Blog

#img_left_nostream#Недавно в м. Шеньян приїжджали кореспонденти англійського телебачення, які побували вдома у двох вкладників «Ілішен», зробили знімки і взяли у них матеріали.

Наближається свято – традиційний китайський Новий рік, а влада провінції Ляонін досі не вжила ніяких заходів для вирішення питання обдурених вкладників збанкрутілої компанії «Ілішен».

29 січня один вкладник «Ілішен» з м. Шеньян розповів кореспондентові, що у нього є друг, який працює в партійному комітеті провінції Ляонін. Цей друг йому розповів, що провінційний партком без всяких пояснень із зарплати за грудень у всіх державних службовців утримав по 500 юанів, а також позбавив їх всіх 13-ої зарплати.

Вкладник також розповів про те, що один його знайомий на прізвище Ван, який працює в ЗМІ, повідомив про те, що всі місцеві ЗМІ отримали з парткому розпорядження, в якому йдеться, що якщо тільки якесь ЗМІ втрутиться у справу «Ілішен», то всі його співробітники будуть звільнені, а тих, хто безпосередньо брав участь, крім звільнення ще притягатимуть до кримінальної відповідальності.

Коли міліція реєструвала вкладників «Ілішен», які брали участь в демонстрації, один із них запитав: «Чи правда, що у вас утримали гроші із зарплати?» Міліціонер відповів, що так, і що це робить влада провінції, аби хоча б трохи повернути борг вкладникам «Ілішен». Міліція теж належить до державних службовців. Проте аж досьогодні вкладникам «Ілішен» ще нічого не повернули.

Від обдурених вкладників кореспондент також дізнався, що у міліції є списки всіх тих, хто бере участь в акціях протесту, а тих, хто особливо активний, щодня вистежують біля будинку дві міліційних машини і супроводжують їх, коли вони куди-небудь йдуть.  

Так звані технічні менеджери вкладників були співробітниками компанії «Ілішен» найнижчого рівня, вони навчали вкладників необхідним технічним навичкам, але тепер влада ставиться до них майже як до злочинців. Їх посилено перевіряють і заарештовують. З 22 січня протягом двох днів і двох ночей на них велися облави. Особливо вранці 23 січня, їх забирали прямо з будинку під приводом того, що потрібно відвідати, так званий, клас із навчання. Потім, перед тим, як випустити, їх примушували підписати гарантійного листа про те, що вони більше не звертатимуться з апеляцією.

29 січня вкладники «Ілішен» знову пішли до будівлі адміністрації торговельно-промислового управління з апеляцією. Але чиновник цього управління їм сказав: «Куди б ви не зверталися, це марно».

25 січня в м. Шеньян інкогніто прилетіли два кореспонденти 4-го каналу англійського телебачення. Вони таємно відвідали двох вкладників «Ілішен», поспілкувалися з ними, зробили фото і взяли в них матеріали, що стосуються цієї справи. На все це вони витратили трохи більше години, після чого сіли на літак і полетіли.

Через день після їхнього відльоту вкладники «Ілішен», які зустрічалися з ними, були викликані в міліцію, де у них зажадали номери телефонів цих кореспондентів.

Китайська влада говорить, що відповідальність за банкрутство компанії «Ілішен» повністю лежить на її директорові Ван Феню, що це помилка компанії і помилка самих вкладників, які погналися за легкими грошима. Але чому тоді влада забороняє публікувати інформацію про це? Чому не дозволяє адвокатам займатися цією справою? Чому забороняє людям висловлюватися на цю тему? Якщо в цьому не замішаний уряд, то чого ж він боїться? Ці питання ставлять численні вкладники м. Шеньяна.

Вкладники «Ілішен» зараз все більш ясно розуміють причетність до цього інциденту уряду. Деякі з них вже три місяці не платять партійні внески і збираються вийти з компартії на знак протесту проти того, що уряд КПК, використовуючи брехню, забрав їхні гроші, а зараз силовими методами намагається придушити їх і не дозволяє говорити. Про це розповіли самі вкладники «Ілішен».

Фан Сяо. Велика Епоха

#img_left_nostream# Із запалення свічки Прометея, що дав вогонь людям, починаються засідання клубу «Гість – учений», де збираються великі уми петербурзької науки, щоб розповісти звичайному світові про свої нові відкриття та досягнення на благо людства. Одне з таких засідань у прес-центрі ІА Росбалт було присвячено темі «Лікування стволовими клітинами: правда й казки».

Словосполучення «стволові клітини» часто згадується останнім часом, але мало хто знає, що воно означає. Щось із сфери медицини, що допомагає виліковувати ще недавно невиліковне? Це так, але чому в назві статті питання?

Під такими ж заголовками публікує інформацію про стволові клітини, наприклад, французька преса. І недаремно: багато обнадійливих результатів, але не всі механізми й процеси ясні. Вітчизняні вчені давно ведуть серйозні дослідження, дуже делікатно застосовують нове лікування та не менш серйозно кажуть, що потрібно рухатися тільки крок за кроком.

Перше, про що повідомили вчені на зустрічі – з розряду сенсації: японські й американські фахівці зробили прорив у цитології, і тепер стало можливим отримувати стволові клітини зі шкіри. Це знімає серйозні морально-етичні проблеми, оскільки отримання цих кліток від ембріона людини – вельми делікатна проблема.

Тему представляли вчені: голова по науці Інституту цитології, академік РАН, Н. Н. Нікольський і керівники дослідницької компанії «Транс-Технологиї», яка вивчає та розробляє нові технології лікування. «Знання нових початкових матеріалів – запорука успіху», – відзначив Д. Полинцев, директор «Транс-Технологиї». Живий організм надзвичайно складний, дослідження «ін вітро» у лабораторії не завжди показують аналогічні результати в організмі.

Сьогодні людина підпадає під численні захворювання. Всі бажають одне одному й собі здоров’я, а як його досягти? Причини виникнення захворювань – дуже серйозна тема, щоб торкатися її побіжно (сьогодні з’являється все більше думок, що хвороба – це прояв пороків нашої моралі, аморальних учинків, тому деякі психологи рекомендують перед сном обдумувати свої дії протягом дня, щоб не повторювати поганого в майбутньому).

Як вважає сучасна медицина, хвороби проявляються в клітинах; уражені клітини відмирають, потрібне їх відтворення. Ліки не здатні це зробити. Вчені знайшли спосіб – у кров або вогнище хвороби вводять власні або донорські стволові клітини.

Що ж це? Стволові клітини – один із численних видів клітин людини. Сама назва з’явилася в Росії на початку XX століття. Слово «стволові» означає, що вони основні, базові, «будівельні». Всі клітини, окрім стволових, живуть обмежений час і не здатні ділиться. Ці другі й сприяють оновленню організму, продовженню його життя. Стволові клітини здатні відтворюватися безкінечно й перетворюватися на будь-яку іншу клітину (м’язів, мозку, крові, нервів, кісток або будь-яких органів). Стволові клітини мають три джерела – ембріони (на першому етапі запліднення), зародки, яких абортували, кров пуповини новонароджених і дорослі люди. «Найпривабливіший» – зародок, він цілком складається зі стволових клітин.

Нові методи лікування за допомогою стволових клітин розробляє багато наукових установ світу, включаючи петербурзьку компанію «Транс-Технологиї».

Живі системи надзвичайно складні. До того ж із віком стволових клітин стає все менше, тобто відновні процеси в організмі, в разі травм або хвороби, дуже утруднені. Створення «будівельних» матеріалів для трансплантації на основі стволових клітин – шлях відновлення пошкоджених тканин, тобто лікування. Проте підходити до цього слід украй обережно, вважають учені з «Транс-Технологиї».

При використанні чужих клітин існує серйозна проблема на генному рівні: є ризик, що їхній ген може повести себе непередбачливо в іншому організмі. Тому у світі зараз створюються банки стволових клітин для можливого використання самим донором. Це і робить вперше в Петербурзі організація «Транс-Технологиї».

У спеціально організованих приміщеннях у ємностях із рідким азотом при температурі мінус 197 градусів можуть багато років зберігатися власні клітини людини для використання їх у разі захворювання.

Уже встановлено, що завдяки клітинній терапії виліковується більше 50 видів смертельних захворювань, відновлюються функції пошкоджених органів. Російські вчені дуже ретельно проводять експериментальні дослідження. Тільки в разі успіху лабораторного етапу на тваринах, можна розпочинати роботу з людьми. Сьогодні проводяться тільки обмежені клінічні дослідження, що включають і лікування. В цьому випадку пацієнтів детально інформують про можливі наслідки й ускладнення, і лише в разі їхнього усвідомленого рішення вводяться стволові клітини.

Обмежені клінічні дослідження, що мали позитивний результат, було проведено в провідних петербурзьких медичних установах. Наголошується успішне лікування за допомогою стволових клітин серцевої недостатності. В ряді випадків, введення в кров стволових клітин замінило серйозні хірургічні втручання, включаючи пересадку серця. Грані результати отримано також у лікуванні травм кісток і шкірних порушень, наприклад, опіків. Відбувається нарощування кісткової тканини або шкіри на пошкоджених ділянках, успішно лікуються складні та уламчасті переломи. Перспективним є також лікування черепно-мозкових і хребетних травм.

Клітинну терапію почала застосовувати й до психічно хворих людей. Статистика відзначає, що більше 30 відсотків таких хворих вважають невиліковними. Проте перші експерименти із застосуванням стволових клітин дали для хворих, які страждають на розумову відсталість, позитивні результати: з’явилися осмислені дії, елементи самообслуговування, здатність до навчання.

Застосування стволових клітин у стоматології також може принести полегшення багатьом хворим. Відомо, що більше 60 % населення Росії страждає на пародонтоз. Використання стволових клітин у комплексному лікуванні з іншими методами вже дало обнадійливі результати.

Підбиваючи підсумки інформаційної зустрічі з провідними фахівцями медицини, нагадаємо про важливість розуміння, що панацея – поняття з роду ідеалів. Шквал реклами та привабливих новин про нові способи лікування, включаючи омолоджування за допомогою стволових клітин, бажано сприймати обережно. В російських народних казках – велика мудрість. Пам’ятаєте, про що попереджала сестричка Оленка братика Івасика?

Тетяна Серебрякова. Велика Епоха

#img_right_nostream#Заплативши всього лише на два центи більше за чашку кави Fair Trade, канадські споживачі можуть захистити селян від різких коливань цін на всесвітньому ринку й допомогти їм заробити втричі-вп’ятеро разів більше на їхній каві.

Настав сезон шоколаду. Більш того, серед інших солодощів шоколад є, поза сумнівом, ідеальним подарунком для корпоративних вечірок, дружніх зустрічей і для забезпечених людей. Тому, купуючи шоколад, принаймні коли вибираєте марку, чому б не зупинити свій вибір на тій, принципи якої етичніші?

Більшість людей чули про каву Fair Trade ("Чесна торгівля") і в них склалося неправильне уявлення, ніби фермери, які її вирощують, мають вигіднішу ціну за свої кавові зерна. Але мало хто дійсно розуміє, що означає Fair Trade, або знають про існування інших товарів Fair Trade, таких як шоколад і вироби ручної роботи, ідеальні для подарунків.

Організація "Інженери без кордонів" намагається прояснити ситуацію. І саме тому на минулій Хелловін група добровольців ходила від дверей до дверей, одягнена у величезні мішки з-під шоколаду або кави з логотипом Fair Trade, роздаючи шоколадні цукерки "Cocoa Camino" від Fair Trade.

Кімберлі Баумен, представник організації "Інженери без кордонів", каже, що коли канадці чують про жахливі умови життя в Африці на південь від Сахари, вони завжди питають, що можна зробити. Хоча небагато людей може приїхати в ці країни, щоб допомогти рити колодязі або втілювати інші проекти, але, купуючи товари Fair Trade, можна безпосередньо допомагати людям, які борються за виживання в бідних країнах.

"Fair Trade є фантастичним мостом, для того щоб щось зробити тут, в Канаді", – вважає Боуман.

Заплативши всього лише на два центи більше за чашку кави Fair Trade, канадські споживачі можуть захистити селян від різких коливань цін на всесвітньому ринку й допомогти їм заробити втричі-вп’ятеро разів більше на їхній каві. Це означає, що замість того, щоб ледве зводити кінці з кінцями, селяни можуть планувати урожай подальших років і дозволити собі відправити своїх дітей до школи.

Ефективність Fair Trade здебільшого полягає в тому, що покупці мають довгострокові стосунки із селянами, які продають кавові зерна через торгівельні кооперативи. Ці стосунки виключають місцевих, регіональних, національних і міжнародних посередників і гарантують селянам більший прибуток за кавові зерна.

"Для Канади це зовсім невеликі гроші, але вони можуть значно вплинути на життя селянина за кордоном", – каже Боуман. "Кожного разу, коли ви купуєте плитку шоколаду Fair Trade, ви знаєте, що впливаєте на це".

"Fair Trade какао наслідує майже ідентичну модель", – пояснює Рейкіа Фік, представник організації Transfair Canada, яка дає ліцензію на продаж продуктів Fair Trade у Канаді.

"Малим фермерам важко отримати дохід. Якщо взяти какао, то є одна велика проблема – існування дитячої праці, зокрема примусової дитячої праці, дитячого рабства", – каже вона.

"На плантаціях какао в Західній Африці, особливо в Кот-д’Івуарі, у виробництві какао використовують десятки тисяч дітей-рабів", – зауважує Фік.

За оцінками, тільки в одному Кот-д’Івуарі 15 000 дітей-рабів працє на плантаціях, а какао купують найбільші міжнародні виробники шоколаду. Фік каже, що, не маючи належного контролю, виникає велика вірогідність, що шоколад на полицях магазинів містить какао, зібране дітьми-рабами.

Виробники Fair Trade повинні керуватися міжнародними трудовими стандартами, екологічними нормами й бути організованими через сумісні кооперативи. Визначальною характеристикою в співпраці є те, що вона має проходити демократично. "Окрім установлення фермерам справедливої ціни за какаові зерна, – каже Фік, – покупці вносять плату до кооперативу для інвестування розвитку суспільних проектів».

У Transfair на сьогоднішній день є вже 13 сертифікованих товарів Fair Trade, серед них кілька спортивних м’ячів. Фік чекає, що в майбутньому стане ще більше товарів. І продаж росте. Згідно з оцінками Transfair, обсяг продажу какао вроздріб Fair Trade виріс майже втричі з 2005 по 2006 рік від $ 3 130 547 до $ 9 326 500 відповідно.

Є також деякі найменування товарів, наявні в Канаді, які можуть отримати марку Fair Trade, але поки що не сертифіковані. Дайан Стронг є членом "Faces of Fair Trade" – мережі, яка продає несертифіковані товари ручної роботи, зроблені ремісниками з низьким рівнем доходу зі всього світу. Кожен член має прямі торгівельні зв’язки з ремісниками.

Стронг працює з двома групами жінок у Камбоджі: до першої входять інфіковані ВІЛ, до другої – жертви наземних мін. Жінки виготовляють гаманці, шарфи, коробки, ювелірні прикраси, паперові браслети та інші речі, які Стронг купує, а потім продає в Канаді.

"На мою думку, вони дуже відповідальні, дуже ввічливі. Вони досі живуть у великих нестатках через війни Пол Пота, наслідки якої, як і раніше, відчуваються в країні", – зауважує Стронг.

Стронг працює з групами розробки товарів, які продаватимуть у Канаді. Одну з цих груп очолює жінка, яка втратила праву ногу на міні. Маючи гарні якості підприємця, а також удосконалюючи навички шиття, вона нині дала роботу десятьом працівникам, яких прийняла в дім, щоб жити й працювати разом.

Щоб споживачам було легше купувати товари відповідно до етичних норм, члени "Faces of Fair Trade" їздять трейлером по Торонто та його околицях, створюючи там невеликі торгівельні ринки Fair Trade. На запрошення вони відвідують робочі місця, домашні вечірки, школи та церкви.

"Я думаю, ми маємо унікальний підхід до роздрібного продажу", – каже Стронг.

Каву та шоколад Fair Trade можна знайти в магазинах здорового харчування та в багатьох бакалійних і кавових магазинах.

Дрезден прагне зберегти, а Гейдельберг одержати статус об’єкта ЮНЕСКО. Дійсно, здобуття цього статусу робить місце привабливим для туристів. Звичайно, статус об’єкта ЮНЕСКО надається не тільки заради туристичних цілей.

#img_center_nostream#

Культурна й природна спадщина має бути збережена

#img_center_nostream#

Конвенція ЮНЕСКО по охороні культурної та природної спадщини світу була прийнята в Стокгольмі у 1972 році. В «Угоді охорони культурної і природної спадщини світу» також було зазначено, «що втрата чи руйнування будь-якої складової частини культурної або природної спадщини є гідним жалю явищем для світової спадщини всіх народів», тому про охорону має піклуватися все людство. Комітет світової спадщини на щорічному засіданні приймає рішення про внесення культурних і природних об’єктів до списку світової спадщини.

У список ЮНЕСКО вже включений 851 культурний і природний об’єкт із 141 країни всіх континентів. Окрему підкатегорію становить природна спадщина, що включає 161 об’єкт. 25 пам’яток віднесені як до культурної, так і до природної спадщині. До «Міжнародної угоди про охорону культурної і природної спадщини світу» приєдналися 184 країни, ратифікувавши угоду.

Кожна держава-учасник має право подати заявку на входження об’єкта до списку світової спадщини. Одночасно вона дає зобов’язання оберігати й захищати світову спадщину, що знаходиться на її території. Чи буде визнаний Комітетом світових спадщин певний об’єкт як світова спадщина залежить від того, чи відповідає він щонайменше одному з десяти критеріїв. Згідно з критеріями, об’єкт світової спадщини, наприклад, має бути «шедевром людського творіння». Комітет світової спадщини складається з представників 21 держави-учасника, що обираються під час генеральної конференції. Ці представники є експертами в питаннях культурної чи природної спадщини.

Спадщина Німеччини

До списку ЮНЕСКО як культурна спадщина вже ввійшло 32 німецьких міст. Першим був занесений до списку в 1978 році Ахенський собор, за ним іде Шпеєрський собор, ганзейське місто Вісмар, Штральзунд та острів Райхенау на Боденському озері. Останнім до списку в 2006 році ввійшло місто Регенсбург.

Перевірка для Дрездена

#img_center_nostream#

Долина Ельби у Дрездені була внесена до списку культурної спадщини ЮНЕСКО у 2004 році. В 2006 році комітет світової спадщини ЮНЕСКО заніс річковий ландшафт Ельби до червоного списку. Це означає, що цей природний об’єкт перебуває під особливою загрозою. Причина в запланованій будівлі чотирисмугового мосту через Ельбу. Якщо заплановане будівництво буде здійснено, то об’єкт буде позбавлений статусу світової спадщини ЮНЕСКО. Це спричинило гарячі дискусії навколо зведення запланованого мосту. Жителі міста вимагають збереження статусу світової спадщини й альтернативного рішення про будівництво мосту, тоді як уряд має різні думки. Захисники природи, що виступають проти спорудження мосту, 13 серпня успішно подали скаргу. Зараз будівництво призупинене.

Розчарування для Гейдельберга

Тоді як Дрезден роками боровся за статус світової спадщини, подана Гейдельбергом заява на 31-му засіданні комітету в Новій Зеландії, що проходило з 23 червня по 2 липня 2007 року, була вдруге відхилена. Обер-бургомістр Еккарт Вюрцнер висловив своє розчарування: «Зважаючи на те, що Гейдельберг має всесвітню славу як місто романтизму й цілком збережену в стилі бароко стару частину місту на середньовічному тлі <…> , ми не можемо зрозуміти рішення комітету». Гейдельберг збирається подати нову заяву, що має бути оформлена згідно зі стандартами ЮНЕСКО. Комітет світової спадщини зажадав детального макету замку, старого міста й ландшафту. Оскільки щорічно від Німеччини може бути прийнята лише одна пропозиція, федеральні землі мають провести консультацію щодо того, хто в наступному році може стати потенційним кандидатом на внесення до списку світової спадщини.

#img_center_nostream#

Суперечки навколо казкового замка

Замок Нойшванштайн планується обновити й зробити більш привабливим для туристів. Казковий замок короля Людвіга II ще не внесений до списку світової спадщини. Його внесення до списку світової спадщини має стати важливим і правильним кроком для того, щоб захистити замок від перетворення у Діснейленд, – уважають супротивники проекту забудови навколо ландшафту замка.