Избранный президент США Дональд Трамп намерен депортировать всех иммигрантов, находящихся в США нелегально, в течение своего четырехлетнего срока, но хочет заключить соглашение о защите так называемых иммигрантов-«мечтателей», заявил он в интервью, показанном в воскресенье в программе NBC News «Meet the Press with Kristen Welker».
Трамп также заявил, что в первый же день своего пребывания в должности планирует принять исполнительные меры, чтобы попытаться покончить с правом гражданства по рождению, которое дает гражданство любому, кто родился в США, независимо от иммиграционного статуса его родителей.
Ожидается, что Трамп, республиканец, который выиграл второй срок в Белом доме, обещая массовые депортации, объявит нелегальную иммиграцию чрезвычайной ситуацией национального масштаба, когда вступит в должность 20 января, и привлечет ресурсы всего федерального правительства для поддержки широкомасштабных репрессий.
По оценкам Министерства внутренней безопасности США, по состоянию на январь 2022 года в США нелегально находилось около 11 миллионов иммигрантов, хотя сегодня эта цифра, скорее всего, выше. В интервью NBC News Уэлкер спросила Трампа, планирует ли он депортировать всех, кто не имеет легального статуса.
«Я думаю, что мы должны это сделать», – сказал Трамп. «Это очень непросто. Вы знаете, у нас есть правила, нормы, законы».
Трамп заявил, что хочет заключить сделку по защите иммигрантов-«мечтателей», незаконно ввезенных в США в детстве, и сказал, что республиканцы открыты для этой идеи.
Во время своего президентства в 2017-2021 годах Трамп пытался прекратить программу, которая предоставляет иммигрантам облегчение депортации и разрешение на работу, но был отвергнут Верховным судом.
Планы Трампа по отмене гражданства по праву рождения, скорее всего, столкнутся с юридическими проблемами. Это право вытекает из поправки к Конституции США и поддерживается прецедентом Верховного суда 1898 года.
В разговоре с Уэлкер Трамп предположил, что республиканцам, возможно, придется добиваться внесения поправки в Конституцию, чтобы решить этот вопрос, а это непростой процесс.
«Возможно, нам придется снова обратиться к народу», – сказал он.
Будущий министр пограничного контроля Трампа Том Хоман и заместитель главы администрации Стивен Миллер в программе Fox News «Sunday Morning Futures» заявили, что Конгресс должен обеспечить значительное увеличение финансирования иммиграционной службы.
Американский совет по иммиграции, выступающий за иммиграцию, подсчитал, что депортация всех иммигрантов, находящихся в США нелегально, в течение более чем десяти лет обойдется в 88 миллиардов долларов ежегодно.
Обраний президент США Дональд Трамп має намір депортувати всіх іммігрантів, які перебувають у США нелегально, протягом свого чотирирічного терміну, але хоче укласти угоду про захист так званих іммігрантів-«мрійників», заявив він в інтерв’ю, показаному в неділю в програмі NBC News «Meet the Press with Kristen Welker».
Трамп також заявив, що в перший же день свого перебування на посаді планує вжити виконавчих заходів, щоб спробувати покінчити з правом громадянства за народженням, яке дає громадянство будь-кому, хто народився в США, незалежно від імміграційного статусу його батьків.
Очікується, що Трамп, республіканець, який виграв другий термін у Білому домі, обіцяючи масові депортації, оголосить нелегальну імміграцію надзвичайною ситуацією національного масштабу, коли вступить на посаду 20 січня, та залучить ресурси всього федерального уряду для підтримки широкомасштабних репресій.
За оцінками Міністерства внутрішньої безпеки США, станом на січень 2022 року в США нелегально перебувало близько 11 мільйонів іммігрантів, хоча сьогодні ця цифра, найімовірніше, є вищою. В інтерв’ю NBC News Крістен Велкер запитала Трампа, чи планує він депортувати всіх, хто не має легального статусу.
«Я думаю, що ми повинні це зробити», – сказав Трамп. «Це дуже непросто. Ви знаєте, у нас є правила, норми, закони».
Трамп заявив, що хоче укласти угоду щодо захисту іммігрантів-«мрійників», незаконно ввезених до США в дитинстві, і сказав, що республіканці відкриті для цієї ідеї.
Під час свого президентства у 2017-2021 роках Трамп намагався припинити програму, яка надає іммігрантам полегшення депортації та дозвіл на роботу, але був відкинутий Верховним судом.
Плани Трампа щодо скасування громадянства за правом народження, найімовірніше, зіткнуться з юридичними проблемами. Це право випливає з поправки до Конституції США і підтримується прецедентом Верховного суду 1898 року.
У розмові з Велкер Трамп припустив, що республіканцям, можливо, доведеться домагатися внесення поправки до Конституції, щоб вирішити це питання, а це непростий процес.
«Можливо, нам доведеться знову звернутися до народу», – сказав він.
Майбутній міністр прикордонного контролю Трампа Том Хоман і заступник глави адміністрації Стівен Міллер у програмі Fox News «Sunday Morning Futures» заявили, що Конгрес має забезпечити значне збільшення фінансування імміграційної служби.
Американська рада з імміграції, яка виступає за імміграцію, підрахувала, що депортація всіх іммігрантів, які перебувають у США нелегально, протягом більш ніж десяти років обійдеться у 88 мільярдів доларів щорічно.
Президент Грузии Саломе Зурабишвили заявила, что поговорила с избранным президентом США Дональдом Трампом и президентом Франции Эммануэлем Макроном о прошедших в прошлом месяце парламентских выборах в ее стране, которые, по ее мнению, были сфальсифицированы.
«Глубокая беседа с президентами Трампом и Макроном», – сообщила Зурабишвили, которая находилась в Париже на торжественном открытии собора Нотр-Дам, на сайте X поздно вечером в субботу.
«In depth discussion with Presidents Trump & Macron. Exposed the stolen election and extremely alarming repression against the people of Georgia. Underscored the need for a strong US. The Georgian people have a friend in Donald Trump. God bless the United States of America pic.twitter.com/w9myeFG61P
«Разоблачил украденные выборы и крайне тревожные репрессии против народа Грузии».
Зурабишвили стала рупором продолжающегося уже несколько недель движения протеста после октябрьского голосования, которое принесло победу правящей партии «Грузинская мечта», и ее последующего заявления о том, что она приостанавливает усилия по вступлению в Европейский союз.
Лидер главной оппозиционной партии Грузии и несколько других ее членов были задержаны во время протестов, а в субботу оппозиция заявила, что один из ее политиков был избит во время полицейского рейда в ее офис.
Грузинские СМИ также сообщили, что съемочная группа оппозиционного телеканала «Пирвели» подверглась нападению людей в масках во время трансляции с места протеста.
«Сегодня вечером российский режим снова работает в Тбилиси – преследует гражданских лиц на улицах, спасаясь от террора, нападает на политиков, СМИ, артистов», – написала Зурабишвили в отдельном посте на сайте X в субботу, опубликовав видео, на котором группа людей в капюшонах с дубинками избивает нескольких человек в здании.
Зурабишвили, выполняющая в основном церемониальную роль президента, и оппозиция обвиняют “Грузинскую мечту” в проведении все более авторитарной, антизападной и пророссийской политики в стране с населением 3,7 миллиона человек.
Кремль отрицает, что Россия вмешивается в ситуацию в Грузии, которую Москва сравнивает с революцией «Майдан» 2014 года в Украине, в результате которой был свергнут пророссийский президент.
Президент Грузії Саломе Зурабішвілі заявила, що поговорила з обраним президентом США Дональдом Трампом і президентом Франції Еммануелем Макроном про парламентські вибори в її країні, які, на її думку, були сфальсифіковані.
«Глибока бесіда з президентами Трампом і Макроном», – повідомила Зурабішвілі, яка перебувала в Парижі на урочистому відкритті собору Нотр-Дам, на сайті X пізно ввечері в суботу.
«In depth discussion with Presidents Trump & Macron. Exposed the stolen election and extremely alarming repression against the people of Georgia. Underscored the need for a strong US. The Georgian people have a friend in Donald Trump. God bless the United States of America pic.twitter.com/w9myeFG61P
«Викрив вкрадені вибори і вкрай тривожні репресії проти народу Грузії».
Зурабішвілі стала рупором руху протесту, який триває вже кілька тижнів, після жовтневого голосування, яке принесло перемогу правлячій партії «Грузинська мрія», та її подальшої заяви про те, що вона припиняє зусилля зі вступу до Європейського союзу.
Лідера головної опозиційної партії Грузії та кількох інших її членів було затримано під час протестів, а в суботу опозиція заявила, що одного з її політиків було побито під час поліцейського рейду в її офіс.
Грузинські ЗМІ також повідомили, що знімальна група опозиційного телеканалу «Пірвелі» зазнала нападу людей у масках під час трансляції з місця протесту.
«Сьогодні ввечері російський режим знову працює в Тбілісі – переслідує цивільних осіб на вулицях, нападає на політиків, ЗМІ, артистів», – написала Зурабішвілі в окремому дописі на сайті X у суботу, опублікувавши відео, на якому група людей у капюшонах з кийками б’є кількох людей у будівлі.
Зурабішвілі, яка виконує здебільшого церемоніальну роль президента, та опозиція звинувачують «Грузинську мрію» в проведенні дедалі авторитарнішої, антизахідної та проросійської політики в країні з населенням 3,7 мільйона осіб.
Кремль заперечує, що Росія втручається в ситуацію в Грузії, яку Москва порівнює з революцією «Майдан» 2014 року в Україні, в результаті якої було повалено проросійського президента.
В субботу румынские прокуроры провели обыск нескольких объектов недвижимости в рамках расследования возможного незаконного финансирования президентских выборов в стране, на следующий день после того, как высший суд аннулировал результаты голосования после обвинений в российском вмешательстве, Reuters.
В пятницу суд постановил, что выборы должны быть проведены снова, ввергнув Румынию, члена Европейского союза и НАТО, в институциональный хаос и вызвав опасения, что доверие населения к государству может быть подорвано.
Прокуроры не назвали кандидата, чья кампания подвергается расследованию, но документы, рассекреченные на этой неделе Советом национальной безопасности, посвящены кампании Кэлина Джорджеску – ультраправого, пророссийски настроенного критика НАТО.
Джорджеску, который хочет прекратить поддержку Румынией Украины против вторжения России, получил лишь однозначную поддержку в опросах общественного мнения перед первым туром голосования 24 ноября, но в этом туре занял первое место, что вызвало вопросы о достоверности выборов.
До решения суда второй тур голосования по определению результатов выборов был запланирован на воскресенье. Дата повторного голосования пока не назначена.
Рассекреченные документы свидетельствуют о том, что избирательный процесс был испорчен в результате манипуляций с голосами, нарушений в ходе предвыборной кампании и непрозрачного финансирования.
В субботу прокуроры сообщили, что в центральном городе Брашов прошли три обыска.
«Обыски направлены на возможное участие физического лица в незаконном финансировании избирательной кампании кандидата в президенты Румынии путем использования денежных сумм… (которые) могли быть получены в результате совершения преступлений и впоследствии были введены в процесс отмывания денег», – говорится в заявлении прокуратуры.
Россия отвергла обвинения румынских чиновников во вмешательстве в выборы.
Министр иностранных дел России Сергей Лавров в субботу заявил агентству ТАСС: «Нам глубоко безразлично, чем они там занимаются, пытаясь оправдать свои махинации», комментируя расследование возможного вмешательства России.
В одном из несекретных документов разведка Румынии заявила, что Джорджеску массово продвигался на платформе социальных сетей TikTok с помощью скоординированных аккаунтов, алгоритмов рекомендаций и платного продвижения.
TikTok отрицает, что к Джорджеску было применено особое отношение, утверждая, что его аккаунт был помечен как политический и к нему относились как к любому другому.
В пятницу Джорджеску заявил, что решение суда об аннулировании результатов выборов равносильно «перевороту». Он призвал избирательные органы игнорировать это решение. Он задекларировал ноль средств, потраченных на предвыборную кампанию.
Уходящий президент Клаус Йоханнис, который останется на своем посту до повторных выборов, сообщил в социальной сети X, что он разговаривал с председателем Европейской комиссии Урсулой фон дер Ляйен.
«Мы согласились, что необходимо усилить безопасность социальных сетей после выборов в нашей стране», – сказал он.
У суботу румунські прокурори провели обшук кількох об’єктів нерухомості в рамках розслідування можливого незаконного фінансування президентських виборів у країні, наступного дня після того, як вищий суд анулював результати голосування після звинувачень у російському втручанні, Reuters.
У п’ятницю суд ухвалив, що вибори мають бути проведені знову, кинувши Румунію, члена Європейського союзу і НАТО, в інституційний хаос і викликавши побоювання, що довіру населення до держави може бути підірвано.
Прокурори не назвали кандидата, чия кампанія піддається розслідуванню, але документи, розсекречені цього тижня Радою національної безпеки, присвячені кампанії Келіна Джорджеску – ультраправого, проросійськи налаштованого критика НАТО.
Джорджеску, який хоче припинити підтримку Румунією України проти вторгнення Росії, отримав лише однозначну підтримку в опитуваннях громадської думки перед першим туром голосування 24 листопада, але в цьому турі посів перше місце, що викликало запитання щодо достовірності виборів.
До рішення суду другий тур голосування щодо визначення результатів виборів був запланований на неділю. Дату повторного голосування поки що не призначено.
Розсекречені документи свідчать про те, що виборчий процес було зіпсовано внаслідок маніпуляцій із голосами, порушень під час передвиборчої кампанії та непрозорого фінансування.
У суботу прокурори повідомили, що в центральному місті Брашов відбулися три обшуки.
«Обшуки спрямовані на можливу участь фізичної особи в незаконному фінансуванні виборчої кампанії кандидата в президенти Румунії шляхом використання грошових сум… (які) могли бути отримані внаслідок вчинення злочинів і згодом були введені в процес відмивання грошей», – ідеться в заяві прокуратури.
Росія відкинула звинувачення румунських чиновників у втручанні у вибори.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у суботу заявив агентству ТАСС: «Нам глибоко байдуже, чим вони там займаються, намагаючись виправдати свої махінації», коментуючи розслідування можливого втручання Росії.
В одному з несекретних документів розвідка Румунії заявила, що Джорджеску масово просувався на платформі соціальних мереж TikTok за допомогою скоординованих акаунтів, алгоритмів рекомендацій і платного просування.
TikTok заперечує, що до Джорджеску було застосовано особливе ставлення, стверджуючи, що його акаунт було позначено як політичний і до нього ставилися як до будь-якого іншого.
У п’ятницю Джорджеску заявив, що рішення суду про анулювання результатів виборів рівносильне «перевороту». Він закликав виборчі органи ігнорувати це рішення. Він задекларував нуль коштів, витрачених на передвиборчу кампанію.
Президент, що йде, Клаус Йоганніс, який залишиться на своїй посаді до повторних виборів, повідомив у соціальній мережі X, що він розмовляв із головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.
«Ми погодилися, що необхідно посилити безпеку соціальних мереж після виборів у нашій країні», – сказав він.
Супруги купили итальянский таунхаус на аукционе со стартовой ценой в один евро (1,10 доллара США) и смогли превратить его в потрясающий особняк в ренессансном стиле стоимостью 250 000 долларов США.
Совет города Самбука-ди-Сицилия выставил на аукцион 16 заброшенных домов в горной деревне на Сицилии, за символическую цену в один евро.
В январе 2019 года 70-летний Масуд Ахмади и его 60-летняя жена Шелли, которые происходят из сельской местности округа Монтгомери, штат Мэриленд, близ Вашингтона, приобрели заброшенный таунхаус 18-го века всего за 10 500 долларов.
«Когда я впервые приехал, мне очень понравилась деревня. Это красивое маленькое поселение. Мне нравится барочная архитектура зданий, и мне подошло местоположение», — говорит Масуд.
Однако, по словам супругов, заброшенный дом имел разрушенные внутренние стены, которые были окрашены в коричневый цвет, а комнаты были заполнены старым хламом, включая ретро-коляску.
«Дом был непригоден для жизни, и я не мог себе представить, что смогу справиться с этим проектом, потому что это было выше моей зарплаты», — сказал Масуд.
Супруги также столкнулись с еще одним вызовом, который заключался в том, чтобы отремонтировать дом в трехлетний срок, установленный городским советом, но они справились с этим благодаря помощи местных архитекторов и ремесленников.
«Мой архитектор проделал фантастическую работу, и когда я впервые зашел туда, я не мог поверить своим глазам», — сказал Масуд. «Это требует много терпения, но конечный результат — это то, чем я буду радоваться годами. Это дом эпохи Возрождения».
Потратив 200 000 долларов на некогда «непригодный для жизни» трехэтажный дом, они переделали каждую часть дома с двумя спальнями, площадью 250 квадратных метров, но решили сохранить и поддерживать исторические элементы, включая оригинальные деревянные окна, пол, выложенный майоликовой плиткой, и сводчатый двубалочный потолок.
350-летний дом имеет три ванные комнаты, гостиную и мраморную кухню открытой планировки, а также террасу на крыше с видом на горы.
«Баланс дома практически полностью переделан, и это дает вам сочетание современного и исторического», — говорит Масуд. «Вы видите отблеск прошлого, но также имеете современные удобства, даже лифт».
Чтобы максимизировать экономический эффект, все, от кухонных шкафов до мраморного пола, было приобретено у местных предпринимателей в деревне.
«За $200 000, которые мы потратили, вы не найдете ничего, что можно было бы сравнить с прекрасным видом, спокойствием деревни, всеми удобствами и близостью к морю», — говорит Масуд.
Весь процесс был безболезненным, но единственной главной проблемой, по словам пары, стала пандемия, которая остановила проект на несколько месяцев.
Средние летние температуры в Самбуке-ди-Сицилия составляют 25°C, здесь есть множество средневековых площадей и разрушенная арабская крепость девятого века, Фортино-ди-Маццаллаккар.
Теперь Масуд хочет расширить дом, приобретя соседний участок, где можно было бы обустроить еще четыре спальни, гараж и сад.
«Я был очень впечатлен тем, насколько гостеприимны жители деревни», — сказал Масуд. «Они встретили нас с распростертыми объятиями. У меня появилось много друзей, буквально все в деревне знают нас по имени».
«Здесь, в Самбуке, много эмигрантов, и мы часто собираемся вместе, устраиваем вечеринки», — говорит он. «Поблизости есть десятки виноградников, которые имеют международную известность, и это идеальное место для дегустации вин, а к вину подают отличную еду».
Масуд никогда не жил в маленькой деревне, поэтому для него этот опыт был «волнующим».
Кроме теплоты общины и доступа к качественной еде и барам, Масуд говорит, что Сицилия находится недалеко от Палермо, а исторические достопримечательности, такие как Долина храмов, находятся всего в часе езды от него.
«Путешествовать по Европе очень легко. Я приезжаю в Палермо, оставляю машину на долговременной стоянке, а затем могу улететь в Рим, Париж, Венецию и Лондон», — говорит Масуд.
Ремонт дома Масуда завершился в январе 2022 года, и он считает, что сейчас он стоит не менее $250 000.
«Я бы однозначно рекомендовал сделать то, что мы сделали», — говорит Масуд. Наберитесь терпения, не спешите и работайте с местными жителями».
Сотрудники Epoch Times внесли вклад в подготовку этого отчета.
Итак, американцы определились с лидером. Какие изменения возвращение Дональда Трампа принесет миру и украинцам в частности? Об этом мы поговорили с Александром Леоновым, исполнительным директором центра прикладных политических исследований «Пента».
Мы обсудили, как будут развиваться отношения между Вашингтоном и Киевом, а также угрозы, исходящие от Китая, и использование им современных технологий для достижения глобальных захватнических амбиций.
Приветствуем Вас. Спасибо, что присоединились.
Дональд Трамп — снова президент. Как, по Вашему мнению, изменится с возвращением администрации Трампа внешняя политика США, в частности в отношениях с Китаем и Россией, особенно учитывая, что он планирует заполнить свой кабинет противниками Китая?
Как мы можем наблюдать не только по риторике Дональда Трампа, но и по его действиям во время его первого президентского срока, и он, и его ближайшее окружение считают именно Китай стратегическим врагом Америки. Именно врагом, а не оппонентом, не конкурентом и т.д. Именно во времена Трампа начались масштабные торговые войны между Китаем и Соединенными Штатами. Поэтому сотрудничество или сближение Китая с Российской Федерацией недопустимо для Дональда Трампа. И именно поэтому, очевидно, он будет требовать от России как минимум дистанцироваться от Китая в формате той самой Big deal, о которой он очень много говорит. Но, с другой стороны, мы понимаем, что это невозможно. Невозможно, во-первых, учитывая то, в какую экономическую зависимость Россия попала от Китая. А во-вторых, Китай так просто не отпустит Россию. Это первая точка напряжения, которая может возникнуть между Соединенными Штатами и администрацией Дональда Трампа с одной стороны, и Путиным и Россией — с другой. Поэтому попытки Дональда Трампа замириться с Россией, попытки, чтобы Россия подписала мир с Украиной, может постигнуть очень много подводных камней.
Еще один подводный камень — это участие войск КНДР в войне против Украины, потому что КНДР подписала стратегическое соглашение с Россией. С другой стороны, мы должны понимать, что Соединенные Штаты имеют оборонный Союз с Южной Кореей. На территории Южной Кореи находится семь военных баз Соединенных Штатов. Итак, если Северная Корея получит российское оружие, получит опыт войны, там научат пилотов как управлять современными российскими самолетами. И если Северная Корея получит российские технологии и российскую современную авиацию, это сломает паритет на Корейском полуострове и может привести к тому, что в случае обострения уже непосредственно военным Соединенных Штатов придется участвовать в войне. То есть все связано. И Дональду Трампу придется обращать внимание на такие нюансы, когда он будет говорить о прекращении войны. Потому что, с одной стороны, есть его обещание прекратить все войны на планете, и на Ближнем Востоке, и обострение на Дальнем Востоке, и войну Украины и России, но это может привести к тому, что вспыхнут новые войны и новые угрозы, где Соединенные Штаты не смогут уже настолько изолированно себя вести, фактически только помогать оружием, а придется вступать в прямое вооруженное столкновение.
Как Вы считаете, Трамп на самом деле может завершить войну, и на каких условиях?
Очевидно Трамп будет пытаться это сделать. Скорее всего до его инаугурации будет много работы по подготовке драфта мирного соглашения. Он будет давить и на Россию, и на Украину. Будут какие-то предложения взаимных уступок. Какая цель? Чтобы уже в день инаугурации Дональда Трампа он смог об этом сказать в своей инаугурационной речи: мол, я обещал, я это сделал. И чтобы уже на следующий день, а возможно, для большего эффекта уже в это же день, начались эти переговоры, о которых он много говорит. Неизвестно, насколько это удастся администрации Дональда Трампа, но то, что он будет прилагать чрезвычайные усилия для того, чтобы это мирное соглашение состоялось, это абсолютно точно, это 100%. Вопрос в том, как там будут учтены интересы Украины и как там будут учтены интересы Европы, потому что сейчас война Украины и России в том числе затрагивает интересы Европы, Европейского Союза.
Европа чувствует себя в опасности. Это важно. И просто так сбросить Украину на Европу тоже будет очень сложно, поскольку Соединенным Штатам Дональда Трампа, в том числе в случае противостояния, хотя бы торгового, с Китаем, не обойтись без помощи Европейского Союза. Вот здесь возникает такая плоскость для переговоров и для учета общих интересов. Но важно, чтобы Украина и Европа действовали вместе. Вместе говорили с новой администрацией Соединенных Штатов о защите интересов как Украины, так и Европейского Союза.
Можем ли мы ожидать новых санкций против России?
Это возможно, и здесь может быть интересный момент, потому что Дональд Трамп уже заявлял, что он выставит определенные условия и Украине, и России, на которые те должны пойти. Если в отношении Украины он угрожал прекратить помощь, то в отношении России он как раз угрожал дополнительными санкциями. Такими санкциями может быть удар по энергетике России, дополнительные санкции против российских и нефтяных компаний и газовых компаний. И что главное: Дональд Трамп обещал, кстати, без привязки к России, сделать все от него зависящее, чтобы цена на нефть упала до 50 долларов за баррель. И будем честными, если он пойдет на этот шаг, это будут самые страшные санкции против России, потому что в этом случае российский бюджет уйдет в минус. И если мы учтем то, с каким дисконтом Россия вынуждена продавать свою нефть и газ за границу, и какие совокупные расходы несет из-за того, что это, ну фактически, серый импорт, если говорить о теневом танкерном флоте России, то все это ударит по российской экономике гораздо больше, чем предыдущие санкции.
Трамп еще во время своей предвыборной кампании обещал устроить настоящую полномасштабную торговую войну против Китая. Насколько этот сценарий возможен? И как это повлияет на мировую экономику в целом?
Я думаю, это вполне возможно, и об этом Трамп постоянно говорит. Более того, он вообще угрожал во время предвыборной кампании всем странам, которые отказываются от американского доллара, введением пошлины. Он угрожал непосредственно Китаю о введении отдельной пошлины на китайские товары и так далее, то есть он уже даже на уровне избирательной кампании был заточен на торговое противостояние с Китаем, и поэтому этот сценарий вполне возможен. Тем более что Дональд Трамп считает, что именно Америка и его администрация должны сдерживать Китай. И поэтому, если он начнёт торговую войну с Китаем, то ему придётся искать помощи у Европейского Союза, потому что Китай понимает, если начнётся масштабная торговая война с Соединёнными Штатами, то китайской экономике будет крайне нужно лояльное отношение со стороны Европейского Союза.
В своей предыдущей каденции Трамп выражал большую поддержку Тайваню. Если эта поддержка сейчас будет увеличиваться, не обострит ли это еще в большей степени отношения между США и Китаем?
Я думаю, что США Дональда Трампа будут идти на обострение с Китаем особенно в вопросах торговли, а для Китая это главное, и для китайской экономики, которая переживает сейчас не лучшие времена, это крайне важно. Помощь, например, Тайваню будет поводом для того, чтобы Китай шел на определенные обострения. Но здесь есть один нюанс. Если Соединенные Штаты помогут Тайваню критически укрепить свою оборону, то произойдет ли вторжение материкового Китая на Тайвань? Это большой вопрос. В самом маленьком месте в проливе 120 км для десантной высадки это крайне сложная задача и, я думаю, что Китай 10 раз подумает перед тем, как начать такую атаку, поскольку больше шансов получить военное поражение, чем получить какие-то победы.
Соединенные Штаты долгое время не давали Украине ATACAMS, которые бьют на более чем 300 км, именно потому, что часть была зарезервирована за Тайванем, поскольку как раз это оружие для Тайваня является стратегическим и может зачистить побережье Китая, там где есть наиболее возможное накопление войск для вторжения. Тайвань заранее начал строить несколько заводов по производству критически важных чипов, которые ранее производились только на Тайване, в Соединенных Штатах. Речь идет о трех заводах, и уже в следующем году первый должен заработать. Здесь есть диверсификация экономики абсолютно в духе Трампа, мол вы переносите в том числе производство Соединенных Штатов, а мы за это вам обеспечиваем безопасность. И Тайвань диверсифицирует риски на случай китайской агрессии, то есть Китай может разрушить производство на Тайване, но не остановить его.
И, собственно говоря, это тот стратегический союз, к которому должна стремиться Украина в, например, отношениях с Соединенными Штатами, чтобы в Украине был прямой экономический интерес Соединенных Штатов. И не зря некоторое время даже шла речь о залежах лития, которые для бизнеса Илона Маска и вообще для Штатов являются критически важными, но вот собственной добычи нет или есть в недостаточном объеме для того, чтобы удовлетворить потребности экономики Соединенных Штатов.
Как Вы считаете, поддержка Украины со стороны Соединенных Штатов как-то изменится после обострения отношений с Китаем из-за Тайваня? Или это связанные процессы?
Я подозреваю, что, к большому сожалению, по состоянию на сейчас для Дональда Трампа персонально, который будет формировать политику, это не связанные вещи. Но и украинская дипломатия, и европейская дипломатия, и наши друзья в Соединенных Штатах, в том числе среди республиканцев, должны сделать все, чтобы донести до Дональда Трампа вопрос, что все эти вещи связаны. И Тайвань, и ситуация на Ближнем Востоке, и Украина связаны тем, что фактически сформировался некий, знаете, черный Интернационал, новая ось зла, которая фактически манипулирует обострением, и идет на обострение в разных концах света. И это происходит так скоординировано, что нельзя замириться в одной точке мира и не получить обострение в другой. То есть это системная проблема, которую надо решать системно, и именно в привязке друг к другу. Я думаю, если удастся донести эту идею Дональду Трампу, то дело пойдет гораздо лучше. И тогда будет понятно, что в Украине сдерживают не только Россию, но и вообще эти диктаторские режимы (Китай, Северная Корея, Иран), которые являются по факту союзниками России.
Какова вообще роль Китая в этой войне России против Украины?
Очевидно, что Китай мог бы эту войну остановить, и очевидно, что именно благодаря Китаю Россия имеет возможности войну продолжать. По официальным данным Государственного Департамента, когда его глава Энтони Блинкен докладывал Конгрессу, что до 90% всей электроники идет через Китай, электроники в Россию, где-то 70% станков с числовым программным управлением тоже идет через Китай.
Все это говорит о том, что именно Китай фактически поддерживает базу России для того, чтобы она могла вести войну. Именно Китай закупает значительную часть энергоресурсов. Китай использует эту войну чтобы фактически войти и захватить целые российские отрасли. Речь идет об Автопроме, например. Все это говорит о том, что Китай действительно заинтересован в том, чтобы война продолжалась. Но здесь есть один важный нюанс, на котором стоит сыграть, потому что по некоторым оценкам по состоянию на сейчас Китай и Россия вышли на максимум своего сотрудничества в экономическом плане, это примерно 4-5%, которые есть в экономике Китая. Но Китай критически зависит от торговли, например, с Европейским Союзом, с Соединенными штатами. И вот доля этих стран превышает 40%.
То есть фактически Китай вышел на границу своих интересов в России и ему надо каким-то образом идти на деэскалацию в отношениях с цивилизованными странами. Здесь опять же есть возможности для того, чтобы давить на Китай. И это, кстати, один из вариантов, каким образом может Дональд Трамп заставить Россию садиться за стол переговоров, это давить не на Россию, а на Китай. Вот как он умеет: жестко, грубо, с ультиматумами. Но это может сработать.
Вы говорите, что Китай может остановить войну, но ему это не выгодно. С другой стороны, он выступает неким миротворцем, предлагает свой мирный план. Насколько можно сказать, что он на самом деле заинтересован в прекращении военных действий? Какую цель он на самом деле преследует?
Важно понимать истинную цель Китая. Потому что Китай увидел в войне России против Украины, в российской агрессии возможности для себя, для того чтобы переписать глобальную систему безопасности. Потому что эта система безопасности, которая сложилась после Второй мировой войны, была почти разрушена, когда Россия осуществила агрессию, интервенцию и незаконную аннексию территории Крыма. А уже в 22-м году фактически эта система была окончательно демонтирована, она перестала работать. И именно поэтому ООН, на которую мы очень жалуемся, Совет Безопасности ООН, оказались абсолютно недееспособными, потому что они были созданы, как продукт после Второй мировой войны и как раз должны были работать, как точка согласия сверхдержав, которыми были СССР и Соединенные Штаты. Сейчас эти системы не работают. И, очевидно, нужно создать новую. И именно поэтому есть много разговоров о Третьей мировой, потому что для того, чтобы создать новую систему безопасности, надо либо договориться всем крупным странам, либо получить свое право силой оружия. Именно поэтому Китай хочет быть модератором мирного процесса для того, чтобы во время этих переговоров говорить о новой глобальной системе безопасности, распределении на зоны влияния.
Собственно говоря, это не столько мои мысли, а это чуть ли не прямая речь Си Цзиньпина, который во время своей встречи в Сан-Франциско с Джо Байденом фактически прямым текстом предложил создание новых зон влияния, предложил возможности для сотрудничества и торговли: мол, мы просто не будем лезть в дела друг друга, договоримся и будем торговать, и это будет хорошо для всех. Путин говорит о многополярном мире, а Китай видит его биполярным, где на одном полюсе будет именно Китайская Народная Республика, а на другом — Соединенные Штаты и другие страны западного мира.
Раньше Украина называла Китай своим другом. А после этих страшных событий, связанных с войной, мы увидели истинное лицо Китая. Война рано или поздно закончится. На Ваш взгляд, как мы должны наши дальнейшие отношения развивать с этой страной, учитывая ее участие в этих кровавых событиях?
Это, кстати, очень интересный правильный вопрос, потому что по большому счету Китай действительно повел себя не как союзник. Более того, в Украине об этом почему-то не говорят, а, мне кажется, об этом надо говорить, когда мы начнем восстанавливать свои отношения с Китаем. Если вот какая-то из стран перед нами виновата, то это Китай. Виктор Янукович в декабре 2013 года совершил государственный визит в Китай, где было подписано большое соглашение о стратегическом сотрудничестве. В этом документе, кроме всего, было указано, что Китай обязуется воздержаться от поддержки и в том числе сотрудничества или любой помощи для страны, которая осуществила агрессию против Украины. Собственно говоря, один из моментов, почему Китай так избегает слова «война», а говорит о конфликте, недоразумении, и так далее, потому что, если он это скажет, то он собственноручно признает, что он нарушает свои обязательства перед Украиной. А Украина должна об этом напоминать. И, если будет идти речь об определенных ресурсах для восстановления Украины, то Китай может помочь Украине какими-то льготными кредитами, каким-то образом помогать в восстановлении.
Но я думаю, что Китай является страной, которую в первую очередь интересует интересы Китая, и поэтому надо очень, очень осторожно идти на какую-то китайскую помощь, потому что от этого уже страдали и страны Африки. Потому что Китай ставит все в такие условия, что эту помощь лучше и не брать. Поэтому это действительно должна быть стратегия, причем стратегия, которая должна быть согласована с нашими союзниками в первую очередь, Соединенными Штатами, которые имеют определенные претензии к Китаю. Чтобы мы не вошли с ними в конфликт, в том числе по восстановлению Украины. Потому что, очевидно, это будет осуществляться в первую очередь на западные деньги, и именно поэтому будет важно, какие компании участвуют в этом.
Вы еще упоминали интересные факты о том, что Китай создал настоящую тоталитарную систему на основе современных технологий, используя социальное кредитование, когда каждый шаг человека отслеживается. По Вашему мнению, в чем опасность этой системы в условиях, когда она находится в руках коммунистического режима?
Это система, которая практически полностью подчиняет людей. Ее тестировали на уйгурском автономном округе, где живут мусульмане, и это было интересно Китаю как инструмент укрощения территорий, которые являются нелояльными или вообще укрощения нелояльных сообществ. Фактически речь идет о цифровом концентрационном лагере, и это является большой опасностью, в том числе и с точки зрения внедрения этих технологий в других тоталитарных странах. С одной стороны, эти технологии значительно облегчают жизнь граждан в демократических странах, устраняют бюрократию, но важно, чтобы на определенном этапе не переходили эту тонкую грань между тотальным контролем над гражданином и возможностью максимально упростить ему жизнь. С другой стороны, эти технологии для тоталитарных режимов или авторитарных значительно облегчают жизнь, и значительно ослабляют сопротивление граждан, они также несут определенную угрозу по превращению демократических правительств в авторитарные. Есть примеры в Европе: Венгрия, которая является авторитарной страной, и если она начнет делать такие вещи, это может законсервировать авторитарные режимы на очень долгое длительное время.
Вы упоминали о том, что Россия может перенять тоже этот опыт.
Россия не просто может перенять, они этим занимаются достаточно активно, они внедряют эти технологии. Это тестирование началось во время ковида, когда таким образом пытались создать механизм контроля за перемещениями граждан. А сейчас у России действительно есть определенные законодательные инициативы для того, чтобы под другими названиями внедрять этот китайский опыт. Некоторые депутаты Государственной Думы открытым текстом говорят об очень интересном и классном опыте китайских товарищей по внедрению этого социального кредитования, поэтому Россия вполне может двигаться в этом направлении. И инициативы по тому, чтобы отсоединиться от ютуба, от Интернета — они являются составной частью этой системы, чтобы лишить граждан альтернативных источников и взять их под тотальный контроль.
По Вашему мнению, какую роль играют современные технологии в глобальных захватнических амбициях Китая?
Китай сам хочет стать производящей их страной. И не зря сейчас один из главных вопросов, например, чипов и их производства. Китай увидел на примере Украины, что такое современная высокотехнологичная война. И, я подозреваю, рассчитал, что скорой войны с захватом Тайваня не получится. Украинский опыт борьбы с российским флотом на Черном море, я думаю, дал очень много такой информации для того же Тайваня. Китай планирует модернизацию своих вооруженных сил. Китай охотится за технологиями по всему миру, чтобы сделать свою армию, свою экономику более модерновой. Ну и, по существу, я думаю, что Китай был бы не прочь создать альтернативную финансовую систему к доллару, к евро, но он потерял время, и об этом опять же говорят специалисты. Потому что это нужно было пытаться внедрять гораздо раньше. Но то, что для Китая борьба и охота за новыми технологиями является одной из стратегических задач — в этом нет сомнений.
Подружжя купило італійський таунхаус на аукціоні зі стартовою ціною в один євро (1,10 долара США) і змогло перетворити його на приголомшливий маєток в ренесансному стилі вартістю 250 000 доларів США.
Рада міста Самбука-ді-Сицилія виставила на аукціон 16 покинутих будинків у гірському селі на Сицилії, за символічну ціну в один євро.
У січні 2019 року 70-річний Масуд Ахмаді та його 60-річна дружина Шеллі, які походять із сільської місцевості округу Монтгомері, штат Меріленд, поблизу Вашингтона, придбали занедбаний таунхаус 18-го століття всього за 10 500 доларів.
«Коли я вперше приїхав, мені дуже сподобалося село. Це гарне маленьке поселення. Мені подобається барокова архітектура будівель, і мені підійшло місце розташування», — каже Масуд.
Однак, за словами подружжя, занедбаний будинок мав зруйновані внутрішні стіни, які були пофарбовані в коричневий колір, а кімнати були заповнені старим мотлохом, включно з ретро-коляскою.
«Будинок був непридатний для життя, і я не міг собі уявити, що зможу впоратися з цим проєктом, тому що це було вище моєї зарплати», — сказав Масуд.
Подружжя також зіткнулося з ще одним викликом, який полягав у тому, щоб відремонтувати будинок у трирічний термін, встановлений міською радою, але вони впоралися з цим завдяки допомозі місцевих архітекторів і ремісників.
«Мій архітектор виконав фантастичну роботу, і коли я вперше зайшов туди, я не міг повірити своїм очам», — сказав Масуд. «Це вимагає багато терпіння, але кінцевий результат — це те, чим я буду тішитися роками. Це будинок епохи Відродження».
Витративши 200 000 доларів на колись «непридатний для життя» триповерховий будинок, вони переробили кожну частину будинку з двома спальнями, площею 250 квадратних метрів, але вирішили зберегти та підтримувати історичні елементи, включно з оригінальними дерев’яними вікнами, підлогою, яка викладена майоліковою плиткою, і склепінчастою двобалочною стелею.
350-річний будинок має три ванні кімнати, вітальню та мармурову кухню відкритого планування, а також терасу на даху з видом на гори.
«Баланс будинку практично повністю перероблений, і це дає вам поєднання сучасного та історичного», — каже Масуд. «Ви бачите відблиск минулого, але також маєте сучасні зручності, навіть ліфт».
Щоб максимізувати економічний ефект, все, від кухонних шаф до мармурової підлоги, було придбано у місцевих підприємців у селі.
«За $200 000, які ми витратили, ви не знайдете нічого, що можна було б порівняти з прекрасним краєвидом, спокоєм села, усіма зручностями та близькістю до моря», — каже Масуд.
Весь процес був безболісним, але єдиною головною проблемою, за словами пари, стала пандемія, яка зупинила проєкт на кілька місяців.
Середні літні температури в Самбуці-ді-Сицилія становлять 25°C, тут є безліч середньовічних площ і зруйнована арабська фортеця дев’ятого століття, Фортіно-ді-Маццаллаккар.
Тепер Масуд хоче розширити будинок, придбавши сусідню ділянку, де можна було б облаштувати ще чотири спальні, гараж і сад.
«Я був дуже вражений тим, наскільки гостинними є мешканці села», — сказав Масуд. «Вони зустріли нас з відкритими обіймами. У мене з’явилося багато друзів, буквально всі в селі знають нас на ім’я».
«Тут, у Самбуці, багато емігрантів, і ми часто збираємося разом, влаштовуємо вечірки», — каже він. «Поблизу є десятки виноградників, які мають міжнародну популярність, і це ідеальне місце для дегустації вин, а до вина подають чудову їжу».
Масуд ніколи не жив у маленькому селі, тому для нього цей досвід був «хвилюючим».
Окрім теплоти громади та доступу до якісної їжі й барів, Масуд каже, що Сицилія знаходиться недалеко від Палермо, а історичні пам’ятки, такі як Долина храмів, знаходяться всього за годину їзди від нього.
«Подорожувати Європою дуже легко. Я приїжджаю в Палермо, залишаю машину на довготривалій стоянці, а потім можу полетіти до Риму, Парижу, Венеції та Лондона», — каже Масуд.
Ремонт будинку Масуда завершився в січні 2022 року, і він вважає, що зараз він коштує щонайменше $250 000.
«Я б однозначно рекомендував зробити те, що ми зробили», — каже Масуд. Наберіться терпіння, не поспішайте і працюйте з місцевими жителями».
Співробітники Epoch Times зробили внесок у підготовку цього звіту.
Отже, американці визначилися з лідером. Які зміни повернення Дональда Трампа принесе світові й українцям зокрема? Про це ми поговоримо з Олександром Леоновим, виконавчим директором центру прикладних політичних досліджень «Пента».
Ми обговорили, як розвиватимуться стосунки між Вашингтоном та Києвом, а також загрози, що йдуть від Китаю, і використання ним сучасних технологій задля досягнення глобальних загарбницьких амбіцій.
Пане Олександре, вітаємо Вас. Дякую, що приєдналися.
Дональд Трамп — знову президент. Як, на Вашу думку, зміниться з поверненням адміністрації Трампа зовнішня політика США, зокрема у відносинах із Китаєм та Росією, особливо враховуючи, що він планує заповнити свій кабінет противниками Китаю?
Як ми можемо спостерігати не тільки за риторикою Дональда Трампа, а і за його діями під час його першого президентського терміну, і він, і його найближче оточення вважають саме Китай стратегічним ворогом Америки. Саме ворогом, а не опонентом, не конкурентом і т.д. Саме за часів Трампа почалися масштабні торгівельні війни між Китаєм і Сполученими Штатами. Тому співпраця або ж зближення Китаю з Російською Федерацією є неприпустимим для Дональда Трампа. І саме тому, вочевидь, він буде вимагати від Росії як мінімум дистанціюватися від Китаю у форматі тієї самої Big deal, про яку він дуже багато говорить. Але, з іншого боку, ми розуміємо, що це неможливо. Неможливо, по-перше, зважаючи на те, в яку економічну залежність Росія потрапила від Китаю. А по-друге, Китай так просто не відпустить Росію. Це перша точка напруги, яка може виникнути між Сполученими Штатами і адміністрацією Дональда Трампа з одного боку, та Путіним і Росією — з іншого. Тому намагання Дональда Трампа замиритися з Росією, намагання, щоб Росія підписала мир з Україною, може спіткати дуже багато підводних каменів.
Ще один підводний камінь — це участь військ КНДР в у війні проти України, бо КНДР підписала стратегічну угоду з Росією. З іншого боку, ми маємо розуміти, що Сполучені Штати мають оборонний Союз з Південної Кореєю. На території Південної Кореї знаходиться сім військових баз Сполучених Штатів. Отже, якщо Північна Корея отримає російську зброю, отримає досвід війни, там навчать пілотів як керувати сучасними російськими літаками. І якщо Північна Корея отримає російські технології і російську сучасну авіацію, це зламає паритет на Корейському півострові і може призвести до того, що у разі загострення вже безпосередньо військовим Сполучених Штатів доведеться брати участь у війні. Тобто все пов’язано. І Дональду Трампу доведеться звертати увагу на такі нюанси, коли він буде говорити про припинення війни. Бо, з одного боку, є його обіцянка припинити всі війни на планеті, і на Близькому Сході і загострення на Далекому Сході, і війну України й Росії, але це може призвести до того, що спалахнуть нові війни та нові загрози, де Сполучені Штати не зможуть вже настільки ізольовано себе поводити, фактично тільки допомагати зброєю, а доведеться вступати у пряме збройне зіткнення.
На Вашу думку, чи Трамп насправді може завершити війну, і на яких умовах?
Вочевидь Трамп буде намагатися це зробити. Скоріш за все до його інавгурації буде багато роботи щодо підготовки драфту мирної угоди. Він буде тиснути і на Росію, і на Україну. Будуть якісь пропозиції взаємних поступок. Яка мета? Щоб вже на день інавгурації Дональда Трампа він зміг про це сказати в своїй інавгураційній промові: мовляв, я обіцяв, я це зробив. І щоб вже наступного дня, а можливо, для більшого ефекту вже в це же день, почалися оці переговори, про які він багато говорить. Невідомо, наскільки це вдасться адміністрації Дональда Трампа, але те, що він буде докладати надзвичайних зусиль для того, щоб ця мирна угода відбулася, це абсолютно точно, це 100%. Питання в тому, як там будуть враховані інтереси України і як там будуть враховані інтереси Європи, бо зараз війна України і Росії в тому числі зачіпає інтереси Європи, Європейського Союзу.
Європа почуває себе в небезпеці. Це важливо. І просто так скинути Україну на Європу теж буде дуже складно, оскільки Сполученим Штатам Дональда Трампа, в тому числі у випадку протистояння, хоча б торгівельного, з Китаєм, не обійтися без допомоги Європейського Союзу. Ось тут виникає така площина для переговорів і для врахування спільних інтересів. Але важливо, щоб Україна і Європа діяли разом. Разом говорили з новою адміністрацією Сполучених Штатів про захист інтересів як України, так і Європейського Союзу.
Чи можемо ми очікувати нових санкцій проти Росії?
Це можливо, і тут може бути цікавий момент, бо Дональд Трамп вже заявляв що він виставить певні умови і Україні, і Росії, на які ті мають піти. Якщо щодо України він погрожував припинити допомогу, то щодо Росії він якраз погрожував додатковими санкціями. Такими санкціями може бути удар по енергетиці Росії, додаткові санкції проти російських і нафтових компаній і газових компаній. І що головне: Дональд Трамп обіцяв, до речі, без прив’язки до Росії, зробити все від нього залежне, щоб ціна на нафту впала до 50 доларів за барель. І будемо чесними, якщо він піде на цей крок, це будуть найстрашніші санкції проти Росії, бо в цьому випадку російський бюджет піде в мінус. І якщо ми зважимо на те, з яким дисконтом Росія змушена продавати свою нафту і газ за кордон, та які сукупні витрати несе через те, що це, ну фактично, сірий імпорт, якщо говорити про тіньовий танкерний флот Росії, то все це вдарить по російській економіці набагато більше, ніж попередні санкції.
Трамп ще під час своєї передвиборчої кампанії обіцяв влаштувати справжню повномасштабну торгову війну проти Китаю. Наскільки цей сценарій можливий? І як це вплине на світову економіку в цілому?
Я думаю, це цілком можливо, і про це Трамп постійно говорить. Більше того, він взагалі погрожував під час передвиборчої кампанії всім країнам, які відмовляються від американського долара, запровадженням мита. Він погрожував безпосередньо Китаю щодо запровадження окремого мита на китайські товари і так далі, тобто він вже навіть на рівні виборчої кампанії був заточений на торгівельне протистояння з Китаєм, і тому цей сценарій цілком можливий. Тим більше що Дональд Трамп вважає, що саме Америка і його адміністрація мають стримувати Китай. І тому, якщо він почне торгівельну війну з Китаєм, то йому доведеться шукати допомоги у Європейського Союзу, тому що Китай розуміє, якщо почнеться масштабна торгівельна війна зі Сполученими Штатами, то китайській економіці буде вкрай потрібно лояльне ставлення з боку Європейського Союзу.
У своїй попередній каденції Трамп висловлював неабияку підтримку Тайваню. Якщо ця підтримка зараз збільшуватиметься, чи не загострить це ще в більшій мірі стосунки між США та Китаєм?
Я думаю, що США Дональда Трампа будуть йти на загострення з Китаєм особливо в питаннях торгівлі, а для Китаю це головне, і для китайської економіки, яка переживає зараз не найкращі часи, це вкрай важливо. Допомога, наприклад, Тайваню буде приводом для того, щоб Китай йшов на певні загострення. Але тут є один нюанс. Якщо Сполучені Штати допоможуть Тайваню критично укріпити свою оборону, то чи відбудеться вторгнення материкового Китаю на Тайвань? Це велике питання. У найменшому місці у протоці 120 км для десантної висадки це вкрай складна задача і, я думаю, що Китай 10 разів подумає перед тим, як почати таку атаку, оскільки більше шансів отримати воєнну поразку, ніж отримати якісь перемоги.
Сполучені Штати тривалий час не давали Україні ATACAMS, які б’ють на більше ніж 300 км, саме тому, що частина була зарезервована за Тайванем, оскільки якраз ця зброя для Тайваню є стратегічною і може зачистити узбережжя Китаю, там де є найбільш можливе накопичення військ для вторгнення. Тайвань заздалегідь почав будувати декілька заводів з виробництва критично важливих чипів, які раніше вироблялися тільки на Тайвані, в Сполучених Штатах. Мова йде про три заводи, і вже наступного року перший має запрацювати. Тут є диверсифікація економіки абсолютно в дусі Трампа, мовляв ви переносите в тому числі виробництво Сполучених Штатів, а ми за це вам забезпечуємо безпеку. І Тайвань диверсифікує ризики на випадок китайської агресії, тобто Китай може зруйнувати виробництво на Тайвані, але не зупинити його.
І, власне кажучи, це той стратегічний союз, до якого має прагнути Україна у, наприклад, стосунках зі Сполученими Штатами, щоб в Україні була прямий економічний інтерес Сполучених Штатів. І не дарма певний час навіть йшла мова про поклади літію, які для бізнесу Ілона Маска і взагалі для Штатів є критично важливими, але от власного видобутку немає або є в недостатньому обсязі для того, щоб задовільнити потреби економіки Сполучених Штатів.
Як Ви вважаєте, підтримка України з боку Сполучених Штатів якось зміниться після загострення стосунків з Китаєм через Тайвань? Чи це пов’язані процеси?
Я підозрюю, що, на превеликий жаль, станом на зараз для Дональда Трампа персонально, який буде формувати політику, це не є пов’язані речі. Але і українська дипломатія, і європейська дипломатія, і наші друзі у Сполучених Штатах, в тому числі серед республіканців, мають зробити все, щоб донести до Дональда Трампа питання, що всі ці речі пов’язані. І Тайвань, і ситуація на Близькому Сході, і Україна пов’язані тим, що фактично сформувався такий собі, знаєте, чорний Інтернаціонал, нова вісь зла, яка фактично маніпулює загостренням, і йде на загострення в різних кінцях світу. І це відбувається так скоординовано, що не можна замиритися в одній точці світу і не отримати загострення в іншій. Тобто це системна проблема, яку треба вирішувати системно, і саме в прив’язці одна до одної. Я думаю, якщо вдасться донести цю ідею Дональду Трампу, то справа піде набагато краще. І тоді буде зрозуміло, що в Україні стримують не тільки Росію, а й взагалі ці диктаторські режими (Китай, Північна Корея, Іран), які є по факту союзниками Росії.
Яка взагалі роль Китаю у цій війні Росії проти України?
Вочевидь, що Китай міг би цю війну зупинити, і вочевидь, що саме завдяки Китаю Росія має можливості війну продовжувати. За офіційними даними Державного Департаменту, коли його очільник Ентоні Блінкен доповідав Конгресу, що до 90% всієї електроніки йде через Китай, електроніки в Росію, десь 70% станків з числовим програмним управлінням теж іде через Китай.
Все це говорить про те, що саме Китай фактично підтримує базу Росії для того, щоб вона могла вести війну. Саме Китай закуповує значну частину енергоресурсів. Китай використовує цю війну щоб фактично увійти і захопити цілі російські галузі. Мова йде про Автопром, наприклад. Все це говорить про те, що Китай дійсно зацікавлений в тому, щоб війна тривала. Але тут є один важливий нюанс, на якому варто зіграти, бо за деякими оцінками станом на зараз Китай і Росія вийшли на максимум своєї співпраці в економічному плані, це приблизно 4-5%, які є в економіці Китаю. Але Китай критично залежить від торгівлі, наприклад, з Європейським Союзом, зі Сполученими штатами. І от частка цих країн перебільшує 40%.
Тобто фактично Китай вийшов на межу своїх інтересів у Росії і йому треба якимось чином йти на деескалацію у відносинах з цивілізованими країнами. Тут знову ж таки є можливості для того, щоб тиснути на Китай. І це є, до речі, один із варіантів, яким чином може Дональд Трамп змусити Росію сідати за стіл переговорів, це тиснути не на Росію, а на Китай. От як він вміє: жорстко, брутально, з ультиматумами. Але це може спрацювати.
Ви кажете, що Китай може зупинити війну, але йому це не вигідно. З іншого боку, він виступає таким собі миротворцем, пропонує свій мирний план. Наскільки можна сказати, що він насправді зацікавлений у припиненні військових дій? Яку мету він насправді переслідує?
Важливо розуміти справжню мету Китаю. Бо Китай побачив у війні Росії проти України, в російській агресії можливості для себе, для того щоб переписати глобальну систему безпеки. Бо ця система безпеки, яка склалася після Другої світової війни, була майже зруйнована, коли Росія здійснила агресію, інтервенцію і незаконну анексію території Криму. А вже в 22-му році фактично ця система була остаточно демонтована, вона перестала працювати. І саме тому ООН, на яку ми дуже нарікаємо, Рада Безпеки ООН, виявилися абсолютно недієздатними, бо вони були створені, як продукт після Другої світової війни і якраз мали працювати, як точка згоди наддержав, якими були СРСР і Сполучені Штати. Зараз ці системи не працюють. І, вочевидь, потрібно створити нову. І саме тому є багато розмов про Третю світову, бо для того, щоб створити нову систему безпеки, треба або домовитись всім великим країнам, або здобути своє право силою зброї. Саме тому Китай хоче бути модератором мирного процесу для того, щоб під час цих перемовин говорити про нову глобальну систему безпеки, розподіл на зони впливу.
Власне кажучи, це не стільки мої думки, а це ледь не пряма мова Сі Цзіньпіна, який під час своєї зустрічі в Сан-Франциско з Джо Байденом фактично прямим текстом запропонував створення нових зон впливу, запропонував можливості для співпраці і торгівлі: мовляв, ми просто не будемо лізти у справи один одного, домовимось і будемо торгувати, і це буде добре для всіх. Путін говорить про багатополярний світ, а Китай бачить його біполярним, де на одному полюсі буде саме Китайська Народна Республіка, а на іншому — Сполучені Штати і інші країни західного світу.
Раніше Україна називала Китай своїм другом. А після цих страшних подій, пов’язаних із війною, ми побачили справжнє обличчя Китаю. Війна рано чи пізно закінчиться. На Ваш погляд, як ми маємо наші подальші стосунки розвивати з цією країною, враховуючи її участь у цих кривавих подіях?
Це, до речі, дуже цікаве правильне питання, бо за великим рахунком Китай дійсно повів себе не як союзник. Більше того, в Україні про це чомусь не говорять, а, мені здається, про це треба говорити, коли ми почнемо відновлювати свої стосунки з Китаєм. Якщо от якась з країн нам завинила, то це Китай. Віктор Янукович у грудні 2013 року здійснив державний візит до Китаю, де було підписано велику угоду про стратегічну співпрацю. В цьому документі, крім всього, було зазначено, що Китай зобов’язується утриматись від підтримки і в тому числі співпраці чи будь-якої допомоги для країни, яка здійснила агресію проти України. Власне кажучи, один із моментів, чому Китай так уникає слова «війна», а говорить про конфлікт, непорозуміння, і так далі, бо, якщо він це скаже, то він власноруч визнає, що він порушує свої зобов’язання перед Україною. А Україна має про це нагадувати. І, якщо буде йти мова про певні ресурси для відновлення України, то Китай може допомогти Україні якимись пільговими кредитами, якимось чином допомагати у відбудові.
Але я думаю, що Китай є країною, яку в першу чергу цікавить інтереси Китаю, і тому треба дуже, дуже обережно йти на якусь китайську допомогу, бо від цього вже потерпали і країни Африки. Бо Китай ставить все в такі умови, що цю допомогу краще й не брати. Тому це дійсно має бути стратегія, причому стратегія, яка має бути узгоджена з нашими союзниками в першу чергу, Сполученими Штатами, які мають певні претензії до Китаю. Щоб ми не увійшли з ними в конфлікт, в тому числі щодо відбудови України. Бо, вочевидь, це буде здійснюватись в першу чергу на західні гроші, і саме тому буде важливо, які компанії беруть участь у цьому.
Пане Олександре, Ви ще згадували цікаві факти про те, що Китай створив справжню тоталітарну систему на основі сучасних технологій, використовуючи соціальне кредитування, коли кожен крок людини відслідковується. На Вашу думку, в чому небезпека цієї системи в умовах, коли вона знаходиться в руках комуністичного режиму?
Це система, яка практично повністю підкорює людей. Її тестували на уйгурському автономному окрузі, де живуть мусульмани, і це було цікаво Китаю як інструмент приборкання територій, які є нелояльними чи взагалі приборкання нелояльних спільнот. Фактично мова йде про цифровий концентраційний табір, і це є великою небезпекою, в тому числі і з точки зору запровадження цих технологій в інших тоталітарних країнах. З одного боку, ці технології значно полегшують життя громадян в демократичних країнах, усувають бюрократію, але важливо, щоб на певному етапі не переходили цю тонку грань між тотальним контролем над громадянином і можливістю максимально спростити йому життя. З іншого боку, ці технології для тоталітарних режимів чи авторитарних значно полегшують життя, і значно послаблюють опір громадян, вони також несуть певну загрозу щодо перетворення демократичних урядів в авторитарні. Є приклади в Європі: Угорщина, яка є авторитарною країною, і якщо вона почне робити такі речі, це може законсервувати авторитарні режими на дуже довгий тривалий час.
Ви згадували про те, що Росія може перейняти теж цей досвід.
Росія не просто може перейняти, вони цим займаються досить активно, вони впроваджують ці технології. Це тестування почалося під час ковіду, коли таким чином намагалися створити механізм контролю за переміщеннями громадян. А зараз в Росії дійсно є певні законодавчі ініціативи для того, щоб під іншими назвами впроваджувати цей китайський досвід. Деякі депутати Державної Думи відкритим текстом говорять про дуже цікавий і класний досвід китайських товаришів щодо запровадження оцього соціального кредитування, тому Росія цілком може рухатись в цьому напрямі. І ініціативи по тому, щоб від’єднатися від ютубу, від Інтернету — вони є складовою цієї системи, щоб позбавити громадян альтернативних джерел і взяти їх під тотальний контроль.
На Вашу думку, яку роль відіграють сучасні технології в глобальних загарбницьких амбіціях Китаю?
Китай сам хоче стати країною, яка їх виробляє. І не дарма зараз одне із головних питань, наприклад, чипів та їх виробництва. Китай побачив на прикладі України, що таке сучасна високотехнологічна війна. І, я підозрюю, розрахував, що швидкої війни з захопленням Тайваню не вийде. Український досвід боротьби з російським флотом на Чорному морі, я думаю, дав дуже багато такої інформації для того ж Тайваню. Китай планує модернізацію своїх збройних сил. Китай полює за технологіями по усьому світу для того, щоб зробити свою армію, свою економіку більш модерновою. Ну і, власне кажучи, я думаю, що Китай був би не проти створити альтернативну фінансову систему до долара, до євро, але він втратив час, і про це знову ж таки кажуть спеціалісти. Бо це треба було намагатися впроваджувати значно раніше. Але те, що для Китаю боротьба і полювання за новими технологіями є однією із стратегічних задач — в цьому немає жодного сумніву.
Пане Олександре, дякуємо Вам за вичерпне інтерв’ю.
