antonprima.pro

Blog

  • Шеф-редактор гонконзького журналу підтвердив хворобу Цзян Цземіня

    Шеф-редактор гонконзького журналу підтвердив хворобу Цзян Цземіня

    У головних китайських органах влади – в новому китайському народному політичному консультативному комітеті (CPPCC) і Національному Народному Конгресі, який зараз знаходиться в Пекіні, – два колишніх китайських лідери, Цзян Цземінь і Лі Пен, не присутні на зборах. Їх незвичайна відсутність породила припущення і розмови.

    #img_right#Деякі люди стверджують, що ці двоє людей серйозно хворі. Цзінь Чжун, головний редактор Hong Kong’s Open – відомого журналу, що розкриває секретну інформацію про китайський комуністичний режим, підтверджуючи ці новини для "Великої Епохи", додав, що здоров’я цих людей дуже погане.

    «Лі Пен переніс інсульт і згодом його рот був перекошений на одну сторону. Він все ще не видужав, і ніхто не знає, коли він видужає, – сказав Цзінь Чжун. – Його обличчя пошкоджене через цей параліч, таким чином він більше не може з’являтися на публіці. Крім того, Цзян Цземінь також хворий, і не може більше контролювати одну сторону свого обличчя. Він також страждає від недоумства через хворобу Паркінсона». Цзінь сказав, що його інформація отримана з надійних джерел. «Китайський комуністичний режим завжди приховує хвороби, але не смерть. Некрологи публікуються зазвичай протягом одного дня. Вони приховують деталі хвороби головним чином з метою підтримки влади. Так, ці колишні лідери хворі, але не обов’язково мертві, і не обов’язково невиліковні; але це може бути також і довгострокова хвороба. Якщо про хворобу політичної постаті оголосять, то її супротивники, найімовірніше, використають у своїх інтересах її хворобу і завдадуть їй фатального удару, тоді як вона ще слабка», – продовжував Цзінь.

    Цзінь Чжун вважає, що до 17-го з’їзду китайської компартії, Сі Цзіньпінь і Лі Кецян були вибрані внутрішнім голосуванням, щоб зайняти місця Віце-голови і Першого Прем’єр-міністра державної ради відповідно.

    Вважають, що цей з’їзд доведе до кінця ці два призначення. Що стосується хвороби Цзяна, то вона не вплине на призначення, зроблені раніше, починаючи з Сі Цзіньпіня, який всупереч чуткам не є членом угрупування Цзяна або його близьким другом. «Призначення Сі досить безпечне, тому що його батько був партійним чиновником високого рівня», – підкреслив Цзінь.

    5 березня, Прем’єр-міністр Вень Цзябао виступив з промовою на з’їзді, в якій він особливо згадав про сніжне лихо в Південному Китаї. Цзінь вважає, що у виступі Веня не була порушена першопричина проблеми, що витікає з міністерства енергетики, яким управляє сім’я Лі Пена в Китаї.

    «Після цієї сніжної бурі Вень зустрівся з п’ятьма головними лідерами з Міністерства електроенергії, включаючи сина і дочку Лі Пена, Лі Сяопена і Лі Сяолінь. Це було на початку лютого, і Лі став надзвичайно параноїдальним. Незабаром після цього, він переніс інсульт», – пояснив Цзінь.

    Інший бік цього з’їзду – військовий бюджет країни. Китайська компартія (КПК) виділяє 417.8 мільярдів китайських юанів (58.8 мільярдів доларів) на потреби національної безпеки, збільшивши бюджет на 17.6 відсотків в порівнянні з минулим роком.

    "Цей бюджет безпосередньо пов’язаний із стосунками серед керівників партії, Збройних сил і політичної влади. Іншими словами, пропозиція більшої кількості грошей Збройним силам збільшить їхні пільги, для спокуси військових, які дуже важливі для влади. Цим шляхом КПК може підсилити, забезпечити і підтримати свою нинішню владу, і об’єднати свою основу, щоб підняти свій авторитет», – сказав Цзінь.

    Лин І. Велика Епоха

  • З 11 проб рослинної олії 8 не відповідають стандартам якості

    Неякісна рослинна олія заповнила м. Гуанчжоу. В результаті проведених досліджень з 11 проб арахісової, лляної та ін. олій узятих з різних партій в різних магазинах міста, 8 виявилися такими, що не відповідають стандартам якості.

    10 березня газета м. Гуанчжоу «Сінкуайбао» повідомила, що минулого місяця центр нагляду за якістю продуктів узяв проби рослинної олії різних виробників в різних районах міста і провів аналіз якості. В результаті виявилось, що вісім з одинадцяти проб не відповідають державним стандартам якості, причому деякі характеристики проб перевершують допустимі показники більш ніж у 10 разів.  

    У повідомленні також мовиться, що, за словами фахівців, крім того, що якість цих продуктів не відповідає стандартам, вони виробляються в антисанітарних умовах, під час їх виробництва використовується низькоякісна сировина, що не пройшла належну обробку і очищення. Також погано дотримується і технологічний процес їх виробництва.

    Чжан Чен. Велика Епоха

  • Тимошенко: дорогий газ – дорогий флот

    Тимошенко: дорогий газ – дорогий флот

    #img_left_nostream# Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко закликала Росію дотримуватись домовленостей про поетапне зростання цін на газ, що постачається в Україну, попри домовленість газових компаній Середньої Азії про продаж «Газпрому» газу з 2009 року за вищими, європейськими цінами.

    Про це Юлія Тимошенко повідомила в інтерв’ю Reuters, перебуваючи в Брюсселі 12 березня.

    Юлія Тимошенко нагадала, що раніше Росія обіцяла підвищувати ціни на газ до європейського рівня поступово – впродовж чотирьох років, починаючи з 2008 року.

    "Я не хотіла б, аби ці домовленості порушувались", – сказала вона.

    Прем’єр-міністр України натякнула на додаткові важелі Києва, сказавши, що між сторонами діють інші стратегічні відносини, в основу яких покладено принципи далекі від світових рівнів цін. Юлія Тимошенко як приклад навела оренду Росією військово-морської бази Чорноморського флоту на території України.

    "Вони орендують величезні ділянки землі на території України, і ми дотримуємось раніше встановлених цін, попри той факт, що вартість цих ділянок зараз зовсім інша", – сказала прем’єр.

    Вона не розвивала цієї теми, висловивши впевненість у досягненні компромісу, що забезпечує стабільні і передбачені постачання газу.

    11 березня Юлія Тимошенко на брифінгу в Брюсселі заявила, що Україна на переговорах у Москві з газових питань має намір обговорити перехід упродовж чотирьох років на ринкові ціни на газ.

    Прем’єр повідомила, що НАК «Нафтогаз України» на переговорах з «Газпромом» дано доручення обговорити концепцію довгострокових угод між Україною і Росією про постачання газу і передбачити алгоритм формування ціни. «Упродовж, наприклад, чотирьох років до ринкової», – сказала прем’єр.

    Переговори Нафтобазу та Газпрому у Москві у середу завершилися безрезультатно і відновляться у четвер.

    BBC

  • Газпром: Нафтогаз буде купувати газ на кордоні РФ і України

    Газпром: Нафтогаз буде купувати газ на кордоні РФ і України

    #img_left_nostream# Газпром заявив, що Нафтогаз України буде купувати газ на кордоні з Росією без посередників. Нафтогаз оплатить поставки російського газу в січні-лютому по $315 за тисячу кубів, середньоазіатського в 2008 році – по $179,5.

    Газпром також заявив, що буде продавати прямо в Україні від 7,5 млрд куб газу на рік. Переговори тривають.

    Нагадаємо, Газпром обіцяв сьогодні оприлюднити досягнуті на переговорах у Москві з НАК Нафтогаз України угоди щодо газу.

    Як повідомлялося, прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко заявила, що на переговорах у Москві 12 березня НАК Нафтогаз України й Газпром підписали рішення про усунення з газового ринку компанії УкрГаз-Енерго й вирішили, що в 2008 році ціна на газ для України не перевищить 179,5 долара за тисячу кубометрів.

    За словами Тимошенко, сторони прийшли до згоди в тому, що для співпраці немає необхідності в створенні нових посередницьких структур – так званих СП-1 і СП-2. НАК Нафтогаз України буде самостійно розмитнювати і реалізовувати центрально-середньоазіатський газ на території України.

     

  • У Ризі відбувся семінар-дискусія «Чи можуть Олімпійські ігри зупинити порушення прав людини?»

    У Ризі відбувся семінар-дискусія «Чи можуть Олімпійські ігри зупинити порушення прав людини?»

    #img_left_nostream#10 березня в Ризі, в залі Музею війни, відбулася прес конференція й семінар-дискусія «Чи можуть Олімпійські ігри зупинити порушення прав людини?» Почесний гість семінару – колишній канадський державний секретар азійського і тихоокеанського департаменту пан Дейвід Кілгур – виступив із доповіддю про проведене незалежне дослідження з приводу заяв про незаконне вилучення органів у практикуючих Фалуньгун у Китаї.

    Мета семінару – звернути увагу громадськості на три актуальні питання – незаконне вилучення органів у жвавих людей, порушення прав людини, і все це напередодні Олімпійських ігор.

    Серед інших промовців брали участь спортсмени зі світовим ім’ям – бронзова призерка чемпіонату світу, дворазова чемпіонка Росії, багаторазова чемпіонка Латвії з ашихара-карате Тетяна Алексєєва, яка розповіла про свою участь у Всесвітній естафеті факела прав людини в Німеччині, Литві й Латвії. Олімпієць по санях, бронзова призерка Олімпіади в Туріні Мартіньш Рубеніс говорила про Олімпійську Хартію й кодекс честі спортсмена.

    Ліга Біксинієце, завідувачка відділом із прав людини при правозахисній організації «Тієсибсаргс» («Правозахисник» – Омбудсмент), розповіла про цілі та методи роботи організації у Латвії. Але оскільки вилучення органів не є єдиним порушенням комуністичного Китаю, про інші актуальні порушення Китаю в царині прав людини у своїй доповіді розповіла дослідник «Латвійського центру з прав людини» Анхеліта Каменська. Доповідач-лікар – завідувач Латвійським відділенням «Балттрансплант» – Сергій Трушков говорив про практику проведення пересадки органів у Латвії, зачіпаючи також і статистику часу очікування донорського органу й етичні аспекти, пов’язані з отриманням органів. Експерт по екстремальних ситуаціях із Національної комісії Латвії «Росіяни заходу» Дмитро Ніколаєв піднімав питання співвідношення влади й окремого індивідуума в умовах тоталітарного режиму.

    Після виступів давали відповіді на питання аудиторії. В ході семінару-дискусії також була прийнята резолюція, в якій присутні звернулися з питанням до уряду країни «Як громадянам демократичної країни ставитися до країни, із якою на державному рівні підтримуються дружні взаємини, але в якій тоталітарний режим здійснює такі серйозні порушення прав людини, як вилучення органів у жвавих людей?» Резолюцію планується подати в комісію з прав людини в Саєйм (Парламент Латвії).

    На проведення семінару звернули увагу й журналісти. Увечері того ж дня по центральному каналу Латвії в програмі новин «Панорама» був показаний репортаж із місця проведення семінару й прес-конференції – інтерв’ю з прибулим із Канади, незважаючи на нельотну погоду, Дейвідом Кілгуром та іншими учасниками семінару.

    Організатори заходу планують продовжити роботу в цьому напрямі – винести питання про дотримання прав людини на рівень громадської дискусії.

    #img_center_nostream#

     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream# 
  • В Україні відбулася прем’єра фільму Спайдервік: Хроніки (кадри з фільму)

    В Україні відбулася прем’єра фільму Спайдервік: Хроніки (кадри з фільму)

    У четвер в Україні відбулася прем’єра фільму "Спайдервік: Хроніки" (Spiderwick Chronicles).

    Сюжет оповідає про трьох дітей сімейства Грейс, яке переїжджає в старовинний маєток, де окрім павуків і молі живе зачарована істота на ім’я Брауні, що знайомить головних героїв зі світом гоблінів, фей та іншого чарівного наброду.

    Нагадаємо, що бюджет фільму становить $90 000 000.

    Режисер: Марк С. Уотерс

    Актори :

     
    Фредді Хаймор – Jared Grace Simon Grace
    Мері-Луїз Паркер – Helen Grace
    Сара Болджер – Mallory Grace
    Нік Нолті – Mulgarath voice
    Ендрю Маккарті – Richard
    Джоан Плоурайт – Aunt Lucinda
    Девід Стретейрн – Arthur Spiderwick
    Сет Роджен – Hogsqueal voice
    Мартін Шорт – Thimbletack
    Джорді Бенаттар – Young Lucinda

     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream# 
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#  
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream# 
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream# 
     
    #img_center_nostream#

     

  • Ніна Ананіашвілі і Державний театр Грузії

    Ніна Ананіашвілі і Державний театр Грузії

    «Це історична подія», – говорить генеральний директор і колишній танцюрист Шева Кар, спостерігаючи із залу для глядачів, як Ніна Ананіашвілі приймає квіти у глядачів, що аплодують стоячи під час дебюту Державного театру Грузії в Каліфорнійському університеті 23 лютого.

    #img_left#Ананіашвілі почала свою вражаючу кар’єру в 1981 р. у Великому театрі і скоро стала відома в світі як прима-балерина Великого і провідна балерина Американського балетного театру. З того часу її запрошували виступати з кращими трупами світу. Її виступи відрізняються витонченістю, пластичною манерою виконання, винятковою технічністю і драматизмом. Навіть сьогодні, коли вона змахує своєю стомленою рукою, її рухи наповнені грацією.

    У 2004 р. Михайло Саакашвілі, президент Грузії, запросив Ананіашвілі для створення балетної трупи, яка могла б стати гордістю Грузії, – країни, що пережила за час відділення від Радянського Союзу в 1991 р. громадянську війну, економічний занепад і соціальні хвилювання. За чотири роки Ананіашвілі створила видатну трупу із ста танцюристів.

    Трупа Ананіашвілі виконала романтичний класичний балет «Жізель», кращу партію Ананіашвілі. Костюми і декорації створені за дизайном виступу 1910 р.

    Два акти абсолютно різні за своїм настроєм: перший – дуже барвистий, з костюмами і пейзажами у сяюче-блакитних тонах і насичено-коричневих, зелених, оранжевих тонах, що створюють особливий колорит.

    Другий акт, навпаки, є втіленням безсмертної класики, оскільки балерини, одягнені в більш традиційні довгі повітряні спідниці і облягаючі корсети, танцюють на фоні дуже красивих темних містичних декорацій.

    Державний балет Грузії офіційно дебютував цього літа в Америці на фестивалі Сполето – художньому фестивалі в Чарльстоні, аналогу фестивалю, який щорічно проводиться в італійському місті Сполето. Сьогодні Державний балет Грузії виступає в рамках турне по семи містах, включаючи міста на півдні і півночі Каліфорнії, Нью-Йорк, Чікаго, Айова-Сіті та Міннеаполіс.

    Маша Савіц. Велика Епоха

  • Що варто замовити в японському ресторані (фоторепортаж)

    Що варто замовити в японському ресторані (фоторепортаж)

    Японські тістечка – екзотика і супроводжуються відповідним настроєм, музикою та навіть посудом. Замовити їх можна в будь-якому японському ресторані.

    Національні японські тістечка своєрідні на смак. Їх готують із пшеничного борошна й желе, якими нас, власне, не здивуєш, а також пасти із квасолі, рисового тіста, солодкого бобового тіста, які в нашому раціоні бувають не часто.

    Боби багаті на білок і харчові волокна, що знижують рівень "поганого" холестерину. Вони також становлять собою прекрасне джерело заліза, магнію та фолієвої кислоти, яка, на думку лікарів, знижує ризик серцево-судинних захворювань.

    Японські тістечка прийнято ділити на кілька частин поданою паличкою. Далі наколюємо на паличку і насолоджуємося шматочками оригінального десерту.

     
     
    #img_center_nostream#
     
  • Автопробіг по Намібії. День 1 (фото)

    Автопробіг по Намібії. День 1 (фото)

    #img_left_nostream#Після повернення з Південної Африки минуло вже більше місяця. Я вже майже звик до холоду і з деякою ностальгією почав дивитися на фото сонячного Віндхука – вірна ознака того, що пора викладати щоденник подорожі. Іноді враженням про подорож треба відстоятися. Особливо, якщо проводиш в країні під три місяці. Те, що здавалося буденним, знову стає екзотичним і цікавим.

    Отже ліземо в теку "Африка 07-08" розбирати десятки гігабайт фотографій, а також відкриваємо запліснявілий, списаний від початку до кінця польовий щоденник…


    Про користь подорожей

    Все-таки подорожувати корисно хоча б тому, що це продовжує життя. Місяць у Москві пролітає стрімко. Ранковий «Євроньюс», метро, університет, лекція, кафедра, поїздки містом, метро, російський «Ньюсвік», комп’ютер, викачаний фільм з Інтернету, підготовка до лекції – ось і третя година ночі. І так – раз по раз. Прокинувшись, усвідомлюєш, що місяць підійшов до кінця, а з купи планів зроблено, в кращому разі, чверть.

    Інша справа – подорож. Щодня як маленьке життя. Неймовірне насичення подіями. Маса змін декорацій. Тона вражень. Через день вже здається, що приїхав у країну щонайменше неділю тому. Через три дні про Москву згадуєш як про щось напівміфічне.

    Якщо не подорожувати, а просто знаходитися в іншій країні, то й тоді життя триває. Дні починають тягнутися, так само схожі один на іншій, але тільки тут встигаєш не те що оком моргнути, але і спокійно постежити за собою з боку. «Сидіння» за кордоном – унікальна можливість для самоаналізу і ухвалення зважених рішень. Та й в принципі з’являється час подумати і зайнятися речами, до яких руки не доходили роками.

    Наше з Сашком сидіння в Намібії підійшло до кінця. Точніше, воно підійшло до кінця ще чотири дні тому, коли ми розпрощалися з працедавцем і вийшли на східну околицю столиці Намібії Віндхука з великим пальцем напереваги. Через 5 хвилин ми вже їхали в кузові пікапа у бік кордону з Ботсваною. Ще через три години були в Ботсвані.

    Але це, по суті, теж було очікування. Просто ми витратили останні дні очікування не на сидіння в дорогому готелі за рахунок фірми, а на невеликий кружечок у понад 3 тисячі км. автостопом дорогами Ботсвани. Така ось у нас манера гаяти час.

    Ні, звичайно, побувати у Габороні та Францистауні було цікаво, але підсвідомість неухильно вела зворотний відлік. Два дні, день. Все! Сьогодні!!

    Сьогодні, увечері 16 грудня 2007 р., у Віндхуку приземляється літак з нашими товаришами. І ми починаємо. Беремо напрокат повноприводну Тойоту і мотаємо шість тисяч кілометрів дорогами Намібії. Те, що планувалося в затишку арбатського «Кава-Хаузу» над палітрою Google Earth, починає набувати реальних контурів.

    Час: п’ять годин вечора. Я виходжу з номера-бунгало Safari Hotel, де, здається, прожив останні років сім, і бачу три постаті з величезними рюкзаками. Нашу людину видно здалеку.
    It starts.

    Вечір номер нуль

    Кинувши всі речі в одну велику купу, яка зайняла половину кімнати, пішли показувати хлопцям центр Віндхука. Для нас із Сашком це майже те ж саме, що показувати свій мікрорайон. Тому з нас не такі погані гіди – про кожен будинок можемо щось розповісти, про кожного вуличного торговця.
    Історичного центру міста досягли якраз на заході. Пам’ятник німецьким колоністам і головна кирха міста палали в оточенні пальм і кипарисів.

    Ми з легким здивуванням сприймали захоплення хлопців з приводу сонця, погоди і пальм. Тобто ми знали, скільки зараз градусів в Москві, але розум вже відмовлявся вірити в існування таких температур і снігу як такого. До хорошого звикаєш підозріло швидко.

    Біля парламенту працювали фонтани, доповнюючи і без того сюрреалістичну для грудневого москвича картину. Сонце било в очі, висаджуючи своїм світлом квітучі магнолії і парасольки пальм. По вкритих плющем алеях граціозно пурхали шоколадного кольору дівчата, розмахуючи сумочками.

    Стоячи спиною до сонця, щербато посміхалися вожді намібійського опору, чия потерта скульптурна зовнішність сильно контрастувала з підтягнутістю німця-колоніста.

    Зараз, коли я згадую той вечір у Віндхуку, мені трішки сумно, що я не оцінив гідно цей захід сонця, не підставив йому обличчя. Для мене це був найзвичайніший захід у Віндхуку. І фарби теж вже були звичні. Зараз же, дивлячись на брудно-сіру московську палітру, я б із задоволенням з головою занурився в оранжево-зелені фарби. Відчувати треба поспішати, а то залишаться лише спогади про упущені можливості.

    Втім, нашу байдужість до заходу з лишком компенсували новоприбулі. Та й ми не кисли. Перший день – він завжди найпозитивніший. Тому welcome party в уподобаному нами ресторанчику Ocean Basket вдалася на славу.

    День перший

    Перший день передбачалося відвести на вирішення технічних питань, головним з яких стало взяття машини в прокатній фірмі. Контора African Tracks приємно здивувала недорогими розцінками (130 доларів у день за 4х4 із страховкою, що за місцевими мірками зовсім недорого), тому залізного коня ми у неї забронювали ще в жовтні.

    Процедура оформлення паперів і оплати зайняла хвилин 15 і ось вже «Тойота» в нашому розпорядженні на найближчі три тижні.

    Робимо останні закупівлі (включаючи покупку ритуальних капелюхів, які зробили з Миколи Індіану Джонса, а з Гриші – італійського мафіозі)…

    …і беремо курс на південний виїзд з міста. Гріша веде машину поволі, на кожному повороті примовляючи: «Так – я хочу скрутити наліво, тому я повинен скрутити направо» – до лівобічного руху звикаєш не відразу (притому, що у Гріши є такий досвід).

    О 16:09 залишаємо супермаркет Trade Center, що просто на південному виїзді з Віндхука. Я починаю вести бортовий журнал. До цього часу наша машина має в активі 95 861 км.

    Цього дня ми їхали добре знайомою нам із Сашком дорогою, і час на зупинки не витрачали. Єдиний виняток зробили для Тропіка козерога.

    Були ідеї заночувати в жерлі вулкана Брукаррос, що височіє не так далеко від шосе, але повечерявши на заправці в Марієнталі, ми остаточно розпрощалися з денним світлом і вирішили просто їхати до найближчого з’їзду з дороги. О пів на дванадцяту ночі ми з’їхали з шосе (якраз на поворот на Брукаррос), стали на рівному кам’янистому майданчику і з успіхом випробували наше кемпінгове устаткування.

    Крім баків для води, чайника, набору посуду і холодильника, надра нашого багажника містили п’ять розкладних стільців – одного з найергономічніших винаходів людства за всю свою історію.

    Чарівність від цих самих стільців (такі самі на вигляд, як класичний режисерський стілець) не відпускає мене досі. Річ навіть не в тому, що вони займають мало місця і розкладаються одним рухом. Не в тому, що вони немов створені для того, щоб витягуватися в них і мрійливо закинути голову до зоряного неба. Річ у тому, що на підлокітниках є спеціальні поглиблення для пивних пляшок.

    А над головою мало того, що були яскраві зірки Південної Півкулі, ще перед очима був ноутбук, на якому замигтіли кадри епосу І. Охлобистіна «ДМБ». Зрозумійте мене правильно, мені не чуже прекрасне. Але після двох місяців в Намібії, коли зоряне небо над головою щодня, «ДМБ» ми з Сашком сприйняли з куди більшим ентузіазмом. Прекрасного іноді теж буває забагато. Хочеться зрівноважити це чимось буденним. Комп’ютерна гра або не дуже глибокий фільм – прекрасний засіб.

    Далі буде…

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream# 

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream# 

  • 3 людей загинули в результаті зіткнення двох кораблів

    На судноплавній річці м. Чунцин сталося зіткнення пасажирської яхти з вантажним кораблем, внаслідок чого 3 людей загинуло, 2 отримали серйозні поранення, 1 людина пропало без вісті.

    Увечері 10 березня пасажирська яхта із 140 пасажирами на борту, що прямувала з м. Фулін в м. Чунцин, зіткнулася з вантажним кораблем. У терміновому порядку мобілізовані рятувальні бригади. Ведеться розслідування причин зіткнення.

    Версія китайською