Blog

  • У провінції Хенань почалася сильна засуха (фото)

    У провінції Хенань почалася сильна засуха (фото)

    #img_center_nostream#

    Через небувалу і тривалу спеку в провінції Хенань (Центральний Китай) почалася сильна засуха. За даними штабу по боротьбі з повенями і засухою провінції, від тимчасового недоліку питної води страждають 82 тисячі чоловік і 24,8 тисяч голів худоби. Тим часом, причиною засухи стало зниження норми опадів з початку 2006 року та їх відсутність у травні. Вся провінція знаходиться в епіцентрі засухи. Від стихії постраждали близько 1,427 мільйонів гектарів сільгоспугідь, передає PrimaMedia.

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

     

     

     

     

     

     

     

     

  • У провінції Хенань почалася сильна засуха (фото)

    У провінції Хенань почалася сильна засуха (фото)

    #img_center_nostream#

    Через небувалу і тривалу спеку в провінції Хенань (Центральний Китай) почалася сильна засуха. За даними штабу по боротьбі з повенями і засухою провінції, від тимчасового недоліку питної води страждають 82 тисячі чоловік і 24,8 тисяч голів худоби. Тим часом, причиною засухи стало зниження норми опадів з початку 2006 року та їх відсутність у травні. Вся провінція знаходиться в епіцентрі засухи. Від стихії постраждали близько 1,427 мільйонів гектарів сільгоспугідь, передає PrimaMedia.

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

     

     

     

     

     

     

     

     

  • Китайські захисники прав тварин проти вживання їжі з м’яса домашніх тварин (фото)

    Китайські захисники прав тварин проти вживання їжі з м’яса домашніх тварин (фото)

    #img_center_nostream#

    Незвичайну демонстрацію провели китайські захисники прав тварин в місті Шеньчжень. Десятки активістів увірвалися в ресторан "Котячі фрикадельки", що спеціалізується на приготуванні страв із м’яса кішок, де кухарі обробляли тварин прямо на тротуарі, і зажадали випустити нещасних чотириногих з кліток. Озброївшись плакатами і транспарантами, вони виступили під девізом "Кішки і собаки – друзі людини!" у спробі покласти край варварській традиції вживати в їжу м’ясо домашніх тварин.

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

     

     

     

     

     

  • Китайські захисники прав тварин проти вживання їжі з м’яса домашніх тварин (фото)

    Китайські захисники прав тварин проти вживання їжі з м’яса домашніх тварин (фото)

    #img_center_nostream#

    Незвичайну демонстрацію провели китайські захисники прав тварин в місті Шеньчжень. Десятки активістів увірвалися в ресторан "Котячі фрикадельки", що спеціалізується на приготуванні страв із м’яса кішок, де кухарі обробляли тварин прямо на тротуарі, і зажадали випустити нещасних чотириногих з кліток. Озброївшись плакатами і транспарантами, вони виступили під девізом "Кішки і собаки – друзі людини!" у спробі покласти край варварській традиції вживати в їжу м’ясо домашніх тварин.

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

     

     

     

     

     

  • ‘Критична маса’ або колективні «покатушки» проти засилля машин

    ‘Критична маса’ або колективні «покатушки» проти засилля машин

    #img_left_nostream# ”Критична маса", так називають себе учасники велосипедного пробігу. Учасники цієї акції виступають за переваги велосипеда перед автомобільним транспортом і колесивши по всьому світу привертають увагу громадськості до екологічної проблеми.

    Велосипедисти, виїжджаючи на трасу знаходяться в ролі «приживал». Незадоволені погляди і роздратовані сигнали автоаматорів підкреслюють своє панівне на трасі становище.

    У 1992 році в Сан-Франциско велосипедисти вперше виїхали на вулиці з вимогою визнати їх повноправними учасниками дорожнього руху.

    Через декілька років подібні акції стали проводитися в усьому світі. А не так давно борці за права велосипедистів з’явилися і в Росії.
    10 червня "Критична маса" (КМ.) стартувала в Санкт-Петербурзі. Як пишуть про себе учасники акції:
    "КМ – це не мітинг, а «покатушка». Санкція влади, у такому випадку, не потрібна. У КМ немає організаторів. Кожен учасник абсолютно рівноправний і від кожного учасника залежить те, якою буде акція".

    Під час проїзду вулицями міста учасники «покатушки» роздають перехожим листівки, в яких йдеться:
    про акцію та її мету.
    У КМ існують правила поведінки:
    – займати тільки крайню смугу;
    – пропускати завжди: громадський транспорт, швидку допомогу, пожежників та інші екстренні служби;
    – якщо на перехресті бічний рух машин не блокований, то зупинитися на червоне світло світлофора;
    – не поспішати! Не обганяти лідерів в голові колони;
    – не їздити по тротуарах.

    Досить мирна акція шокує перехожих своєю масовістю. Шумове оформлення (свистки, дзвінки і ін.), яскравий «прикид» свого велосипеда, велика кількість учасників – це дійсно критична маса. Але, це – екологічно чиста критична маса.

  • ‘Критична маса’ або колективні «покатушки» проти засилля машин

    ‘Критична маса’ або колективні «покатушки» проти засилля машин

    #img_left_nostream# ”Критична маса", так називають себе учасники велосипедного пробігу. Учасники цієї акції виступають за переваги велосипеда перед автомобільним транспортом і колесивши по всьому світу привертають увагу громадськості до екологічної проблеми.

    Велосипедисти, виїжджаючи на трасу знаходяться в ролі «приживал». Незадоволені погляди і роздратовані сигнали автоаматорів підкреслюють своє панівне на трасі становище.

    У 1992 році в Сан-Франциско велосипедисти вперше виїхали на вулиці з вимогою визнати їх повноправними учасниками дорожнього руху.

    Через декілька років подібні акції стали проводитися в усьому світі. А не так давно борці за права велосипедистів з’явилися і в Росії.
    10 червня "Критична маса" (КМ.) стартувала в Санкт-Петербурзі. Як пишуть про себе учасники акції:
    "КМ – це не мітинг, а «покатушка». Санкція влади, у такому випадку, не потрібна. У КМ немає організаторів. Кожен учасник абсолютно рівноправний і від кожного учасника залежить те, якою буде акція".

    Під час проїзду вулицями міста учасники «покатушки» роздають перехожим листівки, в яких йдеться:
    про акцію та її мету.
    У КМ існують правила поведінки:
    – займати тільки крайню смугу;
    – пропускати завжди: громадський транспорт, швидку допомогу, пожежників та інші екстренні служби;
    – якщо на перехресті бічний рух машин не блокований, то зупинитися на червоне світло світлофора;
    – не поспішати! Не обганяти лідерів в голові колони;
    – не їздити по тротуарах.

    Досить мирна акція шокує перехожих своєю масовістю. Шумове оформлення (свистки, дзвінки і ін.), яскравий «прикид» свого велосипеда, велика кількість учасників – це дійсно критична маса. Але, це – екологічно чиста критична маса.

  • Що насправді вбило динозаврів?

    Що насправді вбило динозаврів?

    Дебати про їх зникнення знову пожвавлюються

    #img_left_nostream#Впродовж усієї історії Землі масове вимирання видів наступало неодноразово. Найбільш відомим з них було зникнення динозаврів 65 мільйонів років тому.

    У той час як загальноприйнятою причиною цих глобальних вимирань вважаються удари метеоритів, нові факти не дають згасати дискусіям.

    Професор Сондерс, геолог із Лестерського університету у Великобританії, є одним із багатьох учених, які просувають альтернативну теорію, котра передбачає те, що динозаври були знищені кліматичними змінами, які відбулися внаслідок масових вивержень вулканів.

    “Зіткнення з метеоритами є досить катастрофічними. Все це – голлівудські дурниці. Мабуть, кожна дитяча книга про динозаврів закінчується вибухом”, – зазначив Сондерс.

    “Але хіба вони були дійсною причиною загибелі і хіба тільки вони винні у кожному масовому вимиранні на Землі?” – сказав він у прес-релізі.

    “Існують недостатні свідоцтва про метеоритні удари під час інших крупних зникнень видів, наприклад, у кінці пермського періоду 250 мільйонів років тому і в кінці тріасового періоду 200 мільйонів років тому” – відзначив він.

    За словами Сондерса, масові виверження вулканів, про які свідчать сьогодні шари “вилитого базальту”, могли викинути достатню кількість таких парникових газів, як сірчистий і вуглекислий, щоб серйозно вплинути на клімат.

    Виявляється, найбільші виверження вилитого базальту у трапах* Декана в Індії та у Сибірських трапах співпадають із найбільшими масовими вимираннями динозаврів, які мали місце 65 і 250 мільйонів років тому.

    Колектив професора Сондерса сподівається довести відповідність дат і провести подальше вивчення того, що могло призвести до масових вимирань.

    “Вбивцю динозаврів” виправдано

    Динозаври зникають із геологічного літопису у шарі, який називається рубежем крейдяного та третинного періодів (К-Т), 65 мільйонів років тому.

    У 1980-х учені виявили сліди метеоритного удару – шар іридію – в осадових породах на рубежі К-Т в усьому світі. Великий метеоритний кратер Чикшулюб на півострові Юкатан у Мексиці був інтерпретований як той, що має відношення до цього метеоритного удару, і швидко став відомим під назвою “вбивця динозаврів”.

    Проте, доктор Маркус Хартінг із Ультрехтського університету у Нідерландах ставить під сумнів цю теорію, наводячи свідоцтва того, що кратер Чикшулюб утворився від метеоритного удару, що стався на багато тисяч років раніше вимирань у шарі К-Т.

    Доктор Хартінг помітив, що скляні крапельки, котрі, як вважається, утворилися при викидах розплавленого каміння під час метеоритного удару у районі Чикшулюбського кратера, були зосереджені у шарі на 300 тис. років “нижче” шару К-Т. За його словами, це говорить про те, що між ударом Чикшулюбського метеориту та масовим зникненням видів на рубежі К-Т, можливо, не існує зв’язку.

    Інше актуальне питання: чи винен колосальний за своєю силою удар Чикшулюбського метеориту, котрий, поза сумнівами, мав місце і, безумовно, був катастрофічним, взагалі в якомусь вимиранні видів?  Можливо, – відповідає доктор Хартінг. Амоніти, колись широко поширені молюскоподібні морські створіння, вимерли приблизно одночасно із Чикшулюбським ударом і раніше рубежу К-Т, – сказал він.

    Але, як вважає Хартінг, навіть те, чи вбив метеоритний удар амонітів, є не зовсім зрозумілим. Перші моделі, що описували Чикшулюбський удар, змальовували сценарій “ядерної зими”, у якому світ, вкритий пилом, став холодним, а рослинність зникла на багато років, що і стало причиною масових зникнень видів.

    Проте, сонцелюбні тварини, такі як крокодили та черепахи, вочевидь, пережили це без якихось згубних наслідків. Можливо, це і є променем надії того, що Чикшулюбський метеорит втратить свою славу “наймасовішого зі всіх вбивць”: навіть колосальні метеоритні удари необов’язково призводять до глобальних катастроф.
     
     
        * Трап – гірська порода вулканічного походження.

    Оригінальна стаття англійською:

    The Epoch Times (Велика Епоха)
     

     
  • Що насправді вбило динозаврів?

    Що насправді вбило динозаврів?

    Дебати про їх зникнення знову пожвавлюються

    #img_left_nostream#Впродовж усієї історії Землі масове вимирання видів наступало неодноразово. Найбільш відомим з них було зникнення динозаврів 65 мільйонів років тому.

    У той час як загальноприйнятою причиною цих глобальних вимирань вважаються удари метеоритів, нові факти не дають згасати дискусіям.

    Професор Сондерс, геолог із Лестерського університету у Великобританії, є одним із багатьох учених, які просувають альтернативну теорію, котра передбачає те, що динозаври були знищені кліматичними змінами, які відбулися внаслідок масових вивержень вулканів.

    “Зіткнення з метеоритами є досить катастрофічними. Все це – голлівудські дурниці. Мабуть, кожна дитяча книга про динозаврів закінчується вибухом”, – зазначив Сондерс.

    “Але хіба вони були дійсною причиною загибелі і хіба тільки вони винні у кожному масовому вимиранні на Землі?” – сказав він у прес-релізі.

    “Існують недостатні свідоцтва про метеоритні удари під час інших крупних зникнень видів, наприклад, у кінці пермського періоду 250 мільйонів років тому і в кінці тріасового періоду 200 мільйонів років тому” – відзначив він.

    За словами Сондерса, масові виверження вулканів, про які свідчать сьогодні шари “вилитого базальту”, могли викинути достатню кількість таких парникових газів, як сірчистий і вуглекислий, щоб серйозно вплинути на клімат.

    Виявляється, найбільші виверження вилитого базальту у трапах* Декана в Індії та у Сибірських трапах співпадають із найбільшими масовими вимираннями динозаврів, які мали місце 65 і 250 мільйонів років тому.

    Колектив професора Сондерса сподівається довести відповідність дат і провести подальше вивчення того, що могло призвести до масових вимирань.

    “Вбивцю динозаврів” виправдано

    Динозаври зникають із геологічного літопису у шарі, який називається рубежем крейдяного та третинного періодів (К-Т), 65 мільйонів років тому.

    У 1980-х учені виявили сліди метеоритного удару – шар іридію – в осадових породах на рубежі К-Т в усьому світі. Великий метеоритний кратер Чикшулюб на півострові Юкатан у Мексиці був інтерпретований як той, що має відношення до цього метеоритного удару, і швидко став відомим під назвою “вбивця динозаврів”.

    Проте, доктор Маркус Хартінг із Ультрехтського університету у Нідерландах ставить під сумнів цю теорію, наводячи свідоцтва того, що кратер Чикшулюб утворився від метеоритного удару, що стався на багато тисяч років раніше вимирань у шарі К-Т.

    Доктор Хартінг помітив, що скляні крапельки, котрі, як вважається, утворилися при викидах розплавленого каміння під час метеоритного удару у районі Чикшулюбського кратера, були зосереджені у шарі на 300 тис. років “нижче” шару К-Т. За його словами, це говорить про те, що між ударом Чикшулюбського метеориту та масовим зникненням видів на рубежі К-Т, можливо, не існує зв’язку.

    Інше актуальне питання: чи винен колосальний за своєю силою удар Чикшулюбського метеориту, котрий, поза сумнівами, мав місце і, безумовно, був катастрофічним, взагалі в якомусь вимиранні видів?  Можливо, – відповідає доктор Хартінг. Амоніти, колись широко поширені молюскоподібні морські створіння, вимерли приблизно одночасно із Чикшулюбським ударом і раніше рубежу К-Т, – сказал він.

    Але, як вважає Хартінг, навіть те, чи вбив метеоритний удар амонітів, є не зовсім зрозумілим. Перші моделі, що описували Чикшулюбський удар, змальовували сценарій “ядерної зими”, у якому світ, вкритий пилом, став холодним, а рослинність зникла на багато років, що і стало причиною масових зникнень видів.

    Проте, сонцелюбні тварини, такі як крокодили та черепахи, вочевидь, пережили це без якихось згубних наслідків. Можливо, це і є променем надії того, що Чикшулюбський метеорит втратить свою славу “наймасовішого зі всіх вбивць”: навіть колосальні метеоритні удари необов’язково призводять до глобальних катастроф.
     
     
        * Трап – гірська порода вулканічного походження.

    Оригінальна стаття англійською:

    The Epoch Times (Велика Епоха)
     

     
  • Пожертвування органів і методи трансплантації в Канаді

    Пожертвування органів і методи трансплантації в Канаді

    Велика Епоха взяла інтерв’ю у трьох представників Канадської ради пожертвування і трансплантації органів (КРПТ), щоб висвітлити систему пожертвування органів в Канаді.

    #img_left#КРПТ розвиває консультування у вдосконаленні справи пожертвування тканин та органів і трансплантації для служби федерального, провінційних і місцевих заступників міністрів охорони здоров’я.

    В інтерв’ю взяли участь доктори і члени ради – Сем Шемі і Джон Доссетор, а також Кімберлай Юнг, виконавчий директор КРПТ. Нижченаведений текст заснований на коментарях доктора Шемі.

    Як стати донором органів

    У Канаді донором органу чи тканини може бути тільки померла людина. Якщо пацієнт лікарні знаходиться у стані, близькому до смерті, або вже помер, можна звернутися до його родичів і попросити про ухвалення рішення про пожертвування органу.

    Якщо Ви хочете бути донором органу, Ви повинні зробити повідомлення про ваш намір. Залежно від району, намір пожертвувати органи може бути зафіксований на водійських правах або в карті стану здоров’я; у деяких районах існує спеціальна форма реєстрації донорів органів.

    Проте обов’язковий характер реєстрації донора ще вимагає уточнення, і також існують складнощі для медичного персоналу в отриманні цієї інформації. Д-р Шемі говорить, що найбільш важливе для донора, який прийняв рішення, повідомити своїм рідним про намір ним стати.

    "Коли хтось вмирає в лікарні, найважливіше – знайти підхід до його родичів, оскільки саме вони дають згоду на процедуру ", – говорить він. "Ще важливішим є те, на наш погляд, щоб повідомити про їх згоду іншим членам сімейства ".

    Процес пересадки органу

    У Канаді, коли орган стає доступним, спочатку він перевіряється і оцінюється. Якщо це здоровий і відповідний орган, для нього підбирається відповідний потенційний пацієнт. В цьому випадку бригада хірургів проведе вилучення органів і їх транспортування до місця, де здійснюватиметься трансплантація. Це може відбутися в тому ж місті, районі або у іншому місці Канади.

    Між донором і одержувачем зберігається конфіденційність. Сімейство донора не знатиме, куди направлені органи. Організація, що отримує органи, або лікарня можуть тільки проінформувати родичів письмово, які органи використані.

    Придатність органу

    В середньому час очікування пересадки нирки в Канаді – від півтора до чотирьох років. Минулого року налічувалося 17 тис. пацієнтів, які чекають пересадки нирок, і до них щорічно додається 5 тис. нових пацієнтів.

    Кількість зареєстрованих донорів в різних районах різна – від 15-20 відсотків в Британській Колумбії до 50 відсотків в Новій Шотландії.

    "Немає прямої залежності числа пожертвувань від факту реєстрації", – говорить доктор Шемі. "Оскільки, навіть якщо Ви реєструвалися, проте, в цій країні ми спираємося на згоду родичів піти на зустріч ".

    У лікарнях, де співробітники погоджують пожертвування органу з родичами померлих або вмираючих пацієнтів, тільки 16 – 17 відсотків дають згоду на пожертвування органів. Ця цифра змінюється залежно від багатонаціонального складу населення міст, таких як Торонто і Ванкувер, де різні національні меньшини мають різні етичні та релігійні уявлення щодо пожертвування органів.

    В Онтаріо обговорюється розвиток "необхідного напряму" в законодавстві. Якщо воно увійде в силу, то лікарні будуть зобов’язані повідомити організації з пересадки органів про смерть або неминучу смерть пацієнта. Таким чином ті матимуть доступ до інформації про потенційних донорів і про реєстрацію їх як донорів.

    Лішанті Кальдера. Велика Епоха

  • Пожертвування органів і методи трансплантації в Канаді

    Пожертвування органів і методи трансплантації в Канаді

    Велика Епоха взяла інтерв’ю у трьох представників Канадської ради пожертвування і трансплантації органів (КРПТ), щоб висвітлити систему пожертвування органів в Канаді.

    #img_left#КРПТ розвиває консультування у вдосконаленні справи пожертвування тканин та органів і трансплантації для служби федерального, провінційних і місцевих заступників міністрів охорони здоров’я.

    В інтерв’ю взяли участь доктори і члени ради – Сем Шемі і Джон Доссетор, а також Кімберлай Юнг, виконавчий директор КРПТ. Нижченаведений текст заснований на коментарях доктора Шемі.

    Як стати донором органів

    У Канаді донором органу чи тканини може бути тільки померла людина. Якщо пацієнт лікарні знаходиться у стані, близькому до смерті, або вже помер, можна звернутися до його родичів і попросити про ухвалення рішення про пожертвування органу.

    Якщо Ви хочете бути донором органу, Ви повинні зробити повідомлення про ваш намір. Залежно від району, намір пожертвувати органи може бути зафіксований на водійських правах або в карті стану здоров’я; у деяких районах існує спеціальна форма реєстрації донорів органів.

    Проте обов’язковий характер реєстрації донора ще вимагає уточнення, і також існують складнощі для медичного персоналу в отриманні цієї інформації. Д-р Шемі говорить, що найбільш важливе для донора, який прийняв рішення, повідомити своїм рідним про намір ним стати.

    "Коли хтось вмирає в лікарні, найважливіше – знайти підхід до його родичів, оскільки саме вони дають згоду на процедуру ", – говорить він. "Ще важливішим є те, на наш погляд, щоб повідомити про їх згоду іншим членам сімейства ".

    Процес пересадки органу

    У Канаді, коли орган стає доступним, спочатку він перевіряється і оцінюється. Якщо це здоровий і відповідний орган, для нього підбирається відповідний потенційний пацієнт. В цьому випадку бригада хірургів проведе вилучення органів і їх транспортування до місця, де здійснюватиметься трансплантація. Це може відбутися в тому ж місті, районі або у іншому місці Канади.

    Між донором і одержувачем зберігається конфіденційність. Сімейство донора не знатиме, куди направлені органи. Організація, що отримує органи, або лікарня можуть тільки проінформувати родичів письмово, які органи використані.

    Придатність органу

    В середньому час очікування пересадки нирки в Канаді – від півтора до чотирьох років. Минулого року налічувалося 17 тис. пацієнтів, які чекають пересадки нирок, і до них щорічно додається 5 тис. нових пацієнтів.

    Кількість зареєстрованих донорів в різних районах різна – від 15-20 відсотків в Британській Колумбії до 50 відсотків в Новій Шотландії.

    "Немає прямої залежності числа пожертвувань від факту реєстрації", – говорить доктор Шемі. "Оскільки, навіть якщо Ви реєструвалися, проте, в цій країні ми спираємося на згоду родичів піти на зустріч ".

    У лікарнях, де співробітники погоджують пожертвування органу з родичами померлих або вмираючих пацієнтів, тільки 16 – 17 відсотків дають згоду на пожертвування органів. Ця цифра змінюється залежно від багатонаціонального складу населення міст, таких як Торонто і Ванкувер, де різні національні меньшини мають різні етичні та релігійні уявлення щодо пожертвування органів.

    В Онтаріо обговорюється розвиток "необхідного напряму" в законодавстві. Якщо воно увійде в силу, то лікарні будуть зобов’язані повідомити організації з пересадки органів про смерть або неминучу смерть пацієнта. Таким чином ті матимуть доступ до інформації про потенційних донорів і про реєстрацію їх як донорів.

    Лішанті Кальдера. Велика Епоха