Blog

Президент України Володимир Зеленський заявив, що він може відкласти проведення виборів у країні та залишатися при владі доти, доки триває війна з Росією.

Про інші події в Україні та у світі читайте на порталі “вікна новини“. Там ви знайдете найсвіжіші новини та багато корисної й актуальної інформації.

В інтерв’ю “Бі-Бі-Сі”, опублікованому 22 червня, Зеленський не зміг гарантувати, що президентські вибори відбудуться 2024 року, коли закінчиться його п’ятирічний термін. Зеленський сказав, що українське законодавство забороняє проводити вибори, коли країна перебуває на воєнному стані, як це було після того, як 24 лютого 2022 року російські війська розпочали повномасштабне вторгнення в країну.

Коли Зеленського запитали, чи будуть вибори в Україні наступного року, він зазначив, що в Україні триває воєнний стан, і сказав, що сподівається на закінчення війни до наступного року, але не сказав, що допустить проведення виборів, навіть якщо війна з Росією триватиме до цього моменту.

“Вибори мають відбуватися в мирний час, коли немає війни, відповідно до закону, — сказав Зеленський. — Я дуже хочу, щоб наступного року був мир і життя було таким, яким воно було до війни”.

Поточний термін дії воєнного стану в Україні розрахований до 18 серпня 2023 року, хоча він може бути продовжений ще раз.

Спікер українського парламенту Руслан Стефанчук, який, як і Зеленський, є членом партії “Слуга народу”, також зазначив, що триваюча війна з Росією може призвести до перенесення виборів. В інтерв’ю “Українській правді” минулого тижня Стефанчук сказав, що проведення виборів у воєнний час “може призвести до дезінтеграції держави”.

“Ми не знаємо, як організувати голосування для майже 7 мільйонів [людей], які перебувають за межами України, — сказав Стефанчук, згідно з перекладом його зауважень “Українській правді”. — Ми не знаємо, як організувати голосування для тих регіонів, які тимчасово окуповані. Ми не знаємо, як забезпечити належне представництво, явку інших громадян під час воєнного стану і чи не піддадуться виборчі дільниці нападу. Тому, мені здається, дуже мудре рішення закладено в законодавстві України, що вибори не можуть проводитися під час воєнного стану”.

Передвиборча позиція Зеленського викликає критику в США

Колишній ведучий Fox News Такер Карлсон розкритикував передвиборчу позицію Зеленського в останньому епізоді своєї серії дописів у Твіттері у вівторок увечері. Карлсон висміяв американських політиків, які характеризують війну між Україною і Росією як боротьбу за збереження української демократії.

Карлсон регулярно критикував підтримку США української сторони і в березні запитав кандидатів у президенти США, якою мірою вони продовжуватимуть постачати українським військам зброю і чи вважають вони, що подальша підтримка України підвищує шанси прямого ядерного конфлікту між США і Росією.

Тіні Кокс, президент Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), закликає Зеленського взяти на себе зобов’язання провести вибори в термін, принаймні, з травня.

В інтерв’ю “Європейській правді” від 16 травня Кокс сказав, що Україна, як країна-член Ради Європи, “повинна провести вільні та справедливі вибори, тому що це одне із зобов’язань за статутом і за нашими конвенціями”. Кокс сказав, що він очікує проблем із проведенням виборів в Україні у воєнний час, але наполягає на тому, щоб Україна провела вибори незалежно від цього.

“Ніхто не буде звинувачувати Україну, якщо не все буде ідеально, — сказав він. — Усі звинувачуватимуть Україну, якщо ви не організуєте вибори”.

Досі адміністрація президента Джо Байдена наполягала на тому, що продовжуватиме підтримувати українські війська доти, доки вони не досягнуть успіхів на полі бою, що дадуть українському уряду сприятливу позицію в будь-якій потенційній мирній угоді з Росією.

Виступаючи 3 червня у Фінляндії, державний секретар США Ентоні Блінкен сказав, що “припинення вогню, яке просто заморожує існуючі лінії на місці” і дозволяє Путіну “закріпити контроль над захопленою ним територією, відпочити, переозброїтися і знову напасти — це не справедливий і міцний мир”.

Українські війська почали широко очікуваний контрнаступ, але минулого тижня “Бі-Бі-Сі” заявила, що прогрес у контрнаступі був “повільнішим, ніж хотілося б”.

В інтерв’ю німецькій газеті Bild минулого тижня генеральний секретар Організації Північноатлантичного договору (НАТО) Єнс Столтенберг сказав: “Ми повинні готуватися до того, що [війна в Україні] може затягнутися на роки. Ми не повинні послаблювати підтримку України”.

Кілька кандидатів у президенти США заявили, що в разі свого обрання вони або відмовляться від підтримки США війни в Україні, або наполягатимуть на мирних переговорах.

Колишній президент-республіканець Дональд Трамп заявив, що він укладе мирну угоду в Україні протягом 24 годин, якщо знову обійме Білий дім у 2024 році.

Республіканський губернатор Флориди Рон ДеСантіс сказав, що “невідомо”, який вигляд може мати ситуація до початку нового президентського терміну США в січні 2025 року, але сказав: “Я хочу побачити врегулювання цього питання”.

Кандидат у президенти від демократів Роберт Ф. Кеннеді-молодший запропонував свій власний мирний план для України.

“Ми запропонуємо вивести наші війська і ракети з ядерною зброєю від кордонів Росії. Росія виведе свої війська з України і гарантує її свободу і незалежність, – йдеться на сайті передвиборчої кампанії Кеннеді. – [Миротворці ООН] гарантують мир російськомовним східним регіонам України. Ми покладемо край цій війні. Ми покладемо край стражданням українського народу. Це стане початком ширшої програми демілітаризації всіх країн”.

 

Коммунистический режим Китая готовится начать войну на Тайване и в США, считает кандидат в президенты и бывший посол США в ООН Никки Хейли.

Хейли осудила Коммунистическую партию Китая (КПК) во время выступления в аналитическом центре American Enterprise Institute в Вашингтоне 27 июня. По ее словам, этот режим является не конкурентом Соединенных Штатов, а их самым серьезным врагом.

“Китай — это гораздо больше, чем просто конкурент”, — сказала Хейли. “Коммунистический Китай — это враг”.

“Конечная цель китайской коммунистической партии ясна: Китай готовит свой народ к войне”.

Комментарии Хейли последовали за заявлениями лидера КПК Си Цзиньпина, который сказал, что Китай должен готовиться к “экстремальным” ситуациям. Эту фразу многие интерпретировали как эвфемизм для военного конфликта.

Режим также начал агрессивную кампанию запугивания Тайваня, США и их союзников, проведя серию громких воздушных и морских перехватов их вооруженных сил.

“Эти провокации не являются совпадением или случайностью”, — сказала Хейли. Это целенаправленные действия коммунистической диктатуры, которая полна решимости расширить свою власть и победить Америку военным и экономическим способами”.

“Америка — цель номер один для Китая. Вопрос в том, что мы собираемся с этим делать?”.

Хейли сказала, что Соединенные Штаты должны противостоять Китаю во всех сферах, чтобы предотвратить войну за Тайвань, который, по утверждению КПК, является частью ее территории.

“Тайвань является самой непосредственной целью [китайской] коммунистической партии”, — сказала Хейли. “Если Китай вторгнется, это приведет к войне, которой никто из нас не хочет. Мы не можем этого допустить”.

Хейли заявила, что Соединенные Штаты десятилетиями способствовали такому положению дел, продолжая вести бизнес с Китаем.

Поскольку КПК придерживается стратегии военно-гражданского слияния, согласно которой все гражданские структуры должны служить военным целям, она смогла эффективно использовать “американское предпринимательство для подрыва американской мощи”, сказала Хейли.

Хейли добавила, что КПК “злоупотребляет” открытостью США и готовностью мирового либерального порядка вести бизнес с Китаем.

Либеральная экономическая теория “пренебрегает ролью китайской коммунистической идеологии”.

“Мы все помним китайский шар-шпион, который пролетел над нашей страной всего несколько месяцев назад”, — сказала Хейли. “Он не фотографировал наши прерии или пляжи. Он пролетал над американскими ядерными ракетными установками”.

“Мы должны действовать сейчас, чтобы сохранить мир и предотвратить войну. Нам нужен лидер, который сплотит наш народ для противостояния этой угрозе на всех фронтах”.

Хейли, которая также ранее занимала пост губернатора Южной Каролины, заявила, что администрации Байдена и Трампа не смогли принять адекватных мер по противодействию угрозе, исходящей от КПК.

Она осудила недавнюю поездку госсекретаря Энтони Блинкена в Китай, заявив, что этот визит не достиг ничего, кроме того, что Китай стал выглядеть более могущественным на международной арене.

Она также обрушилась на бывшего президента Дональда Трампа, заявив, что его администрация не смогла расширить фокус своего внимания на Китай за пределы сферы торговли.

Соединенные Штаты оказались в более слабой, чем нужно, позиции, потому что администрация Трампа не укрепила американские вооруженные силы в Азии, не прекратила передачу технологий Китаю и не сплотила союзников в регионе.

По материалам The Epoch Times USA

Комуністичний режим Китаю готується розпочати війну на Тайвані та у США, вважає кандидатка у президенти й колишній посол США в ООН Ніккі Гейлі.

Гейлі засудила Комуністичну партію Китаю (КПК) під час виступу в аналітичному центрі American Enterprise Institute у Вашингтоні 27 червня. За її словами, цей режим є не конкурентом Сполучених Штатів, а їхнім найсерйознішим ворогом.

“Китай — це набагато більше, ніж просто конкурент”, — сказала Гейлі. “Комуністичний Китай — це ворог”.

“Кінцева мета китайської комуністичної партії зрозуміла: Китай готує свій народ до війни”.

Коментарі Гейлі пролунали після заяв лідера КПК Сі Цзіньпіна, який сказав, що Китай має готуватися до “екстремальних” ситуацій. Цю фразу багато хто інтерпретував як евфемізм для військового конфлікту.

Режим також почав агресивну кампанію залякування Тайваню, США та їхніх союзників, провівши серію гучних повітряних і морських перехоплень їхніх збройних сил.

“Ці провокації не є збігом або випадковістю”, — сказала Гейлі. Це цілеспрямовані дії комуністичної диктатури, яка сповнена рішучості розширити свою владу й перемогти Америку військовим і економічним способами”.

“Америка — мета номер один для Китаю. Питання в тому, що ми збираємося з цим робити?”.

Гейлі сказала, що Сполучені Штати повинні протистояти Китаю у всіх сферах, щоб запобігти війні за Тайвань, який, за твердженням КПК, є частиною її території.

“Тайвань є найбезпосереднішою метою [китайської] комуністичної партії”, — сказала Гейлі. “Якщо Китай вторгнеться, це призведе до війни, якої ніхто з нас не хоче. Ми не можемо цього допустити”.

Гейлі заявила, що Сполучені Штати десятиліттями сприяли такому стану справ, продовжуючи вести бізнес із Китаєм.

Оскільки КПК дотримується стратегії військово-цивільного злиття, згідно з якою всі цивільні структури повинні служити військовим цілям, вона змогла ефективно використовувати “американське підприємництво для підриву американської потужності”, сказала Гейлі.

Гейлі додала, що КПК “зловживає” відкритістю США та готовністю світового ліберального порядку вести бізнес із Китаєм.

Ліберальна економічна теорія “нехтує роллю китайської комуністичної ідеології”.

“Ми всі пам’ятаємо китайську кулю-шпигуна, яка пролетіла над нашою країною всього кілька місяців тому”, — сказала Гейлі. “Вона не фотографувала наші прерії або пляжі. Вона пролітала над американськими ядерними ракетними установками”.

“Ми повинні діяти зараз, щоб зберегти мир і запобігти війні. Нам потрібен лідер, який згуртує наш народ для протистояння цій загрозі на всіх фронтах”.

Гейлі, яка також раніше обіймала посаду губернатора Південної Кароліни, заявила, що адміністрації Байдена і Трампа не змогли вжити адекватних заходів для протидії загрозі, яка походить від КПК.

Вона засудила нещодавню поїздку держсекретаря Ентоні Блінкена до Китаю, заявивши, що цей візит не досяг нічого, окрім того, що Китай став виглядати більш могутнім на міжнародній арені.

Вона також обрушилася на колишнього президента Дональда Трампа, заявивши, що його адміністрація не змогла розширити фокус своєї уваги на Китай за межі сфери торгівлі.

Сполучені Штати опинилися в слабшій, ніж потрібно, позиції, тому що адміністрація Трампа не зміцнила американські збройні сили в Азії, не припинила передання технологій Китаю і не згуртувала союзників у регіоні.

За матеріалами The Epoch Times USA

Глава НАТО Йенс Столтенберг и президент Украины Владимир Зеленский заняли центральное место на саммите Европейского Союза, подчеркнув важность, которую 27 лидеров ЕС придают защите своего восточного фланга от российской агрессии и укреплению обороноспособности Украины.

                    

В заявлении, опубликованном рано утром в пятницу после завершения встречи, лидеры подтвердили свою готовность “оказывать устойчивую военную поддержку Украине столько времени, сколько потребуется”.

Зеленский обратился к присутствующим по видеосвязи, а Столтенберг присутствовал на раннем обеде для лидеров. Но больше всего внимания за столом было уделено тому, что официально не стояло в повестке дня: последствиям потрясающего мятежа в России на выходных и его влиянию на правление президента Владимира Путина.

“Мятеж, который мы видели на выходных, демонстрирует, что в российской системе есть трещины и разногласия. В то же время важно подчеркнуть, что это внутренние российские дела”, — сказал Столтенберг.

Зеленский был более прямолинейным и возразил тем, кто утверждает, что обиженный Путин сделает его более непредсказуемым и опасным.

“Мы видим их слабость, которая нам так нужна”, — сказал он по видеосвязи. “Чем слабее будет Россия, и чем больше ее боссы будут бояться мятежей и восстаний, тем больше они будут бояться нас раздражать. Слабость России сделает ее безопасной для других”, — сказал он.

Лидеры ЕС, безусловно, согласились, что Путин получил удар.

Президент Литвы Гитанас Науседа, одной из нескольких стран ЕС, граничащих с Россией, настаивал на том, что это еще одна причина занять жесткую позицию по отношению к Путину.

Некоторые говорят, что “сильный Путин менее опасен, чем слабый. Я с этим не согласен. Мы должны двигаться вперед и быть решительными, потому что сейчас решающий момент истории”, — сказал Науседа.

“Это показало глубокие трещины в путинской системе. Этот мятеж прошлых выходных также будет иметь последствия, которые мы еще увидим”, ─ заявила президент Европейской комиссии Урсула фон дер Ляйен.

Представители нескольких стран-членов и институтов ЕС заявили, что хаос и нестабильность, вызванные мятежом, не только заставят ЕС удвоить поддержку Украины, обязавшись предоставить больше боеприпасов, но и гарантировать, что боевые действия и насилие не перекинутся на территорию самого блока.

“Нет места для колебаний, — заявила премьер-министр Эстонии Кая Каллас. “Мы должны продолжать увеличивать цену российской агрессии”.

В своем заявлении лидеры заявили, что они “готовы вместе с партнерами внести свой вклад в будущие обязательства по безопасности Украины, которые помогут Украине защитить себя в долгосрочной перспективе, сдерживать акты агрессии и противостоять попыткам дестабилизации”.

Большинство стран ЕС также являются членами НАТО, и на саммите Альянса 11-12 июля они будут пытаться предложить Украине больше гарантий безопасности, даже если это не приведет к полному членству в НАТО.

ЕС и его страны-члены уже предоставили около 75 миллиардов евро (82 миллиарда долларов) помощи как для укрепления военных запасов Украины, так и для того, чтобы удержать на плаву подорванную экономику страны.

Лидеры рассмотрели возможность использования замороженных активов России, которые оцениваются примерно в 200 миллиардов евро (217 миллиардов долларов), с этой целью и поручили Комиссии и внешнеполитическому ведомству найти наилучший способ сделать это в координации с международными партнерами, желающими сделать то же самое.

Некоторые страны опасаются, что правовые основания для этого еще слишком шаткие, а Европейский центральный банк предупредил, что конфискация этих активов или прибыли, полученной от них, может представлять серьезный риск для репутации евро. Чиновники заявили, что некоторые страны хотят наложить дополнительный налог на неожиданные доходы на деньги, которые будут использованы для восстановления Украины.

“Это похоже на низко висящий фрукт, — сказал премьер-министр Латвии Кришьянис Кариньш о замороженных российских активах. “Мы должны найти правовую основу для их использования, мобилизовать их, чтобы помочь России заплатить за ущерб, который она нанесла”.

Глава НАТО Єнс Столтенберг і президент України Володимир Зеленський зайняли центральне місце на саміті Європейського Союзу, підкресливши важливість, яку 27 лідерів ЄС надають захисту свого східного флангу від російської агресії і зміцненню обороноздатності України.

У заяві, опублікованій рано вранці в п’ятницю після завершення зустрічі, лідери підтвердили свою готовність “надавати стійку військову підтримку Україні стільки часу, скільки буде потрібно”.

Зеленський звернувся до присутніх по відеозв’язку, а Столтенберг був присутній на ранньому обіді для лідерів. Але найбільше уваги за столом було приділено тому, що офіційно не стояло на порядку денному: наслідкам приголомшливого заколоту в Росії на вихідних і його впливу на правління президента Владіміра Путіна.

“Заколот, який ми бачили на вихідних, демонструє, що в російській системі є тріщини і розбіжності. Водночас важливо підкреслити, що це внутрішні російські справи”, сказав Столтенберг.

Зеленський був більш прямолінійним і заперечив тим, хто стверджує, що ображений Путін зробить його більш непередбачуваним і небезпечним.

“Ми бачимо їхню слабкість, яка нам так потрібна”, — сказав він по відеозв’язку. “Чим слабшою буде Росія, і чим більше її боси будуть боятися заколотів і повстань, тим більше вони будуть боятися нас дратувати. Слабкість Росії зробить її безпечною для інших”, — сказав він.

Лідери ЄС, безумовно, погодилися, що Путін зазнав удару.

Президент Литви Гітанас Науседа, однієї з кількох країн ЄС, що межують з Росією, наполягав на тому, що це ще одна причина зайняти жорстку позицію стосовно Путіна.

Дехто каже, що “сильний Путін менш небезпечний, ніж слабкий. Я з цим не згоден. Ми повинні рухатися вперед і бути рішучими, тому що зараз вирішальний момент історії”, – сказав Науседа.

“Це показало глибокі тріщини в путінській системі. Цей заколот минулих вихідних також матиме наслідки, які ми ще побачимо”, ─ заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Представники кількох країн-членів та інституцій ЄС заявили, що хаос і нестабільність, спричинені заколотом, не лише змусять ЄС подвоїти підтримку України, зобов’язавшись надати більше боєприпасів, але й гарантувати, що бойові дії та насильство не перекинуться на територію самого блоку.

“Немає місця для вагань, — заявила прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас. “Ми повинні продовжувати збільшувати ціну російської агресії”.

У своїй заяві лідери заявили, що вони “готові разом з партнерами зробити свій внесок у майбутні зобов’язання щодо безпеки України, які допоможуть Україні захистити себе в довгостроковій перспективі, стримувати акти агресії і протистояти спробам дестабілізації”.

Більшість країн ЄС також є членами НАТО, і на саміті Альянсу 11-12 липня вони намагатимуться запропонувати Україні більше гарантій безпеки, навіть якщо це не призведе до повного членства в НАТО.

ЄС та його країни-члени вже надали близько 75 мільярдів євро (82 мільярди доларів) допомоги як для зміцнення військових запасів України, так і для того, щоб утримати на плаву підірвану економіку країни.

Лідери розглянули можливість використання заморожених активів Росії, які оцінюються приблизно в 200 мільярдів євро (217 мільярдів доларів), з цією метою і доручили Комісії та зовнішньополітичному відомству знайти найкращий спосіб зробити це в координації з міжнародними партнерами, які бажають зробити те ж саме.

Деякі країни побоюються, що правові підстави для цього ще занадто хиткі, а Європейський центральний банк попередив, що конфіскація цих активів або прибутку, отриманого від них, може становити серйозний ризик для репутації євро. Чиновники заявили, що деякі країни хочуть накласти додатковий податок на несподівані прибутки на гроші, які будуть використані для відновлення України.

“Це схоже на низько висячий фрукт, — сказав прем’єр-міністр Латвії Кріш’яніс Каріньш про заморожені російські активи. “Ми повинні знайти правову основу для їх використання, мобілізувати їх, щоб допомогти Росії заплатити за шкоду, яку вона завдала”.

В Киев приехала шведская экоактивистка Грета Тунберг. Она является членом Международной рабочей группы по экологическим последствиям войны.

Об этом 29 июня сообщил глава Офиса президента Украины Андрей Ермак.

Грета Тунберг поблагодарила Зеленского за приглашение и подчеркнула, что будет привлекать представителей экологических неправительственных организаций к диалогу об основных задачах Международной рабочей группы, чтобы привлечь внимание к экологическим последствиям войны. Она входит в состав международной группы, которая будет оценивать последствия боевых действий для окружающей среды, в частности масштабы экоцида после взрыва плотины Каховской ГЭС.

Президент Зеленский попросил участников группы обратить внимание на катастрофические последствия взрыва Каховской ГЭС, с которыми столкнулись жители Херсонской области.

Ранее известная шведская экоактивистка Грета Тунберг заявила, что Россия совершила экоцид на юге Украины и должна понести за это наказание.