Blog

#img_left_nostream#У вівторок 27 листопада робочі електронного заводу Айгао, що знаходиться в селищі Хоуцзе міста Дунгуан провінції Гуандун, вийшли на масовий страйк. Вони протестували проти самовільного і безпідставного підвищення цін на харчування адміністрацією заводу.

Понад тисяча міліціонерів з декількома десятками собак була направлена до місця страйку для придушення акції протесту. Між двома сторонами відбулося зіткнення, в результаті якого багато робочих було поранено і  затримано.

В інтерв’ю кореспондентові ВЕ 28 листопада робочий цього заводу, пан Хуан, заявив, що більше ста міліціонерів в повній бойовій готовності блокували головні дороги біля заводу і відтіснили робочих в будівлю заводського корпусу. Після цього, «варта порядку», розбившись на групи, кинулася в будівлю заводу і зайняла позиції на кожному поверсі, силою примушуючи робочих повернутися до роботи. Під час зіткнення міліціонери били робочих електричними палицями, заарештувавши при цьому більше десяти головних учасників акції протесту.

Пан Хуан повідомив, що днем раніше сюди ж приїжджали багато міліційних машин, міліціонери були з різних підрозділів: спецпідрозділи, озброєна міліція, спецзагін  із придушення повстань, співробітники відділу охорони громадського порядку. Міліціонери спустили на людей службових собак і серйозно поранили палицями жінок-робочих.

Він додав: «Потім міліціонери схопили тих робітників, які очолювали страйк і безжально побили їх, після чого затягнули в міліційні машини. Деякі робочі хотіли спокійно поговорити з міліціонерами, розповісти їм про ситуацію, але і вони теж були схоплені. Коли я був там, я побачив 7-8 міліційних машин, в яких відвезли робочих. Деякі були сильно покусані собаками, вони ледве рухалися».

Пані Шень, свідок цих подій, сказала: «Міліціонери схожі на бандитів, вони дуже жорстоко поводяться з людьми. Декілька дівчат із страйкуючих було побито ногами і палицями, по всьому їх обличчі текла кров, деякі з них від побоїв лежали на землі і не могли рухатися. Одну дівчину побили так, що вона досі не може ходити. Якщо це народна міліція, що тоді таке мафія і бандити?»

З приводу причини страйку робочих, пан Хуан повідомив таке. Адміністрація заводу 22 листопада оголосила, що підвищила ціну на харчування робітникам і службовцям. Для стажерів ціна на харчування з 6 юанів в день підвищилася до 8,  для робочих з 5,8 юней в день – до 7,5. Робочі незадоволені цим рішенням, хотіли зустрітися з керівництвом заводу і поговорити, але їм відмовили.

«Вчора вранці робочі зібралися і зажадали, щоб адміністрація заводу ухвалила розумне рішення з цього питання, але з керівництва до них ніхто не вийшов для переговорів. Після цього робочі почали страйк, вони збиралися піти поскаржитися на несправедливість владі, але зіткнулися з міліціонерами, – додав пан Хуан, – Вони не тільки підвищили ціну на харчування. Сама зарплата дуже низька, пільг майже ніяких не немає. Ми живемо по 16 чоловік в одній маленькій кімнаті, їжа дуже погана, іноді навіть взагалі неможливо її їсти. Робочі довгий час терпіли все це, але на цей раз вони підвищили ціну на харчування навіть не порадившись з нами, особисто взяли і підвищили. Це і переповнило нашу чашу терпіння». Пан Хуан заявив, що якщо керівництво заводу не відмінить свого рішення, робочі будуть продовжувати бастувати.

За словами пані Шень, зарплата робочих украй низька – 690 юней (близько 85$) в місяць, плата за мешкання 50 юней в місяць (близько 6$), за харчування доводиться платити понад 150 юанів на місяць (22,5$). У них залишається близько 500 юней, за які навіть не можна купити нормальний одяг. Багато робочих щоб заробити трохи більше, влаштовуються на наднормову роботу, щодня працюють більше 10 годин, причому вони працюють стоячи, деякі часто від втоми непритомніють.

#img_center_nostream#

#img_center_nostream# 

#img_right#Найвища в світі залізниця Цинхай-Тибет вперше використана для транспортування китайських військ – 30 листопада з Синіна, столиці провінції Цинхай, до Лхасу вирушив пасажирський склад з новобранцями китайської армії.

Як відзначають китайські ЗМІ з посиланням на неназвані джерела в Народно-визвольній армії Китаю, залізниця повинна стати «основним способом» транспортування військових підрозділів, які у минулому доставлялися до Тибету і назад літаком або по шосе.

Це повідомлення примушує пригадати, як Далай-лама назвав залізницю Синін-Лхаса, що обійшлася в 4,2 млрд доларів США, «другим вторгненням» Китаю до Тибету. Офіційно введена в експлуатацію 1 липня 2006 року високогірна траса завдовжки 1956 км. скоротила час поїздки до Лхасу з Пекіна та інших міст до двох днів замість тижнів, прискоривши вивіз з Тибету мінералів і збільшивши потік китайських туристів. За офіційними даними, зараз залізницею перевозиться 75% вантажів між Тибетом та іншими частинами Китаю.

Якщо в 2006 році в автономному районі Тибету побувало 2,5 млн туристів, то за перших 10 місяців 2007-го ця цифра досягла 3,72 мільйона. Як повідомляє Сіньхуа з посиланням на управління Тибету з туризму, відкриття руху по Цинхай-Тібетськой залізниці сприяло тому, що надходження від туризму з січня по жовтень 2007 року склали 4,4 млрд юанів (600 млн доларів США), що складає приріст на 84% по відношенню до того ж періоду 2006 року. Проте 17-му з’їзді КПК, що відбувся  в середині жовтня заступник секретаря комітету КПК автономного району Тибету Хао Пен закликав до  збільшення кількості туристів в Тибеті. За його словами, «в порівнянні з провінцією Юньнань на південному заході Китаю, яку минулого року відвідали 50 мільйонів чоловік, ці цифри не великі, а дуже малі».

В той же час захисники прав тибетського народу відзначають, що завдяки залізниці пекінське керівництво підсилило свій тиск на Тибет, тоді як культура Тибету все більше перетворюється на розвагу для туристів, втрачаючи свою початкову зовнішність.

Китайська влада 26 листопада 2007 р. опублікувала перші знімки, зроблені місячним супутником "Чан’є-1". Першу фотографію пред’явив публіці прем’єр-міністр Китаю Вень Цзябао.

#img_left#Але на відміну від офіційної влади китайські користувачі мережі Інтернет виразили недовір’я достовірності цих фотографій  і повідомили,   що перше китайське фото Місяця виявилося   копією фотографії   компанії Google.

На сайті державного ЗМІ «Женьміньван», китайські користувачі Інтернету  порівняли два фото. Одне з них – офіційно опубліковане владою Китаю. Якщо повернути це фото на 20 градусів, то воно повністю співпадає з другим фото, яке взяте з американського сайту Google.

Навколо сумніву  в  достовірності першого китайського фото Місяця проходять   бурхливі обговорення на  різних форумах в Китаї  і   в Інтернеті.

Один китайський відвідувач форуму повідомив: «Немає ніяких сумнівів у тому, що зображення першого китайського фото Місяця, опублікованого владою Китаю недавно, те ж що і фото з Google, опубліковане вже давно. Тільки у американців фото кольорове, а нам показали чорно-біле.»

Інший китайський відвідувач форуму детальніше виклав свою підозру, прочитавши офіційне повідомлення на урядовому сайті «Сіньлань»: "Моя підозра в тому, що влада показала фото Місяця з Google, підтверджується. Як офіційно повідомили, фото Чан’є виконане на 19-смуговому фото, між кожною смугою такого фото є район повторення. Щоб зняти ці 19 смуг фото, супутникові Чан’є потрібно пролетіти 19 разів навколо Місяця.  Також, з офіційного повідомлення дізналися, що супутник робить один оберт навколо місяця понад 2 години.  19 разів на 2 години це вже більше 38 годин. Супутник робить знімки на одному і тому ж місці в різний час доби, це означає, що тіні предметів на фото, повинні бути різними, але на фото, ми побачили, що тіні всіх предметів однакові, значить, хтось бреше.  Можливо, хтось спробує   пояснити це так, що всі 19 смуг фото знято в один і той же час, тоді тим більше дивно, тому що для цього потрібно знімати 19 днів. Але від моменту повідомлення до моменту, коли почалася робота супутника,   ще не пройшло стільки часу, тобто Чан’є почав працювати тільки з 19 числа, а фото опублікували вже  26 листопада. Це ніяк не пояснюється."

Інший відвідувач форуму написав: "Неважливо, дійсно обдурила партія нас з фото Google чи ні, а важливо,  чому так багато людей сумнівається в достовірності фото, чи не тому що якась партія дуже часто одурює народ, і вже зовсім втратила довіру у нього."

І ще одна думка відвідувача форуму, що не можна звинувачувати тих, хто сумнівається в достовірності фото в тому, що вони не люблять батьківщину, просто якесь правляче угрупування постійно бреше, а народ і батьківщина тут ні до чого.

#img_center_nostream#

#img_center_nostream# 

#img_left_nostream#Як повідомляє кореспондент радіо «Вільна Азія» Ен Сю, в Артилерійському інституті народної визвольної армії, розташованому в м. Хефей провінції Аньхой, в середу 27 листопада почалася масова акція протесту, яка 28 листопада досягла свого піку.

Декілька тисяч студентів влаштували великомасштабний страйк у зв’язку з тим, що їхні дипломи не є офіційними і ніде не визнаються. Внаслідок безладів, будівлі училища було завдано серйозного збитку. Заняття були скасовані.

У цьому навчальному закладі три види студентів: перший – ті, хто належить до військової кафедри, офіційно вчаться на військовослужбовців, другий – ті, хто не належать до військової кафедри і вчаться як у звичайному інституті, і третя група – це студенти, за навчання яких платять фірми, з якими вони уклали договір. Останніх у цьому інституті 8 000 чоловік. Недавно ці студенти випускних курсів дізналися, що їхні дипломи офіційно не визнаються, як вища освіта, що і викликало обурення і масові безлади.

Один із студентів, на ім’я Пен Дун розповідає: «Саме те, що диплом, який нам повинні видати, – фальшивий, і викликало загальне обурення і невдоволеність. Спочатку бунт влаштували декілька тисяч студентів випускних курсів, а потім до них приєдналися й інші, всього взяло участь 6-7 тисяч студентів. Вони били всіх, хто намагався їх зупинити, били і студентів військової кафедри, розбили двері і вікна. Вони влаштували повний розгром на всіх поверхах інституту. Ці студенти були схожі на розлючених тигрів».

Студент додав, що на місце події прибула озброєна міліція, яка намагалася вмовити студентів припинити безлади. Студенти ж перевернули декілька міліційних машин. За словами міліції, для вирішення конфлікту найближчим часом повинні прибути війська з Нанцина.

Під час цього інциденту, для уточнення деталей того, що сталося, до адміністрації інституту подзвонив кореспондент. Людина, яка зняла трубку, сказала, що подробиць вона не знає, і порадила кореспондентам трохи менше цікавитися такими речами. Коли кореспондент подзвонив удруге, трубку зняв інший співробітник інституту, який відкинув факт масових безладів, і сказав, що нічого особливого не відбулося, що в будь-якому навчальному закладі є студенти, які не хочуть вчитися, тому і провокують різні конфлікти, але в їхньому інституті таких дуже мало. Він також відзначив, що до них, звичайно ж, будуть вжиті суворі заходи.

Того ж дня на деяких сайтах в Інтернеті з’явилася інформація про те, що Міністерство освіти і Військовий комітет не визнають дипломи цього інституту. У повідомленні також було застереження – у жодному випадку не поступати вчитися у цей інститут.

#img_right#За повідомленням журналу «Observer of People’s Life», вранці 21 листопада, китаянка з міста Ухань на ім’я Чжан Ліхуа розповіла по телефону, що коли вона пішла подавати скаргу до міської адміністрації, то стала свідком побиття міліціонерами біля 50-и сліпих робітників, які також апелювали біля будівлі міської адміністрації.

Після цього репортери зв’язалися з паном Ле, представником сліпих робітників, які подавали апеляцію. Ле пояснив, що це були працівники фабрик в районі Цзяньгань м. Ухань.  Вони подавали апеляції, починаючи з 1 червня 2006 р., але їхні прохання відкладалися міською управою і пов’язаними з нею департаментами. Заяви цих робітників ігнорувалися протягом майже 18 місяців.

Вранці 21 листопада, відчувши, що допомоги більше чекати нізвідки, вони зажадали зустрічі з мером м. Ухань. Це прохання було відхилене. Знаходячись у відчаї, робітники спробували пробитися в будівлю міської адміністрації. У відповідь міліціонери, які охороняли міську управу, почали бити їх.

Ле був збитий з ніг. Потім охоронці виштовхали робітників з будівлі муніципалітету. Наймолодшому апелянтові було 48 років. Ніхто навіть подумати не міг, що міліція може так поводитися із сліпими.

Ставши свідком цієї сцени, Чжан Ліхуа запитала: «Як ви можете бити цих сліпих людей?». Це питання стало причиною того, що озброєний поліцейський схопив її за волосся, побив до крові і заарештував прямо в будівлі міської адміністрації.

Сліпі робітники подавали скаргу, оскільки після закриття фабрик, де вони  працювали, вони не були внесені урядом в програму соціального забезпечення. Для цих людей сьогодні неможливо знайти інше місце роботи, вони не можуть заробити на життя. Вони відчували, що апеляція до уряду була їхньою єдиною надією.