Уже менше ніж через 30 днів у Пекіні почнеться церемонія відкриття Олімпійських ігор 2008 р. Але поки Китай готується вийти на центральну всесвітню сцену, тибетці, уйгури, послідовники Фалуньгун і політичні дисиденти Китаю побоюються, що їх чекають 30 днів переслідувань і утисків.
#img_left#Ці групи, принижені в правах китайським режимом, не можуть висловитися в Китаї, але в США протести і заклики до дотримання прав людини наростають відповідно до наближення початку Олімпійських ігор у Пекіні.
Нещаслива вісімка
Узагалі вісімка вважається щасливим числом у китайській культурі, але члени «POC 8» – в’язні совісті в Китаї, здається, не вважають себе щасливими.
Згідно з відомостями «Репортерів без кордонів», до «POC 8» входять колишні китайські в’язнені Хуан Ці, Сунь Лінь, Ці Чунхуай, Ху Цзя, Ян Чуньлінь, Чень Гуанчен, Ши Тао і Ян Цзілі. Їхнє звільнення було основним пунктом усесвітньої апеляції 8 липня, коли представники організацій «Репортери без кордонів», «Китайська ініціатива» і посадові особи Нью-Йорка зібралися в Нью-Йорку, щоб висловитися про «POC 8» і закликати звільнити їх.
«Вони невинні, – сказала Лакі Морілон з організації «Репортери без кордонів». – Вони не зробили нічого поганого. Єдине, що вони хотіли – це мирно висловити свою думку. Їхня кінцева мета полягала в тому, щоб поліпшити положення справ із правами людини й положення людей у Китаї».
За словами Тан Байцяо, який залишився серед живих після кривавого придушення студентів на площі Тяньаньмень, а нині президента Федерації за Мир і Демократію в Китаї, сьогодні в Китаї налічується 732 офіційно зареєстрованих політичних в’язнів. Але це, як то кажуть, занижена цифра.
Активіст під час події на площі Тяньаньмень у 1989 р. Ян Цзяньлі на собі переніс арешт і перебування в китайській в’язниці, він був звільнений тільки торік. «З моменту мого звільнення я ні на мить не можу забути про тисячі й тисячі політичних в’язнів, які залишилися там», – із гіркотою в голосі сказав він під час апеляції 8 липня.
Ян розповів історію про Ван Бінцзяня, ще одного політв’язня, який є засновником закордонного китайського демократичного руху. Ван був таємно арештований у 2006 р. і перебуває в ув’язненні шість місяців, перш ніж про його арешт було навіть оголошено. Пізніше він був засуджений до довічного ув’язнення.
Тоді як китайські посадові особи тримають політичних дисидентів у в’язниці, китайська поліція переймається арештами послідовників Фалуньгун і відправкою їх у трудові табори, деколи без суду, за твердженням Інформаційного центру Фалунь Дафа (ІЦФД). ІЦФД також повідомляє, що тільки в одному Пекіні було арештовано більше 200 послідовників Фалуньгун, і понад 30 вже були без суду засуджені до «перевиховання» через трудові табори. Термін ув’язнення в трудовому таборі досягає двох із половиною років.
«Те, що цих людей засуджують до таких тривалих термінів ув’язнення, показує, що ці арешти зовсім не ставлять за мету забезпечити «гармонійні Олімпійські ігри», як заявляють посадові особи компартії, – стверджує представник ІЦФД Ерпін Чжан. – Попри те, що прихильники Фалуньгун ніяких погроз на адресу ігор не висловлюють, Олімпійські ігри використовуються як привід, щоб помістити їх за ґрати на довгі роки».
Китайська поліція не лише проводить поквартальні арешти без ордерів, але і перевіряє області, де проходитимуть Олімпійські заходи, наприклад, у районі Чаоян Пекіна, який прийматиме змагання з футболу і плавання, і в районі Хайдянь, де проходитимуть змагання з волейболу і баскетболу. Потім заарештованим часто ухвалюють вирок у «фіктивному суді», а сім’ї отримують повідомлення про це через кілька тижнів, а інколи і місяці відтак.
«Враховуючи великий відсоток людей, уже відправлених до трудових таборів, велика кількість тих, хто в цей час заповнює пекінські центри ув’язнення, стоїть перед серйозною загрозою неправомірного вироку, – сказав Чжан. – Нині вкрай необхідно, щоб міжнародне співтовариство втрутилося і зупинило ці сумні дії, щоб Олімпійські ігри 2008 р. не залишили після себе спадок із сотень пекінських жителів, які мучитимуться у трудових таборах».
Терор у Тибеті
Уряд Китаю також підсилив жорстоке переслідування в Тибеті, недавно були арештовані та затримані більше 1000 тибетських ченців, щоб «у зародку придушити» можливі протести під час Олімпійських ігор.
Організація «Студенти за вільний Тибет» та її джерела в Східному Тибеті підтвердили, що три центральні монастирі навколо Лхаси, столиці Тибету, були спустошені, і ченців вислали в Гормо, що за 600 миль, або навіть далі, в Сінін на східному кордоні Тибету.
Британська газета «Таймс» повідомила, що арештовані ченці будуть звільнені після Олімпійських ігор у Пекіні. «Китайський уряд замкнув у Тибеті більше тисячі буддійських ченців, щоб знищити будь-яку ознаку інакодумства під час проведення Олімпійських ігор», – підтвердив Лхадон Тетонг, керівник організації «Студенти за вільний Тибет». – «Це останнє з ряду ганебних дій Пекіна – використовувати Олімпійські ігри як привід для розправи з тибетцями, що вимагає свободи й дотримання прав людини».
«Китайська влада планує великий обман під час Олімпійських ігор, намагаючись переконати світ, що все добре, тоді як Тибет страждає далі під жорстокою окупацією китайської компартії», – заявив Тензін Дожі, заступник керівника організації «Студенти за вільний Тибет».
Арешти тибетських ченців розпочалися після недавнього повороту подій, включаючи придушення автономної області китайським урядом. У березні протести тибетців посилилися, і після того, як китайські збройні сили ввели в Лхасі й частині Тибету військове положення, стало відомо про множинні випадки смертей. Ця тактика була повторена два тижні тому, коли китайські загони наповнили вулиці Лхаси під час проведення в Тибеті Естафети олімпійського факела.
На прес-конференції у Нью-Йорку були присутні тибетські активісти, включаючи Пурду Дожі. Дожі – корінний житель Тибету, який бачив, як компартія Китаю постійно тероризує його батьківщину і його народ. «Панчен Лама, друга вища релігійна особа Тибету, був запроторений у в’язницю, коли був усього лише шестирічним хлопчиком, – сказав Дожі. – Хіба це не порушення прав людини? З 1949 р. ми втратили 1,2 мільйона тибетців. Хіба це не чиста правда, що китайська компартія винна в геноциді в Тибеті? І чи було цей геноцид припинено? Ні!»
Активісти кажуть, що заклики до адміністрації Буша і до міжнародного співтовариства засудити ці дії здебільшого ігнорувалися. «Ми надзвичайно розчаровані, що президент Буш та інші світові лідери закривають очі на страждання тибетців і збираються відвідати церемонію відкриття Олімпійських ігор», – каже Хань Шань, координатор «Кампанії з Олімпійських ігор» від «Студентів за вільний Тибет».
Зміни в Китаї
У 2001 р., коли Пекін виграв право прийняти Олімпійські ігри-2008, китайський уряд пообіцяв Міжнародному олімпійському комітетові і міжнародному співтовариству неодмінно поліпшити стан прав людини. Але ці обіцянки виявилися здебільшого порожніми.
«Ми чекали поліпшення положення із правами людини, яке нам обіцяли. Ми чекали повної свободи преси, яку нам обіцяли», – сказав Морійон. Ян Цзяньлі додав, що в Китаї є два «Китаї»: один – це той, який китайський уряд намагається показати зовнішньому світові; інший – це той, який уряд усіма силами намагається приховати від очей міжнародного співтовариства.
За словами Джеремі Тейлора, господаря місцевого кабельного телеканала, із цієї причини зовнішній світ повинен заглянути під маску, яку надів Китай, і наполягти на дотриманні прав.
«Припиніть підтримувати уряд, який здійснює геноцид проти свого власного народу, – сказав Тейлор. – Припиніть підтримувати уряд, який здійснює геноцид проти Тибету і проти Бірми. Припиніть підтримувати уряд, який захищає гірших злочинців усіх часів і народів, включаючи Кім Джонг-Іла і Роберта Магабу».
Мімі Лі. Велика Епоха
