Blog

#img_right#Ті, хто побував за останні роки в Китаї, діляться своїм враженням від ”вибухового” зростання китайських міст. Усіх вражає розмах будівництва в Пекіні та особливо в Шанхаї. Одне слово, китайський народ і далі дивує світ незвичайною працьовитістю, цілеспрямованістю і… грандіозним будівництвом.

Перше, що згадує людина, коли мова заходить про Китай, це Велика китайська стіна. Єдиний рукотворний твір землян, який видно з Місяця неозброєним оком. Питання: це китайцям чи їхнім правителям потрібна була така нелюдська масштабність? Якої неймовірної праці вона потребувала і для чого, врешті-решт, послужила? Чи можливо зараз таке?

Є в Китаї річка Янцзи, найдовша в Євразії – 5 800 км, має значні гідроресурси. Для продовження свого вибухового нестримного розвитку Китаю потрібно багато енергії. На сьогодні близько 75 відсотків електроенергії Китаю дає вугілля, але запаси його не безмежні. Китай звертає серйозну увагу на отримання енергоресурсів з Африки і Латинської Америки.

У 80-і роки було вирішено повернутися до ідеї, висунутої ще Сунь Ятсеном на початку минулого століття про можливе використання потужності Янцзи. За 2,5 тисячі кілометрів від моря і було почато будівництво гігантської водної стіни (греблі), яка перегородила річку, щоб та обертала турбіни і давала електроенергію. До речі, нагадаємо, стародавня наука говорить про те, що вода жива, і, перегороджуючи річку, людина перерізає її тіло.

У первинних тендерних торгах із технічного забезпечення майбутньої електростанції ”Трьох ущелин” брав участь російський концерн ”Електросила”, але було обрано німецьку компанію. Перша турбіна гігантського будівництва почала експлуатуватися в 2003 році, увесь комплекс цієї найбільшої у світі електростанції повністю почне діяти в 2008 році, коли почнуть працювати всі 26 генераторів. Кілька цифр: висота більш ніж двокілометрової дамби становить 185 метрів, вона утворює штучне водоймище завглибшки 175 метрів площею більше тисячі квадратних кілометрів.

Таке могутнє втручання в справи природи має свої серйозні наслідки, як позитивні, так і негативні. Суспільство отримає певні переваги: поповнення електроенергією, допомога в запобіганні руйнівним повеням шляхом регулювання стоку вод, додаткову водну магістраль, поліпшення водопостачання північних провінцій. Проте існує інша сторона, на яку звертають увагу не тільки екологи.

Дамба утворює нове водосховище, наслідком цього є переселення людей (1,3 мільйона чоловік). Вони вимушені покидати рідні місця, частина з них не мають належної компенсації, опиняються в гірших умовах проживання. Затоплені міста мали виробництво, часом токсичне, що вплине на стан води. Під воду піде близько 800 пам’яток історії, зокрема, 5 000-річні гробниці. Найбільшу небезпеку створюють часті землетруси в цьому регіоні . Найчастіше в таких випадках страждають штучні споруди.

Насторожують і дані, отримані останніми роками італійським супутником Міланського університету, які говорять і про інший серйозний факт порушення природного середовища. Величезні будівництва, маючи значну вагу, примушують земну кору прогинатися. Міста Шанхай (його порт розташований поблизу гирла Янцзи) і Тяньцзінь осідають на 4 – 2 см за рік. Цієї тенденції не уникнути і греблі.

Додам, автор категорично не бажає природних катастроф кому б там не було. Проте велика природа судить не за бажаннями людини, а за її справами.

Тетяна Серебрякова. Велика Епоха

Побоюючись переслідування після повернення до Китаю, досвідчений пілот китайських авіаліній, практикуючий Фалуньгун, в середу попросив політичного притулку в Лос-Анджелесі.

#img_left#На невеликій прес-конференції, організованій у міжнародному аеропорту Лос-Анджелеса, пілот детально розповів про те, що трапилося.

Пан Юань Шен, досвідчений пілот китайських Східних авіаліній з 18-річним стажем, розташованих в Шанхаї, повинен був у вівторок відповідно до робочого графіку виконувати обов’язки помічника пілота літака рейса MU583 Шанхай-Лос-Анджелес з аеропорту Пудун.

За словами пана Юаня, він не був головним пілотом рейса на Лос-Анджелес, але повинен був бути їм на зворотному рейсі до Шанхаю, тому після того, як він допоміг перевірити системи літака, у нього залишалося ще трохи вільного часу. Один із співробітників наземного екіпажу розмовляв рідним для Юаня діалектом провінції Шаньдун.

Оскільки обидва вони були з однієї і тієї ж провінції, Юань вирішив розповісти йому про редакційну серію статей "Дев’ять коментарів про комуністичну партію", в якій неупереджено викладається історія комуністичної партії Китаю (КПК). Юань запропонував співбесідникові вийти з лав КПК.

Але далі було абсолютно несподіване для Юаня продовження. Близько 14 годин за місцевим часом його колишній співбесідник привів із собою чотирьох поліцейських і перешкодив Юаню сісти в літак. Поки Юань намагався розібратися з поліцейськими, до них приєдналася ще група поліцейських. Старший офіцер конфіскував посвідчення Юаня, записав його особові дані і спробував відвести його у відділення поліції.

Проте адміністрація авіалінії не змогла знайти заміну Юаню, щоб без затримок відправити літак з 313 пасажирами на борту. Екіпаж літака і наземний обслуговуючий персонал авіалінії обступили поліцейських. Вони сперечалися з поліцією і вимагали, щоб ті відпустили пілота. Нарешті, поліцейські здалися й дозволили Юаню сісти в літак. Проте вони сказали йому: "Коли Ви повернетеся, ми за Вами прийдемо!"

Непросте рішення

Опівдні у вівторок літак приземлився в міжнародному аеропорту Лос-Анджелеса. Оскільки Юань побоювався, що його почнуть переслідувати після повернення до Китаю, він вирішив покинути екіпаж літака і попросити політичного притулку в США, що він і зробив у середу.

Юань сказав, що під час польоту колеги намагалися заспокоїти його і просили не хвилюватися, але обтяжливі думки не давали йому спокою. Юань практикував Фалуньгун упродовж восьми років. Своїм знайомим в Китаї він розповідав про переслідування компартією Китаю Фалуньгун і про ту тиранію і звірства, які чинила КПК впродовж усієї історії її існування.

Юань сказав, що вважає себе зобов’язаним допомогти побратимам-китайцям зрозуміти, наскільки багато зла заподіяла КПК. Саме тому він вирішив заговорити із співробітником наземного обслуговуючого персоналу і розповісти про "Дев’ять коментарів". На прес-конференції Юань розповів, що деякі люди в Китаї були засуджені до чотирьох років позбавлення волі лише за те, що у них знайшли копії "Дев’яти коментарів".

За словами Юаня, після повернення до Китаю поліція неодмінно заарештувала б його, як тільки він покинув би літак. Через свої дії як практикуючого Фалуньгун Юань вже був раніше поміщений в один із центрів КПК, створених для насильницького "промивання мізків" практикуючих Фалуньгун. Йому відомо, що після повернення до Китаю він зазнав би такого огидного ставлення, яке важко навіть уявити.

У Юаня дійсно є серйозні підстави побоюватися переслідувань. Як повідомляє Інформаційний центр Фалунь Дафа (Falun Dafa Information Center – FDIC), підтверджено вбивство близько 3 000 практикуючих Фалуньгун в Китаї, а фактична кількість смертельних випадків, як вважають, набагато більша за кількість підтверджених. Крім того, згідно з FDIC, сотні тисяч практикуючих Фалуньгун було кинуто до в’язниць органами КПК.

9 березня газета "Велика Епоха" опублікувала статтю, як шокує, про широкомасштабне видаляння в Китаї органів із тіл живих практикуючих Фалуньгун. Юань розповів, що прийняв непросте рішення залишити все своє майно в Китаї і залишитися в Сполучених Штатах. З цієї миті 39-річному чоловікові й батьку доведеться жити на чужині далеко від своєї дружини і 12-річної дочки.

Юань сказав: "Я зателефонував додому цього ранку. Моя дружина була приголомшена такою бідою, яка несподівано трапилася. Вона безупинно плакала. Нам було відомо, що лінія прослуховувалася, і тому ми не могли дозволити собі довго розмовляти". Юань також згадав своїх батьків, що проживають у провінції Шаньдун. Він сказав: "Я навіть і уявити собі не можу, як повідомити про все моїм батькам".

Цзі Юань. Велика Епоха

Побоюючись переслідування після повернення до Китаю, досвідчений пілот китайських авіаліній, практикуючий Фалуньгун, в середу попросив політичного притулку в Лос-Анджелесі.

#img_left#На невеликій прес-конференції, організованій у міжнародному аеропорту Лос-Анджелеса, пілот детально розповів про те, що трапилося.

Пан Юань Шен, досвідчений пілот китайських Східних авіаліній з 18-річним стажем, розташованих в Шанхаї, повинен був у вівторок відповідно до робочого графіку виконувати обов’язки помічника пілота літака рейса MU583 Шанхай-Лос-Анджелес з аеропорту Пудун.

За словами пана Юаня, він не був головним пілотом рейса на Лос-Анджелес, але повинен був бути їм на зворотному рейсі до Шанхаю, тому після того, як він допоміг перевірити системи літака, у нього залишалося ще трохи вільного часу. Один із співробітників наземного екіпажу розмовляв рідним для Юаня діалектом провінції Шаньдун.

Оскільки обидва вони були з однієї і тієї ж провінції, Юань вирішив розповісти йому про редакційну серію статей "Дев’ять коментарів про комуністичну партію", в якій неупереджено викладається історія комуністичної партії Китаю (КПК). Юань запропонував співбесідникові вийти з лав КПК.

Але далі було абсолютно несподіване для Юаня продовження. Близько 14 годин за місцевим часом його колишній співбесідник привів із собою чотирьох поліцейських і перешкодив Юаню сісти в літак. Поки Юань намагався розібратися з поліцейськими, до них приєдналася ще група поліцейських. Старший офіцер конфіскував посвідчення Юаня, записав його особові дані і спробував відвести його у відділення поліції.

Проте адміністрація авіалінії не змогла знайти заміну Юаню, щоб без затримок відправити літак з 313 пасажирами на борту. Екіпаж літака і наземний обслуговуючий персонал авіалінії обступили поліцейських. Вони сперечалися з поліцією і вимагали, щоб ті відпустили пілота. Нарешті, поліцейські здалися й дозволили Юаню сісти в літак. Проте вони сказали йому: "Коли Ви повернетеся, ми за Вами прийдемо!"

Непросте рішення

Опівдні у вівторок літак приземлився в міжнародному аеропорту Лос-Анджелеса. Оскільки Юань побоювався, що його почнуть переслідувати після повернення до Китаю, він вирішив покинути екіпаж літака і попросити політичного притулку в США, що він і зробив у середу.

Юань сказав, що під час польоту колеги намагалися заспокоїти його і просили не хвилюватися, але обтяжливі думки не давали йому спокою. Юань практикував Фалуньгун упродовж восьми років. Своїм знайомим в Китаї він розповідав про переслідування компартією Китаю Фалуньгун і про ту тиранію і звірства, які чинила КПК впродовж усієї історії її існування.

Юань сказав, що вважає себе зобов’язаним допомогти побратимам-китайцям зрозуміти, наскільки багато зла заподіяла КПК. Саме тому він вирішив заговорити із співробітником наземного обслуговуючого персоналу і розповісти про "Дев’ять коментарів". На прес-конференції Юань розповів, що деякі люди в Китаї були засуджені до чотирьох років позбавлення волі лише за те, що у них знайшли копії "Дев’яти коментарів".

За словами Юаня, після повернення до Китаю поліція неодмінно заарештувала б його, як тільки він покинув би літак. Через свої дії як практикуючого Фалуньгун Юань вже був раніше поміщений в один із центрів КПК, створених для насильницького "промивання мізків" практикуючих Фалуньгун. Йому відомо, що після повернення до Китаю він зазнав би такого огидного ставлення, яке важко навіть уявити.

У Юаня дійсно є серйозні підстави побоюватися переслідувань. Як повідомляє Інформаційний центр Фалунь Дафа (Falun Dafa Information Center – FDIC), підтверджено вбивство близько 3 000 практикуючих Фалуньгун в Китаї, а фактична кількість смертельних випадків, як вважають, набагато більша за кількість підтверджених. Крім того, згідно з FDIC, сотні тисяч практикуючих Фалуньгун було кинуто до в’язниць органами КПК.

9 березня газета "Велика Епоха" опублікувала статтю, як шокує, про широкомасштабне видаляння в Китаї органів із тіл живих практикуючих Фалуньгун. Юань розповів, що прийняв непросте рішення залишити все своє майно в Китаї і залишитися в Сполучених Штатах. З цієї миті 39-річному чоловікові й батьку доведеться жити на чужині далеко від своєї дружини і 12-річної дочки.

Юань сказав: "Я зателефонував додому цього ранку. Моя дружина була приголомшена такою бідою, яка несподівано трапилася. Вона безупинно плакала. Нам було відомо, що лінія прослуховувалася, і тому ми не могли дозволити собі довго розмовляти". Юань також згадав своїх батьків, що проживають у провінції Шаньдун. Він сказав: "Я навіть і уявити собі не можу, як повідомити про все моїм батькам".

Цзі Юань. Велика Епоха

#img_left_nostream#Вранці, 13 серпня 2006 р., у провінції Цзянсі на найвищій точці гори У Гун дивовижно проявлялося Сяйво Будди в морі хмар, яке тривало 30 хвилин. Туристи зачаровано милувалися цим дивом. Сяйво Будди часто проявлялося після дощу!

#img_left_nostream#Вранці, 13 серпня 2006 р., у провінції Цзянсі на найвищій точці гори У Гун дивовижно проявлялося Сяйво Будди в морі хмар, яке тривало 30 хвилин. Туристи зачаровано милувалися цим дивом. Сяйво Будди часто проявлялося після дощу!

#img_right#Правозахисна організація Human Rights Watch опублікувала 149-сторінкову доповідь “Гонка на дно”, в якій подала докладні результати дослідження участі західних корпорацій у посиленні інтернет-цензури Піднебесної. Серед найвідоміших винуватців названо корпорації Yahoo, Microsoft і Google.

На думку правозахисників, західні компанії, ведучі бізнес у Китаї, повинні та можуть дотримуватися низки вимог, таких як::

* Не зберігати призначені для користувача дані в юрисдикції місцевої влади.

* Не виконувати роль активного цензора.

* Не виконувати усних, не документованих, вимог представників влади, коли це стосується свободи слова і політичної цензури.

* Публікувати на своїх сайтах інформацію про ті випадки, коли влада змусила їх удатися до політичної цензури.

* Коли на пошуковому сайті результати пошуку відфільтровані з політичних причин, то про це потрібно повідомляти користувача, який здійснив пошуковий запит.

#img_right#Правозахисна організація Human Rights Watch опублікувала 149-сторінкову доповідь “Гонка на дно”, в якій подала докладні результати дослідження участі західних корпорацій у посиленні інтернет-цензури Піднебесної. Серед найвідоміших винуватців названо корпорації Yahoo, Microsoft і Google.

На думку правозахисників, західні компанії, ведучі бізнес у Китаї, повинні та можуть дотримуватися низки вимог, таких як::

* Не зберігати призначені для користувача дані в юрисдикції місцевої влади.

* Не виконувати роль активного цензора.

* Не виконувати усних, не документованих, вимог представників влади, коли це стосується свободи слова і політичної цензури.

* Публікувати на своїх сайтах інформацію про ті випадки, коли влада змусила їх удатися до політичної цензури.

* Коли на пошуковому сайті результати пошуку відфільтровані з політичних причин, то про це потрібно повідомляти користувача, який здійснив пошуковий запит.

Гейша – людина мистецтва. Японською “гейся”, “гей” перекладається як “культура” або “мистецтво”, а “ся” означає людина. Таким чином, слово “гейша” можна перекласти як “людина мистецтва”.

#img_left#Вона має глибокі знання з традиційної японської культури з багатьох сфер. У Кіото їх називають “гейко”. Гейші дебютували в XVII столітті в Едо, яке пізніше стало називатися Токіо, під час правління сьогуна Токугави. Тоді вони були танцівницями й музикантами, яких можна було побачити на банкетах, де їх виховання й вишуканість вельми цінувалися.

У 1700 році указ сьогуна регламентував цю нову професію і зобов’язав гейш бути в закритих кварталах. До цього вимушеного перегрупування з “дівчатами легкої поведінки” частина гейш вирішила покинути свої будинки, які називалися “окійя” (освітні установи). Тепер вони об’єдналися в школи. У XVIII столітті гейша розглядалася як певна професія, відмінна від куртизанки.

Вони не торгували своєю чарівністю, і їхня поведінка не мала бути визивною. Сьогодні організовані в корпорацію гейші розглядають свою діяльність згідно зі строгими моральними нормами. Таким чином, гейша – це не куртизанка.

У цю епоху ученицями гейш ставали у віці трьох років і трьох днів. Ці учениці називалися “майко”. Деяких в окійя, де вони проходили навчання, продавали бідні сім’ї. Інші були родом із знатних сімей.

У наш час, щоб потрапити в будинок гейш, потрібно досягти 15 років і мати обов’язкову шкільну освіту. Майко повинна мати здібності до мистецтва: співати, танцювати, грати на музичних інструментах і уміти проводити бесіду. Їхня художня майстерність і духовні якості цінуються більше, ніж краса. Вони повинні бути люб’язними, приємними і послужливими.

Коли молода дівчина вирішує стати гейшею, вона покидає свою сім’ю і вступає в окійю. Тут гейші й майко живуть під контролем однієї матері (мама сан). Вона займається їх навчанням, годує їх, забезпечує житлом, піклується про всі їх потреби. Майко повинні потім усе це їй відшкодувати.

Над майко бере верховенство досвідченіша гейша, яку називають “старшою сестрою”, а вона сама стає “молодшою сестрою”. Це одна сім’я. “Старша сестра” навчає її, як поводитися в суспільстві, дає поради з приводу макіяжу й одягу, представляє її людям і ознайомлює з чайними будиночками, відвідувати які є обов’язком “молодшої сестри”.

Доля майбутньої гейші перебуває в руках “старшої сестри”. Відома гейша не ризикуватиме своєю репутацією, беручи верховенство над “молодшою сестрою”, яку вона вважає нездібною. Кожен ранок майко йде до школи гейш. Там вона зустрічає досвідченіших і більш професійних гейш, які продовжують удосконалюватися.

Її освіта триває три роки, і за цей час вона повинна освоїти мистецтво туалету, макіяжу, танцю, співу, музики, поезії, ікебани (мистецтво складання букетів), каліграфії, чайної церемонії та розмови.

Гейша – це, головним чином, професійна господиня, яка проводить розваги.

Традиційно, розваги й банкети чоловіків-японців проходять без дружин із їх колегами по роботі. Зазвичай на банкеті присутні кілька гейш. Крім усього, до їхніх обов’язків входить подавати саке. Під час вечора вони танцюють, співають, читають класичні поеми, грають на сямісені (японська лютня), барабані або на флейті. Вони відкривають двері і сервірують чайний салон відповідно до традицій.

Усі їхні таланти використовуються для того, щоб зробити вечір приємним, але ці традиції зберігаються лише серед еліти. Гейші також беруть участь у публічних виступах під час святкування деяких подій. Сьогодні їх можна зустріти, в основному, в Осаці та Кіото. Якщо ви пройдетеся по кварталу Гіон в Осаці, ви побачите багато гейш. Їх граціозний силует, застиглий у часі, нагадає про те, що вони залишаються однією з останніх форм “живого мистецтва” у Японії.

Гейша – людина мистецтва. Японською “гейся”, “гей” перекладається як “культура” або “мистецтво”, а “ся” означає людина. Таким чином, слово “гейша” можна перекласти як “людина мистецтва”.

#img_left#Вона має глибокі знання з традиційної японської культури з багатьох сфер. У Кіото їх називають “гейко”. Гейші дебютували в XVII столітті в Едо, яке пізніше стало називатися Токіо, під час правління сьогуна Токугави. Тоді вони були танцівницями й музикантами, яких можна було побачити на банкетах, де їх виховання й вишуканість вельми цінувалися.

У 1700 році указ сьогуна регламентував цю нову професію і зобов’язав гейш бути в закритих кварталах. До цього вимушеного перегрупування з “дівчатами легкої поведінки” частина гейш вирішила покинути свої будинки, які називалися “окійя” (освітні установи). Тепер вони об’єдналися в школи. У XVIII столітті гейша розглядалася як певна професія, відмінна від куртизанки.

Вони не торгували своєю чарівністю, і їхня поведінка не мала бути визивною. Сьогодні організовані в корпорацію гейші розглядають свою діяльність згідно зі строгими моральними нормами. Таким чином, гейша – це не куртизанка.

У цю епоху ученицями гейш ставали у віці трьох років і трьох днів. Ці учениці називалися “майко”. Деяких в окійя, де вони проходили навчання, продавали бідні сім’ї. Інші були родом із знатних сімей.

У наш час, щоб потрапити в будинок гейш, потрібно досягти 15 років і мати обов’язкову шкільну освіту. Майко повинна мати здібності до мистецтва: співати, танцювати, грати на музичних інструментах і уміти проводити бесіду. Їхня художня майстерність і духовні якості цінуються більше, ніж краса. Вони повинні бути люб’язними, приємними і послужливими.

Коли молода дівчина вирішує стати гейшею, вона покидає свою сім’ю і вступає в окійю. Тут гейші й майко живуть під контролем однієї матері (мама сан). Вона займається їх навчанням, годує їх, забезпечує житлом, піклується про всі їх потреби. Майко повинні потім усе це їй відшкодувати.

Над майко бере верховенство досвідченіша гейша, яку називають “старшою сестрою”, а вона сама стає “молодшою сестрою”. Це одна сім’я. “Старша сестра” навчає її, як поводитися в суспільстві, дає поради з приводу макіяжу й одягу, представляє її людям і ознайомлює з чайними будиночками, відвідувати які є обов’язком “молодшої сестри”.

Доля майбутньої гейші перебуває в руках “старшої сестри”. Відома гейша не ризикуватиме своєю репутацією, беручи верховенство над “молодшою сестрою”, яку вона вважає нездібною. Кожен ранок майко йде до школи гейш. Там вона зустрічає досвідченіших і більш професійних гейш, які продовжують удосконалюватися.

Її освіта триває три роки, і за цей час вона повинна освоїти мистецтво туалету, макіяжу, танцю, співу, музики, поезії, ікебани (мистецтво складання букетів), каліграфії, чайної церемонії та розмови.

Гейша – це, головним чином, професійна господиня, яка проводить розваги.

Традиційно, розваги й банкети чоловіків-японців проходять без дружин із їх колегами по роботі. Зазвичай на банкеті присутні кілька гейш. Крім усього, до їхніх обов’язків входить подавати саке. Під час вечора вони танцюють, співають, читають класичні поеми, грають на сямісені (японська лютня), барабані або на флейті. Вони відкривають двері і сервірують чайний салон відповідно до традицій.

Усі їхні таланти використовуються для того, щоб зробити вечір приємним, але ці традиції зберігаються лише серед еліти. Гейші також беруть участь у публічних виступах під час святкування деяких подій. Сьогодні їх можна зустріти, в основному, в Осаці та Кіото. Якщо ви пройдетеся по кварталу Гіон в Осаці, ви побачите багато гейш. Їх граціозний силует, застиглий у часі, нагадає про те, що вони залишаються однією з останніх форм “живого мистецтва” у Японії.