Blog

20 років тому, 9 листопада 1989 року, впала сумнозвісна Берлінська стіна. Ця подія широко відзначається в усій Східній Європі. У Росії вона також знайшла своє відображення в ряді фотовиставок та інших заходів, що проводяться, однак, менш широко.

По дві сторони від смуги смерті

#img_left#Східна Німеччина почала відгороджуватися від Західної у 1952 р. А 13 серпня 1961 межа була закрита зведенням Берлінської стіни, зупинила масовий відтік жителів комуністичних країн на Захід. Її проклали фактично по живому місту. Вона перекрила лінії метро і залізницю. Безліч берлінських сімей виявилися розірваними. 155 км бетонного бастіону розкололи місто навпіл на 28 років.

Зі східного боку стіна була напхана електронікою. Із спостережних вишок снайпери відстрілювали сміливців, що рвалися у вільний світ. Російські танки та автоматники знаходились по сусідству з німецькими вівчарками.

Із західного боку стіна охоронялася натовськими військами. Але підійти до стіни можна було спокійно, не перешкоджали навіть тим, хто бажав залізти на неї і зазирнути до східних сусідів. Воно й зрозуміло – стражденних потрапити на іншу сторону не було. З часом біля західної стіни стали збиратися артисти і художники. Стіна покривалася малюнками та графіті, деякі з них зараз відомі по всьому світу.

Незважаючи на таку сувору охорону, сміливців із східної сторони, які бажали дихати повітрям свободи, було більш ніж достатньо. Їхня винахідливість не мала меж: намагалися перелетіти стіну на дельтаплані і на повітряній кулі, пливли по Балтійському морю, ховалися в автомобільних схованках, рили тунелі під Берлінською стіною, які мали довжину від 30 до 200 м. У деяких тунелях можна було дістатися тільки плазом, в інших пройти навіть на весь зріст. Близько 300 людей змогли таким чином втікати до Західного Берліна.

Але далеко не завжди все закінчувалося благополучно. При спробі перебратися на інший бік, за різними даними, загинули від 125 до 1245 чоловік. «18-річний хлопець намагався перескочити стіну – впав, не помер, йому можна було допомогти, він просто розбив голову і втратив багато крові. П’ять годин до нього ніхто не підходив. На нього дивилися люди, діти, як він на очах помирає. І він загинув», – розповідає Ольга Свіблова – куратор фотовиставки в ЦВЗ «Манеж», присвяченої цій події. 12 серпня 2007 в передачі Бі-бі-сі прозвучала інформація, що в архівах Міністерства державної безпеки НДР були виявлені документи, які підтверджують, що влада НДР наказала знищувати всіх утікачів, включаючи дітей.

#img_gallery#

Падіння стіни

У середині 80-х в СРСР почалася перебудова. Ситуація в НДР стає дуже напруженою. Керівництво НДР намагається робити вигляд, що все спокійно, однак кількість охочих залишити НДР нестримно зростає. У серпні 1989 р. близько 600 туристів з НДР, що проводили відпустку в Угорщині, втікають до Австрії.

Керівництво Соціалістичної Єдиної Партії Німеччини (СЄПН) намагається перекрити потік. Після цього юрби бажаючих виїхати на Захід починають брати в облогу дипломатичні представництва ФРН у Празі і Варшаві.

Урочистості до Дня 40-річчя заснування НДР у жовтні 1989 перетворюються на фарс і показуху. Голова партії та уряду Еріх Хонеккер, незважаючи на події, що відбуваються в країні, оспівує чесноти громадського соціалістичного ладу Німеччини. Навіть заклики Михайла Горбачова до реформ у НДР залишаються без відповіді.

Однак 8 жовтня Хонеккер був змушений поступитися владою Егону Кренц, який обіцяє народу швидкі реформи. Але народ вже втомився чекати. 4 листопада в Берліні на площі Александерплатц збирається близько 400 тисяч демонстрантів. Народ вимагає відставки уряду, вільних виборів та свободи слова. У Лейпцігу опозиція об’єдналася навколо місцевої Євангельської церкви Святого Миколая. 6 листопада в демонстрації бере участь понад півмільйона людей. По всій НДР починаються хвилювання.

9 листопада на прес-конференції, що проводиться СЄПН, у відповідь на питання кореспондента італійського інформаційного агентства ANSA Ерманн про новий порядок виїзду громадян Східної Німеччини з країни, партійний чиновник Гюнтер Шабовське заявив, що ухвалюється новий закон, який дозволить жителям НДР їздити за кордон. «Коли ж він набере чинності?» – Раптом пролунав голос із залу. Шабовське кинув погляд у папери крізь свої окуляри без оправи і, затинаючись, відповів: «Набере … наскільки я знаю … з цього моменту».

Ця новина миттєво облетіла весь Східний Берлін. І в цей же день багато жителів міста вирушили до Берлінської стіни, щоб з’ясувати все досконально самим. Прикордонники, які ще нічого не чули про нові правила виїзду, намагалися перекрити дорогу. Однак незабаром були змушені відступити і відкрити проходи.

Саме цей день у подальшому і будуть вважати в усьому світі днем падіння Берлінської стіни. Однак фактично це ще не було повним падінням стіни, а лише першою тріщиною.

Об’єднання Німеччини вже стало не просто внутрішньою справою німців. За підсумками виборів НДР у березні 1990 р., перемагають східнонімецькі християнські демократи. Їхній лідер Лотар де Мезьєр стає головою уряду НДР. У середині травня Коль і де Мезьєр підписують договір про створення єдиного економічного простору. І в травні ж у Бонні починаються переговори за формулою «2 плюс 4» за участю обох німецьких держав і чотирьох держав-переможниць: СРСР, США, Франції та Великобританії. Спірних питань виявилося чимало.

На наступній зустрічі в Желєзноводську 16 липня 1990 Коль і Горбачов домовляються з усіх спірних пунктів. Горбачов погоджується на входження об’єднаної Німеччини в НАТО. Визначається термін виведення радянських військ з території НДР. У свою чергу, уряд ФРН бере на себе зобов’язання в рамках економічної співпраці з Радянським Союзом. Німеччина визнає кордони західної Польщі по Одеру і Нейсі.

3 жовтня 1990 НДР приєднується до зони дії Основного закону ФРН. Іншими словами, Німеччина остаточно стає єдиною країною.

Тамара Богданова. Велика Епоха

Парламентські друзі Фалуньгун (PFOFG) – перша в світі група парламентаріїв, що надає офіційну підтримку послідовникам Фалунь Дафа. Фалунь Дафа (Фалуньгун) – стародавня медитативна практика вдосконалення душі і тіла, послідовники якої жорстоко переслідуються в комуністичному Китаї вже протягом 10 років.

#img_left#"Наше першочергове завдання – добре інформувати всіх членів парламенту з питань, що стосуються Фалуньгун", – заявив Білл Сіксей, голова PFOFG. – "А одна з найважливіших цілей – забезпечити дотримання прав людини в Китаї".

У звітах ООН, урядових органів, комітетів з прав людини та незалежних дослідників містяться достовірні описи тортур і підтверджені факти організованого державою вилучення органів в ув’язнених у китайських в’язницях і таборах послідовників Фалуньгун з метою незаконної торгівлі органами.

Ця духовна практика, що грунтується на принципах Істина, Доброта, Терпіння, була представлена публіці в Китаї в 1992 р.і швидко та широко розповсюдилася завдяки її потужному оздоровчому ефекту. За урядовими оцінками, вона налічувала від 70 до 100 мільйонів послідовників у 1999 р., коли компартія Китаю почала кампанію з її "викорінення".

Пан Сіксей сказав, що першим їхнім кроком буде зустріч з представниками канадської Асоціації Фалунь Дафа. Наступні дії – спонсорування програм та заходів, що проводяться Асоціацією Фалунь Дафа.

"Ми дуже раді, що ця група сформована", – зазначив президент Асоціації Фалунь Дафа в Канаді Лі Хунь. – "Турбота парламентаріїв вказує на велику важливість цього питання. Це буде підбадьорливим посланням практикуючим у Китаї".

Канада – перша країна, що засудила переслідування Фалуньгун

Канада була першою країною, яка публічно виступила проти переслідування Фалуньгун компартією Китаю 10 років тому. Відразу після масових арештів практикуючих, що почалися 20 липня 1999, Канада подала протест китайському міністру закордонних справ, повідомляла газета Globe and Mail.

За повідомленнями канадської преси, питання про Фалуньгун було на третьому місці серед найбільш частих звернень громадян до прем’єр-міністра в 2005 р.

Державний секретар з Азіатсько-Тихоокеанського регіону Раймонд Чан сказав, що його делегація на , що планується у листопаді, окремо підніме питання, які стосуються свободи віри і основних прав людини, а також фактів про жорстоке поводження з практикуючими Фалуньгун.

У звіті Державного Департаменту США за 2008 р. говориться, що за оцінками іноземних спостерігачів, щонайменше половина з 250 000 в’язнів китайських таборів – практикуючі Фалуньгун.

Багаторічні зусилля канадських парламентаріїв привели до звільнення багатьох практикуючих у Китаї і змусили колишніх прем’єр-міністрів Жана Кретьєна і Поля Мартіна поставити питання про переслідування Фалуньгун перед китайськими лідерами.

Підтримка незаконно переслідуваних людей тривала незважаючи на постійні спроби китайських консульств та посольства очорнити Фалуньгун будь-якими способами, включаючи поширення у своїх візових відділах матеріалів, що розпалюють ненависть, контроль над китайськомовними засобами масової інформації з метою повернути громадську думку проти цієї практики і тиск на канадських чиновників.

"Для мене завжди було очевидно, що існує явно помилкова думка про Фалуньгун. Якби мої колеги отримали правдиву інформацію і зрозуміли б величезну важливість того, чому вчить ця практика, це зробило б великий вплив на політику уряду".

Багатопартійна команда

До складу утвореної групи "Парламентські друзі Фалуньгун" входять два сенатори і 18 членів парламенту від увсіх партій, представлених в парламенті.

Ліберал Борис Вржесневський і консерватор Стефан Вудворту – віце-президенти. До складу керівництва також входять Пітер Джуліан і Дон Девіс із Нової демократичної партії, консерватори Скотт Рейд, Роб Андерс і сенатор консиліо Ді Ніно; Діана Бурже з Квебекського блоку. Пан Сіксей – член національно-демократичної партії.

Пан Ді Ніно запропонував ідею створення цієї групи шість місяців тому. Пан Вржесневський запропонував законопроект з боротьби з підпільним продажем людських органів. Однією з причин складання цього законопроекту був Звіт "Кривавий урожай", який документально доводить те, що китайський режим убив десятки тисяч практикуючих Фалуньгун з метою вилучення їхніх внутрішніх органів для продажу.

"Кривавий урожай" був написаний у 2006-2007 р.р. правозахисником Девідом Мейтасом у співавторстві з колишнім держсекретарем з Азіатсько-Тихоокеанського регіону Девідом Кілгуром.

Пан Рейд, депутат від консервативної партії, лідер палати представників уряду, в 2002 році провів анонімну акцію, що спонукало пана Кретьєна попросити китайського лідера Цзянь Цземіня звільнити 13 ув’язнених практикуючих, які мають родичів у Канаді.

М-236, за сприяння Міністра з міжнародної торгівлі Стоквелл Дея, привів до звільнення восьми практикуючих протягом одного року.

Ірвін Котлер, ще один член цієї групи, юридичний радник від Ліберальної партії з прав людини в міжнародному суді. Будучи адвокатом, він безоплатно допоміг врятувати двох практикуючих, громадян Канади, ув’язнених у Китаї за їхню віру. Цзянь Кунлунь і Лін Шенлі після звільнення повернулися до Канади.

Пан Лі впевнений, що група парламентських друзів Фалуньгун буде відігравати важливу роль у парламенті, тому що вона відображає бажання канадців і продовжує політику канадського керівництва, прийняту в 1999 р., відразу після початку переслідувань.

"Канадці, які практикують Фалуньгун, попросили нас про допомогу", – сказав пан Вудворт у випуску новин. – "Виступати на захист прав людини тоді, коли їх просять про це – це те, що повинні робити справжні парламентарії".

Сінді Чань. Велика Епоха

Хто хоча б раз не чув про автомобілі Ferrari, цих шикарних і вишуканих машинах! У деяких ці красені з непокірною конячкою на капоті викликають почуття ненаситного апетиту, тому вони їх, мабуть, і називають «делікатесом», делікатесом автомобілетворчості.

Мода. Представляємо вашій увазі колекцію від дизайнера Michael Kors "Весна 2010", яка була представлена на Тижні моди в Нью-Йорку 16 вересня.

#img_gallery#