#img_right#Зараз дуже багато людей цікавлять відповіді на найбільш животрепетні питання. Коли закінчиться криза і як скоро це станеться? Що буде після кризи? Спробуємо змоделювати відповідні сценарії. Але підкреслимо, цей прогноз будується не за принципом «вгадай», а на основі аналізу ситуації.
Отже, спершу оцінимо ситуацію, що склалася. І уточнимо: під початком світової кризи ми умовно матимемо на увазі вересень 2008 року, коли в США почалася фінансова криза.
Таким чином, з часу початку світової кризи пройшло вже півроку.
За цей час нинішні «володарі світу», умовно представлені в G-20, вже збиралися двічі. Перший раз — в листопаді 2008 року. Другий саміт G-20 відкрився в Лондоні на початку квітня.
Проте, незважаючи на настільки пильну увагу Людства до теми боротьби із кризою, а також той факт, що над цим «ламають голови» кращі експертні розуми, світова криза не тільки не здолана, але ще й посилилася. За якихось півроку світова криза вже увійшла в свою третю стадію. Почавшись з фінансової кризи на американському ринку, криза переросла у світову фінансову. Потім світова фінансова криза плавно перетворилася на світову економічну. А місяць тому світова економічна переросла в продовольчу кризу. І це не межа. Днища кризи як і раніше не видно. Світова криза вже призвела до розпаду однополярної світобудови, що існувала до цього часу, і в основі якої була Pax Americana. Як наслідок, склався тренд до формування багатополярності.
Правда, незважаючи на те, що це всього лише тренд, деякі експерти (як правило, антиамериканськи настроєні) зраділи і чомусь почали категорично стверджувати, що «майбутнє світу — багатополярність». Такі твердження ще можна було б зрозуміти, якби криза закінчилася і ситуація почала охолоджуватися. Проте, очевидно, криза, навпаки, посилюється. І ще не відомо, у що, зрештою, може перерости світобудова під впливом кризи.
Але навіть зараз нинішня т.з. «багатополярність» сумнівна. Після краху Pax Americana можна, скоріш, говорити про «безполярність» і «хаос».
Умовно кажучи, крах «однополярності» схожий на руйнування фундаменту масивної будівлі.
Саме таким фундаментом стали США після краху біполярного радянсько-американського світопорядку. Подобається комусь це чи ні, але від США як кореня системи залежали всі. І, перш за все, Росія і Китай.
Не треба бути «великим пророком», аби розуміти: якщо зруйнувати фундамент будівлі нічого нового на його місці не з’явиться. В усякому разі до того часу, поки колишня будівля не рухне.
Таким чином, першим істотним наслідком світової кризи став остаточний розпад колишнього світопорядку (сформованого, нагадаємо, на основі Ялтинських домовленостей Сталіна-Рузвельта-Черчилля в 1945 році).
Розпад як наслідок кризи закономірний. Бо криза за природою своєю не є творцем. Навпаки, криза, подібно до карієсу, руйнує живі організми, все більш і більш пускаючи свої згубні метастази.
Враховуючи той факт, що світова криза не закінчилася і наростає — значить, процес «гниття» і розпаду триватиме.
Наступний етап — розпад нині існуючих держав. Перш за все, великих геополітичних гравців колишньої «світової гри». (Зараз ми не аналізуватимемо причини, сценарії цього розпаду, і як йому можна протидіяти — позначимо схематично).
Розпад Росії нам удалося спрогнозувати ще в липні 2007 року.
Можна уявити, з яким диким захопленням зустріли цей прогноз русофоби всього світу. Перш за все ті, що проживають на пострадянському просторі.
Правда, заспокоїмо таких «зраділих»: розпад торкнеться і PS-простору. І ми виявилися праві. Наприклад, розпад Грузії вже відбувся, за підсумками серпневої російсько-грузинської війни. Тліє розпад Молдови, Азербайджану, Вірменії, країн Балтії. На черзі розпад України.
Заспокоїмо також тих, хто не русофоб, а, навпаки, любить Росію — розпад Росії вже давно відбувся. І зовсім не в новітній час і не в 1991 році (Радянський Союз — це не Росія). Розпад Росії відбувся ще в 1917 році, коли була повалена Російська імперія. Нагадаю, до 1917 року до складу Російської імперії входив простір від Польщі і Фінляндії до Тихого океану. Після 1917 року, з приходом до влади «більшовиків», Польща і Фінляндія отримали незалежність, а ще 15 «суб’єктів» було виділено в «федеральні республіканські утворення». Таким чином, сучасна РФ — це не Росія, а лише вельми мала частина її, наслідок смути, що протікає вже більше 100 років.
Розпад КНР. Про це ми вже аналізували в попередніх матеріалах.
Розпад Європи. Порівняно з Росією і Китаєм, Європа перебуває в значно більш тяжкому положенні. По суті, Європа — це жалюгідний фантом, але сповнений надмірних надамбіцій. Європа — це всього лише красива обгортка, що приховує в собі набір штампів і стереотипів. Як єдиного і потужного геополітичного гравця Європи в сучасній геополітичній грі не існує. В зв’язку з цим розпад «проекту Євросоюзу» абсолютно закономірний.
Продовжуючи тему розпаду, з легкого пера деяких учених, перш за все, проф. Панаріна, деякими ЗМІ була вкинута версія про «розпад США». Пан Панарін навіть примудрився знайти купу «аргументів» на користь своєї «теорії». Ми, зі свого боку, не вважаємо, що сценарій розпаду США колись відбудеться. Для американців вже досить краху Pax Americana. Тим більше, підкреслимо: проф. Панарін — не стільки учений, скільки фахівець із інформаційних воєн і диверсій.
Зазнає радикальних змін карта Близького і Середнього Сходу. Тут, до речі, як не пригадати горезвісні «карти Петерсена», вкинуті в світові ЗМІ ще в 2004 році.
Підкреслимо, не потрібно бачити у вище перерахованих сценаріях чиї-небудь «підступні задуми», що навіваються казками про «світовий таємний уряд».
Розпад світопорядку — це значно більш масштабний і об’єктивний процес, який неможливо охопити або організувати зусиллями одного (або колективного) розуму.
За великим рахунком, до зміни світопорядку доклали руку всі світові центри. І країни «золотого мільярда», і «китайський мільярд», і Росія, і країни Європи. Навіть маленький африканський Мадагаскар теж зробив свій внесок у зміну світопорядку. Безумовно, розмір кожного вкладу залежить від ролі кожного учасника у світовій системі.
Таким чином, головним стратегічним наслідком нинішньої світової кризи стане формування Нового Світопорядку.
Підкреслимо, майбутній світопорядок не буде «однополярним». Але, в той же час, в Новому Світопорядку також не буде багатополярності.
Глобалізація, її подальше поглиблення стане основою Нового Світопорядку.
Світ остаточно стане подібним до одного великого мегаполісу (як, наприклад, Бейджін або Шанхай — жарт), кордони зникнуть, взаємозв’язки між різними країнами ще більш посиляться.
P.S. Можливий ще один сценарій — нова Світова війна.
Все частіше нинішня криза асоціюється з часом Великої депресії 30-х років ХХ століття.
Нагадаємо, є думка, що Заходу вийти з тієї депресії «допомогла» Друга світова війна.
Зі своєї сторони, відмітимо, що це вельми спірна точка зору. Тим більше, з урахуванням того, що не Захід розв’язав Другу світову.
Мова про інше — розв’язування чергової Світової війни в нинішніх умовах вигідне консерваторам (їх «неоконсервативним клонам»), які таким чином спробують протидіяти глобалізації, що об’єктивно розвивається.
Парадокс у тому, що чергова світова війна глобалізацію тільки ще більш підсилить.
P.P.S. А як же засідання G-20 в Лондоні?
«Світові лідери», як завжди, позасідають, пофуршетяться, посвітяться перед пресою, знову розкритикують колишній світопорядок (а деякі ще й помріють про «багатополярність»), але більше всього критики дістанеться Америці і її Долару.
Правда, відмовитися від Долара як і раніше не наважиться жоден міжнародний суб’єкт.
P.P.P.S. Повертаючись до питань, сформульованих на початку статті.
Коли закінчиться криза?
Тепер, думаю, багатьом стане зрозуміло, що ця криза закінчиться дуже навіть «не скоро». А ті експерти, які вже побачили «світло в кінці тунеля», хай уважно подивляться. Це «світло» або міраж, або прожектор зустрічного поїзда, що нестримно наближається.
Ігор Шевирьов є незалежним експертом-китаїстом. Його блог у Живому Журналі «Азіатські тигри» — igor-tiger.livejournal.com.
Примітка: редакція може не поділяти думки автора статті.
