Наталі Портман (Natalie Portman) — відома ізраїльська та американська кіно- і театральна актриса. Дебют у фільмі «Леон» (1994) приніс їй всесвітню популярність, участь у фільмі «Близькість» (2004, премія «Золотий глобус» і номінація на премії BAFTA і «Оскар» за кращу жіночу роль другого плану), а також роль у «Зоряних війнах» закріпили за нею зоряний акторський статус.
#img_gallery#
До подій «Льодовикового періоду 3» життя головних героїв мультфільму зазнало деяких змін. Мамонти Манфред і Еллі чекають на появу на світ свого дитинчати; шаблезубий тигр Дієго занурився в роздуми про те, чи не став він дуже «м’якотілим» у компанії своїх друзів; лінивець Сід, мріючи про створення власного племені, вирішив забрати кілька яєць динозавра.
Відправившись рятувати Сіда, друзі потрапляють у таємничий рослинний світ, прихований під товщами льоду, де вони натрапляють на динозаврів і агресивне довкілля, а також знайомляться з мисливцем на динозаврів — ласкою на ім’я Бак. Щуробілка Скрет (який знов випадковим чином став провиною глобальної проблеми, відкривши дорогу в світ динозаврів), як і раніше, ганяється за своїм горіхом, але цього разу у нього з’явився конкурент — щуробілка Скретті, проте, одночасно з одержимою боротьбою за горіх, ці двоє закохуються один в одного.
Рік: 2009
Країна: США
Режисер: Карлос Салдана
Продюсер: Джон С. Донкін, Лорі Форте
Композитор: Джон Пауелл
Жанр: бойовик, комедія, мелодрама, мультфільм
#img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
#img_right#
Пані Апарісио — культурний критик, що працює для іспанських ЗМІ. 16 травня вона з чоловіком тоні приїхала подивитися виступ Shen Yun Performing Arts. Після уявлення вона також відвідала урочистий прийом, влаштований для особливо поважних осіб.
«Мені дуже сподобалося уявлення. Просто чарівно. Більше всього мені сподобався номер, в якому гине батько маленької дівчинки. Під час цього номера я плакала, це дійсно чіпало мене.
Мені дуже сумно, що такі речі все ще відбуваються сьогодні в світі». Пані Апарісио родом з Гватемали, але тепер вона живе і працює в Сан-Хосе. Описуючи себе як людини, що від щирого серця бореться за мир, вона говорить, що знайомиться з різними культурами і вчиться у них.
Пані Апарісио відчуває, що, подивившись Shen Yun, вона дізналася більше про традиційну китайську культуру. Пані Апарісио дивилася Shen Yun вперше. «Сказати вам правду, це шоу дійсно уразило мене. Це так чудово! Я приїжджатиму щороку! Я закохалася в цю виставу», — призналася вона.
Викладач танців: «Shen Yun надихає мене»
У пані Дей власна танцювальна студія, вона сама вчителька танців. В суботу вона подивилася уявлення з матір’ю. Її негайною реакцією було: «Дуже вражаючі костюми і освітлення, а танцівниці — просто дивовижні!»
Пані Дей пояснила, що вона «познайомилася з історією, я думала, що будуть тільки танці і віддзеркалення культури. Але це значно більше, чим одні тільки танці, — це історія».
Її мати, пані Бернс, протягом декількох років працювала в області костюмування і зараз працює з костюмами в студії своєї дочки. Її першим коментарем було: «Уявлення абсолютне феноменальне! Я просто насолоджувалася цим шоу. Костюми прекрасні. Я серйозно цікавлюся костюмами. Їх костюмери просто прекрасні, і все на сцені, точно ллється, балерини феноменальні, абсолютно феноменальні».
Пані Бернс також сказала: «Уявлення просто фантастичне. Костюми теж чудові. Дивно і те, як вони швидко переходять від однієї сцени до іншої тією ж самою групою — це незвичайно!»
Невід’ємною частиною представлення Shen Yun є задній екран, їм захоплюються глядачі всюди. «На мене екран заднього плану справив величезне враження. У сцені війни, з вогнем («Відданість Юй Фея»). це дійсно допомагає зрозуміти сюжет. Ви проникаєтеся виконавчим видом мистецтва, що передає цю історію. Таким чином, фон дійсно дуже допомагає основній сюжетній лінії — він дійсно робить це).
Пані Бернс підкреслила, що була зворушена постановкою «Небеса чекають нас, не дивлячись на переслідування», яка зачіпає тему переслідування практикуючих Фалунь Дафа, що існує сьогодні, в Китаї. «Коли вони вийшли і забрали батька. Це дійсно., це те, що відбувається сьогодні — воно дуже чіпає. Тут ми про таке не переживаємо. Це по-справжньому чіпає якнайглибші струни серця тих людей, які живуть там».
Пані Дей додала: «Shen Yun по по-справжньому надихає мене — це більше, ніж те, що знаю тільки я. Його знають у всьому світі — це дійсно захоплює».
Художній керівник: «Shen Yun — дуже вражає, чудово!»
#img_left_nostream#
В суботу 16 травня художній керівник, пан Алтман, і його дружина були в числі захоплених глядачів престижного Центру Виконавчих видів мистецтва Сан-Хосе, привітно приймаючих Shen Yun Performing Arts.
Пан Алтман сказав: «Мені більше всього сподобалися танці, особливо з барабанами. Я думаю, вони були такими, що просто захоплюють. Мені сподобалося все., все було дуже професійно і синхронно поставлене».
В Центральному парку Нью-Йорка відбувся дебют Снігових барсів. 3 чарівних снігових барси притягували натовпи відвідувачів.
Сніжний барс (ірбіс) — ссавець з сімейства котячих, що мешкає в гірських масивах Центральної Азії. Незважаючи на зовнішню схожість із леопардом, спорідненість між ним і ірбісом не дуже близька, до того ж розміри ірбіса помітно менші.
#img_gallery#
Як пише газета "Новая", нинішня ситуація просто критична — так званих чорних пісків в порівнянні з минулим роком стало більше в шість разів! Устрашає динаміка розповсюдження шкідливих речовин. Щорічно небезпечним піском покривалося в середньому 200 кв. м берега, проте в нинішньому сезоні відбувся стрибок до 1000—1200 кв.м.
«Чорні піски» в межі Маріуполя в основному дислокуються на пляжі селища Піщаний. Радіаційний фон в цих зонах іноді досягає 180 мікрорентген в годину (при нормі не вище 30).
«Хоча на таких пляжах і заборонено знаходитися, відпочиваючі все одно сюди приходять. Загоряють, в основному, приїжджі. При цьому вони розуміють, що радіація небезпечна для здоров’я», — розповів начальник прес-служби міськвідділу МНС Даріел Аджиба.
Причину радіації та її розповсюдження екологи не називають. Але відомо, що в радянські часи неподалік берегової лінії розробляли родовище по видобуванню торію — природного радіонукліда, який використовують в металургії. Торій залягає глибоко в земній корі. У нашому випадку в морі утворився крупна тріщина, через яку чорні піски виходять на дно. Потім їх вимиває штормом і викидає на берег. У разі сильного вітру лічильник Гейгера на приазовських курортах зашкалює. Про це, звичайно, щоб не відлякати туристів, прагнуть не говорити. Переважно чорний пісок присипають звичайним, хоча раніше торій вивозили і закопували в глину, що дозволяло значно знижувати випромінювання.
«Безумовно, комунальні служби повинні відвезти такі піски на спецполігони для утилізації, але оскільки у них немає грошей, то цього року обмежилися лише поверхневим боронуванням пляжу, — говорить завідувач відділенням радіаційної гігієни Маріупольської міської СЕС Ігор Єгоров. — В результаті вдалося знизити радіаційний фон 45—60 мікрорентген, але це теж перевищує допустиму норму».
Навіть при таких показниках радіація руйнує організм людини, говорять експерти.
«Доза понад 30 мікрорентген приводить до пошкодження клітин, викликає схильність до ракових захворювань. Люди, які проживають на території Піщаного, отримують норму, що у декілька разів перевищує, радіоактивну дозу. У особливій групі ризику знаходяться діти — у них руйнується імунна система, спостерігається занепад сил, брак заліза в організмі. Тому «чорний пісок» необхідно утилізувати, а місцеві жителі повинні знаходитися під постійним контролем медиків», — розповів Володимир Осипенко, експерт Національної комісії з радіаційного захисту населення України.
За своїми властивостями збагачений торій не поступається урану. «Чорні піски» (мовою науки — моноцити) є в Україні, Індії і Перу.
Як розповів нашому кореспондентові Сює Фею очевидець тих подій, коли він побачив великий натовп обурених людей, він протиснувся крізь натовп і побачив, що всі обступили одягненого в старий одяг дідуся, який сидів на землі і плакав, тримаючи в руках поламану жердину і розірваний ґніт.
Уже багато років цей дідусь продавав на вулиці серцевину рослини ситник, яку використовують як ґніт для ламп. Приблизно о 2 годині дня мимо нього проходив охоронець розташованого неподалік супермаркету, який, не сказавши ні слова, вихопив у старого жердину із ґнотом і почав ламати й топтати його товар. А коли дідусь спробував зупинити його, то охоронець почав бити і його. Це побачила студентка, що проходила мимо, і заступилася за літню людину. Тоді охоронець побив і її теж, від чого та впала на асфальт.
Коли зібрався великий натовп людей, охоронцеві вдалося вирватися і забігти до супермаркету. Люди почали вимагати від керівництва магазину прилюдного вибачення і покарання охоронця, але ніхто з адміністрації до них не вийшов. Тоді вони зателефонували в поліцію і в редакцію кількох місцевих газет, але ніхто не відреагував на їхні дзвінки. Вони також зателефонували і до міської адміністрації, де їм пообіцяли вирішити проблему протягом півгодини. Проте, коли цей термін минув і ніхто з керівників не приїхав для розгляду ситуації, люди перемістили свою спонтанну акцію протесту на площу біля Меморіалу свободи.
Людей ставало все більше. Приблизно через п’ять годин раптом з’явився загін поліцейських, які увірвалися в натовп, схопили старого і відвели. Коли кілька чоловік спробували їм перешкодити, їх побили палицями. Люди йшли за поліцейськими до самої дільниці, вигукуючи: «Поліцейські, звільніть людину!», «Вимагаємо, аби охоронець вийшов і вибачився!»
Через деякий час поліцейські вивели старого і сказали людям, що зібралися, щоб ті відвели його, але ніхто не рушив з місця. Нічого більше для вирішення цієї проблеми влада не зробила. Люди ще деякий час виражали своє невдоволення, а потім розійшлися.
Того ж дня о 23 годині місцева влада провели прес-конференцію, на якій повідомила кореспондентам свою версію події. Оскільки в Китаї всі ЗМІ підконтрольні комуністичному урядові, ніхто з кореспондентів не став опитувати очевидців, щоб встановити справжню картину інциденту. Наступного дня в усіх місцевих ЗМІ була опублікована версія від чиновників. А розповіли вони таке: «Літня людина, яка здійснювала вуличну торгівлю, утруднювала прохід людей тротуаром. До нього підійшло двоє охоронців закону і попросили його зібрати свої речі і піти. Коли він почав збирати речі, то випадково спіткнувся і впав, а люди, що проходили повз, помилково вирішили, що його вдарили, і почали його захищати. Людей збиралося все більше, і максимальна їх кількість досягла 200 чоловік…»
Коли ці повідомлення було опубліковано, вони викликали бурхливу критику китайських користувачів Інтернету, серед яких багато хто був очевидцем цих подій. Критикували як владу, що поширює відверту брехню, так і кореспондентів, які зовсім не дотримуються журналістської етики: повідомляти про події всесторонньо і незалежно.
Представляємо вашій увазі жіночі колекції сезону осінь-зима 2009 на тижні моди в Парижі 29 березня 2009 р.
#img_gallery#
29 червня на телеканалі CNN виступив Державний секретар США з 1973 по 1977 рік, лауреат Нобелівської премії світу 1973 роки Генрі Киссинджер, який сказав: «Якщо Китай нічого не зробить, то побоююся, що КНДР перетворюватиметься на ядерну державу».
Його думка з відповідними коментарями відразу ж була опублікована в японських ЗМІ, проте китайська влада не зробили жодних заяв із цього приводу. Співробітник Центру Східно-азіатських досліджень імені Фербенка при Гарвардському університеті Лінь Чуаньчжун вважає, що хоч навіть ці слова Киссинджера і не відображають позицію уряду США, але на думку людини, яка вважається найвидатнішим дипломатом 20 століття, безумовно, звернуть увагу в Білому Домі, тому не треба недооцінювати його.
«Головне про що хотів попередити Киссинджер, це те, що Китай є ключовим у вирішенні проблеми з північно-корейським атомом. Не можна заперечувати, що його слова мають певні об’єктивні основи. Китай має найбільший вплив на КНДР практично в будь-яких питаннях, включаючи і військові», – висловив свою думку пан Лінь.
Далі він сказав, що впродовж декількох десятків років Китай постійно був «другом» КНДР і навіть єдиним «другом», про це також неодноразово говорив Мао Цзедун.
Японські ЗМІ повідомили, що на даний час 80% нафти і товарів широкого вжитку в КНДР поставляє Китай.
В якості допомоги і підтримки китайська влада перераховує КНДР крупні суми, які збільшуються з кожним роком. Так в 2005 році одноразово було перераховано 2 млрд. доларів. В період з 2006 по 2010 рр. планується перерахувати 7,5 млрд. доларів. У 2008 році допомога Китаю КНДР у вигляді активних торгівельних балансів склала 1,3 млрд. доларів, що в 6 разів більше, ніж в 2004 році, говориться в повідомленні.
За статистикою відомств Південної Кореї, починаючи з 2003 роки сума торгівельних операцій з Китаєм порівняно із загальними торгівельними прибутками КНДР в процентному співвідношенні щороку зростає на 32% і в 2008 році вже досягла 73%.
Окрім продуктів харчування і товарів широкого вжитку ядерні технології, а також технології керованих ракет, компоненти для їх виробництва і пальне, також поставляються до Північної Кореї з Китаю, повідомляють південно корейці.
Відомий фахівець з питань Китаю Вей Цзіншен вважає що коли в КНДР в 2006 році були проведені перші ядерні випробування, було використано малогабаритну ядерну зброю, виробництво якої технологічно набагато складніше, ніж виробництво звичайної крупної ядерної зброї. На його думку, такими передовими технологіями володіють далеко не всі ядерні країни, і швидше за все та зброя була вироблена в Китаї.
Прийнята 13 червня резолюція ООН закликає країни-члени ООН додивлятися в своїх морських портах і на аеродромах вантажі, що йдуть з КНДР і в КНДР, якщо є підозра, що вони містять заборонені найменування.
Вже в другій половині 13 червня режим Північної Кореї зробив заяву, в якій говориться, що Пхеньян має намір збагатити весь уран, що є в запасі, для створення нових бомб, і що тепер він точно не відмовиться від своєї ядерної програми. У заяві також наголошувалося, що будь-які спроби США і їх союзників блокувати КНДР розглядатимуться останньою, як «військовий акт», на який буде негайна «рішуча військова відповідь».
Ще в 2006 році, після першого ядерного випробування в КНДР Вей Цзіншен сказав, що Пхеньян з Пекіном «розігрують шуанхуан» (вигляд китайського естрадного мистецтва коли один артист жестикулює, а іншій його озвучує). Тобто КНДР створила ядерну загрозу в світі, і всі «шишки» посипалися на неї, а КНР розігрує з себе «хорошу людини», при цьому практично повністю контролюючи дії Пхеньяну. Це і є своєрідний метод шантажу, який використовує китайська компартія по відношенню до міжнародного співтовариства.
Спеціальний представник США по питаннях Північної Кореї Стівен Босворт повідомив, що не дивлячись на те, що за словами Пекіна, він «пильно спостерігає» за ядерними випробуваннями Пхеньяну, на засіданні ООН під час голосування щодо прийняття резолюції по Північної Кореї саме через те, що Китай і Росія були проти, тому серед санкцій не була введена обов’язкова перевірка північно-корейський суден і ембарго (заборону) вливання інвестицій в КНДР. Тому даний пункт був перероблений і став носити рекомендаційний характер для країн-членів ООН.
Варто перехожому кинути сміття в цю незвичайну урну і її заячі вуха починають світитися. На думку модельєра, це може заохотити людей не забруднювати вулиці, повідомляє телеканал NDT.
Але чому саме таку форму вибрав Пол для своєї унікальної колекції?
«Заєць — це мій талісман. Багато років тому я з другом із Америки їхав у поїзді в своє рідне місто Ноттінгем і дивився у вікно. Він запитав: «Що ти шукаєш так пильно?» Я відповів, що шукаю зайця і якщо побачу його, то моя колекція одягу добре продаватиметься. Насправді я це придумав. Але наступного тижня він, повернувшись до Америки, послав мені кролика, і, напевно, розповів людям, тому що тепер зі всього світу мені присилають від 6 до 20 зайців на тиждень. Я подумав, що заєць може стати прекрасною формою для виготовлення півтораметрової сміттєвої урни», — каже Пол Сміт, модельєр.
Кумедні урни-зайці з’являться на площі Ковент Гарден і в Голландському Парку для проходження чотиримісячного випробувального терміну.
Пол засмучений тим, що Лондон, місто в якому він живе і яке приносить йому натхнення в творчості, є одним з найбрудніших на Заході.
«Мені не подобається сміття, я не люблю, коли люди з ліні кидають його, де попало. Тому я подумав, що якщо у нас вийде спроектувати урну трохи забавною і трохи незвичайною ( заєць, звичайно тут не причому, ми просто використали цю форму через її незвичність), і вуха урни світитимуться, як тільки ви кинете в неї сміття, то це приверне увагу і допоможе зберігати місто в чистоті», — говорить Пол Сміт, модельєр.
Хоча незвичайні урни Пола Сміта задумані з метою бути кумедними, але вони вказують на серйозну проблему. Щодня на вулиці британської столиці викидають купи сміття.