Blog

Ейнштейн, яким захоплювалися ще за його життя, став сьогодні чимось на зразок універсального міфу: геніальний фізик і справжній філософ. Ми бачимо його із висунутим язиком та обвислим волоссям на футболках, кавових чашках або навіть ще гіршому. Його цитати – рідкісна мудрість, про яку більш слід говорити, – використовуються практично скрізь і вивчені майже, як труди Платона.

#img_right#Іронія долі, але мозок цієї людини, якій, і оком не моргнувши, надали б місце 5 інших людей у Пантеоні (усипальня видатних людей у Парижі та Римі), був копітко розділений на 245 часток і ретельно зберігається у парафіні вже понад 50 років.

Після того, як спочатку його ревно оберігав патологоанатом Томас Харві у лікарні Прінстона, мозок Ейнштейна змогли, нарешті, дослідити декілька вчених. Перший цікавий факт із цього приводу був опублікований у науковому журналі Neuroscience Letters у 1996 р. Ця стаття виявилася протилежною всім тим, які бачили в Ейнштейнові прототип «великої голови»: його мозок фактично виявився на 200 грам легшим, ніж середньостатистичний.

Гіршим є те, що Ейнштейн також страждав від пороку лівої скроневої ділянки мозку. Дефект у метра сучасної фізики!

І це ще не все: дослідники зацікавилися, в усякому разі, лівою півкулею мозку Ейнштейна, його тім’яною зоною (центр мовлення, тілесного та просторового сприйняття), а також лобовою частиною (центр планування поведінки й уваги). Стаття, опублікована в 2004 р. Томасом Харві, розкрила факт того, що концентрація астроцит, захисних клітин нейронів (нервових клітин), які передають інформацію в мозку, у Ейнштейна є набагато вищою за середньостатистичну.

Так у цьому ключ розгадки генія Ейнштейна? Виявляється, ні. Всі експерти продовжують відзначати особливості, але ніхто не може пояснити, що ж зробило Ейнштейна видатною людиною. Чи то легкість мозку, дефект скроневої області чи підвищена кількість астроцит, усе це можна зустріти у кого завгодно, і це не робить з них геніїв.

Отже, секрет Ейнштейна, схоже, залишається нерозкритим. Ми можемо, принаймні, втішитися тим, що його не розкрила анатомія, і послухати те, що сам Ейнштейн говорить нам про красу таємниці:

«Найпрекрасніше у світі відчуття, це відчуття таємниці. […] Я відчуваю найсильніше хвилювання перед таємницею життя. Це відчуття створює красу та істину, породжує мистецтво та науку».

Людовик Женін. Велика Епоха

Ейнштейн, яким захоплювалися ще за його життя, став сьогодні чимось на зразок універсального міфу: геніальний фізик і справжній філософ. Ми бачимо його із висунутим язиком та обвислим волоссям на футболках, кавових чашках або навіть ще гіршому. Його цитати – рідкісна мудрість, про яку більш слід говорити, – використовуються практично скрізь і вивчені майже, як труди Платона.

#img_right#Іронія долі, але мозок цієї людини, якій, і оком не моргнувши, надали б місце 5 інших людей у Пантеоні (усипальня видатних людей у Парижі та Римі), був копітко розділений на 245 часток і ретельно зберігається у парафіні вже понад 50 років.

Після того, як спочатку його ревно оберігав патологоанатом Томас Харві у лікарні Прінстона, мозок Ейнштейна змогли, нарешті, дослідити декілька вчених. Перший цікавий факт із цього приводу був опублікований у науковому журналі Neuroscience Letters у 1996 р. Ця стаття виявилася протилежною всім тим, які бачили в Ейнштейнові прототип «великої голови»: його мозок фактично виявився на 200 грам легшим, ніж середньостатистичний.

Гіршим є те, що Ейнштейн також страждав від пороку лівої скроневої ділянки мозку. Дефект у метра сучасної фізики!

І це ще не все: дослідники зацікавилися, в усякому разі, лівою півкулею мозку Ейнштейна, його тім’яною зоною (центр мовлення, тілесного та просторового сприйняття), а також лобовою частиною (центр планування поведінки й уваги). Стаття, опублікована в 2004 р. Томасом Харві, розкрила факт того, що концентрація астроцит, захисних клітин нейронів (нервових клітин), які передають інформацію в мозку, у Ейнштейна є набагато вищою за середньостатистичну.

Так у цьому ключ розгадки генія Ейнштейна? Виявляється, ні. Всі експерти продовжують відзначати особливості, але ніхто не може пояснити, що ж зробило Ейнштейна видатною людиною. Чи то легкість мозку, дефект скроневої області чи підвищена кількість астроцит, усе це можна зустріти у кого завгодно, і це не робить з них геніїв.

Отже, секрет Ейнштейна, схоже, залишається нерозкритим. Ми можемо, принаймні, втішитися тим, що його не розкрила анатомія, і послухати те, що сам Ейнштейн говорить нам про красу таємниці:

«Найпрекрасніше у світі відчуття, це відчуття таємниці. […] Я відчуваю найсильніше хвилювання перед таємницею життя. Це відчуття створює красу та істину, породжує мистецтво та науку».

Людовик Женін. Велика Епоха

#img_left_nostream#Сьогодні наше життя ставить нам такий ритм, що далеко не завжди вдається «викроїти» час для повноцінного обіду. Все частіше ми задовольняємося перекушуванням «на ходу» тим, що продається на вулицях міста. Гарячий обід, поза сумнівом, являє найкращий для здоров’я варіант. Проте, вибираючи їжу, слід уникати досить шкідливих і навіть небезпечних страв.

Наприклад, м’ясо, приготоване на мангалі, містить в собі велику кількість канцерогенів (речовин, здатних викликати рак), якщо обсмажується до грубої кірки. Набагато безпечніше м’ясо, приготоване без обсмаженої кірки.

Зараз дуже модний шпинат. Але, в непомірних кількостях, він виклкає подразнення шлунково-кишкового тракту і викликає проблеми з травленням. До подразників шлунку належать томати і цитрусові. При проблемах з шлунком вживати їх не рекомендується.

Вибираючи з варіантів швидкого перекушування, від деяких продуктів також краще відмовитися, щоб не зашкодити здоров’ю.

Наприклад, досить шкідливими є кури-гриль. Вони продаються зараз всюди і користуються великим попитом. Вони також можуть сприяти виникненню раку. Річ у тому, що шампура, на яких вони смажаться, часто не миються. Тому жир, який на них скупчується, тривалий час зазнає термічної обробки. Після цього жир містить в собі величезну кількість канцерогенів. Дієтологи і лікарі радять курку-гриль готувати вдома у мікрохвильовій печі або духовці.

Популярна зараз шаурма стоїть у ряді небезпечних з тієї ж самої причини. Для її приготування береться м’ясо, яке готується протягом декількох годин. За цей час жир встигає набути канцерогенних властивостей.

На жаль, канцерогени також містять і страви, приготовані у фритюрі, якщо масло для жаріння недосить часто міняли на нове. Сюди входять не тільки пиріжки і чебуреки, але і картопля фрі та чіпси.

#img_left_nostream#Сьогодні наше життя ставить нам такий ритм, що далеко не завжди вдається «викроїти» час для повноцінного обіду. Все частіше ми задовольняємося перекушуванням «на ходу» тим, що продається на вулицях міста. Гарячий обід, поза сумнівом, являє найкращий для здоров’я варіант. Проте, вибираючи їжу, слід уникати досить шкідливих і навіть небезпечних страв.

Наприклад, м’ясо, приготоване на мангалі, містить в собі велику кількість канцерогенів (речовин, здатних викликати рак), якщо обсмажується до грубої кірки. Набагато безпечніше м’ясо, приготоване без обсмаженої кірки.

Зараз дуже модний шпинат. Але, в непомірних кількостях, він виклкає подразнення шлунково-кишкового тракту і викликає проблеми з травленням. До подразників шлунку належать томати і цитрусові. При проблемах з шлунком вживати їх не рекомендується.

Вибираючи з варіантів швидкого перекушування, від деяких продуктів також краще відмовитися, щоб не зашкодити здоров’ю.

Наприклад, досить шкідливими є кури-гриль. Вони продаються зараз всюди і користуються великим попитом. Вони також можуть сприяти виникненню раку. Річ у тому, що шампура, на яких вони смажаться, часто не миються. Тому жир, який на них скупчується, тривалий час зазнає термічної обробки. Після цього жир містить в собі величезну кількість канцерогенів. Дієтологи і лікарі радять курку-гриль готувати вдома у мікрохвильовій печі або духовці.

Популярна зараз шаурма стоїть у ряді небезпечних з тієї ж самої причини. Для її приготування береться м’ясо, яке готується протягом декількох годин. За цей час жир встигає набути канцерогенних властивостей.

На жаль, канцерогени також містять і страви, приготовані у фритюрі, якщо масло для жаріння недосить часто міняли на нове. Сюди входять не тільки пиріжки і чебуреки, але і картопля фрі та чіпси.

#img_gallery#4-го березня 2006 року газета "Вечірній Чанчунь" повідомила про операцію по видаленню серця, яка відбулася за 31-у милю від міста Чанчуня.

27-го лютого 28-ми літній Це Баоші з провінції Чжецзян, який супроводжувався його молодшим братом, прибув у Другу лікарню Університету Цзілінь у місті Чанчунь літаком.

Під час перельоту його життя підтримувалося кисневим пристроєм.

Після прибуття у лікарню йому був поставлений діагноз — «невиліковна дилатаціонна кардіоміопатія», єдиним лікуванням якої була пересадка серця.

28-го лютого, на другий день перебування Це у лікарні, лікарі "дивним чином" знайшли відповідне серце і негайно вирішили провести трансплантацію. У повідомленні не було сказано, звідки взялося серце. Сказано було тільки те, що 28-го лютого о 10:00 глава відділення з захворювань нирок лікарні узяв санітарну машину, щоб дістатися до донора, який знаходився на відстані 31-ої милі.

Протягом 10-ти хвилин він видалив серце людини, помістив його у захисний реактив, спеціально зроблений для зберігання серця, і потім помчав назад у лікарню із швидкістю 111 миль за годину. Три години потому серце цієї людини почало битися в тілі Це Баоші. Глава цієї лікарні гордо заявив: "Наша лікарня успішно провела першу трансплантацію серця у місті Чанчунь, це є першою трансплантацією серця, яка проведена лікарями нашої провінції".

Один зацікавлений читач з міста Чанчунь вказав, що згідно загальновідомої медичної інформації, з померлих того дня в світі 100 чоловік, могло підійти серце тільки одного з них. Читач хотів би знати, як вони могли поїхати кудись у межах 31-ої милі протягом одного дня і знайти пожертвуване серце?

Тhe Epoch Times (Велика Епоха)

#img_gallery#4-го березня 2006 року газета "Вечірній Чанчунь" повідомила про операцію по видаленню серця, яка відбулася за 31-у милю від міста Чанчуня.

27-го лютого 28-ми літній Це Баоші з провінції Чжецзян, який супроводжувався його молодшим братом, прибув у Другу лікарню Університету Цзілінь у місті Чанчунь літаком.

Під час перельоту його життя підтримувалося кисневим пристроєм.

Після прибуття у лікарню йому був поставлений діагноз — «невиліковна дилатаціонна кардіоміопатія», єдиним лікуванням якої була пересадка серця.

28-го лютого, на другий день перебування Це у лікарні, лікарі "дивним чином" знайшли відповідне серце і негайно вирішили провести трансплантацію. У повідомленні не було сказано, звідки взялося серце. Сказано було тільки те, що 28-го лютого о 10:00 глава відділення з захворювань нирок лікарні узяв санітарну машину, щоб дістатися до донора, який знаходився на відстані 31-ої милі.

Протягом 10-ти хвилин він видалив серце людини, помістив його у захисний реактив, спеціально зроблений для зберігання серця, і потім помчав назад у лікарню із швидкістю 111 миль за годину. Три години потому серце цієї людини почало битися в тілі Це Баоші. Глава цієї лікарні гордо заявив: "Наша лікарня успішно провела першу трансплантацію серця у місті Чанчунь, це є першою трансплантацією серця, яка проведена лікарями нашої провінції".

Один зацікавлений читач з міста Чанчунь вказав, що згідно загальновідомої медичної інформації, з померлих того дня в світі 100 чоловік, могло підійти серце тільки одного з них. Читач хотів би знати, як вони могли поїхати кудись у межах 31-ої милі протягом одного дня і знайти пожертвуване серце?

Тhe Epoch Times (Велика Епоха)