Після 11 вересня і прагненням викорінити тероризм, що виникло по цьому, у багатьох розвинулося те, що я називаю «фільтрацією новин». Війна в Іраку, близькосхідний конфлікт, криза у зв’язку з ядерною програмою Ірану і тому подібні новини цікавлять нас усе менше і менше.
#img_left#Чому? Можливо, ми просто втомилися слухати про те, як чергова бомба вибухнула у Багдаді або від того, що нинішнє освітлення у засобах масової інформації не здатне віддзеркалити «іншу» сторону людських страждань.
Процвітання наркотичної залежності є однією з проблем, котра, як і раніше, ігнорується. Після падіння Талібану, споживання опіуму в Афганістані зросло у два рази. В Ірані кількість героїну, що споживається, на душу населення є найвищою у світі, випереджаючи США. Аналітики вважають, що ця «опіумна епідемія» є наслідком безнадійності і руйнувань, принесених війною.
Афганістан – світовий постачальник опіуму
Близько 90% опіуму у світі виготовляється в Афганістані, з них 60% проходять транзитом через Іран на шляху до Росії та Європи.
За даними нещодавньої доповіді Ради із Зовнішньополітичних зв’язків, незважаючи на війну із тероризмом, що посилюється, виробництво опіуму в Афганістані продовжує зростати у південних провінціях, таких як Кандагар. Площа плантацій, що складала у 2004 р. близько 5 тисяч гектар, зросла до приблизно 13 тисяч гектар у 2005 р. Хоча макові плантації існують давно, широкомасштабне споживання наркотиків, що викликають сильну залежність, – це щось нове.
Згідно першого дослідження національного масштабу про споживання наркотиків в Афганістані, проведеного відділом ООН із проблем наркотиків і злочинів у країні близько 50 тисяч людей споживають героїн і 150 тисяч – опіум, який є неочищеним вихідним продуктом для виробництва героїну.
За словами експертів, селяни відновили своє виробництво із 2000-2001 рр., після того, як Талібан, що був у той час при владі в Афганістані, ввів коротку заборону на вирощування опіуму (але не на його експорт).
Від опіумної залежності страждають цілі села. Матері використовують опіум, щоб зменшити біль у м’язах після довгої роботи на полях і дають його своїм дітям, щоб вони поводилися тихо.
За повідомленням «Times», Елізабет Байєр, що раніше працювала у відділі ООН із проблем наркотиків і злочинів, каже: «У людей немає освіти, а отже вони не мають поняття про шкоду, яку наносить опіум. Люди травмовані. Коли вони знаходять засіб, що здатний полегшити страждання, вони приймають його».
Нудьга і відчай
Нудьга і відчай є ознаками деградації – фізичної та моральної, що штовхає мільйони людей на розореному війнами Близькому Сході вдаватися до «допомоги наркотиків».
Наприклад, в Іраку контрабанда наркотиків стала джерелом доходів для багатьох кримінальних кіл, а також засобом, що допомагає втекти від страждань у повсякденному житті.
За даними, зібраними міністерством охорони здоров’я Іраку, минулого року в одній тільки Кербалі налічувалося близько 1000 наркоманів. В Амарі, меншому за величиною місті із населенням у 300 тисяч людей, що знаходиться під контролем британської армії і розташоване біля кордону з Іраном, їх число складає 500.
«Ми не маємо оновлених даних, але можемо сказати, що за останні роки ці цифри зросли у два рази», – каже Сарван Камель Алі, глава нової програми із боротьби з наркотиками міністерства охорони здоров’я, повідомляє «The Telegraph».
«Раніше люди приймали ліки. Тепер приймають подібні до героїну», – додав він.
Проте найбільш тривожні дані у сусідньому Ірані. Як повідомила «The Washington Post» в Ірані найбільша кількість героїну, що споживається, на душу населення. Число людей із залежністю, в основному від героїну, складає 3 мільйони людей. Для порівняння в Австралії таких налічується 113 тисяч.
Після землетрусу у Бамі у 2003 році, у складі невідкладної допомоги були постачання метадону – синтетичного наркотику, популярного серед споживачів морфію та героїну.
На думку експертів, схильність до наркотичної залежності, головним чином, спостерігається у мільйонів молодих безробітних іранців, що намагаються вижити в умовах репресивних обмежень ісламського уряду та basij – іранської поліції моралі.
Найменші побоювання
Навряд чи для лідерів Іраку чи Афганістану, що намагаються розібратися із повстанцями чи міжрелігійними конфліктами, наркотична залежність входить до числа проблем, що стоять на порядку денному. Іран, що зайнятий своєю ядерною програмою, це турбує ще менше.
Тоді як мільйони людей сидять на героїновій голці, інша частина світу «вимикається», коли по телебаченню показують вибухи бомб у Багдаді.
Можливо, ці слова молодого афганця із наркотичною залежністю, процитовані журналом «Time» зможуть когось пробудити: «Це велика проблема… набагато гірша, ніж тероризм чи Талібан. На війні, коли ворог тебе вбиває, ти вмираєш лише один раз. Залежність же вбиває майбутнє».
