Китайський адвокат-правозахисник Гао Чжішен, який не мав можливості спілкуватися із зовнішнім світом впродовж майже восьми місяців, 6 квітня зумів успішно зв’язатися по телефону з борцем, за права людини Ху Цзя, який проживає в Пекіні. Через 4 дні Ху, який опублікував в Інтернеті запис телефонної розмови, і спробував врятувати Гао, був відрізаний від зовнішнього світу.
Заточений у своєму будинку, що став його в’язницею
#img_left#Гао викрали з будинку його сестри в провінції Шандун 15 серпня 2006 року. До цього протягом шести місяців він був об’єктом для постійного переслідування і погроз з боку китайських шпигунів. За цей час на життя Гао було також здійснено три замахи.
12 грудня 2006 року його засудили за «підривну діяльність проти правлячого режиму». «Підривна діяльність» полягала в тому, що Гао опублікував в Інтернеті три відкритих листи до глави китайської Комуністичної партії Ху Цзіньтао і прем’єр-міністра Вень Цзябао, апелюючи в захист прихильників духовного руху Фалуньгун, який у даний час зазнає переслідувань у Китаї. Проте ні його сім’я, ні адвокат не були повідомлені про слухання його справи.
Через десять днів Гао умовно засудили до трьох років позбавлення волі у випадку, якщо протягом подальших п’яти років він скоїть інший «злочин». Того ж дня він був звільнений, але після цього з ним неможливо було зв’язатися.
За словами Гао понад сто шпигунів були розміщені навколо місця, де він живе, контролюючи його сім’ю 24 години на добу; вони маскуються в перехожих і вуличних торговців; вночі біля будинку чергують понад десять машин. Він сказав, що вся його сім’я, «схоже, знаходиться під кришкою».
«Що я можу зробити? Моя сім’я буде знаходитися під загрозою смерті, якщо так триватиме… Якщо я зачепив Комуністичну партію Китаю (КПК), сказавши їй правду, то що такого зробили моя дружина і діти?! Мої бідні діти», – нарікав Гао Ху.
Телефонний дзвінок 6 квітня, що тривав 47 хвилин, був довшим, ніж очікував Гао. Гао сказав, що він використовував телефонну картку, яку йому дали, кредит на якій складав всього 20 центів. Він зумів повністю зачитати свого третього листа Ху по телефону. Попередні два листи так і не дійшли до Ху.
Тортури і залякування
У листі детально описуються тортури і погрози, які примусили Гао піти на компроміс з його мучителями.
Гао сказав, що протягом всього часу, починаючи з його викрадення і до звільнення, включаючи слухання в суді, його завжди називали номером «815», оскільки він був викрадений 15 серпня.
Він сказав, що протягом 129 днів зазнавав різних методів тортур, які застосовували щодо нього його сусіди по камері. Його протримали в наручниках загалом 600 годин, протягом 590 годин він був прив’язаний до спеціально зробленого для тортур залізного стільця і знаходився під яскравим сліпучим світлом, був вимушений сидіти на підлозі зі схрещеними ногами 800 годин, найтриваліші за часом тортури – це коли він був прив’язаний до стільця 109 годин поспіль. Усе це розповів сам Гао.
Тільки тоді, коли його сім’я та родичі стали метою переслідування, Гао поступився. «Вони відкрито погрожували їх змучити психологічно, повністю зруйнувати майбутнє моїх дітей, моєї дружини і всіх наших родичів».
У цей момент – написав у своєму листі Гао, – незважаючи на те, що він знав, на що здатна китайська влада, він недооцінив того, як далеко вони можуть зайти в «явному використанні безсоромних і безжальних методів», щоб досягти своєї мети.
Врешті-решт, Гао погодився написати публічну заяву і перед камерою добровільно визнати свою провину. Він підтвердив, що з’явився в одній із двох випущених в Інтернеті публічних заяв. Проте тут одне непорозуміння, а саме – невідповідність дат: публічні заяви в Інтернеті датовані 5 і 29 жовтня 2006 року, але обидва, Ху і Гао, говорили про публічну заяву, датовану 29 листопада.
Незважаючи на те, що публічна заява була справжньою, Гао сказав, що не багатьох людей хвилювало, що ховалося за цим папером. Він сказав, що заява частково була написана за умови, що 5 000 юанів (US$633) з його заощаджень, які були нелегально конфісковані владою, будуть передані його дружині та дітям.
Дві мети
Гао сказав, що дві головних причини, через які китайська влада заарештувала його, були наступними: це – його захист Фалуньгун і естафета голодування за права людини, яку він почав у лютому 2006 року.
«У всьому цьому випадку, вони найбільше стурбовані щодо Фалуньгун і протесту за права людини за допомогою естафети голодувань. Головним чином, їх цікавив мій зв’язок з Фалуньгун: як тісно я пов’язаний з його послідовниками, мої відкриті листи і протести за допомогою голодувань. Я без сумніву відчуваю, що Фалуньгун і протести за права людини в даний час є двома головними турботами діючих сил китайського комуністичного режиму», – так вважає Гао.
Мовчання Ху
10 квітня міліція сказала Ху, що Відділ громадської безпеки в Пекіні вирішив помістити його під домашній арешт, щоб перешкодити йому відвідати німецьке посольство. Так сказав Ху в інтерв’ю на сайті Бі-Бі-Сі Chinese.com.
Після телефонного дзвінка з Гао Ху негайно подзвонив в Посольство Німеччини і сказав, що хотів би обговорити ситуацію з Гао і його сім’єю. Його розмова прослуховувалась, що привело до арешту Ху.
Борець за права хворих на СНІД і активний захисник прав людини, Ху був затриманий на 41 день на початку минулого року. Потім він знаходився під наглядом міліції понад 200 днів аж до 16 лютого 2007 року, коли йому дозволили здійснити поїздку до Гонконгу.
Існує інформація, що Ху страждає від гепатиту Б і цирозу печінки початкової стадії.
Реакція міжнародного співтовариства
Неурядові організації і захисники прав людини в усьому світі відреагували на тортури Гао і його сім’ї, виразивши своє обурення.
Міжнародна коаліція на підтримку адвоката Гао Чжішена 7 квітня опублікувала заяву, засудивши переслідування проти Гао і його сім’ї, і разом з цим вимагаючи його беззастережного звільнення. 10 квітня Міжнародний центр допомоги виходу з Комуністичної партії Китаю також видав жорстку заяву, вимагаючи відновити нормальне життя Гао і його сім’ї.
Сунь Веньгуан, почесний професор Університету Шандуна, опублікував 8 квітня статтю під назвою «Де права людини? – На підтримку Гао Чжішена (частина 4)». Він написав: «Адвокати є бійцями у викритті тортур. Зараз китайські адвокати – правозахисники, що потрапили під нагляд, самі стали жертвами тортур. Де права людини в Китаї?».
Високопоставлений чиновник Державного Департаменту, коментуючи ситуацію, в якій опинився Гао і його сім’я, сказав, що вони стурбовані повідомленням про погане поводження з Гао під час його ув’язнення і тим, що він був вимушений зробити визнання в «підбурюванні до підривної діяльності» під тиском, що чинився на нього.
Хоча Гао сказав у своєму листі, який він зачитав по телефону Ху, що він скоріше вирішив присвятити себе захисту своєї сім’ї, ніж боротьбі за соціальне правосуддя, багато хто захоплюється його мужністю в тому, що він прорвався через домашній арешт. Намір Гао зв’язатися з громадськістю – це явний виклик нагляду, здійснюваному над ним, і може бути розглянутий владою як інший скоєний «злочин».
Чжоу Мейхуа. Велика Епоха
