Blog

#img_right#На півдні Китаю тривають сильні снігопади і вітер, в провінції Хунань від стихії вже постраждало 18 млн. 710 тис. чоловік. У багатьох районах неможлива подача електрики електропоїздам головних напрямів, через що поїзди приходять із великим запізненням.

26 січня влада провінції Хунань оголосила, що ця негода, яка почалася 13 січня, є найсильнішою з 1954 р.

Як повідомила ВВС, на сьогоднішній день через сильну негоду вже померло 5 чоловік, 105 тисяч поранених і хворих, 3 млн. 240 тис. чоловік заблоковано сильними сніжними занесеннями, зруйновано 20 тисяч будинків. У грошовому еквіваленті збиток від негоди складає 6 млрд. 450 млн. юанів (900 млн. $). Провінційна влада вже евакуювала понад 130 тис. чоловік.   

25 січня на залізниці Гуанчжоу-Пекін із запізненням приїхали 130 поїздів. На кожному вокзалі, через який проходить ця дорога, прибуття поїздів чекають понад 40 тисяч чоловік. Залізнична компанія Гуанчжоу видає їм пайки, призначені для екстрених випадків. У самому місті Гуанчжоу на вокзалі застрягли понад 50 тисяч чоловік, всі потяги, які прямують в провінцію Хунань, зупинені.

25 січня пробки на автомагістралях в провінції Гуандун трохи почали розсмоктуватися, але аж до сьогоднішнього дня там все ще стоїть черга з машин завдовжки близько 20 кілометрів.

25 січня Державна Рада КНР повідомила, що у зв’язку з сильною негодою і перебоями в русі транспорту буде обмежена доставка в міста продуктів сільського господарства.

 

Версія китайською 

#img_left_nostream#Організація Free Tibet Campaign заявила, що одержала листа від британського принца Чарльза, в якому мовиться, що він не буде присутній на церемонії відкриття Олімпійських ігор в Пекіні, пише Press Association.

Організація, що займається проблемами порушень прав людини в Китаї, зверталася з листом до принца, відомого прихильника Далай-лами, з проханням відмовитися від присутності на Іграх.

Free Tibet Campaign повідомила, що вона отримала листа, якого підписав помічник особистого секретаря принца Клайв Алдертон (Clive Alderton), про те, що принц не буде присутній на церемонії відкриття Ігор. "Як вам відомо, принц Чарльз протягом довгого часу близько цікавиться Тибетом і отримав справжнє задоволення від зустрічей з Його Святійшеством Далай-ламою з різних випадків», – мовиться в листі.

«Ви питаєте, чи буде принц Уельський присутнім на церемонії відкриття Олімпійських ігор в Пекіні в 2008 році. Його Королівська Вищість не буде присутня на цій церемонії».  Організація заявила, що вітає таке вирішення принца, і закликала послідувати його прикладу інших високопоставлених публічних персон і політиків.

Два китайські чиновники, що брали участь 28 січня у відкритті спроектованого австралійськими архітекторами центру олімпійського плавання, попросили принца Чарльза переглянути своє рішення про бойкот Ігор, пише австралійська The Age. У відповідь на питання, що прозвучало після відкриття Національного аквацентру, розробленого в бюро Сіднея PTW Architects, І Цзунь (Yi Jun), головний менеджер компанії China Construction Shareholding закликав принца Чарльза переглянути його, тоді як головний інженер центру Лін Фенмін (Ling Fengming) заявив, що Олімпіада належить не тільки Китаю, але всьому світу.

Припускають, що сестра принца Чарльза Ганна, колишня олімпійська чемпіонка з верхової їзди і нинішній член Міжнародного олімпійського комітету, буде присутня на Іграх, зокрема, тому, що Лондон прийматиме їх в 2012 році.

За повідомленням лондонської Daily Telegraph, заява про бойкот Ігор з боку принца Чарльза послідувала за тим, як новий посол Китаю Фе Ін (Fu Ying) неодноразово намагалася налагодити з ним відносини з 2007 року, коли її призначили послом Китаю в Лондоні. Поява послання принца співпала і з завершенням триденного офіційного візиту прем’єр-міністра Гордона Брауна до Пекіна і Шанхаю, що відбувся цього місяця, .

Відзначимо, що Free Tibet Campaign проводить збір підписів громадян і жителів Великобританії під зверненням до прем’єр-міністра Гордона Брауна з пропозицією оголосити про офіційну зустріч з Далай-ламою під час наміченого на травень 2008 року візиту Його Святійшества в Сполучене Королівство.

Організація просить прем’єр-міністра оголосити також, що до порядку денного його зустрічі з Далай-ламою буде включено обговорення питання про те, як Сполучене Королівство може допомогти Тибету знайти вирішення проблеми китайської окупації їх батьківщини, що триває з 1950 року. Під зверненням зібрано вже більше 2600 підписів.

Спікер Free Tibet Campaign Матт Уїттікейс заявив недавно, що пекінська Олімпіада «приречена увійти до історії як Ігри Ганьби».

#img_left_nostream#Дружина заарештованого 3 тижні тому китайського правозахисника Ху Цзя відмовилася впустити в квартиру міліціонера, після чого її попередили, що вона може бути у будь-який час арештована у звинуваченні в спільництві. Ще їй дали почитати записку від чоловіка і сказали, що його утримують в хороших умовах, але міжнародні спостерігачі сумніваються в цьому і вимагають, щоб адвокатові Ху Цзя дозволили зустрітися з ним.

Вже минуло три тижні після арешту правозахисника Ху Цзя по звинуваченню його в спробі скинення уряду, його дружина Цзен Цзіньєн і дочка, що недавно народилася, знаходяться під домашнім арештом. Незважаючи на сильні обмеження свободи пересування, Цзен Цзіньен  знаходить різні способи передачі інформації кореспондентам.

21 січня Цзен Цзіньєн категорично заборонила міліціонерам увійти до її квартири, після чого міліціонер попередив її про те, що вона може бути у будь-яку мить арештована, оскільки вважається співучасницею свого чоловіка.

Близький друг Ху Цзя доктор юридичних наук Тен Бьяо розповів: «Цзен Цзіньєн не дозволила міліціонерові увійти до квартири під приводом того, що утримання її під домашнім арештом є незаконним. І тоді, загрожуючи їй, міліціонер сказав: «У тебе у самої теж не все чисто, дуже багато справ ти робила разом з чоловіком, тому тебе у будь-який час можуть заарештувати». Зараз Цзен Цзіньєн годує дочку грудьми. Відносно цього міліціонер додав, що коли її заарештують, їй дозволятимуть кожні три години годувати дитину».

Того ж дня міліціонери принесли Цзен Цзіньєн ксерокопію листа від її чоловіка Ху Цзя. У листі були тільки теплі вітання сім’ї і зовсім нічого про умови його утримання. Але міліціонер, що приніс цього листа, розповів їй, що в камері у Ху Цзя є окремий туалет, і йому дають спеціальну їжу відповідно до його стану здоров’я. Коли Цзен прочитала листа, міліціонери забрали його.

З того часу як правозахисник Ху Цзя був арештований інформацію про нього передають тільки міліціонери. Нікому не дозволяють з ним зустрічатися, навіть його адвокатові, який вже кілька разів подавав відповідну заяву, на яку діставав відмови.

Тен Бьяо також сказав: «У Ху Цзя погане здоров’я, і він потребує спеціального догляду. Оскільки зараз багато міжнародних організацій засудили дії Пекіну з приводу арешту Ху Цзя, можливо, у такий спосіб, через подачу інформації про нього представниками силових структур, влада намагається сказати міжнародному співтовариству, що з ним все гаразд, і йому наданий належний догляд. Але доти, доки з ним не зустрінеться його адвокат і особисто не впевниться в цьому, ми не заспокоїмося».

 

Версія китайською

#img_right#Тибетці, які живуть у вигнанні, закликали прем’єр-міністра Індії Манмохана Сінгха під час візиту до Китаю підняти проблему Тибету, повідомляє ANI з Дхарамсали, містечка на півночі Індії, де знаходиться резиденція Далай-лами.

На їхню думку, Індія має достатню зацікавленість в тибетському питанні, щоб торкнутися його в переговорах із сусідньою країною. «Проблема Тибету повинна поза сумнівом бути порушена індійською стороною, оскільки Індія має таку велику зацікавленість у тибетському питанні в цілому. Молюся, щоб д-р Сінгх щиро торкнувся цієї теми», – заявив Церінг Чойінг (Tsering Choeying), президент індійського відділення Free Tibet.

Тибетці вважають, що Індія могла б навіть спробувати досягти встановлення договірних відносин із цього приводу. «Офіційно будуть підписані п’ять меморандумів про взаєморозуміння, в яких питання Тибету повністю проігнороване. Залишити проблему Тибету осторонь – це не вирішення. Тибетці не просять багато, фактично вони добиваються цілком розумних речей в рамках китайської конституції. Вважаю, що тут є що розглянути Китаю і що висунути Індії», – сказав тибетський активіст Лобсанг Вангьял.

Після 1959 року, коли Далай-лама і його прихильники втекли до Індії, його резиденція знаходиться в Дхарамсалі, в штаті Хімачал-Прадещ на півночі Індії. У вигнанні живе близько 134 тисяч тибетців, велика частина з них в Індії і Непалі.

 

Слід припустити, що проблема Тибету неминуче виникне на переговорах між офіційними особами, супроводжуючими прем’єр-міністра Індії і їхніми китайськими колегами під час візиту Манмохана Сингха до Китаю, що почався 13 січня. Китайське керівництво цілком може задуматися над тим, що Індія здатна запропонувати в продовженні діалогу з Далай-ламою.

«Ми відносимося до тибетців, які живуть в Індії, як до серйозного випробування, тому що у них є потенціал викликати безлади і привернути увагу всього світу. Ми розраховуємо на підтримку уряду Індії, щоб впоратися з ними», – заявив TNN високопоставлений член Народної політичної консультативної ради Китаю.

Нагадаємо, що 10 березня п’ять тибетських організацій – рух Тибету Gu Chu Sum, Конгрес тибетської молоді, Асоціація тибетських жінок, національно-демократична партія Тибету і Students for а Free Tibet – планують почати марш з Індії до китайського кордону в Лхасу. «Наше послання Китаю звучить голосно і ясно: і через п’ятдесят років тибетці, які живуть у вигнанні, мають намір повернутися на батьківщину і возз’єднатися з нашими братами і сестрами», – говорить Нгаванг Вебер (Ngawang Woeber), президент організації колишніх політв’язнів Gu Chu Sum.