Blog

Бо Ібо, батько фігуранта політичного скандалу в Китаї Бо Сілая, був одним із 8-ми впливових лідерів за часів Ден Сяопіна. Він допоміг наступнику Дена Цзян Цземіню притаїти біографію своєї родини і пробратися до влади. Натомість, Цзян допоміг синові Бо Ібо стати одним із головних осіб компартії.

#img_left#Тайванська газета Want Daily повідомила 13 липня минулого року, що навесні 1995-го колишній лідер компартії Ден Сяопін отримав лист від Чень Сітуна, тодішнього мера Пекіна, і 6-ти інших провінційних чиновників. У листі вони написали, що батько Цзяна був зрадником, оскільки служив японцям під час китайсько-японської війни.

У Китаї такого звинувачення достатньо, щоб позбавити Цзяна права стати партійним чиновником середнього або вищого рівня. Ден передав лист Бо Ібо і звелів подбати про це. Бо, в свою чергу, показав цей лист Цзяну, і той попросив про допомогу. Відтоді вони обидва вступили в змову.

Згодом Бо Ібо переконав Ден Сяопіна не звертати увагу на сумнівне минуле сім’ї Цзян Цземіня. Незабаром після цього Бо Ібо допоміг Цзяну прибрати з поста мера Пекіна Чень Сітуна, який написав «каверзний» лист, а Цзян почав допомагати його синові Бо Сілаю.

Ден Сяопін помер у 1997 році. Перед своєю смертю він позбавив влади колишнього голови КНР Ян Шанкуня і колишнього генерала Народно-визвольної армії Ян Байбіна. Цяо Ши, тодішній глава Всекитайських зборів народних представників [парламент КНР — ред.] і наступний у списку найвпливовіших китайців, став перешкодою Цзяну.

Цяо керував політико-правовою системою і парламентом, а його досвід і таланти поважали високі чиновники як із реформістського табору, так і групи, схильної до жорсткої лінії правління, що викликало заздрість у Цзяна. Наступним кроком Цзяна було змусити Цяо піти у відставку під час 15-их Всекитайських зборів народних представників.

Перш ніж Цяо пішов на пенсію, він опублікував інформацію про те, що Ден вибрав Ху Цзіньтао наступником. Він також запропонував ряд правил для чиновників перед виходом на пенсію у віці 70 років, а також зажадав, щоб Цзян передав владу Ху. Такий поворот поставив Цзяна і його соратників у пасивне становище.

У той же час Цзян Цземіню довелося «дбати» про Бо Сілая, тому що Бо Ібо знав таємницю сімейного минулого Цзяна і брудні трюки в його політичній кар’єрі. Незабаром Бо Сілай був повторно призначений мером міста Даляня в 1998 році, а потім Цзян просунув його до глави провінції Ляонін і потім до міністра торгівлі.

#img_right#Були й інші домовленості між Цзян Цземінем і Бо Ібо. Приміром, Цзян залагодив скандал, пов’язаний із розкраданням державної власності Бо Сілаєм і його братом на суму 4,7 млрд юанів ($700 млн). Бо Ібо також запропонував Цзяну багато ідей, як розправитися з послідовниками Фалуньгун — духовної практики, яка з’явилася в Китаї в 1992 році.

Саме з цієї причини найжорстокіші дії під час репресій — видаляння органів у послідовників Фалуньгун із метою отримання прибутку — виникли в провінції Ляонін, якою керував Бо Сілай з 2001 року.

Бо Сілай і його права рука Ван Ліцзюнь, колишній начальник міліції міста Чунціна, брали активну участь у придушенні Фалуньгун. У період між 2000 і 2003 роками в провінції Ляонін ув’язнили величезну кількість послідовників Фалуньгун. Їх арештовували за те, що вони мирно протестували проти репресій на площі Тяньаньмень у Пекіні і відмовлялися говорити, звідки вони приїхали. Ці люди стали основним джерелом органів у трудових таборах провінції Ляонін.

В останні роки вплив Цзяна слабшав, а його опоненти почали мститися. За словами джерел, недавню хвилю внутрішньопартійної боротьби ініціювали відставні чиновники, в тому числі Цяо Ши, які хотіли завдати удар Бо Сілаю. Для цього вони сприяли усуненню з посади Ван Ліцзюня. Оскільки Бо Ібо змусив Цяо піти на пенсію, можливо, тому Цяо і взявся за Бо Сілая.

Згідно з повідомленнями дисидентського сайту boxun.com, інформація, яку передав американським дипломатам Ван Ліцзюнь під час невдалої спроби отримати політичний притулок, розкрила змову Бо Сілая і Чжоу Юнкана. Ці два високих політика хотіли змістити очікуваного майбутнього лідера компартії Сі Цзіньпіна. Ця змова змушує Цзяна позбутися або від Бо Сілая, або від своєї правої руки Чжоу Юнкана, секретаря політико-правового комітету політбюро партії, щоб врятувати самого себе.

Тоді як компартія намагається показати світові, що в неї все гаразд, всередині самої партії відбувається боротьба не на життя, а на смерть. За негласним правилом, у політичних колах Китаю будь-який скандал або «кампанія боротьби з корупцією» не повинні зачіпати чиновників вище міністерського рівня, так щоб справжня картина правлячої верхівки залишалася невідомою. Той, хто порушить це правило, вмирає. Ван Ліцзюнь, чиновник низького рівня, не став дотримуватися цього правила, і через це партійний режим опинився перед загрозою розвалу.

Сяо Шен і Сунь Юнь, Велика Епоха (The Epoch Times)

———————————-

Читайте інші статті про останні доленосні події в Китаї у спецрубриці Великої Епохи «Китайський режим переживає кризу». Оглядачі Китаю відзначають, що розпалена боротьба за владу, ймовірно, призведе до реформування політичної системи країни. Прослідкуйте, як розвивалася ця боротьба в хронологічному порядку. Дізнайтеся в обличчя головних фігурантів боротьби за владу в правлячій верхівці Китаю.

Бо Ибо, отец фигуранта крупного скандала в Китае Бо Силая, был одним из 8-ми влиятельных лидеров во времена Дэн Сяопина. Он помог преемнику Дэна Цзян Цзэминю скрыть биографию своей семьи и пробраться к власти. Взамен, Цзян помог сыну Бо Ибо стать одним из главных лиц компартии.

#img_left#Тайванская газета Want Daily сообщила 13 июля прошлого года, что весной 1995-го бывший лидер компартии Дэн Сяопин получил письмо от Чэнь Ситуна, тогдашнего мэра Пекина, и 6-ти других провинциальных чиновников. В письме они написали, что отец Цзяна был предателем, так как служил японцам во время китайско-японской войны.

В Китае такого обвинения достаточно, чтобы лишить Цзяна права стать партийным чиновником среднего или высшего уровней. Дэн передал письмо Бо Ибо и велел позаботиться об этом. Бо, в свою очередь, показал это письмо Цзяну, и тот попросил о помощи. С тех пор они оба вступили в сговор.

Впоследствии Бо Ибо убедил Дэн Сяопина не обращать внимание на сомнительное прошлое семьи Цзян Цзэминя. Вскоре после этого Бо Ибо помог Цзяну убрать с поста мэра Пекина Чэнь Ситуна, который написал «каверзное» письмо, а Цзян начал помогать его сыну Бо Силаю.

Дэн Сяопин умер в 1997 году. Перед своей смертью он лишил власти бывшего председателя КНР Ян Шанкуня и бывшего генерала Народно-освободительной армии Ян Байбина. Цяо Ши, тогдашний глава Всекитайского собрания народных представителей [парламент КНР — ред.] и следующий в списке самых влиятельных китайцев, стал помехой Цзяну.

Цяо руководил политико-правовой системой и парламентом, а его опыт и таланты уважали высокие чиновники как из реформистского лагеря, так и группы, склонной к жёсткой линии правления, что вызвало зависть у Цзяна. Следующим шагом Цзяна было заставить Цяо уйти в отставку во время 15-го Всекитайского собрания народных представителей.

Прежде чем Цяо ушел на пенсию, он опубликовал такую информацию: Дэн выбрал Ху Цзиньтао в качестве приёмника. Он также предложил ряд правил для чиновников перед уходом на пенсию в возрасте 70 лет, а также потребовал, чтобы Цзян передал власть Ху. Такой поворот поставил Цзяна и его соратников в пассивное положение.

#img_left#В то же время Цзяну пришлось «заботиться» о Бо Силае, так как Бо Ибо знал тайну семейного прошлого Цзяна и грязные трюки в его политической карьере. Вскоре Бо Силай был повторно назначен мэром города Даляня в 1998 году, а потом Цзян продвинул его до главы провинции Ляонин и затем до министра торговли.

Были и другие договорённости между Цзян Цзэминем и Бо Ибо. К примеру, Цзян уладил скандал, связанный с расхищением государственной собственности Бо Силаем и его братом на сумму 4,7 млрд юаней ($700 млн). Бо Ибо также предложил Цзяну много идей, как расправиться с последователями Фалуньгун — духовной практики, которая появилась в Китае в 1992 году.

Именно по этой причине самые жестокие действия во время репрессий — извлечение органов у последователей Фалуньгун с целью получения прибыли — возникли в провинции Ляонин, которой руководил Бо Силай с 2001 года.

Бо Силай и его правая рука Ван Лицзюнь, бывший начальник милиции города Чунцина, активно участвовали в подавлении Фалуньгун. В период между 2000 и 2003 годами в провинции Ляонин заключили в тюрьмы огромное количество последователей Фалуньгун. Их арестовывали за то, что они мирно протестовали против репрессий на площади Тяньаньмэнь в Пекине и отказывались говорить, откуда они приехали. Эти люди стали основным источником органов в трудовых лагерях провинции Ляонин.

В последние годы влияние Цзяна ослабевало, а его оппоненты начали мстить. По словам источников, недавнюю волну внутрипартийной борьбы инициировали отставные чиновники, в том числе Цяо Ши, которые хотели нанести удар Бо Силаю. Для этого они способствовали устранению от должности Ван Лицзюня. Поскольку Бо Ибо заставил Цяо уйти на пенсию, возможно, поэтому Цяо и взялся за Бо Силая.

Согласно сообщениям диссидентского сайта boxun.com, информация, которую передал американским дипломатам Ван Лицзюнь при неудавшейся попытке получить политическое убежище, раскрыла заговор Бо Силая и Чжоу Юнкана. Эти два высоких чиновника хотели сместить предполагаемого будущего лидера компартии Си Цзиньпина. Этот заговор вынуждает Цзяна избавиться либо от Бо Силая, либо от своей правой руки Чжоу Юнкана, секретаря политико-правового комитета политбюро партии, чтобы спасти самого себя.

В то время как компартия пытается показать миру, что у неё всё благополучно, внутри самой партии происходит борьба не на жизнь, а на смерть. По негласному правилу, в политических кругах Китая любой скандал или «кампания по борьбе с коррупцией» не должны затрагивать чиновников выше министерского уровня, так чтобы настоящая картина правящей верхушки оставалась неизвестной. Тот, кто нарушит это правило, умирает. Ван Лицзюнь, чиновник низкого уровня, не стал следовать этому правилу, из-за чего партийный режим оказался перед угрозой развала.

Читайте другие статьи по последним событиям в Китае в спецрубрике Великой Эпохи «Китайский режим переживает кризис». Аналитики по Китаю отмечают, что разгоревшаяся борьба за власть, вероятно, приведёт к реформированию политической системы страны. Проследите, как развивалась эта борьба в хронологическом порядке. Узнайте в лицо главных фигурантов борьбы за власть в правящей верхушке Китая.