Blog

Від погодних умов залежать багато сфер людського життя: починаючи від сільського господарства і закінчуючи космонавтикою.

#img_left#А погода буває різною, і її прояви деколи можуть дуже здивувати. Наприклад, в місті Североєнісейські в Красноярському краї, вже в 20-х числах серпня відбувся рясний снігопад, що саме собою незвично.

В результаті в деяких місцях повалилися дерева й обірвалися лінії електропередач. Як повідомив заступник начальника Гідрометцентру Кабайкін З. Н. у період з 27 до 29 серпня висота снігу в Североєнісейському становила 22 см.

За його словами, причиною такого снігопаду стало те, що з північних широт на південь Евенкії спустився висотний циклон, і з ним – широкий осередок тропосферного холоду, у зв’язку з чим відбулося похолодання.

Можна відмітити дуже ранні приморозки і в Красноярську: цього року вони спостерігалися в середині серпня, що трапляється раз на 40 років. А 27-го того ж місяця температура в центрі краю вночі опустилася до + 0,8 градусів за Цельсієм. Такого не було вже протягом останніх ста років. Абсолютний мінімум був перекритий на 1,4 градуса.

2006 рік у Красноярському краї почався суворими морозами. Вони досягли – 45 градусів у центральних районах і до – 55 в Евенкії й трималися впродовж двох тижнів. Запам’ятається красноярцям і підвищення рівня води в річці Єнісей. В середині липня він піднявся вище за критичну відмітку більш ніж на 2 м, і частина набережної у місті опинилася під водою.

І це всього лише деякі дані окремого регіону. Але ж погода останнім часом підносить несподіванки в усьому світі. Щодо того, чи зв’язані такі явища із змінами клімату, в Гідрометцентрі не коментують – над цим працюють спеціальні інститути.

У будь-якому випадку, такі сюрпризи природи дійсно здатні здивувати. Але чи правильно говорити, що вони не залежать від людини? Від його безвідповідального ставлення до природи? Про це можна міркувати й міркувати.

#img_left#Комуністичний режим Китаю прагне показати, що економічне зростання і військова експансія Китаю є "мирним підйомом". Проте, аналізуючи процес військової модернізації Китаю, відсутність економічної відповідальності, а також дипломатичні дії Китаю в усьому світі, наприклад, в Судані й Ірані, виникають сумніви з приводу справжніх його намірів.

Томас Крістенсен, заступник держсекретаря США у справах країн Південно-Східної Азії та Тихоокеанського регіону, зробив наступну заяву з приводу цієї проблеми:

"Чи буде Китай використовувати свій зростаючий вплив методами, що поєднуються з інтересами США, чи намагатиметься просувати інтереси, які сприятимуть підриву світової системи, миру й процвітання, встановленню яких [США] сприяли в багатьох місцях світу? Чи приведе зростаюче багатство й прагнення до задоволення лише земних інтересів до більш відкритого, прозорішого і стабільнішого суспільства [у Китаї]?"

3 серпня Крістенсен виступив з промовою перед членами Комісії з перегляду американо-китайських відносин у галузі економіки та безпеки. Створена за рішенням Конгресу в 2000 р., ця Комісія дає консультації, що стосуються питань національної безпеки у світлі економічних відносин між США і Китаєм. 3 і 4 серпня Комісія провела відкриті слухання в будівлі Russell Senate Office в столиці держави; тема слухань – "Роль Китаю у світі: чи є Китай відповідальним партнером?"

Політологи дискутують із приводу ефекту, вироблюваного глобальним розширенням Китаю, і ступеня, до якого дії Китаю  в міжнародних відносинах можуть бути охарактеризовані як дії "надійного партнера". Віце-голова Керолін Бартоломью звернула увагу на співпрацю Китаю з країнами, що порушують права людини і що створюють загрозу миру на землі. Вона відзначила: ".Наміри Китаю в глобальних масштабах, як і майже вся його міжнародна діяльність, страждає відсутністю прозорості".

Член Комісії і співголова засідання Ден Блументаль сказав про необхідність того, що Китай повинен нести відповідальність в тих випадках, коли він діє не як "відповідальний партнер", а також про те, що, можливо, Конгресу необхідно грати свою роль у цьому питанні.

Перед початком слухань перед Комісією виступив сенатор Джеймс М. Інхоуф . Інхоуф дуже стурбований с приводу питань, пов’язаних із Китаєм, не останнім серед яких є проблема ЗМІ, які звертають свою увагу на не найважливіші питання.

Інхоуф стисло виклав проблеми, які його турбували, що було зроблено в тоні песимізму і критики, такий самий тон був властивий увідним зауваженням членів Комісії Бартоломей і Блументаля. На відміну від них мова Держсекретаря Крістенсена була більш обнадійливою, і він заявив, що перспективи [у цьому питанні] хороші, і що в майбутньому Китай відіграватиме більш позитивну роль у світовій системі.

"Відвертість і участь у всесвітньому економічному процесі принесли китайському народові величезний економічний прибуток за останні два десятиліття. Китай може досягти успіху, тільки якщо світова система, звідки він черпає свій прибуток, теж досягне успіху. Це дає Китаю величезну частку успіху світової системи".

Крістенсен, єдиний спікер від адміністрації Буша, проявив оптимізм, заявивши про те, що Китай побачить, що це в його власних інтересах – виступати в союзі з головними партнерами, включаючи США. Таким чином, американська зовнішня політика стосовно КНР полягає в тому, щоб вітати економічне зростання і процвітання Китаю й одночасно бажати, щоб "Китай грав за тими ж основоположними правилами і щоб діяв відповідно до тих же міжнародних зобов’язань, як і всяка інша сильна держава", – заявив д-р Ернест Дж. Уілсон III, професор, що працює над питанням “Уряд і політика” в університеті штату Меріленд.

Нижче подано кілька питань, що викликають занепокоєння:

Розповсюдження ядерної зброї:

Китай – відомий порушник конвенції про нерозповсюдження ядерної зброї.  Крістенсен заявив: "Китаю необхідно вживати більше заходів із заборони діяльності своїх компаній у сфері розповсюдження ядерної зброї. Блументаль навів дані із звіту ЦРУ за 2003 рік про те, що [Китай] надає допомогу державам, що не піддаються контролю, Ірану і Північній Кореї, ракетними технологіями й сировиною.

певний успіх досягнуто в тому, щоб примусити Пекін дотримуватися встановлених стандартів щодо зброї й передачі технологій. Китай посилено нападав на Північну Корею за її провокаційні запуски ракет і разом з США підтримав резолюцію Ради Безпеки ООН 1695 із строгими вимогами,  яка засуджує недавно здійснений запуск ракет.

Що стосується прагнення Ірану володіти ядерною зброєю, китайські чиновники виступають проти отримання Іраном ядерної зброї і закликали Тегеран дотримуватися зобов’язання відповідно до угоди, додав д-р Калабрезе.

Проте він відзначив, що Китай рішуче підтримує право на використання Іраном ядерних технологій і ядерної енергії у мирних цілях. Інхоуф вірить Китаю, оскільки він підписав рішення Ради Безпеки ООН, засуджуючи недавно проведені запуски ракет і “заморожування банківських рахунків Північної Кореї у Макао”.

Ізоляція Тайваню:
 
Блументаль: “Китай використовує торгівлю, особливо в Азії, для економічної ізоляції Тайваню в цьому регіоні. Китай також докладає всіх зусиль для поширення свого впливу в усій Азії, щоб мінімізувати співпрацю Тайваню з регіональними організаціями”. 

Становище Тайваню “погіршується в Латинській і Центральній Америці, так само, як і в усьому світі”, – повідомила Сінтія А. Уотсон, представник Державного військового коледжу. Сенатор Інхоуф: "Китай далі загострюватиме ситуацію навколо Тайваню, піднімаючи ставки в грі, в якій жодна з держав не може виграти".

Іран:

Чи надає Китай ракети і ракетні технології Ірану за доступ до його нафти? Китай отримує 13% своїх енергетичних ресурсів з Ірану. Д-р Джон Калабрес заявив на слуханнях, що надзвичайно важко встановити зв’язок "енергію-за-зброю", але назвав три китайські компанії, які неодноразово згадуються Державним Департаментом і міністерством фінансів США. Тут стурбованість викликає той факт, що ці компанії є державними оборонними підприємствами і тому знаходяться під контролем комуністичного режиму Китаю.

Судан:

Китай – головний гравець у сфері розвідки і здобуванні нафти, а також у розвитку інфраструктури в Судані, повідомляє д-р Ерік Рівс, який опублікував звіт (що вийшов у досить різкій формі) про роль Китаю в захисті хартумського режиму. Дев’ятисторінковий звіт описує, як Пекін надає "постійну військову, економічну і дипломатичну” підтримку [правлячій партії Судану] "Національний ісламський фронт", навмисно перешкоджаючи прогресові на шляху до припинення геноциду.

Стрілецька зброя, яку Китай відправив до Хартум, є найосновнішим видом зброї смертоносного арабського ополчення "Джаджавідов", на якому лежить відповідальність за більшість вбивств, за насильство і за те, що багато людей втратили дах над головою. Китайці також забезпечують [Хартум] середньокаліберною і важкою зброєю, зокрема, військовими літаками. Китай навіть допомагає Хартуму в розвитку виробництва їхньої власної зброї.

Західні нафтові компанії не хочуть мати справи з режимом, який проводить політику геноциду й  війну проти бунтівного місцевого населення основних нафтових регіонів. Китайці ж завжди виявляли "явну зневагу до прав людини на користь розробки нафти в Південному Судані".

Вето, накладене Китаєм на Раду Безпеки ООН, не допускає втручання миротворчих сил, які могли б захистити цивільне населення й осіб, що надають допомогу, а також сприяти роззброєнню воюючої сторони. Поки Китай користується абсолютною підтримкою в Раді Безпеки ООН, Хартум не має ніякої можливості зупинити направлену на геноцид війну.

Велика Епоха

#img_left_nostream#Що може бути бездоганніше, ніж шкільний підручник. Але, на жаль, не всі сучасні книги навчального характеру містять достовірну інформацію. Підручники, написані на швидку руку за неперевіреними даними, – не об’єктивні, містять багато як орфографічних, так і граматичних помилок.

Хтось з авторів забуде включити в карту Курильські острови або область Калінінграда, а хтось переплутає ім’я і по батькові ученого. Інакше кажучи, тільки п’ята частина сучасних підручників пройшла експертизу міністерства освіти й науки.

Але є ще одне важливе питання: ті наукові дані, які були викладені в підручниках радянського часу, до цієї пори передруковуються в сучасні, хоча наука пішла далеко вперед, і сучасні досягнення здивували б багатьох.

Наприклад, в підручниках немає інформації про відкриття японським доктором Массару Емото (Masaru Emoto) дивовижної властивості води. Виявляється, вода запам’ятовує ту інформацію, із якою стикається і, знаходячись в організмі людини, змінює його.

Позитивна інформація оздоровлює тіло людини, негативна, відповідно, негативно впливає на нього. Багато учнів, дізнавшись про це, задумалися б: варто слухати важкий рок, який руйнує організм, чи  класичну музику, яка благотворно впливає на оздоровлення організму.

Або ще одне відкриття учених, пропущене в сучасних підручниках, – це, твердження, що рослини мають емоції.

Клів Бакстер (Cleve Backster), американський експерт, у 1966 р., використовуючи детектор брехні, випадково відкрив, що рослини мають емоційну високорівневу активність, яка подібна до емоційної активності людей. Він провів серію досліджень, які здивували весь світ.

І найголовніше: домінуюча в сучасних підручниках теорія походження життя на Землі, а, точніше, теорія Дарвіна, давно спростована!

Ученими підтверджено існування доісторичних цивілізацій. Це розкопки в Республіці Габон, розташованій в Африці, де був знайдений ядерний реактор, побудований два мільярди років тому, тоді як теорія Дарвіна говорить про походження людини всього лише 10 тис. років тому. Ще жодна мавпа не стала людиною, а в школах з покоління в покоління дітям підручники нав’язують сумнівну спорідненість із приматами.

Систематизуючи шкільну літературу відповідно до сучасних відкриттів і не роблячи  грубі помилки, можна підняти освіту на якісно новий рівень, що дозволяє дитині ширше дивитися на навколишній світ.

На конференції, що відбулася 31 серпня в Стокгольмі з приводу майбутнього відновлення Лівану, вдалося зібрати майже 940 млн. доларів, що майже удвічі більше суми 500 млн., яку планував зібрати шведський уряд – організатор конференції.

#img_left#США пожертвували більше 200 млн. доларів, Європейський Союз обіцяв 50 млн. додатково до зобов’язань, здійснених до війни.

Проте член комісії Євросоюзу Беніта Ферреро-Валднер, виступаючи на прес-конференції у Брюсселі вдень, до того вже попередила, що самі лише гроші не зможуть відновити Ліван. Вона розцінює фінансову допомогу тільки як перший крок і думає, що Євросоюзу потрібно проявити солідарність із ліванським народом.

”Відродження Лівану буде складним процесом, в якому змішаються фінансові, юридичні та політичні завдання. Перше, що ми повинні здійснити – це відновити повноваження ліванського уряду, тим самим підтримавши плани реабілітаційних робіт, розвитку й реформування”, – говорить пані Ферреро-Валднер.

Ліванський уряд за підтримки збройних сил ООН узяв на себе відповідальність управляти територією країни і роззброїти "Хезболлах", в той час, як Ізраїль зобов’язався вивести свої війська з південного Лівану, відповідно до резолюції 1701 ООН.

ООН неодноразово закликала Ізраїль зняти блокаду повітряного простору і водного Лівану. Ізраїльський уряд відповів, що не відмінить блокаду до поти, поки "Хезболлах" контролює південний Ліван.

Спостерігачі скептично ставляться до того, що слабкий ліванський уряд здатний зі свого боку виконати резолюцію ООН.

”Суверенітет ліванського уряду повинен бути повністю відроджений”, – заявила Ферреро-Валднер, додавши, що він повинен відновити свою владу в країні, і що Європейський Союз готовий допомогти ”реабілітації, реформам і планам розвитку”.

До того, як спалахнула війна, Ферреро-Валднер обговорювала плани соціально-економічного розвитку Лівану. Вона відзначила, що війна збільшила зобов’язання ЄС із проведення реформ на Близькому Сході.

Ізраїльські бомбардування впродовж 34-х днів бойових дій істотно пошкодили інфраструктуру Лівану і майно вартістю мільярди доларів, сказав прем’єр-міністр Лівану Фуад Синьйора на конференції у Стокгольмі.

Коли журналіст шведського телебачення на прес-конференції поставив питання прем’єр-міністрові Швеції Горану Персону про те, чи дотримується Ізраїль міжнародного права, він відповів: ”Зрозуміло, Ізраїль повинен дотримуватися міжнародного права. Проте слід сказати про те, що "Хезболлах" його порушує. Викрадання ізраїльських солдатів і бомбардування цивільних об’єктів в Ізраїлі також не відповідають міжнародним законам”. Прем’єр-міністр також сказав, що покласти край блокаді Лівану – дуже важливо для Ізраїлю.

Чова Чу. Велика Епоха

Від погодних умов залежать багато сфер людського життя: починаючи від сільського господарства і закінчуючи космонавтикою.

#img_left#А погода буває різною, і її прояви деколи можуть дуже здивувати. Наприклад, в місті Североєнісейські в Красноярському краї, вже в 20-х числах серпня відбувся рясний снігопад, що саме собою незвично.

В результаті в деяких місцях повалилися дерева й обірвалися лінії електропередач. Як повідомив заступник начальника Гідрометцентру Кабайкін З. Н. у період з 27 до 29 серпня висота снігу в Североєнісейському становила 22 см.

За його словами, причиною такого снігопаду стало те, що з північних широт на південь Евенкії спустився висотний циклон, і з ним – широкий осередок тропосферного холоду, у зв’язку з чим відбулося похолодання.

Можна відмітити дуже ранні приморозки і в Красноярську: цього року вони спостерігалися в середині серпня, що трапляється раз на 40 років. А 27-го того ж місяця температура в центрі краю вночі опустилася до + 0,8 градусів за Цельсієм. Такого не було вже протягом останніх ста років. Абсолютний мінімум був перекритий на 1,4 градуса.

2006 рік у Красноярському краї почався суворими морозами. Вони досягли – 45 градусів у центральних районах і до – 55 в Евенкії й трималися впродовж двох тижнів. Запам’ятається красноярцям і підвищення рівня води в річці Єнісей. В середині липня він піднявся вище за критичну відмітку більш ніж на 2 м, і частина набережної у місті опинилася під водою.

І це всього лише деякі дані окремого регіону. Але ж погода останнім часом підносить несподіванки в усьому світі. Щодо того, чи зв’язані такі явища із змінами клімату, в Гідрометцентрі не коментують – над цим працюють спеціальні інститути.

У будь-якому випадку, такі сюрпризи природи дійсно здатні здивувати. Але чи правильно говорити, що вони не залежать від людини? Від його безвідповідального ставлення до природи? Про це можна міркувати й міркувати.

#img_right#Чого хотіла добитися Комуністична партія Китаю (КПК), заарештувавши 15 серпня відомого правозахисника Гао Чжишена? Гао відомий в усьому світі, і навіть конгрес США ухвалив у квітні 2006 року резолюцію, наполягаючи на тому, щоб Китай відновив адвокатську ліцензію Гао. Очевидно, що арешт викличе безліч заперечень і протестів із боку  високопоставлених  людей.

Проте Пекін вирішив кинути виклик громадській думці і 18 серпня оголосив про арешт через контрольоване державою агентство “Сіньхуа”, викликавши тим самим бурхливу реакцію протесту, як в країні, так і за кордоном.

Китайські оглядачі, які дотримуються різних точок зору, 25 серпня в Національному клубі друку у Вашингтоні зустрілися для обговорення арешту Гао.  Мета зустрічі  полягала не тільки в тому, щоб засудити незаконний арешт, але і зрозуміти глибоко приховані причини й манеру, в якій  КПК оповістила про цю подію громадськість.

Жорстоке переслідування Гао та інших правозахисників не має бути на користь КПК, яка працює над поліпшенням свого іміджу до XVII з’їзду Зборів народних представників, а також  запланованих в 2008 році Олімпійських ігор.

Комуністична верхівка Китаю приділяє велику увагу контролю над трансляцією і публікацією новин у Китаї і за кордоном. Чому вони хочуть привернути увагу до такого безсовісного порушення прав людини?

П’ять доповідачів: два міжнародні фахівці з прав людини, відомий китайський адвокат – прихильник демократії, жертва репресій КПК і китайський письменник – обговорювали сучасні пріоритети комуністичного режиму Китаю. Перед нами явно постає картина політичного режиму, яка “тріщить по швах”, його внутрішня криза й боротьба за владу. В той самий час партійні чиновники пригнічують опонентів, недуже турбуючись про імідж партії.

Доповідачі дійшли висновку, що Гао заарештували з метою перевірити, який ефект може викликати цей інцидент.

“Велика кількість арештів, не тільки Гао, але й інших адвокатів, – ознака погіршення ситуації”, – говорить Вей Цзіншен, один із найбільш відомих адвокатів, прихильників демократії. Він відзначив, що росте кількість тривалих термінів тюремного ув’язнення політичних дисидентів порівняно із ситуацією п’ять років тому. Він називає політичну стратегію лідера Китаю Ху Цзінтао “політикою нападу”, як у Китаї, так і за його межами. Це викликано важким становищем КПК.

Пілот “Китайських Східних авіаліній” Юань Шен, який, прилетівши 8 серпня до Лос-Анджелеса, попросив політичного притулку в США, підтримав  дискусію про погіршення ситуації з правами людини в Китаї, сказавши, що у разі повернення на батьківщину, він не тільки б зазнав переслідування, але і взагалі міг би “зникнути”. Він сказав, що поліція була “дуже груба і жорстока з ним” через “здійснений ним злочин” – розмови із співробітником аеропорту з приводу виходу з КПК.

Міжнародний фахівець з прав людини Мортон Скляр сказав, що зараз у Китаї посилилося переслідування правозахисників, адвокати Китаю перебувають тепер під тиском режиму. На його думку, китайська влада “повернулася спиною до букви закону”. Скляр говорить, що США сприяють зростанню кількості порушень прав людини в Китаї. Сполучені Штати “економічно й політично покладаються на Китай” і потребують голосу Китаю в Раді безпеки ООН, де у нього є право вето з питань, що стосуються таких країн, як Судан, Ліван, Ірак, Іран і Північна Корея.

Щоб довести свою точку зору, адвокат Скляр навів як приклад випадок із міністром торгівлі Китаю Бо Силаєм.  Уряд США прийшов на допомогу, коли його звинуватили в тому, що він брав участь в “організації трудових таборів і репресіях”, в той час, коли він був губернатором провінції Ляонін у Китаї (2001-2004). Уряд  США втрутився в цю справу, стверджуючи, що Бо Силай має дипломатичну недоторканність, тоді як відповідач був усього лише членом “спеціальної делегації” з економічних питань. “Американський уряд порушує закон, прагнучи підтримати КПК”, – каже Скляр.

Представники групи зійшлися на думці, що часті скарги уряду США та інших демократичних країн на порушення прав людини в Китаї не становлять особливого занепокоєння для уряду Китаю, поки вони не заважають “звичайним відносинам” між країнами. Китайські лідери переконані, що американські чиновники насправді серйозно не турбуються про права людини, тому їх не хвилюють формальні скарги, подібні тій, що вони отримали після арешту Гао, та інші скарги щодо порушень прав людини.

Зараз головні погрози для продовження «звичайних відносин» і збереження влади КПК  є: 1) переслідування Фалуньгун і видаляння органів у тисяч живих послідовників, що спливло на світ; 2) ”9 коментарів”, які опубліковані  Epoch Times, і масовий вихід із Компартії. КПК прагне не дати просочитися новинам про видаляння органів, які шкодять їхнім суспільним відносинам і надіям на те, щоб бути визнаною  як ”нормальна” нація. КПК також прагне всіляко перешкоджати розповсюдженню  ”9-ти коментарів”, які стали причиною масового виходу з комуністичної партії.
Якщо враховувати ті ”моменти”, яких КПК боїться більше за все,  то можна повністю зрозуміти її мотиви.  ”Неприємності адвоката Гао почалися через те, що він брав участь у розслідуванні  злочинів проти Фалуньгун”, – пояснює кореспондент The Epoch Times Тяньлян Чжан. Гао сподобалися ”9 коментарів”, він вийшов із партії і красномовно пояснив, чому він підтримує вихід їх КПК: ”щоб  Китай міг зробити мирний перехід до вільного суспільства”.

Чжан склав хронологію подій, які демонструють посилення контролю і переслідування адвоката  Гао в міру того, як він усе більше брав участь у вищеназваних проблемах. Спостереження за ним почалося в жовтні минулого року після того, як він опублікував своє перше дослідження жертв репресій Фалуньгун. Контроль посилився в грудні 2005 року, коли він описав варварські тортури, які застосовують  до послідовників Фалуньгун. В цей самий час він відкинув КПК, оголосивши її ”жорстокою, невартою довіри, негуманною, злою партією”.  Пізніше, коли він зустрівся  із спеціальним доповідачем ООН із питань тортур Манфредом Новаком, агенти КПК намагалися влаштувати автомобільну аварію. За подальші три місяці Китайська комуністична партія двічі намагалася убити Гао, підлаковуючи їх як нещасні випадки.

Проте учасники дискусії  зробили висновок про те, що арешт Гао показує прагнення КПК таким чином  відвернути увагу від утечі пілота авіаліній Юаня, яке відбулося тижнем раніше. КПК завжди вдавалося управляти скаргами з приводу порушення прав людини, а арешт Гао виявився  лише дещо утрудненим. З іншого боку, біженець Юань привернув увагу до ”9-ти коментарів”. Юань переконував працівника аеропорту вийти з КПК  і тим самим торкнувся її хворого нерва. У Китаї ще до цього були неодноразові випадки втечі, але з цієї причини не тікав ще ніхто. КПК боїться, що випадок Юаня може стати дуже відомим.

Велика Епоха

#img_right#Чого хотіла добитися Комуністична партія Китаю (КПК), заарештувавши 15 серпня відомого правозахисника Гао Чжишена? Гао відомий в усьому світі, і навіть конгрес США ухвалив у квітні 2006 року резолюцію, наполягаючи на тому, щоб Китай відновив адвокатську ліцензію Гао. Очевидно, що арешт викличе безліч заперечень і протестів із боку  високопоставлених  людей.

Проте Пекін вирішив кинути виклик громадській думці і 18 серпня оголосив про арешт через контрольоване державою агентство “Сіньхуа”, викликавши тим самим бурхливу реакцію протесту, як в країні, так і за кордоном.

Китайські оглядачі, які дотримуються різних точок зору, 25 серпня в Національному клубі друку у Вашингтоні зустрілися для обговорення арешту Гао.  Мета зустрічі  полягала не тільки в тому, щоб засудити незаконний арешт, але і зрозуміти глибоко приховані причини й манеру, в якій  КПК оповістила про цю подію громадськість.

Жорстоке переслідування Гао та інших правозахисників не має бути на користь КПК, яка працює над поліпшенням свого іміджу до XVII з’їзду Зборів народних представників, а також  запланованих в 2008 році Олімпійських ігор.

Комуністична верхівка Китаю приділяє велику увагу контролю над трансляцією і публікацією новин у Китаї і за кордоном. Чому вони хочуть привернути увагу до такого безсовісного порушення прав людини?

П’ять доповідачів: два міжнародні фахівці з прав людини, відомий китайський адвокат – прихильник демократії, жертва репресій КПК і китайський письменник – обговорювали сучасні пріоритети комуністичного режиму Китаю. Перед нами явно постає картина політичного режиму, яка “тріщить по швах”, його внутрішня криза й боротьба за владу. В той самий час партійні чиновники пригнічують опонентів, недуже турбуючись про імідж партії.

Доповідачі дійшли висновку, що Гао заарештували з метою перевірити, який ефект може викликати цей інцидент.

“Велика кількість арештів, не тільки Гао, але й інших адвокатів, – ознака погіршення ситуації”, – говорить Вей Цзіншен, один із найбільш відомих адвокатів, прихильників демократії. Він відзначив, що росте кількість тривалих термінів тюремного ув’язнення політичних дисидентів порівняно із ситуацією п’ять років тому. Він називає політичну стратегію лідера Китаю Ху Цзінтао “політикою нападу”, як у Китаї, так і за його межами. Це викликано важким становищем КПК.

Пілот “Китайських Східних авіаліній” Юань Шен, який, прилетівши 8 серпня до Лос-Анджелеса, попросив політичного притулку в США, підтримав  дискусію про погіршення ситуації з правами людини в Китаї, сказавши, що у разі повернення на батьківщину, він не тільки б зазнав переслідування, але і взагалі міг би “зникнути”. Він сказав, що поліція була “дуже груба і жорстока з ним” через “здійснений ним злочин” – розмови із співробітником аеропорту з приводу виходу з КПК.

Міжнародний фахівець з прав людини Мортон Скляр сказав, що зараз у Китаї посилилося переслідування правозахисників, адвокати Китаю перебувають тепер під тиском режиму. На його думку, китайська влада “повернулася спиною до букви закону”. Скляр говорить, що США сприяють зростанню кількості порушень прав людини в Китаї. Сполучені Штати “економічно й політично покладаються на Китай” і потребують голосу Китаю в Раді безпеки ООН, де у нього є право вето з питань, що стосуються таких країн, як Судан, Ліван, Ірак, Іран і Північна Корея.

Щоб довести свою точку зору, адвокат Скляр навів як приклад випадок із міністром торгівлі Китаю Бо Силаєм.  Уряд США прийшов на допомогу, коли його звинуватили в тому, що він брав участь в “організації трудових таборів і репресіях”, в той час, коли він був губернатором провінції Ляонін у Китаї (2001-2004). Уряд  США втрутився в цю справу, стверджуючи, що Бо Силай має дипломатичну недоторканність, тоді як відповідач був усього лише членом “спеціальної делегації” з економічних питань. “Американський уряд порушує закон, прагнучи підтримати КПК”, – каже Скляр.

Представники групи зійшлися на думці, що часті скарги уряду США та інших демократичних країн на порушення прав людини в Китаї не становлять особливого занепокоєння для уряду Китаю, поки вони не заважають “звичайним відносинам” між країнами. Китайські лідери переконані, що американські чиновники насправді серйозно не турбуються про права людини, тому їх не хвилюють формальні скарги, подібні тій, що вони отримали після арешту Гао, та інші скарги щодо порушень прав людини.

Зараз головні погрози для продовження «звичайних відносин» і збереження влади КПК  є: 1) переслідування Фалуньгун і видаляння органів у тисяч живих послідовників, що спливло на світ; 2) ”9 коментарів”, які опубліковані  Epoch Times, і масовий вихід із Компартії. КПК прагне не дати просочитися новинам про видаляння органів, які шкодять їхнім суспільним відносинам і надіям на те, щоб бути визнаною  як ”нормальна” нація. КПК також прагне всіляко перешкоджати розповсюдженню  ”9-ти коментарів”, які стали причиною масового виходу з комуністичної партії.
Якщо враховувати ті ”моменти”, яких КПК боїться більше за все,  то можна повністю зрозуміти її мотиви.  ”Неприємності адвоката Гао почалися через те, що він брав участь у розслідуванні  злочинів проти Фалуньгун”, – пояснює кореспондент The Epoch Times Тяньлян Чжан. Гао сподобалися ”9 коментарів”, він вийшов із партії і красномовно пояснив, чому він підтримує вихід їх КПК: ”щоб  Китай міг зробити мирний перехід до вільного суспільства”.

Чжан склав хронологію подій, які демонструють посилення контролю і переслідування адвоката  Гао в міру того, як він усе більше брав участь у вищеназваних проблемах. Спостереження за ним почалося в жовтні минулого року після того, як він опублікував своє перше дослідження жертв репресій Фалуньгун. Контроль посилився в грудні 2005 року, коли він описав варварські тортури, які застосовують  до послідовників Фалуньгун. В цей самий час він відкинув КПК, оголосивши її ”жорстокою, невартою довіри, негуманною, злою партією”.  Пізніше, коли він зустрівся  із спеціальним доповідачем ООН із питань тортур Манфредом Новаком, агенти КПК намагалися влаштувати автомобільну аварію. За подальші три місяці Китайська комуністична партія двічі намагалася убити Гао, підлаковуючи їх як нещасні випадки.

Проте учасники дискусії  зробили висновок про те, що арешт Гао показує прагнення КПК таким чином  відвернути увагу від утечі пілота авіаліній Юаня, яке відбулося тижнем раніше. КПК завжди вдавалося управляти скаргами з приводу порушення прав людини, а арешт Гао виявився  лише дещо утрудненим. З іншого боку, біженець Юань привернув увагу до ”9-ти коментарів”. Юань переконував працівника аеропорту вийти з КПК  і тим самим торкнувся її хворого нерва. У Китаї ще до цього були неодноразові випадки втечі, але з цієї причини не тікав ще ніхто. КПК боїться, що випадок Юаня може стати дуже відомим.

Велика Епоха

Напередодні Китайського Нового 2005 року за місячним календарем п’ятирічний Сунь Мінюань стояв на вулиці міста Дехуй у Китаї з плакатом на шиї з проханням – допомогти врятувати його батьків, заарештованих за практику Фалуньгун. В середині липня 2006 року разом із бабусею він намагався відвідати свою маму. Поліція не дозволила їм побачитися.

#img_left#Його мати, Mа Чуньлі, із північного Сходу Китаю, була арештована в 2004 році за духовну практику Фалуньгун, оголошену поза законом. Тоді вона оголосила голодовку більш ніж на 500 днів, виражаючи протест проти свого арешту. Її чоловік, Сунь Сянь, який також займається Фалуньгун, був засуджений на термін 12 років після того, як його побили і серйозно покалічили.

За повідомленням сайта “Ясна Мудрість”, пані Mа Чуньлі, 35 років, раніше працювала в штаті Управління охороною водних ресурсів міста Дехуй провінції Цзілінь. Після того як в 1997 р. їй поставили діагноз рак грудей, їй удалося вилікуватися, на її думку, лише завдяки заняттям Фалуньгун. В результаті, вся її сім’я стала займатися Фалуньгун.

Після того як Сунь подав уряду прохання про припинення переслідування практикуючих Фалуньгун, за це поліція катувала його різними методами. Жорстоко допитуючи його методом “розтягання тіла в п’яти напрямах”, поліція пошкодила суглоби його ніг.

В результаті того, що він протягом майже місяця був прив’язаний до “ложа смерті” – це інший метод тортур, – у нього обм’якнули м’язи нижче талії. Зараз його утримують у в’язниці Цзілінь серед "старих і непрацездатних". Нікому з членів сім’ї не дозволяють відвідувати його.

До цього поліція викрадала Ма Чуньлі п’ять разів, після тортур вона кілька разів була на межі смерті. 14 грудня 2004 р. її насильно забрав Відділ громадської безпеки й ув’язнив. Коли поліція перевозила її в інше місце, на голову їй надягали чорний мішок.

У центрі ув’язнення Ма Чуньлі довелося пережити побої, тортури на “ложі смерті”, підвішування за наручники. Протестуючи проти тортур і ув’язнення, вона оголосила голодовку на більш ніж 500 днів.

У відповідь на її голодовку поліція насильно розжала їй зуби, вставила їй в стравохід тверду пластмасову трубку і рухала її у різні боки, піддаючи жінку “насильницькому годуванню” (форма тортур). Ці тортури поставили її життя під загрозу, і вона кілька разів потрапляла в камеру для тяжкохворих.

31 жовтня 2005 р., міський суд Дехуей незаконно засудив її до шести років позбавлення волі. Переживаючи, що вона через свою голодовку може померти у будь-який час, як персонал лікарні, так і персонал в’язниці не хотіли б прийняти її. У результаті довелося міському судові розглянути справу, щоб примусити в’язницю прийняти її.

Міська в’язниця Хейцзуйцзи міста Чаньчунь не повідомила сім’ю Mа Чуньлі навіть приблизне місце її перебування. Тоді її матір попросили поклопотатися про Ма в лікарні.

Наприкінці червня тюремна охорона заборонила родичам відвідувати Mа Чуньлі, виправдовуючи це тим, що такий візит вимагає схвалення начальника в’язниці. Усі начальники пішли у відпустку, і нікому було дати дозвіл.

В середині липня цього року бабуся Сунь Мінюаня супроводжувала дитину, яка намагалася зустрінуться з матір’ю. Поліція знов не дозволила їм побачитися.

Жінка-поліцейський сказала їм: "Mа Чуньлі не може ходити. Її можна відвідати тільки в самій в’язниці, а для цього потрібний спеціальний дозвіл". Вони просили допомоги у влади, але почули: "Нікого не немає на місці. Всі відпочивають у Сіньхуаньдао".

Вень Хуа. Велика Епоха