Blog

#img_right#У комуністичних країнах дуже складно відрізнити істину від брехні. На це інколи витрачається багато сил. Без сумніву, комуністична партія постійно бреше, але вона також невпинно змушує й інших брехати. Кожен каже одне, а робить – інше.

Після стількох років впливу на свідомість людей брехнею, більшість людей не вірять навіть своїм власним словам, не кажучи вже про слова інших людей.

Інтелігенція країни, що завжди вважала, що вона йде по дорозі до істини, не змогла виступити проти репресій, щоб викрити й спробувати зупинити переслідування Фалуньгун.

По-перше, нам необхідно усвідомити, що здатність переслідуваних протистояти репресіям і зібрати докази про них не порівняти з величезними ресурсами переслідувачів і їхньою здатністю приховувати факти переслідувань і видавати заяви про відмову від практики, підписані під тортурами, як правильне рішення, але, насправді, вони [що підписали] стають на сторону зла.

Наприклад, жінка, ризикуючи бути зґвалтованою злочинцем, кличе на допомогу: "Будь ласка, врятуйте мене!" У такій ситуації, чи повинен інтелігент спокійно залишатися осторонь і заявляти: "Згідно з моїм спостереженням, злочинець має намір лише зґвалтувати жінку, а не убити. Я категорично проти такого перебільшення. Як інтелігентна людина, що не приймає брехні, я не можу погодитися з тим, що навіть під загрозою зґвалтування вона має право на брехню". У такій ситуації спроба запобігти злочинові повинна стати пріоритетним завданням.

По-друге, у процесі викриття переслідувань послідовників Фалуньгун завжди серйозно підходили до питання пошуку доказів, хоча деколи зібрати докази буває досить непросто. На сайті ”Прозріла Мудрість”, був опублікований список імен близько 3 000 послідовників Фалуньгун, загиблих у результаті переслідувань. Більше 90% жертв знають імена й адреси злочинців, а також їх співучасників.

Опублікованої інформації досить для того, щоб привернути увагу і здобути сприяння міжнародного співтовариства для припинення переслідування. Фалуньгун не потребує сенсації для того, щоб привернути увагу міжнародного співтовариства, тому що такі дії суперечать одному з трьох основних принципів Фалуньгун – Істині.

Ми впродовж багатьох років спостерігаємо, як послідовники Фалуньгун завжди наполягали і наполягають на мирному й розумному роз’ясненні правди, оскільки вони приймають Істину, Доброту, Терпіння не тільки за основу вдосконалення, але і як спрямовуючі принципи їхньої діяльності, направлені проти переслідувань. Використовувані ними методи відповідають принципам їх удосконалення.

По-третє, після того, як переслідування Фалуньгун було розкрите, не зважаючи на те, що деякі люди до цієї пори ставляться до цього скептично, вони не можуть з упевненістю сказати, що цього переслідування не існує, не провівши відповідного розслідування. Проте при існуючій жорсткій цензурі інформації, яку здійснює комуністична партія, і замовчування фактів здійснених нею переслідувань, докази можуть бути легко приховані й знищені. Отже, розпізнати фальсифікацію часто важче, ніж виявити правду.

Загальновідомо, що, почувши повідомлення про пожежу в період посушливого літа, перше, що зробить будь-яка розсудлива людина, – згасить вогонь, а не чекатиме, коли вогонь розгориться в повну силу.

Аналогічно, коли свідчення жорстокого переслідування Фалуньгун були вже широко розкриті, звістка про "видалення органів у живих ув’язнених" прозвучала, як сигнал пожежної тривоги. Люди, які хочуть або підтвердити, або спростувати цей факт, повинні негайно об’єднати свої зусилля і закликати КПК відкрити доступ до трудових таборів для розслідування, замість того, щоб безцільно дискутувати про це.

Не зважаючи на труднощі, пов’язані з отриманням доказів, “Велика Епоха”, не маючи іншої альтернативи, віддано публікує отриману інформацію і використовує всі можливі зусилля, щоб закликати міжнародне співтовариство почати розслідування.

В таких обставинах необхідно керуватися судовим принципом “Зміна з питання обов’язку надавати докази” (напр.: Onus of Proof – правило розподілу між учасниками громадянського процесу обов’язків обґрунтовувати наявність тих або інших фактів, обставин, істотних для вирішення справи).

В цьому випадку обвинувачений (КПК) повинен пред’явити третій, незалежній особі (Комітету проти тортур ООН, організації “Міжнародна Амністія” і позивачеві), докази того, що переслідувань не існує. Після того, як був представлений запит на розслідування, Фалуньгун може співпрацювати або забезпечувати доказами людей, що розслідують цю справу. Але обов’язок надавати докази можна вже не виконувати.

По-четверте, незалежні канадські слідчі Девід Кілгур і Девід Мейтас використовували 18 видів доказів і спростувань, щоб виявити правду про "видалення органів у живих в’язнів". Не зважаючи на це, деякі представники “інтелігенції” стверджували, що такого не може бути, незалежно від наявності доказів або спростувань.

Така лінія поведінки не відповідає принципам освіченості. Наприклад, “Велика Епоха” надала численні докази про людей, що вийшли з лав КПК, у тому числі й список імен добровольців, затриманих або побитих до смерті в континентальному Китаї за спробу розгорнути діяльність на підтримку виходу з комуністичної партії і її молодіжних організацій. "Інтелігенція", навпаки, все ще не може надати ні доказів, ні спростувань.

Особливо потрібно підкреслити те, що 12 мільйонів людей, чиї імена опубліковано на сайті ”Великої Епохи” – це люди, що вийшли з КПК і її молодіжних організацій. Існують сотні мільйонів людей в Китаї, які вступили в партію, комсомол або є юними піонерами; 12 мільйонів людей, які вийшли з цих трьох організацій, – усього лише "крапля в морі".

П’яте. Основою дій, що виконуються на захист прав людини, без сумніву, повинна бути правда (варто відмітити, що дотримання цього принципу послідовниками Фалуньгун було очевидне для всіх). Проте ми повинні також відзначити, що вся провина за порушення прав і утиск інтересів активістів лежить на злій суті КПК.

Основна причина появи в суспільстві захисників прав людини – відсутність незалежної судової системи, недостатня міра свободи слова і неспроможність відповідних організацій підтримати соціальне правосуддя, разом із диктаторством і навмисним утиском деспотичним режимом його народу. Захист прав людини не може бути успішним, якщо не вирішити проблему безпосередньо з КПК.

Відсутність єдності в боротьбі – ось чого хоче добитися КПК. Така тенденція рішуче підтримується деякими окремими особами. Роз’єднані сили не можуть протистояти деспотичному режимові, що захопив усі національні ресурси. Такі розрізнені сили були б переможені одна за одною. Отже, розрізненість у русі захисту прав людини, насправді, лише укріплює існування деспотизму.

Кращий спосіб протистояти брехні – це, звичайно ж, говорити правду. Проте ми повинні відмітити, що для брехні суспільство без свободи слова все одно, що для риби – нерестовище. Створення суспільства із свободою слова, коли можна відкрито говорити правду, приведе до знищення таємниць і брехні. В той самий час ми повинні також усвідомлювати, що, поки КПК існує, знайти свободу слова в Китаї неможливо.

Чжан Тяньлян. Велика Епоха

Ріст картоплі поділяється на кілька періодів: перший – період росту бадилля і цвітіння, другий – зріст коренеплоду (безпосередньо картоплі), третій – в’янення бадилля (в період в’янення бадилля всі соки йдуть у коренеплід) і … І про останній етап росту коренеплоду практично ніхто не знає. Виявляється, картопля росте ще після в’янення бадилля, якщо його зрізати!

#img_left#Тому більшість садівників-городників викопують картоплю відразу після її в’янення. Виходячи з правил вирощування картоплі, рекомендуємо зрізати бадилля після його в’янення, оскільки воно забирає сили бульб і заважає їм рости далі (бульбам потрібне бадилля лише в початковий період росту).

Зрізане бадилля потрібно прибрати з ділянки і спалити, щоб не було середовища для розвитку й розповсюдження паразитів на ділянці. Картоплю слід залишити в землі до перших заморозків. Потім викопати. Картопля велика, загартована, здорова, не гниє і добре витримує зберігання. За цим методом спробували зібрати урожай у районі Шереметьєво.

У попередні роки з цієї ділянки збирали стільки ж, скільки садили. Експериментувати вирішили на кількох рядках. З усієї ділянки зібрали урожай як завжди, а ці рядки залишили, прибрали бадилля. Після перших заморозків із цих рядків зібрали такий самий урожай, як із усієї ділянки в цілому.

Михайло Єрьомін. Велика Епоха

#img_left_nostream#За словами Лі Синьмінь (Li Xinmin), заступника голови Міністерства з боротьби із забрудненнями при Департаменті державного управління захисту навколишнього середовища (УЗНС), Китай посів перше місце у світі із загальних викидів двоокису сірки в атмосферу, що завдало економічного збитку на більш ніж 500 млрд. юанів (63 млрд. дол.) в 2005 році.

За даними недавно проведеного в США дослідження, 25% всіх домішок в повітрі Лос-Анджелеса приходять із Китаю. В останньому звіті УЗНС мовиться, що загальні викиди двоокису сірки від вугілля, що згорає, залишаються дуже високими, досягаючи 25,49 млн. т. Це число показує зростання на 27% у порівнянні з 2000 р., виводячи Китай на перше місце у світі по цьому показнику.

Збільшення використання вугілля як джерела енергії в промисловості згадується як головна причина зростання кількості викидів двоокису сірки в Китаї. Вугілля становить приблизно 70% від використовуваних джерел енергії Китаю. Складно змінити цю ситуацію за короткий термін. Через потреби китайської економіки в збільшенні потужностей, електростанції на вугіллі використовували половину всього вугілля Китаю.

Викиди двоокису сірки машин, кількість яких росте, також значно погіршують якість повітря в Китаї. Лі Синьмінь говорить, що кожна тонна викинутого в атмосферу двоокису сірки може призвести до економічних втрат розміром приблизно 20 000 юанів (2 507 дол. США). Таким чином, загальні викиди розміром 25,49 млн. т. двоокису сірки в 2005 році стали причиною економічних втрат китайської економіки розміром 500 млрд. юанів (63 млрд. дол.).

Економічні витрати, пов’язані із забрудненням атмосфери, особливо з кислотними дощами, мають дуже негативний вплив на економічний ріст Китаю. За повідомленнями газети ”China News”, китайський учений-еколог, що працює над проблемами навколишнього середовища, на правах анонімності сказав, що екологічні проблеми, викликані забрудненням повітря в Китаї, вже вийшли з-під контролю.

“Сьогодні багато речей оцінюються з позиції ефективності, вигоди і виконання кимсь у поставлені офіційні терміни. Таким чином, багато місцевих лідерів зосереджені тільки на виконанні цих термінів, поки вони перебувають при владі. Це призводить до швидкого прибутку і короткострокового успіху. Але довгострокові наслідки катастрофічні. У реальності сучасні економічні вигоди ніколи не порівняються з тією сумою, яка буде потрібна на усунення шкоди, заподіяної навколишньому середовищу”.

Відповідальний з адміністрації інспекції по навколишньому середовищу при УЗНС говорить, що місцева влада перешкоджає дотримуватися законів про навколишнє середовище. Якщо він відмовиться підкорятися вищестоящим органам, то можливі два варіанти: невдачливий підлеглий втратить роботу, удачливий підлеглий буде переведений на інше робоче місце. Покірний співробітник може також нічого не зробити або прийняти хабар і продати правосуддя. Ніхто не заперечує, що діяльність правоохоронних органів була паралізована системою, що діє на цей час у Китаї.

Чиновник з УЗНС стверджує, що невідповідні перспективи розвитку і чиєсь просування по кар’єрних сходах є головними чинниками того, чому місцева влада приховує й допускає підвищення рівня забруднення. У звіті УЗНС за червень “Природа і охорона екології у Китаї” мовиться, що “через відносно низький показник коштів на душу населення, великі регіональні відмінності й вразливий стан екологічного середовища, виявлена тенденція до деградації екологічного середовища, яке не перебуває під ефективним контролем”.

Велика Епоха

#img_right#3 серпня 86 видних китайських громадян, серед них і пан Лінь Му, секретар колишнього президента Китаю Ху Яобана, підписали лист, який осуджує напад агентів компартії Китаю (КПК) на пекінського правозахисника Гао Чжишена. Ідеться про інцидент 30 липня, в результаті якого Гао ледве залишився живий після того, як був сильно побитий трьома агентами. Гао і його дружина ось вже більше 7 місяців живуть під безперестанним спостереженням і зазнають нападів агентів.

В інтерв’ю газеті ”Велика Епоха” пан Лінь прокоментував інцидент: "Такі витівки чітко відображають передсмертну боротьбу КПК. Громадяни всього Китаю не повинні більше допускати подібних лиходійств щодо прав людини". Лінь сказав представникові газети ”Велика Епоха”, що мета КПК у переслідуванні Гао полягає в тому, щоб "покарати одного, щоб інші боялися", і таким чином, залякати всіх, хто по всій країні намагається діяти на захист прав людини.

"Адвокат Гао терпить далі нападки КПК, але ми абсолютно не можемо більше з цим миритися. Ми вимагаємо провести ретельне розслідування, притягти їх [винних] до відповідальності і засудити відповідно до закону". У листі мовиться, що "у наш вік кровопролиття однієї безневинної людини означає кровопролиття всіх людей; нехтування свободами однієї людини означає втрату свободи всіх людей; якщо одну людину дуже б’ють, то це означає, що всі люди зазнають такого ж побиття. Сьогодні це адвокат Гао, завтра на його місці можемо опинитися ми з вами!"

Боротьба влади

Лінь сказав: "На цей час фашистська сила КПК дуже гнітить. Безпринципне придушення адвоката Гао – тільки одна з величезної кількості дій цієї диктаторської влади. На мій погляд, це лише відображає жорстоку боротьбу, яка посилюється, напередодні XVII Всекитайських зборів народних представників. Хтось хоче придушити демократичні сили усередині Китаю".

Лінь прокоментував: "Найбільша проблема, із якою зіткнулася зараз КПК, – це перерозподіл влади серед членів КПК саме зараз, коли наближається XVII Всекитайських зборів народних представників. У всіх провінціях, великих і малих містах, областях виникатиме така ситуація. Хто переможе і хто піде у відставку – буде божевільна боротьба, як і зовні, так і за кулісами. Зараз хтось хоче використовувати мафію, щоб стати сильнішим. Мета в тому, щоб підтримати перевагу [верховенство] цієї фашистської сили серед майбутніх лідерів. Зараз здається, що в Китаї більше одного уряду і більше одного центру влади. При теперішньому правлячому режимі нечисленні демократичні сили не мають переваги".

Цей лист підкреслює, що адвокат Гао Чжишен керується мирними, раціональними і ненасильницькими принципами. Він твердо дотримується основних принципів того, що свобода, права людини і людська гідність не повинні зневажатися або придушуватися. Він безстрашний перед залякуванням влади, стійкий до тиранії, яка спрямована на нього, і наполегливий у своєму протесті. Він зразковий громадянин нашого часу, приклад незалежної людини з високими моральними якостями. Якщо такому насильству буде дозволено і далі існувати, мимоволі ставиш собі питання "Де правосуддя? Де законність?"

Велика Епоха

#img_left_nostream# Усе в природі живе природним життям, все гармонійно – до тієї пори, поки не з’являється людина. І тоді – тримайся всесвіт: річки починають текти назад, море  закипати  й  літати по небу білокрилі риби (після клонування).

Спостерігати за дикою природою дуже цікаво, навіть якщо  вона в бабусиному саду, на підвіконні або в пташиній клітці. Різні там павучки, комашки та кішки… Важливо не це, важливо спостерігати. І стільки чудового  можна відкрити для себе! З одним із таких див я зустрілася.

Зараз у мене гостює папуга. Його господиня поїхала на кілька днів і попросила доглянути за птахом. Кеша виявився розумною та поступливою твариною. Ми добре ладнали, цікаво спілкувалися. Але головної якості Кеши я не знала. І одного разу ввечері мене чекав сюрприз.  

У Кеши є три пластмасових друга.

Вони теж папуги, але на пружинках. Проте, Кеша їх приймає за  родичів і спілкується з ними по-своєму: кого цілує, кого клює. Так прийнято в пташиному світі. Узагалі, природа нам показує свої природні закони – стосунки ворожнечі та милості.

Одного з Кешиних братів не тримали  пружини,  і він уже 3 дні  валявся на дні клітки. Папуга час від часу шепотів йому щось на вухо, то цілував у пластмасовий дзьоб, то лаявся по-пташиному і клював, намагаючись привести до притомності. Проте ляльковий папуга не вставала.

Але одного разу, увечері,  пораючись на кухні під нескінченне воркування мого пернатого гостя, відчула  щось не те.  Кеша принишкнув. Я подивилася в клітку й обімліла:  Кеша годує пластмасового друга  з дзьоба. Маленький рот Кеші  був повний налущеного проса, яке він дбайливо намагався вкласти в дзьоб товариша, що впав.

Той, природно, не брав, але Кеша ще й ще раз  намагався заштовхнути зерна в облізлий фарбований дзьоб. Хто з нас,  дорослих свідомих людей, зміг  би так терпляче і наполегливо намагатися допомогти іншому встати, піднятися?

Адже ми теж падали… Ми падали в життєві прірви, витримували удари долі, й нікому було протягнути руку допомоги. На жаль! Чи піклуємося ми один про одного так, як цей папуга про свого пластмасового сусіда?