Blog

  • “Автомобілі майбутнього” на Московському міжнародному автомобільному салоні-2006

    “Автомобілі майбутнього” на Московському міжнародному автомобільному салоні-2006

    На Московському міжнародному автосалоні-2006 різні російські й зарубіжні автомобільні компанії, такі, як NISSAN, TOYOTA, HYUNDAI, САМОТЛОР-НН, АВТОВАЗ та інші, представили так звані “автомобілі майбутнього”, фантазії розробників нових автомобілів. Ці машини не виробляються для продажу.

    Цікаво також те, що компанія САМОТЛОР-НН представила “колекцію” великих автомобілів, зокрема автобус спеціально для перевезення дітей і Ford низькопольний, а також автомобіль для реанімації новонароджених.

    #img_center_nostream#

    Алла Хегай. Велика Епоха

  • “Автомобілі майбутнього” на Московському міжнародному автомобільному салоні-2006

    “Автомобілі майбутнього” на Московському міжнародному автомобільному салоні-2006

    На Московському міжнародному автосалоні-2006 різні російські й зарубіжні автомобільні компанії, такі, як NISSAN, TOYOTA, HYUNDAI, САМОТЛОР-НН, АВТОВАЗ та інші, представили так звані “автомобілі майбутнього”, фантазії розробників нових автомобілів. Ці машини не виробляються для продажу.

    Цікаво також те, що компанія САМОТЛОР-НН представила “колекцію” великих автомобілів, зокрема автобус спеціально для перевезення дітей і Ford низькопольний, а також автомобіль для реанімації новонароджених.

    #img_center_nostream#

    Алла Хегай. Велика Епоха

  • У Китаї стоїть нестерпна спека

    У Китаї стоїть нестерпна спека

    Температура повітря в Чунцині, одному з китайських міст, останніми днями досягає 42 градусів. Висока температура повітря і велика засуха в південно-західній частині Китаю залишили без води більше 17 мільйонів чоловік, повідомляє місцева влада.

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

     

  • У Китаї стоїть нестерпна спека

    У Китаї стоїть нестерпна спека

    Температура повітря в Чунцині, одному з китайських міст, останніми днями досягає 42 градусів. Висока температура повітря і велика засуха в південно-західній частині Китаю залишили без води більше 17 мільйонів чоловік, повідомляє місцева влада.

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

     

  • У Китаї горять ліси

    У Китаї горять ліси

    У районі Чунцина, одного з міст південно-західної частини Китаю, від сильної спеки раз у раз спалахують пожежі. Розповсюджуючись на північний схід, пожежі випалили 66 гектарів лісу. До осередків лиха було спрямовано близько  шести тисяч чоловік.

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

     

  • У Китаї горять ліси

    У Китаї горять ліси

    У районі Чунцина, одного з міст південно-західної частини Китаю, від сильної спеки раз у раз спалахують пожежі. Розповсюджуючись на північний схід, пожежі випалили 66 гектарів лісу. До осередків лиха було спрямовано близько  шести тисяч чоловік.

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

     

  • Людську совість можна розбудити

    Людську совість можна розбудити

    Що може статися, коли людина, яка довгий час жила в умовах інформаційної блокади, нарешті, дізнається правду? Одного разу вранці з Китаю мені подзвонив чоловік, почувши передачу радіостанції “Голос Надії” про мільйони людей, які вийшли з лав Комуністичній партії Китаю (КПК).

    #img_right#Він попросив мене докладніше розповісти про видалення органів з тіл живих послідовників Фалуньгун. Чоловік сказав, що раніше жив в місті Шеньян і знає про Центр об’єднаної китайської та західної медицини лікування тромбозів в місті Суцзятунь.

    Шокуюче викриття медичної установи в Суцзятун, опубліковане в березні цього року, все ще розбурхувало мій розум. Жінка на ім’я "Ені" [це вигадане ім’я, використане з метою безпеки] привселюдно заявила, що її колишній чоловік, лікар-нейрохірург, брав участь у видаленні органів з живих людей, послідовників практики Фалуньгун.

    Ені розповідає: “Мій колишній чоловік розповідав мені, що багато хто з них [послідовників Фалуньгун] були живими й здоровими, і, попри те, з їх тіл вирізалися органи. Після виконання операцій, багато тіл було відправлено до кремаційних печей і спалено дотла. Мій колишній чоловік запропонував не проводити таких операцій, але він був підневільною людиною. Він знав, що якщо відмовиться проводити такі операції, то його сім’ю знищать. Сьогодні я розповідаю правду, а завтра мене за це можуть убити. Але тоді Ви знатимете, що за всім цим стоїть КПК”.

    Я розповів своєму співбесідникові про те, як колишній чоловік Ені прокидався серед ночі від жахливих снів. Розповів йому про лікаря Ван Веньї, яка 20 квітня виразила протест на церемонії привітання Президентом Бушем глави КНР Ху Цзіньтао. Під час проведення церемонії на лужку біля Білого Дому доктор медицини Ван викрикувала, звертаючись до Ху: “Зупиніть переслідування Фалуньгун!” Ця подія широко висвітлювалася міжнародними ЗМІ.

    Я також повідомив його про незалежне розслідування, проведене колишнім Держсекретарем Канади по Азійсько-тихоокеанському регіону Девідом Кілгуром і міжнародним адвокатом-правозахисником Девідом Мейтасом. Опублікований ними в канадських ЗМІ звіт називається: ”Звіт про перевірку тверджень про видалення внутрішніх органів у послідовників Фалуньгун в Китаї”. На підставі представлених в цьому звіті свідоцтв можна зробити висновок, що в період між 2000 і 2005 роками з тіл кинутих у в’язниці послідовників Фалуньгун було видалено понад 40 000 органів для трансплантації. І ця, жахлива практика, продовжується в Китаї по сьогоднішній день.

    Співбесідник вислухав мою докладну розповідь і попросив мене допомогти йому опублікувати в Інтернеті заяву під вигаданим ім’ям про вихід із лав злісної компартії Китаю.

    Допомогти людям дізнатися правду

    Коли я вперше почув про видалення органів з тіл послідовників Фалуньгун, то організував дводенне голодування протесту. Я серйозно сподівався, що своїми зусиллями та енергією зможу передати своїм друзям звістку про те, що нам потрібно прокинутися і звернути свою увагу на тих послідовників Фалуньгун в Китаї, які терплять подібні лиходійства. Беручи участь у поминальних церемоніях в пам’ять замучених побратимів-послідовників, із засвіченою свічкою в руці, я не міг утриматися від сліз.

    Одного разу в Інтернеті мені зустрілося повідомлення: “Вчора я зареєструвався на Вашому сайті й ознайомився з розміщеними там матеріалами. Я був просто приголомшений! Хочу подякувати Вам за те, що Ви допомогли мені прокласти міст до істини. Уряд більше не зможе мене одурювати. Я маю намір добиватися правди, підтримувати справедливість і боротися за свободу!”

    Натхненний цими словами, я послав авторові повідомлення з декількома аудіозаписами свідчень видалення органів з тіл живих послідовників Фалуньгун. Прослуховуючи ці записи, він вирішив вийти з лав компартії.

    Після того, як він отримав інформацію, яка підтверджувала вихід із лав партії, то сказав мені: “Дякую Вам. Я відчуваю себе набагато вільніше. Ви витягнули мене зі згубної трясовини на світлу дорогу до Небес. Те, що сталося зі мною, очистило мою душу і відродило мій дух!”

    У відповідь я лише висловив сподівання, що він зуміє допомогти ще більшій кількості людей дізнатися правду. “Саме так я і маю намір чинити!” – відповів він.

    Хакер змінює своє рішення

    Розширюється коло людей, які знають правду, і це вселяє в мене впевненість та зігріває мою душу. Близько року пройшло з тих пір, як я став адміністратором сайту, що роз’яснює правду. Нерідко протягом цього часу я отримував загрозливі повідомлення від хакерів. Оскільки через цей сайт як один з каналів роз’яснення істини, китайці можуть дізнатися правду, то мені потрібно оберігати його від будь-якої небезпеки.

    Недавно один з користувачів мережі повідомив мені: “Через пошукові системи на Тайвані я знайшов адресу Вашого сайту. Мені запропонували гроші за те, щоб я заблокував його. Чесно скажу, Ви не встигнете злічити до десяти, як ваш сайт стане недоступним”.

    Він запропонував мені поспілкуватися у відеочаті, і я погодився. На душі у мене було цілком спокійно, і я раптом подумав, що моєму співбесідникові випав шанс дізнатися правду. Не турбуючись про безпеку нашого сайту, я щиро й упевнено розповідав співбесідникові про злочини КПК і про ті страждання, які терплять послідовники Фалуньгун на континентальному Китаї.

    На екрані монітора я спостерігав, як мінявся вираз обличчя співбесідника, який намагався зупинити мою промову, але терпляче слухаючи мої слова. Врешті-решт, він пішов з чату, так і не зламавши наш сайт.

    Два дні потому я отримав повідомлення: “Я хочу вчитися Фалуньгун”. Це була та сама людина, яка хотіла зламати наш сайт! Я відправив йому смайлик.

    Йому було дуже важко зробити вибір, тому що він помилково ототожнив КПК з Китаєм. Він сказав мені: “Якби я зламав Ваш сайт, то зміг би забезпечити себе та своє життя. Хакери бездушні!!! Як же мені чинити?!!!!!!”

    Ми ще трохи поспілкувалися, і, нарешті, він зважився залишити свою роботу та не зламувати наш сайт, який роз’яснює правду. Я сказав йому: “Велике спасибі. Я хочу подякувати Вам від імені тих китайців, які хочуть знати правду. Як би ми не старалися, але совість обдурити неможливо. Нам доведеться відповідати за будь-який наш вчинок. У попередні роки я страждав від серйозної депресії, і саме Фалуньгун подарував мені нове життя. Зараз я вчиняю так, як велить мені моя совість.

    Ви можете зламати наш сайт у будь-який час, але я хочу Вам дещо нагадати: людині слід жити праведно! Якщо Ви – справжній китаєць, то Ви не повинні бути рабом КПК”. З тих пір від нього я не отримував ніяких звісток.

    Я також допоміг декільком молодим людям вийти з організації юних піонерів, яка вирощує наступників компартії серед підростаючого покоління. Вони погодилися, щоб я допоміг їм розмістити заяви про вихід під вигаданими іменами відразу після роз’яснення правди. Серця їх такі добрі та чисті!

    Я пишу ці рядки з надією, що наші друзі, які все ще дотримуються поганої думки про Фалуньгун, зможуть обтрусити шар пилу, що мертвить, отруюючи їх душі, і повністю усунути вороже ставлення до послідовників Фалуньгун. Ми не відчуваємо ненависті до будь-кого й не прагнемо політичної влади…скажу також, що ми не хочемо повалити КПК.

    Добро і зло завжди протистояли одне одному. Ми лише хочемо застерегти добросердих людей не попадатися в згубну пастку обману. Людську совість можна розбудити, і про це потрібно пам’ятати завжди.

    Юй Сяохун. Велика Епоха
  • Людську совість можна розбудити

    Людську совість можна розбудити

    Що може статися, коли людина, яка довгий час жила в умовах інформаційної блокади, нарешті, дізнається правду? Одного разу вранці з Китаю мені подзвонив чоловік, почувши передачу радіостанції “Голос Надії” про мільйони людей, які вийшли з лав Комуністичній партії Китаю (КПК).

    #img_right#Він попросив мене докладніше розповісти про видалення органів з тіл живих послідовників Фалуньгун. Чоловік сказав, що раніше жив в місті Шеньян і знає про Центр об’єднаної китайської та західної медицини лікування тромбозів в місті Суцзятунь.

    Шокуюче викриття медичної установи в Суцзятун, опубліковане в березні цього року, все ще розбурхувало мій розум. Жінка на ім’я "Ені" [це вигадане ім’я, використане з метою безпеки] привселюдно заявила, що її колишній чоловік, лікар-нейрохірург, брав участь у видаленні органів з живих людей, послідовників практики Фалуньгун.

    Ені розповідає: “Мій колишній чоловік розповідав мені, що багато хто з них [послідовників Фалуньгун] були живими й здоровими, і, попри те, з їх тіл вирізалися органи. Після виконання операцій, багато тіл було відправлено до кремаційних печей і спалено дотла. Мій колишній чоловік запропонував не проводити таких операцій, але він був підневільною людиною. Він знав, що якщо відмовиться проводити такі операції, то його сім’ю знищать. Сьогодні я розповідаю правду, а завтра мене за це можуть убити. Але тоді Ви знатимете, що за всім цим стоїть КПК”.

    Я розповів своєму співбесідникові про те, як колишній чоловік Ені прокидався серед ночі від жахливих снів. Розповів йому про лікаря Ван Веньї, яка 20 квітня виразила протест на церемонії привітання Президентом Бушем глави КНР Ху Цзіньтао. Під час проведення церемонії на лужку біля Білого Дому доктор медицини Ван викрикувала, звертаючись до Ху: “Зупиніть переслідування Фалуньгун!” Ця подія широко висвітлювалася міжнародними ЗМІ.

    Я також повідомив його про незалежне розслідування, проведене колишнім Держсекретарем Канади по Азійсько-тихоокеанському регіону Девідом Кілгуром і міжнародним адвокатом-правозахисником Девідом Мейтасом. Опублікований ними в канадських ЗМІ звіт називається: ”Звіт про перевірку тверджень про видалення внутрішніх органів у послідовників Фалуньгун в Китаї”. На підставі представлених в цьому звіті свідоцтв можна зробити висновок, що в період між 2000 і 2005 роками з тіл кинутих у в’язниці послідовників Фалуньгун було видалено понад 40 000 органів для трансплантації. І ця, жахлива практика, продовжується в Китаї по сьогоднішній день.

    Співбесідник вислухав мою докладну розповідь і попросив мене допомогти йому опублікувати в Інтернеті заяву під вигаданим ім’ям про вихід із лав злісної компартії Китаю.

    Допомогти людям дізнатися правду

    Коли я вперше почув про видалення органів з тіл послідовників Фалуньгун, то організував дводенне голодування протесту. Я серйозно сподівався, що своїми зусиллями та енергією зможу передати своїм друзям звістку про те, що нам потрібно прокинутися і звернути свою увагу на тих послідовників Фалуньгун в Китаї, які терплять подібні лиходійства. Беручи участь у поминальних церемоніях в пам’ять замучених побратимів-послідовників, із засвіченою свічкою в руці, я не міг утриматися від сліз.

    Одного разу в Інтернеті мені зустрілося повідомлення: “Вчора я зареєструвався на Вашому сайті й ознайомився з розміщеними там матеріалами. Я був просто приголомшений! Хочу подякувати Вам за те, що Ви допомогли мені прокласти міст до істини. Уряд більше не зможе мене одурювати. Я маю намір добиватися правди, підтримувати справедливість і боротися за свободу!”

    Натхненний цими словами, я послав авторові повідомлення з декількома аудіозаписами свідчень видалення органів з тіл живих послідовників Фалуньгун. Прослуховуючи ці записи, він вирішив вийти з лав компартії.

    Після того, як він отримав інформацію, яка підтверджувала вихід із лав партії, то сказав мені: “Дякую Вам. Я відчуваю себе набагато вільніше. Ви витягнули мене зі згубної трясовини на світлу дорогу до Небес. Те, що сталося зі мною, очистило мою душу і відродило мій дух!”

    У відповідь я лише висловив сподівання, що він зуміє допомогти ще більшій кількості людей дізнатися правду. “Саме так я і маю намір чинити!” – відповів він.

    Хакер змінює своє рішення

    Розширюється коло людей, які знають правду, і це вселяє в мене впевненість та зігріває мою душу. Близько року пройшло з тих пір, як я став адміністратором сайту, що роз’яснює правду. Нерідко протягом цього часу я отримував загрозливі повідомлення від хакерів. Оскільки через цей сайт як один з каналів роз’яснення істини, китайці можуть дізнатися правду, то мені потрібно оберігати його від будь-якої небезпеки.

    Недавно один з користувачів мережі повідомив мені: “Через пошукові системи на Тайвані я знайшов адресу Вашого сайту. Мені запропонували гроші за те, щоб я заблокував його. Чесно скажу, Ви не встигнете злічити до десяти, як ваш сайт стане недоступним”.

    Він запропонував мені поспілкуватися у відеочаті, і я погодився. На душі у мене було цілком спокійно, і я раптом подумав, що моєму співбесідникові випав шанс дізнатися правду. Не турбуючись про безпеку нашого сайту, я щиро й упевнено розповідав співбесідникові про злочини КПК і про ті страждання, які терплять послідовники Фалуньгун на континентальному Китаї.

    На екрані монітора я спостерігав, як мінявся вираз обличчя співбесідника, який намагався зупинити мою промову, але терпляче слухаючи мої слова. Врешті-решт, він пішов з чату, так і не зламавши наш сайт.

    Два дні потому я отримав повідомлення: “Я хочу вчитися Фалуньгун”. Це була та сама людина, яка хотіла зламати наш сайт! Я відправив йому смайлик.

    Йому було дуже важко зробити вибір, тому що він помилково ототожнив КПК з Китаєм. Він сказав мені: “Якби я зламав Ваш сайт, то зміг би забезпечити себе та своє життя. Хакери бездушні!!! Як же мені чинити?!!!!!!”

    Ми ще трохи поспілкувалися, і, нарешті, він зважився залишити свою роботу та не зламувати наш сайт, який роз’яснює правду. Я сказав йому: “Велике спасибі. Я хочу подякувати Вам від імені тих китайців, які хочуть знати правду. Як би ми не старалися, але совість обдурити неможливо. Нам доведеться відповідати за будь-який наш вчинок. У попередні роки я страждав від серйозної депресії, і саме Фалуньгун подарував мені нове життя. Зараз я вчиняю так, як велить мені моя совість.

    Ви можете зламати наш сайт у будь-який час, але я хочу Вам дещо нагадати: людині слід жити праведно! Якщо Ви – справжній китаєць, то Ви не повинні бути рабом КПК”. З тих пір від нього я не отримував ніяких звісток.

    Я також допоміг декільком молодим людям вийти з організації юних піонерів, яка вирощує наступників компартії серед підростаючого покоління. Вони погодилися, щоб я допоміг їм розмістити заяви про вихід під вигаданими іменами відразу після роз’яснення правди. Серця їх такі добрі та чисті!

    Я пишу ці рядки з надією, що наші друзі, які все ще дотримуються поганої думки про Фалуньгун, зможуть обтрусити шар пилу, що мертвить, отруюючи їх душі, і повністю усунути вороже ставлення до послідовників Фалуньгун. Ми не відчуваємо ненависті до будь-кого й не прагнемо політичної влади…скажу також, що ми не хочемо повалити КПК.

    Добро і зло завжди протистояли одне одному. Ми лише хочемо застерегти добросердих людей не попадатися в згубну пастку обману. Людську совість можна розбудити, і про це потрібно пам’ятати завжди.

    Юй Сяохун. Велика Епоха
  • “Хочу, щоб люди й тварини жили в дружбі!”

    “Хочу, щоб люди й тварини жили в дружбі!”

    Живе в славному місті Іжевську звичайна дівчинка 11 років. Любить, як і всі діти, грати, побігати на вулиці, почитати дитячі книжки, пограти з ляльками.

    #img_left#Звичайна? Тільки на перший погляд. Річ у тому, що ця дівчинка у свої 11 років випускає… повноцінний кольоровий журнал!

    Я зустрілася з цією незвичайною людиною та узяла у неї інтерв’ю.

    – Софа, скажи, будь ласка, із чого все почалося? Хто тобі підказав цю ідею?

    – Я почала робити журнал із п’яти років. Правда, він виглядав не як справжній журнал. Я брала розгорнений альбомний аркуш, згортала його навпіл, малювала й наклеювала на нього різні цікаві картинки. І називався він “Кішка Доллі”. Потім я навчилася працювати з різними програмами і стала робити новий журнал на комп’ютері, а роздруковувати – на принтері. І назвала його “Планета “Дружба”. Але я його ще недовго випускаю. Усього лише рік.

    – Чому у твого журналу така назва?

    – У мене є розповідь “Планета “Дружба”. У ньому люди й тварини можуть розмовляти один з одним. Я так назвала свій журнал, тому що хочу, щоб люди й тварини  розуміли один одного і жили в дружбі.

    – Кішка – постійний учасник будь-якого випуску твого журналу. Чому саме цей пухнастий звір?

    – Так, без кішки не обходиться жоден номер. Я їх просто обожнюю! І тому деякі постійні рубрики ведуться від імені кішки Мурки.

    – Однокласники допомагають тобі в створенні журналу?

    – Ну, поки їм поясниш, як усе зробити…  я краще сама все зроблю. Правда, хлопці та  дівчата  іноді дають мені свої вірші й розповіді, а також допомагають знаходити кулінарні рецепти для рубрики “Кухня”.

    – А як друзі ставляться до твого захоплення?

    – Буквально вся школа читає мій журнал. Прямо-таки виривають із рук. Але вони не беруть ніякої участь у підготовці номера. Вони якісь пасивні.

    – Багато часу йде на підготовку випуску?

    – Так, багато. Цілий місяць! Я працюю вечорами, коли всі уроки зроблені. А уроків…

    – У твоєму журналі є постійні рубрики, які переходять із номера в номер, або ти кожного разу придумуєш щось нове?

    – Узагалі-то, практично всі номери – тематичні. Вони присвячені то Новому року, то Дню Святого Валентина, то Хеллоуїну. Але я прагну зберігати деякі рубрики, наприклад, “Поради”, “Конкурси”, “Головоломка”. Хлоп’ятам дуже подобається рубрика “Конкурси” і “Головоломка”, особливо “Головоломка”, тому що там можна зробити подарунок для мами своїми руками.

    – Скажи, а звідки ти береш матеріали для наступного номера?

    – Багато що я придумую сама. Цікаві фотографії я беру з Інтернету. Дуже люблю переробляти готові фотографії у програмі Photoshop. Це моя улюблена програма, вона дає дуже великі можливості.

    – Чи беруть батьки участь у твоєму журналі?

    – Так. Тато – головний спонсор проекту. А мама часто дає поради, як правильно побудувати композицію.

    –Чим тебе більше за все приваблює робота над журналом?

    – Я люблю працювати над дизайном, сама продумую його до дрібниць. У цій роботі відображається мій внутрішній світ, моє відчуття світу  .

    – Софа, а навіщо ти взагалі займаєшся саме таким журналом? Адже є багато інших занять – подивитися телевізор, відпочити після школи.

    – А я на цьому відпочиваю.

    – В майбутньому продовжиш випуск журналу?

    – Я хочу зробити його справжнім . На хорошому папері. Випускати тираж більше двох екземплярів. Але це залежить від тата. А ще я хочу зняти фільм. Звичайно, про кішок. І герої вже є. Це два моїх коти – Кузя і Шустрік.

    Дарина Якушева. Велика Епоха

  • “Хочу, щоб люди й тварини жили в дружбі!”

    “Хочу, щоб люди й тварини жили в дружбі!”

    Живе в славному місті Іжевську звичайна дівчинка 11 років. Любить, як і всі діти, грати, побігати на вулиці, почитати дитячі книжки, пограти з ляльками.

    #img_left#Звичайна? Тільки на перший погляд. Річ у тому, що ця дівчинка у свої 11 років випускає… повноцінний кольоровий журнал!

    Я зустрілася з цією незвичайною людиною та узяла у неї інтерв’ю.

    – Софа, скажи, будь ласка, із чого все почалося? Хто тобі підказав цю ідею?

    – Я почала робити журнал із п’яти років. Правда, він виглядав не як справжній журнал. Я брала розгорнений альбомний аркуш, згортала його навпіл, малювала й наклеювала на нього різні цікаві картинки. І називався він “Кішка Доллі”. Потім я навчилася працювати з різними програмами і стала робити новий журнал на комп’ютері, а роздруковувати – на принтері. І назвала його “Планета “Дружба”. Але я його ще недовго випускаю. Усього лише рік.

    – Чому у твого журналу така назва?

    – У мене є розповідь “Планета “Дружба”. У ньому люди й тварини можуть розмовляти один з одним. Я так назвала свій журнал, тому що хочу, щоб люди й тварини  розуміли один одного і жили в дружбі.

    – Кішка – постійний учасник будь-якого випуску твого журналу. Чому саме цей пухнастий звір?

    – Так, без кішки не обходиться жоден номер. Я їх просто обожнюю! І тому деякі постійні рубрики ведуться від імені кішки Мурки.

    – Однокласники допомагають тобі в створенні журналу?

    – Ну, поки їм поясниш, як усе зробити…  я краще сама все зроблю. Правда, хлопці та  дівчата  іноді дають мені свої вірші й розповіді, а також допомагають знаходити кулінарні рецепти для рубрики “Кухня”.

    – А як друзі ставляться до твого захоплення?

    – Буквально вся школа читає мій журнал. Прямо-таки виривають із рук. Але вони не беруть ніякої участь у підготовці номера. Вони якісь пасивні.

    – Багато часу йде на підготовку випуску?

    – Так, багато. Цілий місяць! Я працюю вечорами, коли всі уроки зроблені. А уроків…

    – У твоєму журналі є постійні рубрики, які переходять із номера в номер, або ти кожного разу придумуєш щось нове?

    – Узагалі-то, практично всі номери – тематичні. Вони присвячені то Новому року, то Дню Святого Валентина, то Хеллоуїну. Але я прагну зберігати деякі рубрики, наприклад, “Поради”, “Конкурси”, “Головоломка”. Хлоп’ятам дуже подобається рубрика “Конкурси” і “Головоломка”, особливо “Головоломка”, тому що там можна зробити подарунок для мами своїми руками.

    – Скажи, а звідки ти береш матеріали для наступного номера?

    – Багато що я придумую сама. Цікаві фотографії я беру з Інтернету. Дуже люблю переробляти готові фотографії у програмі Photoshop. Це моя улюблена програма, вона дає дуже великі можливості.

    – Чи беруть батьки участь у твоєму журналі?

    – Так. Тато – головний спонсор проекту. А мама часто дає поради, як правильно побудувати композицію.

    –Чим тебе більше за все приваблює робота над журналом?

    – Я люблю працювати над дизайном, сама продумую його до дрібниць. У цій роботі відображається мій внутрішній світ, моє відчуття світу  .

    – Софа, а навіщо ти взагалі займаєшся саме таким журналом? Адже є багато інших занять – подивитися телевізор, відпочити після школи.

    – А я на цьому відпочиваю.

    – В майбутньому продовжиш випуск журналу?

    – Я хочу зробити його справжнім . На хорошому папері. Випускати тираж більше двох екземплярів. Але це залежить від тата. А ще я хочу зняти фільм. Звичайно, про кішок. І герої вже є. Це два моїх коти – Кузя і Шустрік.

    Дарина Якушева. Велика Епоха