antonprima.pro

Blog

  • В Ужгороді заборонили відзначати День Соборності України

    В Ужгороді заборонили відзначати День Соборності України

    Завтра, 22 січня, незважаючи на заборону міськвиконкому, о 15:00 відбудеться запланований мітинг та молебень біля пам’ятника Т.Г. Шевченка на площі Народній у центрі Ужгорода, присвячений Дню Соборності України. Про це повідомив закарпатській пресі один з організаторів заходів, представник Громадського комітету захисту Україну на Закарпатті, Володимир Піпаш.

    #img_left_nostream#Заявка на проведення заходу була подана заздалегідь, згідно з процедурою, за словами організатора. Він назвав рішення мерії незаконним, а також повідомив про відсутність часу для оповіщення запрошених на захід громадян про зміну місця.

    Мерія відмовила в проведенні зборів, пославшись на своє рішення 18-ї сесії від 1999 р. про те, що в місті для проведення будь-яких масових заходів виділено три місця: площа біля Закарпатського обласного музично-драматичного театру, стадіон «Спартак» і Боздоський парк. В останній, віддалений від центру міста, мерією було запропоновано перенести мітинг та молебень.

    Відзначимо, що згідно зі статтею 39 Конституції України про свободу зборів будь-яке обмеження місця проведення заходів може визначити тільки суд. Схоже, що заборона міськвиконкому суперечить даній статті Конституції.

     В. Піпаш порівняв ситуацію, що склалася, з «практикою дев’яностих», коли людям дозволяли збиратися де-небудь далеко від центру міста.

  • Презентація колекції від Anja Gockel на Тижні моди Mercedes-Benz у Берліні

    Презентація колекції від Anja Gockel на Тижні моди Mercedes-Benz у Берліні

    Демонстрація колекції від Anja Gockel на Тижні моди Mercedes-Benz осінь/зима 2011, яка була представлена 21 січня 2011 року в Берліні, Німеччина.

    #img_gallery#

  • Показ колекції Blacky Dress на Тижні моди Mercedes Benz у Берліні

    Показ колекції Blacky Dress на Тижні моди Mercedes Benz у Берліні

    Демонстрація колекції Blacky Dress на Тижні моди Mercedes-Benz осінь/зима 2011, яка була представлена 21 січня 2011 року в Берліні, Німеччина.

    #img_gallery#

  • Клінт Іствуд зніме «Народження зірки»

    Клінт Іствуд зніме «Народження зірки»

    #img_left_nostream#Клінт Іствуд зніме мюзикл «Народження зірки» у головній ролі з Бейонз Ноулз. Це буде четверта екранізація знаменитого фільму «Народження зірки» або «Зірка народилася» 1937 року.

    Клінт Іствуд володар двох Оскарів за кращу режисуру, які він отримав у 1992 і 2004 році. А в 1969 році Клінт Іствуд знявся у мюзиклі «Золото Каліфорнії».

    Перша екранізація фільму «Зірка народилася» 1937 року отримала Оскар за кращий сценарій. Другий фільм 1954 року був шестиразовим номінантом на премію Оскар, але отримав Золотий глобус за кращого актора і акторку. Третя екранізація отримала Оскар і п’ять Золотих глобусів.

    Усі фільми об’єднує сюжетна лінія, де молода дівчина добивається успіху за допомогою знайомства з впливовою людиною.

  • Показ колекції від Kilian Kerner на Тижні моди Mercedes Benz у Берліні

    Показ колекції від Kilian Kerner на Тижні моди Mercedes Benz у Берліні

    Демонстрація колекції від Kilian Kerner на Тижні моди Mercedes-Benz осінь/зима 2011, яка була представлена 21 січня 2011 року в Берліні, Німеччина.

    #img_gallery#

  • Показ чоловічої колекції від Gustavo Lins у Парижі

    Показ чоловічої колекції від Gustavo Lins у Парижі

    Демонстрація чоловічої колекції від Gustavo Lins для будинку моди "Gustavolins" осінь/зима 2011-2012, яка була представлена 21 січня 2011 року в Парижі.

    #img_gallery#

  • Показ чоловічої колекції від Ів Сен-Лоран у Парижі

    Показ чоловічої колекції від Ів Сен-Лоран у Парижі

    Демонстрація чоловічої колекції від Ів Сен-Лоран на Тижні моди осінь/зима 2011-2012, яка була представлена 23 січня 2011 року в Парижі, Франція.

    #img_gallery#

  • Біатлон. Троє українок потрапили до топ-20 у спринті

    Біатлон. Троє українок потрапили до топ-20 у спринті

    #img_left_nostream# У італійському біатлонному центрі Антхольц/Антерсельва відбулась спринтерська гонка серед жінок в рамках 6-го етапу Кубка світу.

    Українки показали непогані результати. Троє наших спортсменок потрапили до топ-20. Валя Семеренко зробила 1 промах на стійці і фінішувала з 13-м результатом. Віта Семеренко не розбила по одній мішені на кожній стрільбі і програла сестрі 8 секунд, посівши 16-те місце. А капітан нашої збірної Олена Підгрушна з двома промахами на стрільбі лежачи посіла 20-те місце.

    Наталя Бурдига відстрілялась без промахів, але фінішувала лише 28-ю – для участі у мас-старті дебютантці збірної України не вистачило семи секунд.

    Оксана Хвостенко фінішувала 52-ю (2 промахи), а Інна Супрун – 54-ю (3 нерозбиті мішені).

    А гонку виграла норвежка Тура Бергер, яка при четвертому результаті на лижні відстрілялась без промахів. Друге місце дісталося словенці Анастасії Кузьміній. Один промах завадив колишній росіянці повторити успіх рідного брата Антона Шипуліна, що виграв чоловічий спринт. А бронзову медаль виборола росіянка Ольга Зайцева – у неї п’ятий результат ходом і один промах.

    Натомість дві німкені, Андреа Хенкель і Міріам Гьосснер, які показали найкращий час на лижні, зробили 2 та 3 промахи і посіли 4 та 17 місця відповідно.

    У загальному заліку Кубка світу шведка Хелена Екхольм зуміла ще трохи наблизитися до фінки Кайси Макаряйнен, а Андреа Хенкель у свою чергу майже наздогнала Хелену. Валя Семеренко зміцнилася на сьомій позиції, а Віта, обійшовши росіянку Світлану Слєпцову, перемістилася на 14-е місце.

    У суботу в Антхольці відбудеться жіноча естафета і чоловічий мас-старт, на якому Україну представлятиме Сергій Седнєв.

    Кубок світу з біатлону. 6-й етап

    Спринт 7,5 км, Жінки

    1.  Тура Бергер (Норвегія) – (0+0) 20:08.1
    2.  Анастасія Кузьміна (Словенія) – (0+1) +29.1
    3.  Ольга Зайцева (Росія) – (0+1) +36.4
    13.  Валя Семеренко (Україна) – (0+1) +1:15.6
    16.  Віта Семеренко (Україна) – (1+1) +1:23.3
    20.  Олена Підгрушна (Україна) – (2+0) +1:26.9
    28.  Наталія Бурдига (Україна) – (0+0)
    52.  Оксана Хвостенко (Україна) – (1+1) +2:35.5
    54.  Інна Супрун (Україна) – (2+1) +2:37.1

    За матеріалами: prosport

  • Роман «Подорож на Захід»

    Роман «Подорож на Захід»

    #img_left#Написаний У Чен-Енем (роки життя 1500-1582) близько 1570 р. роман «Подорож на Захід» став початком жанру фантастичної або героїко-фантастичної епопеї. Оповідання про пригоди Сунь Укуна – царя мавп – стало одним з найулюбленіших у Китаї й одним з найвідоміших за кордоном.

    Роман У Чен-Еня «Подорож на Захід» ґрунтується на народних легендах про подорож ченця Сюань Цзана в Індію (VII ст.). Поступово сюжет доповнювався додатковими подробицями, стаючи усе більше схожим на чарівну казку – з’являлися додаткові сюжети, не пов’язані з основною темою та нові персонажі. У ченця з’являються «чарівні помічники» – цар мавп Сунь Укун, засланий на Землю за влаштований їм переполох у Небесному палаці, і свиня Чжу Ба Цзе, що також вислана з небес за провини. Сунь Укун – персонаж героїчний, Чжу Ба Цзе – комічний. Разом із ченцем Сюань Цзаном вони утворюють дуже цікаву групу, які доволі по різному реагують на дійсність.

    У романі У Чен-Еня слідом за народними легендами персонаж Сунь Укун виходить на передній план, саме він перемагає ворогів, поки чернець Сюань Цзан міркує про загальну чесноту й непротивлення злу. Саме Сунь Укун став одним з найулюбленіших героїв китайської літератури, символом життєвої сили й бунтарства.

    Роман трактується і як буддійське наставляння, і як символічне відбиття народної боротьби, і як чарівна казка, і як роман про пошуки істини. Так чи інакше, роман є знаковим для китайської літератури й культури в цілому.

    (Пер. рос. з китайськ. А. Рогачова). М., Держлітвидат, 1959 р. За гіперпосиланням читайте роман У Чен-Еня «Подорож на Захід» 

  • Роман «Сон у червоному теремі»

    Роман «Сон у червоному теремі»

    Від видавництва
     
    #img_left_nostream#У кожного народу є витвір літератури, який з найбільшою повнотою відбиває особливості і своєрідність національного життя й національного характеру. У китайській літературі таким всеосяжним, енциклопедичним витвором став роман письменника Цао Сюециня (1724 – 1764) «Сон у червоному теремі» – велике оповідання про події життя й про долю декількох поколінь великої аристократичної сім’ї, про її піднесення й занепад.
     
    У романі діють сотні персонажів, представники різних прошарків суспільства; автор незмінно уважний до внутрішнього світу своїх героїв, до їх психологічного й душевного стану, до роботи їхнього розуму, спонукання серця, до їхніх взаємин і вчинків. Складна структура роману з його пересічними сюжетними лініями, психологічна вмотивованість вчинків персонажів, вірші – котрі органічно входять у тканину оповідання, відточена літературна мова – все це становить переконливі художні цінності витвору – визнаного шедевра не тільки китайської, але й світової літератури.

    «Сон у червоному теремі» – рідке по масштабності оповідання зі своєю складною символікою, його вивчення в Китаї склало самостійний розділ літературознавства, окрему галузь науки, що одержала назва «хунсюе» – дослівно «красноведення». Породжені цим романом і пов’язані з ним історичні, філософські, етнографічні, літературні й багато інших проблем вивчаються в спеціальному інституті, обговорюються в самодіяльних суспільствах аматорів «Сну…». Праці, монографії, дослідницькі роботи про роман обчислюються багатьма сотнями, статті про нього друкуються у двох спеціальних бюлетенях, які регулярно виходять у Пекіні. В останні роки вийшли у світ шість присвячених роману тематичних словників, серед них «Словник персонажів «сна в червоному теремі»; велика монографія розповідає про звичаї й обрядовість, описуваних у творі. Численні тлумачення поетичних сторінок роману, спостереження над віршованими жанрами зібрані, наприклад, у роботі літературознавця Цай Іцзяня «хунлоумен шицицюйфу пінчжу». Не піддається обліку кількість розшукувань про життя самого Цао Сюециня.

    Дослідницька робота по проблемам роману постійно ведеться й у нас. Відомі праці в цій області Б. Рифтина, Л. Сичова, Л. Меньшикова, О. Лін-Лін, Д. Воскресенського.

    У даному виданні використані китайські гравюри із ксилографа «Хунлоумен туюн», широко відомого в Китаї збірника ілюстрацій до роману, випущеного в 1879 році.

     
    За гіперпосиланням читайте (рос.):