Люди за межами Китаю зазвичай мало знають про керівників компартії КНР, які приходять до влади, оскільки найбільш успішні кроки владних китайців здійснюються в тіні. Ці представники правлячої верхівки вкрай обачні у своїх діях, оскільки повинні відповідати образу, який пропагується режимом.
#img_right#Ситуація з Сі Цзіньпіном дещо інша, він, здається, не підтримує будь-які чіткі програми компартії і, вочевидь, не належить до кланів, що конкурують між собою всередині керівництва правлячої верхівки. Суперечлива інформація про Сі характеризує його як прагматичного ідеолога з антиамериканськими поглядами, який водночас має сильні зв’язки із США.
Можливо, одна з яскравих рис Сі — це його амбіційність, на що вказує дипломатична пошта колишнього посла США у Пекіні Джона Хантсмана, якому не вдалося стати кандидатом у президенти Америки цього року. Про це йдеться в дипломатичній депеші 2009 року, яку в наступному році оприлюднив сайт WikiLeaks.
дипломатична пошта характеризує Сі Цзіньпіна як «надзвичайно амбіційну людину», яка прагне отримати вищий партійний чин з юнацьких років
Посилаючись на інтерв’ю зі знайомими Сі Цзіньпіна, дипломатична пошта характеризує його як «надзвичайно амбіційну людину», яка прагне отримати вищий партійний чин з юнацьких років. За часи Культурної революції Сі став «червонішим за червоного», щоб вижити у політичних репресіях, і йшов на великі жертви, щоб вступити в компартію.
Надзвичайна амбіційність Сі проявилась у 2009 році, коли він очолив «Проект 6521», мета якого полягала у придушенні послідовників духовної школи Фалуньгун, тибетців і демократичних активістів, згідно з офіційними документами та заявами активістів. Сі взяв участь у цій кампанії заради сходження на вершину влади.
Сі вважає, що віддані керівники компартії Китаю є «ключовими для забезпечення соціальної стабільності і національної могутності», згідно з даними дипломатичної пошти WikiLeaks. Як син першого покоління революційних лідерів китайської компартії, Сі називає себе «законним спадкоємцем» на партійний трон. Він вважає себе гідним керувати КНР, вказує дипломатичне листування.
Зараз Сі Цзіньпін обіймає посаду заступника голови Центральної військової комісії, головує у Центральній партійній школі, а також є віце-прем’єром КНР.
На 18-му партійному з’їзді, що відбудеться цього року, він, імовірно, стане генеральним секретарем китайської компартії. Його формальні посади та військові звання згодом будуть підвищені у відповідності до партійних ритуалів.
Сі є свого роду ідеологічним наглядачем режиму
Як голова Партійної школи, Сі є свого роду ідеологічним наглядачем режиму. Він регулярно виступає перед молодими комуністами і наставляє їх вивчати теорію Карла Маркса. Найчастіше під час таких виступів, щоб підтримати свою точку зору, він розповідає про ідеологічний внесок колишніх партійних лідерів. Його виступи спрямовані на прославляння компартії та існуючого режиму, який він вважає «чудовим і славетним».
У своєму недавньому виступі він закликає нових членів партії старанно вивчати історію, називаючи це їхнім ключовим завданням. Він має на увазі історію, затверджену правлячим режимом, яка, однак, замовчує політичні кампанії і голод, які вбили близько 80 млн чоловік за часів правління компартії.
Однак незважаючи на те, що він підкреслює важливість історії, Сі як глава партійної школи дає фактам особисту оцінку. Наприклад, виступаючи з нагоди 60-ї річниці Корейської війни, Сі звинувачував США за розпочату війну: «[Американські] війська проігнорували багаторазові попередження китайської влади… почали з повітря бомбити наші північно-східні міста і села і принесли війну на територію щойно утвореної Китайської Народної Республіки».
У словах Сі натяк на антиамериканізм можна побачити і коли він говорить про поточні події. Його ім’я запам’ятали західні коментатори в лютому 2009 року, коли він виступив перед групою китайських емігрантів у Мексиці.
Він сказав тоді: «Є деякі іноземці з повним черевом, яким нічим зайнятися. Вони вказують пальцем на нас і говорять нам, що робити. По-перше, Китай не експортує революцію, і, по-друге, не експортує злидні і голод, і, по-третє, не створює проблеми для вас. Що ще потрібно сказати?»
Його зауваження поширилися в США. Його запам’ятали як людину, яка любить сперечатися з американськими чиновниками, коли вони звинувачують режим компартії в порушеннях прав людини.
Незважаючи на свої тверді ідеологічні переконання, Сі вважається прагматиком. Кажуть, що він підтримує приватні підприємства. Він був партійним лідером з 2002 по 2007 рр. в Чжецзян — китайській провінції, де процвітає підприємництво і фінансовий сектор підтримує малий і середній бізнес. Дочка Сі навчається в Гарвардському університеті.
Вдруге Сі Цзіньпін одружився на китайській співачці Пен Ліюань, кар’єра якої злетіла слідом за сходженням чоловіка на політичний олімп. Пен — автор пісні і танцю трупи Головного політичного управління Народно-визвольної армії. Вона має військове звання генерал-майора.
Відразу ж після того, як Сі Цзіньпін отримав місце в постійному комітеті політбюро партії і був приставлений до внутрішньопартійних «провідних малих груп» у 2007 році, Пен публічно з’явилася в програмі Нагородження знаменитих китайців. Ця офіційна церемонія нагородження для популярних зірок проходить під суворим контролем органів пропаганди. Показово, що Сун Цзуін — коханка колишнього лідера режиму Цзян Цземіня і відома співачка — втратила популярність, в той час як Пен почали пропагувати у ЗМІ.
Яку роль відіграє Сі в керівництві компартії Китаю поки не зовсім зрозуміло.
Яку роль відіграє Сі в керівництві компартії Китаю поки не зовсім зрозуміло. Він часто згадується як «компромісний» кандидат — компроміс між протиборчими фракціями колишнього і чинного лідерів, Цзян Цземіня і Ху Цзіньтао.
Йому потрібно буде шукати рішення, які задовольнять різні зацікавлені групи як всередині, так і поза партією. Виконати таке завдання надалі буде все важче, оскільки партійна модель економічного зростання, яке підтримується великими інвестиціями, особливо в нерухомість, і надмірно дотований експорт зазнають сильного тиску.
Різні групи впливу в компартії, яким належать підприємства-монополії, маніпулюють економікою Китаю за своїм бажанням, через що зростає різниця в доходах у населення, з’являються сотні інших проблем, вважають експерти.
Тривале економічне зростання і підвищення частки внутрішнього споживання у ВВП Китаю змусять китайців повстати проти цих груп інтересів. Сі Цзіньпін же був обраний тому, що він буде підтримувати статус-кво і зберігати стабільність режиму.
Метью Робертсон, Велика Епоха (The Epoch Times)
