Blog

 

#img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream# 

Знаменитий радянський актор Георгій Віцин, який разом з Нікуліним і Моргуновим грав комедійне тріо «Труса», «Балбеса» і «Бывалого», рідко давав  інтерв’ю. На це в нього були свої причини. Можна говорити про природну скромність та вроджену сором’язливість. Але головна особливість Георгія Віцина була не в цьому, а в його заняттях йогою – велика, нерозкрита частина життя популярного артиста.

#img_right#За радянських часів, коли космічні кораблі підкорювали космос, а країна рухалася до «світлого комуністичного майбутнього», вірити у святих з Біблії було майже неможливо для відомих людей, таких як Георгій Михайлович Віцин. А що вже говорити про заняття східними психотехніками китайського або індійського походження… Навіть звичайні громадяни могли запросто потрапити в психоневрологічний диспансер, найближчий за місцем проживання, якщо вони об’єднувалися в групи для занять йогою, східними одноборствами і т.п.

 

Георгій Віцин і Савелій Крамаров – дійсно незбагненні люди того часу, які вели подвійне життя. Для Віцина давати інтерв’ю означало переступити через дуже багато внутрішніх і зовнішніх заборон. Заняття йогою – це комплексний процес, що складається з духовної та фізичної сторін. Люди, більш-менш знайомі зі знаменитим кіноактором, знали про його заняття йогою, обмеження в харчуванні, неприйняття алкогольних напоїв.

Фізичні вправи – це те, що було зрозуміло без особливих питань – людина веде здоровий спосіб життя. А саме про філософію і внутрішній зміст своїх енергетичних практик Георгій Віцин не міг так просто розповідати: по-перше, люди могли не зрозуміти, а по-друге, це не прийнято і в теоретичних доктринах Сходу, тобто розповідати про себе все…  Людина, практикуюча якесь східне вчення, повинна звертати свій погляд усередину своєї душі й не звертати уваги на зовнішні прояви людства.

 

#img_left_nostream#Відомі фрази Георгія Віцина, такі як «Життя потрібно прожити непомітно», «Не метушіться, люди. Життя забирає страшенно багато часу!», свідчать про достатньо високий духовний стан Георгія Михайловича. На відміну від Євгена Моргунова та Юрія Нікуліна, Віцин не прагнув обзавестися машиною, коштовними предметами меблів та побуту. Гроші, слава – все це забирає багато часу, викликає занепокоєння у людини. Георгій Віцин проявляв мудрість і намагався ухилятися від великих застіль, непотрібних розмов про свою особу в широких масштабах, уникаючи тим самим багатьох проблем з колегами по роботі і співробітниками КДБ.

Можна лише теоретично припустити про бажання Георгія Віцина зустрітися з духовними гуру в Індії, але і це було майже нереально для радянського громадянина. Віцин, якби давав інтерв’ю, то підняв би масу заборонених тем радянського суспільства. Це, наприклад, алкоголізм, теїзм, індивідуальність особистості, нереальність неминучої перемоги комунізму і т.п.

 

Георгій Віцин практикував, за свідченням очевидців, «позу дерева», «позу парного схрещування ніг» або схрещування ніг у «позиції повного лотосу», «стійку на голові». Георгій Михайлович детально виконував й інші настанови за духовними аспектами йоги. Це вегетаріанство, низькокалорійне харчування, зречення від людських пороків і повний контроль над своєю мовою.

Чи досяг Георгій Віцин бажаних духовних висот згідно повчанням вищих вчителів йоги, відповісти може лише він сам, як і відповісти на запитання, де зараз душа геніального актора: на райській планеті чи знову в людському світі.
 
Георгій Віцин обігнав на кілька десятиліть практично всю еліту кіно, музики, спорту планетарного масштабу. Тепер дуже багато зірок першої величини з величезними грошима займаються йогою у повсякденному житті, удосконалюючи душу і тіло. Це Мадонна, Стінг, Барбара Стрейзанд, Шон Пен, Девід Духовни, Річард Гір, Рассел Сіммонс, Кріс Мелоуні й т.д. У Росії – Дмитро Медведєв, Валерія, Маша Калініна, Ксенія Собчак, Наталія Ветліцька та ін. Це також і десятки мільйонів звичайних громадян США, Європи.
                  
Георгій Віцин, якби народився років на 30 пізніше, напевно, із задоволенням поспілкувався б з пресою і розповів про свої заняття йогою, інші прояви свого багатого, глибокого внутрішнього світу. Але час – це поки що непідвладна людській науці фізична величина, і радянську школу підготовки артистів ніхто не поверне, як і самих акторів того часу.

Ще на початку 20 століття люди не могли собі навіть уявити, що таке автомобіль, телевізор чи комп’ютер. Наукові відкриття у 20 столітті мали істотний вплив на все людство. У 20 столітті було зроблено більше наукових відкриттів, ніж за всі попередні століття. Знання людства стрімко ростуть, тому можна з упевненістю сказати, що якщо така тенденція збережеться, то в 21 столітті буде здійснено ще більше наукових відкриттів, що може докорінно змінити життя людини.

У 20 столітті відбувся суттєвий прорив переважно у двох галузях науки – фізиці та біології.

Наукові відкриття в галузі фізики

У цій сфері революція почалася на самому початку 20-го століття, коли Макс Планк вивів формулу розподілу енергії в спектрі абсолютно чорного тіла, з якої випливало, що енергія випромінюється не рівномірно, як припускали раніше, а частинами – квантами. На цій основі Альберт Ейнштейн у 1905 році розвинув квантову теорію фотоефекту. Далі Нільс Бор запропонував модель будови атома, де електрони обертаються по орбітах навколо ядра атома, наче планети навколо Сонця.

Але на цьому революція не закінчилася. Альберт Ейнштейн у 1916 році розробив загальну теорію відносності, що практично перевернуло уявлення всіх вчених того часу. Відповідно до цієї теорії, гравітація – це не процес взаємодії полів і тіл у просторі, а результат викривлення простору-часу. Ця теорія пояснила появу так званих чорних дір, а також викривлення світлових променів від зірок при їхньому проходженні поруч із Сонцем.

У 1932 р. Джеймс Чедвік довів існування нейтрона. Це наукове відкриття призвело до бомбардування Хіросіми і Нагасакі, до розвитку гонки озброєння і до холодної війни. Але в той же час це відкриття стало поштовхом до розвитку атомної енергетики, а також до використання радіоізотопів у різних наукових сферах. За відкриття нейтрона Джеймсу Чедвіку в 1935 р. було присуджено Нобелівську премію в галузі фізики.

16-го грудня 1947 Уолтер Браттейн, Джон Бардін і Вільям Шоклі відкрили властивості напівпровідника – керування великими струмами за допомогою малих. Так з’явився транзистор – прилад, що складався з пари p-n переходів. Принцип роботи транзистора послужив підґрунтям до розвитку багатьох сфер наукової діяльності та не тільки. Його винахід призвів до появи мікросхем і мікропроцесорів – основи для сучасних комп’ютерів та радіоелектронної апаратури і т.д.

 

Наукові відкриття в галузі біології

Революція в цій галузі пов’язана з відкриттям подвійної спіралі ДНК. Ще в 1869 ДНК відкрив швейцарський біолог Фрідріх Мішер. Але тоді він не припускав, що це носій генетичної інформації, що об’єднує всі живі істоти, починаючи від людини до земляного хробака.

У 20-му столітті англійський науковець Розалін Франклін, проводячи рентгенівський дифракційний аналіз молекул ДНК, дійшла висновку, що ДНК має форму подвійної спіралі, що нагадує гвинтові сходи. Розалін розповіла про результати свого аналізу дослідникам Кембриджського Університету Френсісу Кріку і Джеймсу Вотсону, які також вивчали структуру ДНК. І в 1953 р. вони запропонували тривимірну структуру молекули ДНК, за що й отримали Нобелівську премію. Але, незважаючи на це, Розалін і далі продовжувала вивчати властивості ДНК, відкриваючи все нові її якості. Наукові роботи Розалін згодом підштовхнули вчених до розробки нових медичних препаратів, появи генної інженерії, клонування тварин, органів людини і навіть до спроби клонування самої людини.

Важливу роль у розвитку біології відіграв відомий вчений Сідні Бреннер, який зробив відкриття в галузі генетичної регуляції розвитку органів. Він вивчав питання про обмежену тривалість життя клітини. Згодом було висловлено припущення про запрограмовану смерть клітини – апоптозу.
Бреннер спільно з Джоном Салстоном займався розшифруванням геному людини. Виконуючи дослідницьку роботу на земляному черв’яку – нематоди, Салстон визначив перший ген самогубства клітини.

Роберт Горвіц в 70-і роки, продовжуючи роботу в цьому напрямку, відкрив два гени клітинного самогубства. Пізніше він відкрив ген, який утримує клітину від самознищення. Він знайшов відповідні гени в інших тварин і людини. Ці наукові відкриття дозволяють продовжити роботи в сфері управління процесами старіння організмів і припустити можливість контролю розвитку багатьох смертельних захворювань. У 2002 р. Горвіц і Салстон отримали Нобелівську премію в сфері фізіології і медицини.

 

Людина – цар природи?

Наукові відкриття 20 століття стали безпосередньою продуктивною силою, що зумовила якісні зміни в житті людини. Безперечно, вони істотно змінили не тільки матеріальну сферу людини, але в той же час вплинули на духовний розвиток людини і навіть призвели до загального занепаду рівня моральності. Це проявляється у нестримному прагненні людини до матеріальних благ на шкоду морально-етичним принципам.

Такий бурхливий і безконтрольний розвиток науки і техніки у 20-му столітті криє в собі й велику небезпеку. Екологічна криза і створення зброї масового знищення, техногенні катастрофи і природні катаклізми … причиною яких став науково-технічний прогрес. Що ми спостерігаємо в даний час? Вибух контейнера з радіоактивними відходами в 1957 р. під Челябінськом, аварія на хімічному заводі в Бхопалі (Індія) у 1984 р., аварія на Чорнобильській АЕС у 1986 р., величезний розлив нафти з танкера Вальді біля узбережжя Аляски у 1989 р., підпал 732 нафтових свердловин у Кувейті в 1991р., поширення вірусів СНІДу, атипової пневмонії, свинячого грипу, – і це далеко не повний перелік.

Ця ситуація вимагає розумного контролю розвитку досягнень науки. Але формальне стримування правовими, юридичними методами зараз не зможе попередити багато негативних явищ, здатних заподіяти неприємності людству в найближчому майбутньому. Людина змушена зробити крок назустріч природі, стати на один рівень з нею, змінити свою свідомість. Homo sapiens повинен усвідомити, що він не цар природи, а її частина.

Сьогодні суд Белмарш у Лондоні зобов’язав Джуліана Ассанжа прибути 7 лютого, для слухання справи про видачу засновника WikiLeaks Швеції на підставі сексуальних злочинів.

#img_right#39-річний австралійський комп’ютерний хакер, який довів Вашингтон до сказу, випускаючи деталі секретного листування американських дипломатів на вебсайті WikiLeaks, стверджує, що він не винен.

Ассанж сказав, що WikiLeaks продовжить публікацію документів, незважаючи на його «юридичну битву». На сайті WikiLeaks у грудні було сказано, що планується випустити документи, які вказують на «неетичні методи» в головному американському банку «Bank of America».

«Наша робота з WikiLeaks триває і ми надалі будемо публікувати справи, пов’язані з Cablegate та іншими матеріалами», — сказав Ассанж репортерам під стінами суду.

«Короткі публікації будуть з’являтися на сторінках наших великих і маленьких газет-партнерів, а також освітлюватися деякими організаціями з прав людини по всьому світу» — додав він.

Американський суд наказав, щоб сайт Twitter передав акаунти WikiLeaks і декількох посібників для відкриття кримінальної справи.

Британська поліція заарештувала Ассанжа минулого місяця за європейським ордером, виданим Швецією після заяв двох волонтерів WikiLeaks.

Після дев’яти днів у в’язниці він був звільнений під заставу 200 000 фунтів (312 000 $) 16 грудня 2010 року. Умови застави цим не обмежилися, Ассанж повинен носити електронний датчик, щодня відмічатися в поліції, дотримуватися комендантської години і проживати в особняку свого друга у східній Англії. Ассанж описав свої обмеження свободи як «високотехнологічний домашній арешт».

Умови були пом’якшені, і йому було дозволено залишатися в клубі журналістів у центрі Лондона 6 та 7 лютого, щоб він зміг дістатися до суду вчасно.