Blog

Ізраїльський суд Синедріон* уважає, що в Китаї дійсно відбуваються вбивства послідовників Фалуньгун за ознакою віросповідання, а також незаконне видаляння у них внутрішніх органів на продаж, і що все це санкціоновано китайською компартією.

#img_right#У липні 2007 р. ізраїльські послідовники Фалуньгун подали позов до суду Синедріону. У позові було заявлено, що в Китаї здійснюються репресії послідовників Фалуньгун і незаконне видаляння їхніх внутрішніх органів на продаж, повідомляє Інформаційний центр Фалунь Дафа.

Позивачі стверджують, що уряд Китаю здійснює масові арешти послідовників Фалуньгун, ув’язнення їх у таборах і застосовує різні способи переслідувань, включаючи тортури і видаляння органів у живих людей, послідовників Фалуньгун.

У позові також було вказано, що уряд Китаю досягає успіху в організації в усьому світі великого ринку збуту людських органів. Причому, за твердженням заявників, ті, хто практикує систему Фалуньгун, ніколи не вчиняли жодних дій проти уряду КНР, оскільки суть вдосконалення полягає в тому, щоб людина стала здоровою фізично і духовно. Для цього послідовники цієї практики виконують вправи і прагнуть дотримуватися принципу Істина-Доброта-Терпіння.

Міністерство охорони здоров’я Ізраїлю раніше давало дозвіл хворим на поїздки до Китаю для трансплантації органів або замовляло органи з Китаю до Ізраїлю. Але коли з’явилися серйозні підозри щодо незаконного видаляння органів у живих людей без їхньої на те згоду, Міністерство охорони здоров’я припинило виділяти кошти на поїздки до Китаю тим, хто потребує пересадки органів.

Із сказаного професором Аріє Ельдад, фахівцем із загоєння опіків, суду стало відомо, що він за терміновим замовленням отримував із Китаю необхідну кількість людської шкіри. Підтвердження цього отримано також і з інших джерел.

На початку 2007 р. суд Синедріон під головуванням рабина Адіна Евен Ісраель (Штейнзелц), розпочав власне розслідування проблеми переслідування Фалуньгун комуністичним режимом Китаю. Суд запросив послідовників Фалуньгун з Ізраїлю, США та Австралії, щоб вони надали свої свідчення, а також проконсультувався з експертами в галузі медицини і правосуддя.

Офіційні особи посольства Китаю в Ізраїлі також були запрошені до суду, щоб представити свою позицію. Але на засідання вони не з’явилися і навіть намагалися перешкоджати розслідуванню. Після півторарічного розслідування в Ізраїлі та в інших країнах, рабини зробили такий висновок.

а) Послідовники Фалуньгун у своїх свідченнях уважають, що їх переслідування обумовлене двома взаємозв’язаними процесами: з одного боку, помітним і систематичним зменшенням кількості членів китайської компартії (КПК), які є опорою режиму, і, з іншого боку, постійним збільшенням чисельності послідовників Фалуньгун, яка вже зараз значно вища за кількість членів КПК. На їхню думку, ці два процеси сприймаються урядом як загроза режиму, що і призвело до різкої зміни ставлення влади до послідовників Фалуньгун 9 років тому. Підтримка і схвалення змінилися жорстокістю і придушенням усіма можливими засобами, включаючи вбивства і видаляння внутрішніх органів.

б) Суд звернувся до посольства Китаю в Ізраїлі з проханням представити позицію уряду КНР із приводу взятого до розгляду позову.

в) Посольство Китаю звернулося до різних осіб, що обіймають важливі політичні пости в уряді Ізраїлю, з проханням вплинути на суд, щоб він не розглядав цю проблему. Відповідно до цього, секретар суду отримав звернення пані Ори Намір, яка була послом Ізраїлю в Китаї. Суд Синедріону не взяв до уваги ці звернення, оскільки є виключно незалежним судом. У наслідок цього посольство Китаю звернулося до суду з проханням про зустріч щодо цієї проблеми. Делегація у складі першого і третього секретарів посольства КНР зустрілася в Єрусалимі з представником суду.

Представники китайської делегації заявили, що їх обмовили, і що ці речі схожі на вигадку. Крім того, вони стверджували, що послідовники Фалуньгун підбурюють людей не користуватися послугами конвенціональних лікарів. А також представники посольства КНР указали на дипломатичну недоторканність і навіть попередили, що проведення такого суду може зашкодити гарним стосункам між китайським і єврейським народами, нагадавши, що під час Другої світової війни немало євреїв врятувалося від переслідувань нацистського режиму втечею через Китай.

г) Суд Синедріону не є державною структурою, а є приватним судом, організованим на добровільних засадах. Він заснований на стародавній традиції суду єврейського народу за написаною в Торі (П’ятикнижжя) і переданою в усній формі Торі, які говорять, що суди мають бути незалежними, і зобов’язали піклуватися не лише про єврейський народ, але і про всіх людей світу.

Відповідно до цього секретар Синедріону роз’яснив представникам делегації, що є чітка відмінність між китайським народом і його урядом. Єврейський народ дуже поважає і цінує допомогу китайського народу за часів переслідування єврейського народу нацистами, і, напевно, саме через це суд має намір розібратися з твердженнями, які стосуються страждань китайців. Крім того, було отримано консультацію у фахівця з міжнародних судів професора Рут Лапідот, яка спростувала твердження про дипломатичну недоторканність справи.

д) Уряд Китаю через свого посла представив свою позицію письмово і в записі на комп’ютерному диску.

е) Представники посольства були запрошені, але на суд не прийшли. Вони не з’явилися на відкриття суду. Суд вимушений був за цих обставин – ігнорування і небажання співпрацювати – взяти на себе обов’язок захисника уряду Китаю, щоб відстоювати його позицію в цій справі якнайкраще відповідно до свого розуміння і можливостей.

ж) Міжнародний суд Синедріону за допомогою своїх посланців в Ізраїлі й у всьому світі розглянув різні свідчення свідків у цій справі. Були вислухані свідки, які приїхали із США, і навіть було представлено свідчення з Австралії.

Суд вислухав свідків-китайців, які прийшли до суду і надали свої свідчення. Вони розповіли про репресії, які самі відчули і пережили, які перенесли на власному тілі, про значні утиски прав людини, що творяться урядом Китаю. Вони також надали свідчення про те, що існує практика видаляння органів (особисто не були присутні при цьому).

Заслухано також свідчення пана Девіда Кілгура, відомого юриста, колишнього держсекретаря Канади, учасника міжнародного руху за права людини. Д. Кілгур був обвинувачем в уряді Канади. Суду були представлені непрямі докази в широкому масштабі й навіть було розказано про існування свідчень лікарів із Китаю, записаних на плівку. Допитали також одного важливого свідка і дійшли висновку, що він каже правду. У нас не виникло враження, що у цього свідка є якась політична або інша причина виступати проти уряду Китаю. Також були представлені документи міжнародних організацій світового рівня, що проявляють занепокоєність у зв’язку з важким становищем із дотриманням прав людини в Китаї.

У суду створилося враження, що послідовники Фалуньгун не мали намірів повалити уряд. Але навіть якщо б вони і були проти режиму, все це не виправдовує вбивства.

Здається цілком обґрунтованим не розвивати жорстоку культуру, яка підтримує продаж органів живих людей, заздалегідь засуджених на смерть. Це здійснюється задля наживи, пов’язаної з продажем органів. Єврейський народ відчув жорстоке переслідування від рук німців під час нацистського режиму, який убив мільйони євреїв. Тому у нього є особлива чутливість до трагедії репресованих.

Нацистський режим під час правління прагнув приховати свої справи, і тому було також важко і практично неможливо оперативно знайти докази переслідувань. Звичайно ж, були непрямі докази. Врешті-решт, пройшов Нюрнберзький процес, який дав можливість проведення об’єктивного і якісного розслідування.

Ігнорування непрямих доказів, коли мовиться про масові вбивства під заступництвом сильного уряду, матиме катастрофічні наслідки для тих, хто репресується. Тому перед нашим судом постав важкий прецедент, що привів до розуміння, що життєво важливо приймати також і непрямі докази.

Суд також дійшов висновку на підставі багатьох зібраних непрямих доказів, що існує такий тяжкий злочин – вбивство безневинних людей, послідовників Фалуньгун, крім усього іншого і з економічних причин – для продажу їхнії органів.

Суд уважає правильним роз’яснити, що він не має заперечень проти засудження на страту вбивць і що переступають сім заповідей дітей Ноя (права людини за принципами єврейської Біблії).

Суд уважає правильним звернутися до уряду Китаю з однозначною вимогою – пообіцяти виконувати сім заповідей дітей Ноя, які були дані людині Ною і всьому людству:

1) заборона вбивства;

2) заборона грабежу, до його форми також відносяться заборона тортур, видаляння і продаж органів;

3) здійснення справедливого суду над тими, хто скоює злочини;

4) пошана справедливих і людяних міжнародних конвенцій, які були прийняті народами.

Уряд Китаю повинен виконувати закон, прийнятий навесні 2007 р., відповідно до якого забороняється видаляти органи без згоди на те донора, і повністю припинити вбивства і видаляння органів. Крім того, він повинен дати можливість міжнародним громадським організаціям перевірити стан збереження семи заповідей дітей Ноя і дати притулок китайцям, які свідчитимуть перед цими комісіями, з метою повторної перевірки ситуації з правами людини.

Уряд Китаю вже готовий прийняти гостей Олімпіади. Це урочиста подія зближення людей, об’єднання різних націй з метою зміцнення миру і братерства. У випадку, якщо ситуація з правами людини в Китаї не буде виправлена, то участь у цьому заході може бути розцінена як ігнорування і навіть як підтримка китайського режиму. Аналогічним прикладом тому може бути підтримка Гітлера в підготовці Олімпіади в Берліні в 1936 році.

Унаслідок цього, участь у цій Олімпіаді – це небезпека для життя людства.

Стосовно решти репресій, в яких уряд Китаю звинувачується останнім часом у ЗМІ, таких як Тибет, співучасть у подіях у Судані, допомога, що надається Північній Кореї в розвитку ядерної зброї, – все це узгоджується із твердженнями послідовників Фалуньгун.

Можна передбачити, що є місце, в якому влада відчужується від творця світу, який закликає до милості, милосердя і миру, відчужується також і від його створень.

Раббі Йоєль Швартц Головний Суддя.

Раббі Проф. Мордехай Кіслєв Раббі Шімшон Ельбом.

Раббі Аврам Дов Бен Шор Раббі Мєїр Халєві Хакак.

Раббі Проф. Хілєл Вейз Раббі Ешааїху Холандер.

Раббі Їшай Бабад Раббі Пінхас Енгел.

Достовірно: цей документ – переклад оригіналу рішення суду з івриту. У всіх випадках, оригінал на івриті відповідає цьому документу.

Підтверджено секретарем – Раббі Дов Штейн.

Довідка:

* Синедріон – стародавній єврейський релігійний суд заново створений у 2004 р.

Учень старших класів середньої школи в Інтернет-клубі створював на сайті свій блог. В цей момент увірвалася поліція і заарештувала його по звинуваченню в причетності до групи Фалуньгун. Після цього його виключили зі школи.

Як повідомив сайт minghui.org, це сталося 10 травня в м. Сунюань провінції Цзілінь. Виявилось, що учень середньої школи №5 Інь Фуань розміщував на своєму блозі інформацію, пов’язану з переслідуванням Фалуньгун у Китаї.

Того ж вечора 5 – 6 поліцейських спробували увірватися в будинок Фуаня, але не змогли відкрити вхідні ворота їхньої садиби. Тоді вони зайшли до них через сусідню садибу, перестрибнувши через огорожу. Поліцейські обшукали весь будинок, перевернувши все вверх дном і загрожуючи арештом його батькам, які не є послідовниками Фалуньгун.

Більше 30 днів Інь Фуаня тримали в центрі ув’язнення округу Цяньго. Зараз його місцезнаходження невідоме.

Згідно до біблейських текстів, молодий Давид за допомогою пращі переміг велетня Голіафа і так став другим єврейським монархом. Правдивість цього міфу (важкого для сприйняття багатьох людей) була підкріплена знахідкою глиняної посудини, що містить найбільш стародавні філістимлянські записи, виявлені на сьогоднішній момент. На артефакті, знайденому в Ізраїлі на початку листопада 2005 р. археологами Університету Тель ес-Сафі, є протоханаанські написи з не семітичними іменами «Alwt» і «Wlt», які, за словами д-ра Аарона Демського, схожі з архаїчними буквами імені «Голіаф». Згідно до проведених досліджень, цей предмет є справжнім, оскільки його було виготовлено лише за сто років після правління Давида.

#img_left_nostream#Ця знахідка постає як ще одна частина головоломки в теорії, що ігнорується співтовариством антропологів та археологів і що постулює про співіснування в давнину трьох видів людей різного зросту: велетнів, нинішніх людей і карликів. Було отримано так багато доказів існування цих трьох видів людей, що вченим довелося докладати великі зусилля, щоб «закривати на це очі» і відстоювати прийняту більшістю лінійну схему еволюції.

Існування раси «людей-хобітів» зі середнім зростом один метр із легенд перетворилося на реальність восени 2004 р., коли група дослідників знайшла в Індонезії кістки маленьких людей, які могли співіснувати з нинішньою людиною аж до всього лише 12 тисяч років тому. Хоча датування зникнення цієї раси було зроблено на основі виявлених останків, виникли гіпотези, що припускають виживання нащадків хобітів у глушині тропічних лісів Індонезії.

Проте от що дійсно багато людей ігнорує: в попередньому столітті не рідкісними були знахідки скам’янілостей людей, що зростом у три рази перевищують звичайну людину. Фактично, їх стільки, що ми тут можемо лише поверхово розглянути деякі з них. Останки гігантських людей було виявлено практично в усіх точках земної кулі.

#img_right# Мабуть, найбільш популярний і науково визнаний випадок – це «яванський гігант», виявлений на півдні Китаю і вік якого складає близько 300 тисяч років. У південній частині цієї ж держави було знайдено останки схожої людини, що була власником шести пальців на кожній кінцівці. Ця ознака полідактилії (аномальної кількості пальців на кінцівках), схоже, була звичним стандартом у цього виду людей. В уривку з Біблії розповідається: «І була ще війна в Ґаті. А там чоловік великого зросту, що мав на руках та на ногах по шість пальців, числом двадцять і чотири. Також і він був народжений тому Рафі» (2-а Самуїлова 21:20; 1-а хронiки 20:6).

Інші факти, що ми їх можемо згадати, швидко переглядаючи археологічні аннали: могили в Шеніні (Туніс), де покояться останки триметрових істот; склеп в м. Бредфорд (США), виявлений у 1880 р., де складені скелети зростом понад 2 метри з дивними опуклостями в формі рогів, що виступали над війковими дугами; скам’янілі сліди, що належать до крейдяного періоду, в Глен Роуз (штат Техас), розмірами 54,61 на 13,97 сантиметрів, і які, що не менш дивовижно, розташовані поряд зі слідами бронтозавра; молоді гіганти з Ліксуса, чий зріст у середньому в 11 років був близько 2 метрів 20 сантиметрів; і, нарешті, кісткові останки в Гаросі, в гірській системі Урбаса, в Кастилії, Медінаселі, Леоні, Кантабрії й інших місцях (усе – Іспанія).

Згідно до документів, скелет найбільшого гіганта, знайденого на цей момент, має зріст 5,18 метрів, і викопаний він був у 1956 р. в Кагаяні, що на Філіппінах. Кожен із його передніх зубів був завширшки 5 і завдовжки 15 сантиметрів. За оцінками вчених, за життя ця людина могла мати зріст 5,40 метрів.

Проте біологічні останки – це ще не все. Деякі дослідники наштовхнулися на немислимих розмірів знаряддя. У 6-ти кілометрах від Сафіти (Сирія) археологи знайшли ручні сокири вагою 3,8 кг. У Марокко виявлено наконечники розмірами 32 x 22 см і вагою 4,2 кг, а також двосічні сокири, які важать 8 кг. Зважаючи на розміри цих знарядь, із ними могли би вправно орудувати лише істоти величезного зросту.

Окрім легенд (яких дійсно є безліч), інструментів та останків велетнів, є інший чинник, який прихильники теорії трьох видів висувають як незаперечний аргумент існування гігантів: мегалітичні споруди величезних розмірів, які можна зустріти майже на всіх континентах Землі. Якщо ми візьмемо до уваги те, що наразі не існує засобів для переміщення кам’яних глиб, відповідних тим, що використовувалися при зведенні єгипетських пірамід, Стоунхенджа або моаї на острові Пасхи, то можемо почати сильно сумніватися. Так, це вірно, що деякі із цих величезних кам’яних глиб можна переміщати за допомогою техніки, яку нам вдалося розвинути зараз, але… як це змогли зробити стародавні люди? Можливо, відповідь може бути знайдена в існуванні цієї Голіафової раси.

Але визнати той факт, що сучасні люди зовсім недавно співіснували з карликами та велетнями, означало би скинути безліч міцно укорінених теорій і почати все з нуля. Фактично, докази існують, але, напевно, учених, що присвятили себе їх вивченню, зовсім мало. Історія нібито раз по раз доводить, що широко відомі міфи ґрунтуються на реальній дійсності, проте псевдонаука упередженості все ще продовжує відігравати свою роль.

І на завершення, легенди про карликів і гігантів, що присутні в фольклорі практично всіх народів світу, слугують правдивими доказами їх існування. Якби ми були готові встати лицем перед такою дійсністю, набратися сміливості і знести затишний притулок Вивченого, то, звісно, різні питання хлинули б, немов вируючи в наших головах. Як у стародавні часи три таких різних види людей могли співіснувати? У них були дружні чи ворожі соціальні відносини? Чи допомагали вони один одному? Чи ігнорували один одного? Які соціальні прошарки в них існували? Чи могли сьогодні бути краще всього пристосованим видом (а, отже, таким, що залишився в живих) хобіти? Чи могли цим видом бути велетні? Скільки ще міфів з історії чекають свого підтвердження конкретними доказами? По правді кажучи, на це важко відповісти. Тим часом, ми можемо лише й далі прогресувати дуже повільними темпами – вузькою шляхом науки. Це вже точно, що слід поклопотатися про те, як би не розбити собі лице, натрапивши на якійсь інший «міф», що може виявитися реальним.

Пропонуємо вашій увазі фотоогляд колекції ексклюзивних коротких весільних суконь.

#img_gallery#