У Флоренції з 22 по 24 січня відбулася 4-денна виставка дитячого одягу сезону осінь-зима 2010/2011.
Юні і симпатичні моделі на t-образному подіумі представили колекції багатьох відомих брендів таких, як іспанський Custo, італійський Roberto Cavalli, Ice Iceberg, Іл Gufo, Monnalisa гранту, ELS, Liu Jo Baby, Pinko Up, Sarabanda, Miss Blumarine і американський Calvin Klein.
#img_gallery#
#img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
Розглянемо побудову ієрогліфа «фа» (fǎ) — «закон».
Сучасне зображення ієрогліфа «фа» — закон
#img_center_nostream#
Старовинне повне накреслення ієрогліфа «фа» — закон.
#img_center_nostream#
У повному накресленні ієрогліф складається з трьох частин:
#img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream#
Якщо з’єднати ці частини разом, то вийде «проточна вода і єдиноріг». В уявленнях давніх китайців «вода», гладь якої завжди рівна, в даному ієрогліфі означає справедливість і неупередженість абсолютно до всіх. Єдиноріг — це надзвичайна тварина, яка, згідно з легендами, могла розрізняти хто правий, а хто ні, і він своїм рогом карав винних.
В буддизмі, даосизмі та інших духовних практиках самовдосконалення мовиться про те, що у Всесвіті, так само як і на Землі, є Закон, якому підкоряються всі живі істоти, оскільки вони є частинками Всесвіту. Цей Закон китайською мовою також позначається ієрогліфом «фа». Вважається, що чим глибше людина розуміє цей Закон, тим у більшій гармонії зі Всесвітом живе така людина, тим ближче вона до істини і духовного просвітлення.
Порядок написання рис ієрогліфа «закон»:
#img_center_nostream# #img_center_nostream#
За новими статтями про значення ієрогліфів стежте у рубриці «Китайські ієрогліфи».
Яблука 170
Цукор 40
Морозиво 50
Очищені грецькі горіхи або арахіс 40
Вихід 300
В каструлю всипати цукор, залити водою, розмішати, довести до кипіння, зняти піну і варити 5 хв. Яблука нарізати навпіл, видалити серцевину, занурити фрукти у цукровий сироп і варити до розм’якшення. Яблука охолодити в сиропі, викласти в розетки або піали, зверху покласти кульку морозива, полити сиропом і посипати горіхами.
Характеристика готового яблучного десерту «Сюрприз»
Зовнішній вигляд: яблука викладені у креманку; зверху — кульки морозива, политі сиропом і посипані горіхами.
Колір: яблук — жовтий; морозива — білий.
Консистенція: яблук — м’яка, соковита; морозива — міцна, однорідна.
Запах та смак: притаманні яблукам, витриманим у фруктовому сиропі, зі смаком морозива та горіхів.
Американка Серена Вїльямс стала переможницею Australian Open-2010. У фінальному матчі перша ракетка світу 28-річна Вільямс-молодша перемогла з екс-першу ракетку світу 27-річну бельгійку Жюстін Енен, яка вдруге поспіль програла у фіналі після повернення у теніс наприкінці минулого року.
Ця перемога стала для американки 36-ю в кар’єрі і 12-ю на турнірах серії Grand Slam. Також цей успіх став для Серени вже п’ятим в кар’єрі на Australian Open – раніше американка перемагала в Мельбурн-парку в 2003, 2005, 2007 і 2009 рр..
До сьогоднішнього дня з мінімальною перевагою в даному протистоянні вела тенісистка із США – 7:6.
В стартовій партії перемога дісталася Вільямс – 6:4, а в другому сеті успіх святкувала бельгійка – 6:3.
Оговтавшись від провальної кінцівки другого сету Серена відразу ж узялася за справу в третій партії, зробивши швидкий брейк – 2:1. Але Жюстін не здалася і повернула собі подачу вже в наступному геймі, скориставшись декількома невимушеними помилками Вільямс. У п’ятому геймі Серена знову зробила брейк і повела в рахунку, тільки цього разу американці все ж таки вдалося підтвердити брейк – 4:2. Потім Серена зробила ще один брейк в сьомому геймі і за рахунку 5:2 в свою користь вийшла подавати на матч. Шансів на те щоб відігратися у Жюстін не було і Серена довела матч до перемоги – 6:2.
В цілому ця зустріч продовжувалася 2 години 7 хвилин. Серена зробила 12 ейсів і 46 “віннерсів”, допустивши при цьому 3 подвійні і 37 невимушених помилок. У активі Жюстін – 4 ейси, 32 "віннерси", а також 6 подвійних і 32 невимушених помилок.
За матеріалами:
#img_gallery#
Газетний репортер Боб Уілтон (Юен Макгрегор) вирішує зробити те, що роблять багато чоловіків, чиє серце розбила жінка – він відправляється на війну в Ірак.
У дорозі він знайомиться з Ліном Кессіді (Джордж Клуні), який розповідає йому про спецзагін під керівництвом колишнього хіппі Біла Джанга (Джефф Бріджес), до якого і сам належав.
Свого часу Джанго було доручено створити армію нового типу. Він заявив: «у армії США немає іншого виходу, як стати прекрасною!», і взявся за справу. У ідеологію Біла Джанга входили тези, на кшталт «доброта – це сила армії», він готував своїх бійців боротися з противником за допомогою дальнобачення, телепатії та інших надприродних здібностей.
Солдати спецпідрозділу на заході скандували: «Мати Земля, допоможи мені знайти рівновагу, яке є між Землею, Небом і космічним простором. Допоможи мені відкрити своє серце і перейнятися сили Всесвіту!»
#img_center_nostream#
У картині відсутні дві речі – основна лінія сюжету, так би мовити, головна думка, і цілісність постановки, ніяк не вимальовується загальна картина того, що відбувається. Є деякі дотепні та смішні моменти, але фільм швидше сміється сам над собою, ніж дає можливість посміятися глядачеві.
Звучить чимало глибоких думок, створюється враження, що матеріал хороший, сама ідея картини теж оригінальна, щось просто не доопрацювали.
Цілий арсенал знаменитостей, які грають у фільмі, звичайно, роблять картину цілком прийнятною, але комедія все ж таки вийшла швидше дивна, ніж смішна.
#img_center_nostream#
Що дійсно заслуговує захоплення, так це рекламний ролик для фільму, який мені довелося побачити. Тепер я знаю, як можна створити про щось зовсім неправильне враження. І причепитися-то нема до чого – всі кадри з фільму, ось тільки змонтовано та піднесено все так, що створюється абсолютно інше уявлення про картину.
Думаю, якщо б весь фільм був поставлений так, як цей рекламний ролик, то успіх картині був би забезпечений. А поки можна лише взяти з фільму щось корисне, мені, наприклад, сподобався вислів: «Якщо твоя мета не твоя доля, то ти будеш плисти проти течії».
#img_left#Продовжуємо аналізувати «роз’яснення» китайської влади про трансплантацію органів у Китаї, які вона зробила у відповідь на звинувачення в масовому і примусовому вилученні органів у ув’язнених послідовників духовної практики Фалуньгун.
Розділ 2. Питання, пов’язані з сумісністю органів
Головною проблемою в галузі трансплантології є відторгнення трансплантата реципієнтом. Імунна система людини захищає тіло й оберігає його від вторгнення невідомих об’єктів. Якщо об’єкт здасться «незваним гостем» або «ворогом», то імунна система зробить все можливе, щоб вивести цей об’єкт. Наприклад, щойно пересаджена нирка може допомогти пацієнтові вивести продукти виділення, але імунна система завжди може розпізнавати пересаджену нирку як чужорідну.
2. 1. Тканинна сумісність
Мета підбору донора та реципієнта по тканинній сумісності полягає в тому, щоб уникнути відторгнення трансплантата. Нижче перераховані основні проблеми, що зустрічаються при визначенні тканинної сумісності:
2.1.1. Визначення групи крові. Ідеально, коли групи крові співпадають. Групи крові реципієнта та донора повинні, принаймні, бути сумісними і відповідати вимогам з переливання крові.
2.1.2. Аналіз на сумісність. Аналіз сироватки крові реципієнта й еритроцитів донора (головний аналіз) і аналіз еритроцитів реципієнта та сироватки крові донора (другорядний аналіз). Навіть коли групи крові у донора та реципієнта однакові, до здійснення пересадки нирок проведення аналізу на сумісність є обов’язковою процедурою. Негативний показник аналізу говорить про те, що відторгнення трансплантата не відбудеться.
2.1.3. Аналіз стовбурових клітин на токсичність. Щоб трансплантація була успішною, необхідно, щоб цей аналіз дав негативний результат. Цей аналіз показує, як сироватка крові реципієнта буде реагувати на стовбурові клітини донора. Якщо відсоток загиблих клітин нижче 10%, результат вважається негативним, якщо цей показник коливається від 10% до 15%, то результат – слабко позитивний; якщо показник вище 15%, то результат позитивний.
2.1.4. Визначення кількості панелірованих антитіл (% PRA) – метод визначення кількості (у відсотковому відношенні) антитіл у крові. Значення PRA людини показує відсоток донорів, тканини яких сумісні з антитілами в крові реципієнта.
2.1.5. Аналіз на гістосумісність (HLA-тестування). За допомогою цього аналізу визначають тип антигенів, знайдених в лейкоцитах (білих клітинах крові) та інших тканинах тіла. У біології людини HLA-антигени (антигени лейкоцитів людини) подібні до «посвідчення особи». Два гаплотипи (унікальна комбінація алелей цього локусу на хромосомі, що успадковується як єдине ціле – прим. перекл.), кожен з яких складається з трьох антигенів (всього шість антигенів), складають HLA-антигени кожної людини. Один гаплотип отриманий від батька, й один – від матері. Тому ймовірність того, що у двох дітей одних і тих же батьків будуть однакові HLA-антигени (два однакових гаплотипи), дорівнює один до чотирьох. Імовірність того, що в нерідних людей є ідентичні HLA-антигени, фактично дорівнює нулю. Аналіз на гістосумісність використовується для того, щоб перевірити тканини на сумісність – цей аналіз роблять для нирок, кісткового мозку, печінки, підшлункової залози і серця, коли їх використовують як потенційних трансплантатів. Імовірність того, що трансплантація буде успішною, тим більша, чим більша кількість ідентичних HLA-антигенів.
2. 2. Імовірність сумісності HLA-антигенів
Існують звичайний, рідкісний і надзвичайно рідкісний типи HLA-антигенів. Для HLA-антигенів звичайного типу сумісні HLA-антигени можуть бути знайдені в одного з групи людей, що складається від 300 до 500 чоловік. Імовірність виявлення сумісних HLA-антигенів рідкісного типу – одна людина з десяти тисяч, а ймовірність виявлення сумісних HLA-антигенів надзвичайно рідкісного типу – одна людина з кількох десятків тисяч або сотень тисяч чоловік. [9]
З точки зору медицини, ймовірність того, що дві людини, не пов’язані родинними зв’язками, виявляться сумісними для трансплантації органів на останньому етапі, дорівнює одній людині на кілька мільйонів.
Як повідомляється на веб-сайті National Marrow Donor Program (http://www.marrow.org), з 4 000 волонтерів приблизно 200, що складає 5%, можуть стати потенційними донорами, і тільки 4,5 цих потенційних донорів можуть бути придатними. Інакше кажучи, тільки 1,1% всіх волонтерів може бути сумісним з даним реципієнтом.
Розробка і широкомасштабне використання імунодепресантів до деякої міри зменшили відторгнення трансплантата, зумовлене неадекватними HLA-антигенами. Трансплантація нирок вимагає сумісності шести HLA-антигенів. На даний час у практиці трансплантології в материковому Китаї вимагається ідентичність чотирьох HLA-антигенів. Кількість відповідних антигенів визначає ймовірність відторгнення трансплантата і те, які медикаменти знадобляться на останніх етапах трансплантації. Оптимальний результат досягається тоді, коли всі шість HLA-антигенів збігаються. Як повідомляють ЗМІ, ймовірність того, що в нерідних людей є по чотири ідентичних HLA-антигенів, дорівнює 20-50%. [10] Заступник директора відділення урології і трансплантології лікарні № 1 в Шанхаї назвав такі ж дані під час інтерв’ю з репортером газети «Morning News» Fan Yi. [11]
3. Імовірність сумісності групи крові
У Китаї співвідношення кількості людей з різною групою крові у всіх районах різне. Нижче наведена таблиця співвідношення населення за групами крові в провінції Гуандун і в Пекіні. [12]
|
|
О |
А |
В |
АВ |
|
Гуандун |
46 |
25 |
23 |
6 |
|
Пекин |
29 |
27 |
32 |
13 |
Використовуючи ці дані, ми можемо обчислити вірогідність виявлення людей з сумісними групами крові. Для провінції Гуандун це 33%, а для Пекіна – 28%. Це означає, що для населення Китаю вірогідність виявлення людей із сумісними групами крові становить приблизно 30%.
4. Вимоги щодо сумісності для трансплантації печінки
У галузі імунології печінку вважають «імуно-привілейованим органом», і тому, на відміну від інших органів, вимоги щодо сумісності печінки донора з реципієнтом не такі суворі. В ідеальній ситуації донор і реципієнт повинні мати сумісні групи крові, або, принаймні, повинні бути задоволені вимоги для переливання крові, однак, відсутні суворі вимоги до лімфоцитотоксичного тесту. Хоча дотримується вимога щодо відповідності HLA-антигенів, проте, ні результати лімфоцитотоксичного тесту, ні відповідність HLA-антигенів не мають особливого клінічного значення для трансплантації печінки.
І все ж, існують інші вимоги, що стосуються донора печінки: 1) вік – до 50 років; 2) печінка має бути здоровою: відсутні захворювання печінки, результат аналізу на наявність поверхневого антигену вірусу гепатиту «Б» повинен мати негативне значення, не повинно бути захворювання на гепатит, не повинно бути високого артеріального тиску, атеросклерозу та інших захворювань, які можуть вплинути на якість печінки; 3) не повинно бути туберкульозу та раку; 4) не повинно бути сильної інфекції; 5) проміжок часу між моментом, коли донор впав у кому, і до моменту його смерті не повинен бути довгим, тобто у донора перед смертю в достатній мірі відбувалася циркуляція крові в тілі; 6) розмір печінки донора повинен бути близький або трохи менше за розмір печінки реципієнта.
У Китаї велика кількість людей має вірус гепатиту. Спеціаліст з гепатиту «Б» Чжао Вейі, віце-президент лікарні № 2 в місті Наньцзин, у своєму інтерв’ю репортерові газети «Yangzi Evening News» зазначив, що відсоток зараження вірусом гепатиту «Б» дуже високий: приблизно 57,6% населення Китаю заражені цим вірусом різною мірою, і в даний час існує, за грубою оцінкою, 120 мільйонів носіїв вірусу гепатиту «Б». [13] У статті 31 тимчасової постанови адміністрації з трансплантології «Interim Provisions of the Administration of the Clinical Applications of Human Organ Transplant Technologies» також йдеться про те, що носії вірусу гепатиту та інші пацієнти з інфікованою кров’ю не можуть бути донорами органів.
Це означає, що, незважаючи на те, що не існує строгих вимог до сумісності HLA-антигенів, через перераховані вище вимоги все ж таки є гострою нестача донорів печінки.
Глава 3. Кількість страчених ув’язнених
У наших обчисленнях ми прийняли, що число щорічно страчених ув’язнених дорівнює 10 000. У цьому розділі ми дамо роз’яснення, чому ми вибрали саме це число.
У декого може виникнути питання, чи не є велике збільшення ринку органів результатом того, що в Китаї раптово збільшилася кількість страчених в’язнів. На вебсайті новин Chinanews.com, у випуску від 6 вересня 2007 р. в статті «The number of death row executions has decreased significantly» («Число страчених значно зменшилося») говориться: «Понад 10 років народний суд постійно проявляв строгість і завбачливість щодо винесення смертних вироків, що призвело до стабільного зменшення кількості страчених ув’язнених ». [14] Незважаючи на те, що довіра до пропаганди комуністичного уряду Китаю не велика, факт полягає в тому, що між 2003 р. і 2006 р. не було раптового сильного зростання кількості страт в період піку розвитку китайського ринку органів.
Давайте розглянемо, яким чином обчислювали кількість щорічно страчених в’язнів у Китаї різні організації за межами Китаю та експерти материкового Китаю.
3. 1. Кількість ув’язнених, які щороку страчуються в Китаї
Перш за все, нам потрібно відокремити кількість виконаних страт від кількості вироків смертної кари. У Китаї значна частина людей, засуджених до смертної кари, отримує відстрочку виконання рішення. У більшості випадків ці вироки замінюються на тюремне ув’язнення. У вищезгаданій статті на сайті Chinanews.com наводяться також слова Цзян Сінчана, віце-президента Верховного народного суду: «За останні роки в багатьох місцях у Китаї відсоток смертних вироків з дворічною відстрочкою наблизився або навіть перевершив відсоток негайно виконаних смертних вироків».
За оцінкою, зробленою за межами Китаю, кількість ув’язнених, які щороку страчуються в Китаї, коливається від 1 000 до 10 000. У статті "Facts and Figures on the Death Penalty», надрукованій 1 січня 2007 р. правозахисною організацією Міжнародна Амністія, говориться: «За рік у Китаї було страчено, принаймні, 1 010 чоловік, і ці дані – лише верхівка айсберга. Як повідомляють надійні джерела, у 2006 р. було страчено від 7 500 до 8 000 чоловік». [15] Італійська правозахисна організація, що виступає проти застосування смертної кари у всьому світі, Hands Off Cain, у своєму звіті за 2007 р. заявляє: «У 2006 р. у всьому світі було страчено, принаймні, 5 628 осіб», а також «… принаймні, 5 000 страт було здійснено в Китаї ». [16] Лю Женьвень, професор Інституту права при Китайській академії соціальних наук, у своєму інтерв’ю для ЗМІ заявив, що в наукових колах підраховано, що за грубими оцінками, щороку страчується 8 000 чоловік.
Ван Гуанцзе, вчений з материкового Китаю, у своїй статті «The Puzzle of the Number of Death Row Executions in China» пише, що, як повідомляє досвідчений адвокат-захисник з кримінальних справ з провінції Хенань, щороку, якщо в тому році не проводиться кампанія «нанесення удару», в провінції Хенань страчується понад 500 чоловік, а в роки, коли така кампанія проводиться, ця кількість може сягати навіть 800 чоловік. Ван, таким чином, дійшов висновку, що якщо враховувати 30 провінцій, то цілком можливо, що кількість щороку страчуваних ув’язнених становить 10 000. [17] У повідомленні, надрукованому в березні 2004 р. в газеті «China Youth Daily», говориться, що Державний народний конгрес, переконуючи Верховний народний суд переглянути всі смертні вироки, заявив, що в країні щороку зазнає страти близько 10 000 чоловік.
Оскільки більшість оцінок, зроблених за межами Китаю, представлено організаціями, що виступають проти смертної кари, можливо, що їх оцінка завищена. Іншими словами, фактична кількість може виявитися менше 10 000. Тому для наших обчислень для більшої вірності ми взяли значення 10 000 як верхню межу.
Хтось може запитати, чи проводилися якісь кампанії «нанесення удару», в результаті яких зросла кількість страт.
3. 2. З 2003 р. по теперішній час широкомасштабних кампаній «нанесення удару» не проводилося
У період з 1983 р. по 2002 р. по всьому Китаю було проведено три широкомасштабні кампанії «нанесення удару»: в періоди 1983-1987, 1996-1997 і 2001-2002 рр.. Хоча за межами Китаю людям може бути не зовсім ясно, скільки чоловік було страчено під час цих кампаній, перший період, з 1983 по 1987 рр.., можна назвати «безладним вбивством». Гасла кампанії цього періоду були наступними: «підозрілих заарештовувати без коливань», «Виносити вирок підозрюваним без коливання», «Страчувати підозрюваних без коливання».
Ця кампанія мала тяжкі наслідки, тому дві наступні кампанії змінили свою політику з «прийняття суворих термінових заходів» на «поєднання строгості та м’якості», «зменшення страт і їх уникнення» і «виконання страти у випадках, коли немає сумнівів, і утримання від страти, коли є сумніви». Починаючи з 2003 р. по теперішній час, не проводилося широкомасштабних кампаній «нанесення удару». Іншими словами, кампанії «нанесення удару» не відігравали вирішальної ролі у великому зростанні ринку органів.
Далі буде
Джерела:
[9] Асоціація Пекінського університету «Sunshine [Yangguang] Volunteers ‘Association», стаття «Основні знання про HLA» (стаття китайською знаходиться на: http://www.isun.org/ch_cure/article_156.html)
[10] Газета «Jiaozuo Daily», стаття «Злочин під сонцем» (стаття китайською знаходиться на: http://epaper.jzrb.com/shck/html/2009-10/19/content_139678.htm)
[11] Газета «Morning News» від 14 січня 2004 р., стаття «Представник Народного Конгресу закликає очистити підпільний ринок нирок» (стаття китайською знаходиться на: http://www.spcsc.sh.cn/renda/node103/node124 / node143/userobject1ai1562.html)
[12] Стаття «Racial and Ethnic Distribution of ABO Blood Types» (стаття англійською знаходиться на: http://www.bloodbook.com/world-abo.html)
[13] Газета «Yangzi Evening News», стаття «690 мільйонів заражені гепатитом B?» (Стаття китайською знаходиться на: http://www.hbver.com/Article/ygfz/ygzs/200404/2789.html)
[15] Вебсайт правозахисної організації Міжнародна амністія, «Факти та дані по смертним стратам» (1 січня 2007 р.) (Дані англійською знаходяться на: http://www.amnesty.org/en/library/info/ACT50/002 / 2007)
[16] Звіт за 2006 і 2007 рр.. організації Hands Off Cain, стаття «The Most Important Facts of 2006 (and the first seven months of 2007)» (Стаття англійською знаходиться на: http://www.handsoffcain.info/bancadati/index.php?tipotema=arg&idtema = 9324906)
[17] Ван Гуанцзе, стаття «The Puzzle of the Number of Death Row Executions in China» (стаття китайською знаходиться на: http://crd-net.org/Article/Class7/200703/20070320091911_3703.html)
Як повідомили офіційні китайські ЗМІ, минулого тижня влада закрила шанхайський завод молочних продуктів Panda Dairy Products, оскільки у восьми партіях його продукції було виявлено неїстівну хімічну речовину – меламін.
В попередньому і цьому місяці, в інших китайських компаніях, також була виявлена молочна (включаючи морозиво) продукція, що містить меламін. Ця продукція була виявлена у провінціях Гуйчжоу, Цзянсу і Сичуань.
За даним контролюючих органів, недобросовісні китайські підприємці під час «меламінового скандалу» в 2008 році не знищили отруєне сухе молоко, і тепер намагаються заробити на ньому гроші.
Нагадаємо, великий скандал з неякісними молочними продуктами китайського виробництва спалахнув у вересні 2008 року. У цих продуктах було виявлено хімічну речовину – меламін, що використовується для виготовлення клеїв і пластмас.
У зв’язку з цим у Китаї було закрито 3908 молочно-переробних підприємств, серед яких було і підприємство Panda Dairy Products.
Від вживання зараженого меламіном молока в Китаї постраждали більше 300 тисяч осіб, переважно діти, шестеро з них померли.
Довідка The Epoch Times:
* Меламін – хімічна речовина, яка використовується для виготовлення клеїв і пластмас, також є хибним протеїном, що дозволяє підвищити показники кількості білка у продукті під час перевірки на відповідність стандартам. Однак фактично він білка в собі не містить. Продукти з меламіном, після вживання в їжу, вражають нирки, печінку і селезінку людини, а також викликають захворювання верхніх дихальних шляхів.
Всупереч попереднім повідомленням, що Ґао, можливо, вбитий китайськими спецслужбами, добре обізнане «джерело» в китайському бюро безпеки повідомив австралійському репортеру, що адвокат живий.
«В даний час Ґао ще живий … Він не зник», – розповів інформатор австралійському репортерові в Пекіні.
Адвокат Ґао Чжишен, один з найбільш сміливих адвокатів-правозахисників, захищав послідовників духовної практики Фалуньгун, християн домашньої церкви і людей, що подають петиції, коли вже ніякий інший адвокат не насмілювався братися за їх захист.
Останні п’ять років він зазнавав переслідувань, арештів і тортур. 11 місяців тому він безслідно зник і вважався зниклим без вісті, хоча є непрямі докази того, що його знову викрали співробітники китайських органів безпеки.
Минулого тижня повідомлялося, що брат адвоката – Ґао Чжії отримав відповідь від пекінського поліцейського, що Ґао «заблукав і пропав». Багато хто побоювалися, що це знак того, що адвокат загинув від катувань.
Інформатор з Пекіна повідомив, що його організація знає, де знаходиться адвокат Ґао, але він цю інформацію передати не може.
Немає жодних вказівок на те, в якому стані знаходиться сміливий адвокат, і яка його доля.
Адвокат Ґао Чжишен відмовився мовчати про корупцію, репресії щодо послідовників Фалуньгун і порушення прав людини в Китаї.
Він написав відкриті листи в Національний конгрес Китаю, главі держави Ху Цзіньтао, прем’єр-міністрові Веню Цзябао. У цих листах він докладно викладав випадки несправедливості і вказував на лицемірність судової системи.
У 2007 році він написав листа до Конгресу Сполучених Штатів, у якому виклав стан справ із правами людини в Китаї та вказав про недоцільність проведення Олімпійських ігор 2008 в КНР.
«Поведінка, яка звичайно вважається такого, що принижує людську гідність, в моїй країні приймається, як політичне завдання. – Писав Ґао в листі – Оскільки наближається час проведення Олімпійських ігор, сьогодні я звертаюся до вас із проханням звернути увагу на тривалі кричущі порушення прав людини в Китаї і прошу вас, повідомити мою думку всьому світу».
Через ці листи Ґао Чжишена та його позицію влада компартії Китаю зробили все, щоб зруйнувати його життя. Були спроби його вбити. Він, його дружина і двоє дітей були поміщені під домашній арешт. Тривалий час вони зазнавали фізичного та психологічного насильства.
У 2007 році Ґао вдалося передати страшне повідомлення про 50 днів тортур, яким його піддавала китайська служба безпеки. Доповідь викликала сум’яття і шокував міжнародну правову громадськість.
Пан Макміллан-Скотт, віце-президент Європарламенту, який перебував в особистому контакті з Ґао, пан Девід Кілгур, екс-Держсекретар Канади і міжнародний адвокат-правозахисник Девід Мейтас – це деякі з міжнародних державних діячів, які інтенсивно займалися справою Ґао.
Проте, незважаючи на всі зусилля людей доброї волі щодо звільнення Ґао, він був викрадений в лютому 2009 р. сімома агентами з його рідного міста у північній провінції Шаньсі.
Після його викрадення дружині Ґен Хе з дітьми вдалося виїхати до Сполучених Штатів. У березні 2009 р. вони отримали статус політичних біженців.
Доповіді передує вступне есе виконавчого директора Кеннета Росса, у якому наголошується, що в останні роки можливості правозахисного руху чинити тиск на владу суттєво зросли і це викликає відповідну реакцію з боку урядів-порушників, яка в 2009 р. стала особливо відчутною.
«Нападки на правозахисників можна розцінювати як вимушене визнання їх сили, але від цього небезпека не стає менше, — говорить К. Росс. — Під різними приводами уряди-порушники зазіхають на самі основи правозахисного руху».
Правозахисники зазнають тиску не тільки при авторитарних режимах, як у Бірмі або Китаї. У державах із обраним урядом, який стикається з тим чи іншим збройним опором, відбувається різка ескалація прямих нападів на активістів. Незважаючи на затухання конфлікту в Чечні, в минулому році Росія пережила шокуючу серію вбивств і погроз стосовно тих, хто намагається боротися з безкарністю на Північному Кавказі.
У деяких країнах режим настільки вороже налаштований щодо окремих активістів та організацій, що говорити про національний правозахисний рух взагалі не доводиться. Така ситуація склалася, зокрема, в Еритреї, КНДР та Туркменістані.
Вбивства активістів з метою змусити їх замовкнути відбувалися не тільки в Росії і Шрі-Ланці, але і в таких країнах, як Кенія, Бурунді і Афганістан.
У той час як у Судані та Китаї повсякденною практикою стало закриття правозахисних груп, в Ірані та Узбекистані активісти та інші критики влади зазнають гонінь і безпідставних затримань, в Колумбії, Венесуелі і Нікарагуа — погроз та утисків, а в Демократичній Республіці Конго і на Шрі-Ланці — фізичного насильства. В Ефіопії та Єгипті держава намагається боротися з неурядовими організаціями за допомогою надмірно обмежувального законодавства.
В інших країнах уряд вдається до відкликання ліцензій у адвокатів (Китай, Іран), кримінального переслідування, нерідко — за сфабрикованими справами з нападами провокаторів (Узбекистан, Туркменістан), або використовує проти своїх опонентів норми про кримінальну відповідальність за наклеп і дифамацію (Росія, Азербайджан).
В Ізраїлі з безпрецедентною ворожістю зіткнулися місцеві і міжнародні правозахисні організації, які документували порушення з обох сторін в ході боїв у Газі в грудні 2008 р. — січні 2009 р. і в зв’язку із триваючою ізраїльською блокадою сектора.
«Урядам, яким небайдужі права і свободи, треба перестати мовчати і поставити дотримання прав людини в основу своєї дипломатії та реальної політики, — говорить К. Росс. — Потрібно вимагати від порушників реальної зміни ситуації».
Для нової американської адміністрації серйозним викликом стало відновлення авторитету Америки у правах людини. Поки що, зазначає виконавчий директор Human Rights Watch, підсумки неоднозначні: президентська риторика явно прогресує, але не в повній мірі реалізується в політиці і практиці.
Вашингтон відмовився від політики інтенсивних допитувань, але, всупереч національним і міжнародним нормам про заборону тортур, уряд поки не провів розслідування і не забезпечив кримінального переслідування проти тих осіб, які давали або виконували відповідні накази або сприяли катуванням та жорстокому поводженню. Що стосується Гуантанамо, то перший термін закриття в’язниці вже зірваний, але головне питання — яким чином це буде відбуватися.
Адміністрація Барака Обами, до речі, наполягає на збереженні квазісудових військових комісій і на збереженні практики безстрокового утримання обвинувачених під вартою без звинувачення і суду, що може обернутися збереженням духу Гуантанамо і після формального закриття в’язниці на Кубі.
Однією з мішеней контрнаступу реакційних сил стала система міжнародної юстиції, включаючи Міжнародний кримінальний суд. З особливою силою це виявилося після видачі в березні минулого року ордера на арешт суданського президента Омара ель-Башира за військові злочини і злочини проти людства, скоєні проти мирного населення Дарфура урядовими військами та проурядовими напіввійськовими формуваннями.
Після видачі ордера багатьом африканським демократіям спочатку здалося зручнішим сховатися за регіональною солідарністю, чим зайняти принципову позицію і підтримати міжнародне правосуддя.
У червні, коли Африканський Союз вирішив не сприяти Гаазі у виконанні ордера, багато африканських лідерів відмовчувалися, замість того щоб стати на бік жертв і підтримати резолюцію Міжнародного кримінального суду для протистояння бійні і масовому переміщенню населення в Дарфурі.
У багатьох країнах задокументовані порушення, жертвами яких стають жінки та дівчатка. Ці порушення пов’язані, в тому числі, з вагітністю та пологами, а також з роллю жінки у вихованні дітей і забезпеченні сім’ї засобами до існування. Наприклад, щороку через смертність та інвалідність, яких можна було уникнути, при вагітності та пологах внаслідок недоліків нормативно-правової бази гинуть і отримують каліцтва більше жінок, ніж у результаті збройних конфліктів.
Щодо Китаю, крім продовження роботи з документування переслідувань і арештів правозахисників, Human Rights Watch опублікувала доповідь про «чорні тюрми», де зникають люди, яких хапають на вулицях Пекіна і інших великих міст. Більшість жертв цієї практики складають ті, хто намагається домогтися справедливості за фактами найрізноманітніших порушень — від корупції до тортур в поліції.
На Кубі ми документували збереження при Раулі Кастро фіделівської репресивної машини, яка продовжує тримати за ґратами безліч політв’язнів і перемелювати нових дисидентів.
Що стосується Бірми, то ми опублікували дані про десятки відомих політичних активістів, ченців, профспілкових діячів, журналістів і діячів культури, які були заарештовані після мирних політичних демонстрацій 2007 р. і на неправосудних процесах засуджені до драконівських тюремних термінів.
У Газі та Ізраїлі Human Rights Watch документувала порушення законів і звичаїв війни з боку як Армії оборони Ізраїлю, так і ХАМАС. Торішня операція ЦАХАЛ в Газі супроводжувалася незаконним використанням боєприпасів з білим фосфором, загибеллю цивільних осіб від ракет з безпілотних літальних апаратів і вбивствами цивільних осіб, які підняли білий прапор.
ХАМАС і інші палестинські збройні угруповання обстрілювали ракетами населені пункти на території Ізраїлю, з боку ХАМАС відзначені випадки розправ з передбачуваними колабораціоністами і переслідування політичних супротивників.
У Демократичній Республіці Конго нами було документовано умисне вбивство більше 1400 цивільних осіб, практика жорстоких зґвалтувань і інші порушення з боку як урядових військ, так і бунтівників в ході двох послідовних операцій конголезької армії проти формувань руандійських хуту на сході країни. Human Rights Watch також вказувала на серйозні недоліки миротворчої операції ООН у Конго, які не дозволяли повною мірою забезпечити ефективний захист цивільного населення.
Стосовно Гвінеї була випущена докладна доповідь про вбивства, сексуальні зазіхання та інші порушення на опозиційному мітингу в столиці. Порушення були вчинені переважно елітною президентською гвардією, і факти говорять про те, що вони були заздалегідь заплановані і доходили до злочинів проти людства.
Хоча правозахисний рух набирає силу, самі правозахисники залишаються вразливими і гостро потребують підтримки з боку урядів, які прихильні правам людини, відзначає Human Rights Watch.
«Уряди, які звикли вважати себе захисниками прав і свобод, нерідко відмовчуються перед обличчям порушень з боку своїх союзників, прикриваючись дипломатичними або економічними міркуваннями, — говорить К. Росс. — Але це мовчання робить їх співучасниками свавілля. Єдиною гідною реакцією на нехтування прав людини може бути тільки рішуче засудження порушників».
Інформація надана московським представництвом Human Rights Watch.