим фактом, виявленим завдяки опитування громадської думки, є те, що 43% американців узагалі нічого невідомо про нанотехнології, а це літні люди і жінки – найбільш вірогідні покупці продукції, що містить нанокомпоненти, такі, як засоби по догляду за шкірою і косметика. Ця категорія людей менше за все знає про нанотехнології.

  • Фотоогляд сільської китайської поліклініки

    Фотоогляд сільської китайської поліклініки

    Сільські поліклініки Китаю перебувають у гнітючому стані.

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    Велика Епоха (The Epoch Times)

  • Комуністичний режим Китаю купує російський зенітно-ракетний комплекс за 1 мільярд доларів

    Комуністичний режим Китаю купує російський зенітно-ракетний комплекс за 1 мільярд доларів

    За повідомленнями гонконзької газети Mingpao, Китай недавно придбав у Росії ще один зенітно-ракетний комплекс протиповітряної оборони С-300, який дасть змогу озброїти вісім ракетних батальйонів протиповітряної оборони.

    Російські військові представники із свого боку повідомили, що контракт на постачання ракетного комплексу був уже підписаний із Китаєм.

    У своєму повідомленні Mingpao послалося на одне з російських ЗМІ, яке заявило, що цього разу Китай купує останній удосконалений варіант ракетного комплексу протиповітряної оборони С-300 із кодовою назвою С-300ПМУ. Зона дальності ракет досягає 200 км.

    Окрім уражання літаків, ракети можуть перехоплювати стратегічні балістичні ракети. Росія офіційно почала виробництво цього вдосконаленого комплексу протиповітряної оборони тільки цього року і навіть російська армія його ще не використовує.

    На закінчення повідомлення також було відмічено, що це третій контракт Китаю з Росією на закупівлю ракетного комплексу протиповітряної оборони. На цей раз загальна сума контракту оцінюється в один мільярд доларів. Попередні постачання були здійснені в середині 1990 р. і в 2004 р.

    Російські військові представники впевнені, що з трьома такими системами протиповітряної оборони в основному можна буде забезпечити захист усіх основних промислових і економічних центрів Китаю. Тоді Росія відхилила пропозицію Китаю про купівлю 34-х  військових транспортних літаків Іл-76 і чотирьох літаків-заправників Іл-78 загальною вартістю 1,5 мільярда доларів.

    Стало відомо, що Китай  уже висловлював своє невдоволення ситуацією, яка склалася, через що була скасована намічена на вересень зустріч міністрів оборони обох країн. Але військові оглядачі впевнені, що у КПК немає ніякої іншої альтернативи. Їм залишається тільки терпляче чекати під пильною увагою всього світового співтовариства.

    Велика Епоха (The Epoch Times)

     

     

  • Віце-президент Тайваню: видаляння органів – це жахливо

    Віце-президент Тайваню: видаляння органів – це жахливо

    Тайбей. 13 жовтня віце-президент Тайваню зустрілася з двома незалежними представниками групи розслідування Девідом Кілгуром і Девідом Мейтасом, щоб докладніше дізнатися про незаконне видаляння органів у комуністичному Китаї. Вона засудила цю практику і закликала вжити заходів для її припинення.

    #img_right#На прес-конференції 14 жовтня Люй заявила, що згідно з докладом Кілгура і Мейтаса, хірурги КПК видаляли внутрішні органи у тисяч незаконно ув‘язнених живих послідовників Фалуньгун для трансплантацій, що вселяє жах. Вона вірить, що жителі Тайваню не погодилися б на таку пересадку, знаючи, що органи взято у живих людей.

    13 жовтня відомий правозахисник Девід Мейтас і колишній держсекретар Канади з питань Тихо-азіатського регіону Девід Кілгур, автори ”Звіту про перевірку твердження про видаляння органів послідовників Фалуньгун у Китаї”, опублікованого в липні 2006 року, зустрілися з пані Люй Сюлянь, віце-президентом Тайваню і головою комісії з прав людини. На зустрічі також були віце-президент Китайської асоціації з прав людини Су Ючень і президент організації ”Адвокати світу за правосуддя” Чжу Ванцзи.

    На початку розмови Люй Сюлянь сказала двом представникам групи розслідування, що читала їхню доповідь і була шокована, дізнавшись про такі страхітливі злочини.

    Девід Кілгур заявив, що він проводив своє розслідування незалежно і за власним бажанням. Мета його поїздок в ООН, Європу, Азію та Америку – привернути до цього увагу людей і об’єднати їх, щоб покласти край злочинам, які здійснює Комуністична партія Китаю (КПК).

    Люй Сюлянь вважає, що ця проблема прямо стосується тайваньців, які їдуть у КНР для пересадки органів. Девід Мейтас запропонував скоординувати організації для розповсюдження цієї новини і вживання відповідних заходів.

    Адвокат Чжу Ванцзи, що бере участь в юридичному захисті послідовників Фалуньгун протягом багатьох років, заявив, що Юридична рада прийняла запропоновану членом ради Лай Цинде тимчасову статтю про серйозні порушення прав людини з боку КПК. Уряду Тайваню слід проінформувати людей про ці злочини й проблему пересадки органів у Китаї.

    Віце-президент Люй Сюлянь: ”Я запрошу організації для проведення усестороннього розслідування і вживання відповідних заходів”.

    Наприкінці Люй Сюлянь заявила, що найближчим часом вона організує зустріч для обговорення пропозицій двох незалежних представників групи розслідування і Юридичної ради, яка повинна допомогти із збором різних думок і координацією з юридичними відділами для вироблення необхідних заходів.

    Після семінару з прав людини 14 жовтня Люй заявила на прес-конференції: ”Я розповім тайваньцям про всю серйозність цих злочинів, які прямо стосуються народу Тайваню”.

    Вона розповіла, що збирається запросити різні департаменти уряду, включаючи Юридичну раду, для спільної роботи над проблемою. Вони обговорять уживання необхідних заходів після проведення усестороннього розслідування. Двоє незалежних представників групи розслідування уже відвідали 25 країн, щоб викрити організоване КПК видаляння органів у живих послідовників Фалуньгун. Обох чекає дуже тісний графік зустрічей із відділами тайванського уряду, включаючи міністерство юстиції, раду зі зв’язку з материковим Китаєм, організацію охорони здоров’я. Різні агентства й організації виявили велику зацікавленість доповіддю Кілгура і Мейтаса.

    Обидва представники групи розслідування також зустрінуться із співробітниками юридичної сфери і правозахисниками, детально пояснюючи, чому звинувачення КПК у видалянні органів послідовниками Фалуньгун справедливе. Кілгур і Мейтас заявили: ”Цей звірячий злочин КПК – найбільш порочний на Землі. Ми повинні спільно працювати над тим, щоб покласти край цій жорстокості! ”

    Лінь Хун. Велика Епоха

  • Притягальна сила канадських міст

    Притягальна сила канадських міст

    #img_left_nostream#У Канаді, як і в багатьох частинах світу, міста приваблюють людей. Завдяки зростаючій кількості канадців, що вважають за краще жити в містах, урбанізація країни високими темпами зростає та викликає тривожні прогнози.

    За даними, оприлюдненими Організацією економічного співробітництва та розвитку, Канада є однією з найбільш урбанізованих країн світу. Через розширення міст зменшуються первинні орні землі, а через відтік сільського населення назавжди змінюється структура сімейних ферм.

    Згідно з Канадським федеральним бюро статистики, у 2001 році 64% населення Канади проживало у 27 мегаполісах. Зростання населення в семи з них у два рази перевищує середній у країні показник: це південне Онтаріо, область Монреаля, коридор Калгарі – Едмонтон,  низовина британської Колумбії та південний острів Ванкувер.

    Найсильніше зростання кількості мігрантів, у порівнянні з іншими містами, спостерігалося в Калгарі, що не дивно, зважаючи на стрімкий розвиток нафтової промисловості Альберти. Молодь виїжджає з провінційних міст, і відбувається зменшення общин.

    Професор демографії та соціології з університету Альберти Франк Травато стверджує, що міграція до міст – це ознака індустріалізації, яка є природною прогресією пропорційною переходу від аграрної економіки до індустріальної.

    ”Це відображає нашу природу, – каже він, – ми живемо в сучасному суспільстві, що стрімко розвивається, і це одна з причин урбанізації.  Міста  надають людям більше можливостей не тільки у сфері роботи, але й освіти, розваг і  дозвілля”.

    Джойслін Хейнсворт, яка разом зі своїм чоловіком управляє 800-акровою тваринницькою фермою в Редверсі, Саскетчеван, припускає, що масова втеча із сільських громад, принаймні в провінції, в основному, обумовлена економічними причинами.  Сільське господарство – ненадійний бізнес, який вимагає великих позик, і молоді люди не хочуть цим займатися.

    ”Ми живемо в країні-експортері нафти, – говорить Хейнсворт, – молодь прагне знайти роботу на нафтових родовищах. Там настільки хороші зарплати, що молоді люди не бачать необхідності в такого роду позиках”.

    Вона розповіла, що містечко Редверс, яке раніше процвітало, тепер ризикує втратити свою лікарню через труднощі з утриманням персоналу. Єдина причина, через яку школа ще працює – це те, що її відвідують діти із сусідніх общин. Деякою втіхою для общини стало повернення деяких її членів. Вони повернулися та відкрили компанії з постачання нафти або відкрили інший, теж пов’язаний з нафтою бізнес.

    Через зниження ринкових цін, наявність субсидій в іноземних конкурентів і нечесні методи торгівлі, канадські фермери зазнають труднощів у бізнесі. Хейнсворт вважає себе удачливою, оскільки одна з її дочок планує управляти фермою, про що багато фермерів тепер і не мріють. Маючи дітей, які не хочуть займатися сільським господарством, багато фермерів працюють до самої старості, замість того, щоб продавати свої ферми.

    Оскільки чисельність населення в сільських містах знижується, агломерації продовжують розширюватися, не зважаючи на деякі спроби управляти їхнім зростанням. Більша частина Торонто втратила 150 000 акрів первинних орних земель під час урбанізації з 1976 по 1996 рік. Прогнози показують, що через 20-40 років кількість населення південного Онтаріо подвоїться.

    Відповідно до сайту Мережі екологічних спостережень і оцінок (Ecological Montoring and Assessment Network – EMAN), при такому темпі зростання екозона рівнин Міксвуд, і без того вся посмугована шосе та магістралями, буде повністю вкрита шляхами сполучення. Долини Міксвуд включають Великі озера та долину Св. Лоуренса, які є одними з найщільніше заселених і активно експлуатованих регіонів у країні.

    EMAN цитує американські дослідження 1992 року, які стверджують, що тільки 5% Канади – сільськогосподарські угіддя вищого класу, тобто ті, що мають якісний ґрунт і гарний клімат. Тут урбанізація створює значно більше проблем, ніж на південь від кордону. За оцінками дослідників зростання урбанізації дорівнює приросту населення Флориди, розташованої у серці американської кукурудзяної індустрії.

    Колишній прем’єр Монітоби Говард Полі вважає, що зростаюча урбанізація призводить до збільшення бідності у містах. Полі, тепер  виконуючий обов’язки директора Дослідницького центру соціального рівноправ’я при Вінзорському університеті, вважає, що багато емігрантів вважали б за краще жити у менш великих містах і сільських центрах, якби їхні дипломи визнавалася в Канаді. На сьогодні лікарі й інженери з інших країн вимушені залишатися у великих містах і працювати на низькооплачуваних роботах, оскільки їхня освіта не знаходить реалізації.

    ”Конкретної економічної політики нема, – говорить Полі, – мають бути чіткі зусилля, спрямовані на те, щоб сільські райони, північні області та дрібніші міста  також отримували вигоду від еміграції, але цього не відбувається”.

    Звичайно, існує деяка кількість охочих виїхати з міст. Мешканка Оттави Лорена Дункан, яка нещодавно купила церкву в маленькій общині в Саннібрае, Нова Скотія, каже, що, не зважаючи на привабливість сільського життя, в їхньому з чоловіком віці такий крок є нездійсненним. Таким чином, вони використовують церкву, що перебуває у процесі ремонту, як літній особняк.

    ”У нашому віці, на пенсії,  потрібно бути реалістами, – додала Дункан, – мешкати в селі, коли в 60-70 років ви повинні розчищати сніг, щоб вийти на дорогу, просто не розумно”.

    Колись процвітаюча, община Саннібрае зараз забезпечує діяльність лише двох галузей промисловості. Через відтік населення навіть відвідини церковних служб тут настільки нечисленні, що їхнє подальше проведення стало неможливим.

    Джойслін Хейнсворт, у якої сільське господарство “у крові”, пише для Сі-Бі-Сі (CBC), щоб збільшити свій прибуток. Вона також створила веб-блог, через який  сподівається розповісти городянам про сільське господарство, ”звідки береться їхня їжа”. Хейнсворт не планує найближчим часом переїздити в місто.

    ”Раніше було 10 сусідів через кожні дві милі, тепер – два сусіди через кожні 10 миль, – говорить Джойслін, – ми тут живемо, тому що нам тут дуже подобається. Тут багато землі, свіже повітря, можливість усамітнитись. Це чудове місце”.

     

     

  • Цзя Цзя: ”Якщо всі заявлять про вихід із КПК під справжнім ім’ям, то компартія перестане існувати”

    Цзя Цзя: ”Якщо всі заявлять про вихід із КПК під справжнім ім’ям, то компартія перестане існувати”

    #img_right#Пан Цзя Цзя,  генеральний секретар Науково-технологічної асоціації провінції Шаньсі, 23-го жовтня приїхав до Тайваню та заявив публічно про свій розрив із КПК, попросивши  політичного притулку в Тайвані, але отримав відмову тайванської влади. Після  цього він був депортований до Гонконгу для тимчасового проживання.

    Цзя Цзя дав інтерв’ю для програми ”Дві страви й один суп” і для радіо ”Голос надії”:  

    Дана структура влади компартії Китаю – це чиновники  низького рівня. Вони всі підкоряються центральному комітетові КПК.  Комуністична партія Китаю заявляє, що у них є 70 мільйонів членів КПК. Насправді справжніх  членів компартії не може бути так багато, тому що вони вступають у ряди членів КПК для виживання. Усім китайцям  відомо, що якщо ти є членом КПК, то важко вижити.

    Чому так говоримо, тому що всі перебувають під контролем КПК. Тому, навіть після вбивства 4 червня, все ще є студенти університетів і багато інтелігенції, які вступали в ряди КПК. Кажуть, що не реально 14 мільйонам чоловік  вийти з лав КПК.  Як це не реально?! Я готовий підтвердити публічно про достовірність величезного потоку виходів із компартії.

    Якби не було тиску, і був би вільний вихід із КПК, то вкінці тільки  Ху Цзіньтао залишився б у КПК. Насправді компартія тільки представляє Центральний комітет КПК. Центральний комітет – це диктатура, а не ці 70 мільйонів членів.  Вони тільки вимушені слухати і підкорятися Центральному Комітетові КПК. У них немає права думати і висловлювати свою думку. Так багато людей стали членами КПК тільки заради виживання. Усі вони страждають від КПК, тому треба їм допомогти й об’єднати їх.

    На цю мить більше 14 мільйонів чоловік вийшли з комуністичної партії Китаю, багато хто під псевдонімами  – через страх. Мета моєї акції – саме показати людям, що не треба боятися КПК, тому що сама компартія, у тому числі й Ху Цзіньтао, живуть щодня в страху, вони живуть абсолютно в страху, тому що всі члени КПК і весь народ чекають, – чого чекають? Чекають змін. Проте вони ще думають, що ці зміни можуть  принести ще більші нещастя, тому вони перебувають у страху. І тому, якщо всі заявлять про вихід із рядів КПК під справжніми іменами, тоді компартії прийде кінець.

    Велика Епоха (The Epoch Times)