Blog

#img_left_nostream#«Чи є Життя на Марсі? Чи немає Життя на Марсі?» – це не питання. Напередодні глобального потепління варто задуматися про Життя на Землі!

Вчені обіцяють глобальне потепління. Так, напевно, вже ніхто в цьому не сумнівається. Ми потроху звикаємо до зміни клімату, до того, що зими не такі вже сніжні, що літом стоїть нестерпна спека. Причини потепління, як стверджують дослідники цих явищ, полягають у розвитку промисловості, що спричиняє викид в атмосферу побутових газів, таких як карбон, діоксид і

метан.

З приводу останнього. Величезний викид в атмосферу цього газу підвищив температуру Землі на 7 градусів Цельсія 55 мільйонів років тому, вважають дослідники НАСА. Метан довго покоївся під плитами морського дна. Але в результаті переміщення материкових плит, коли зрушення платформи півострова Індостан на Азію спричинило утворення найвищих гір Землі – Гімалаїв, зменшився тиск на морське дно, а це потягнуло за собою викид метану в атмосферу. Як тільки атмосфера та океани почали нагріватися, ще більша кількість газу стала виходити в атмосферу. Цей процес забрав у небуття динозаврів та інших гігантських ящурів. Деякі вчені вважають, що теперішнє потепління може призвести до подібного розвитку ситуації. Що ж може статися?

Коли метан(СН4) входить в атмосферу, він вступає в реакцію з молекулами кисню (О2) і водню (Н2). Обидва гази, об’єднуючись з метаном, ліквідовують його, утворюючи при цьому двоокис вуглецю (СO2) і водяну пару (Н2O), які і створюють парниковий ефект.

Поточне моделювання показало, що коли швидко і значно збільшується кількість метану в атмосфері, молекули О2 і Н2 не в змозі вмить вступити в реакцію зі всією кількістю метану, розкладаючи його поступово. В результаті, метан, що залишився, затримується в атмосфері на сотні років, викликаючи достатньо сильне потепління клімату.

#img_right# Прогнози вчених говорять, що в результаті глобального потепління клімату рівень світового океану підніметься на 1,5 метра. Це прогноз на найближчий час. А що буде, якщо танення льодовиків піде лавиноподібно? Як найгірший сценарій – все може звестися до підвищення рівня світового океану на 100 метрів.

У цьому випадку територія західно-сибирської рівнини сховається під водою.

Будуть залиті найродючіші землі Кубані і Ставропілля, їх заллють Чорне, Каспійське та Аральське моря. Під водою опиниться Санкт-Петербург. Правда, берегова лінія Західної, Північної і Південної Європи не дуже зміниться, але такі країни, як Данія, Нідерланди і Бангладеш перестануть існувати.

Австралія розділиться навпіл своєрідною затокою. Опиняться під водою острова Карибського басейну та Індонезії. Північна Америка також відчує наслідки потепління, але меншою мірою, постраждають в основному південні штати США – Флорида піде під воду. Менше за все дістанеться Африці й Антарктиді, вони практично нічого не втратять. У Китаї будуть затоплені майже всі родючі землі.

Існує й інша версія впливу потепління, коли через зміни в кліматі ростуть льодовики. Деякі американські та японські фахівці приводять аргументи на користь іншого розвитку подій. Вони грунтуються на дослідженні донних відкладень трьох районів узбережжя Антарктиди, що у минулі періоди потепління сприяли розширенню меж льодовика. Тоді температура повітря в глобальних масштабах була на 1-2 градуси Цельсія вище, ніж зараз. Учені говорять, що разом з ростом температур, атмосфера накопичує більше водяної пари, це спричиняє випадання опадів у вигляді снігу. Снігопад над Антарктидою сприяє зростанню протяжності льодовиків.

Достовірно переконатися в правильності обох гіпотез можна буде тільки в майбутньому. Сьогодні ж – учені Державного Університету Арізони проводять дослідження нашого найближчого сусіда по Сонячній галактиці – Марса.

Атмосфера цієї планети набагато простіше, ніж земна, і процеси змін швидші і глобальніші. Це робить Марс своєрідним випробувальним полігоном.

#img_left_nostream# На цій планеті існує нестаток води, яка в надлишку на Землі. Вивчаючи марсіанський клімат, нам можна зробити висновки для мешканців Землі про те, до чого приводить необдумане запилення нашої атмосфери шкідливими викидами – промисловими газами. Так, гігантська піщана буря обкутала майже всю Червону планету. Вона заманила в пастку сонячне світло і тим самим розігріла атмосферу в глобальному масштабі. Оскільки розігріті повітряні потоки прямували в зони, де повітря все ще залишалося холодним, утворилися сильні вітри, які підняли ще більшу кількість пилу в атмосферу.

Велика частина планети була оповита пилом. За показниками приладів, температура атмосфери збільшилася приблизно на 30 градусів Цельсія. Після досягнення піку інтенсивності піщаної бурі, вітри стихатимуть, і пил почне осідати в нижні шари атмосфери, поступово згущуючись, що повинно привести до зворотнього ефекту – похолодання на Червоній планеті. Вчені вважають, що процес на Марсі аналогічний наслідкам, котрі виникнуть в результаті ядерної катастрофи, якби вона трапилась на Землі.

Представляємо вашій увазі фотоогляд модних жіночих суконь "Весняний одяг" (частина 4 фотоогляду).

#img_gallery#

Відомо, що на 70% людське тіло (як і тварин) складається з води, тобто залишається тільки 30% тієї маси, що розкладається після смерті. Згідно сучасним теоріям, єдина умова утворення нафти – це висока температура і надзвичайний тиск в глибинах Землі. Зараз населення земної кулі складає 7 мільярдів чоловік.

Припустимо, що в середньому людина важить 70 кг. Якщо додати сюди домашніх тварин (без урахування диких тварин), не важко підрахувати, що всіх їх було б досить для "виробництва" приблизно 300 млн. тон нафти. Проте дані ОПЕК свідчать, що світ споживає щороку приблизно 2,9 млрд. тон нафти. Іншими словами, 300 млн. тон буде достатньо лише на півтора місяця сучасного споживання.

Деякі можуть аргументувати так: нафтові резерви Землі такі великі, тому що доісторичні тварини мали величезну масу тіла, і їх було багато.

Неважливо, наскільки великими вони були, їх число на Землі було обмежене її можливостями. Одні види динозаврів були м’ясоїдними, а інші травоїдними.

Для живлення останніх була необхідна велика кількість рослинності. По запасах вугілля можна зробити оцінку кількості рослин на Землі в стародавні часи.

Таким чином, можемо підрахувати за допомогою комп’ютерів, скільки динозаврів жило одночасно на Землі. Так можна легко побачити, що є велика різниця між кількістю нафти на Землі і числом тварин, котрі тоді на ній мешкали. Отже, щоб одержати таку велику кількість нафти, крім того, таку високу температуру і тиск, величезна кількість тварин повинна була померти одночасно.

Важко уявити собі, щоб ці три умови були можливі в один і той же час. У науковому середовищі одержала визнання теорія, що стверджує: 65 мільйонів років тому на Землю впав астероїд і знищив динозаврів. У такому разі, якою повинна була б бути катастрофа, щоб вийшла кількість нафти, достатня, щоб задовольнити наші потреби. З іншого боку, ми знаємо, що вік Землі приблизно 4,6 млрд. років. Якщо катастрофи відбувалися так часто, предки людини не мали б можливості еволюціонувати! Де ж правда про походження нашого життя?

Іспаньська версія 

#img_left#Американські вчені з об’єднаної лабораторії Національного інституту стандартів і технологій (NIST) і Колорадського університету змогли "розгледіти", що відбувається при зіткненні двох атомів.

Під час експерименту дослідники помістили близько десяти квінтиліонів атомів калію в невеликий титановий резервуар площею 1см². Контейнер потім був нагрітий до температури 700 °С, що дозволило збільшити кількість зіткнень між частинками. Далі за допомогою лазерних імпульсів тривалістю всього в 70 фемтосекунд (10-15) вченим вдалося досягти ефекту "стоп-кадру", повідомляє ScienceDaily.

Як повідомляє "Компьюлента", раніше вже висловлювалися гіпотези, що при зіткненні атоми поводяться подібно до тенісних м’ячів. Тепер дана теорія підтверджена експериментально. Досліди, проведені американськими дослідниками, показують, що при зіткненні атоми на мить змінюють свою форму, втрачають енергію і неначе відскакують один від одного. Передбачається, що результати експерименту в перспективі будуть потрібні при вивченні процесів, що відбуваються в мікросвіті, а також допоможуть краще зрозуміти закони фізики.

Існує зрозумілий взаємозв’язок "між інтенсивністю і числом ураганів і розігріванням планети", – такий висновок зробила д-р Юдіфь Каррі на зборах Всесвітнього банку. Д-р Каррі і д-р Петер Вебстер представили результати своїх досліджень у статті, опублікованій у вересневому номері журналу "Наука".

#img_left#Автори обґрунтовують свої висновки на основі вивчення ураганів за період з 1970 по 2004 рік, використовуючи Всесвітню інформаційну систему збору даних. Сила ураганів класифікується за шкалою від 1 до 5, в залежності від швидкості вітру (1 відповідає найменшій, 5 – найбільшій швидкості). За останні 35 років зменшувалася кількість ураганів категорії 1, категорія 2 і 3 залишалася в попередньою. Навпаки, збільшилася кількість ураганів 4 і 5 категорій з 40 в 1970-му році до 90 щорічно в 1990-і роки, тепер ця цифра зберігається.

Ураган Катріна відповідав 4-й категорії, коли досяг Луїзіани, але на поверхні землі він підсилився до 5-ї категорії. Вивчивши можливі причини виникнення ураганів, д-р Каррі і її колеги знайшли залежність між підвищенням температури на 0,5 градуса на поверхні моря на всій земній кулі і збільшенням кількості ураганів. "Причина ураганів має численні складові, дуже важлива температура поверхні океанів", – підтверджує д-р Каррі. "Вода в Мексиканській затоці цього року на поверхні й до деякої глибини тепліше, ніж зазвичай". Інші важливі причини ураганів – вітер і вологість повітря.

Пояснення причин посилення інтенсивності ураганів підвищенням температури води на поверхні, проте, не прояснює, чому ж відбувається це збільшення температури. Це один з аспектів потепління клімату. З одного боку, неможливо заперечувати дані про підвищення температури поверхні океанів, з іншого, ще належить зрозуміти дійсну причину цього. Д-р Каррі повідомила свої висновки про природу цього феномена.

Зокрема, це явище має корені у збільшенні забруднення атмосфери таким газом з парниковим ефектом, як діоксид вуглецю (СО2). Вона підтвердила свою думку про те, що потепління планети, викликаючи урагани, має також найсерйозніші наслідки для суспільно-економічного життя. Дехто стверджує, що недавні удари ураганів – передвісники одного з найбільших циклів ураганів. Принаймні, Всесвітня система збору даних вказує, що урагани, котрі налетіли на американські пляжі, складають 0,2% від всієї загальної кількості в світі.

Урагани, що торкнулися США, "ніяк не пояснюють всіх кліматичних змін у світі". Потрібні додаткові дослідження, щоб пояснити всі зміни

Ніколас Зіфчак. Велика Епоха