Інститут світової політики (ІСП) склав рейтинг політиків, яким більше за інших характерна «пострадянськість», тобто бажання збагатитись завдяки своїй владі, увага до атрибутів ієрархії, неповага до верховенства права, схильність до «кумівства» та інше.
#img_left#В Україні до цього рейтингу ввійшли переважно представники владної партії, Партії Регіонів, а очолили рейтинг Президент Віктор Янукович та прем’єр-міністр Микола Азаров. В Грузії до списку найбільш «пострадянських» політиків взагалі не увійшли представники нинішньої влади, а в Молдові вищі місця рейтингу зайняли переважно члени місцевої компартії.
Грузія
В Грузії політиками з яскраво вираженим «пострадянським» мисленням назвали лідера опозиційної партії Ніно Бурджанадзе (1 місце), лідера опозиційної коаліції Бідзіна Іванішвілі (2 місце), а також депутата парламенту Грузії Левана Гачечиладзе (3 місце). Причому фахівці ІСП відмітили, що в Грузії дуже важко було знайти експертів, які взяли б участь в оцінюванні — одні погоджувались співпрацювати з Інститутом тільки на умовах конфіденційності, інші просто відмовлялись.
«Я переконаний в тому, що якщо експерти відмовлялися від участі й не називали себе, то це абсолютно не по тій причині, що вони боялися — багато хто з них кожен день виступають по телебаченню, критикуючи владу або опозицію», — пояснив реакцію експертів представник посольства Грузії Георгій Закарашвілі й додав, що мають бути якісь інші причини, можливо, завантаженість перед виборами.
Молдова
В Молдові до трійки найбільш «пострадянських» потрапили 2 колишні президенти республіки: Владімір Воронін (1 місце) та Пєтру Лучінскі (2 місце). За ними слідує комуніст Юріє Мунтяну (3 місце) та з невеликим відривом — колишній спікер Євгенія Остапчук (4 місце). Ключових політиків у державі «пострадянськими» експерти не назвали — спікер Маріан Лупу опинився на 11-му місці, прем’єр Владімір Філат на 22-му, а президент Ніколай Тімофті на 37-му.
Україна
В Україні 10 найвищих позицій в рейтингу зайняли переважно представники чинної влади. Виключенням став Віктор Ющенко, якого експерти поставили на 5 місце за «пострадянськістю». Перше місце — у Віктора Януковича, друге — у Миколи Азарова, третє посів міністр освіти Дмитро Табачник.
На мій погляд, пострадянська українська політика насправді має як мінімум два протилежних обличчя: одне обличчя — символічно, але уособлює більшість із тих критеріїв, про які йшла мова — це, звичайно, В. Ф. Янукович і значною мірою М. Я. Азаров. Але є й інше обличчя, це моя особиста точка зору, — це Юлія Тимошенко
Володимир Фесенко, політолог
Далі у списку — Сергій Ківалов (4 місце), Віктор Ющенко (5 місце), Михайло Чечетов (6 місце), а замикають десятку політиків із «пострадянським» мисленням Генеральний прокурор Віктор Пшонка (7), нардеп Вадим Колесніченко (8), віце-прем’ер Борис Колесніков (9) та міністр оборони Дмитро Саламатін (10).
«На мій погляд, більшість провідних українських політиків, особливо ті, кому за 50, вони абсолютно об’єктивно є носіями пострадянськості», — відмітив Володимир Фесенко. Експерт вважає, що високі позиції у рейтингу президента та прем’єра закономірні, оскільки обидва серйозно вплинули на формування пострадянської країни.
«На мій погляд, пострадянська українська політика насправді має як мінімум два протилежних обличчя: одне обличчя — символічно, але уособлює більшість із тих критеріїв, про які йшла мова — це, звичайно, В. Ф. Янукович і значною мірою М. Я. Азаров, — каже Володимир Фесенко, — але є й інше обличчя, це моя особиста точка зору, — це Юлія Тимошенко».
Яскравими «пострадянськими» рисами екс-прем’єра політолог називає вишуканий популізм та особливу модель стосунків влади й бізнесу. Володимир Фесенко каже, що парадокс Юлії Тимошенко в тому, що вона врешті-решт сама стала жертвою пострадянської політики.
Можливо, Ющенко є найбільш парадоксальним втіленням національних особливостей пострадянськості
Володимир Фесенко, політолог
Щодо високої позиції у рейтингу Віктора Ющенко, експерт вважає, що це також закономірно. Незважаючи на те, що політик відторгає все, пов’язане із радянськими часами, він сам дуже сильно заражений «пострадянськістю», переконаний Володимир Фесенко.
«Можливо, він є найбільш парадоксальним втіленням національних особливостей пострадянськості», — каже Фесенко. А от «батьком пострадянськості» в Україні політолог вважає Леоніда Кучму.
Критеріями, які враховувались експертами при оцінці політиків, були: використання влади задля збагачення, заміна верховенства права договірними відносинами, кумівство, увага до атрибутів ієрархії, нетолерантність, а також бажання переробити різні інституції «під себе», пропаганда, демагогія та потреба у створенні внутрішніх або зовнішніх ворогів.
Серед українських експертів, запрошених до роботи ІСП, — політологи, аналітики, журналісти та громадські діячі.
