Blog

Фінансист із Великої Британії стверджує, що президент Росії Володимир Путін веде проти нього “особисту вендету” через його роль у глобальних санкціях проти олігархів.

Білл Браудер, фінансист родом зі США, який пізніше став громадянином Великої Британії, найвідоміший тим, що успішно просував американський закон, відомий як “Закон Магнітського”, який дав змогу запровадити санкції проти російських чиновників, причетних до ув’язнення і смерті юриста, який викривав корупцію в Росії, Сергія Магнітського.

Пізніше Сполучені Штати розширили цей інструмент до Глобального закону Магнітського, щоб накладати візові заборони та заморожувати активи порушників прав людини з інших країн.

Виступаючи в програмі NTD “Лідери британської думки”, Браудер сказав, що режими санкцій у стилі “Магнітського” зараз існують у 35 країнах, і це “один із найстрашніших інструментів, на який звертають увагу диктатори, коли мають справу із Заходом”.

Але навіть після ухвалення першого закону Магнітського у 2012 році Путін “почав особисту вендету проти мене, щоб спробувати знищити мене”, — сказав він.

Компанія Брауера Hermitage Capital Management була одним із найбільших інвесторів у Росії в дев’яності та нульові роки. У 2005 році Росія депортувала його назад до Великої Британії і заборонила йому повторний в’їзд, заявивши, що він становить загрозу національній безпеці.

Браудер заявив, що російські чиновники провели обшук у його офісі в Москві й в підсумку заарештували Магнітського. І все тому, що він викривав російських олігархів.

“… У процесі інвестування я виявив, що багато компаній, у які я інвестував, були пограбовані російськими олігархами та друзями Путіна”, — сказав він. “І тоді я почав викривати корупцію. Я почав давати інформацію міжнародним ЗМІ про злочини олігархів”.

За оцінками Браудера, “Путін і близько 1000 осіб з його оточення за 23 роки вкрали у російської держави трильйон доларів”.

Після того як Магнітський помер у в’язниці у 2009 році за сумнівних обставин, Браудер розпочав свою місію з переслідування винних за межами Росії, зрозумівши, що “немає жодних шансів домогтися правосуддя всередині країни”. Кульмінацією цих зусиль став “Закон Магнітського”.

Відповідаючи на запитання, чи можна зробити закони ефективнішими, Браудер сказав, що одна з речей, яку можна змінити, це додати клептократію до числа злочинів.

На сьогодні Велика Британія ввела санкції щодо 85 фізичних і 6 юридичних осіб у рамках Глобального режиму з прав людини та 35 осіб у рамках Глобального антикорупційного режиму. Більшість людей у списку — росіяни і саудівці, а також четверо громадян Китаю і низка осіб із таких країн, як Білорусь, Бірма, Пакистан, Венесуела та Гамбія.

Після вторгнення Росії в Україну уряд Великої Британії також запровадив санкції проти 1562 фізичних і 184 юридичних осіб у рамках окремого режиму щодо Росії.

Однак уряд зазнав критики з боку парламентаріїв за те, що він не поспішає запроваджувати санкції щодо більш численних порушників прав людини з Китаю та інших країн, як-от колишня голова адміністрації Гонконгу Керрі Лам, колишній секретар Комуністичної партії Китаю в Сіньцзяні Чень Цюаньго та інші офіційні особи в Гонконзі й Сіньцзяні, проти яких запроваджено санкції США.

Міністерство закордонних справ, у справах Співдружності та розвитку, яке раніше заявляло, що не коментує майбутні санкції, не відповіло на прохання The Epoch Times про коментар.

Президент Джо Байден не планирует приносить извинения от имени Соединенных Штатов за использование атомной бомбы в Хиросиме во время Второй мировой войны, сообщает Белый дом.

Байден прибыл в Хиросиму 18 мая на саммит Большой семерки (G-7), став вторым действующим президентом США после Барака Обамы, посетившим этот город на западе Японии.

В последние недели журналисты несколько раз спрашивали Белый дом, выступит ли президент с заявлением об извинениях.

На вопрос об извинениях советник по национальной безопасности Джейк Салливан ответил: «Нет».

«Президент не будет делать заявления в Мемориальном парке мира. Вместе с другими лидерами G7 он будет участвовать в возложении венков и в нескольких других мероприятиях», — сказал Салливан журналистам 17 мая на борту Air Force One по пути в Японию.

«Он, как один из лидеров G7, приехал отдать дань уважения как истории, так и премьер-министру [Фумио] Кисиде, который родом из Хиросимы».

Во время Второй мировой войны американский бомбардировщик B-29 сбросил первую в мире атомную бомбу на Хиросиму 6 августа 1945 года.

Считается, что непосредственно в результате взрыва погибло 80 000 человек, а радиоактивное облучение унесло еще десятки тысяч жизней.

Через три дня второй B-29 сбросил еще одну атомную бомбу в городе Нагасаки, в результате чего погибло около 40 000 человек.

Вскоре после бомбардировок японский император Хирохито объявил о безоговорочной капитуляции во Второй мировой войне, заявив в радиообращении, что «противник начал применять новую и самую жестокую бомбу, разрушительная сила которой поистине колоссальна».

По материалам The Epoch Times USA

Президент Джо Байден не планує перепрошувати від імені Сполучених Штатів за використання атомної бомби в Хіросимі під час Другої світової війни, повідомляє Білий дім.

Байден прибув до Хіросими 18 травня на саміт Великої сімки (G-7), ставши другим чинним президентом США після Барака Обами, який відвідав це місто на заході Японії.

Останніми тижнями журналісти кілька разів запитували Білий дім, чи виступить президент із заявою про вибачення.

На запитання про вибачення радник із національної безпеки Джейк Салліван відповів: “Ні”.

“Президент не робитиме заяви в Меморіальному парку миру. Разом з іншими лідерами G7 він братиме участь у покладанні вінків і в кількох інших заходах”, — сказав Салліван журналістам 17 травня на борту Air Force One дорогою до Японії.

“Він, як один із лідерів G7, приїхав віддати данину поваги як історії, так і прем’єр-міністру [Фуміо] Кісіді, який родом із Хіросими”.

Під час Другої світової війни американський бомбардувальник B-29 скинув першу у світі атомну бомбу на Хіросиму 6 серпня 1945 року.

Вважається, що безпосередньо внаслідок вибуху загинуло 80 000 осіб, а радіоактивне опромінення забрало ще десятки тисяч життів.

Через три дні другий B-29 скинув ще одну атомну бомбу на місто Нагасакі, внаслідок чого загинуло близько 40 000 людей.

Незабаром після бомбардувань японський імператор Хірохіто оголосив про беззастережну капітуляцію у Другій світовій війні, заявивши в радіозверненні, що “супротивник почав застосовувати нову й найжорстокішу бомбу, руйнівна сила якої воістину колосальна”.

За матеріалами The Epoch Times USA

Бывшая премьер-министр Великобритании Лиз Трасс во время визита в Тайбэй в среду призвала к созданию “экономического НАТО” в стиле холодной войны для противодействия экономическому доминированию китайского режима.

Она также призвала “все свободные страны” поддержать свободу самоуправляемой республики, чем вызвала гнев Пекина, который претендует на суверенитет над островом.

Трасс — первая бывшая премьер-министр Великобритании, посетившая Тайвань со времен поездки Маргарет Тэтчер на остров в 1990-х годах.

Выступая с программной речью в аналитическом центре The Prospect Foundation, Трасс сказала, что, по ее мнению, демократическим странам необходимо “нечто подобное” Координационному комитету по многостороннему экспортному контролю, неформальной организации западного блока, которая координировала эмбарго против советского блока во время холодной войны.

“Что я хочу видеть с экономической стороны, так это развитие экономического НАТО. Координацию между странами, которые поддерживают свободу и надлежащее свободное предпринимательство”, — сказала она.

“Это была бы организация, которая имела бы надлежащее министерское представительство и правильную политику для согласования наилучшего подхода к Китаю — наилучшего подхода к экспорту технологий, наилучшего подхода в случае экономического принуждения, наилучшего подхода к торговле и инвестициям”.

Критикуя “слишком много противоречивых сообщений из свободного мира”, Трасс сказала, что комплексный обзор Великобритании должен “абсолютно ясно показать, что Китай — это угроза”. Она предостерегла от доверия китайскому режиму и попыток “цепляться за идею, что мы можем как-то сотрудничать с Китаем по таким вопросам, как изменение климата, как будто в этом нет ничего плохого”.

Риши Сунак и министр иностранных дел Джейм Клеверли отвергли риторику о холодной войне с Китаем, утверждая, что эта страна играет важную роль в глобальных делах.

Но Трасс сказала, что у Запада нет выбора, поскольку Пекин “уже начал стремиться к самоутверждению”, “увеличивает свой военно-морской флот с угрожающей скоростью” и “формирует союзы с другими странами, которые хотят видеть свободный мир в упадке”.

“У нас есть только один выбор: умиротвориться и приспособиться к этой стратегии или принять меры сейчас, чтобы предотвратить конфликт”, — сказала Трасс.

Она предостерегла правительство Великобритании от будущей интеграции с китайской экономикой, призвав министров исключить возобновление британо-китайского экономического и финансового диалога.

Она также сказала, что европейские страны не должны “умывать руки” из-за географической удалённости Тайваня, поскольку “блокада или вторжение на Тайвань подорвет свободу и демократию в Европе”.

По материалам The Epoch Times USA

Колишня прем’єр-міністрка Великої Британії Ліз Трасс під час візиту в Тайбей у середу закликала до створення “економічного НАТО” в стилі холодної війни для протидії економічному домінуванню китайського режиму.

Вона також закликала “всі вільні країни” підтримати свободу самоврядної республіки, чим викликала гнів Пекіна, який претендує на суверенітет над островом.

Трасс — перша колишня прем’єр-міністрка Великої Британії, яка відвідала Тайвань з часів поїздки Маргарет Тетчер на острів у 1990-х роках.

Виступаючи з програмною промовою в аналітичному центрі The Prospect Foundation, Трасс сказала, що, на її думку, демократичним країнам необхідно “щось подібне” до Координаційного комітету з багатостороннього експортного контролю, неформальної організації західного блоку, яка координувала ембарго проти радянського блоку під час холодної війни.

“Що я хочу бачити з економічного боку, так це розвиток економічного НАТО. Координацію між країнами, які підтримують свободу і належне вільне підприємництво”, — сказала вона.

“Це була б організація, яка мала б належне міністерське представництво та урядову політику для узгодження найкращого підходу до Китаю — найкращого підходу до експорту технологій, найкращого підходу в разі економічного примусу, найкращого підходу до торгівлі та інвестицій”.

Критикуючи “занадто багато суперечливих повідомлень з вільного світу”, Трасс сказала, що комплексний огляд Великої Британії повинен “абсолютно ясно показати, що Китай — це загроза”. Вона застерегла від довіри до китайського режиму і спроб “чіплятися за ідею, що ми можемо якось співпрацювати з Китаєм щодо таких питань, як зміна клімату, ніби в цьому немає нічого поганого”.

Ріші Сунак і міністр закордонних справ Джейм Клеверлі відкинули риторику про холодну війну з Китаєм, стверджуючи, що ця країна відіграє важливу роль у глобальних справах.

Але Трасс сказала, що у Заходу немає вибору, оскільки Пекін “уже почав прагнути до самоствердження”, “збільшує свій військово-морський флот із загрозливою швидкістю” і “формує союзи з іншими країнами, які хочуть бачити вільний світ у занепаді”.

“У нас є тільки один вибір: умиротворитися й пристосуватися до цієї стратегії або вжити заходів зараз, щоб запобігти конфлікту”, — сказала Трасс.

Вона застерегла уряд Великої Британії від майбутньої інтеграції з китайською економікою, закликавши міністрів унеможливити відновлення британо-китайського економічного й фінансового діалогу.

Вона також сказала, що європейські країни не повинні “умивати руки” через географічну віддаленість Тайваню, оскільки “блокада або вторгнення на Тайвань підірве свободу і демократію в Європі”.

За матеріалами The Epoch Times USA

Повені, які забрали життя щонайменше 13 людей в північній італійській області Емілія-Романья, завдали збитків на мільярди євро і особливо сильно вдарили по сільському господарству, заявив у четвер губернатор регіону.

Проливні дощі цього тижня спустошили східну частину регіону, відому як Романья, спричинивши до 300 зсувів, 23 розливи річок, близько 400 пошкоджених або зруйнованих доріг і 42 затоплених муніципалітети.

За даними сільськогосподарської асоціації Coldiretti, під водою опинилися понад 5 000 фермерських господарств у регіоні, який включає так звану “Фруктову долину”, а також кукурудзяні та зернові поля.

Повені є останніми в серії екстремальних погодних явищ, які обрушилися на Італію протягом останнього року, коли колись виняткові катастрофи стають звичайною частиною життя.

Щонайменше 10 000 людей були змушені покинути свої домівки, а багато з тих, хто залишився в затоплених районах, залишилися без електрики. Одну із загиблих віднесло від її будинку і викинуло на пляж за 20 км від нього.

У зв’язку з тим, що повені порушили автомобільне і залізничне сполучення по всьому регіону, профспілки працівників аеропортів погодилися відкласти страйк, який був запланований на п’ятницю, на прохання уряду.

На музиканта Бориса Гребенщикова склали протокол за адміністративною статтею про так звану дискредитацію армії. Інформацію про це виявила “Медіазона”. Справу розгляне Тверський районний суд Москви, дата засідання поки не призначена. За статтею може загрожувати штраф, а в разі складання другого подібного протоколу протягом року — кримінальне переслідування.

Що саме стало причиною для складання протоколу, на сайті суду не йдеться. Гребенщиков — лідер групи “Акваріум”, один із найвідоміших представників російського року. Зараз він не живе в Росії. Після російського вторгнення в Україну нерідко виступав з антивоєнними висловлюваннями, зокрема й на своїх концертах, які він дає за кордоном. За його позицію Гребенщикова неодноразово критикували прокремлівські коментатори.

Як зазначає “Медіазона”, у січні депутат Держдуми від “Єдиної Росії” Султан Хамзаєв попросив Слідчий комітет перевірити слова Гребенщикова на предмет сприяння тероризму і дискредитації армії. Він вказав на те, що Гребенщиков в одному з інтерв’ю “заявив про направлення коштів на допомогу Україні, а також розкритикував дії РФ в Україні”. Поки незрозуміло, чи пов’язаний протокол із цим зверненням депутата.

“Дискредитацією армії” російські правоохоронні органи можуть порахувати найрізноманітніші висловлювання, що не збігаються з кремлівськими оцінками війни в Україні, — від гасел на підтримку миру, навіть без згадки про Україну, до заяв із прямим засудженням дій російських військ.