Blog

Художник Николай Пимоненко — выдающаяся личность в мире украинского искусства, чьи картины являются выразительным отражением украинской культуры, быта и менталитета. Его работы наполнены уникальным национальным колоритом, что делает их не просто произведениями искусства, но и настоящими культурными источниками, погружающими зрителя в атмосферу украинской души.

Николай Пимоненко родился в 1862 году в пригороде Киева — Приорке, в семье хозяина иконописной мастерской, поэтому художественное мастерство было ему знакомо с самого детства.

Живописец прожил всю свою жизнь в единении с украинской природой, культурой и обычаями, что нашло свое отражение в его произведениях. Художник изображал простую украинскую жизнь, труд и радости народа, повседневные моменты жизни, которые стали символами украинской культуры.

На картинах Николая Пимоненко нередко можно увидеть  сцены сельской жизни, сенокосы, жатвы и т.д., описанные с особым вниманием к деталям и аутентичной атмосферой. Одной из самых известных картин Николая Пимоненко является произведение под названием «Жатва в Украине». На полотне художник с легкостью передает динамику происходящего: движение кос и серпов, шум разговоров, тяжелый труд в поле. На лицах персонажей можно видеть усталость, но и радость от труда, единение с природой и ощущение положительной энергии, которая царит во время урожайных работ.

Также Пимоненко посвятил немало картин праздничным обрядам и традициям – рождественским святкам, гаданиям, пасхальным службам и т.д. Благодаря этим полотнам мы можем видеть, как отмечали праздники наши предки и приобщиться к традиционной культуре.

Так, например, на картине «Пасхальная заутреня (Утро Христового Воскресенья)» художник изобразил людей, которые собрались возле небольшой церквушки и ждут своей очереди, чтобы освятить пасхи и пасхальные яйца. Тут можно заметить, насколько пасхи того времени отличаются от современных – они больше похожи на караваи или паляницы, только с крестом наверху.

Также одной из популярных работ живописца является картина «Украинская ночь. Свидание». Она изображает встречу парня и девушки, которые почему-то вынуждены встречаться ночью тайком от всех. Глядя на картину, невольно приходят на ум слова старинной украинской песни «Виклик»:

«Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна:

Ясно, хоч голки збирай…

Вийди, коханая, працею зморена,

Хоч на хвилиночку в гай!

Сядем укупі ми тут під калиною —

І над панами я пан…

Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею

Стелеться полем туман…»

Картины Николая Пимоненко являются настоящими шедеврами украинского неоромантизма, они погружают зрителя в атмосферу Украины XIX — начала ХХ века, показывая эпоху того времени.

Завораживающая простота и глубина смысла в работах Николая Пимоненко делают его творчество уникальным и неизменным источником вдохновения для многих поколений. Его картины стали историческим свидетельством украинской культуры и традиций, несущих в себе удивительную энергию и духовную гармонию.

Таким образом, работы Николая Пимоненко являются живым наследием украинской культуры, которое до сих пор продолжает вдохновлять и поражать своим уникальным художественным взглядом на мир и людей. Они помогают нам понять и уважать богатство и красоту украинского наследия, сохраняя его яркость и оригинальность на холстах и в сердцах зрителей.

Мария Мельничук

Художник Микола Пимоненко – видатна особистість у світі українського мистецтва, чиї картини є виразним відображенням української культури, побуту та менталітету. Його роботи наповнені унікальним національним колоритом, що робить їх не просто творами мистецтва, а й справжніми культурними джерелами, які занурюють глядача в атмосферу української душі.

Микола Пимоненко народився 1862 року в передмісті Києва — Пріорці, в сім’ї господаря іконописної майстерні, тож мистецька майстерність була йому знайома з самого дитинства.

Живописець прожив усе своє життя в єднанні з українською природою, культурою та звичаями, що знайшло своє відображення в його творах. Митець зображував просте українське життя, працю і радощі народу, повсякденні моменти життя, які стали символами української культури.

На картинах Миколи Пимоненка нерідко можна побачити сцени сільського життя, сінокоси, жнива тощо, описані з особливою увагою до деталей та автентичною атмосферою. Однією з найвідоміших картин Миколи Пимоненка є твір під назвою “Жнива в Україні”. На полотні художник з легкістю передає динаміку того, що відбувається: рух кіс і серпів, шум розмов, важка праця в полі. На обличчях персонажів можна бачити втому, але й радість від праці, єднання з природою та відчуття позитивної енергії, яка панує під час урожайних робіт.

Також Пимоненко присвятив чимало картин святковим обрядам і традиціям – різдвяним святкам, ворожінням, великоднім службам тощо. Завдяки цим полотнам ми можемо бачити, як відзначали свята наші предки та долучитися до традиційної культури.

Так, наприклад, на картині “Великодня заутрення (Ранок Христової Неділі)” художник зобразив людей, що зібралися біля невеличкої церкви та чекають на свою чергу, щоб освятити паски та великодні яйця. Тут можна помітити, наскільки паски того часу відрізняються від сучасних – вони більше схожі на короваї або паляниці, тільки з хрестом нагорі.

Також однією з популярних робіт живописця є картина “Українська ніч. Побачення”. Вона зображує зустріч хлопця та дівчини, які чомусь змушені зустрічатися вночі потайки від усіх. Дивлячись на картину, мимоволі спадають на думку слова старовинної української пісні “Виклик”:

“Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна:

Ясно, хоч голки збирай…

Вийди, кохана, працею зморена,

Хоч на хвилиночку в гай!

Сядемо укупі ми тут під калиною –

І над панами я пан…

Глянь, моя рибонько, – срібною хвилею

Стелиться полем туман…”

Картини Миколи Пимоненка є справжніми шедеврами українського неоромантизму, вони занурюють глядача в атмосферу України XIX – початку ХХ століття, показуючи епоху того часу.

Простота, що зачаровує, і глибина сенсу в роботах Миколи Пимоненка роблять його творчість унікальним і незмінним джерелом натхнення для багатьох поколінь. Його картини стали історичним свідченням української культури і традицій, що несуть у собі дивовижну енергію і духовну гармонію.

Таким чином, роботи Миколи Пимоненка є живою спадщиною української культури, яка й досі продовжує надихати та вражати своїм унікальним мистецьким поглядом на світ і людей. Вони допомагають нам зрозуміти й поважати багатство та красу української спадщини, зберігаючи її яскравість та оригінальність на полотнах і в серцях глядачів.

Марія Мельничук

Присутствие исчезающего вида дельфинов на гоночной трассе помешало проведению соревнований в первый день новозеландского этапа серии SailGP в субботу, пишет AP News.

На гоночной трассе в гавани Литтелтон недалеко от Крайстчерча на Южном острове обитает около 1000 из 10 000 дельфинов Гектора, которые являются эндемиками Новой Зеландии.

По условиям двухдневного мероприятия, гонки не могут проводиться, пока дельфины находятся на трассе или рядом с ней. Наблюдателям поручено следить за дельфинами и предупреждать организаторов, если они приближаются к гоночной зоне.

На сайте SailGP говорится следующее: “День гонки 1 отменен из-за продолжительной активности млекопитающих на гоночной трассе в течение всего запланированного гоночного окна”.

В субботу дельфины находились у стартовой линии дистанции в течение всего периода, когда должны были состояться гонки. 10 команд-участниц ждали на дистанции около 90 минут, прежде чем организаторы решили, что в этот день не хватит времени для проведения хотя бы одной гонки.

Три гонки флота были запланированы на субботу, еще две — на воскресенье, после чего три лучшие команды сойдутся в финале, чтобы определить чемпиона соревнований.

Организаторы заявили на сайте соревнований: “SailGP стремится свести к минимуму риск для морской среды и имеет комплексные протоколы, разработанные совместно с местными властями и экспертами, чтобы избежать контакта с дикой природой”.

Ожидается, что воскресные гонки пройдут по расписанию, если этому не помешают дельфины.

Влияние защитников природы

Литтелтон стал местом проведения новозеландского этапа серии после того, как Окленд сообщил, что не сможет принять соревнования. Главный исполнительный директор SailGP, уроженец Новой Зеландии Рассел Коутс, заявил, что Литтелтон больше не будет рассматриваться в качестве места проведения регаты из-за “активистов”.

Он имел в виду защитников природы, которые осудили решение о проведении соревнований в местах обитания дельфинов.

“К сожалению, в следующем году нас здесь не будет, а возможно, и вообще не будет, потому что нам нужны эти даты, чтобы вписаться в международный календарь”, — сказал Коутс.

Яхтсмены были разочарованы, но большинство из них смирились с причиной задержки.

“Мы не хотим участвовать в гонках, если на дистанции есть млекопитающие”, — сказал в телевизионном интервью новозеландский триммер Блэр Тьюк. “Это никому не выгодно”.

Гонки на высокотехнологичных катамаранах

Серия SailGP проводится уже четвертый год. В ней участвуют 10 национальных команд, которые гоняют на идентичных высокотехнологичных катамаранах F50, способных развивать скорость около 50 узлов (57 миль в час).

Крайстчерч — девятый этап серии. После Крайстчерча пройдут три регаты на Бермудах, в Галифаксе и Нью-Йорке, прежде чем три ведущие команды примут участие в финале в Сан-Франциско в июле.

Каждая регата включает в себя пять гонок флота перед финалом, победитель которого становится чемпионом. Чемпион получает 10 очков в общий зачет серии, вторая команда — девять очков, третья — восемь, а за 10-е место дается одно очко.

На данный момент у Австралии 66 очков, у Новой Зеландии — 58, у Канады — 52, у Испании — 48 и у Франции — 45. В прошлом году Канада выиграла соревнования в Литтелтоне, опередив Новую Зеландию, а Австралия победила на последнем этапе серии в Сиднее.

Присутність зникаючого виду дельфінів на гоночній трасі завадила проведенню змагань у перший день новозеландського етапу серії SailGP у суботу, пише AP News.

На гоночній трасі в гавані Літтелтон недалеко від Крайстчерча на Південному острові мешкає близько 1000 з 10 000 дельфінів Гектора, які є ендеміками Нової Зеландії.

За умовами дводенного заходу, перегони не можуть проводитися, поки дельфіни перебувають на трасі чи поруч із нею. Спостерігачам доручено стежити за дельфінами і попереджати організаторів, якщо вони наближаються до гоночної зони.

На сайті SailGP йдеться про таке: “День перегонів 1 скасовано через тривалу активність ссавців на гоночній трасі протягом усього запланованого гоночного вікна”.

У суботу дельфіни перебували біля стартової лінії дистанції протягом усього періоду, коли мали відбутися перегони. 10 команд-учасниць чекали на дистанції близько 90 хвилин, перш ніж організатори вирішили, що цього дня забракне часу для проведення хоча б одних перегонів.

Три змагання флоту було заплановані на суботу, ще два — на неділю, після чого три найкращі команди зійдуться у фіналі, щоб визначити чемпіона змагань.

Організатори заявили на сайті змагань: “SailGP прагне звести до мінімуму ризик для морського середовища і має комплексні протоколи, розроблені спільно з місцевою владою та експертами, щоб уникнути контакту з дикою природою”.

Очікується, що недільні перегони пройдуть за розкладом, якщо цьому не завадять дельфіни.

Вплив захисників природи

Літтелтон став місцем проведення новозеландського етапу серії після того, як Окленд повідомив, що не зможе прийняти змагання. Головний виконавчий директор SailGP, уродженець Нової Зеландії Рассел Коутс, заявив, що Літтелтон більше не розглядатиметься як місце проведення регати через “активістів”.

Він мав на увазі захисників природи, які засудили рішення про проведення змагань у місцях проживання дельфінів.

“На жаль, наступного року нас тут не буде, а можливо, і взагалі не буде, тому що нам потрібні ці дати, щоб вписатися в міжнародний календар”, — сказав Коутс.

Яхтсмени були розчаровані, але більшість із них змирилися з причиною затримки.

“Ми не хочемо брати участь у перегонах, якщо на дистанції є ссавці”, — сказав у телевізійному інтерв’ю новозеландський тример Блер Тьюк. “Це нікому не вигідно”.

Перегони на високотехнологічних катамаранах

Серія SailGP проводиться вже четвертий рік. У ній беруть участь 10 національних команд, які ганяють на ідентичних високотехнологічних катамаранах F50, здатних розвивати швидкість близько 50 вузлів (57 миль на годину).

Крайстчерч — дев’ятий етап серії. Після Крайстчерча пройдуть три регати на Бермудах, у Галіфаксі та Нью-Йорку, перш ніж три провідні команди візьмуть участь у фіналі в Сан-Франциско в липні.

Кожна регата передбачає п’ять перегонів флоту перед фіналом, переможець якого стає чемпіоном. Чемпіон отримує 10 очок у загальний залік серії, друга команда — дев’ять очок, третя — вісім, а за 10-те місце дається одне очко.

Наразі в Австралії 66 очок, у Нової Зеландії — 58, у Канади — 52, в Іспанії — 48 і у Франції — 45. Минулого року Канада виграла змагання в Літтелтоні, випередивши Нову Зеландію, а Австралія перемогла на останньому етапі серії в Сіднеї.

Германия в воскресенье осудила решение Израиля “изъять 800 гектаров земли, принадлежащей палестинцам”, в районе долины реки Иордан на оккупированном Западном берегу, сообщает Anadolu Agency.

“Мы решительно осуждаем объявление о конфискации более 800 гектаров земли на палестинских территориях в качестве израильской “государственной земли”. Это будет самое крупное изъятие за последние 30 лет”, — говорится в заявлении Министерства иностранных дел Германии на сайте X.

“Поселения нарушают международное право и нагнетают напряженность в этой крайне нестабильной ситуации”, — добавили в министерстве.

По сообщению государственного телеканала Израиля KAN, израильское правительство выделило для постройки поселений 800 гектаров земли в долине реки Иордан на оккупированном Западном берегу, заявив, что это “государственная земля”.

Німеччина в неділю засудила рішення Ізраїлю “вилучити 800 гектарів землі, що належить палестинцям”, у районі долини річки Йордан на окупованому Західному березі, повідомляє Anadolu Agency.

“Ми рішуче засуджуємо оголошення про конфіскацію понад 800 гектарів землі на палестинських територіях як ізраїльської “державної землі”. Це буде найбільше вилучення за останні 30 років”, — ідеться в заяві Міністерства закордонних справ Німеччини на сайті X.

“Поселення порушують міжнародне право і нагнітають напруженість у цій вкрай нестабільній ситуації”, — додали в міністерстві.

За повідомленням державного телеканалу Ізраїлю KAN, ізраїльський уряд виділив для будівництва поселень 800 гектарів землі в долині річки Йордан на окупованому Західному березі, заявивши, що це “державна земля”.

Власти Мексики сообщили, что в субботу были спасены 42 заложника, в том числе 18 детей, от преступных группировок после волны похищений в штате Синалоа, куда для усиления безопасности было направлено более 600 бойцов спецназа, пишет AP News.

Губернатор Синалоа Рубен Роча заявил, что полиция и вооруженные силы продолжают интенсивную операцию по поиску еще 24 похищенных.

Массовые похищения произошли в пятницу в разных районах региона Ла-Нория, расположенного за пределами столицы Синалоа города Кулиакан. По словам главы местной службы общественной безопасности Херардо Мериды, члены преступных группировок взяли в заложники как минимум три семьи.

Федеральные власти направили в Синалоа отряды спецназа для поиска пропавших людей. В районе также работают еще 300 солдат и батальон Национальной гвардии.

Местные власти не сообщили, кто стоит за массовыми похищениями, которые произошли через день после убийства трех человек в штате в регионе Бадирагуато.

В последние годы в Кулиакане и других городах штата происходили жестокие инциденты, в том числе убийства, совершенные членами картеля Синалоа.

18 марта 2024 года Китайское общество по изучению прав человека (CSHRS) организовало семинар на тему “Защита прав человека для меньшинств: прогресс в автономных этнических районах Китая” в рамках 55-й сессии Совета ООН по правам человека в Женеве. Семинар проходил в одной из аудиторий Женевского университета, что вызывает некоторые сомнения в независимости этого престижного вуза и его возможных связях с китайскими деньгами.

На семинаре Тибет и Синьцзян были представлены как образцовые регионы, где права человека соблюдаются и защищаются благодаря правлению КПК. Пекин направил на семинар Лян Цзюньяна, научного сотрудника Китайского центра тибетологических исследований, Цзя Чуньяна, исполнительного директора Центра исследований экономической и социальной безопасности Китайского института современных международных отношений, Цяо Башэна, директора Центра международных коммуникаций и исследований культурной безопасности Северо-Западного университета политических наук и права, и Туэрсун Айбай, доцента Школы журналистики и коммуникаций Синьцзянского университета. К ним присоединились Андре Лакруа, представленный как “бельгийский тибетолог”, но на самом деле являющийся школьным учителем на пенсии, который регулярно распространяет китайскую пропаганду о Тибете, и Дечен Шак-Дагсай, швейцарско-тибетский музыкант.

Эксперты КПК утверждали, что Китайская Народная Республика имеет давние традиции уважения и защиты прав и интересов этнических меньшинств, и что создание этнических автономных районов является проявлением принципа национального равенства и самоопределения. Они также утверждали, что Китай добился значительных успехов в экономическом, социальном, культурном и политическом развитии Тибета и Синьцзяна и что жители этих регионов пользуются высокой степенью автономии, религиозной свободы и прав человека.

Обвинения в обратном, по словам Ляна и Цяо, вызваны внешним вмешательством и саботажем со стороны враждебных сил, которые стремятся подорвать суверенитет и территориальную целостность Китая. Задача Туэрсуна Абая состояла в том, чтобы опровергнуть, что уйгуров принуждают к “принудительному труду”. Он утверждал, что западные исследователи, осуждающие “рабский труд”, и правительства, вводящие санкции против компаний, использующих уйгурский “организованный труд”, обрекают уйгуров на нищету. Туэрсун Абай имел наглость заявить, что именно они [Запад] несут реальную ответственность за нарушение прав человека в Синьцзяне.

Пожалуй, самыми позорными были выступления бывшего бельгийского школьного учителя Поля Лакруа и музыканта Дешена Шак-Дагсая. Организация Объединенных Наций официально осудила разлучение тибетских детей с семьями и обучение их в школах-интернатах, где отрицается тибетская и буддийская культура. Однако Лакруа и Шак-Дагсай имели наглость утверждать, что в Тибете царит религиозная свобода и что школы-интернаты на самом деле помогают тибетским детям и расширяют их возможности.

Цзя Чуньян представил псевдосоциологическое исследование, в ходе которого он спрашивал тибетских учеников и их родителей, нравятся ли им школы-интернаты, куда детей забирают насильно. Цзя сообщил, что “около двух третей учеников ответили, что им “очень нравится” жить в интернатах. Подавляющее большинство родителей, 71 процент, “спокойны” за своих детей, живущих в школах-интернатах”. Это напоминает старый советский анекдот о том, что в ходе опроса 100% граждан ответили, что “не могут пожаловаться” на то, как они живут… потому что жаловаться запрещено.

По материалам BITTER WINTER

Влада Мексики повідомила, що в суботу було врятовано 42 заручники, зокрема 18 дітей, від злочинних угруповань після хвилі викрадень у штаті Сіналоа, куди для посилення безпеки було направлено понад 600 бійців спецназу, пише AP News.

Губернатор Сіналоа Рубен Роча заявив, що поліція і збройні сили продовжують інтенсивну операцію з пошуку ще 24 викрадених.

Масові викрадення сталися в п’ятницю в різних районах регіону Ла-Норія, розташованого за межами столиці Сіналоа міста Куліакан. За словами голови місцевої служби громадської безпеки Херардо Меріди, члени злочинних угруповань узяли в заручники щонайменше три сім’ї.

Федеральна влада направила в Сіналоа загони спецназу для пошуку зниклих людей. У районі також працюють ще 300 солдатів і батальйон Національної гвардії.

Місцева влада не повідомила, хто стоїть за масовими викраденнями, які сталися через день після вбивства трьох людей у штаті в регіоні Бадірагуато.

Останніми роками в Куліакані та інших містах штату відбувалися жорстокі інциденти, зокрема вбивства, скоєні членами картелю Сіналоа.