Blog

  • Вже вісім днів бастують робітники двох заводів у провінції Хунань

    Вже вісім днів бастують робітники двох заводів у провінції Хунань

    #img_left_nostream#Вже вісім днів триває сидячий страйк робітників двох машинобудівних заводів провінції Хунань. Недавно місцева влада вивісила повідомлення з вимогою до робітників припинити страйк і приступити до роботи. Але ті заявляють, що відстоюватимуть свої права до кінця.

    11 квітня місцева влада зажадала, щоб учасники страйку розійшлися, попередивши також, що інакше вони застосують грубіші методи і що ті, хто не послухається їхнього наказу, відповідатимуть перед законом.

    Декілька днів поспіль у м. Чанша йшов дощ, але щодня група робітників, змінюючи один одного, приходять до прохідних заводу і продовжують страйк.

    Один робітник розповів кореспондентові The Epoch Times, що зараз  на двох заводах робітники по черзі проводять страйк 24 години на добу. Велику частину з цих робітників складають немолоді працівники, пенсіонери, начальники цехів, які є кістяком робочих і пропрацювали на заводі майже все життя.

    Як вдалося дізнатися, керівники заводів вже зустрічалися із страйкуючими робітниками і пообіцяли погасити їм частину заборгованості із зарплати, решту вимог працівників вони задовольнити не можуть. Також стало відомо, що робочі 6-7 інших великих місцевих підприємств готуються почати страйк у захист своїх прав.

    Робітники турбуються про те, що влада може застосувати силу і придушити їхній страйк. Але вони також виразили рішучість до кінця відстоювати свої права.

    Нагадаємо, що, як вже повідомлялося, страйк почався 8 квітня. Робочі вимагають погашення заборгованостей із зарплати, а також збільшення різних додаткових виплат і дотацій, таких як різноманітні страховки, пенсії і так далі.

    Версія китайською

     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream# 
  • Китайський театр тіней (фотоогляд)

    Китайський театр тіней (фотоогляд)

    Китайський театр тіней – це один із видів театрального лялькового мистецтва. Він вперше з’явився за династії Тан (618 – 907 рр.), а за часів династії Сун (960 – 1279 рр.) досяг повного розквіту і розповсюдився по всьому Китаю.

    Фігурки-персонажі в основному робилися з ослячої шкіри, тому в народі цей вид мистецтва ще називають «театр ляльок з ослячої шкіри». Ляльковод із-за ширми управляє ляльками за допомогою тонких металевих або бамбукових паличок. «Сценою» для театру тіней служить рамка з натягнутою на ній білою тканиною. На рамку спрямоване світло, і глядачі бачать виразні тіні фігурок-персонажів. Актори за ширмою озвучують своїх лялькових героїв і співають пісні під акомпанемент традиційної музики, занурюючи глядачів у дивовижний світ стародавніх легенд та переказів.

     
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream# 

     

     
  • Реалії життя: Туреччина (фотоогляд)

    Реалії життя: Туреччина (фотоогляд)

    Туреччина — держава, розташована частково в південно-західній частині Азії, частково в південній Європі. До 1922 року відома як Османська імперія. Основна частина території країни доводиться на Анатолійський півострів (півострів Мала Азія) між Чорним і Середземним морем.

    Туреччина межує на сході з Грузією, Вірменією, Азербайджаном та Іраном; на півдні — з Іраком і Сірією; і на заході — з Грецією, Болгарією. Туреччина омивається чотирма морями: Чорним, Середземним, Егейським і Мармуровим.

    #img_gallery#

  • Сильна засуха на півночі Китаю загрожує дефіцитом зернових у країні

    Сильна засуха на півночі Китаю загрожує дефіцитом зернових у країні

    #img_right#Згідно із статистикою головного штабу в боротьбі з паводками і засухою КНР, за станом на 10 квітня, у всій країні засухи зазнали 18,5 млн орних земель. У північних районах Китаю трапилася найсильніша засуха за останні п’ять років.

    Як повідомила газета «Синцзінбао», в період з січня по березень 2008 р. в більшості північних районів Китаю випала найменша кількість опадів за останніх 50 років. Це може завдати великого збитку посівній і майбутньому врожаю. Для весняної посівної на полях дуже мало вологи, земля порепалася, це дуже погано для пшениці.

    Північний і північно-східний райони Китаю є базою виробництва зернових у країні. Така сильна засуха загрожує скороченню цього виробництва в нинішньому році.

    Начальник китайського продовольчого управління Нює Чженьбан 14 квітня в аналітичному звіті вказав на зростання продовольчої проблеми. Він відзначив, що через скорочення площі орних земель, а також зменшення кількості опадів, дуже важко повністю задовольнити попит населення на продукти харчування.

    Версія китайською

  • Міські контролери безкарно побили селянку до непритомності

    Міські контролери безкарно побили селянку до непритомності

    #img_left_nostream#Кілька жінок, які приїхали із села в м. Сіань у пошуках роботи, зазнали нападу п’ятьох міських контролерів. Поліцейські, які прийшли після інциденту, ніяк не відреагували на це беззаконня.

    Як розповіли очевидці, вранці, 9 квітня, пані Ван Ін і ще кілька жінок, які приїхали із села в м. Сіань провінції Шенсі, шукали роботу на вулиці Веньї. До них підійшло п’ятеро міських контролерів і почали виганяти їх. Жінки почали йти, але контролерів дуже розсердило те, що йшли вони дуже повільно. Тоді контролери підбігли й почали забирати у селянок сумки, а також голосно ображати їх. Пані Ван Ін, міцно притиснувши до себе сумку, запитала, чому вони так поводяться з людьми? У відповідь один із контролерів сильно ударив її, від чого вона впала на землю. Після цього він почав лупцювати її ногами і стрибати на ній доти, доки Ван не знепритомніла. Навколо зібралися люди і почали обурюватися з приводу таких дій держслужбовців. Обурення людей спинило контролерів, і вони пішли.

    Упродовж цих подій багато людей кілька разів викликало поліцію. Приблизно о 9.30 приїхали двоє поліцейських. Вони поставили кілька питань свідкам про те, що сталося, а потім сказали: «Віднесіть цю жінку в офіс міських контролерів, хай вони самі розбираються». Сказавши це, поліцейські сіли в машину і поїхали, навіть не склавши протокол. Їхні особові поліцейські номери: 006200 і 015578.

    Версія китайською

  • В Україні продовжують не помічати тяжку дитячу працю

    В Україні продовжують не помічати тяжку дитячу працю

    #img_left_nostream#Нелегальна дитяча праця в тяжких умовах із порушенням норм трудового законодавства. Щоб поліпшити матеріальне становище, підлітки погоджуються на будь-які умови.

    Жодної офіційної статистики щодо таких дітей немає: їх беруть на роботу без оформлення відповідних документів.

    13-річну Олю на міському ринку знають усі. Дівчина продає молочні продукти. Працює, навіть коли у школі навчання.

    Її родина живе без батька. Годувальниця каже, що торгувати не важко. Інша річ – робота на городі.

    Оля, школярка: «Продаю молоко. Треба мамі допомогти. Троє дітей, я наймолодша».

    Щоб заробити гроші, підлітки погоджуються на будь-які умови. Дівчатка йдуть офіціантками, хлопчаки – вантажниками, на будівництво або автомийку.

    16-річна Рима два місяці працювала в кав’ярні за мінімальну платню. Коли її отримала, ще більше засмутилася – господар вирахував штраф за збитки.

    Рима Фазліахметова, школярка: «Особенно мужчины напивались. Такое выдавали, что невозможно. У нас еще кухня была, мы и посудомийками работали по 14 часов».

    Віктор Рульов, школяр: «Мне друзья посоветовали уголь фасовать, я не выдержал, за 3 дня не заплатили. Потом пошел на мойку, рабочий день 12 часов».

    Згідно з чинним законодавством, неповнолітні повинні працювати не більше 36 годин на тиждень і отримувати зарплатню, як дорослі. На виробництві мають оформити трудову книжку, яка дає соціальні гарантії.

    У міському управлінні у справах дітей стверджують – підприємцям це не вигідно. Цьогоріч лише один господар офіційно взяв на роботу школярку. Фактів використання нелегальної дитячої праці немає, бо ніхто не скаржився.

    Зоя Сливка, керівниця управління служби у справах дітей: «Були такі випадки, коли я бачила огрубілі руки в дітей і коли питала, де він працює, дитина заперечувала. І я її можу зрозуміти. Якби дитина сказала б, її звільнили б з роботи».

    Чиновники у відповідь розводять руками. Питання треба вирішувати на державному рівні. Один зі способів – заохочувати підприємців, які працевлаштовують неповнолітніх.

     
    Джерело:
  • Все про солярій, частина 2: Як вибрати безпечний солярій і скільки це коштує?

    Все про солярій, частина 2: Як вибрати безпечний солярій і скільки це коштує?

    #img_left#Чи варто йти в той чи інший солярій, можна зрозуміти телефоном. Головне знати, що запитати.

    Як вибрати солярій?

    Знаючи, що дає солярій, ми вдалися в питання: чим вимірюється його якісність, який критерій вибору солярію? За відповідями звернулися до фахівця із соляріїв — компанії-лідера з обсягів продажу на ринку соляріїв в Україні. Кучеренко Дмитро Олександрович, комерційний директор компанії CIT: «Ключовим моментом у виборі солярію є, перш за все, його безпека, яка залежить від виробника. Наприклад, безпечними вважаються солярії європейської збірки: Голландія, Німеччина. Важливо, щоб на лампах не було тріщин. Щоб виключити можливість знепритомніти, поцікавтеся, чи є в наявності душник». «Дізнавшись тип солярію (вертикальний, горизонтальний) і його потужність, уточніть кількість ламп — від 40 вважається нормальним».

    Складно переоцінити роль персоналу в солярії, чи можна телефоном зрозуміти, наскільки кваліфікований персонал? «Запитаєте, який у ламп коефіцієнт Бета (зазвичай варіюється від 2,5 до 3,5)», — радить Дмитро Олександрович, — «Якщо Ви почуєте відповідь, то 80% гарантії, що персонал дійсно знається на соляріях і зможе підібрати відповідний для Вас варіант перебування в солярії».

    Скільки коштує зараз засмага?

    Вартість хвилини перебування в солярії у Києві варіюється від 3,5 до 8 грн за хвилину. В інших містах вартість дещо нижча — від 2,25 до 7 грн за хвилину. Мінімальним сеансом, як правило, вважається 3 хвилини. Понизити вартість сеансу можна за рахунок купівлі 1-, 3-, 6-, 12-місячного абонемента, ще один варіант — абонемент корпоративний.

    Що потрібно і чого не можна робити перед походом у солярій?

    Потрібно: прийняти душ — засмагати слід з чистою шкірою.
    Не можна: користуватися скрабами, екфоліантами, робити епіляцію.

    Який догляд необхідний шкірі після відвідання солярію?

    Єгор Васильович Колодченко, кандидат медичних наук, директор центру «Когерент»: «Ультрафіолет дуже сушить шкіру, тому основне — це зволоження: удома і/або в салоні. Засоби для інтенсивного зволоження необхідно дати шкірі відразу після відвідання солярію, а до косметолога можна через 1-2 дні. Також ультрафіолет руйнує колагенові волокна, тому рекомендується застосувати колагеновідновні засоби, доступні для застосування в домашніх умовах, і спеціальні процедури для відновлення колагену в центрах краси або салонах».

  • Фотосесія Харрісона Форда / Harrison Ford

    Фотосесія Харрісона Форда / Harrison Ford

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream# 

  • Нарядні сукні сезону «Весна – літо 2008» для свідків на весіллі (фотоогляд)

    Нарядні сукні сезону «Весна – літо 2008» для свідків на весіллі (фотоогляд)

    Ця колекція суконь, яка належить американському дизайнерові Alvina Valenta, щонайкраще підійде на весіллі свідкам. У 2008 році переважатимуть сукні з мінімумом прикрас найрізноманітніших кольорів і відтінків.

    #img_gallery#

  • Дива світу: Римський Колізей (фото)

    Дива світу: Римський Колізей (фото)

    Так зазвичай прийнято називати Амфітеатр Флавія, можливо тому, що неподалік знаходилася гігантська статуя «Колос Нерона». Будівництво Колізею було почате в 72 році імператором Веспасіаном і завершене у 80 році його сином Тітом.

    #img_left#Урочистості з нагоди відкриття Колізею тривали сто днів. За той період часу на арені Колізею вбили 5 тисяч хижаків, привезених з північної Африки, і сотні гладіаторів. За час свого існування Колізей побачив багато чого: бої гладіаторів (звичайно це були спеціально підготовлені раби), полювання на хижих звірів, що привозяться з далеких країн, морські бої, для проведення яких арена заливалася водою. І, нарешті, Колізей був місцем мучеництва перших християн.

    Знамениті гладіаторські бої були перейняті римлянами у греків та єгиптян і набули релігійного характеру жертвопринесення богові війни Марсу. Спочатку гладіаторами були військовополонені та засуджені до страти. Закони стародавнього Риму дозволяли їм брати участь в гладіаторських боях. У разі перемоги (на отримані гроші) можна було викупити своє життя.

    Були випадки, коли громадяни, відмовившись від свободи, яку вони мали, вступали в гладіатори в гонитві за славою і грошима. Серед них траплялися навіть жінки, коли в 63 році н.е. імператор Нерон видав указ, що дозволяв брати участь вільним жінкам у гладіаторських турнірах. Після нього Поццуолі дозволяє битися жінкам-ефіопам. А імператор Доміциано у 89 році виводить на арену гладіаторів-карликів.
    #img_center_nostream##img_center_nostream#Для того, щоб стати гладіаторами, необхідно було прийняти присягу і оголосити себе "юридично мертвими". З цієї миті бійці вступали в інший світ, де панували жорстокі закони честі. Першим із них – було мовчання. Гладіатори спілкувалися на арені жестами. Другий закон – повне дотримання правил честі. Так, наприклад, гладіатор, який впав на землю і визнав свою повну поразку, був зобов’язаний зняти захисний шолом і підставити горло під меч супротивника або ж встромити свій ніж у власне горло.

    Чотири основні входи в Колізей дозволяли здійснювати швидкий прохід на арену, а через 80 арок всього за 10 хвилин можна було опинитися на пронумерованих глядацьких місцях. Часто глядачі проводили тут декілька днів поспіль, тому приносили з собою їжу з дому. Загальна середня місткість Колізею складала близько 50 тисяч чоловік, але могло увійти до 68 тисяч. Але слід також відмітити, що там не було туалетів зі всіма випливаючими з цього обставинами.

    #img_center_nostream##img_center_nostream#Вхід у Колізей був безкоштовним. Перед входом на стадіон безкоштовно роздавали муку для випічки хліба. На самих верхніх рядах Колізею сиділи раби, керівники ліфтами. Всього в Колізеї було 36 ліфтів. А ще вище за рабів розташовувалися моряки імператорського військового флоту. Що вони там робили? Вони управляли величезним льняним полотном, що покривало Колізей зверху так, щоб арена залишалася завжди відкритою, але у разі дощу або сильної спеки ховалася під тентом. Для цього тут була споруджена складна конструкція, що складалася із 240 стовпів і підтримувала гігантську матерію. Сліди цього пристрою досі видно в стінах пам’ятника.


    Велетенський остов, яким ми милуємося досьогодні, – це те, що залишилося від руйнівної люті стихії (Колізей був пошкоджений землетрусами) і людей, які перетворили його на невичерпне джерело будівельного матеріалу та мармуру для прикрашення своїх палаців.

    #img_center_nostream#Глядачі потрапляли в амфітеатр через арки, а потім східцями проходили в різні сектори залежно від стану, до якого вони належали: імператор мав свою ложу, далі розміщувалися весталки, сенатори, слуги, жінки і плебеї. На арені, позбавленій тепер покриття, ми можемо бачити складну підземну конструкцію, де знаходилися різні механічні пристрої для проведення ігор і коридори для гладіаторів та диких звірів.


    #img_center_nostream##img_center_nostream#