Blog

Мыло, как одно из наиболее распространённых и доступных средств личной гигиены, которым мы пользуемся ежедневно, содержит много опасных синтетических веществ, способных вызвать «болезнь чистых рук». О последствиях длительного пользования синтетического мыла (как косметического, так и хозяйственного), о том, каким требованиям должно соответствовать натуральное мыло и как выбрать безопасное, мы расскажем далее в статье.

#img_left#Начиная с 2010 года, в Украине начаты инициативы с целью обеспечить безопасность синтетических моющих средств (СМС), в т.ч. стиральных порошков с высоким содержанием поверхностно-активных веществ (ПАВ) и фосфатов, которые негативно влияют как на окружающую среду, так и на человеческий организм. В окружающей среде повышенное содержание фосфатов приводит к уничтожению экосистем водоёмов, а у людей вызывает значительные нарушения иммунитета, развитие аллергии, поражения мозга, почек, печени, лёгких и бесплодие.

Пока власть работает над решением вопроса обеспечения безопасности СМС для украинцев, эксперты уже сейчас рекомендуют потребителям альтернативу — использовать в домохозяйстве обычное хозяйственное мыло (содержание жирных кислот 65—72%), которое, по их аргументированному мнению, является более безопасным и не содержит опасных компонентов, которые могут входить в состав жидких или порошкообразных моющих средств.

Но, несмотря на высокие темпы химизации современной промышленности, включая и производство мыла и СМС, на сегодня не существует гарантий того, что хозяйственное мыло по своему химическому составу является натуральным и безопасным для организма. Кроме того, заинтересованность производителей в удешевлении стоимости производства собственной продукции путём использования в производстве мыла дешёвых синтетических компонентов не обеспечивает его натуральный состав.

При промышленном производстве дешёвого мыла обойтись без синтетических химикатов практически невозможно — исчезнет моющий эффект, цвет и запах. Единственное, на что способны производители, — это добавить в состав мыла недорогие масла, при этом, чем дешевле мыло, тем меньше содержится этих недорогих масел, а «эффект увлажнения», о котором написано на этикетке, остаётся лишь «эффектом». Покупая натуральное мыло, мы должны знать, как правильно выбирать его с точки зрения химического состава. На сегодня ассортимент мыльной продукции на рынке поражает, но безвредное натуральное мыло «без химии» является редкостью, так как производится в ограниченных количествах — это своего рода товар ручного производства.

Состав натурального мыла всегда прост и понятен:

• растительные или животные жиры — мыльная основа;
• глицерин;
• эфирные масла;
• минеральные пигменты;
• природные добавки (молотые травы или кофе, зёрна мака, глина и т.п.).

В случае, если производитель использует животные жиры, то в составе мыла всегда присутствуют консерванты и срок годности такого натурального мыла не может превышать 1,5 года, даже если были использованы такие натуральные консерванты, как эфирные масла, бензойная, салициловая и сорбиновая кислоты, а также витамин Е. Как правило, такое мыло имеет не точную геометрию нарезки, естественный цвет и тонкий аромат, обусловленный эфирными маслами, которые не накапливаются в организме, а выводятся из него подобно большинству лекарственных препаратов; такое мыло обладает антисептическими и бактерицидными свойствами, способно гасить воспалительные процессы. Конечно, стоимость такого мыла высока, и приобрести его можно только в специализированных супермаркетах.

#img_right#Типовой состав мыла, которое имеется в широком доступе, кроме мыльной основы (соли жирных кислот), воды и глицерина содержит следующие синтетические компоненты:

• ПАВ (лаурил- и лауретсульфат натрия, sodium cocoyl isethionate, cocadopropyl betaine т.п.);
• структурообразователи (стеариновая кислота);
• сольвенты (дипропиленгликоль, изопропилмиристат);
• консерванты и стабилизаторы (ЭДТА динатрия, этил-, метил-, пропил-, бутилпарабен);
• антибактериальные компоненты (триклозан, триклобан, соли четвертичного аммония);
• искусственные красители (Colour Index International (C. I.) 77891, 12490,15510);
• отдушки и ароматизаторы.

Синтетические компоненты делают мыло дешевле, однако они вызывают сухость, стянутость, раздражение, шелушение, аллергические реакции и кожные заболевания, и это только вершина айсберга. Если раньше существовала «болезнь грязных рук» — дизентерия, сальмонеллёз, холера, грипп и другие острые респираторные вирусные инфекции (ОРВИ), то сейчас появились «болезни чистых рук», которые вызваны именно синтетическими веществами — бронхиальная астма, хронический ринит, экзема. Последние мировые исследования свидетельствуют о ещё более страшных последствиях долговременного пользования синтетическим мылом и другими средствами гигиены.

Поэтому при выборе безопасного мыла, как альтернативы существующим СМС, особое внимание нужно уделить следующим советам:

1. Остерегайтесь покупать продукцию на стихийном рынке, в неизвестном магазине, у неизвестного производителя и в упаковке без указанного состава товара. Натуральное мыло не может стоить дёшево и продаётся только в специализированных магазинах.

2. Внимательно читайте состав на этикетке товара. Безопасное мыло не должно содержать в своём составе синтетических добавок, красителей, ароматизаторов и отдушек, а его основой могут быть только соли жирных кислот (растительные или животные жиры), вода, глицерин и эфирные масла.

3. Кислотно-щелочной баланс (рН) натурального мыла, в основе которого содержатся соли жирных кислот, не может быть нейтральным. Если рН мыла нейтральный — это свидетельствует о том, что его кислотность была занижена искусственно с помощью «химии».

4. Если отсутствует процентный состав ингредиентов мыла, то обязательно обращайте внимание на то, в каком порядке они перечислены. В начале списка всегда стоят вещества, которых в данном средстве содержится больше.

5. Как бы нас не убеждали производители в «натуральности» своей продукции, пожалуйста, помните, что главным индикатором «натуральности» любого мыла является его срок годности, который для качественного натурального мыла не может превышать 1,5 года.

Денис Павловский — координатор проектов по химической безопасности экологической организации «МАМА- 86».

Читайте также:
Порошки с фосфатами — вред для здоровья
Выбор безопасной косметики: основные принципы

Мило, як одне з найбільш уживаних і доступних засобів особистої гігієни, яким ми користуємося щодня, містить багато небезпечних синтетичних речовин, здатних викликати «хворобу чистих рук». Про наслідки тривалого користування синтетичного мила (як косметичного, так і господарського), про те, яким вимогам має відповідати натуральне мило і як вибрати безпечне, ми розповімо далі в статті.

#img_right#Починаючи з 2010 року в Україні розпочато ініціативи щодо вирішення питань безпеки синтетичних мийних засобів (СМЗ), у т.ч. пральних порошків з високим вмістом поверхнево-активних речовин (ПАР) та фосфатів, які негативно впливають як на навколишнє середовище, так і на людський організм. У довкіллі підвищений вміст фосфатів призводить до знищення екосистем водойм, а в людей викликає значні порушення імунітету, розвиток алергії, ураження мозку, нирок, печінки, легенів та безпліддя. Поки влада працює над вирішенням питання забезпечення безпеки СМЗ для українців, експерти вже зараз рекомендують споживачам альтернативу — використовувати у домогосподарстві звичайне господарське мило (вміст жирних кислот 65—72%), яке, на їхню аргументовану думку, є більш безпечним та не містить небезпечних компонентів, які можуть входити до складу рідких або порошкоподібних пральних засобів.

Але, зважаючи на високі темпи хімізації сучасної промисловості, включаючи й виробництво мила та СМЗ, на сьогодні не існує гарантій того, що господарське мило за своїм хімічним складом є натуральним та безпечним для організму. Крім того, зацікавленість виробників у здешевленні вартості виробництва власної продукції шляхом використання у виробництві мила дешевих синтетичних компонентів не забезпечує його натуральний склад.

У промисловому виробництві дешевого мила обійтися без синтетичних хімікатів практично неможливо — зникне мийний ефект, колір та запах. Єдине, на що здатні виробники, — це додати до складу мила недорогі масла, при цьому, чим дешевше мило, тим менше міститься цих недорогих масел, а «ефект зволоження», про який написано на етикетці, залишається лише «ефектом». Купуючи натуральне мило, ми повинні знати, як правильно його обирати з точки зору хімічного складу. На сьогодні, асортимент мильної продукції на ринку вражає, але нешкідливе натуральне мило «без хімії» є рідкістю, тому що виробляється в обмежених кількостях — це свого роду товар ручного виробництва.

Склад натурального мила завжди простий та зрозумілий:

• рослинні або тваринні жири — мильна основа;
• гліцерин;
• ефірні олії та масла;
• мінеральні пігменти;
• природні добавки (мелені трави або кава, зерна маку, глина тощо).

У разі, якщо виробник використовує тваринні жири, то у складі мила завжди присутні консерванти і строк придатності такого натурального мила не може перевищувати 1,5 роки, навіть, якщо були використані такі натуральні консерванти, як ефірні олії, бензойна, саліцилова та сорбінова кислоти, а також вітамін Е. Як правило, таке мило має не точну геометрію нарізки, природний колір та тонкий аромат, зумовлений ефірними оліями, які не накопичуються в організмі, а виводяться з нього подібно до більшості лікарських препаратів; таке мило має антисептичні та бактерицидні властивості, що здатні гасити запальні процеси. Звісно, вартість такого мила є високою, і придбати його можна лише у спеціалізованих супермаркетах.

#img_right#Типовий склад мила, що є у широкому доступі, крім мильної основи (солі жирних кислот), води та гліцерину містить наступні синтетичні компоненти:

• ПАР (лаурил- та лауретсульфат натрію, sodium cocoyl isethionate, cocadopropyl betaine тощо);
• структуроутворювачі (стеаринова кислота);
• сольвенти (дипропіленгліколь, ізопропілміристат);
• консерванти та стабілізатори (ЕДТА динатрію, етил-, метил-, пропіл-, бутилпарабени);
• антибактеріальні компоненти (триклозан, триклобан, солі четвертинного амонію);
• штучні барвники (Colour Index International (C.І.) 77891, 12490,15510);
• віддушки та ароматизатори.

Синтетичні компоненти роблять мило дешевшим, проте вони викликають сухість (http://www.epochtimes.com.ua/health/krasa-i-zdorovya/sukhist-shkiry-likuvannya-narodnymy-zasobamy-114017.html), стягнутість, подразнення, шелушіння, алергічні реакції та шкірні захворювання, і це лише вершина айсбергу. Якщо раніше існувала «хвороба брудних рук» — дизентерія, сальмонельоз, холера, грип та інші гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ), то зараз з’явилися «хвороби чистих рук», спричинені саме синтетичними речовинами — бронхіальна астма, хронічний риніт, екзема. Останні світові дослідження свідчать про ще страшніші наслідки довготривалого користування синтетичним милом та іншими засобами гігієни.

Тому під час вибору безпечного мила, як альтернативи СМЗ, особливу увагу потрібно приділити наступним порадам:

1. Остерігайтесь купувати продукцію на стихійному ринку, у невідомому магазині, у невідомого виробника та в упаковці без наявного складу товару. Натуральне мило не може коштувати дешево та продається лише у спеціалізованих магазинах.

2. Уважно читайте склад на етикетці товару. Безпечне мило не повинно містити в своєму складі синтетичних добавок, фарбників, ароматизаторів та віддушок, а його основою можуть бути лише солі жирних кислот (рослинні або тваринні жири), вода, гліцерин та ефірні олії і масла.

3. Кислотно-лужний баланс (рН) натурального мила, в основі якого є солі жирних кислот, не може бути нейтральним. Якщо рН мила нейтральний — це свідчить, що його кислотність було занижено штучно за допомогою «хімії».

4. Якщо відсутній відсотковий склад інгредієнтів мила, то обов’язково звертайте увагу на те, у якому порядку вони перераховані. На початку списку завжди стоять ті речовини, яких у цьому засобі міститься найбільше.

5. Як би нас не переконували виробники у «натуральності» своєї продукції, будь ласка, пам’ятайте, що головним індикатором «натуральності» будь-якого мила є його термін придатності, який для якісного натурального мила не може перевищувати 1,5 роки.

Денис Павловський — координатор проектів з хімічної безпеки екологічної організації «МАМА-86».

---

Читайте також:
Порошки з фосфатами — шкода для здоров’я
Як вибрати безпечну косметику: головні принципи