Blog

  • Який ефект від прийнятих китайських законів проти корупції?

    Який ефект від прийнятих китайських законів проти корупції?

    #img_left_nostream#Недавнє зняття з посади члена Політбюро ЦК Комуністичної партії Китаю (КПК)  Чень Лянюй і партійного секретаря шанхайського Муніципального комітету стало актуальною темою для обговорення.

    У той час як китайські ЗМІ вихваляють намір керівників КПК боротися з корупцією, описують радість шанхайців із приводу звільнення Чень Лянюй і падіння ”шанхайської фракції” й т. ін., іноземні ЗМІ вважають, що антикорупційна кампанія  є політичною грою для збереження іміджу партії перед проведенням XVII З’їзду комуністичної партії, наміченого на наступний рік.

    Це боротьба за владу під прикриттям антикорупційної кампанії фактично є наслідком сьогоднішньої реальної ситуації у Китаї. Корупція в Китаї пронизує всі рівні адміністрації в уряді, включаючи ”кожен її нерв”. У надрах правлячого режиму була сформована так звана ”добровільна команда” для збереження політичних відносин серед членів партії.

    Взаємодопомога є основним правилом у цій ”добровільній команді”, де падіння одного члена буде загрозою для решти учасників цієї ”команди”. Отже, основною причиною провалу високопоставлених чиновників, як у випадку з Ченем, є відсутність політичного захисту.

    Автор вважає, що антикорупційна політика, яка підтримує боротьбу за владу, не зможе зупинити корупцію, оскільки китайський комуністичний уряд перетворився на ”грабіжницьку державу” і  тепер контролює всіх безчесних членів режиму.

    Американський політолог, кажучи про деякі корумповані уряди Африканського континенту, Південної Америки і деяких Європейських країн, назвав їх ”грабіжницькими державами”. Насправді, зарахування урядів, які  відкрито розкрадають суспільне надбання і приватну власність, до злодійських – це не перебільшення. ”Грабіжницькі держави” можна класифікувати на чотири види.

    Велика корупція відбувається там, де хабарниками є тільки кілька високопоставлених керівників  в уряді. Уряд у цьому випадку або формує двосторонню монополістичну державу (1 вид), або він  перетворюється на ”клептократію”, керовану злодіями (2 вигляд).

    Дрібна корупція відбувається там, де численні хабарники існують на нижніх рівнях уряду. Хабарництво в такій державі набуде форми  конкуренції (3 вигляд), або  така держава перетвориться на контрольовану або домінуючу мафією державу (4 вигляд).

    Відомими історичними прикладами таких держав є парагвайський режим Альфредо Строеснер (Alfredo Stroessner) 1954-1989 рр., режим Мобуту в Заїрі 1965-1997 рр. і режим Дувальер (Duvalier) у Гаїті 1957-1986 рр. Усі ці режими були повалені через їхню крайню корупцію та привласнення суспільної й приватної власності, тоді як решта населення жила жахливо бідно.

    Сучасний Китай демонструє всі риси ”грабіжницької держави”. Хабарі поширені на всіх рівнях уряду, від членів вищої влади до середніх і нижчих чиновників. Навіть найдрібніші чиновники шукають будь-які можливості здобути вигоду за допомогою своєї влади.  Усі чотири ознаки ”грабіжницької держави” відмічено в Китаї. Нижче наведено кілька прикладів.

    Видача ліцензій на відкриття прибуткового бізнесу – інструмент спекуляцій, оскільки для чиновника, який бере участь у ліцензуванні бізнесу, це є засобом до збагачення. Наприклад, видача ліцензій на видобуток вугілля, золото та ін. корисних копалини стало для чиновників способом збагачення. Унаслідок цього Китай має найвищий показник нещасних випадків у шахтах і найсерйозніше забруднення навколишнього середовища через розростання гірської промисловості.

    Націоналізація земель – одне з вигідних джерел доходу. Китайські чиновники на всіх рівнях стали багатими брокерами нерухомості в результаті перепродажу земель під їх управлінням. Чиновники отримують вигоди тим, що вимушують людей покидати свої землі, виплачуючи їм мізерну компенсацію, а потім перепродують землі агентам нерухомості за високими цінами. У випадку з Чень Лянюй у корупцію було залучено більше десяти великих агентів нерухомості, але це – лише верхівка айсберга.

    Таку ж роль відіграє фанатична підтримка місцевого уряду в приватизації державних підприємств. Чень Лянюй, мер міста Чжучен провінції Шаньдун, прозвали ”заповзятливим Ченем”. Він став ”найбільшим чиновником у проведенні реформ державних підприємств”, оскільки він за дуже короткий час зміг продати 272 державних підприємства, які розміщені в його місті.

    Після втечі з накопиченим багатством місцезнаходження Ченя залишається невідомим. У Китаї злочини, здійснені чиновниками, відповідальними за державні підприємства, стали звичайним явищем. Наприклад, у 2004 р. злочини, здійснені на управлінському рівні щодо державних підприємств, становили 41,5 % від загальної кількості справ, пов’язаних із корупцією й хабарництвом. І більшість злочинів пов’язані з реформами державних підприємств.

    Правлячий режим надає перевагу певним видам реформ: Китай має 28-річний досвід реформ, які так ніколи і не завершилися. Кожна реформа була лише ефективним способом збагатитися тим, хто був біля керма влади. Кожна ”реформа”, починаючи від реформ державних установ, встановлення ринкових підприємств і земельних реформ до реформ фінансової системи, давала чиновникам можливість стати мільйонерами.

    Грабіж, що росте серед чиновників, утворив украй нестабільний уряд. Підтримка стабільності стала головним завданням сьогоднішніх китайських чиновників. Ці чиновники не зможуть утримувати свою політичну владу вічно, а їхнє багатство, отримане в результаті грабежу, не гарантоване при зміні правлячого режиму. Елітні члени економічних і політичних організацій вважають за краще емігрувати в інші країни, тому Китай став країною, звідки тікає за кордон найбільша у світі кількість чиновників.

    Якщо верхівка влади країни розправляється тільки з політичними супротивниками, застосовуючи закони проти корупції, але не змінює і не встановлює політичну й судову систему, то щодо самої проблеми корупції це не матиме ніякого ефекту.

    У такій тоталітарній ”грабіжницькій державі”, як Китай, закони проти корупції, які сприяють боротьбі за владу, можуть привести тільки до одного результату: політична фракція країни заручиться підтримкою бюрократів, і таким чином буде створений політичний захист.

    Велика Епоха (The Epoch Times)

  • ”Сплеск” інцидентів забруднення води в Китаї

    ”Сплеск” інцидентів забруднення води в Китаї

    Аварії відбуваються кожні два дні

    #img_left_nostream#Китай: Заступник керівника Державного управління з охорони навколишнього середовища Китаю, Пань Юе, під час ділової зустрічі на вищому рівні 2006 року вказав на те, що після випадку із забрудненням річки Сунхуа (Songhua) (також відомої як річка Суньгажи), що трапилося минулого листопада, сталося більше 130 інцидентів забруднення води. Забруднення води в Китаї відбувається кожні два – три дні.

    Згідно з Центральним агентством новин, Пань Юе сказав, що забруднення річки Сунхуа було викликане вибухом бензолу в листопаді минулого року на заводі Цзіліньської нафтохімічної компанії, що належить Китайській національній нафтовій корпорації (CNPC). Вибух призвів до витоку шкідливих речовин у річку Сунхуа.

    На думку Пань Юе, почастішання таких інцидентів із забрудненням води пов’язане з нераціональним розміщенням промислових підприємств.

    У Китаї більше 20 000 нафтохімічних заводів розташовані уздовж річок. 10 000 із них розташовані в басейні річки Янцзе (Yangtze), 4 000 – у басейні річки Хуанхе, і 2 000 в інших районах джерел води і густонаселених пунктах.

    Він відзначив, що основними причинами цих інцидентів є як незадовільний стан заходів щодо охорони навколишнього середовища, так і порушення норм  при будівництві заводів. Часте повторення інцидентів екологічного забруднення неминуче, оскільки єдиною метою місцевих органів влади є отримання прибутку.

    The Epoch Times (Велика Епоха)

     

     

  • Кого рятує денний сон?

    Кого рятує денний сон?

    #img_right#Чи був у вас такий стан, коли хотілося закричати: "Я так втомився, що зараз закрию двері і трохи подрімаю, і мені все одно, що про мене подумає мій начальник?" Південно– американців навряд чи можна назвати дивними тільки через те, що після обіду вони закривають двері й відпочивають.

    Доктор Скотт Кемпбелл, експерт зі сну з Медичного Коледжу в Нью-Йорку вважає, що нетривалий післяобідній сон – це здорова звичка, якщо розпорядок робочого дня дозволяє зробити це. Він пише: «Я не бачу причин переборювати людині те, що підказує їй її організм, звичайно, не слід робити це дуже відкрито.

    Давно відомо, що якщо ми ігноруємо природні потреби організму, то при цьому щось втрачаємо. В даному випадку, якщо не подрімати – ми втрачаємо сили. Є наукове підтвердження того, що короткий сон приносить користь.

    Фахівці кажуть, що наш внутрішній годинник запрограмований так, що ми повинні спати двічі протягом 24 годин. Перша потреба у сні виникає між північчю і сьомою годиною ранку. І знов очі починають закриватися між 13:00 і 15:00 годинами.

    Ця біологічна потреба в полуденному сні пояснюється невеликим зниженням температури тіла. Крім того, зниження температури тіла відбувається незалежно від того, їмо ми чи ні і навіть у тих, хто добре відпочив.

    Більшість досліджень доводять, що навіть 15-хвилинний сон може збільшити розумову і фізичну активність, а також поліпшити настрій до кінця дня,  незалежно від віку.

    Доктор Кемпбелл повідомляє, що проведені дослідження серед 32 чоловіків і жінок у віковій групі від 55 до 85 років показали велику розумову активність після невеликого відпочинку. Існуюча думка, що післяобідній сон якось погано впливає на нічний сон, абсолютно невірна.

    Можливо, увечері, з різних причин, потрібно більше часу для того, щоб заснути, але сон при цьому залишається таким же довгим і глибоким, як і у випадку, коли ви не спали вдень. Крім того, денний відпочинок збільшує тривалість нічного сну на одну годину.

    Нетривалий сон важливий для людини з самого народження і якщо це добре для здорових малюків, то звичайно, короткий відпочинок ще корисніший для літніх людей.

    Короткий сон може також бути частиною еволюційного, географічного механізму, для деяких культур, особливо в країнах, що знаходяться близько до екватора. Там кожен знає, що опівдні набагато розсудливіше сховатися від пекучих променів сонця і відпочити.

    Припустимо, що Ви – один з тих щасливчиків, хто може дозволити собі подрімати, і не бути звільненим. Треба вибрати спокійне місце, приглушити світло і розслабитися. Щоб не проспати, краще встановити будильник. Дотримуйте помірність – не варто дрімати більше 15 – 20 хвилин. Після тривалого сну вам буде важче повернутися до бадьорого стану.

    Якщо Ви не можете подрімати, але потребуєте відновлення сил, уникайте «солодких задоволень», які забезпечують тільки короткий тимчасовий підйом. Краще для цього виберіть продукти багаті на білок і складні вуглеводи, щось на зразок крекерів з пшениці грубого помолуі та сиру. Пийте легкі напої без кофеїну, інакше це може закінчитися залежністю.

    Доктор Кемпбелл додає: «Я був приголомшений цими відкриттями. Починаю працювати рано вранці, але після сніданку відчуваю злипання повік і боротися з цим марно. А після короткої дрімоти, я повертаюся до роботи з новими силами та зі значним результатом. З цим, звичайно, можна посперечатися!»

    Я розумію, що легше продати лід ескімосам, ніж переконати підприємців відпочивати. Зрозуміло, що їх діяльність спрямована на збільшення продуктивності, і проте, їм було б не зайвим зрозуміти, що трохи денного сну дозволить їм успішніше добитися цього.

  • Південнокорейський народ підтримує Цзя Цзя і всіх, хто вийшов із КПК

    Південнокорейський народ підтримує Цзя Цзя і всіх, хто вийшов із КПК

    5 листопада в Південній Кореї  відбулися заходи за участю більше 300 жителів міста Сеула. Своєю акцією учасники ходи виражають свою підтримку генеральному секретареві Асоціації учених і технологів провінції Шаньсі Цзя Цзя, який публічно зрікся комуністичної партії КНР. Корейський народ також підтримує більше 15 мільйонів китайців, які вийшли з Комуністичної партії Китаю.

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

    The Epoch Times (Велика Епоха)

     

     

  • Гаряча лінія для виходу із КПК

    Гаряча лінія для виходу із КПК

    #img_left_nostream#З того часу, як Міжнародний центр допомоги виходу з Комуністичної партії Китаю (КПК) рік тому відкрив ”гарячу” лінію, він отримує все більше й більше дзвінків із материкового Китаю.

    Ті, хто телефонують, заявляють про свій вихід із КПК, комсомольської організації та організації юних піонерів. Деякі з них розповідають про наболіле, говорять про злісність КПК, інші вносять свої пропозиції з поліпшення цього проекту. Проте є й такі, що лаються або погрожують.

    ”Люди, які звертаються до нас, – це представники різних соціальних класів і різних професій, серед них навіть є чиновники вищих рівнів КПК. Практично всі вони проживають у віддалених районах країни, – говорить в інтерв’ю "Великій Епосі" пані Сун, один з організаторів Центру допомоги. – Громадськість пробуджується і люди вже відкрито говорять про вихід із лав компартії”.

    Пані Сун почала працювати в Центрі рік тому. Через різницю в часі між Північною Америкою й Китаєм основна кількість дзвінків надходить уночі. Спочатку вона ще могла поспати кілька годин на добу, проте через збільшення кількості людей, які виходять із КПК, вона вимушена відповідати на дзвінки всю ніч, і зараз у неї практично немає часу на сон. Протягом дня вона виділяє тільки пару годин, щоб поспати.

    У Сун дві телефонні лінії: одна для дзвінків, що виходять, інша – для тих, що входять. Кожного разу вона питає номер телефону тих, хто телефонує, а потім передзвонює йому сама, щоб звільнити ”гарячу” лінію, а також для того, щоб заощадити гроші тим, хто телефонує з материкового Китаю.

    Вона завжди носить із собою телефон: під час приготування їжі, вечері та прибирання, навіть під час купання. Окрім спілкування з китайцями, пані Сун також веде статистику дзвінків. Через кілька днів вона передзвонює тим, хто вже заявив про свій вихід із партії, питаючи, чи не хочуть їхні родичі та друзі також вийти із КПК.

    Вона виконує так багато справ, що в її графіку не залишається жодної вільної хвилини. Іноді Сун доводиться боротися з непереборною втомою. Вона примусила себе триматися навіть тоді, коли у неї був нестерпний зубний біль і опухлі ясна. Проте вона завжди має гарний настрій і зберігає доброзичливий тон. Вона вірить, що, виконуючи цю справу, зможе допомогти  китайцям.

    Пані Сун розповіла, що раніше, перебуваючи під жахливим тиском КПК, люди хоч і були обурені, але все таки не сміли відкрито висловлюватися. Проте зараз усе змінилося. Китайці вже сміливо висловлюють своє обурення і не бояться осуджувати КПК. Ця ситуація веде до масового виходу з компартії. Їй удалося переконати багатьох людей вийти з комуністичних організацій. Вона вважає, що головне – це ставити себе на їхнє місце, розуміючи їх і нікого не примушуючи, допомагаючи їм обрати щасливе майбутнє.

    Сун розповіла, що дехто з тих, хто вийшов із партії, умовляли членів своїх сімей і своїх друзів також зробити це. Деякі люди дали їй цінні поради, які дуже допомогли. Інші радили починати спілкування з тих питань, які найбільш хвилюють людей, а в ході розмови все ближче підводити їх до виходу із КПК. Також багато хто з тих, хто телефонує, лають її брудними словами, деякі погрожують убити. ”Я не боюся цих погроз, – сказала Сун, – я роблю праведну справу, до того ж усе це заради інших”.

    Центр допомоги має три гарячі лінії, що працюють 24 години на добу. Не зважаючи на погрози КПК, розглядається питання про відкриття ще кількох ліній, щоб допомогти ще більшій кількості людей вийти з комуністичних організацій.

    The Epoch Times (Велика Епоха)

     

     

  • Рабин Булка: “Щоб зупинити незаконне видаляння органів необхідний бойкот Олімпійських ігор”

    Рабин Булка: “Щоб зупинити незаконне видаляння органів необхідний бойкот Олімпійських ігор”

    #img_left_nostream#“Канада й інші демократичні країни повинні бойкотувати Олімпійські ігри 2008 року в Пекіні, якщо китайський комуністичний режим далі буде видаляти органи”, – вважає впливовий рабин в Оттаві. 

    Під час щорічного конгресу Міжнародної спілки  хірургів-кардіологів (World Society of Cardio-thoracic Surgeons)  рабин Ревон Булка закликав канадський уряд чинити тиск на китайський режим, щоб “покласти край цій жахливій практиці“.

    Коментарі рабина Булки були сказані у світлі публікації доповіді, складеної колишнім членом парламенту Девідом Кілгуром, а також адвокатом і правозахисником Девідом Мейтасом. Ця доповідь викрила систематичне видаляння і продаж органів у послідовників Фалуньгун у Китаї. Цей бізнес перебуває під контролем держави і приносить великий прибуток.

    “Це приносить їм великий дохід, – сказав пан Булка La Grande Йpoque. – Вони заробляють на цьому сотні мільйонів доларів і, ймовірно, сподіваються заробити сотні мільйонів доларів на Олімпійських іграх. Але якщо міжнародне співтовариство оголосить їх персоною нон-грата поти, поки цьому не буде покладений край, то вони зрозуміють це послання”.

    Комуністичний режим почав жорстоке переслідування Фалуньгун у 1999 році, тому що вважав, що популярність медитативної практики є загрозою офіційній державній атеїстичній ідеології. Згідно з інформацією Інформаційного центра Фалуньгун, сотні тисяч послідовників були незаконно арештовані та затримані, тисячі убиті, а багато хто просто безслідно зник.

    Бойкотувати Пекін

    Хоча доповідь про видаляння органів не закликає до бойкоту, пан Кілгур під час своєї недавньої поїздки до Австралії сказав, що Олімпіада надає можливість чинити тиск на китайську компартію, щоб припинити такого роду злочини.

    Девід Кілгур і віце-президент європейського парламенту Едвард Макмілан-Скотт зараз здійснюють поїздку, в якій хочуть зацікавити людей доповіддю і заручитися підтримкою урядів для проведення незалежного розслідування.

    Тоді як канадський уряд, посилаючись на доповідь, лише заявив про розгляд можливості проведення розслідування, австралійський уряд пішов набагато далі і чинив минулого тижня тиск на китайських чиновників, щоб вони дозволили провести незалежне розслідування. Пан Кілгур привітав із цим кроком Австралію та висловив надію на те, що решта країн зроблять те ж саме.

    Докази доповіді включають численні розмови з медичним персоналом у Китаї, які підтверджують, що життєво важливі органи завжди надходять від живих послідовників Фалуньгун. Дзвінки в поліцію і суди вказують на те, що китайські суди організували достатню кількість “постачальників“ органів для того, щоб перевиконати план. У звіті сказано, що за офіційною статистикою приблизно в 41 500 випадках трансплантацій між 2000 і 2005 роками,  джерела органів невідомі.

    Відповідно до слів авторів звіту, політика репресій і розпалювання ненависті до Фалуньгун означає, що послідовники просто перебувають під владою корумпованих органів влади.

    “Розпалювання ненависті до Фалуньгун і демонізація його послідовників означає, що вони можуть бути просто вбитими і винищеними без жодного протесту людей, які вірять цій офіційній злобній пропаганді“, – мовиться в доповіді.

    Девід Мейтас, співавтор доповіді, сказав, що бойкот заради припинення переслідувань Фалуньгун чинив би тиск на китайську столицю Пекін ефективніше, ніж фокусування уваги на недавніх звітах про видаляння органів. “Навіть якщо докази видаляння органів переважно непрямі, є “неспростовні докази“ інших типів репресій послідовників Фалуньгун”, – указує Мейтас.

    Маловірогідно, що новий закон заборонить видаляння органів

    Девід Мейтас підкреслює, що, не зважаючи на введення китайським режимом закону, що забороняє торгівлю органами з 1 липня, не існує ніяких доказів, що він застосовуватиметься на ділі. Це не дивує Го Готіна, китайського адвоката і правозахисника, що живе в еміграції у Канаді.

    Го Готін зазнав знущань китайської влади, і його фірма була закрита, тому що він захищав політичних дисидентів і послідовників Фалуньгун, а також критикував комуністичний режим в Інтернеті.

    Го стверджує, що деякі закони в Китаї є всього лише “ширмою“ і насправді ніколи не виконуються. На його думку, новий закон, прийнятий якийсь час після того, як скандал із видалянням органів розгорівся на Заході,  – тактика, використовувана режимом для створення враження, що “вони контролюють ситуацію такого роду за допомогою закону“:

    ”Насправді вони ввели цей так званий закон для того, щоб дурити міжнародне співтовариство, а не захищати права людини”.

    Заступник радника Нової демократичної партії (NPD) з питаннь прав людини Вейн Марстон вважає, що Канада, перш ніж використовувати Олімпіаду як важіль,  повинна почекати, поки Міжнародна Амністія й ООН не проведуть розслідування про видаляння органів. “Оскільки  Китай став ”нацією, яка все більше займається торгівлею й пошуками партнерів у світі”, Пекін міг би стати більш відкритим у порівнянні з минулими роками  і пустити слідчих у країну”, – пояснює він.

    Мейтас і Кілгур, які подали запит на отримання візи для в’їзду до Китаю та проведення розслідування,  отримали відмову.

    Асоціація Фалунь Дафа Канади, що представляє групу послідовників Фалуньгун у Канаді,  попросила Оттаву публічно засудити Пекін за масове  видаляння органів і закликати китайський режим до припинення репресій.

    “Канада повинна якнайскоріше припинити свою політику умиротворення стосовно жорстоких порушень прав людини, здійснюваних комуністичним Китаєм”, – згадувалося в повідомленні.

    Комерційні зв’язки

    На семінарі в  Новому Південному  Уельсі (Австралія, 20 серпня цього року), присвяченому видалянню органів, Кілгур зауважив, що навіть якщо Канада і США мають із Китаєм тісні економічні зв’язки, це не має бути перешкодою для цих двох країн, щоб засудити Китай.

    Рабин Булка погоджується із цією думкою: “Кожна країна повинна прийняти принципове рішення. Правильно, це може вплинути на торгові відносини, але треба вирішити, чи хочуть вони підтримувати комерційні зв’язки з тим, хто здійснює щось настільки огидне. Якщо це те, чого вони дійсно хочуть, то це – серйозна моральна проблема”.

    Національний фонд нирки  США (U.S. National Kidney Foundation) стверджує, що трансплантація, яка здійснюється без дотримання професійної етики, повинна бути засуджена всіма, хто пов’язаний з галуззю трансплантології на міжнародному рівні. Фонд видав заяву, в якій висловив ”велике занепокоєння” із приводу результатів розслідування Кілгура – Мейтаса.

    Центр міжнародної допомоги трансплантації Китаю (China International Transplantation Network Assistance Centre) на своєму сайті указує ціну органів на продаж. Печінка коштує до 130 000 доларів США, нирка – 62 000. Вэб-сайт стверджує, що органи, включаючи мозок, легені та серце, за запитом прибувають негайно, а також, що в Китаї щорічно проводиться 5 000 операцій пересадки нирки.

    Ревон Булка, член канадської ради з донорства й трансплантації, як радник при  міністерстві охорони здоров’я Канади, вважає, що якби більше людей на Заході жертвували б органи, то нестача органів і потреба канадців їхати за кордон для трансплантації зникла б.

    Він чекає, що канадський уряд оголосить бойкот Олімпіаді, якщо “китайці не припинять здійснювати ці варварські вчинки“.

    “Ця ситуація настільки серйозна, що ми повинні використовувати всі можливості, які є в розпорядженні, – стверджує рабин Булка. – Канадський уряд шукає підтвердження звітові, і, судячи із сьогочасних дій, я дуже сподіваюся, що він ухвалить правильне рішення”.

    Девід Мейтас повідомив, що нові докази викладуть в другій доповіді, очікуваній у жовтні.

    The Epoch Times (Велика Епоха)

     

     

  • Громадськість міста Ванкувер підтримує Цзя Цзя

    Громадськість міста Ванкувер підтримує Цзя Цзя

    У неділю, 29 жовтня, у місті Ванкувер був проведений мітинг на підтримку виходу з компартії Китаю.

    #img_center_nostream#

    Організаторами мітингу були: Центр підтримки виходу з Комуністичної партії Китаю (КПК) та видавничий проект ”Велика Епоха”. За словами організаторів, мета мітингу полягала в тому, щоб підтримати вихід китайського чиновника Цзя Цзя з компартії Китаю.

    #img_center_nostream#

    Цзя Цзя – юрист і генеральний секретар Асоціації експертів науки і техніки провінції Шаньсі. Учасники мітингу попросили канадський уряд надати йому допомогу, щоб Цзя Цзя міг уникнути депортації до Китаю і подальших репресій КПК.

    #img_center_nostream#

    Представник Центру підтримки виходу із Комуністичної партії Китаю, пані Фан, похвалила пана Цзя за те, що ”він зміг розпізнати, де добро, а де зло, і вийшов із КПК”. Тим самим він ”очистив себе від цього зла”.

    #img_center_nostream#

    Центр підтримки виходу із КПК закликав людей ”не нести кривавий тягар КПК, піти від зла, щоб зберегти свою чистоту в майбутньому. Оскільки небо не зможе пробачити криваві лиходіяння компартії Китаю і залишити їх безкарним”.

    #img_center_nostream#

    Учасники мітингу тримали плакати з написами: ”Чиновник Цзя Цзя негайно врятувався, вийшовши із КПК”, ”Підтримуємо 15 мільйонів тих, хто вийшов із КПК”.

    #img_center_nostream#

    Ши Фан, член Ванкуверського комітету підтримки виходу з КПК, сказав, що ”мудрість і сміливість не буде самотньою”, і закликав людей зробити їхній вибір, пан Цзя вже зробив його, вийшовши із КПК.

    Нагадаємо, що поштовхом до виходу із КПК послужило журналістське розслідування видавничого проекту ”Велика Епоха” під назвою ”Дев’ять коментарів про комуністичну партію”.

    Чю Чжень. Велика Епоха

  • Нанотехнології можуть привести світ до нової технологічної революції?

    Нанотехнології можуть привести світ до нової технологічної революції?

    Більшість людей, майже сім з десяти повнолітніх опитаних, практично нічого не знають про нанотехнології. Коли люди, яким незнайомі нанотехнології, що-небудь про них дізнаються, то є тенденція бути більш наляканим через їхні загрози, аніж оптимістичним через їхні переваги. Тут наведені важливі результати соціологічного дослідження, проведеного в серпні 2006 року Асоціацією досліджень ім. Пітера Д. Харта, в якому брали участь 1 014 опитаних американців. Фокусна група, яка складалася тільки з жінок, також наполягала на досконалішому вивченні обізнаності громадськості і побоювань щодо технологій, які розвиваються.

    Опитування було проведене якраз перед першим важливим відкритим засідання американського Управління з контролю за продуктами і медикаментами (FDA) з приводу контрольованої ним продукції, що містить наноречовини, яка відбулася 10 жовтня. Опитування було проведене за дорученням Проекту технологій, що розвиваються (коротко просто ”Проект”). Проект був створений у 2005 р. Міжнародним центром підтримки учених Вудро Вільсона і Добродійним фондом П’ю, щоб дослідити можливу загрозу нанотехнологій здоров’ю та навколишньому середовищу.

    ”Нанотехнології все більше і більше входять у життя американців… Із зростаючим їх використанням, особливо в продукції, яку застосовують внутрішньо або локально на шкірі, важливо, щоб люди знали про те, що таке нанотехнології, які у них переваги і який потенційний ризик пов’язаний із ними”, – сказав керівник проекту Девід Реджескі.

    Що таке нанотехнології?

    Нанотехнології мають найрізноманітніше застосування: косметика, автомобільні запчастини, медикаменти, упаковка їжі, спортивна екіпіровка, електроніка і т. ін. У них використовуються нові можливості управління фізичною матерією аж до атомного рівня. Доктор Ендрю Мейнард, головний науковий консультант Проекту, наводить як приклад ”вуглецеві нанотрубки”, діаметр яких становить
    біля одного нанометра (одна мільярдна частина метра). Людська волосина має ширину приблизно 100 000 нанометрів.

    ”Ці нанотрубки мають незвичайні властивості, такі, як неймовірна міцність і здатність проводити тепло і електрику, завдяки чому вони стають ідеальними для поліпшення якості всього, починаючи від телевізорів і тенісних ракеток до фотоелементів і водонагрівачів”, – пише доктор Мейнард. Нанотрубки – це лише одна з багатообіцяючих розробок.

    Сфера їхнього застосування практично необмежена. Наприклад, косметичні засоби здобувють із нанотехнологій величезну користь. Деякі косметичні засоби, що містять у собі наночастки, були показані фокусним групам. Завдяки новим властивостям, отриманим завдяки мікроскопічним розмірам, сонцезахисні і зволожуючі креми демонструють кращу ефективність.

    За даними Lux Research, минулого року було продано продукцію, що містить нанотехнології, на суму більш ніж 32 мільярди доларів, і це число має в багато разів зрости.

    Чому слід непокоїтись?

    Потенційні переваги нанотехнологій приголомшливі. Проте деякі експерти стверджують, що дія наночасток може становити небезпеку для здоров’я і навколишнього середовища. Доктор Мейнард наводить факт, що деякі наночастки здатні з легенів потрапляти в кров. При звичайних обставинах унеможливлюється попадання в кров більших частинок, які вдихуються. Мейнард вважає, що ця можливість потребує ретельнішого вивчення.

    Сам факт, що мікроскопічні розміри сприяють створенню міцнішої, еластичнішої та більш проникаючої продукції, може також означати і те, що наночастки, наприклад, здатні легше проникати всередину і вражати органи людини. Те, що матеріали наномасштабу мають надзвичайні властивості, що не узгоджуються з прописною фізикою, хімією та біологією, може в порівнянні із звичайними матеріалами становити надзвичайну небезпеку для людини і навколишнього середовища.

    ”Приблизно третина із сотень пов’язаних з нанотехнологіями споживчих продуктів на сьогоднішньому ринку призначена для прийому всередину або нанесення на шкіру”, – пише доктор Мейнард. Безумовно, щодо впливу цієї продукції на здоров’я та її безпеки є питання. Проте на ”вельми значущі” дослідження загроз, які нанотехнології потенційно можуть становити, у 2005 році було витрачено всього лише 11 мільйонів доларів, тоді як уряд США витрачає мільярди доларів, щоб стимулювати розвиток і застосування нанотехнологій у промислових масштабах.

    Косметична промисловість ставить під сумнів хвилювання доктора Мейнарда. ”Компоненти, що містять наночастки, використовуються в невеликих кількостях у предметах особистої гігієни на поверхні шкіри і не вживаються всередину тіла”, – говорить Джон Бейлі із Асоціації по косметиці, туалетним товарам і парфумам (CTFA) і колишній посадовець американського Управління з контролю за продуктами і медикаментами. Бейлі стверджує, що ”більша частина вчених одностайна в тому, що загрози здоров’ю людини немає”. Він говорить, що, проте, перед виходом продукції на ринок, косметична промисловість враховує результати досліджень її безпеки.

    CTFA, що знаходиться у Вашінгтоні, є торгівельно-промисловою організацією, яка складається з близько 600 компаній, які виробляють і постачають предмети особистої гігієни. Їхній прес-реліз суперечить думці доктора Мейнарда і Проекту: ”Згідно з дуже поширеним незалежним дослідженням, розмір цих наночасток не робить їх істотно відмінними від більших частинок щодо токсичності або дії на здоров’я людини”.

    Хто повинен контролювати це?

    Під час соціологічного опитування ставилося таке питання: ”Як Ви вважаєте, хто повинен стежити за нешкідливістю і дієвістю ліків, які видаються за рецептом; косметики, що продається без рецепту; і засобів, які наносяться на шкіру? ” На останні вказані категорії нанотехнології здійснюють величезний вплив. Більшість опитаних вважає, що контроль безпеки й ефективності косметичної продукції повинен здійснювати уряд США або незалежні університетські дослідники, або і ті та інші. Менше довіри до того, щоб виробники косметики самі здійснювали контроль, хоча великий відсоток людей (43%) вважає, що вони також відіграють у цьому значущу роль. Тільки один із восьми (12%) вважає, що компанії, які виробляють косметику, повинні здійснювати тільки свій власний контроль.

    Мабуть, найтривожнішим фактом, виявленим завдяки опитування громадської думки, є те, що 43% американців узагалі нічого невідомо про нанотехнології, а це літні люди і жінки – найбільш вірогідні покупці продукції, що містить нанокомпоненти, такі, як засоби по догляду за шкірою і косметика. Ця категорія людей менше за все знає про нанотехнології.

  • Фотоогляд сільської китайської поліклініки

    Фотоогляд сільської китайської поліклініки

    Сільські поліклініки Китаю перебувають у гнітючому стані.

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    Велика Епоха (The Epoch Times)

  • Комуністичний режим Китаю купує російський зенітно-ракетний комплекс за 1 мільярд доларів

    Комуністичний режим Китаю купує російський зенітно-ракетний комплекс за 1 мільярд доларів

    За повідомленнями гонконзької газети Mingpao, Китай недавно придбав у Росії ще один зенітно-ракетний комплекс протиповітряної оборони С-300, який дасть змогу озброїти вісім ракетних батальйонів протиповітряної оборони.

    Російські військові представники із свого боку повідомили, що контракт на постачання ракетного комплексу був уже підписаний із Китаєм.

    У своєму повідомленні Mingpao послалося на одне з російських ЗМІ, яке заявило, що цього разу Китай купує останній удосконалений варіант ракетного комплексу протиповітряної оборони С-300 із кодовою назвою С-300ПМУ. Зона дальності ракет досягає 200 км.

    Окрім уражання літаків, ракети можуть перехоплювати стратегічні балістичні ракети. Росія офіційно почала виробництво цього вдосконаленого комплексу протиповітряної оборони тільки цього року і навіть російська армія його ще не використовує.

    На закінчення повідомлення також було відмічено, що це третій контракт Китаю з Росією на закупівлю ракетного комплексу протиповітряної оборони. На цей раз загальна сума контракту оцінюється в один мільярд доларів. Попередні постачання були здійснені в середині 1990 р. і в 2004 р.

    Російські військові представники впевнені, що з трьома такими системами протиповітряної оборони в основному можна буде забезпечити захист усіх основних промислових і економічних центрів Китаю. Тоді Росія відхилила пропозицію Китаю про купівлю 34-х  військових транспортних літаків Іл-76 і чотирьох літаків-заправників Іл-78 загальною вартістю 1,5 мільярда доларів.

    Стало відомо, що Китай  уже висловлював своє невдоволення ситуацією, яка склалася, через що була скасована намічена на вересень зустріч міністрів оборони обох країн. Але військові оглядачі впевнені, що у КПК немає ніякої іншої альтернативи. Їм залишається тільки терпляче чекати під пильною увагою всього світового співтовариства.

    Велика Епоха (The Epoch Times)