Blog

Основна проблема страждаючих на діабет полягає в тому, що їхній організм не може належним чином переробляти цукор (глюкозу). Однією з головних проблем цього є те, що надлишок цукру в організмі може призвести до пошкодження тканин.

#img_left#Унаслідок чого в діабетиків збільшується ризик виникнення різних станів, серед них і нервовий розлад, пошкодження кровоносних судин та хвороби нирок. Кажучи взагалі, діабет впливає як на якість життя, так і на його тривалість.

Як я зауважив вище, офіційні рекомендації стосовно того, що слід їсти діабетикам, головним чином, сфокусовані на необхідності вживати їжу з низьким умістом жирів, а також вуглеводні продукти (як хліб, картопля, макаронні вироби, рис і зерновий сніданок) при кожному прийомі їжі.

Оскільки така їжа «пожвавлює» і значно вивільняє цукор в організмі й оскільки контроль цукру, що міститься в крові – основна проблема при діабеті, керуючись здоровим глуздом, можна сказати, що загальноприйняті рекомендації стосовно харчування для діабетиків помилкові.

Так, упродовж певного часу щонайменше деякі практикуючі лікарі й окремі особи, хворі на діабет, утримуються від дієт із низьким умістом жиру, високо-вуглеводних дієт, що за традицією рекомендуються їм. Замість цього вони вибирають низько-вуглеводну дієту.

Я – один із таких практикуючих лікарів; і мій досвід низько-вуглеводної дієти вказує на те, що вона дуже ефективна для контролю вмісту цукру в крові та знижує необхідність вживати ліки. Інколи такі дієти повністю знімають потребу вживати ліки.

Але я виявив, що в медичному та науковому співтоваристві не дуже звертають увагу на очевидне й на особистий досвід людей. Усе, що їм потрібно – це наука. В цілому я відмітив, що для підходу, який розходиться із загальноприйнятою точкою зору, лікарі й учені вимагають наукового підтвердження. З іншого боку, до підходів, що вважаються вигідними, не пред’являються такі вимоги.

Я зацікавлено прочитав дослідження, опубліковане раніше цього місяця, в якому оцінювався вплив дієт з обмеженим умістом вуглеводів під час лікування діабету. Це дослідження систематизувало дані 13 самостійних досліджень, в яких низько-вуглеводні дієти протиставлялися високо-вуглеводним дієтам. Насправді, низько-вуглеводні дієти використовувалися в цих експериментах із різницею вмісту вуглеводів від 4% до 45%. Таким чином, тоді як одні люди споживали малу кількість вуглеводів, інші, навпаки, високу.

Отже, у ході цього дослідження було виявлено, що, порівнюючи з високо-вуглеводною дієтою, низько-вуглеводна дієта приводить до значного поліпшення в ряді вимірів, а саме: обмеження рівня глюкози в крові, рівні глікозольованого гемоглобіну 1с (який дає дані про контроль рівня цукру в крові більше двох-трьох місяців), і рівня небезпечного для здоров’я жиру крові, відомого як тригліцерид.

У цілому рівень цукру в крові впав на 15%, рівень глікозольованого гемоглобіну 1с знизився до 9,4%, а тригліцерид – на третину. Зауважте, деякі з дієт, що дали подібні результати, насправді були не тим, що деякі називають дієтою з обмеженим споживанням вуглеводів.

Як би там не було, результати говорять самі за себе. Автори цього дослідження дійшли висновку про недостатність даних для того, щоб рекомендувати дієти з обмеженим умістом вуглеводів. Вони також закликають проводити подальші дослідження, щоб підтвердити безпеку таких дієт. Якби результати були різні, і в ході даного дослідження було б виявлено, що високо-вуглеводні дієти були кращі, цікаво, стали б вони закликати до проведення подальших досліджень? На мою думку, ми всі знаємо відповідь.

Коли мова заходить про зміну догм у медицині, виявляється, що очевидних фактів недостатньо. Наукові знання також не допомагають.

Версія англійською

#img_right#Нью-Йорк. «Мені сподобалося все, – сказала Анна Четник, службовка ради міської корпорації Нью-Йорка, після перегляду в «Radio City Music Hall» Гала-концерту, присвяченого китайському Новому рокові. – Концерт був дуже насичений, дуже багатий, піднесений та історично достовірний, і ви можете багато чого дізнатися про китайську культуру».

Пані Четник зауважила, що вона рекомендувала б це шоу всім, починаючи з дітей і закінчуючи дорослими, додавши: «Я пораджу своїй донечці подивитися цей концерт, бо ж вона танцюристка».

Наприкінці розмови про концерт вона вигукнула: «Якби вони проходили частіше!»

По закінченню 15 виступів, що пройшли між 30 січня і 9 лютого в Нью-Йорку, Гала-концерт, присвячений китайському Новому рокові, продовжить своє турне 65 містами, зупинившись наступного разу в Європі.

«Велика Епоха» є почесним спонсором Гала-концерту, присвяченого китайському Новому рокові.

#img_left#Послідовники Фалуньгун Гонконгу 1 травня провели масову ходу та мітинг на знак протесту проти переслідування своїх однодумців китайською компартією, які ще більше посилилися перед Олімпіадою. На мітингу вперше було оголошено про поточні результати всесвітньої акції «Збір мільйона підписів проти репресій» – свої підписи вже поставило 370 тис. чоловік.

Представник гонконзької Асоціації послідовників Фалуньгун Цьєн Хунчжан розкрив мету заходу: «Ми вимагаємо, щоб китайська влада до початку Олімпіади припинила репресії послідовників Фалуньгун і звільнила всіх послідовників Фалуньгун, ув’язнених у тюрмах і трудових таборах Китаю».

На мітингу офіційно були оголошені поточні результати всесвітньої акції «Збір мільйона підписів проти репресій», розпочатої Коаліцією з розслідування переслідувань щодо Фалуньгун (CIPFG). За даними на 9 годину ранку 1 травня, під петицією акції підписалося 373 395 чоловік. Ця акція вже пройшла по 86-ти країнах п’яти континентів. Вона була розпочата для того, щоб закликати китайську компартію припинити репресії послідовників Фалуньгун до початку проведення Олімпіади. Акція триватиме до 20 липня. Докладнішу інформацію про неї можна прочитати за посиланням (англ. м.)

Приблизно через дві години колона барабанщиків відбила останній такт, і захід закінчився.

#img_gallery#

У Сюєр. Велика Епоха

#img_right#

Поліція Таїланду 8 лютого затримала 13 послідовників китайської системи самовдосконалення Фалуньгун*, які проводили мирну акцію напроти Китайського посольства з вимогою негайно припинити репресії послідовників їхньої школи в Піднебесній.

Поліція зажадала пред’явити документи, після чого їх силою посадили в машини і повезли в поліцейську ділянку, а звідти переправили у в’язницю для людей, які чекають депортації (пред’явлені ними посвідчення біженців ООН з номерами UN поліція не визнала за документ). Незабаром поліцейські у формі і в цивільному заарештували ще 9 послідовників Фалуньгун, які поширювали матеріали біля імператорського палацу і на прилеглих до нього вулицях. Їх відразу відвезли у в’язницю для тих, кого депортують.

Як повідомив один із послідовниківФалуньгун Таїланду, ці затримання, які відбулися одночасно в різних місцях, говорять про те, що це планомірно підготовлені дії, за якими стоїть китайське посольство. За день до того, що сталося, по телебаченню «Нова династія Тан» і у Великій Епосі було передано поздоровлення китайцям з Новим роком від прем’єр-міністра Таїланду, це був удар по планах китайської компартії, яка намагається контролювати країни Південно-східної Азії в питанні Фалуньгун.

Всі затримані учні Фалуньгун зареєстровані в ООН як претенденти на статус біженця. Вони чекають направлення в третю країну.

Версія китайською

*Фалуньгун (або Фалунь Дафа) – один із видів цигун (традиційна китайська гімнастика). За даними сайту www.faluninfo.ru, у 1999 році комуністичний режим Китаю всупереч китайським законам і Конституції незаконно заборонив Фалуньгун через велику кількість послідовників (близько 100 млн.). З того часу в Китаї ведеться жорстоке переслідування практикуючих Фалуньгун, що супроводжується тортурами і вбивствами. Більш того, в 2004 році стало відомо про масові насильницькі видаляння внутрішніх органів для продажу у живих послідовників Фалуньгун в Китаї, які тривають досі.

На тижні високої моди в Нью-Йорку, що організувала Mercedes-Benz, дизайнери Марко Бедглі (Mark Badgley) і Джеймс Мішка (James Mіschka) представили колекцію жіночого одягу "Осінь 2008".

#img_gallery#

#img_right#

Невеликий огляд весільних традицій показує, що договірні шлюби завжди були поширеним явищем.

Договірні (а не насильницькі) шлюби укладалися відповідно до традицій і волі батьків. Метою шлюбу вважалося не створення нової сім’ї, а цілісність і наступність сімейних зв’язків.

Китайське весілля

У великих містах весільні традиції якоюсь мірою перейнято із заходу. На весілля витрачаються великі гроші – це питання престижу. В минулому шлюби влаштовувалися членами сім’ї. Сватання проходило за допомогою посередниці, якій дарували подарунки і через яку передавали подарунки для нареченої. Якщо обидві сторони були згодні, то батьки складали гороскоп, щоб переконатися, що майбутнє подружжя підходить одне одному. Майбутнє подружжя не мало права зустрічатися одне з одним аж до дня весілля. Сьогодні в селах весілля завжди проходять відповідно до традицій, із такою лише різницею, що молоді знайомі одне з одним.

Дуже велике значення надавалося заручинам, оскільки вони означали зобов’язання, яке не підлягає перегляду. Цього дня обмінювалися подарунками. Для визначення найбільш слушної дати весілля радилися із зірками. Парубок приїжджав за своєю майбутньою дружиною та відвозив її до себе додому. У минулому й наречений, і наречена одягалися на весілля в червоне – колір радості та благополуччя. По приїзді (молоді й далі жити разом із батьками) усі ставали на коліна перед вівтарем, щоб попросити благословення у Неба, Землі й предків. Наречена виражала повагу батькам, а потім влаштовувався великий бенкет. Наприкінці подружжя відводили в їхню кімнату, де влаштовували «лайку», щоб підштовхнути молодих одне до одного, які ще до цього не торкалися одне одного.

Єврейське весілля

Напередодні весілля наречена проходила очищення й обмивання в микві (жіночій лазні). В деяких общинах майбутнє подружжя проходило очищення, голодуючи до кінця церемонії, щоб перед початком нового життя здобути прощення за свої гріхи. Перед церемонією наречений зустрічав гостей, а потім відправлявся за нареченою. Він одягав на неї вуаль – символ цнотливості та доброчесності її душі.

Сама церемонія проходить під хупою (балдахін), що втілює сімейне багаття, яке парі належить створити й розділяти одне з одним. Молоді п’ють вино з куба, який символізує радість, пов’язану з молитвою. Обмінявшись обручками, зачитується кетуба (акт про шлюб) у своїй оригінальній версії арамейською. Її підписує два свідки, після чого вона залишається у дружини. Рабин дає сім благословень, і пара знову п’є вино з кубка, після чого кубок розбивають на згадку про руйнування Єрусалимського Храму. На цьому церемонія закінчується.

Після чого починаються гуляння з пригощаннями та танцями… Протягом семи днів молоді приймають гостей. Поївши, кожного разу моляться. Кожен із подружжя має бути євреєм.

Мусульманське весілля

Чоловік має обов’язково бути мусульманином. Шлюб – це договір між чоловіком і жінкою. Майбутнє подружжя має виразити свою згоду, але наречену представляє її батько. Чоловік вносить викуп за свою наречену, яка переходить у його власність. Сім’я жінки також повинна внести свою частку, щоб допомогти парі облаштуватися.

Святкування тривають кілька днів. Жінку готують (їй роблять епіляцію, покривають кремом і парфумами), надягають прикраси і деяким на тілі малюють хною візерунки. Ці малюнки відіграють роль амулетів, символізують її плодовитість, а також мають еротичний підтекст. Під час святкування наречена міняє одяг сім разів, кожен наряд має бути розкішним. Наречений також готується до весілля, але в набагато простіший спосіб.

Під час першої половини свята чоловіки й жінки перебувають у різних приміщеннях. Коли подають страви, гостям грають музики. Пізніше наречений іде за нареченою, і імам перед свідками поєднує молодих у шлюбі. Під час весілля про наречену піклуються дві родички, що недавно вийшли заміж. У деяких регіонах після першої шлюбної ночі вивішується простирадло з плямою крові як знак утрати невинності нареченою.

Індійське весілля

В Індії традиції розрізняються внаслідок великої кількості релігій, які співіснують пліч-о-пліч. Проте для всіх весілля є найважливішим моментом у житті. Воно складається з ритуалів, які відрізняються залежно від регіону, проте є і деякі загальні моменти. Весілля зв’язує не лише чоловіка й жінку, але і дві сім’ї. Часто зустрічаються договірні шлюби, і подружжя має належати до одного соціального класу. Сім’ї зустрічаються, щоб домовиться про викуп – одна з умов весілля, радяться із зірками, щоб з’ясувати, чи підходять молоді одне одному й домовляються про дату весілля.

Брат нареченої вирушає за нареченим і за гостями, щоб привезти всіх у будинок нареченої або на місце проведення весілля з весільним кортежем. Під час релігійної церемонії, молоді отримують благословення від батьків та богів. Вона триває досить довго, оскільки існує безліч ритуалів, покликаних забезпечити плодовитість і благополуччя майбутньої сім’ї.

Сім’я нареченої готує частування й прийом гостей. Вона також дає придане в сім’ю нареченого. По закінченню свята й отримання благословення, чоловік відвозить дружину до себе додому.

Християнське весілля

У християнстві шлюб вважається нерозривним. У його основі лежать вірність і плодовитість. Подружжя має бути згодне взяти шлюб, так само як і їхні батьки, які їм протегуватимуть і даватимуть поради. На зорі християнства багато шлюбів укладалося таємно або ж пари жили разом, як це було поширено у римлян.

Щоб усунути таке явище, було прийняте правило, що шлюб треба брати публічно. Звідси бере свої витоки весільний кортеж. У минулому жінки виходили заміж у чорному, сірому або коричневому. І лише у 20-х роках XX ст. остаточно укорінялася мода на білу весільну сукню.

Заручини не пов’язують пару остаточно. Вислів «без приданого немає шлюбу» походить від того, що для того, щоб вийти заміж, жінка повинна була мати придане. Це унеможливлювало шлюби між бідними й багатими. Під час релігійної церемонії молоді отримують благословення й обмінюються обручками, даючи обітницю жити згідно з християнськими принципами. Обручку носять на безіменному лівому пальці (у католицьких країнах – прим. пер.). Цей звичай пов’язаний із тим, що там проходить вена, яка безпосередньо з’єднується із серцем.

Африканське весілля

Весільні традиції в африканських країнах різняться залежно від регіону й дуже різноманітні. Під час одруження, жінка пов’язує своє життя із сім’єю чоловіка, оскільки їй доведеться жити в домі чоловіка. Якщо виникає проблема всередині пари, то вся загальна сім’я намагається її вирішити. Подружжя повинне покорятися сімейній раді й не є повними господарями своїх учинків.

Шлюб беруть за кілька етапів, даючи змогу майбутньому подружжю краще пізнати одне одного до укладення остаточного союзу. На першому етапі сім’ї домовляються про викуп, який, проте, не завжди є обов’язковим. Викуп, який виплачується батькам нареченої, називається «нсуа».

До того як шлюб буде укладений, проходить тривалий проміжок часу. Головною метою шлюбу є зачаття, якщо у подружжя немає дітей, то шлюб може бути анульований. У деяких народностей сексуальні стосунки до шлюбу дозволені й навіть підтримуються, але це не дуже поширено. В день церемонії (йеле) наречену представляють сім’ї та друзям. Вона підносить пригощання своєму свекру, щоб виразити свою приналежність новій сім’ї.

У Західній Африці існують касти. Хоча там кастові відмінності менш жорсткі, порівняно з індійськими, шлюби між представниками різних каст заборонені. Головним чином, це стосується сіл.

Версія французькою