Blog

Представляємо вашій увазі колекцію Bottega Veneta Весна/Літо 2011, демонстрація якої відбулася 25 вересня 2010 року на Тижні моди в Мілані, Італія.

#img_gallery#

#img_left_nostream#Коли запитують, чи дійсно так важливо бути худим, багато хто може сказати, що, зрештою, це не має великого значення. Тим не менш, завдяки зовнішності знаменитостей і думку модних модельєрів, що прославляють надмірну стрункість, жінки почали вірити в різні міфи про те, як добре бути худими.

Дозвольте спростувати деякі з цих міфів і зробити спробу розібратися, що дійсно добре, а що ні.

Міф 1: худорба зробить вас щасливим

Факт: Абсолютно ні!

Визначення краси засобами масової інформації та індустрією моди засноване на нереальних уявленнях про тонких моделей. Справжній сенс краси, схоже, повністю спотворений.

Насправді щастя виникає від більш значущих речей: почуття самореалізації, добрих особистих відносин і позитивної самооцінки.

Міф 2: худі люди здорові

Факт: Те, що ви бачите зовні, може не відповідати дійсності.

Багато людей мають привабливе тіло, але страждають від різних внутрішніх захворювань, таких як травні розлади, хронічні інфекції тощо. Людина повинна перебувати в хорошій формі, як зовні, так і внутрішньо.

Щоб бути в хорошій фізичній формі, важливо зосередити увагу на здоров’ї духу й тіла, а не на досягненні якихось міфічних параметрів.

Міф 3: голодування – хороший спосіб скинути вагу та виглядати худим

Факт: Якщо ви будете морити себе голодом, то схуднете, але також заподієте шкоду вашому тілу.

Коли ви позбавляєте ваш організм необхідних поживних речовин, це позначається на функціонуванні м’язів і серця. Голодування також впливає на здатність протистояти інфекціям. І найстрашніше те, що при голодуванні у вас може розвинутися анорексія. Це серйозно зашкодить організму.

Позбавте себе від цього. Якщо хочете схуднути, їжте здорову їжу та виробіть здорові звички: частіше гуляйте, знайдіть щось, що змусить вас багато рухатися. Голодувати та страждати від анорексії – не вихід. І це не допоможе вам добре виглядати. Швидше за все, ви будете виглядати навіть ще більш хворобливо.

Міф 4: худі люди не повинні тренуватися

Факт: Фізична активність необхідна не тільки для людей із надмірною вагою, але й для худих людей.

Малоактивний спосіб життя може призвести до розвитку ряду хвороб, таких як цукровий діабет, гіпертонія або ішемічна хвороба серця, незалежно від ваги. Кожен повинен рухатися, незалежно від віку, статі та статури. Фізична активність знімає напругу, заряджає енергією та має численні позитивні результати, такі як сильні м’язи, суглоби та кістки.

Міф 5: худі люди не схильні до захворювань серця

Факт: Це поширена помилка. Худі люди також схильні до ішемічної хвороби серця. Якщо ви маєте високий рівень холестерину та високий рівень стресу в поєднанні з поганим харчуванням, незважаючи на те, що ви худий, ви все одно будете мати ризик серцево-судинних захворювань.

Міф 6: худі люди можуть їсти і не товстіти

Факт: Наші гени обумовлюють 50% факторів, що впливають на масу тіла, а решта залежить від нашої дієти та способу життя.

Ще однин важливий чинник полягає в тому, як саме ми спалюємо наші калорії та підтримуємо вагу. У кожного з нас свій унікальний процес обміну речовин, який може бути трохи прискорений шляхом вживання правильної їжі або виконання фізичних вправ.

Скиньте вагу, якщо це необхідно, і отримаєте здоров’я, але не моріть себе голодом. Кожен має унікальний тип статури та певну ідеальну вагу згідно з індексом маси тіла. Немає нічого прекраснішого, ніж здорова, життєрадісна та повна життя людина!

Китай. Держрада КНР опублікувала звіт «Прогрес у справі прав людини в Китаї 2009», в якому йдеться про скорочення числа апелянтів* у країні. Правозахисна організація Human Rights Watch розкритикувала звіт, а китайські ЗМІ розповіли про діяльність приватної організації, що, співпрацюючи з владними структурами, займається незаконними затриманнями апелянтів.

#img_left#В оприлюдненому 26 вересня звіті правляча в країні компартія заявила про «значні успіхи», яких домоглася влада в галузі захисту політичних та інших прав громадян.

Зокрема у звіті вказується, що кількість людей, які звертаються до уряду зі скаргами на чиновників скоротилося на 2,7% і що ця тенденція зберігається вже п’ять років.

Однак керівник азіатського відділення міжнародної організації Human Rights Watch Софія Річардсон вважає, що даний звіт зовсім не відображає реальну ситуацію з правами людини в Китаї, фактично він «прикрашає реальність».

Вона зазначила, що після пекінської Олімпіади в 2008 році китайська влада значно посилила контроль інформації, а також тиск на правозахисників та адвокатів.

«Комуністичній владі КНР не потрібно писати таких звітів, вони не грають ніякої ролі, натомість треба реально покращувати ситуацію і дотримуватися міжнародних договорів і своєї Конституції. Міжнародне співтовариство більше не може терпіти того, як китайські чиновники й органи безпеки грубо зневажають права китайських громадян», – сказала пані Річардсон.

За кілька днів до публікації даного звіту, китайський журнал «Економічний вісник» і видання «Наньфан Душібао» викрили кілька структур, які спеціалізуються на перешкоді заявникам звертатися зі скаргами до уряду.

Їх матеріал ґрунтується на результатах розслідування, які проводили кореспонденти протягом півроку, зібравши свідчення численних очевидців.

Зокрема у статті розповідається про зареєстровану в Пекіні на приватну особу компанію «Аньюаньдін». Ця компанія тісно співпрацює з усіма пекінськими представництвами провінцій, надаючи їм послуги по відстеженню та затриманню скаржників, які приїжджають до столиці. Найчастіше цих людей б’ють і позбавляють волі на строк до декількох місяців. За кожного заявника чиновники платять компанії кілька десятків тисяч юанів.

Мережа співробітників даної компанії розгорнута по всій країні. Для ув’язнення апелянтів компанія використовує різні занедбані склади і приміщення заводів. У народі ці місця називають «чорні в’язниці». Ці в’язниці неофіційні, але в той же час влада використовує їх у своїх інтересах.

Самі скаржники кажуть, що не одноразово намагалися подавати до суду на незаконні дії цієї компанії, але безрезультатно.

Довідка The Epoch Times:

* Китайські апелянти (заявники, скаржники) – це численні китайські громадяни, які зазнали несправедливого або незаконного ставлення до себе з боку місцевої влади, а також різних державних організацій. Ці люди подають апеляції у встановленій законодавством формі, у відповідні державні інстанції, звертаючись таким чином до уряду по допомогу і захист.

Однак, боячись втратити свої пости, місцеві чиновники різними способами намагаються перешкодити їм звернутися в інстанції провінційного або ж столичного рівня. Для цього вони тримають штат агентів, завданням яких є за допомогою залякувань, биття чи незаконного ув’язнення змусити апелянтів замовкнути.

Після дисидентів та інакодумців ця категорія людей є найпильнішим об’єктом «уваги» і контролю комуністичної влади. Чиновники суворо стежать, щоб з апелянти не контактували іноземні репортери, а також блокує репортажі про них усередині країни.

Активісти громадського руху «Стоп цензурі!» організували 29 вересня біля будівлі Служби безпеки України акцію «Чи збирає СБУ про мене інформацію?» За словами організаторів, проведення публічного заходу стало реакцією на випадки безпідставного збору інформації Службою безпеки про діяльність громадських організацій і журналістів.

Під час заходу, журналіст «Української правди» Сергій Лещенко, Директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар та громадські діячі вирішили з’ясувати чи прослуховувала раніше українська спецслужба їхні телефони, чи організовувала стеження, чи збирала будь-які дані, чи проводила оперативні заходи.

Щоб дізнатися про це, вони подали у громадську приймальню СБУ офіційний інформаційний запит. Відзначимо, що згідно з українським законодавством Служба безпеки зобов’язана дати їм відповідь на протязі місяця.

Всього акцію прийшли підтримати понад 50 учасників, у тому числі Артем Шевченко, ведучий програми «Знак оклику» на ТВі та Єгор Соболєв, керівник бюро «Свідомо».

У свою чергу, речник СБУ Марина Остапенко заявила, що в України немає переслідування журналістів і не може бути.

#img_gallery#

Представляємо вашій увазі колекцію Max Mara Весна/Літо 2011, демонстрація якої відбулася 25 вересня 2010 року в Мілані, Італія.

#img_gallery#