Blog

Познайомимося з наступним представником «Восьми безсмертних» («Ба сянь»), найстарішим і з них – мудрим Чжаном Голао. Він є творцем теорії пророкувань, а також уважається заступником літніх людей і подружнього щастя.

#img_left#Чжан Голао жив відлюдником на горі Тяошань біля Ханчжоу.

Часто його зображують із довгою білою бородою, сидячим на білому ослі задом наперед і, тримаючим у руках бамбукову трубку – барабан (ю-ку), склянку або футляр. Його віслюк міг переміщатися з величезною швидкістю й пробігати в день 10 тисяч лі. Під час зупинок Чжан Голао перетворював його в паперову фігурку й клав її до кишені. Крапля води з рота безсмертного знову пожвавлювала осла, коли хазяїнові потрібно було їхати далі.

Чжан Голао асоціюється з реальною людиною, яка жила при династії Тан. Відповідно до легенд, Чжан Голао – це втілення білого кажана, який з’явився ще за часів створення світу Богом Паньгу. Вже при Танській імператриці У Хоу (684 – 705 рр. н.е.) йому було кілька сотень років. Сам він стверджував, що був міністром при легендарному імператорі Яо (2353 – 2234 рр. до н.е).

Згадується Чжан Голао і при імператорі династії Тан Сюань Цзуні (8 століття). Його життєпис є в офіційних хроніках династії Тан. Найбільш ранній запис про нього є у Чжен Чу Хуея (9 століття), де він описаний як даос-маг, який їздив на білому віслюку.

Відповідно до найбільш ранній легенді, під час перебування Чжана Голао при дворі імператора Сюань Цзуна, він, бризнувши краплю води на мага Ше Фа Шана, оживив його. Маг розповів імператорові, що Чжан Голао є дух-перевертень кажана, який з’явився з хаосу при створенні світу. Повідавши це, він одразу випустив дух.

Один раз імператриця У запросила Чжана Голао до двору, і він, прийнявши запрошення, але не бажаючи відвідувати двір, розіграв сцену своєї смерті. Також Чжан Голао відмовився взяти за дружину дочку імператора Сюань Цзуна й отримати від нього титул міністра.

Чжан Голао міг пророкувати майбутнє й знав події давньої давнини.

Чжан Голао є покровителем подружнього щастя й народження дітей. На популярному в народі малюнку він зображений сидячим на мулі й підносячим дитину тільки-но повінчаній парі. Його портрети часто вішали в кімнаті молодих.

Чжан Голао залишив своє фізичне тіло в районі гори Хеншань, де потім у його честь був побудований храм Цися («Притулок безсмертних»).

Наступний з «Восьми Святих», про якого ми розповімо, це знаменитий даоський патріарх Люй Дунбінь. Його часто зображують з перекинутим за спину магічним мечем, що знищує зло, і опахалом або мухогонкою в руці (атрибут безтурботного безсмертного).

#img_left#Його ім’я від народження було Люй Янь. Народився він близько 796 року (в епоху династії Тан), в повіті Цзінжао, в сучасній провінції Хунань. У даосизмі його називають Патріархом Люй, сам він себе називав Майстром Чистого Ян (Чуньян-цзи).

Згідно з переказом, у момент зачаття кімната його матері наповнилася пахощами, залунала небесна музика і на ліжко з неба спустився білий лелека, який потім раптово зник. Немовля народилося дуже дивним – з шиєю лелеки, спиною мавпи, тулубом тигра і щоками дракона. Коли ці дивні атрибути зникли – історія замовчує. У юнацькому віці в його зовнішності вже майже не було нічого незвичайного – очі його нагадували очі птиці фенікс, брови густі, плечі широкі, ніс злегка горбатий, шкіра блідо-жовтого кольору, близько лівої брови виднілася чорна родимка.

З дитинства Люй володів незвичайними здібностями – міг щодня запам’ятовувати по десять тисяч ієрогліфів і їх поєднань, тим не менше, до 20 років він двічі не зміг скласти іспит на чиновника, але був удостоєний наукового ступеня цзіньши і служив в управі в області Техуа (сучасна провінція Цзянсі).

Там у горах Лушань він зустрів Чжунлі Цюаня і став його учнем.

Їхня зустріч відбулася на заїжджому дворі. Одного разу 21-річний Люй поставив варитися кашу з жовтого проса і вирішив подрімати. Тоді Чжун Лі запропонував йому свою подушку, на яку поклавши голову Люй побачив дивний сон. Уві сні він ніби здав іспит на чиновника, отримав важливу посаду і став заступником міністра. Він одружився на дочці шанованої людини, у нього народилися син і дочка. Потім він дослужився до прем’єр-міністра, але заздрісники стали звинувачувати його в посадових злочинах, він змушений був піти у відставку. Дружина його обдурила, дітей убили розбійники, і він втратив весь свій статок. Вмираючи жебраком, він раптом прокинувся. Сон зайняв всього кілька хвилин, поки варилася каша, але уві сні пройшло 18 років. Чжунлі Цюань пояснив йому, що через сон йому показали всю марність і порожнечу мирського життя.

Після цього Люй став даоських відлюдником, і став осягати Дао під керівництвом Чжунлі Цюаня.

Сюжет цей відбувся в Танську епоху і відомий з 8 століття за новелою «Шень Цзі Цзі» («Записки про те, що сталося в головах»). За цим сюжетом також була поставлена п’єса «Сновидіння Дунбіня», яка зазвичай розігрується в храмах в день народження одного з верховних даоських божеств Дун Ван Гуна.

Але повернемося до Люй Дунбіня. Під керівництвом свого наставника Люй став вивчати таємниці магії, алхімії, навчився готувати еліксир безсмертя і дізнався спосіб перетворень елементів у золото. Він також вивчив мистецтво фехтування, мистецтво ставати невидимим й інші численні магічні техніки.

Пройшовши багаторазові перевірки на стійкість, Люй отримав посвячення на горі Хе. Після цього він став освоювати секретні формули даоської школи Вищої Чистоти (Шанцін) і в 50 років досяг безсмертя.

При посвяченні Люй Дунбінь отримав «меч чудесної могутності» та чотири сотні років він мандрував по світу з цим мечем, позбавляючи людей від горя і зла, заклинаючи демонів, вбиваючи драконів і тигрів.

Існує буддійське тлумачення його мистецтва володіння мечем як «відрубуючим всі пристрасті і земні прагнення». У народних віруваннях Люй – святий подвижник, пізнавший у мирському житті страждання і вирішивший служити людям.

У пізньому даосизмі Люй Дунбінь шанувався як патріарх цілих п’яти даоських шкіл.