Blog

Прогнозируется ухудшение ситуации с голодом в 18 “горячих точках” по всему миру, включая Судан, где из-за конфликта миллионы людей рискуют умереть от голода, говорится в докладе, опубликованном в понедельник, сообщает Всемирная продовольственная программа (WFP).

В докладе Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (FAO) и Всемирной продовольственной программы (WFP) говорится, что острое отсутствие продовольственной безопасности угрожает 22 странам.

Судан, Буркина-Фасо, Гаити и Мали были подняты до самого высокого уровня тревоги, к ним присоединились Афганистан, Нигерия, Сомали, Южный Судан и Йемен, говорится в докладе.

“Не только больше людей в большем количестве мест по всему миру голодают, но и тяжесть голода, с которым они сталкиваются, хуже, чем когда-либо”, — сказала исполнительный директор WFP Синди Маккейн.

В докладе также упоминается дополнительный риск, связанный с вероятным Эль-Ниньо – естественным климатическим явлением, оказывающим потепление на температуру поверхности океана в центральной и восточной частях Тихого океана — поскольку оно также вызывает опасения по поводу климатических экстремальных явлений в уязвимых странах.

Она призвала к срочным гуманитарным действиям для спасения жизней и средств к существованию, а также для предотвращения голода и смерти.

“Если мы хотим достичь глобальной продовольственной безопасности для всех, гарантируя, что никто не останется без внимания, — сказал Генеральный директор FAO Донгю Ку, – то в сегодняшних условиях риска мы больше не можем действовать по привычному сценарию”.

Он подчеркнул необходимость немедленного вмешательства в сельскохозяйственный сектор, “чтобы вытащить людей с грани голода, помочь им восстановить свою жизнь и обеспечить долгосрочные решения для устранения коренных причин отсутствия продовольственной безопасности”.

Прогнозується погіршення ситуації з голодом у 18 “гарячих точках” у всьому світі, включно з Суданом, де через конфлікт мільйони людей ризикують померти від голоду, йдеться в доповіді, опублікованій у понеділок, повідомляє Всесвітня продовольча програма (WFP).

У доповіді Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) і Всесвітньої продовольчої програми (WFP) йдеться, що гостра відсутність продовольчої безпеки загрожує 22 країнам.

Судан, Буркіна-Фасо, Гаїті та Малі були підняті до найвищого рівня тривоги, до них приєдналися Афганістан, Нігерія, Сомалі, Південний Судан і Ємен, йдеться в доповіді.

“Не тільки більше людей у більшій кількості місць по всьому світу голодують, а й тяжкість голоду, з яким вони стикаються, гірша, ніж будь-коли”, — сказала виконавчий директор WFP Сінді Маккейн.

У доповіді також згадується додатковий ризик, пов’язаний з імовірним Ель-Ніньо – природним кліматичним явищем, яке чинить потепління на температуру поверхні океану в центральній і східній частинах Тихого океану, оскільки воно також викликає побоювання щодо кліматичних екстремальних явищ у вразливих країнах.

Вона закликала до термінових гуманітарних дій для порятунку життів і засобів для існування, а також для запобігання голоду і смерті.

“Якщо ми хочемо досягти глобальної продовольчої безпеки для всіх, гарантуючи, що ніхто не залишиться без уваги, — сказав Генеральний директор FAO Донгю Ку, – то в сьогоднішніх умовах ризику ми більше не можемо діяти за звичним сценарієм”.

Він наголосив на необхідності негайного втручання в сільськогосподарський сектор, “щоб витягнути людей з межі голоду, допомогти їм відновити своє життя і забезпечити довгострокові рішення для усунення корінних причин відсутності продовольчої безпеки”.

Польша в понедельник ввела санкции против 365 граждан Беларуси и заморозила финансовые активы 20 юридических и 16 других лиц, связанных с российским финансированием.

Этот шаг является местью за заключение в тюрьму польско-белорусского журналиста Анджея Почобута.

“В связи с оставлением в силе драконовского приговора по делу Анджея Почобута и репрессиями белорусских властей против политических оппонентов режима Александра Лукашенко, министр принял решение внести 365 белорусских граждан в список иностранцев, пребывание которых на территории Польши нежелательно”, — объявило Министерство внутренних дел, сообщает Anadolu Agency.

Попавшим под санкции лицам также будет запрещен въезд в Шенгенскую зону.

Среди тех, на кого распространяются ограничения, 159 парламентариев. Другие члены парламента уже были внесены в санкционный список Польши.

Новые санкции также распространяются на судей, прокуроров, государственных служащих, спортивных деятелей и представителей СМИ.

“Эти люди пропагандировали белорусский режим, а также были вовлечены в легитимацию и поддержку репрессивной политики властей в Минске. Они также несут ответственность за политически мотивированный приговор Анджею Почобуту, вынесенный по ложным обвинениям”, — добавляется в заявлении.

На прошлой неделе Верховный суд Беларуси оставил в силе приговор в отношении Почобута. Ранее суд в Гродно приговорил его к восьми годам лишения свободы.

На следующий день после вынесения приговора в Гродно польские власти закрыли пограничный переход в Бобровниках из-за “важного интереса государственной безопасности”, а позже были введены дополнительные ограничения на перевозку товаров на границе с Беларусью.

Позже Министерство внутренних дел заявило, что если Почобут будет освобожден, то переходы будут открыты.

Польща в понеділок запровадила санкції проти 365 громадян Білорусі та заморозила фінансові активи 20 юридичних і 16 інших осіб, пов’язаних із російським фінансуванням.

Цей крок є помстою за ув’язнення польсько-білоруського журналіста Анджея Почобута.

“У зв’язку із залишенням чинним драконівського вироку у справі Анджея Почобута та репресіями білоруської влади проти політичних опонентів режиму Олександра Лукашенка, міністр ухвалив рішення внести 365 білоруських громадян до списку іноземців, перебування яких на території Польщі небажане”, — оголосило Міністерство внутрішніх справ, повідомляє Anadolu Agency.

Особам, які потрапили під санкції, також буде заборонено в’їзд до Шенгенської зони.

Серед тих, на кого поширюються обмеження, 159 парламентаріїв. Інші члени парламенту вже були внесені до санкційного списку Польщі.

Нові санкції також поширюються на суддів, прокурорів, державних службовців, спортивних діячів і представників ЗМІ.

“Ці люди пропагували білоруський режим, а також були залучені в легітимацію і підтримку репресивної політики влади в Мінську. Вони також несуть відповідальність за політично вмотивований вирок Анджею Почобуту, ухвалений за неправдивими звинуваченнями”, — додається в заяві.

Минулого тижня Верховний суд Білорусі залишив чинним вирок щодо Почобута. Раніше суд у Гродно засудив його до восьми років позбавлення волі.

Наступного дня після ухвалення вироку в Гродно польська влада закрила прикордонний перехід у Бобровниках через “важливий інтерес державної безпеки”, а пізніше було введено додаткові обмеження на перевезення товарів на кордоні з Білоруссю.

Пізніше Міністерство внутрішніх справ заявило, що якщо Почобут буде звільнений, то переходи будуть відкриті.

Хвалдимир, белуха в российской упряжи, вновь появилась на норвежском побережье, подвергая себя опасности.

Спустя три года после своего первого появления на норвежском побережье белуха вернулась к береговой линии густонаселенного региона Ослофьорд. Норвежские власти обратились к населению с призывом “избегать любых контактов с ней”, чтобы случайно не ранить или убить ее, сообщает CNN.

“Мы особенно призываем людей на лодках держаться на безопасном расстоянии, чтобы избежать ранения кита или, в худшем случае, его гибели в результате движения лодок”, – сказал Бакке-Йенсен, глава норвежского директората рыболовства.

Кит очень дружелюбен и ищет компанию людей, следуя за лодками и желая поиграть с их обитателями. Он был обнаружен в 2019 году рыбаками, заинтригованными наличием ремней и оборудования для подводной съемки.

“Специально изготовленная” упряжь

Йорген Ри Виг, морской биолог из Норвежского директората рыболовства, сообщил CNN, что упряжь, похоже, была “специально изготовлена” и имела “крепления для камер GoPro с каждой стороны”. На креплениях была маркировка “Оборудование Санкт-Петербург”, как отметил журнал Géo.

Подозревая, что животное было обучено российским военно-морским флотом, белуху назвали Хвалдимир, что является отсылкой к российскому президенту.

По словам г-на Вига, известно, что российская армия “уже тренировала белух для выполнения военных операций, таких как охрана военно-морских баз, помощь водолазам и поиск потерянного оборудования”.

Однако Хвалдимир не будет отловлен норвежскими властями: “Мы всегда утверждали, что данный кит — свободно живущее животное, и мы не видим причин отлавливать его и помещать за барьеры”, — объяснил г-н Бакке-Йенсен.

Хотя биологи надеются, что китообразное вскоре покинет этот оживленный и, следовательно, опасный регион, они будут продолжать следить за его перемещениями.

Білуха Гвальдімір, яка носить російський аркан, знову з’явилася на норвезькому узбережжі, наражаючи себе на небезпеку.

Через три роки після своєї першої появи на норвезькому узбережжі білуха повернулася до берегів густонаселеного регіону Осло-фіорду. Норвезька влада звернулася до громадськості із закликом “уникати будь-якого контакту з нею”, щоб випадково не поранити або вбити її, повідомляє CNN.

“Ми особливо закликаємо людей на човнах дотримуватися безпечної відстані, щоб уникнути травмування або, в гіршому випадку, загибелі кита під час руху човнів”, — сказав Бакке-Єнсен, голова Норвезького директорату рибальства.

Кит дуже доброзичливий і шукає компанії людей, слідуючи за човнами і бажаючи пограти з їхніми пасажирами. Його виявили у 2019 році рибалки, заінтриговані наявністю аркана та обладнання для підводної зйомки.

“Спеціально виготовлена” упряж

Йорген Рі Віг, морський біолог з Норвезького директорату рибальства, розповів CNN, що упряж була “спеціально виготовлена” і мала “кріплення для камер GoPro з кожного боку”. Кріплення були позначені написом “Спорядження Санкт-Петербург”, як зазначає журнал Géo.

Підозрюючи, що тварину тренував російський військово-морський флот, білуху назвали Гвальдіміром, що є відсиланням до російського президента.

За словами пана Віга, російська армія “вже тренувала білух для виконання військових операцій, таких як охорона військово-морських баз, допомога водолазам і пошук загубленого обладнання”.

Втім, норвезька влада не буде виловлювати Гвальдіміра: “Ми завжди стверджували, що цей кит — вільноживуча тварина, і ми не бачимо причин виловлювати його і саджати за грати”, — пояснив пан Бакке-Єнсен.

Біологи сподіваються, що кит незабаром покине цей жвавий і тому небезпечний регіон, і вони продовжуватимуть стежити за його пересуванням.

Президент Польши заявил в понедельник, что подпишет законопроект, который позволит комиссии расследовать, позволила ли оппозиционная партия “Гражданская платформа” (PO) в период своего нахождения у власти оказывать на страну чрезмерное влияние со стороны России и, как следствие, слишком сильно зависеть от ее топлива, пишет Reuters.

Либеральная партия PO, находившаяся у власти с 2007 по 2015 год, отвергает эти утверждения и говорит, что закон призван подорвать поддержку ее лидера и бывшего премьер-министра Дональда Туска в преддверии выборов, назначенных на октябрь или ноябрь.

Президент Анджей Дуда заявил, что подпишет законопроект, так как считает, что он “должен вступить в силу”, но он также сказал, что попросит Конституционный трибунал рассмотреть критику о неконституционности законодательства.

Законопроект предусматривает создание следственной комиссии, которая может представить первоначальный отчет в сентябре. Оппозиционные деятели прозвали его Lex Tusk, используя латинское слово, означающее “закон”.

“В нормальной демократической стране человек, являющийся президентом страны, никогда бы не подписал такой закон в стиле Сталина”, — сказал депутат от PO Марцин Кирвинский в интервью частной телекомпании TVN 24.

ОПАСЕНИЯ

Польская ассоциация судей Iustitia заявила, что закон нарушает ценности Европейского Союза и может привести к карательным мерам ЕС в связи с отставанием демократии в Польше. Посол США в Польше Марк Бжезинский также выразил обеспокоенность.

“Правительство США разделяет озабоченность по поводу законов, которые могут якобы уменьшить возможность избирателей голосовать за тех, за кого они хотят голосовать, вне четко определенного процесса в независимом суде”, — сказал он частной телекомпании TVN24 BiS.

Последние опросы общественного мнения показали, что PiS по-прежнему пользуется наибольшей поддержкой среди политических партий — более 30%, но она может не набрать достаточно голосов, чтобы получить большинство в парламенте.

Парламентская комиссия проведет расследование за период 2007-2022 гг. и будет иметь право запретить лицам, уличенным в действиях под влиянием России, иметь допуск к работе в органах безопасности или работать на должностях, где они будут отвечать за государственные средства, в течение 10 лет, фактически лишив их права занимать государственные должности.

Зависимость Польши от российских энергоносителей постепенно снижалась, еще до вторжения России в Украину в феврале 2022 года.

Строительство терминала по импорту сжиженного природного газа (СПГ), позволяющего импортировать нероссийский газ, началось, когда Туск был у власти.

Также во время правления Туска Польша подписала соглашение с российским “Газпромом” в 2010 году, о чем упоминается в официальном обосновании законопроекта.

В прошлом месяце крупнейшая государственная нефтеперерабатывающая компания PKN Orlen (PKN.WA) заявила о расторжении контракта с российской компанией “Татнефть” после прекращения поставок в феврале, но она по-прежнему использует российское топливо на своих чешских НПЗ.

Президент Польщі заявив у понеділок, що підпише закон, який дозволить комісії розслідувати, чи допустила опозиційна партія “Громадянська платформа” (ГП) надмірний вплив Росії і, як наслідок, надмірну залежність країни від її палива, коли вона була при владі.

Ліберальна “Громадянська платформа”, яка була в уряді з 2007 по 2015 рік, відкидає ці звинувачення і заявляє, що закон покликаний знищити підтримку її лідера і колишнього прем’єр-міністра Дональда Туска напередодні виборів, запланованих на жовтень або листопад, повідомляє Reuters.

Президент Анджей Дуда заявив, що підпише закон, оскільки вважає, що він “повинен набути чинності”, але він також сказав, що звернеться до Конституційного трибуналу з проханням розглянути критику щодо неконституційності цього закону.

Законопроєкт передбачає створення слідчої комісії, яка може представити перший звіт у вересні. Опозиційні діячі прозвали його “Лекс Туск”, використовуючи латинське слово, що означає “закон”.

“У нормальній демократичній країні той, хто є президентом цієї країни, ніколи б не підписав такий сталінський закон”, — сказав депутат від ГП Марцін Кервінський в інтерв’ю приватному телеканалу TVN 24.

ЗАНЕПОКОЄННЯ

Польська асоціація суддів Iustitia заявила, що закон порушує цінності Європейського Союзу і може спричинити більш каральні заходи ЄС у зв’язку з відступом від демократії в Польщі. Посол США в Польщі Марк Бжезінський також висловив занепокоєння.

“Уряд США поділяє занепокоєння щодо законів, які нібито можуть зменшити можливість виборців голосувати за тих, за кого вони хочуть голосувати, поза чітко визначеним процесом у незалежному суді”, — сказав він в інтерв’ю приватному мовнику TVN24 BiS.

Нещодавні опитування громадської думки показали, що PiS все ще користується найвищою підтримкою серед політичних партій — понад 30%, але вона може не набрати достатньої кількості голосів, щоб отримати більшість у парламенті.

Парламентська комісія розслідуватиме період 2007-2022 років і матиме право заборонити особам, які будуть визнані такими, що діяли під впливом Росії, мати допуск до державної таємниці або працювати на посадах, де вони відповідатимуть за державні кошти, протягом 10 років, що фактично позбавляє їх права обіймати державні посади.

Залежність Польщі від російських енергоносіїв поступово зменшувалася ще до вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.

Будівництво термінала для імпорту зрідженого природного газу (ЗПГ), який дозволить імпортувати неросійський газ, розпочалося, коли Туск був при владі.

Також під час перебування Туска при владі Польща підписала угоду з російським “Газпромом” у 2010 році, про що згадується в офіційному обґрунтуванні законопроєкту.

Минулого місяця найбільша нафтопереробна компанія PKN Orlen (PKN.WA), що контролюється державою, заявила, що розірвала контракт з російською “Татнефтью” після припинення поставок у лютому, але все ще використовує російське паливо на своїх чеських нафтопереробних заводах.