Blog

  • Мадрид: мистецтво і знамениті Тапас!

    Мадрид: мистецтво і знамениті Тапас!

    Жителі Мадрида не проявляють особливого інтересу до ресторанів швидкого приготування. І ви не побачите їх вдень з великою склянкою кави на винос. Столиці Іспанії – Мадриду – властивий особливий спосіб життя. Це виявляється в неквапливих походах до кав’ярні, де їжа, приготовлена за короткий час, подається згідно з необхідним етикетом.

    #img_right#Звичайно ж, я кажу про закуски, або тапас.

    От як це відбувається: відвідувач вибирає зручне місце, де він проведе декілька годин. Офіціант з’являється практично тут же, приймає замовлення на дуже смачні невеликі порції "раціон" (raciones) або "пінчос" (pinchos). Їжа подається відразу ж, і в наступні декілька годин відвідувач не поспішаючи насолоджується різними стравами.

    Але є одна особливість. Все це починається пізно увечері, не раніше дев’ятої години. Щоб звикнути до цього, знадобиться якийсь час, проте так дещо зручніше для іноземних туристів, які, без сумніву, в денний час відвідують численні знамениті мадридські музеї.

    Тут знаходиться всесвітньовідомий музей образотворчого мистецтва – Ель Прадо (El Prado). Після очікування в черзі, зайшовши всередину і відчувши благоговійний трепет, опиняєшся перед картинами "Лос Меньінас" (Las Meninas) Веласькеса, "Друге травня (1808 р.)" Гойі і "Свята трійця" Ель Греко. Тут же ви можете трохи відпочити за тарілкою зі всілякими тапас.

    Іберійський окіст (Jamуn Ibйrico), який дуже люблять мадридці, чимось схожий на копчену шинку. Він може бути поданий без гарніру, на шматочку тосту (пінчо) або з використанням інших способів, що вражають уяву, як, наприклад, в ресторані під помітною назвою «Музей шинки» (Museo de Jamуn). Музей шинки, здивуєтеся ви? Так, тільки в Мадриді є такий ресторан, де численна кількість окостів, підвішених за крюки до стелі, є його головним декором. Не помітити його нелегко, оскільки розташований він в Paseo del Prado, парку між музеєм Прадо і двома іншими відомими музеями образотворчого мистецтва – Центром мистецтва королеви Софії (Reina Sofнa) і Тісен-Борнеміса (Thyssen-Bornemisza). У Центрі мистецтва ви можете побачити "Герніку" (Guernica) Пікассо.

    Звикнути до розкладу роботи ресторанів Мадрида, так само як намагатися охопити все, що може запропонувати місто, це дуже важке завдання. У нас виникли дивні взаємини із закладом "Ботен" (Botнn) – одним з улюблених ресторанів Ернеста Хемінгуея. Історично склалося так, що Ботен дуже популярний. Великий художник Гойя працював тут помічником офіціанта. Він вважається найдавнішим рестораном світу. До того ж, це один з декількох мадридських ресторанів, в якому бував Хемінгуей.

    Річ у тому, що хоча ми часто проходили повз цей заклад і фактично вже бронювали місця, але з якихось причин так і не потрапили туди. По правді кажучи, в Мадриді дуже багато чарівних ресторанів, розкиданих по всьому місту, так що до знаменитого Ботен, розташованого на вулиці з інтригуючою назвою Calle de Cuchilleros (вулиця торговця ножами), черга не дійшла! Адже ще потрібно відвідати і численні музеї. Але повернемося до тапас.

    Коли ви побачите тапас-бар або район з вашими улюбленими закусочними, ви піддастеся спокусі повернутися сюди знову (можливо тому ми так і не зустріли примару Хемінгуея в Ботен).

    Ми гідно оцінили відкриті тераси на території і навколо мадридського Оперного театру, прекрасний вигляд на Королівський палац і навколишні його парки на площі Плаза де Орієнте (Plaza de Oriente). До 9 години вечора, коли спека спадає, люди виходять на вулиці, щоб насолодитися вечором, або, як сказав Хемінгуей (я дізналася про це з достовірного джерела) "вбити вечір". У Мадриді дуже багато ресторанів і кожен демонструє першокласне обслуговування. Це справжнє мистецтво, коли офіціант незворушно міняє скатертину і столові прилади на столі (незважаючи на те, були вони використані чи ні), ніяким чином не обтяжуючи відвідувача своєю присутністю під час обіду.

    #img_left#Ще південніше, в Латинському кварталі, де з’єднуються три вулиці Calle de la Cava Alta, Calle de Cava Baja і Calle del Almendro, також дуже багато вуличних ресторанчиків, деякі з них розташовані напроти церкви святого Андре (St. Andrйs Church).

    Через два дні, проведених в Мадриді, ви після відвідин знаменитих художніх музеїв, починаєте бачити мистецтво в усьому, що вас оточує: у красивих районах, таких як Латинський квартал у Старому Мадриді або район Чуеко, в громадських будівлях, що вражають уяву, і навіть в одязі жителів.

    Люди в Мадриді одягнені елегантно, з консервативним ухилом. Зважаючи на вплив історії, що відчувається всюди в Мадриді, недивно, що тут відчувається боротьба між респектабельністю і відвертим викликом (до 1975 р. в Іспанії існував диктаторський режим).

    Навіть у такому загальновідомому районі гомосексуалістів Чуеко (Chueco), людям, як правило, властива консервативна елегантність. Хоча ще 31 рік тому Мадрид знаходився під владою фашизму, сьогодні це вірогідно найбільш прогресивне і вільне місто в Європі. Проте, уявіть, закон тут зобов’язує всіх чоловіків країни допомагати своїм дружинам у веденні домашнього господарства.

    У наш час Мадрид стає центром змішування різних культур, чого не було у минулому. Тут живуть люди зі всього іспаномовного світу, а також багато знаменитих співаків родом з Південної Америки. Відчувається особлива любов і зв’язок з Аргентиною. У Мадриді іноді відчуваєш, неначе ти знаходишся в Буенос-Айресі. А в Буенос-Айресі, цікаво, є відчуття Мадрида?

    Люди, що мають уявлення про Латинську Америку чекають побачити тут розмірений спосіб життя. Проте, Мадрид більш ділове місто, хоча іспанська "каріньо" (любов) завжди незмінна.

    Перехожі щосили прагнуть забезпечити туристів всією необхідною інформацією. Продавці магазинів, і навіть керівники банків, бажаючи допомогти, покидають свої заклади, щоб переконатися, що відвідувач зрозумів, куди йому йти. А коли хто-небудь з них не може пояснити, вони часто говорять: "Ось цей сеньйор знає".

    Мадрид – населення якого наближається до позначки п’яти мільйонів чоловік – місто не маленьке. Щоб краще орієнтуватися тут, бажано скористатися туристичним автобусом Madrid Vision. А інформацію про майбутні події можна знайти в журналах On Madrid і Taxi Driver’s magazine.

    Система мадридського метро дуже проста і, попри застереження, ми не зіткнулися з якими-небудь проблемами безпеки. Насправді, люди в метро дуже доброзичливі і балакучі.

    Що стосується ресторану Ботен, ми неодмінно насамперед відправимося на пошуки примари Хемінгуея під час наших наступних відвідин Мадрида. Тільки треба не забути, що в цьому місті багато ресторанів, які гордяться тим, що їх відвідував Хемінгуей. Їх так багато, що в ресторані Calle de Cuchilleros повісили оголошення "Хемінгуей тут не їв!"

    Прим:

    * Tapas (тапас) – різноманітні гарячі і холодні закуски, що сервіруються маленькими порціями. Їх їдять вилкою або руками, з шматочком хліба або без… Закуски тапас винайшли в Андалузії. До хереса безкоштовно додавалось декілька оливок або шматочок сиру. Бармени накривали склянку блюдцем, щоб у вино не потрапили мухи, а зверху клали закуску. Звідси і пішла назва тапас, адже «тапа» по-іспанськи «кришка».

    Pinchos – М’ясний або ковбасний (як правило, хоча теоретично може бути будь-який) міні-шашлик, наколотий на загострену дерев’яну паличку.

    Raciones – порція закуски вдвічі більша, ніж зазвичай.

    Брюс Саш. Велика Епоха
  • Мадрид: мистецтво і знамениті Тапас!

    Мадрид: мистецтво і знамениті Тапас!

    Жителі Мадрида не проявляють особливого інтересу до ресторанів швидкого приготування. І ви не побачите їх вдень з великою склянкою кави на винос. Столиці Іспанії – Мадриду – властивий особливий спосіб життя. Це виявляється в неквапливих походах до кав’ярні, де їжа, приготовлена за короткий час, подається згідно з необхідним етикетом.

    #img_right#Звичайно ж, я кажу про закуски, або тапас.

    От як це відбувається: відвідувач вибирає зручне місце, де він проведе декілька годин. Офіціант з’являється практично тут же, приймає замовлення на дуже смачні невеликі порції "раціон" (raciones) або "пінчос" (pinchos). Їжа подається відразу ж, і в наступні декілька годин відвідувач не поспішаючи насолоджується різними стравами.

    Але є одна особливість. Все це починається пізно увечері, не раніше дев’ятої години. Щоб звикнути до цього, знадобиться якийсь час, проте так дещо зручніше для іноземних туристів, які, без сумніву, в денний час відвідують численні знамениті мадридські музеї.

    Тут знаходиться всесвітньовідомий музей образотворчого мистецтва – Ель Прадо (El Prado). Після очікування в черзі, зайшовши всередину і відчувши благоговійний трепет, опиняєшся перед картинами "Лос Меньінас" (Las Meninas) Веласькеса, "Друге травня (1808 р.)" Гойі і "Свята трійця" Ель Греко. Тут же ви можете трохи відпочити за тарілкою зі всілякими тапас.

    Іберійський окіст (Jamуn Ibйrico), який дуже люблять мадридці, чимось схожий на копчену шинку. Він може бути поданий без гарніру, на шматочку тосту (пінчо) або з використанням інших способів, що вражають уяву, як, наприклад, в ресторані під помітною назвою «Музей шинки» (Museo de Jamуn). Музей шинки, здивуєтеся ви? Так, тільки в Мадриді є такий ресторан, де численна кількість окостів, підвішених за крюки до стелі, є його головним декором. Не помітити його нелегко, оскільки розташований він в Paseo del Prado, парку між музеєм Прадо і двома іншими відомими музеями образотворчого мистецтва – Центром мистецтва королеви Софії (Reina Sofнa) і Тісен-Борнеміса (Thyssen-Bornemisza). У Центрі мистецтва ви можете побачити "Герніку" (Guernica) Пікассо.

    Звикнути до розкладу роботи ресторанів Мадрида, так само як намагатися охопити все, що може запропонувати місто, це дуже важке завдання. У нас виникли дивні взаємини із закладом "Ботен" (Botнn) – одним з улюблених ресторанів Ернеста Хемінгуея. Історично склалося так, що Ботен дуже популярний. Великий художник Гойя працював тут помічником офіціанта. Він вважається найдавнішим рестораном світу. До того ж, це один з декількох мадридських ресторанів, в якому бував Хемінгуей.

    Річ у тому, що хоча ми часто проходили повз цей заклад і фактично вже бронювали місця, але з якихось причин так і не потрапили туди. По правді кажучи, в Мадриді дуже багато чарівних ресторанів, розкиданих по всьому місту, так що до знаменитого Ботен, розташованого на вулиці з інтригуючою назвою Calle de Cuchilleros (вулиця торговця ножами), черга не дійшла! Адже ще потрібно відвідати і численні музеї. Але повернемося до тапас.

    Коли ви побачите тапас-бар або район з вашими улюбленими закусочними, ви піддастеся спокусі повернутися сюди знову (можливо тому ми так і не зустріли примару Хемінгуея в Ботен).

    Ми гідно оцінили відкриті тераси на території і навколо мадридського Оперного театру, прекрасний вигляд на Королівський палац і навколишні його парки на площі Плаза де Орієнте (Plaza de Oriente). До 9 години вечора, коли спека спадає, люди виходять на вулиці, щоб насолодитися вечором, або, як сказав Хемінгуей (я дізналася про це з достовірного джерела) "вбити вечір". У Мадриді дуже багато ресторанів і кожен демонструє першокласне обслуговування. Це справжнє мистецтво, коли офіціант незворушно міняє скатертину і столові прилади на столі (незважаючи на те, були вони використані чи ні), ніяким чином не обтяжуючи відвідувача своєю присутністю під час обіду.

    #img_left#Ще південніше, в Латинському кварталі, де з’єднуються три вулиці Calle de la Cava Alta, Calle de Cava Baja і Calle del Almendro, також дуже багато вуличних ресторанчиків, деякі з них розташовані напроти церкви святого Андре (St. Andrйs Church).

    Через два дні, проведених в Мадриді, ви після відвідин знаменитих художніх музеїв, починаєте бачити мистецтво в усьому, що вас оточує: у красивих районах, таких як Латинський квартал у Старому Мадриді або район Чуеко, в громадських будівлях, що вражають уяву, і навіть в одязі жителів.

    Люди в Мадриді одягнені елегантно, з консервативним ухилом. Зважаючи на вплив історії, що відчувається всюди в Мадриді, недивно, що тут відчувається боротьба між респектабельністю і відвертим викликом (до 1975 р. в Іспанії існував диктаторський режим).

    Навіть у такому загальновідомому районі гомосексуалістів Чуеко (Chueco), людям, як правило, властива консервативна елегантність. Хоча ще 31 рік тому Мадрид знаходився під владою фашизму, сьогодні це вірогідно найбільш прогресивне і вільне місто в Європі. Проте, уявіть, закон тут зобов’язує всіх чоловіків країни допомагати своїм дружинам у веденні домашнього господарства.

    У наш час Мадрид стає центром змішування різних культур, чого не було у минулому. Тут живуть люди зі всього іспаномовного світу, а також багато знаменитих співаків родом з Південної Америки. Відчувається особлива любов і зв’язок з Аргентиною. У Мадриді іноді відчуваєш, неначе ти знаходишся в Буенос-Айресі. А в Буенос-Айресі, цікаво, є відчуття Мадрида?

    Люди, що мають уявлення про Латинську Америку чекають побачити тут розмірений спосіб життя. Проте, Мадрид більш ділове місто, хоча іспанська "каріньо" (любов) завжди незмінна.

    Перехожі щосили прагнуть забезпечити туристів всією необхідною інформацією. Продавці магазинів, і навіть керівники банків, бажаючи допомогти, покидають свої заклади, щоб переконатися, що відвідувач зрозумів, куди йому йти. А коли хто-небудь з них не може пояснити, вони часто говорять: "Ось цей сеньйор знає".

    Мадрид – населення якого наближається до позначки п’яти мільйонів чоловік – місто не маленьке. Щоб краще орієнтуватися тут, бажано скористатися туристичним автобусом Madrid Vision. А інформацію про майбутні події можна знайти в журналах On Madrid і Taxi Driver’s magazine.

    Система мадридського метро дуже проста і, попри застереження, ми не зіткнулися з якими-небудь проблемами безпеки. Насправді, люди в метро дуже доброзичливі і балакучі.

    Що стосується ресторану Ботен, ми неодмінно насамперед відправимося на пошуки примари Хемінгуея під час наших наступних відвідин Мадрида. Тільки треба не забути, що в цьому місті багато ресторанів, які гордяться тим, що їх відвідував Хемінгуей. Їх так багато, що в ресторані Calle de Cuchilleros повісили оголошення "Хемінгуей тут не їв!"

    Прим:

    * Tapas (тапас) – різноманітні гарячі і холодні закуски, що сервіруються маленькими порціями. Їх їдять вилкою або руками, з шматочком хліба або без… Закуски тапас винайшли в Андалузії. До хереса безкоштовно додавалось декілька оливок або шматочок сиру. Бармени накривали склянку блюдцем, щоб у вино не потрапили мухи, а зверху клали закуску. Звідси і пішла назва тапас, адже «тапа» по-іспанськи «кришка».

    Pinchos – М’ясний або ковбасний (як правило, хоча теоретично може бути будь-який) міні-шашлик, наколотий на загострену дерев’яну паличку.

    Raciones – порція закуски вдвічі більша, ніж зазвичай.

    Брюс Саш. Велика Епоха
  • Мадрид: мистецтво і знамениті Тапас!

    Мадрид: мистецтво і знамениті Тапас!

    Жителі Мадрида не проявляють особливого інтересу до ресторанів швидкого приготування. І ви не побачите їх вдень з великою склянкою кави на винос. Столиці Іспанії – Мадриду – властивий особливий спосіб життя. Це виявляється в неквапливих походах до кав’ярні, де їжа, приготовлена за короткий час, подається згідно з необхідним етикетом.

    #img_right#Звичайно ж, я кажу про закуски, або тапас.

    От як це відбувається: відвідувач вибирає зручне місце, де він проведе декілька годин. Офіціант з’являється практично тут же, приймає замовлення на дуже смачні невеликі порції "раціон" (raciones) або "пінчос" (pinchos). Їжа подається відразу ж, і в наступні декілька годин відвідувач не поспішаючи насолоджується різними стравами.

    Але є одна особливість. Все це починається пізно увечері, не раніше дев’ятої години. Щоб звикнути до цього, знадобиться якийсь час, проте так дещо зручніше для іноземних туристів, які, без сумніву, в денний час відвідують численні знамениті мадридські музеї.

    Тут знаходиться всесвітньовідомий музей образотворчого мистецтва – Ель Прадо (El Prado). Після очікування в черзі, зайшовши всередину і відчувши благоговійний трепет, опиняєшся перед картинами "Лос Меньінас" (Las Meninas) Веласькеса, "Друге травня (1808 р.)" Гойі і "Свята трійця" Ель Греко. Тут же ви можете трохи відпочити за тарілкою зі всілякими тапас.

    Іберійський окіст (Jamуn Ibйrico), який дуже люблять мадридці, чимось схожий на копчену шинку. Він може бути поданий без гарніру, на шматочку тосту (пінчо) або з використанням інших способів, що вражають уяву, як, наприклад, в ресторані під помітною назвою «Музей шинки» (Museo de Jamуn). Музей шинки, здивуєтеся ви? Так, тільки в Мадриді є такий ресторан, де численна кількість окостів, підвішених за крюки до стелі, є його головним декором. Не помітити його нелегко, оскільки розташований він в Paseo del Prado, парку між музеєм Прадо і двома іншими відомими музеями образотворчого мистецтва – Центром мистецтва королеви Софії (Reina Sofнa) і Тісен-Борнеміса (Thyssen-Bornemisza). У Центрі мистецтва ви можете побачити "Герніку" (Guernica) Пікассо.

    Звикнути до розкладу роботи ресторанів Мадрида, так само як намагатися охопити все, що може запропонувати місто, це дуже важке завдання. У нас виникли дивні взаємини із закладом "Ботен" (Botнn) – одним з улюблених ресторанів Ернеста Хемінгуея. Історично склалося так, що Ботен дуже популярний. Великий художник Гойя працював тут помічником офіціанта. Він вважається найдавнішим рестораном світу. До того ж, це один з декількох мадридських ресторанів, в якому бував Хемінгуей.

    Річ у тому, що хоча ми часто проходили повз цей заклад і фактично вже бронювали місця, але з якихось причин так і не потрапили туди. По правді кажучи, в Мадриді дуже багато чарівних ресторанів, розкиданих по всьому місту, так що до знаменитого Ботен, розташованого на вулиці з інтригуючою назвою Calle de Cuchilleros (вулиця торговця ножами), черга не дійшла! Адже ще потрібно відвідати і численні музеї. Але повернемося до тапас.

    Коли ви побачите тапас-бар або район з вашими улюбленими закусочними, ви піддастеся спокусі повернутися сюди знову (можливо тому ми так і не зустріли примару Хемінгуея в Ботен).

    Ми гідно оцінили відкриті тераси на території і навколо мадридського Оперного театру, прекрасний вигляд на Королівський палац і навколишні його парки на площі Плаза де Орієнте (Plaza de Oriente). До 9 години вечора, коли спека спадає, люди виходять на вулиці, щоб насолодитися вечором, або, як сказав Хемінгуей (я дізналася про це з достовірного джерела) "вбити вечір". У Мадриді дуже багато ресторанів і кожен демонструє першокласне обслуговування. Це справжнє мистецтво, коли офіціант незворушно міняє скатертину і столові прилади на столі (незважаючи на те, були вони використані чи ні), ніяким чином не обтяжуючи відвідувача своєю присутністю під час обіду.

    #img_left#Ще південніше, в Латинському кварталі, де з’єднуються три вулиці Calle de la Cava Alta, Calle de Cava Baja і Calle del Almendro, також дуже багато вуличних ресторанчиків, деякі з них розташовані напроти церкви святого Андре (St. Andrйs Church).

    Через два дні, проведених в Мадриді, ви після відвідин знаменитих художніх музеїв, починаєте бачити мистецтво в усьому, що вас оточує: у красивих районах, таких як Латинський квартал у Старому Мадриді або район Чуеко, в громадських будівлях, що вражають уяву, і навіть в одязі жителів.

    Люди в Мадриді одягнені елегантно, з консервативним ухилом. Зважаючи на вплив історії, що відчувається всюди в Мадриді, недивно, що тут відчувається боротьба між респектабельністю і відвертим викликом (до 1975 р. в Іспанії існував диктаторський режим).

    Навіть у такому загальновідомому районі гомосексуалістів Чуеко (Chueco), людям, як правило, властива консервативна елегантність. Хоча ще 31 рік тому Мадрид знаходився під владою фашизму, сьогодні це вірогідно найбільш прогресивне і вільне місто в Європі. Проте, уявіть, закон тут зобов’язує всіх чоловіків країни допомагати своїм дружинам у веденні домашнього господарства.

    У наш час Мадрид стає центром змішування різних культур, чого не було у минулому. Тут живуть люди зі всього іспаномовного світу, а також багато знаменитих співаків родом з Південної Америки. Відчувається особлива любов і зв’язок з Аргентиною. У Мадриді іноді відчуваєш, неначе ти знаходишся в Буенос-Айресі. А в Буенос-Айресі, цікаво, є відчуття Мадрида?

    Люди, що мають уявлення про Латинську Америку чекають побачити тут розмірений спосіб життя. Проте, Мадрид більш ділове місто, хоча іспанська "каріньо" (любов) завжди незмінна.

    Перехожі щосили прагнуть забезпечити туристів всією необхідною інформацією. Продавці магазинів, і навіть керівники банків, бажаючи допомогти, покидають свої заклади, щоб переконатися, що відвідувач зрозумів, куди йому йти. А коли хто-небудь з них не може пояснити, вони часто говорять: "Ось цей сеньйор знає".

    Мадрид – населення якого наближається до позначки п’яти мільйонів чоловік – місто не маленьке. Щоб краще орієнтуватися тут, бажано скористатися туристичним автобусом Madrid Vision. А інформацію про майбутні події можна знайти в журналах On Madrid і Taxi Driver’s magazine.

    Система мадридського метро дуже проста і, попри застереження, ми не зіткнулися з якими-небудь проблемами безпеки. Насправді, люди в метро дуже доброзичливі і балакучі.

    Що стосується ресторану Ботен, ми неодмінно насамперед відправимося на пошуки примари Хемінгуея під час наших наступних відвідин Мадрида. Тільки треба не забути, що в цьому місті багато ресторанів, які гордяться тим, що їх відвідував Хемінгуей. Їх так багато, що в ресторані Calle de Cuchilleros повісили оголошення "Хемінгуей тут не їв!"

    Прим:

    * Tapas (тапас) – різноманітні гарячі і холодні закуски, що сервіруються маленькими порціями. Їх їдять вилкою або руками, з шматочком хліба або без… Закуски тапас винайшли в Андалузії. До хереса безкоштовно додавалось декілька оливок або шматочок сиру. Бармени накривали склянку блюдцем, щоб у вино не потрапили мухи, а зверху клали закуску. Звідси і пішла назва тапас, адже «тапа» по-іспанськи «кришка».

    Pinchos – М’ясний або ковбасний (як правило, хоча теоретично може бути будь-який) міні-шашлик, наколотий на загострену дерев’яну паличку.

    Raciones – порція закуски вдвічі більша, ніж зазвичай.

    Брюс Саш. Велика Епоха
  • Традиційна культура: Не роби того, про що б ти не хотів, щоб дізналися інші

    Традиційна культура: Не роби того, про що б ти не хотів, щоб дізналися інші

    #img_left_nostream#Традиційна культура Китаю підкреслює важливість самодисципліни, власного вдосконалення для того, щоб стати благородною і гідною особистістю, і навіть в темній кімнаті, наодинці з собою, в думках зберігати мир і спокій, щоб не було про що жалкувати.

    Відомий мислитель Су Ші (1037-1101) північної династії Сун (960-1127) одного разу почув історію від свого молодшого брата. У цій історії одного чоловіка повинні були воскресити. Поки він все ще був "мертвим", він запитав підземних служителів, як вдосконалюватися, щоб уникнути гріха.


    Служителі веліли йому приготувати папір і записати все, що він зробив протягом дня. Якщо зустрінеться що-небудь, що він сказав або зробив протягом дня, і що буде дуже соромно записати, це й будуть ті слова, які він не повинен говорити і вчинки, які він не повинен здійснювати.

    Підземні служителі також радили йому часто медитувати, щоб продовжити своє життя. Він відзначив, що ніяка медицина в людському світі не може бути ефективнішою за медитацію, яка не має ніякого поганого стороннього впливу, і за яку не потрібно платити. Але, на жаль, практично ніхто не займається медитацією.

    Су Ші назвав цю історію "Як удосконалюватися", щоб надихати себе ніколи не зупинятися на шляху повернення до своєї істинної природи.

    Су Ші сказав, що в цій історії наші предки вчили нас: "Не намагайся робити те, про що б ти не хотів, щоб дізналися інші". Сіма Гуан (1019-1086 рр., відомий королівський літописець північної династії Сун) сказав: "У мене немає особливих талантів, але мені не соромно розповісти іншим про те, що я робив в житті". Су Ші захоплювався цим праведним висловом і вважав, що цьому варто навчатися.

    Відомий суддя Фань Чжуньянь (969-1052 рр., також з північної династії Сун) кожного вечора здійснював церемонію "покаяння", щоб переконатися, що те, що він щодня вкладав, було того варте. Якщо він відчував спокій і ні про що не жалкував, він спав добре. Інакше, він взагалі не міг заснути і повинен був виправити все наступного дня.

    Сінь Янь. Велика Епоха

  • Традиційна культура: Не роби того, про що б ти не хотів, щоб дізналися інші

    Традиційна культура: Не роби того, про що б ти не хотів, щоб дізналися інші

    #img_left_nostream#Традиційна культура Китаю підкреслює важливість самодисципліни, власного вдосконалення для того, щоб стати благородною і гідною особистістю, і навіть в темній кімнаті, наодинці з собою, в думках зберігати мир і спокій, щоб не було про що жалкувати.

    Відомий мислитель Су Ші (1037-1101) північної династії Сун (960-1127) одного разу почув історію від свого молодшого брата. У цій історії одного чоловіка повинні були воскресити. Поки він все ще був "мертвим", він запитав підземних служителів, як вдосконалюватися, щоб уникнути гріха.


    Служителі веліли йому приготувати папір і записати все, що він зробив протягом дня. Якщо зустрінеться що-небудь, що він сказав або зробив протягом дня, і що буде дуже соромно записати, це й будуть ті слова, які він не повинен говорити і вчинки, які він не повинен здійснювати.

    Підземні служителі також радили йому часто медитувати, щоб продовжити своє життя. Він відзначив, що ніяка медицина в людському світі не може бути ефективнішою за медитацію, яка не має ніякого поганого стороннього впливу, і за яку не потрібно платити. Але, на жаль, практично ніхто не займається медитацією.

    Су Ші назвав цю історію "Як удосконалюватися", щоб надихати себе ніколи не зупинятися на шляху повернення до своєї істинної природи.

    Су Ші сказав, що в цій історії наші предки вчили нас: "Не намагайся робити те, про що б ти не хотів, щоб дізналися інші". Сіма Гуан (1019-1086 рр., відомий королівський літописець північної династії Сун) сказав: "У мене немає особливих талантів, але мені не соромно розповісти іншим про те, що я робив в житті". Су Ші захоплювався цим праведним висловом і вважав, що цьому варто навчатися.

    Відомий суддя Фань Чжуньянь (969-1052 рр., також з північної династії Сун) кожного вечора здійснював церемонію "покаяння", щоб переконатися, що те, що він щодня вкладав, було того варте. Якщо він відчував спокій і ні про що не жалкував, він спав добре. Інакше, він взагалі не міг заснути і повинен був виправити все наступного дня.

    Сінь Янь. Велика Епоха

  • Традиційна культура: Не роби того, про що б ти не хотів, щоб дізналися інші

    Традиційна культура: Не роби того, про що б ти не хотів, щоб дізналися інші

    #img_left_nostream#Традиційна культура Китаю підкреслює важливість самодисципліни, власного вдосконалення для того, щоб стати благородною і гідною особистістю, і навіть в темній кімнаті, наодинці з собою, в думках зберігати мир і спокій, щоб не було про що жалкувати.

    Відомий мислитель Су Ші (1037-1101) північної династії Сун (960-1127) одного разу почув історію від свого молодшого брата. У цій історії одного чоловіка повинні були воскресити. Поки він все ще був "мертвим", він запитав підземних служителів, як вдосконалюватися, щоб уникнути гріха.


    Служителі веліли йому приготувати папір і записати все, що він зробив протягом дня. Якщо зустрінеться що-небудь, що він сказав або зробив протягом дня, і що буде дуже соромно записати, це й будуть ті слова, які він не повинен говорити і вчинки, які він не повинен здійснювати.

    Підземні служителі також радили йому часто медитувати, щоб продовжити своє життя. Він відзначив, що ніяка медицина в людському світі не може бути ефективнішою за медитацію, яка не має ніякого поганого стороннього впливу, і за яку не потрібно платити. Але, на жаль, практично ніхто не займається медитацією.

    Су Ші назвав цю історію "Як удосконалюватися", щоб надихати себе ніколи не зупинятися на шляху повернення до своєї істинної природи.

    Су Ші сказав, що в цій історії наші предки вчили нас: "Не намагайся робити те, про що б ти не хотів, щоб дізналися інші". Сіма Гуан (1019-1086 рр., відомий королівський літописець північної династії Сун) сказав: "У мене немає особливих талантів, але мені не соромно розповісти іншим про те, що я робив в житті". Су Ші захоплювався цим праведним висловом і вважав, що цьому варто навчатися.

    Відомий суддя Фань Чжуньянь (969-1052 рр., також з північної династії Сун) кожного вечора здійснював церемонію "покаяння", щоб переконатися, що те, що він щодня вкладав, було того варте. Якщо він відчував спокій і ні про що не жалкував, він спав добре. Інакше, він взагалі не міг заснути і повинен був виправити все наступного дня.

    Сінь Янь. Велика Епоха

  • Восьмилітня помічниця

    Восьмилітня помічниця

    Узимку в провінції Гуйчжоу дуже рідко бувають погожі дні, погода часто похмура, постійно йде сніг. На слизькій гірській доріжці, яка веде в село Дадун волості Цзян, люди щодня можуть бачити маленьку дівчинку, яка, несучи на спині молодшого брата, іде до школи.
     
    #img_center_nostream#
    Китайські ЗМІ повідомили, що її звуть Нін Юесянь, вона вчиться в 4-му класі школи Дадун, їй 8 років, її молодшому братові 2 роки. Коли їй було 4 року, вона почала прати одяг, у 5 років уже з батьком разом ходила в гори рубати дрова, а в 6 років мама доручила їй догляд за шестимісячним братом, а сама працювала в полі в низовині.

    Коли Нін вперше взяла брата із собою в школу, брат плакав на уроці, вона розсердилася і на другий день не взяла його із собою, а залишила вдома. Коли вона прийшла зі школи, то побачила, що брат проплакав увесь день, його очі опухли. Після цього вона постійно щодня брала його із собою до школи.

    Її батько часто їздив на заробітки, мати працювала в полі, із ними ще жила прабабуся, якій було 90 років. Окрім догляду за братом, Нін після школи допомагає мамі виконувати домашні справи, прати одяг, годувати свиней і т. ін. У будинку в них три прохідних кімнати і дерев’яна огорожа, яка вже в багатьох місцях зламалася.

    У середній кімнаті міститься вогнище, у кімнаті праворуч – хлів для свиней, весь будинок обгорнутий поліетиленом для захисту від холодного гірського вітру, який проникає крізь щілини між колодами. На другому поверсі – спальня й сховище для зерна. У спальні окрім ліжка, валізи і сільськогосподарського інвентарю майже немає інших речей.

    Коли ми запитали Нін, чи вважає вона своє життя важким, вона відповіла, що не вважає. А коли запитали, чи важко їй виховувати брата, вона відповіла, тільки б він не плака, то зовсім не важко, що їй дуже з ним весело.

    Нін – староста свого класу, вона ніколи не спізнюється на уроки, успішність у неї теж непогана. Дівчинка каже, що добре вчитиметься, потім вступить до університету, але переживає через те, що їхня сім’я дуже бідна, і невідомо, чи будуть у батька гроші на навчання. Коли вона сказала це, обличчя її відразу стало сумним.

     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
     #img_center_nostream#
     
    Версія китайською: Велика Епоха (Dajiyuan)
  • Восьмилітня помічниця

    Восьмилітня помічниця

    Узимку в провінції Гуйчжоу дуже рідко бувають погожі дні, погода часто похмура, постійно йде сніг. На слизькій гірській доріжці, яка веде в село Дадун волості Цзян, люди щодня можуть бачити маленьку дівчинку, яка, несучи на спині молодшого брата, іде до школи.
     
    #img_center_nostream#
    Китайські ЗМІ повідомили, що її звуть Нін Юесянь, вона вчиться в 4-му класі школи Дадун, їй 8 років, її молодшому братові 2 роки. Коли їй було 4 року, вона почала прати одяг, у 5 років уже з батьком разом ходила в гори рубати дрова, а в 6 років мама доручила їй догляд за шестимісячним братом, а сама працювала в полі в низовині.

    Коли Нін вперше взяла брата із собою в школу, брат плакав на уроці, вона розсердилася і на другий день не взяла його із собою, а залишила вдома. Коли вона прийшла зі школи, то побачила, що брат проплакав увесь день, його очі опухли. Після цього вона постійно щодня брала його із собою до школи.

    Її батько часто їздив на заробітки, мати працювала в полі, із ними ще жила прабабуся, якій було 90 років. Окрім догляду за братом, Нін після школи допомагає мамі виконувати домашні справи, прати одяг, годувати свиней і т. ін. У будинку в них три прохідних кімнати і дерев’яна огорожа, яка вже в багатьох місцях зламалася.

    У середній кімнаті міститься вогнище, у кімнаті праворуч – хлів для свиней, весь будинок обгорнутий поліетиленом для захисту від холодного гірського вітру, який проникає крізь щілини між колодами. На другому поверсі – спальня й сховище для зерна. У спальні окрім ліжка, валізи і сільськогосподарського інвентарю майже немає інших речей.

    Коли ми запитали Нін, чи вважає вона своє життя важким, вона відповіла, що не вважає. А коли запитали, чи важко їй виховувати брата, вона відповіла, тільки б він не плака, то зовсім не важко, що їй дуже з ним весело.

    Нін – староста свого класу, вона ніколи не спізнюється на уроки, успішність у неї теж непогана. Дівчинка каже, що добре вчитиметься, потім вступить до університету, але переживає через те, що їхня сім’я дуже бідна, і невідомо, чи будуть у батька гроші на навчання. Коли вона сказала це, обличчя її відразу стало сумним.

     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
     #img_center_nostream#
     
    Версія китайською: Велика Епоха (Dajiyuan)
  • Суперечності, пов’язані з намірами Сирії

    Суперечності, пов’язані з намірами Сирії

    #img_left_nostream#Останнім часом у Сирії звучали слова про мир – Бешар ал Асад закликав главу уряду Ізраїлю до угоди.   Але в інтерв’ю газеті "Вашингтон пост" Валід Моала, міністр закордонних справ Сирії, сказав, що повернення Голан не може бути умовою для бесіди. "Справжня і серйозна співбесіда повинна початися без передчасних умов", – заявив він.
    Тимчасова декларація Асада з його мирними намірами, після оголошення протоколу Емільтона-Бейкера, ставиться під сумнів.
     
    Протокол досліджує форми політики Буша, угоду між Ізраїлем та Сирією, повне повернення Голан в обмін на мир, обіцянку Америкою військової підтримки, як частину вирішення проблем в Іраку і на Близькому Сході.  Італійській газеті Асад сказав: "США і Європейський Союз зобов’язані говорити із Сирією та Іраком, якщо вони мають намір досягти порозуміння і вирішення питання Іраку та конфлікту на Близькому Сході", – натякаючи на протокол. 
     
    Сирійські декларації пробудили гострий інтерес і підозри  ізраїльського населення. Заступник глави уряду, Шимон Перес, сказав кілька днів тому на форумі в США, що Сирія не зацікавлена в мирі, а хоче, щоб Ізраїль відкрив їй двері на Схід. Перес додав, що попередньою умовою в переговорах із Сирією має бути закриття терористичних пунктів у Дамаску. 
     
    Глава уряду, Ехуд Ольмерт, сказав, що Ізраїль не піде проти інтересів США, свого старого стратегічного союзника, тільки через те, що Асад хоче переговорів.  Міністр оборони, Амір Перец, відмітив, що розмір ціни союзу з Сирією зрозумілий. Але є питання – чи буде стратегічно правильно виключити Сирію з радикальної Делегації (Іран-Сирія-Хизбала-г.б)?  Депутат Кнесета Дані Ітом сказав, що якщо Сирія дійсно доведе свої мирні наміри, тоді можна почати переговори і без попередніх умов. Інші депутати Кнесета закликали негайно почати переговори.
    Миротворці та яструби
    Ще з літа з Дамаску долинали голоси миротворців, але також звучали голоси прихильників війни. Влітку Асад закликав Ізраїль почати переговори, але одночасно казав, що переговори, які не відбулися, можуть стати причиною війни. "Коли ми кажемо, що обираємо мир як стратегію, то це не означає, що залишаються інші позиції", – заявив він влітку цього року.
     
    Влітку, коли голоси війни були сильнішими за голоси миру, сирійський міністр у справах переселенців, Бучіна Шааван, написала в сирійському часописі "Ташрін" і в тижневій колонці часопису "Ель-шрак ель-ост": "Зрозуміло, що забрати зброю у Хизбали – це зруйнувати Ірак, розірвати іракський народ на частини, а також загроза Сирії. 
     
    Всі цілі повинні бути спрямовані на зміцнення нового Близького Сходу в образі арабського рятівника… араби повинні зрозуміти, що сьогодні, все, що їх об’єднує – це правильно, а все, що їх роз’єднує – помилково. …Ближній Схід сьогодні перебуває в родових сутичках. Буде народжений новий арабський світ, де правитимуть наші благородні діти, які усвідомлюють свої інтереси, які пишаються своїм минулим, своїм сьогоденням і майбутнім, готові пожертвувати собою заради почесного майбутнього для своїх дітей…"   Поки що не зрозуміло, чи змінить Асад свої наміри, чи використає можливість протоколу Емільтона і Бейкера поліпшити становище на міжнародній політичній арені.
     
    А яка офіційна реакція Ізраїлю?  
    Глава уряду Ехуд Ольмерт оголосив на урядовій нараді, що Ізраїль має намір перевірити сирійську пропозицію і затвердити свою позицію, мабуть, пов’язану з різними думками депутатів. Він сказав, що рішення уряду має велику вагу, і воно не схоже на суспільну думку. Тому потрібно все обережно перевірити. 
     
  • Суперечності, пов’язані з намірами Сирії

    Суперечності, пов’язані з намірами Сирії

    #img_left_nostream#Останнім часом у Сирії звучали слова про мир – Бешар ал Асад закликав главу уряду Ізраїлю до угоди.   Але в інтерв’ю газеті "Вашингтон пост" Валід Моала, міністр закордонних справ Сирії, сказав, що повернення Голан не може бути умовою для бесіди. "Справжня і серйозна співбесіда повинна початися без передчасних умов", – заявив він.
    Тимчасова декларація Асада з його мирними намірами, після оголошення протоколу Емільтона-Бейкера, ставиться під сумнів.
     
    Протокол досліджує форми політики Буша, угоду між Ізраїлем та Сирією, повне повернення Голан в обмін на мир, обіцянку Америкою військової підтримки, як частину вирішення проблем в Іраку і на Близькому Сході.  Італійській газеті Асад сказав: "США і Європейський Союз зобов’язані говорити із Сирією та Іраком, якщо вони мають намір досягти порозуміння і вирішення питання Іраку та конфлікту на Близькому Сході", – натякаючи на протокол. 
     
    Сирійські декларації пробудили гострий інтерес і підозри  ізраїльського населення. Заступник глави уряду, Шимон Перес, сказав кілька днів тому на форумі в США, що Сирія не зацікавлена в мирі, а хоче, щоб Ізраїль відкрив їй двері на Схід. Перес додав, що попередньою умовою в переговорах із Сирією має бути закриття терористичних пунктів у Дамаску. 
     
    Глава уряду, Ехуд Ольмерт, сказав, що Ізраїль не піде проти інтересів США, свого старого стратегічного союзника, тільки через те, що Асад хоче переговорів.  Міністр оборони, Амір Перец, відмітив, що розмір ціни союзу з Сирією зрозумілий. Але є питання – чи буде стратегічно правильно виключити Сирію з радикальної Делегації (Іран-Сирія-Хизбала-г.б)?  Депутат Кнесета Дані Ітом сказав, що якщо Сирія дійсно доведе свої мирні наміри, тоді можна почати переговори і без попередніх умов. Інші депутати Кнесета закликали негайно почати переговори.
    Миротворці та яструби
    Ще з літа з Дамаску долинали голоси миротворців, але також звучали голоси прихильників війни. Влітку Асад закликав Ізраїль почати переговори, але одночасно казав, що переговори, які не відбулися, можуть стати причиною війни. "Коли ми кажемо, що обираємо мир як стратегію, то це не означає, що залишаються інші позиції", – заявив він влітку цього року.
     
    Влітку, коли голоси війни були сильнішими за голоси миру, сирійський міністр у справах переселенців, Бучіна Шааван, написала в сирійському часописі "Ташрін" і в тижневій колонці часопису "Ель-шрак ель-ост": "Зрозуміло, що забрати зброю у Хизбали – це зруйнувати Ірак, розірвати іракський народ на частини, а також загроза Сирії. 
     
    Всі цілі повинні бути спрямовані на зміцнення нового Близького Сходу в образі арабського рятівника… араби повинні зрозуміти, що сьогодні, все, що їх об’єднує – це правильно, а все, що їх роз’єднує – помилково. …Ближній Схід сьогодні перебуває в родових сутичках. Буде народжений новий арабський світ, де правитимуть наші благородні діти, які усвідомлюють свої інтереси, які пишаються своїм минулим, своїм сьогоденням і майбутнім, готові пожертвувати собою заради почесного майбутнього для своїх дітей…"   Поки що не зрозуміло, чи змінить Асад свої наміри, чи використає можливість протоколу Емільтона і Бейкера поліпшити становище на міжнародній політичній арені.
     
    А яка офіційна реакція Ізраїлю?  
    Глава уряду Ехуд Ольмерт оголосив на урядовій нараді, що Ізраїль має намір перевірити сирійську пропозицію і затвердити свою позицію, мабуть, пов’язану з різними думками депутатів. Він сказав, що рішення уряду має велику вагу, і воно не схоже на суспільну думку. Тому потрібно все обережно перевірити.