Як зробити звичайну річ зі свого гардероба ошатною, неповторною і модною, а інтер’єр квартири — більш затишним і теплим? Для цього є простий спосіб, що існує вже багато тисяч років — рукоділля. Людмила Акентьєва вибрала для себе незвичайний вид рукоділля, що з’явився відносно недавно — гільошування. Працюючи з розпеченою голкою, вона випалює на тканині витончені візерунки, які надають її дому вишуканість і колорит. Про свою творчість і бажання передати майстерність іншим людям Людмила розповіла кореспондентові The Epoch Times.
#img_left#– Рукоділля в минулому було улюбленою справою жінок, незалежно від статусу: чи то бідна селянка чи знатна дворянка. У суспільстві прийнято було вважати рукоділля справою вишуканою і шляхетною. Розкажіть, будь ласка, хто долучив Вас до цієї справи, з чого все почалося?
Л.А.: Через хворобу я навчалася вдома, в школу возили мене, тільки коли писали контрольні. Щоб компенсувати вільний час, я зайнялася рукоділлям. Більшу частину часу я проводила з бабусею, від неї навчилася прясти і в’язати. Мене бабуся з дитинства вчила вишивати, сподівалася, що мені це в житті допоможе, наставляла: «Ти роби, ніхто, крім самої себе, тобі не допоможе. Манна не звалиться з неба». На випускний вечір сама пошила собі плаття.
У радянські часи повального дефіциту, коли в магазинах нічого не було, не кажучи вже про те, щоб знайти річ по фігурі, я обшивала себе і навіть знайомих. Закінчила школу, технікум і працювала оператором зв’язку, але у вільний час шила, в’язала.
– Чому Ви обрали для себе такий незвичайний вид рукоділля, як гільошування?
#img_left#Л.А.: Час іде, змінюється мода, з’явилися нові тканини, більш легкі і відповідно нові технології, зокрема гільошування. Це зовсім новий вид техніки, що з’явився в нас у 80-і роки. Основоположником є Зінаїда Котенкова. Гільошування нагадує техніку рішельє, дозволяє імітувати в’язання, вологодське мереживо, аплікацію. Можна міняти фактуру тканини, вироби виходять витонченими, легкими. Використовується у творчості мотиви народних промислів, не пов’язаних з обробкою тканини, таких як гжель, хохлома і т. д.
Дізналася про це чисто випадково, коли відпочивала на курорті. Мене навчила жінка з Єкатеринбурга. Поділилася секретом своєї майстерності. Літератури у мене не було з гільошування, тому іноді сама видумую свої елементи. Захопило мене, тому що це нове, а я така людина, яка захоплюється новим.
Ще гільошування мені подобається тим, що можна досить легко і швидко в старовинному стилі облаштувати свій будинок скатертиною, шторами, різного роду накидками, серветками. У техніці гільошування можна робити і аплікацію.
Я, наприклад, коли збираюся що-небудь робити, то вже уявляю в цілому, як це буде виглядати, кольорову гаму речі. Звичайно, потрібно і терпіння, і фантазія. Адже будь-яка річ вимагає копіткої праці, кожна крапочка, кожен штрих треба продумати. Сама техніка не допускає помилок, бо голка нагрівається до 200 градусів, і якщо помилитися, то вийде дірка і малюнок зіпсується.
#img_left#– У рукоділлі використання розпеченої голки більше ніде не зустрічається, розкажіть, будь ласка, докладніше про техніку гільошування.
Л.А.: Для роботи використовується прилад-випалювач по дереву, тільки змінюється голка. До кінця кріпиться голка, розпалена до від 100 до 300 градусів, залежно від обраної тканини. Для роботи беруться тільки синтетичні тканини, тобто тканини, які не горять, а плавляться. Як малюнок можна використовувати ті самі візерунки, що і в рішельє. Звичайно, в процесі роботи я вношу щось своє, підказує інтуїція.
– Що для Вас рукоділля — хобі, робота чи відпочинок для душі?
Л.А.: Більше моя творчість для душі. Буває немає настрою або погано себе почуваєш, береш тканини, починаєш розкладати і від яскравих кольорів піднімається настрій, просидиш і не помітиш як пролетів час, і на душі добре.
У повсякденному житті моя творчість іноді виручає, наприклад, йду куди-небудь на день народження чи просто в гості, як подарунок беру речі, зроблені власними руками, а в них — частинка душі. Спеціально для продажу речі не роблю.
Буває, що через знайомих звертаються до мене зі спеціальним замовленням. Якось я випалювала речі для однієї сім’ї, у них меблі антикварні і відповідно серветки, накидки, скатертину довелося робити в старовинному стилі. Великого доходу, звичайно, немає, але я й ніколи не намагалася заробляти рукоділлям, хоча речі досить ексклюзивні.
#img_left#– Чи берете участь у виставках рукодільних робіт?
Л.А.: Так, я брала участь у виставках, в основному займала призові місця, але роботи в техніці гільошування в моєму рідному місті тільки я виставляю, більше немає робіт. Як усе нове, важко прокладати шлях до популяризації цього напрямку. Люди цікавляться, хто хоче навчитися, я завжди готова їм допомогти, поділитися секретами майстерності. Зараз у мене є учні, які працюють по цій техніці.
– Чому Ви хочете долучити інших людей до гільошування?
Л.А.: Це таке захоплююче заняття, творчий процес дуже корисний і для розвитку людини, коли створюєш красиві речі, і на душі стаєш чистішим, адже «краса врятує світ». Я не раз зверталася в товариство допомоги інвалідам, пропонувала свої послуги, абсолютно безкоштовно для того, щоб інваліди могли навчитися рукоділлю, гільошуванню. Молоді люди зараз зовсім не долучені до рукоділля, та багато хто з них не може працювати, не виходять з дому. Я сама в дитинстві була в такій ситуації, тому хотілося допомогти людям.
Нагадаємо, що гільошування — це нанесення на папір спеціальним друкарським верстатом орнаментального візерунка у вигляді сітки або хвилястих ліній, що переплітаються. Як фоновий малюнок гільошування використовувалося для захисту від фальсифікації марок і грошових знаків, а також як елемент декоративного оформлення на гербових та поштових марках.
#img_center_nostream#
Олександра Іхінова. Велика Епоха
