Blog

  • Досьє: Одрі Тоту / Audrey Tautou

    Досьє: Одрі Тоту / Audrey Tautou

    #img_left#Дата народження: 09.08.1976

    Сфера діяльності: Кіно

    Повне ім’я: Одрі Тоту (Audrey Tautou)

    Місце народження: Бомон, Франція

    Біографія

    Одрі народилася 9 серпня 1976 року в місті Бомон, Франція, в сім’ї хірурга-стоматолога й учительки. З малих років кучерява шатенка Одрі забавляла своїх однолітків незбагненною еклектичністю, чого варта лише її любов до мавп. Причому у віці приблизно 12 років Одрі серйозно збиралася присвятити все подальше життя вивченню цих приматів і використовувала кожну можливість, щоб погуляти зоопарком. Добре, що одне захоплення змінило інше – закінчивши музичну школу по класу фортепіано, де вона час від часу брала участь у спектаклях театрального кружка, Одрі вступила до престижної Сорбонни на філологічний факультет, а паралельно батьки влаштували дівчину на акторські курси Cours Florent. Й Одрі була скорена тими можливостями, які надавала гра на сцені. Вдень вона вивчала творчість Віктора Гюго, Оскара Уайльда, Пола Остера, Шарля Бодлера і всього квіту світової літератури, а ввечері представляла себе в образі героїнь їхніх романів і поем.

    Не сміючи сподіватися на успіх, Одрі взяла участь у кількох кастінгах на телебаченні, і її на подив швидко взяли на ролі другого плану, зокрема в популярному серіалі «Жюлі Лесько» (Julie Lescaut) про жінку-слідчому в паризькому передмісті. Там на неї і звернула увагу режисер Тоні Маршаль – в її романтичній комедії 1999 року «Салон краси «Венера» (Venus beaute institut) і відбувся повнометражний дебют Одрі Тоту. За роль наївної Марі з двома косами і великим карим вічно здивованим поглядом Одрі була удостоєна премії Сезар як Молода надія французького кіно. Адже мало хто знає, що вона запізнилася на проби на цю картину, примчалася на них захекана, але тим і підкорила Маршаль. І відразу ж почалася її велика кінокар’єра, про яку Одрі ніколи не мріяла, а тут раптом стала мало не новим символом Франції.

    У 2000 році на екрани спало відразу чотири Одрі – в комедії Харієтт Марен «Одружімося» (Epouse-moi), смішливій драмі Сержа Мейнара «Пройдисвіти» (Voyous voyelles), історичному «Розпуснику» (Le Libertin) Габріеля Агійона і дивовижному «Помаху крил метелика» (Le Battement d’ailes du papillon) Лорана Фірода, де вона пообіцяла зустріти велику любов до заходу сонця. Але саме на постері дебютного «Салону краси «Венера» на неї звернув увагу пряниковий казкар Жан-П’єр Жене. На той час від зйомок у його довго виношуваному фільмі «Амелі» (Le Fabuleux destin d’Amelie Poulain) відмовилася Емілі Уотсон, адже нікого окрім неї (мабуть, після фільму «Розтинаючи хвилі») у ролі чудесної офіціантки з Монмартра Жене навіть не розглядував. Але тепер, озирнувшись по сторонах, він відкрив для себе Одрі, прогулюючись біля афіш неподалік свого будинку поблизу Бастилії.

    Сказати, що «Амелі» стала подією європейського кінематографа 2001 року, означає нічого не сказати. Амелі Пулен підкорила й захопила глядачів своєю інфантильністю і дотепною романтичністю. А чим підкуповувала сама Одрі, так це своєю скромністю і навіть боязкістю – в самий розпал тріумфального прокату вона зі своєю сестрою виїхала в подорож Індонезією, де її не впізнала жодна жива душа, і навіть пропустила спеціальний показ, влаштований особисто для президента Франції Жака Ширака. Персоною Одрі Тоту раптом зацікавилися всі національні та світові видання, але вона ретельно тримала і тримає до цього дня в таємниці особисте життя, заперечуючи й засуджуючи всілякі плітки. Ми знаємо лише про її захоплення. Наприклад, із класичних композиторів їй подобаються Равель, Моцарт і Шопен. Також вона любить живопис і сама непогано малює, обожнюючи полотна Тернера, Мане, Шиля, Інгрса і Делакруа. А її "настільними" фільмами є «Баррі Ліндон» (Barry Lyndon) Стенлі Кубрика і «На останньому подиху» (A bout de souffle) Жан-Люка Годара.

    #img_right#Звичайно, міська комедія, що вийшла слідом за «Амелі», «Бог великий, я маленька» (Dieu est grand, je suis toute petite) Паскаля Байлі загубилася в її полуничній тіні, хоча Одрі і в ній витворяла далі дивні навіженства. Її фотомодель Мішель міняла віру, як рукавички, і, зупиняючись на одній з релігій, починала старанно вивчати її традиції та запроваджувати в життя звичаї. Добре, що режисер Стівен Фрірз здогадався запропонувати Одрі кардинально змінити амплуа в його британській драмі «Брудна краса» (Dirty Pretty Things), що увійшла до конкурсної програми Венеціанського міжнародного кінофестивалю. Одрі було важко впізнати в образі туркені-покоївки на ім’я Шинай, нелегальної емігрантки в Лондоні, що вплуталася в темну кримінальну історію. Пізніше в одному з інтерв’ю Одрі навіть довелося згадати, що вона стовідсоткова француженка, оскільки в пресі з’явилися припущення про її північноафриканське, азіатське, іспанське або італійське коріння.

    Одного дня циганка нагадала Одрі, що в 30 років вона стане мамою близнят. Коли так, поки є час досхочу позніматися в кіно. І в 2003 році ми побачили Тоту в трьох картинах – спочатку в драмі Клер Девер «Загублені моряки» (Les Marins perdus), потім у мюзиклі самого Алена Рене «Тільки не в губи» (Pas sur la bouche) і американській комедії Амоса Коллека «Хепі-енд» (Nowhere to Go But Up) про француженку, що приїхала в Нью-Йорк і мріє підкорити Голівуд. Мине зовсім трохи часу, і Одрі, що блискуче знає англійську, насправді стане кінозіркою за океаном, при цьому залишаючись жити й зніматися у Франції.

    Одного дня вона заявила: "Я не заперечувала б проти участі у справжньому американському фільмі, тільки щоб не в третій частині якої-небудь бла-бла комедії, якщо ви розумієте про що я.

    А в іншому інтерв’ю поскаржилася: "Голівуд не потребує мене. Після «Амелі» я не отримала жодної пропозиції, яка б мене зацікавила, адже для мене важливо, щоб кіно було чуттєвим, розумним і тонким".

    І в 2004 році Одрі виконує головну роль саме в такому фільмі – знов у Жан-П’єра Жене в «Довгих заручинах» (Un long dimanche de fiancailles). І в актриси з’являється друге, після Амелі, екранне ім’я, що легко запам’ятовується, – Матильда. Вона народилася 1 січня 1900-го і через три роки втратила своїх батьків в автобусній аварії, що попав у річку. А ще через два захворіла і на все життя залишилася кривоніжкою. З раннього дитинства вона подружилася з Манеком на прізвисько Волошка, і, проводячи його на фронт Першої світової війни, подумати не могла, що не побачить його впродовж довгих років і шукатиме його, поки не згасне почуття любові. Однією з актрис Одрі, яких вона дуже шанує, є Джоді Фостер, і їм пощастило зустрітися, коли Фостер погодилася зіграти невелику, але досить помітну й пристрасну роль Жене. Безумовно, «Довгі заручини» – одна з найкрасивіших і вражаючих картин 2004 року. До речі, тоді ж Одрі запросили ввійти до складу Американської кіноакадемії, і вона дала згоду

    #img_left#Двічі Одрі з’являлася у фільмах не лише Жене, але і Седріка Клапіша – після «Іспанки» (L’Auberge espagnole), номінованої в 2003-му на п’ять премій Сезар, Тоту погоджується на її сиквел – «Красуні» (Les Poupees russes), або в оригіналі «Російські лялечки», оскільки галаслива молодіжна компанія на чолі з персонажем Ромена Дюрі, відпочивши в першому фільмі в Барселоні, на чергове літо вирішує нагрянути до Санкт-Петербурга. Й ось по закінченню зйомок актриса бере квиток на літак і опиняється на мексиканському пляжі. Там її агент повідомляє, що американський режисер Рон Говард хотів би запросити Одрі до Лос-Анджелеса на проби в екранізації скандального роману Дена Брауна «Код да Вінчі». Але Одрі спочатку відмовляється, навіть розуміючи, що її партнером був би Том Генкс. Річ у тому, що вона відчувала себе молодшою за Софі Нево з книги – спеціалістки з розгадування найхитромудріших шифрів. Проте Говард виявився наполегливим і вмовив її прийняти пропозицію (від якої раніше відмовилася Жюлі Дельпі). Так, у травні 2006 року Одрі Тоту стала по-справжньому світовою кінозіркою.

    Фільмографія Одрі Тоту

    2007 Ensemble, c’est tout

    2006 Фатальна красуня (Hors de prix)

    2006 Код да Вінчі (The Da Vinci Code)

    2005 Красуні (Les Poupées russes)

    2004 Довгі заручини (Un long dimanche de fiançailles)

    2003 Хепі-енд (Nowhere to Go But Up)

    2003 Тільки не в губи (Pas sur la bouche)

    2003 Загублені моряки (Les Marins perdus)

    2002 Брудна краса (Dirty Pretty Things)

    2002 Іспанський готель (L’ Auberge espagnole)

    2002 Любить – не любить (А la folie… pas du tout)

    2001 Бог великий, я маленька (Dieu est grand, je suis toute petite)

    2001 Амелі (Le Fabuleux destin d’amйlie Poulain)

    2000 Помах крилами метелика (Le Battement d’ailes du papillon)

    2000 Розпусник (Le Libertin)

    2000 Voyous voyelles

    2000 Épouse-moi

    1999 Triste à mourir

    1999 Салон краси «Венера» (Vénus beauté)

    1999 Le Boiteux: Baby blues (ТБ)

    1998 Жюлі Леско (Julie Lescaut)

    1998 Casting: Archi-dégueulasse

    1998 Chaos technique (ТБ)

    1998 Bébés boum (ТБ)

    1998 La Vieille barrière

    1997 Кордьє – охорона порядку (Les Cordier, juge et flic)

    1997 La Vérité est un vilain défaut (ТБ)

    1996 Coeur de cible (ТБ)

    Джерело: Сутки

  • Суперечності японського суспільства

    Суперечності японського суспільства

    #img_left_nostream#У ЗМІ часто повідомляється, що, починаючи з 90-х років Японія переживає найглибший економічний спад за останніх 50 років, але дуже мало говориться про внутрішні суперечності в суспільстві та насильство, що стали наслідком втрати Японією її домінуючої позиції в світі. Разом із крахом японського економічного дива, за словами вчених, молоді люди  відчувають себе загубленими.

    Темна сторона японського суспільства стала темою дискусії, що пройшла в Центрі ім. Вудро Вільсона 20 лютого, де декілька японських учених розповіли про різні аспекти жорстокого суспільства, змученого проблемами.
    Серед зачеплених тим – зв’язок між організованою злочинністю і насильством за політичним замовленням, відхилення від соціальних норм серед молоді, низький рівень народжуваності, високий відсоток самогубств і «постійна» часткова зайнятість. Один із прикладів тяжкого становища японського суспільства – феномен «хікікомори». Це коли молоді люди закриваються у своїй кімнаті і відмовляються ходити на роботу або в школу, розмовляти з друзями і вести нормальне життя.

    Якудза: японська організована злочинність

    Ейко Маруко Синіавер, асистент професора історії в коледжі Вільямса, розповіла про витоки якудзи, японської організованої злочинності, і про те, як вона перетворилася на жорстоку зброю націоналістично налаштованих політичних партій.

    Синіавер говорить, що в кінці 17 століття і в 18-му столітті власники гральних будинків утворили мафіозні клани, що привело до появи могутніх босів. Деякі торговці з поганою репутацією, які торгують сумнівними товарами, також почали вимагати захисту контрольованої сфери. Дві ці групи кримінального бізнесу привертали жорстоких найманців і з часом розвинулися в «політичних хуліганів». У Японії ці люди стали частиною політичної сцени, проявляючи насильство щодо політичних опонентів.

    У довоєнній Японії якудза могла брати участь в придушенні повстань і лівих партій та ідей. За словами Синіавер, насильство з боку якудзи зробило свій внесок у зниження кількості політичних партій в 30-х роках.

    Після війни якудза відродилася і до недавнього часу залишалася вірною своїй жорстокій природі. Ця схильність поступово почала знижуватися в 1960-і роки, і особливо в 1970-х, коли суспільство стало нетерпимішим до проявів насильства, що існували у минулому.

    Незважаючи на участь в незаконній діяльності, якудза стала інститутом в політичній практиці. Синіавер стверджує, що для  більшої частини сучасної історії політичне насильство інституціоналізувалось, і визнає, що Японію можна охарактеризувати як «жорстоку демократію».

    Ентоні Бруно в «Gangsters & Outlaws» заявив, що вплив якудзи на японське життя набагато вищий, ніж у організованої злочинності в США. Чисельність якудзи, що налічує 110 000 активних членів, у багато разів перевищує кількість членів організованої злочинності в США (20 000). Причому кількість жителів Японії в два рази менша, ніж в Америці. Політично вони пов’язані з правими націоналістами.

    Загублене покоління

    Коли японський економічний міхур лопнув на початку 1990-х, японська молодь, особливо ті, хто мали лише середню освіту або нижче, втратили гарантію того, що вони зможуть знайти роботу з повною зайнятістю. «Працедавцям довелося в корені переглянути умови, на яких вони могли б наймати працівників під час випробувального терміну», – говорить Мері До. Брайнтон, професор соціології в Гарвардському університеті.

    У 1990-х роках для кожного випускника середньої школи було 3,3 робочих вакансії. Останніми роками ця кількість скоротилася удвічі. Для випускників університетів можливість влаштуватися на роботу також знизилася, але професор Брайтон більшою мірою зосереджувалася на особах із середньою освітою і звільнених, яких це торкнулися значно більше. Молоді люди страждають від ненормативної зайнятості, постійно випадаючи з числа робочий сили. Кількість часткової зайнятості  серед молоді з 1993 по 2003 рр. досягла майже 30%. У 2003 р. вперше кількість частково зайнятих  японців з середньою освітою, перевищила відсоток тих, що працюють на повну ставку.

    Наслідки для цих молодих людей виявилися такими спустошлиівими. Вони відчувають, що не можуть одружитися і створити сім’ю, маючи лише тимчасову роботу або працюючи на півставки, і багато компаній неохоче переводять частково зайнятих працівників на повну зайнятість.

    «Таким чином, 32-річній людині, яка, можливо, ніколи не працювала на повну ставку, компанія швидше віддасть перевагу 20-річному працівникові. У міру того, як Японія переходила до іншого ринку праці, ціле покоління виявилося загубленим», – говорить Брайнтон.

    Хікікоморі: специфічна японська сучасна аномалія

    Економічний крах в Японії привів до нової форми антисоціальної поведінки: молоді люди віддаляються від суспільства, фізично закриваючись у своїх кімнатах впродовж місяців або навіть років.

    Хікікоморі виникли лише з економічним зростанням і розладом соціальної системи, ставши віддзеркаленням «її жорсткості і дисфункції», – пише Майкл Ціиленцигер в «Позбавляючи сонця: як Японія сама створила своє  загублене покоління» (2006).
    Слово «хікікомори» в буквальному перекладі означає когось, хто замкнувся та ізолювався від суспільства. Вони не хочуть або не можуть ні з ким спілкуватися, навіть зі своїми друзями. «Кількість хікікомори складає близько мільйона молодих людей, 80% з яких – хлопці», – говорить Ціленцігер, журналіст-володар Пулітцеровської премії, який зараз працює в Каліфорнійському університеті в Берклі.

    Хікікоморі, з якими Ціленцігер зустрічався, були нездібні або не хотіли виходити з будинку і залежали від своїх батьків, які залишали їм їжу біля дверей їхньої спальні. Він говорить, що вони з підозрою ставилися до людей і були нездібні зав’язувати близькі стосунки з людьми. Ціленцігер також відзначає, що після досліджень було виявлено, що вони не страждали від шизофренії, агорафобії або психозу.

    За словами Ціленцігера, хікікомори – це не просто «зіпсовані діти». Швидше, ці відлюдники бунтують проти японської системи, позбавленої гнучкості, відповідно до якої діти починають ходити в школу в ранньому віці, повинні складати дуже важкі іспити, і потім, на роботі, бути дисциплінованими.

    «Тоді як європейська і американська молодь може відкрито виражати свою індивідуальність, японське суспільство не заохочує незалежність, – говорить Ціленцігер. – Лише усередині себе залишається можливість відшукати безпечне місце для бунту. Це також пояснює, чому серед високорозвинутих країн в Японії найвищий рівень самогубств». У «Позбавляючи сонця» Ціленцігер пише, що молоді люди, з якими він спілкувався, «часто виявлялися розумними, відкритими, чуйними людьми, повними незаперечних ідей і глибокого розуміння про суспільство і про самих себе». Їх спальня стає єдиним безпечним місцем, де вони можуть виразити свій  протест.

    Версія англійською

  • Французькі романтичні намиста і сережки для улюбленої жінки  (фотоогляд)

    Французькі романтичні намиста і сережки для улюбленої жінки (фотоогляд)

    Романтичні намиста і сережки повертають нас до класичного стилю, до спогадів про минуле. Втілення прекрасних ідей та оригінального виконання може задовольнити найбільш вишуканий смак.

    #img_gallery#

  • Оренда авто за кордоном: підводні камені

    Оренда авто за кордоном: підводні камені

    #img_gallery#Багато туристів уважають, що краще за все вивчати незнайому країну, пересуваючись нею на автомобілі, і з їхньою думкою можна погодитися. Орендуючи автомашину за кордоном необхідно дотримуватися кількох нехитрих правил, які допоможуть уникнути непотрібної витрати грошей і нервів.

    Один турист зателефонував у службу підтримки із Стокгольма з такою проблемою: "Я орендував авто VOLVO S80 в компанії "Alex Car Rental" у Фінляндії у Хельсінкі. Повернув її два дні тому – поставив на стоянці в готелі та віддав ключі на ресепшені. Огляду машини при мені не робили. Потім я переїхав до Швеції. Сьогодні мені телефонують із цієї фірми і повідомляють, що виявили вм’ятину на правому передньому крилі й на колісному диску, пред’являють рахунок на відшкодування збитку – 1733 євро. Моєї провини немає, що робити?"

    Після того, як зв’язалися з господарем прокатної контори, підключили до вирішення проблеми місцевих адвокатів і провели консультації з фінським Товариством захисту прав споживачів, підсумок дводенного спілкування з юристами був невтішний для туриста – йому доведеться відшкодувати збиток. Будь-який суд стане на сторону компанії, оскільки факт повернення автомобіля цілком цілим не зафіксовано. Юридична суперечка спричинила б додаткові витрати, зокрема на проведення експертизи, тому турист вирішив погодитися з вимогами фірми, тим більше що у нього не залишилося на руках жодного документа про факт оренди – він їх благополучно залишив у "бардачку" автомашини.

    Це тільки один із прикладів неприємностей, які можуть виникнути при оренді автомобіля за кордоном. Щоб мінімізувати вірогідність появи проблем, дотримуйтеся нехитрих правил і рекомендацій.

    Як правильно орендувати автомашину за кордоном:

    1. Уважно вивчіть умови оренди й страхування, перш ніж підписувати документи і платити. Особливу увагу зверніть на страхування своєї громадянської відповідальності та франшизу, якщо вона є. Наявність франшизи – мінус для клієнта, страхова компанія оплачує витрати за вирахуванням цієї суми у разі настання страхової події.

    2. Багато компаній блокують на кредитній картці клієнта певну суму до закінчення терміну оренди як гарантію. Уточніть, коли і за яких умов фірма може використовувати ці гроші, а також умови й термін зняття блокування.

    3. Перед від’їздом із стоянки прокатної контори уважно огляньте автомобіль, що орендується, у присутності її менеджера, запишіть всі недоліки на вигляд і комплектації (подряпини, вм’ятини, сколи і тріщини на стеклах і фарах, відсутні колісні ковпаки, інструменти, килимки і таке інше) у спеціальній формі. Зажадайте у співробітника поставити підпис або штамп фірми на своєму екземплярі формуляра.

    4. Аналогічним чином зафіксуйте кількість палива в баку. Багато варіантів оренди передбачають повернення автомашини з не меншим рівнем палива або доплату за нього по тарифах фірми, які частенько вищі за вартість палива на заправках.

    5. Не залишайте документи з оренди в автомобілі, покидаючи його на зупинках і стоянках. Інакше, у разі викрадення машини разом із документами можуть виникнути складнощі з поліцією і страховою компанією.

    6. У разі ДТП та інших подій з машиною дійте відповідно до місцевих законів, ваших правил оренди й страхування. Повідомите про подію в прокатну контору телефоном. У більшості випадків виклик поліції на місце події обов’язковий. У багатьох країнах існує правило, за яким власники застрахованих машин у невеликих аваріях можуть самі зафіксувати подію. На орендовані автомашини це правило часто не поширюється! За можливості сфотографуйте наслідки ДТП на фотоапарат або мобільний телефон.

    7. Здаючи автомашину після закінчення оренди, отримайте розпис співробітника прокатної контори або іншої уповноваженої нею особи (наприклад, менеджера готелю) на документах, які підтверджують здачу автомашини цілком цілою.

    8. Як мінімум протягом місяця після закінчення оренди зберігайте всі документи, квитанції та страхові поліси, які вам видавали, оформляючи оренду машини.

    Джерело:
    Turne.com.ua

  • Фотоконкурс ‘Великої Епохи’: переможці першого туру будуть оголошені в березні

    Фотоконкурс ‘Великої Епохи’: переможці першого туру будуть оголошені в березні

    #img_left_nostream#Перший тур відбору фотографій, отриманих журі фотоконкурсу Epoch Times International Photography Competition, в самому розпалі. Організатори отримали більше 13 000 робіт з 60 країн і регіонів, які проходять процес реєстрації і переказу описів.

    Через таку велику кількість знімків переможці першого туру будуть оголошені в середині березня. Ми просимо всіх авторів проявити терпіння і дякуємо кожному, хто підтримав конкурс.

    Серед цих більш ніж 13 000 фотографій була велика кількість робіт, як від професіоналів, так і від дуже талановитих любителів. Дійсно прекрасні знімки. І ми нетерпляче чекаємо можливості поділитися з вами цією красою!

    Наші спонсори, телевізійна мережа Da Tang Feng Network Television, уже приготували призи і чекають результатів відбору, щоб нагородити в найближчому майбутньому найталановитіших. Ще раз спасибі за ваше терпіння і розуміння.

    Країни і регіони проживання учасників конкурсу:

    Австралія

    Австрія

    Алжир

    Аргентина

    Бангладеш

    Білорусія

    Бельгія

    Болгарія

    Бразилія

    Великобританія

    Угорщина

    Венесуела

    В’єтнам

    Гватемала

    Німеччина

    Голландія

    Гондурас

    Гонконг

    Греція

    Данія

    Домініканська Республіка

    Єгипет

    Індія

    Індонезія

    Іран

    Ірландія

    Іспанія

    Італія

    Ізраїль

    Канада

    Китай

    Колумбія

    Куба

    Макао

    Малайзія

    Мексика

    Молдавія

    Нова Зеландія

    Панама

    Перу

    Португалія

    Республіка Корея

    Росія

    Румунія

    Сінгапур

    Словаччина

    Сполучені Штати

    Сурінам

    Таїланд

    Тайвань

    Україна

    Уругвай

    Франція

    Чехія

    Чилі

    Швейцарія

    Швеція

    Еквадор

    Японія

    Версія англійською

  • Досьє: Ісла Фішер / Isla Fisher

    Досьє: Ісла Фішер / Isla Fisher

    Актриса, продюсер.

    Дата народження: 03.02.1986

    Сфера діяльності: Кіно

    Повне ім’я: Ісла Фішер (Isla Lang Fisher)

    Місце народження: Muscat, Oman, Saudia Arabia

    Біографія

    #img_left#Батько – банківський працівник, мати — письменниця, також має двох старших і двох молодших братів.

    Ісла відома в Австралії своїми ролями в серіалах: «Home and Away», «Paradise Beach» і «Perth’s Bay City». А почалося все, коли маленькій Іслі було 4 роки. Побачивши якось по телебаченню старий фільм з Елвісом Преслі, вона зайнялася бажанням — стати актрисою. Надалі це бажання перетворилося на пристрасть і вже до 11 років дівчинка знайшла собі агента! Спочатку були зйомки в рекламних роликах, потім Ісла отримала свою першу роль у дитячому міні-серіалі «Bay City».

    Коли дівчині виповнилося 17, вона вирушає на Золотий Берег і отримує роль у серіалі «Райський Берег» (Paradise Beach). Після закінчення зйомок Ісла перебирається до Сіднея, де продовжує свою кар’єру в ролі Шеннон Рід у черговому телесеріалі «Home and Away». У 1995-96 роках Ісла Фішер номінується на кілька телевізійних премій.

    Ісла дуже любить ходити в кіно, її улюблений фільм — «Thelma і Louise» (у ньому їй подобається яскраво-виражена феміністична тема). Любить кінний спорт, писати і читати книги.

    До речі, Ісла написала дві книги: «Спокушений славою» (Seduced By Fame) і «Зачарований» (Bewitched).

    Фільмографія Ісли Фішер

    2008 — Так, Ні, Можливо (Definitely, Maybe)

    2008 — Хортон чує їх (Horton Hears а Who)

    2007 — Groupies

    2007 — Лихач (Hot Rod)

    2007 — Definitely, Maybe

    2007 — Обман (The Lookout)

    2006 — Приємна компанія (The Pleasure of Your Company)

    2005 — Лондон (London)

    2005 — Непрохані гості (Wedding Crashers)

    2004 — Операція (I Heart Huckabees)

    2004 — Pilot Season (серіал)

    2003 — Даллас 362 (Dallas 362)

    2003 — The Wannabes

    2002 — Random Acts of Intimacy (ТБ)

    2002 — Скубі Ду (Scooby-doo)

    2002 — Beastmaster (серіал)

    2001 — Басейн (Swimming Pool — Der Tod feiert mit)

    2001 — Аттіла завойовник (Attila)

    2000 — Hearts and Bones (серіал)

    2000 — Out of Depth

    2000 — Sunburn (серіал)

    1999 — Олівер Твіст (Oliver Twist — серіал)

    1998 — Furnished Room

    1997 — Bum Magnet

    1988 — Home and Away (серіал)

    1993 — Paradise Beach (серіал)

    1993 — Bay Cove (серіал)

    Джерело: Доба

  • Відгук китайського глядача: «’Насолода’ – дуже слабке слово для того, щоб описати мої відчуття!»

    Відгук китайського глядача: «’Насолода’ – дуже слабке слово для того, щоб описати мої відчуття!»

    ГААГА, Нідерланди. Увечері 19 лютого, незвжаючи на те, що група "Шеньюнь" виступала вже довгий час, Лі А. Леонг і його сім’я все ще знаходилися в Театрі світового форуму, бажаючи щоб незабутній вечір міг тривати ще довше.

    #img_left#Лі, який проживає на північному сході Нідерландів, привів три покоління своєї сім’ї на концерт, включаючи свого батька, який був в інвалідному кріслі.

    Коли репортер вітав Лі, той вигукнув: «Дійство було грандіозним!» Він сказав, що слово "Насолода" не може повною мірою описати його відчуття. Його 70-річний батько повторив «Це було дуже добре!» три рази, кажучи дуже голосно, щоб упевнитися, що репортер почув його. Синові Лі також дуже сподобалася вистава: «Вона була захоплюючою! Чудовою! Спасибі тобі, "Шеньюнь"!»

    Пан Лі – гонконзький іммігрант, який працює в електричній компанії в Гаазі. Будучи буддистом, він сказав що принцип, за яким він намагається жити, – це співчуття. Його друг повідомив репортерові, що Лі запропонував продавати квитки на виставу в його магазині в китайському кварталі. Це набагато спростило придбання квитків для китайців, які живуть там.

    Пан Лі додав, що вони купили свої квитки дуже давно: «Я повинен був купити квиток заздалегідь, щоб отримати хороші місця, тому що я знав, що таке велике шоу приверне багато людей».

    Цзянь Пєїпєї – китайський скрипаль, який живе в Гаазі. Після проглядання концерту, вона висловила своє захоплення побаченим: «Це – дійсно видатний спектакль. Він унікальний. Він дуже відрізняється від виступів у материковому Китаї». Цей концерт нагадав їй, що Китай є величезною країною, з багатьма різними областями, кожна з унікальними танцями і легендами.

    Цзянь розповіла, що їй дійсно сподобалися танці: «Монгольський танець – мій улюблений номер. Але інші номери також чудові!»

    Вень Хуа. Велика Епоха

  • Ще двоє людей загинули в результаті репресій в Китаї

    Ще двоє людей загинули в результаті репресій в Китаї

    Жінка на ім‘я Цзун Сюйся 22 лютого близько 11:30 поширювала матеріали у м. Вейфан провінції Шансі про незаконні репресії учнів Фалуньгун в Китаї. В цей час її схопила міліція і відвезла у відділення.

    #img_right#Близько 13:00 з відділення міліції її повезли в лікарню, де о 15 годині вона померла. Про її смерть родичам повідомили тільки о 21 годині, при цьому обдуривши їх, сказавши, що вона покінчила життя самогубством, зістрибнувши зі сходів у лікарні. Її супроводжували троє міліціонерів і в самій лікарні в цей час було дуже багатолюдно. Якби вона дійсно наклала на себе руки, то про це знали б багато людей, включаючи і співробітників лікарні, але ніхто нічого про це не чув. Її родичам також не дозволили зустрітися  з трьома міліціонерами, які супроводжували пані Цзун. Родичі також не отримали відповідь на питання навіщо її повезли в лікарню, адже вона була абсолютно здорова.

    З цих фактів можна зробити висновок, що швидше за все від биття пані Цзун стало погано і, злякавшись, що вона може померти, міліція повезла її в лікарню, де лікарі не змогли врятувати їй життя.

    З часу початку репресій послідовників Фалуньгун в Китаї, дуже часто смерть людини від тортур і биття представників влади видають за самогубство.

    23 лютого у в’язниці м. Сиань провінції Шаансі від репресій і тортур помер послідовник Фалуньгун Чжан Чжіцзюн. Родичі, які приїхали, щоб забрати тіло, побачили, що все його обличчя опухле, його майже неможливо було впізнати, а на шиї сині рубці. Побачивши це, родичі зажадали, щоб провели всі юридичні процедури і лише після цього кремували тіло. Але юристи, до яких вони звернулися, сказали, що до них «зверху» вже подзвонили щодо цього випадку і вони не можуть узятися за цю справу. 24 лютого міліція поспіхом кремувала тіло Чжана.   

    За матеріалами сайту minghui.ca

  • Тиждень моди в Парижі: Колекції жіночого одягу осінь/зима 2008-2009 (Фотоогляд)

    Тиждень моди в Парижі: Колекції жіночого одягу осінь/зима 2008-2009 (Фотоогляд)

    Німецький дизайнер Карл Лагерфельд (Karl Lagerfeld), французкий дизайнер Гирбауд (Girbaud), американський дизайнер Естебан (Esteban), ліванський дизайнер Елі Сааб (Elie Saab), британський дизайнер Стела Маккартні (Stella Makkartny) і італійський дизайнер Алессандра Факкинетті (Alessandra Facchinetti) представили колекції жіночого одягу "Весна-осінь 2008-2009" на показі мод в Парижі, що пройшов з 26 лютого до 2 березня.

    #img_gallery#

  • У Синдзяні епідемія кору вже забрала життя 21 людини

    У Синдзяні епідемія кору вже забрала життя 21 людини

    #img_left_nostream#

    У період з січня по лютий в провінції Синцзянь зафіксовано 11 тисяч випадків захворювання кором, серед яких 21 смертний випадок. Місцеве управління охорони здоров’я розпорядилося в терміновому порядку вакцинувати понад 50 тисяч чоловік.

    За повідомленням управління охорони здоров’я  м. Урумчі, епідемія могла бути викликана великим притоком людей в місто, а також підвищенням температури повітря та іншими причинами.

    Інформація про це взята з китайських ЗМI.

    Версія китайською