Георгій Віцин – дисциплінований йог радянського кінематографу

Знаменитий радянський актор Георгій Віцин, який разом з Нікуліним і Моргуновим грав комедійне тріо «Труса», «Балбеса» і «Бывалого», рідко давав  інтерв’ю. На це в нього були свої причини. Можна говорити про природну скромність та вроджену сором’язливість. Але головна особливість Георгія Віцина була не в цьому, а в його заняттях йогою – велика, нерозкрита частина життя популярного артиста.

#img_right#За радянських часів, коли космічні кораблі підкорювали космос, а країна рухалася до «світлого комуністичного майбутнього», вірити у святих з Біблії було майже неможливо для відомих людей, таких як Георгій Михайлович Віцин. А що вже говорити про заняття східними психотехніками китайського або індійського походження… Навіть звичайні громадяни могли запросто потрапити в психоневрологічний диспансер, найближчий за місцем проживання, якщо вони об’єднувалися в групи для занять йогою, східними одноборствами і т.п.

 

Георгій Віцин і Савелій Крамаров – дійсно незбагненні люди того часу, які вели подвійне життя. Для Віцина давати інтерв’ю означало переступити через дуже багато внутрішніх і зовнішніх заборон. Заняття йогою – це комплексний процес, що складається з духовної та фізичної сторін. Люди, більш-менш знайомі зі знаменитим кіноактором, знали про його заняття йогою, обмеження в харчуванні, неприйняття алкогольних напоїв.

Фізичні вправи – це те, що було зрозуміло без особливих питань – людина веде здоровий спосіб життя. А саме про філософію і внутрішній зміст своїх енергетичних практик Георгій Віцин не міг так просто розповідати: по-перше, люди могли не зрозуміти, а по-друге, це не прийнято і в теоретичних доктринах Сходу, тобто розповідати про себе все…  Людина, практикуюча якесь східне вчення, повинна звертати свій погляд усередину своєї душі й не звертати уваги на зовнішні прояви людства.

 

#img_left_nostream#Відомі фрази Георгія Віцина, такі як «Життя потрібно прожити непомітно», «Не метушіться, люди. Життя забирає страшенно багато часу!», свідчать про достатньо високий духовний стан Георгія Михайловича. На відміну від Євгена Моргунова та Юрія Нікуліна, Віцин не прагнув обзавестися машиною, коштовними предметами меблів та побуту. Гроші, слава – все це забирає багато часу, викликає занепокоєння у людини. Георгій Віцин проявляв мудрість і намагався ухилятися від великих застіль, непотрібних розмов про свою особу в широких масштабах, уникаючи тим самим багатьох проблем з колегами по роботі і співробітниками КДБ.

Можна лише теоретично припустити про бажання Георгія Віцина зустрітися з духовними гуру в Індії, але і це було майже нереально для радянського громадянина. Віцин, якби давав інтерв’ю, то підняв би масу заборонених тем радянського суспільства. Це, наприклад, алкоголізм, теїзм, індивідуальність особистості, нереальність неминучої перемоги комунізму і т.п.

 

Георгій Віцин практикував, за свідченням очевидців, «позу дерева», «позу парного схрещування ніг» або схрещування ніг у «позиції повного лотосу», «стійку на голові». Георгій Михайлович детально виконував й інші настанови за духовними аспектами йоги. Це вегетаріанство, низькокалорійне харчування, зречення від людських пороків і повний контроль над своєю мовою.

Чи досяг Георгій Віцин бажаних духовних висот згідно повчанням вищих вчителів йоги, відповісти може лише він сам, як і відповісти на запитання, де зараз душа геніального актора: на райській планеті чи знову в людському світі.
 
Георгій Віцин обігнав на кілька десятиліть практично всю еліту кіно, музики, спорту планетарного масштабу. Тепер дуже багато зірок першої величини з величезними грошима займаються йогою у повсякденному житті, удосконалюючи душу і тіло. Це Мадонна, Стінг, Барбара Стрейзанд, Шон Пен, Девід Духовни, Річард Гір, Рассел Сіммонс, Кріс Мелоуні й т.д. У Росії – Дмитро Медведєв, Валерія, Маша Калініна, Ксенія Собчак, Наталія Ветліцька та ін. Це також і десятки мільйонів звичайних громадян США, Європи.
                  
Георгій Віцин, якби народився років на 30 пізніше, напевно, із задоволенням поспілкувався б з пресою і розповів про свої заняття йогою, інші прояви свого багатого, глибокого внутрішнього світу. Але час – це поки що непідвладна людській науці фізична величина, і радянську школу підготовки артистів ніхто не поверне, як і самих акторів того часу.