(Зліва направо) Чжоу Юнкан, Бо Сілай і Ху Цзіньтао.
Фото: Teh Eng Koon/AFP/Getty Images, Feng Li/Getty Images, and How Hwee Young/AFP/Getty Images
Нинішню політичну боротьбу в Чжуннаньхаї — китайському «Кремлі» — значно ускладнюють репресії над послідовниками духовної практики Фалуньгун. Недавня резонансна справа у вищих колах влади Китаю розкрила цю проблему і пов’язані з нею секрети, які приховують керівники Комуністичної партії Китаю.
Все почалося з Ван Ліцзюня, колишнього начальника міліції міста Чунцін, який відвідав американське консульство на початку лютого з наміром отримати політичний притулок. Крім цього, як припускається, він там залишив компромат про корупцію у верхах партії і про свого соратника Бо Сілая, колишнього главу компартії Чунціна, який нібито планував захопити владу в країні. В результаті, Вана відвезли в Пекін чиновники служби безпеки. Відтоді про нього нічого не було чутно.
Через місяць після випадку Ван Ліцзюня чутки про політичну боротьбу всередині верхівки партії привели до того, що Бо Сілая відсторонили від справ і заарештували, а його покровитель Чжоу Юнкан, що відає силовими відомствами, втратив владу. Очікується, що ще багато голів полетить із плечей.
Цей випадок став безпрецедентним у новітній китайській історії, а також принизив китайських лідерів, які намагаються зберегти своє обличчя.
Керівники компартії Китаю (КПК), що належать до різних фракцій, почали діяти, щоб зберегти свої позиції.
———————————-
Читайте інші статті про останні доленосні події в Китаї у спецрубриці Великої Епохи «Китайський режим переживає кризу». Оглядачі Китаю відзначають, що розпалена боротьба за владу, ймовірно, призведе до реформування політичної системи країни. Прослідкуйте, як розвивалася ця боротьба в хронологічному порядку. Дізнайтеся в обличчя головних фігурантів боротьби за владу в правлячій верхівці Китаю.
———————————-
Пекін сильно засмутило й схвилювало те, що американський уряд розкрив один із пунктів компромату, який передав Ван Ліцзюнь, під час візиту у США віце-голови партії Сі Цзінпіна.
Ван також брав активну участь у переслідуваннях прихильників духовної практики Фалуньгун і був причетний до видаляння органів у тисяч живих послідовників цієї школи.
Сі Цзіньпін, як очікується, стане лідером партії на 18-му з’їзді компартії в жовтні. За даними Білла Герца, редактора вашингтонського інтернет-видання Washington Free Beacon, джерело в уряді США повідомило, що Бо Сілай і Чжоу Юнкан задумували змістити Сі Цзіньпіна, коли останній прийме владу.
Це підлило масла в уже й так напружену і складну внутрішню боротьбу за владу в верхах партії. Лідери КПК дуже добре знають, що не так просто змусити Вашингтон мовчати. Це серйозно стурбувало високих чиновників Китаю щодо того, коли будуть розкриті інші секрети, які містяться в пакеті документів, переданих Ван Ліцзюнєм.
Цілком природно, що політбюро — орган із 25 членів, який контролює справи партії, — буде намагатися зберегти владу компартії. Вони також знають, що якщо справа Ван Ліцзюня вийде з-під контролю, це буде мати для них тяжкі наслідки: не тільки режим може повалитися — вони ще й можуть втратити життя.
Зараз про Вана відомо те, що він скоїв численні злодіяння, працюючи начальником міліції в Чунціні, у тому числі незаконні арешти і тортури приватних бізнесменів під прикриттям кампанії по боротьбі зі злочинністю.
Ван також брав активну участь у переслідуваннях прихильників духовної практики Фалуньгун і був причетний до видаляння органів у тисяч живих послідовників цієї школи.
За багатьма злочинами Вана стоїть недавно скинутий Бо Сілай, який розв’язав лівацьку кампанію, спрямовану на вихваляння пісень часів Мао Цзедуна і боротьбу з організованою злочинністю. Бо звільнили 15 березня і помістили під домашній арешт.
З часів «Культурної революції» на рахунку компартії Китаю не було такого величезного за масштабами злодіяння, як придушення послідовників Фалуньгун.
Можна сказати, що більшість чиновників у верхах партії не є прихильниками кампанії Бо Сілая і могли б домовитися про те, що робити з Ваном і Бо.
Однак, що стосується питання про переслідування Фалуньгун, особливо незаконного видаляння органів у живих послідовників цієї практики, верхівка КПК ділиться на дві групи: в одній перебувають Цзян Цземінь, Чжоу Юнкан, Лі Чанчунь, Цзя Цінлінь і Ло Гань, а в іншій — Ху Цзіньтао, Вень Цзябао, Сі Цзіньпін, Лі Кецян і Хе Гоцян.
Очевидно, що проблема з переслідуванням Фалуньгун є ключовим питанням, від якого верхівка партії не може ухилитися.
З часів «Культурної революції» на рахунку компартії Китаю не було такого величезного за масштабами злодіяння, як придушення послідовників Фалуньгун.
У кінці 90-х китайська влада встановила, що Фалуньгун займалися близько 100 млн осіб. Таке число людей, що практикують Фалуньгун, перевищила кількість членів партії і наштовхнуло на думку, що китайці віддадуть перевагу вченню Фалуньгун, замість доктрин компартії. Це налякало колишнього диктатора Цзян Цземіня і він розв’язав у липні 1999 року кампанію придушення Фалуньгун.
Цзян наполіг на тому, щоб почати переслідування, всупереч домінуючій думці всередині постійного комітету політбюро партії, що послідовники Фалуньгун не представляють небезпеки. Тодішній прем’єр Чжу Жунцзи не був проти цієї групи, незважаючи на те, що вона вже зазнавала нападок із боку влади. Чжу також заявляв, що Фалуньгун допоміг владі зменшити витрати на охорону здоров’я.
Цзян прийшов до влади, підтримавши рішення колишнього лідера партії Ден Сяопіна придушити повстання студентів на площі Тяньаньмень у Пекіні в 1989 році. Оскільки Цзян був залучений у придушення студентів, Ден вважав, що Цзян може бути його наступником. Це також означало, що згодом Цзян не буде переслідувати Ден Сяопіна.
Така ж історія з Чжоу Юнканом і Бо Сілаєм, які прийшли до влади, підтримуючи політику придушення Цзян Цземіня щодо Фалуньгун.
Активна участь у переслідуванні Фалуньгун пов’язує Ван Ліцзюня, Бо Сілая, Чжоу Юнкана, Лі Чанчуня, Цзя Цінліня і Ло Ганя один з одним у групі Цзян Цземіня.
Для того щоб продовжувати політику переслідування й уникнути відповідальності за свої злочини після відходу з поста, Чжоу Юнкан і інші члени фракції Цзяна сподівалися помістити Бо Сілая в постійний комітет політбюро партії, який складається з 9 чоловік і управляє країною.
Просуваючи Бо, вони тим самим забезпечують собі захист. З цієї причини Чжоу Юнкан, Лі Чанчунь та інші не хочуть, щоб Бо Сілай був покараний, і навіть всіляко заважають цьому.
Лі Чанчунь і Цзя Цінлінь є членами постійного комітету політбюро партії. Ло Гань був призначений главою офісу «610» — спеціального органу, створеного Цзяном для придушення Фалуньгун. Чжоу Юнкан також засідає в постійному комітеті політбюро і відає політико-правовою комісією, в підпорядкуванні якої перебувають міністерство внутрішніх справ, суди і прокуратура.
У свою чергу, Ху Цзіньтао, Вень Цзябао, Сі Цзіньпін, Лі Кецян і Хе Гоцян — члени фракції Союзу молоді — відмовчувалися або ухилялися від переслідування Фалуньгун. Намагаючись захистити передання своєї влади, вони хочуть позбавитися від Бо, але вони, мабуть, не можуть прийти до спільної думки, як покарати його.
Крім членства в постійному політбюро партії, Лі Кецян є віце-прем’єром Держради КНР, а Хе Гоцян завідує дисциплінарною комісією компартії.
Ху Цзіньтао хоче спокійно передати владу. Насправді, він не хоче брати участь у смертельній боротьбі зі фракцією Цзяна і сподівається звалити всі проблеми на свого наступника Сі Цзіньпіна.
За даними джерела, Вень Цзябао рішуче налаштований на те, щоб запроторити Бо Сілая за грати. Він, здається, розуміє, що видаляння органів у живих людей із метою отримання прибутку не є гуманним справою.
Вень вважає, що вони не зможуть відповісти перед історією за те, що потурали такому звірству понад 10 років. Тому він сподівається вирішити це питання, змусивши Бо відповідати за заслугами.
«Наслідний принц» Сі Цзіньпін, дізнавшись про змову Бо Сілая і Чжоу Юнкана вчинити державний переворот проти нього, повинен розуміти, що заради нормального правління в майбутньому, йому потрібно позбавитися від Бо.
Кожен член у керівництві компартії має свої власні плани і використовує всі способи, щоб будувати підступи іншим
Крім того, Лі Кецян і Хе Гоцян, члени фракції Союзу молоді, залишаться при владі, і вони не хочуть, щоб амбітний політик Бо Сілай добрався до високої посади. Однак вони побоюються займати чітку позицію з питання Фалуньгун.
Кожен член у керівництві компартії має свої власні плани і використовує всі способи, щоб будувати підступи іншим. Це ще більше ускладнює і драматизує битву за владу, розв’язану Ван Ліцзюнєм.
Який буде результат цієї боротьби? Це залежить від кількох факторів, а саме: чи проявлять достатню рішучість Ху Цзіньтао і Вень Цзябао, чи піде фракція Цзяна на компроміс, яку позицію займуть інші члени верхівки партії, наскільки швидко уряд США опублікує документи, передані Ван Ліцзюнєм, і т.д.
Те, яким способом покарають Бо Сілая, стане кульмінацією цієї боротьби. Як говорить китайське прислів’я: «Той, хто підкорює серця людей, отримує країну, а той, хто втрачає їхні серця, втрачає країну».
Яким би не виявився результат внутрішньої боротьби за владу в компартії, в кінцевому підсумку партію чекає крах.
